Размещено на http://www.allbest.ru

Міністерство освіти і науки України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра архітектури та середовищного дизайну

Реферат

Тема: «Вода і водні пристрої в ландшафтному проектуванні»

Виконав: Виконав ст гр ВВ-31+інт

Логінов М. О.

Перевірив: Байцар Т.В.

Рівне 2020



Зміст

Введення

1. Водні пристрої в ландшафтному дизайні

1.1 Властивості води та ландшафтний дизайн

1.2 Форми застосування води в ландшафтному проектуванні

1.3 Водні композиції в паркостроеніі

1.4 Водні пристрою в міських архітектурних ансамблях

2. Структура водних пристроїв в ландшафтному проектуванні

2.1 Матеріали та обладнання для водного і ландшафтного дизайну

2.2 Проектування водойми

3. Догляд за водними пристроями

3.1 Догляд за водоймою

Висновок

Список літератури



Введення

Ця робота присвячена розгляду теми «Вода і водні пристрою в ландшафтному проектуванні». Дана тема досить актуальна, тоу що головним об'єктом ландшафтного дизайну, як правило, є екологічний каркас господарсько освоєній території різного роду зелені насадження, водоймища і ін.

Особливо велика роль водних пристроїв ландшафтного дизайну в художньому конструюванні відкритих просторів міських, рекреаційних та ін средообразуюшіх геосистем. Витоки сучасного ландшафтного дизайну варто шукати в садово-парковому мистецтві. Вироблені ним протягом Століть закони, правила, норми і в наш час відіграють визначальну роль у художньому оформленні антропогенного ландшафту. Об'ємно-просторова структура садово-паркового ландшафту повинна виражати собою синтез закономірних фізичних і просторових якостей складових його композиційних елементів: площинних, об'ємних і планувальних. До площинним елементів відносяться рівні й горизонтальні поверхні партерів, галявин, майданчиків, водойм; до об'ємним - пластичні форми рельєфу - піднесення, укоси, каміння, дерева, чагарники, трав'янисті рослини, а також архітектурні споруди, скульптура і малі архітектурні форми; до планувальних - алеї, дороги, стежки, площі і майданчики. Головне завдання формування об'ємно-просторової структури ландшафту - створення повноцінної обстановки для відпочинку. Практично різні властивості природних елементів композиції зумовлюють можливі прийоми їх використання для ландшафтної композиції, що відповідає найбільшою мірою функції кожної із зон відпочинку.

Вода являє собою надзвичайно елемент в ландшафті садів і парків. Освіжаючий вплив води, відображення, танцюючі відблиски світла, миттєво змінюється поверхню води, плескіт і дзюрчання її струменів сприяють тому, що вона стає самим яскравим елементом садово-паркового ландшафту. У динамічній формі стану води застосовуються наступні ландшафтні одиниці композиції: джерело, струмок, водоспад і каскад, фонтан, а також річка і море; в статичній формі стану води: декоративний басейн, ставок і озеро.

Об'єктом дослідження є водні пристрою в ландшафтному дизайні, предметом - їх роль і значення в ландшафтному проектуванні. Метою написання роботи є вивчення видів і значення водних пристроїв у ландшафтному дизайні.

Для досягнення мети були поставлені наступні завдання:

Розглянути види водних пристроїв в ландшафтному дизайні;

Вивчити структуру водних пристроїв;

Описати особливості догляду за водоймою.

При написанні даної роботи використовувалися аналітичні роботи, підручники та наукова література.

Робота структурно складається з вступу, трьох розділів і висновку, викладених на 33 сторінках.

У першому розділі ВОДНІ ПРИСТРОЇ У ландшафтному дизайні розглядаються:

1 Властивості води та ландшафтний дизайн

2 Форми застосування води в ландшафтному проектуванні

3 Водні композиції в паркостроеніі

4 Водні пристрою в міських архітектурних ансамблях

У другому розділі СТРУКТУРА ВОДНИХ пристроїв у Ландшафтне проектування розглядаються:

1 Матеріали і обладнання для водного і ландшафтного дизайну

2 Проектування водойми

Третя глава ДОГЛЯД ЗА ВОДНИМИ ПРИСТРОЯМИ описує:

1 Догляд за водоймою



1. Водні пристрої в ландшафтному дизайні

1.1 Властивості води та ландшафтний дизайн

Особливості застосування води в ландшафтному проектуванні засновані на її фізичні властивості та перш за все на її безбарвності й аморфності. Вода має здатність відображати навколишні її природні явища і сама здатна чинити на них певний вплив.

Вода здатна міняти при зниженні температури рідкий стан на тверде, а при підвищенні температури переходить з рідкого в газоподібний, може бути спокійною і рухомого (текти, капати, вирувати, падати), може звучати, створювати дзеркальне зображення, змінювати колір і фактуру поверхні. Все це використовується і враховується в ландшафтному проектуванні.

У ландшафтному проектуванні величезне значення мають пластичні можливості води. Вода не має конкретних розмірів і форми, а завдяки плинності здатна змінювати обсяг і величину залежно від характеру обмежують її поверхонь. Тому, бажаючи отримати певні площі, колір, поверхня, стан води, необхідно передбачати те, що буде сприяти цьому у вмісних її ємностях, тобто проектувати ці ємності.

Так, для отримання поточної води днище, наприклад, каналу робиться з ухилом, а в нижній точці встановлюється приймальня ванна, звідки циркуляційним насосом вода подається знову до верхньої точки. У цьому випадку використовується гравітаційні характеристики води.

Якщо потрібно отримати воду блакитного світла, то раціонально облицювати ємність, її містить, керамічною плиткою блакитного кольору, а не підфарбовувати воду барвниками.

У ландшафтному проектуванні, з метою отримати ефект певного впливу на сприйняття людини, використовується статичне або динамічне стан води.

Обидві категорії мають певний вплив: перша - спокою, рівноваги, друга - руху, мінливості.

У садово-парковому мистецтві статичний стан води було однаково важливим елементом і в класичних французьких парках XVIII ст. і в пейзажних французьких парках XVIII столітті.

Незалежно від відмінностей архітектурних форм, обидва стилю, використовували статичність води як нейтральний, рефлексуючий елемент, що підсилює і заохочує споглядальність.

Рухома вода має кілька різновидів (швидкоплинна річка, водоспад, водомет, каскад). Такий стан води стимулює в людині енергію, емоційність, увагу. Рух води може супроводжуватися певним звучанням. Діапазон звучання може бути створений самий великий: від справжнього реву, гуркоту, до дзвінкої капели і ніжного шереху. При цьому звучання легко посилити колірним або світловим супроводом.

У садово-парковому мистецтві динамічність води була важливим елементом в італійських парках епохи Відродження XVI століття. Багато прикладів такого використання дають парки Версаля, де активно застосовувалися різноманітні водомети.

Рух води, супроводжуване звучанням, викликає у людини цілу гамму переживань - від заспокоєння до сильного збудження. Багато чого залежить від звуків, що створюються водою.

Відбивна здатність води так само є важливим її властивістю і для ландшафтного проектування. Вода чітко рефлектує всі деталі її оточуючі. Це дзеркальне властивість води в її стоячому стані сягає такого рівня, що важко відрізнити де знаходяться реальні предмети і де їх відображення. Однак це не виключає створення з допомогою вітру на воді картин і пейзажів фрагментів або контурів.

Для динаміки води велике значення має ухил дна і характер країв у бар'єру, через який вода при швидкому русі переливається. Рівні краї дають майже скляну плівку падаючої води, рвані, зубчасті краї створюють певний малюнок струменів і їх різнорідне звучання.

Звуження русла, по якому рухається вода, викликає завихрення її потоку, бурління, клекіт води. Певний вплив на характер течії води робить і структура поверхні русла. При її шорсткості, нерівності вода починає шуміти і руйнувати поверхню русла.

Ефектно може бути в ландшафтному проектуванні використаний і перехід води з рідкого стану в твердий під впливом зимових температур. При цьому необхідно враховувати, що темна за колоритом вода влітку перетворюється взимку в світлу поверхню.

На рухомий воді до того ж можуть утворитися химерні крижані скульптури і справжні природні фантазії, які казково красиво виглядають під променями місячного і сонячного світла.

Вітер створює характер водної поверхні. Для її стану однаково важливі і сила вітру, і його напрямок. При цьому треба враховувати, що вода передає дію вітру і на ту частину свого об'єму, де його немає. Тому часто можна спостерігати хвилювання поверхні води там, де вітру немає.

Різноманітні естетичні враження від води пов'язані з особливостями її освітлення. Вода може давати сліпучі відблиски, мерехтіти, відбивати світло, іскритися, являти собою темну важку масу.

Під певним впливом світла вода змінює свій стан від жвавої грайливою маси до нерухомої сталевий поверхні. Особливо ефектно вплив світла на воду в її русі.

Підсвічування водоспадів, каскадів, фонтанів створює цілий феєрверк миттєвих станів води і кожного разу все новий і новий сценарій.



1.2 Форми застосування води в ландшафтному проектуванні

У ландшафтному проектуванні застосування води має кілька рівнів. У ландшафтному дизайні вода використовується в утилітарних і декоративних пристроях. До утилітарним пристроїв, найбільш часто застосовуємо, відносяться питні фонтани, колодязі, плескательние басейни, рибні ставки, канали. З декоративних пристроїв слід зазначити декоративні фонтани (струменеві), з об'ємною скульптурою, пристінні, водні дзеркала, каскади, водоспади. Слабко використовується можливість застосування води для теплоізоляції, шумозахисту, огорожі.

На містобудівній рівні вода використовується як джерело енергії, питного та господарського водопостачання, для меліорації клімату, очищення території та видалення відходів виробництва та життєдіяльності людини, поливу рослинності, для створення рекреацій і т.д.

Різноманітність форм застосування води дає можливість проектувальнику використовувати багаті естетичні засоби для виявлення її вище перелічених якостей, тим більше що утилітарне використання води не виключає одночасно і виявлення її декоративних властивостей.

Питні фонтани, наприклад можуть бути виконані у вигляді малих архітектурних форм. При цьому скульптурно обігрується всі елементи цієї форми: падаючий водоспад, запірна арматура, водоприймальна чаша. Існує особливий вид питних фонтанів: фонтани-бювети, які можуть мати оригінальну зовнішнє оформлення. Грандіозні споруди для таких фонтанів визначають іноді архітектуру центрів міст. Наприклад питні галереї Кисловодська, Карлових Вар, Єсентуки, Залізноводська і т.д. Питні павільйони, альтанки, ротони - часті архітектурні споруди для таких фонтанів. Широко відомі подібні пристрої в П'ятигорську, Кемері, Трускавці.

Певне значення для ландшафтів населених пунктів мають і невеликі питні фонтанчики. Зовнішній вигляд таких фонтанів та благоустрій місця їх встановлення повинні відповідати всім вимогам сучасного уявлення про естетику і високому санітарно-гігієнічному рівня. До фонтанчика влаштовується зручний підхід, біля них робиться водопровідна ємність з відведенням в зливову каналізацію або до місцевого водойму. Самі фонтанчики можуть мати різноманітну пластику форм і декоротивно оформлення. Над фонтанчиком може бути навіс з оформленням красиво квітучою рослинністю.

У багатьох наших і західноєвропейських містах існують водорозбірні фонтани, з яких ще зовсім недавно водовози наливали воду в спеціальні ємності і розвозили або розносили її до споживачів. Багато хто з таких фонтанів стали в наші дні пам'ятками міст. Широко відомі такі фонтани в Москві, Львові, Нюренберг, Флоренції, Болоньї, Відні, Римі, Парижі. Є водорозбірні фонтани, що збереглися до наших днів з часів античного Риму та Греції.

Ще більшого значення і для сучасних, і для історичних ландшафтів мають декоративні фонтани. Особливо багато прикладів дають історичні парки. Досить назвати такі паркові шедеври як Версаль, Петергоф, Пільніц, Тіволі. В даний час широко застосовується декоративна форма у вигляді цветосветомузикальних композицій. Чимало їх створено і в нашій країні. Найбільш відомі цветосветомузикальние фонтани в Москві, П'ятигорську, Сочі, Місхорі, Єревані. Мальовничі комбінації кольору, світла, музики і живої мінливості форм у таких фонтанах створюють велику емоційний вплив на глядача, сприяє розвитку естетичної вимогливості до ландшафтної архітектури, музики, скульптури, живопису. Особливої ??уваги заслуговує мистецтво створення різноманітних композицій водяних струменів в таких фонтанів. Відомо вдале рішення цих композицій, що імітують квіти, кошики, гейзери.

Порівняно недавно вода стала застосовуватися в якості утеплювача у складі покрівель. При цьому одночасно на таких дахах влаштовують і водяні сади. Подібне застосування води особливо доцільно в регіонах з різким коливанням температури повітря в денні та нічні години, а так само, де можлива меліорація сезонних температур. Ця раціональність ґрунтується на здатності води акумулювати температуру, з одного боку, і повільніше, ніж повітря, нагріватися - з іншого; крім того, водний сад забезпечує і притінення покрівлі рослинністю.

Заслуговує серйозної уваги і використання води в якості огорожі: пристрій замість огорож ариків, каналів і ровів, наповнених водою, створення «водних стін» у вигляді водяної плівки каскаду, за якими можливе створення функціонуючого простору. Цей простір може використовуватися, наприклад, для кафе чи ресторану за водоспадом або пішохідного переходу галасливої магістралі. До огороджувальних конструкцій відноситься і пристрій сніжних і крижаних споруд на дитячих ігрових майданчиках взимку і подібні ж споруди в північних регіонах, використовувані для тимчасового житла або під склади.

Вода у вигляді водоналивних гребель може застосовуватись і як огородження для самої води. Водоналивні греблі були розроблені в інституті «Гіпрокоммундортранс» (головний інженер проекту Е. Г. Біснуватий, архітектор Р. К. Топурідзе) Тіло греблі представляє собою замкнуту циліндричну оболонку, яку заповнюють водою. Ступінь заповнення оболонки може регулювати заданий горизонт води. Маючи в профілі форму краплі, така гребля може бути покладена на дно випуском з неї води і таким чином не перешкоджати весняних паводків.

1.3 Водні композиції в паркостроенні

Особливо велике значення має вода і водні пристрою в паркостроенні. Вода не тільки покращує мікроклімат парку, вона служить і для організації різних форм відпочинку. А.Т. Болотов називав воду «душею парку» і «оком землі». У залежності від використання водойми виникають спеціальні вимоги до його розмірами, формою, глибині, влаштуванню берегів і дна, а так само до якості води та споруд на ній. Будь-яке водоймище може служити невичерпної «художньої палітрою». Вміле використання її у композиції парку надає його ландшафту більшу виразність. Блискуча спокійна гладь озера або каналу, звивається рухома стрічка струмка, що переливаються, грають під сонцем струмені фонтанів, ділянки з водними рослинами вносять в ландшафт парку елемент динаміки, оживляючої пейзаж. Відсутність водойми не тільки позбавляє відвідувачів парку багатьох видів розваг та занять спортом, але й збіднює його ландшафт.

Штучна водойма покращує мікроклімат в саду, забезпечує комфортними умовами існування навколишні рослини. Водойми дозволяють коригувати форми ландшафту і надають цілісний вигляд саду і прилеглої території.

Декоративне водоймище є найбільш ефективним способом оформлення ділянки, що представляє собою вертикально направлені потоки води, що розрізняються силою напору, формою струменя, способом руху і світловим оформленням, що неймовірно красиво виглядає в темний час доби. Завдяки широкому вибору насадок в пристрої водойми, можна досягти найнеймовірніших напрямків і форм водної струменя.

Джерело найскромніше пристрій, в якому дається враження краси рухається струменя води. Він може служити в парку для створення струмка.

Струмок відноситься до форм малих водних пристроїв. Це неширокий водотік з протяжним звивистим руслом. Струмок зазвичай служить барвистим мотивом формування просторової осі композиції в ландшафті парку.

Каскади утворюються невеликими перепадами потоки води, які надають струмка в парку гірський характер. Водоспад виникає в руслі струмка, поточного в гористій місцевості по крутому схилу, коли на шляху потоку води знаходяться уступи зі значною різницею рівнів. Найбільш вражаючим є водний потік, спадаючий з природничих перекатах з натуральних кам'яних брил.

Водоспади - це потік води, який падає зі значної висоти. За допомогою різних водостоків, є можливість керувати розміром і формою падаючої струменя.

Якщо рівний широкий водостік забезпечити бічними направляють, можна отримати тонку дзеркальну водну гладь.

Фонтан - штучне водне пристрій, що володіє великим декоративним ефектом завдяки стрімкості здіймаються вгору струменів, блиску та пені рухається і падаючої води. Технічний пристрій фонтану є складна інженерна споруда, засноване на регулюванні напору і застосуванні різних насадок на випускних отворах труб, що підводять воду.

Архітектурно-обрамлений водоймище в парку зазвичай називається басейном. Басейн можна використовувати в якості самостійного об'єкту або як частина переднього плану для підсилення з допомогою відображення якого-небудь важливого елемента композиції.

Форма декоративних басейнів може бути не тільки правильної геометричної, але і будь-який зігнутої конфігурації, в залежності від загального композиційного рішення пейзажу. Яскраве колірне обрамлення басейну можна створити квітами, посадженими близько до води. Активне включення води в архітектурно-планувальну структуру, позитивно впливають на психіку людини і тим самим на підвищення ефективного відпочинку. ландшафтний дизайн архітектурний водойма

Трактування води у формі вільних, звивистих обрисів берегів, островів, русел малих річок і струмків породжує необхідність спорудження різноманітних мостів для з'єднання розділених водою ділянок саду. Крім свого прямого призначення, мости грають велику роль в просторовому побудові пейзажів у водойми. Вони служать членению простору і замиканню перспектив. Широкі прольоти арочних мостів служать «рамою» для пейзажів. Нависають над водою і відбиті в ній, вони є вдало розташованими оглядовими майданчиками, з яких розкриваються інші перспективи.

Таким чином, обводнення паркової території є однією з актуальних завдань створення парку. Для цього необхідно ретельне вивчення рельєфу парку та інших його природних даних, що дозволяє визначити розміри і характер можливих водойм з мінімальними витратами. При влаштуванні паркових водойм широко застосовується різна землерийна техніка (земснаряди, скрепери, транспортери etc). Застосування такої техніки дозволяє створювати водойми в короткі терміни, з різноманітною конфігурацією берегів, відсипанням островів і земляних гребель.

В умовах високих ґрунтових вод (у заплавах річок, на заболочених територіях) доцільно створювати парки з формами відпочинку переважно на воді - гідропарки. У таких парках площа водойм займає 45% і більше від усієї території парку. У нас в країні широко відомі парки в Києві, Мінську, Омську, Кишиневі, Дніпропетровську.

Останнім часом стали створюватися так звані аквапарки, тобто парки з формами відпочинку виключно на воді. У них проводяться змагання з вітрильного спорту, гонки на катерах і човнах, катання на водних лижах.

1.4 Водні пристрою в міських архітектурних ансамблях

В даний час не менше естетичне значення має застосування водних пристроїв і в загальноміських ансамблях, особливо в міських центрах, в комплексі з громадськими спорудами. Так, композиція головній площі Ашхабада побудована на органічною взаємозв'язку архітектури споруд з водою. У центральному просторі площі розташований басейн складної живописної форми з виразними фонтанами. Ефект мальовничості простору створюється грою водяних струменів, відображеннями у дзеркалі басейнів, фрагментами високої рослинності і острівцями газонів.

Вражаючих водний ансамбль створений в ознаменування 2750-річчя заснування Єревана. Він являє собою своєрідний партер з 2750 фонтануючих струменів з завершальним його пам'ятником Шаумяну, у якого влаштований басейн з двома високими Багатоструменеві фонтанами.

Партерний фонтан складається з п'яти пар басейнів (25 м завдовжки та 8 м шириною кожен), в якому фонтанують по 550 струменів. У середній частині партеру на гранітній майданчику горить вічний вогонь. Вид на фонтани партеру в обернено напрямку відкривається через колонади пам'ятника. Просторова композиція водних пристрої бульварі Шаумяна завершується великим басейном з могутніми фонтанами на площі В.І. Леніна. Це «співаючі фонтани». Вони створюють яскравий цветосветомузикальний ансамбль - один з найкращих подібних ансамблів у світовій практиці. Створення декоративних водних пристроїв на різних міських територіях починає набувати у наш час повсюдне поширення.

Все вищесказане про воду та водоймах дозволяє розділити їх на дві великі групи:

Природні водойми: озера, струмки, водоспади, джерела, гейзери, річки і т.д.

Штучні водойми: фонтани, ставки, канали, колодязі, каскади і т.д.



2. Структура водних пристроїв в ландшафтному проектуванні

2.1 Матеріали та обладнання для водного і ландшафтного дизайну

Вибір матеріалів та технологій для створення водойм, фонтанів, водоспадів та ландшафтів дуже широкий. Можна використовувати гнучке гідроізолюючі покриття, бетон, скловолокно, а також готові жорсткі форми, природний і штучний камінь, живі та штучні рослини, щебінь, гравій.

У кожного матеріалу і технології є свої переваги і недоліки. Якщо ви хочете спорудити водоймище, краще всього використовувати гнучке гідроізолюючі покриття: еластичне, порівняно легкий в експлуатації і відносно недороге. Бетонування водойми вимагає великих витрат, зате при правильному виконанні така гідроізоляція прослужить багато років. Природні камені для ландшафтних робіт (облицювання, мощення, парканів, підпірних стінок, ставків, струмків, доріжок, альпійських гірок) виглядають більш природно, але вони дорожче штучного каменю, а штучний камінь багатшими як за колірними рішеннями, так і за фактурами. До того ж міцніше і легше. Основні природні камені:

Вапняк Міцність, довговічність, теплоізоляція. Природний природний колір вапняку дозволяє його широко використовувати в ландшафтному дизайні. Песчанник Міцність, довговічність та морозостійкість. Застосовують для зовнішнього облицювання, оздоблення фасадів, ступенів, басейнів, фонтанів і водоспадів, барбекю. Шунгіт Цілюще камінь. Застосовується для очищення ставків та водойм, очищення питної води. Шунгітовая крихта, впливаючи на рефлексогенні зони людини, застосовується для масажу.

Кварцит Відноситься до групи найміцніших і довговічних природних каменів. Володіє найкращою здатністю тривалий час чинити опір атмосферним впливам, зберігаючи при цьому первинні фізико-механічні властивості і зовнішній вигляд. Кварцит мають потужну піроскопічность, знижену пористість, високу термостійкість, підвищену морозостійкість. Кварцит використовуються в будівництві як будівельний камінь, абразивний і кислототривкий матеріал, а також для виробництва вогнетривкої цегли.

Змійовик, серпентиніт

Метаморфічна гірська порода, що складається з мінералів групи серпентину, магнітного і хромистого залізняків і залишків первинних мінералів - олівіну або піроксенів. Змійовик здавна використовувався при лікуванні тілесних і душевних захворювань. Дуже сильний енергетик, що створює відчуття захисту і душевної рівноваги. На думку древніх, камінь має чудотворну силу і позитивно впливає на здоров'я. Він вбирає і охолоджує стресові емоції, допомагає зберігати життєві сили і молодість. Змійовик застосовується як облицювальний і камінь виробу. Його щільність невелика, але він відмінно полірується. Яшма Кремниста, осадова або осадово-метаморфічна гірська порода, складена на 60-95% обсягу тонко-і мікрозерниста агрегатом кварцу, іноді з більшою чи меншою часткою приховано крісталлічеського халцедону, а також численних другорядних мінералів. Має багату колірну гаму, додає інтер'єрам особливу солідність і неповторність, легко обробляється і полірується, морозостійка. Яшму використовують в якості декоративно-облицювального каменю (для прикраси парадних інтер'єрів). Це один з основних матеріалів кам'яних мозаїк. Сланець Один з найбільш міцних і довговічних будівельних матеріалів. Природа наділила сланець унікальними властивостями. З одного боку, він надзвичайно стійкий до температурних дій і вологи, тому що має міцну шарувату структуру. З іншого - пропускає пару і гази завдяки мікропор. Саме тому, що поверхня каменю дихає, це по-справжньому живий камінь. Сланець є одним з найбільш екологічно чистих натуральних матеріалів, які існують в природі. Сланець практично не вигоряє, його кольору довгі роки залишаються яскравими і насиченими на покрівлі і фасадах будівель. Сланець широко використовують для облицювання фасаду, мощення доріжок та інших ландшафтних робіт. Валуни і галька

Застосовуються в ландшафтному дизайні для оформлення водойм, струмків, альпійських гірок, японських та інших кам'янистих садів. Штучні дерева

Штучні дерева - хороший варіант для прикраси інтер'єрів. Хай вони не освіжають повітря, але зате вони не вимагають особливого догляду. А виглядають вельми натурально. Особливо зручні штучні рослини для офісних приміщень і для тих, кого часто не буває вдома.

Декоративні вироби з штучної зеленню і стовбурами з висушених матеріалів рослинного походження (гілки, коріння, лоза, ліани) або таких матеріалів як пінополіуретан, скульптурний бетон, склопластик. Можливі варіанти листя для дерев та кущів: береза, клен (зелений і осінній, дрібно-і велико-, японська та цукровий), дуб, верба, глід (літньої та осінньої забарвлення), липа, ліщина, фікуси Бенджаміна, Фоліа, Панда і багато інші.

Штучні пальми

Юкка, цикас, фінікові, віялова, Арека, Кента, кокосові, папірусні та інші. Висота штучних пальм може бути до 15 метрів. Стовбури відносно невисоких пальм до 3 метрів пластмасові, із ППУ або обплетені натуральної пальмової копрою. У більш високих - із зміцненого склопластику з декоративно-захисним шаром. Листя - тканини і пластик. Інтер'єрні і вуличні варіанти виконання.

Кучеряве, ампельні і партерні рослини Ліани і плющі, ампельні (звисаючі) і кучеряве (лазять по опорах), а також низькорослі - подкустнікі, так звані партерні (сланкі) і навіть штучна трава та інші почвопокривні штучні рослини. Всі ці рослин дозволяють створювати реалістичні імітації посадок.

Хвойні бонсай

Мініатюрні штучні копії дерев у стилі бонсай. У хвойних бонсай зелень - зі штучної хвої голчастою форми (ялина, сосна, з шишками або без них), рідше - лускатої (ялівці, кипарисовики). Листяні, квіткові та плодові бонсай

Імітація карликових дерев у стилі бонсай з листям різноманітних, як правило, мелколістних (у природі - листопадних і вічнозелених) дерев, кущів і плющів: кленів, берези, верби, аралії, липи, ліщини, горобини, вільхи, самшиту, гінгко-лапчатніка, лавра, фікусів. Велику групу цих виробів становлять бонсай з квітами і плодами - під сакуру, троянду, глід, горобину.

Водний дизайн та ландшафтний дизайн вимагають не тільки знань і професійних навичок, а й установки різного устаткування. Це дифузори і тумани, світлове обладнання, системи поливу, відкачування води, системи фільтрації води, насоси та помпи. Ключовий компонент штучної водойми - фільтраційна система. Сучасне фільтраційне обладнання вирішує такі завдання щодо забезпечення чистоти водойми: механічну фільтрацію води, біологічну фільтрацію води, зниження концентрації спор мікроскопічних водоростей у воді (які викликають її цвітіння) і, нарешті, аерацію води. У нас Ви знайдете широкий асортимент побутового фонтанного обладнання, яке допоможе Вам у створенні власного водного саду: насоси, різні насадки для фонтанів, плівку і ємності для водойм, підводний і плаваючу підсвічування, системи фільтрації води. Всі товари відрізняються простотою та зручністю в експлуатації.

Фонтанні насоси

Фонтанні насоси. Слід пам'ятати, що фонтанні насоси призначені не для забору, а для викиду води, тому вони мають набагато більшу напірну потужність і високу продуктивність. Насос повинен відповідати вимогам, що пред'являються до даного фонтану, а ємність резервуара повинна бути достатньою для нормального функціонування насоса. Тому насос підбирається ще на стадії проектування фонтану. Фонтанні насадки

Фонтанні насадки призначені для додання викидається воді заданої форми (розсіювання, розбризкування, викидання струменя, безперервний перебіг у вигляді півкулі, воронки). Поєднання насадок різних форм і розмірів створюваних ними фігур дозволяє створювати найхимерніші водні картини.

Датчики контролю рівня води

Датчики контролю рівня води - стежать за підтриманням постійного, необхідного рівня води у фонтані. Дозволяють своєчасно позбавлятися від надлишків після злив і автоматично доливати воду при сильному випарі в спеку.

Датчики швидкості вітру

Датчики швидкості вітру - спеціальна система, яка стежить за силою і напрямом вітру, автоматично змінюючи продуктивність насосного устаткування залежно від вітрових навантажень.

Підводна підсвітка

Підводна підсвітка - система спеціальних світильників, які розміщені всередину споруди, що дозволяє ефектно підсвітити фонтан. Можливі багато варіанти поєднань як білих так і кольорових світлофільтрів. Можлива ефективна підсвічування для будь-якого фонтана, насосне обладнання якого може бути встановлене на глибину до чотирьох метрів. Спеціальні світильники мають відповідний клас захисту від вологи - IP 68.

Піщані фільтри

Піщані фільтри дозволяють ефективно очищати воду від твердих частинок (включаючи дисперсну суспензія твердих фракцій у воді) і служать для підготовки води для фонтану.

Система водопідготовки з дозованою подачею реагентів Система водопідготовки з дозованою подачею реагентів складається зі спеціальних пристроїв, що додають реагенти, які виключають цвітіння води, розвиток у ній мікроорганізмів і водоростей. Також це

пристрій пом'якшує воду.

Туман (дифузор) для водойми

Дифузор - пристрій, що дробить водні краплі на мікроскопічні частинки, в результаті чого утворюється холодний пар (схожий на дим або туман). Дроблення крапель провокуються вібраціями спеціальної мембрани. Декоративні тумани чудово зволожують повітря в приміщеннях і декорують резервуари, ставки і водойми водних пристроїв. Ідеальні для зимових садів, де рослини особливо потребують зволоженні. Крім того, у всі дифузори вбудована декоративна багатобарвна подсветка на світлодіодах, що грає роль підводного підсвічування водоспаду або фонтану. Кольори підсвічування можна міняти. І навіть без підсвічування ефект створюваний дифузором - вражає величаємо і наближає ваш водоспад до натурального.

Особливо необхідні тумани взимку, коли діє система центрального опалення і повітря потребує додаткової вологи. Дифузори чудово підійдуть людям, схильним до алергії, тому що пристрій з легкістю поглинає частинки пилу і пилку в повітрі. Туман деякий час висить у повітрі, а потім випаровується. А якщо додати у воду кілька ефірних олій, кімната скоро наповниться пахощами. Дифузор може містити одну або кілька мембран - залежно від кількості мембран змінюється інтенсивність утворення пари. Для кімнатного фонтану або водопаду цілком підходять 1-мембранні пристрою. Також з'явилися дифузори з дистанційним пультом управління. Дифузори, кількість мембран яких більше однієї, підходять для басейнів, щодо великих фонтанів і водоспадів, майданчиків під відкритим небом.

Системи освітлення несуть як декоративну функцію (освітлення елементів ландшафту: парку, саду, альпінарію, ставка, квітника), так і практичну (освітлення воріт, доріжок, периметра ділянки для охоронного освітлення). Професійно спроектована і змонтована система освітлення - невід'ємна частина комплексу робіт з озеленення, благоустрою та ландшафтного дизайну. Проект ландшафтного дизайну повинен передбачати розетки і освітлення в тих місцях, де підводить електроживлення: в насосній і очищувальної системах ставків, біля автоматичних воріт, в системі електричного обігріву доріжок.

Штучне освітлення рослин - це серйозне завдання ландшафтного дизайну, що вимагає ґрунтовного та комплексного підходу. Важлива не тільки краса освітлення, але й користь рослинам від нього. Для світлолюбних рослин відмінно підійдуть дзеркальні лампи, які встановлюються в стандартні побутові світильники. У цих ламп колба виготовлена ??зі спеціального скла, яке містить спеціальний додатковий компонент (неодим). Завдяки цьому жовта спектральна складова світла зменшена до мінімуму. Такий тип випромінювання благотворно впливає на рослини, сприяє процесу фотосинтезу в них.

Пристрій системи освітлення починається з проектування. На першому етапі складається електротехнічний проект системи. Місце для кожного світильника вибирається залежно від його функції і розташування освітлюваного об'єкта. Після цього складається схема розводки кабелів, визначається місце установки блоку управління і складається специфікація на все устаткування системи освітлення. Світильники за способом установки розділяються на три види: настінні - для освітлення фасадів, підвісні, і світильники, що встановлюються на фундамент, які використовуються для парків і садів. Управління системою освітлення може бути автоматичною або ручною. При ручному управлінні для кожної зони освітлення або безпосередньо світильника встановлюється власний вимикач. При автоматичному управлінні система освітлення управляється за допомогою таймера, в заданий час включає або вимикає певні зони системи. При цьому можливе використання фотоелементів.

Сучасні системи освітлення дозволяють створити декоративні світлові ефекти, атмосферу, що викликає певні емоції, настрій, повністю змінити враження про ландшафтний дизайн ділянки.

Одним з найефектніших прийомів є освітлення рослинності і малих архітектурних форм ділянки. Завдяки цьому ландшафт знаходить неповторний смак. Використовуються як мінімум два основних освітлення. Прожектори з землі і переносні світильники на гострому стовпчику типу спайк.

Підсвічування зверху робиться із застосуванням освітлювальних приладів, які не завдають шкоди об'єктам озеленення. Основна вимога при використанні підсвічування - непомітність освітлювальних приладів. Досить популярне розміщення в кронах дерев гірлянд з маленькими лампочками.

2.2 Проектування водойми

Проектування водойм часто є складовою частиною робіт з озеленення, благоустрою та ландшафтного дизайну. При цьому проектування водойми може виконуватися як на нових, облаштовуємо ділянках, так і на ділянках з давнім ландшафтом. Технічне проектування водойми є, з одного боку, складною інженерною задачею, а з іншого боку, при цьому обов'язково має враховуватися той вплив, який може надати водойму на екосистему ділянки. Якщо цей вплив буде негативним (наприклад, заболочування території ділянки), від зведення водойми доведеться відмовитися або шукати інші форми її влаштування.

Перший етап проектування водного об'єкта - створення ескізу майбутньої водойми. При цьому враховуються умови рельєфу місцевості, побажання замовника, а також загальне стилістичне напрямок ландшафтного дизайну ділянки. Наприклад, для ділянки, оформленої в класичному стилі, доцільним буде пристрій водоймища правильної форми, а на ділянці, ландшафт якого наближений до природного, гармонійно буде виглядати водойму, що імітує природний ставок.

При проектуванні водоймища обов'язково передбачаються не тільки заходи щодо створення самої водойми, але й заходи з благоустрою та озеленення їх берегової лінії.

Роботи з гідротехнічного проектування традиційно вважаються одним з найбільш складних видів проектування при створенні ландшафтного дизайну і благоустрої територій. Складність тут полягає в тому, що кожне водоймище, як правило, є замкненою динамічною системою. Можливо і створення незамкнутих систем, наприклад, зміна русла протікає поруч струмка або створення греблі. Однак проектування незамкнутих систем також має свої особливості і повинно виконуватися тільки фахівцями, в іншому випадку може бути завдано шкоди не тільки рослинності ділянки, але і його ґрунтовому покриву. На місці передбачуваного розташування водойми проводяться геологічні вишукування, які дають уявлення про характер ґрунту в даній зоні ділянки.

Всі роботи, з облаштування природної водойми ведуться в плані перепланування (в разі необхідності) берегової лінії водойми або струмка, зміцнення берегової лінії з використанням природного каменя, розчищення дна і його відсипання крупним піском або галечником.

Окультурений природна водойма надає ділянці індивідуальний стиль і особливо підкреслює інші елементи ландшафтного дизайну.

Створення штучного водоймища починається з вибору місця його розташування. Цьому потрібно приділяти особливу увагу, так, як від цього залежить не тільки зовнішній вигляд ділянки, а й подальша доля водойми.

Для водойми потрібно вибрати відкрите, добре освітлене місце, бажано подалі від дерев. Вода у водоймі повинна добре прогріватися, не можна допускати потрапляння в неї листя і взагалі рослинних залишків.

В іншому випадку, у водоймі почнуться процеси органічного розкладу потрапила листя, вода стане затхлій, дно замулиться, а рослини, посаджені у водоймі - загинуть.

Водоймище, як і будь-який інший елемент ландшафтної архітектури, повинен підкорятися загальному стилістичному рішенню.

В саду регулярного планування водойму роблять правильної геометричної форми (квадрат, прямокутник, коло, овал).

Береги водойми оформляють рівною кам'яної або керамічною плиткою, використовують і цегла.

Водоймище може бути кілька піднятий над загальним рівнем, а центр бути прикрашений невеликим фонтаном або садової скульптурою або ж гарним растеніем.

Такой водойму підійде для ділянки, оформленого в стилі італійського дворика.

На невеликих садових ділянках можна декорувати стіну будинку або огорожу наступним чином: ділянка стіни або огорожі декорується природним каменем, а на висоті 1 - 1,2 м оформляють водяний джерело. Вода з джерела стікає в невеликий, розташований безпосередньо біля стіни ставок і накопичується там.

Ландшафтний стиль архітектури, навпаки, передбачає водойму вільної форми, максимально наближеної до природи, з нерівною береговою лінією, оформленої природними каменями, гравієм або галькою.

Прибережні рослини, посаджені впритул до води і відбиваються в ній, ще більше підсилюють це враження.

Форма ставка може бути найрізноманітнішою, хоча слід уникати надмірно вигадливих форм суперечать природної природності.

На ділянках великих розмірів можна створювати водні каскади з декількох невеликих водойм. Воду насосом перекачують з нижнього водоймища у верхнє.

Спорудження каскаду вимагає певних знань і відповідного обладнання. Штучний водотік створити простіше, якщо ділянка має ухил. У невеликих садах ложі вузького струмочки не слід робити прямим - краще, якщо струмок зробить один-два вигини, перш ніж вийде за межі ділянки.

По ходу водотоку влаштовують невеликі перепади, що імітують природні пороги або невеликі водоспади. Не обов'язково, щоб струмок вирував, це призведе до великої витрати води. Для невеликої ділянки цілком достатньо, якщо вода повільно струменіє, перекочуючись через камінчики. Переходи через струмок можна зробити у вигляді традиційних містків, а можна покласти в воду кілька великих плоских каменів і переходити по них.

Розглянемо пристрій плівкових водойм. Вони будуються легше, ніж на приклад з бетону. Плівка не має форми, але легко приймає її. Плівка різних видів використовується при будівництві джерел (найменших водних споруд), струмків, каскадів, ставків різного розміру, боліт, басейнів. Їх пристрій полягає в наступному: На ділянці роблять розмітку, для неї використовують мотузку, кілочки, рулетку. Для розмітки водойм можна використовувати гнучкий шланг, це дуже зручно. Після розмітки обкопувати землю по внутрішньому краю шланга (мотузки). Після цього розмітку прибирають, починають викопувати до потрібної глибини, з урахуванням того, що необхідна "подушка" під водойму. Потім, на дно засипається просіяний пісок, товщиною не менше 10-12! см. Добре трамбується. На пісок вистилають геотекстиль, а поверх накладається лист спеціальної плівки. У центр водойми подається зі шланга вода, під вагою якої плівка осідає. Через добу після заповнення котловану зайву плівку обрізують по краях, залишаючи мінімум по півметра, на випадок підмиву ґрунту. Краї плівки прикріплюють по периметру до землі дерев'яними кілочками або дужками з дроту. Якщо передбачено проектом, у водойми робиться вимощення (шириною мінімум 50-60 см) з цегли, плитки, каменю. По дну плівкового водоймища можна обережно ходити, але не можна бігати і стрибати. Гарантійний термін служби якісної й правильно покладеної плівки - 20 років, а бутілкаучукової - цілих 50! При будівництві водойм з рухомою водою використовують спеціальні насоси. Вони відрізняються споживаної потужністю (об'ємом води, що перекачується). Будівництво з інших матеріалів схоже на пристрій плівкового водоймища. Головне зробити гарну подушку. Вона ж є основою і для установки готових пластикових форм, які використовуються при влаштуванні водойм.



3. Догляд за водними пристроями

3.1 Догляд за водоймою

Як правило, догляд за водоймою складається з ряду робіт, у число яких входить: догляд за рослинами, підтримання чистоти води і берегової лінії, а також, контроль за фауною, заселяє водойму. Одні види водних рослин не вимагають особливих правил, інші декоративні водні рослини менш вибагливі.

Зокрема, латаття і кубушки найкраще висаджувати спеціальні дрібнопористі кошика, а корзини ставлять у водойму.

Таким чином, з одного боку, рослини не спливають на поверхню водного дзеркала, з іншого, таке розміщення дозволяє без зусиль перенести їх у приміщення на зимівлю. Кошики заповнюють глиною і садять в неї рослину, зверху глину засипають шаром дрібної річкової гальки.

У водойму ні в якому разі не можна додавати компост, оскільки він викликає активне заростання ставу водоростями, з тієї ж причини слід виключити потрапляння у воду будь-яких добрив.

Рослини, що ростуть у природі в непересихаючих водоймах, краще себе почувають, якщо на дно посадкової ями насипати невеликий шар дренажу з гальки, керамзиту або піску.

Прибережні декоративні рослини можна висаджувати або безпосередньо в ґрунт і до вкорінення злегка придавлює невеликими камінням, або в невисокі кошики, які, у свою чергу, також закопують у ґрунт.

Водні рослини, висаджені безпосередньо в ґрунт водойми, після зливу води, вкривають опалим листям та гілками. Якщо водоймище глибокий, воду з нього на зиму зливати не треба - рослини в ньому добре перезимовують.

Якщо кліматичні умови в зимовий період часу такі, що вода може промерзнути до дна водойми, рекомендується після утворення невеликого шару льоду, покрити поверхню льоду зверху листям, тирсою або матами - це захистить воду від повного вимерзання.

Камені, розташовані як у водоймах, так і на береговій лінії, протягом часу обростають водоростями і тванню, у зв'язку з чим, їх доводиться діставати з води і промивати, використовуючи для очищення жорстку щітку.

Найдрібніші зелені водорості можуть стати основною причиною помутніння, так званого «цвітіння» води.

Цього явища можна уникнути, підкисляючи воду торфом, який насипають у полотняний мішечок і кладуть на дно водойми.

У будь-якому водоймищі необхідно стежити за поверхнею води, час, від часу видаляючи потрапили в неї листя і гілочки рослин, дрібне сміття.

Рекомендується не допускати і інтенсивного розмноження в ставок жаб і равликів, що харчуються рослинністю, при перенаселенні вони здатні помітно об'їсти листя водних рослин.

Каскади водойм

Каскади, як правило, утворюються з кількох невеликих водойм, розташованих на різних рівнях, з водою, що переливається з одного в інший. Зазвичай каскади водойм імітують водопади, ущелини, струмочки з порогами і уступами.

Спорудити каскади не так уже й важко, якщо знати основні прийоми будівництва водоймищ. Особливість каскадів полягає в тому, що вода в них тече і її запаси повинні постійно поповнюватися. Для цього використовуються насоси різних видів. Потужність насоса повинна відповідати обсягу води, що перекачується, висоті підйому і відстані, на яке вона перекачується. Можна зробити приблизний розрахунок пропускної спроможності (кількість літрів на годину) насоса для каскаду. Вона становить обсяг водойми або в півтора рази більший від нього.

Наприклад, ставок об'ємом 1000 л повинен обслуговувати насос, що перекачує 1000 - 1500 л води на годину. Для того щоб по каскаду постійно текла вода, необхідний насос, що перекачує 1000 л води на годину через уступ (поріг) шириною 10 см, тобто на кожен сантиметр порогу повинно припадати мінімум 90 - 100 л води.

Зазвичай воду забирають з нижнього водоймища (самого великого в каскаді) і перекачують у верхній (найменший). Шланги маскують або закопують в землю.

В даний час в спеціалізованих магазинах продають і пластикові форми для каскадів, які вкопуються в землю за тією ж технологією, що і одиночні водоймища.

Різниця полягає в тому, що форми-каскади розміщуються на різних рівнях, щоб вода могла переливатися з верхнього водоймища в ніжній. Більш природно виглядають світлі форми - «під вапняк», їх простіше декорувати.

Ще краще зробити каскад, використовуючи бутилка учуковую плівку. Викопують кілька котлованів в послідовно знижуються рівнях. Причому вириті басейни повинні мати дно з деяким поглибленням у дальньої стінки і підвищенням до водоспаду. Дно застилають плівкою.

Шматок плівки верхнього котловану внахлест закриває край плівки нижнього котловану. У цьому випадку каскад не буде протікати.

Плівку закріплюють і декорують тим же способом, що і при влаштуванні одиночного ставка. Дно каскадів декорують каменями і галькою практично повністю і, звичайно, організовують з одного плоского або декількох дрібніших каменів водопад.

Щоб вода спадала стрімкою стіною, підбирають плоский камінь і укладають у всю ширину протоки так, щоб він трохи нависав над нижнім басейном. Вода не повинна ніде огинати камінь, інакше водоспад не вийде.

Якщо каскад включає струмок, то і його ложе викладають гідроізоляційної плівкою, дно і береги декорують грубозернистим піском, галькою та камінням.

Тут слід звернути увагу на те, що обсяг води, що циркулює в системі каскад - струмок, значний, вимагає могутнього насоса і великих витрат електроенергії.

Оптимальний варіант для пристрою каскаду - наявність на ділянці природного схилу або навіть струмка. При цьому русло струмка можна декілька вдосконалити: надати йому більш мальовничий характер, влаштувавши по ходу водотоку кілька невеликих перекатів або загат з водоспадами.

Головне при проведенні цих робіт - не змінити водний баланс ділянки. Перш ніж встановити перешкоду в руслі струмка, поглибите або розширте його, а подпруження вода не повинна розтікатися і затоплювати берега. Потрібно продумати, що буде із струмком вище і нижче вашої ділянки, не відбудуться там які-небудь порушення берегової лінії, швидкості водотоку, рівень води.

Всі перераховані зміни неприпустимі, оскільки природний струмок - це природна екосистема і втручатися в неї не можна. Зробити каскад і ложе струмка з бетону досить складно. Це робота для професіоналів, вона вимагає серйозних матеріальних і фізичних витрат.



Висновок

На підставі вищенаведеного дослідження можна зробити ряд висновків:

Головне завдання формування об'ємно-просторової структури ландшафту - створення повноцінної обстановки для відпочинку. Практично різні властивості природних елементів композиції зумовлюють можливі прийоми їх використання для ландшафтної композиції, що відповідає найбільшою мірою функції кожної із зон відпочинку.

Вода являє собою надзвичайно елемент в ландшафті садів і парків. Освіжаючий вплив води, відображення, танцюючі відблиски світла, миттєво змінюється поверхню води, плескіт і дзюрчання її струменів сприяють тому, що вона стає самим яскравим елементом садово-паркового ландшафту. У динамічній формі стану води застосовуються наступні ландшафтні одиниці композиції: джерело, струмок, водоспад і каскад, фонтан, а також річка і море; в статичній формі стану води: декоративний басейн, ставок і озеро.

Особливості застосування води в ландшафтному проектуванні засновані на її фізичні властивості та перш за все на її безбарвності й аморфності. Вода має здатність відображати навколишні її природні явища і сама здатна чинити на них певний вплив.

У ландшафтному проектуванні застосування води має кілька рівнів. У ландшафтному дизайні вода використовується в утилітарних і декоративних пристроях. До утилітарним пристроїв, найбільш часто застосовуємо, відносяться питні фонтани, колодязі, плескательні басейни, рибні ставки, канали. З декоративних пристроїв слід зазначити декоративні фонтани (струменеві), з об'ємною скульптурою, пристінні, водні дзеркала, каскади, водоспади.

Особливо велике значення має вода і водні пристрою в паркостроенні. Вода не тільки покращує мікроклімат парку, вона служить і для організації різних форм відпочинку.

В даний час не менше естетичне значення має застосування водних пристроїв і в загальноміських ансамблях, особливо в міських центрах, в комплексі з громадськими спорудами.

Вибір матеріалів та технологій для створення водойм, фонтанів, водоспадів та ландшафтів дуже широкий. У кожного матеріалу і технології є свої переваги і недоліки.

Проектування водойм часто є складовою частиною робіт з озеленення, благоустрою та ландшафтного дизайну. При цьому проектування водойми може виконуватися як на нових, облаштовуємо ділянках, так і на ділянках з давнім ландшафтом.

Як правило, догляд за водоймою складається з ряду робіт, у число яких входить: догляд за рослинами, підтримання чистоти води і берегової лінії, а також, контроль за фауною, заселяє водойму. Одні види водних рослин не вимагають особливих правил, інші декоративні водні рослини менш вибагливі.



Список літератури

1. Архітектурна композиція садів і парків. М.: Стройиздат, 1980.

2. Богів І. О., Фурсова Л. М. Ландшафтне мистецтво. М.: Aгpопроміздат, 1988.

3. Веденін Ю. А. Нариси з географії мистецтва. СПб.: Буланін, 1997.

4. Вергунов А. П, Горохів В. А. Росіяни сади і парки. М.: Наука, 1988.

5. Вергунов А. П, Денисов М. Ф., Ожегов С. С. Ландшафтне проектування. М.: Вища школа, 1991.

6. Лихачов Д С. Поезія садів. 3e вид. М.: Соrласіе, 1998.

7. Мак-Кой П, Івелою Т. Практична енциклопедія «Ландшафтний дизаин». Планування, проектування та дизайн пріусадебноrо ділянки. М.: Росмен, 2001.

8. Миколаїв В. А. Естетичне сприйняття ландшафту / / Вісн. Моск. Yн-та. Сер. 5. Гeoгp. 1999. № 6.

9. Миколаїв В. А. Гармонійні канони природи / / Вісн. Моск. ун-тa. Сер. 5. Гeoгp. 2002. № 2.