Зимовий сад у сучасному містобудуванні

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зимовий сад у сучасному містобудуванні

Слісарук Л.С.,ст. викладач, Троян Н.П. ст.5 курсу ФБА (Національний університет водного господарства та природокористування)

Анотація

Розглядається проблема актуальності зимового саду, основною метою якого є створення ілюзії живої природи та збільшення ступеня комфорту для населення, шляхом поєднання законів естетики та економіки. Пропонуються методи, які згідно дослідження вказують на доцільність, економічність та ефективність актуальності зимового саду.

зимовий сад будівля

Abstract

The problem of actuality of winter garden is examined, creation of illusion of living nature and increase of degree of comfort for the population is his primary purpose, by combination of laws of aesthetics and economy. Methods, which in obedience to research specify on expedience, economy and efficiency of winter gardens, are offered of winter garden.

Двадцять перше століття - це епоха нового часу, яка характеризується великими можливостями, досягненнями та перспективами на майбутнє. Наші будинки і котеджі повинні бути красивими, сучасними, з високим рівнем дизайну та надзвичайно комфортними для життя. Це можна досягнути шляхом вмілого застосування конструкцій та правильного підбору матеріалів, які повинні відповідати певним нормам та вимогам.

Розкішне життя, як і будь-який символ, має свої атрибути. Одним з таких атрибутів, що красномовно розповідають про добробут власників нерухомості, ще з часів Середньовіччя служить зимовий сад. Жоден з поважаючих себе аристократичних будинків не обходився без такого яскравого і притягуючого «ордена багатства», як зимовий сад.

Дослідження питань даної теми, яка є досить актуальною сьогодні, вказують на швидкі темпи розвитку науки в містобудівельній галузі та вимагають впровадження нових тенденцій, технологій для того, щоб максимально задовільнити вимоги населення у забезпеченні високого рівня проживання.

Першим варіантом зимових садів були оранжереї, які стали частиною життя великосвітської аристократії. Початок їх будівництва відноситься ще до XVI - XVII століття. Але тільки у кінці XIX - го століття був реалізований прямий зв'язок між житловими кімнатами і оранжереями. Цим самим був зроблений крок до сучасного типу зимових садів.

У 1910 році архітектор Вальтер Гропіус будує віллу Арміна у Помперні. У традиційному для цього періоду будинку у стилі необарокко він добудовує виключно сучасний по формі зимовий сад . У той же час в Америці архітектор Франк Ллойд Райт зі своїм житловим будинком дає старт концепції перетікаючих просторів, об'єми будівлі і природа взаємно проникають один в одного [3].

Так як людина завжди прагнула відчувати свій тісний зв'язок з природою, і зимові сади - одна з цих сходинок до природи і відчуття себе її частинкою. Життя людини стає повнішим, коли вона відчуває свій тісний зв'язок з природою.

Прямий зв'язок зимового саду з житловими приміщеннями є у наш час визначним функціональним признаком. Особливістю формального признаку зимового саду - це його невіддільність від житлового приміщення, плавний перехід від інтер'єру до екстер'єру, буферна зона між замкнутим житловим простором будинку і природою - оточуючим будинком садом.

Слід зауважити, що при проектуванні зимових садів виникає необхідність у гармонійному забезпеченні єдності багатьох важливих принципів, таких як краса, доцільність, ефективність, економічність, сучасність та якість.

Зимовий сад - це новий етап у розвитку містобудування, його можна назвати окремою кімнатою, і зоною відпочинку, але кімната особлива з своїм настроєм, з своїм характером, а також це ніби зелений оазис. Сад повинен мати привабливий зовнішній вигляд і гармоніювати в цілому з архітектурним об'єктом, передбачати надійність та довговічність, а також безкоштовно використовувати екологічно чисте тепло. Зимовий сад - це одна з кімнат житлового будинку, але не звичайна, а особлива кімната: напівбудинок - напівсад. У цьому якраз і полягає відмінність зимових садів від оранжерей, які не є частиною житлового простору, а лише спорудою для вирощування рослин. В наш час існує загальновідомий факт, який був перевірений багатьма вченими та психологами, що зелений колір є найприємнішою ділянкою світлового спектру для сприйняття нервовою системою людини. Цим пояснюється наше постійне бажання вирватися з сірих кам'яних будівель і зануритися в океан зелені живої природи. Зимові сади мають визначену класифікацію і тому можна виділити наступні види по призначенню та типу опалення:

1. Буферний вид - нежитлове, неопалювальне приміщення. Це може бути скління лоджій і балконів, а також виконання зимового саду як вхідного тамбуру.

2. Зимовий сад - сезонне житло, неопалювальне та без озеленення.До цього виду належить веранда.

3. Зимовий сад - сезонне житло, малоопалювальне та частково озеленене.

4. Житловий зимовий сад - постійне житло, опалювальне та озеленене.

5. Оранжерея - практично не житло, але частково опалювальне та сильно озеленене.

Провідний американський архітектор Білл Хіллер запропонував найбільш зручний спосіб розгляду функцій садів-будівель. З його точки зору, вони існують по чотирьох причинах, які він назвав чотирма функціями архітектури, модернізувавши принципи, запропоновані ще одним архітектором-будівельником Генрі Уоттоном: користь, зручність, міцність, краса та виділив основні функції, які притаманні для зимових садів-будівель:

· культурна функція: формування культури. Люди будують, щоб виразити свій час і свою культуру;

· економічна функція: використання ресурсів (грошей, часу, енергії, матеріалів);

· захисна функція: забезпечити безпеку від стихій та один від одного. Люди відчувають потребу у комфорті;

· пристосовувальна функція: створити оформлення або додаткові простори, якими не наділила нас природа чи створене людиною середовище.

Аналіз вітчизняних та зарубіжних джерел свідчить, що перші зимові сади з'явилися в Англії у середині 16 століття. Але тільки в кінці 19 століття був зроблений крок до сучасного типу зимових садів, що суміщають в собі оранжерею і житлову кімнату. Формальною ознакою зимових садів є наявність максимальної площі скління захищаючої конструкції з усіх боків, звернених до природи. У зимовому саду заскленою має бути і покрівля. Одним із признаків цих садів є їх озеленення [4].

Як показує аналіз проведених досліджень, що метою будівництва зимових садів є:

- розширення житлового простору;

- насолода сонячним світлом і теплом у холодну пору року;

- зв'язок з природою;

- вирощування квітів і рослин круглий рік;

- світловий оазис в будинку;

- продовження літа.

Зимовий сад у складі будинку може вирішувати два завдання. Перше і домінуюче завдання - це розширення житлового простору, а друге - це економія тепла та енергії. Частіше всього зимовий сад служить вітальнею чи їдальнею. В цьому аспекті він може виконувати різноманітні функції:

1. Зручний функціональний зв'язок з оточуючим приміщенням будинку.

2. Являється кліматичним буфером по відношенню до будинку.

Орієнтація зимового саду за сторонами світу може бути довільною - від південної до північної . Але при цьому слід зауважити, що кожен варіант прийнятої орієнтації має свою специфіку, згідно відповідного призначення самого саду - сад тільки для відпочинку і спілкування з природою або у ньому будуть розміщенні якісь ще приміщення:

· Орієнтація зимового саду на південь є найбільш вдалою з точки зору економії і енергії. У цьому випадку ефект теплиці проявляється якнайбільше. Але є і свої недоліки при такій орієнтації, так як при використанні такого зимового саду у якості житлового приміщення виникає необхідність обов'язкового влаштування вентиляційних і затінюючих пристроїв через надмірне його нагрівання сонцем.

· При орієнтації зимового саду на північ, навпаки він відіграє роль кліматичного буфера: вітер і холод не досягають безпосередньо стін будівлі, а тому в плані економії енергії ефект досягається майже такий, як і при південній орієнтації.

· При орієнтації зимового саду на схід, він не підлягає вдень значному перегріву, а тому потрібно забезпечити лише частково його затінення та вентиляцію.

· Зимовий сад, що орієнтований на захід - це якнайкраще на нашу думку вирішення, так як вдень він назбирує сонячне тепло, яке тільки у вечірній час віддає його назад.

При проектуванні будівлі зимового саду потрібно враховувати ряд чинників. Перш за все, це місце розташування: якщо це північна сторона, то особливих проблем немає; якщо ж це південь, схід або захід, то необхідно передбачити затінення зелених насаджень. Затінювання буває двох типів: внутрішнє (під дахом зимового саду) та зовнішнє (ззовні встановлюються маркізи).

Дослідженням встановлено, що за типом своєї інтеграції з будівлею зимовий сад може бути:

· прибудований до будівлі (зимовий сад примикає до будинку з однієї, двох і навіть трьох сторін);

· інтегрований у будинок - проникаючий вглиб будівлі об'єм разом зі склянним дахом (зимовий сад примикає до будинку з двох чи трьох сторін).

Мінімальний розмір зимового саду, що прибудовується до будівлі - від 12 - 15 метрів квадратних. Це вирішення пов'язане з тим, що з однієї сторони, у зимового саду меншого розміру буде досить висока вартість одного квадратного метра площі, а з іншої сторони, буде важко вирішити інтер'єр “зеленої” житлової кімнати з гармонічним поєднанням вільних просторів, рослин та меблів.

Висота зимового саду у його середній частині повинна бути не менше трьох метрів, але як свідчить досвід будівництва, з точки зору будівельної фізики та самого вигляду інтер'єру зимовий сад може мати висоту навіть у два поверхи [7].

Форма зимового саду у плані може бути від самої простої чотирьохкутної до багатокутної, або навіть і круглої, так як сучасні конструкції дають можливість практично реалізовувати усі задумані вирішення.

При проектуванні зимового саду необхідно передбачити такі основні аспекти, від яких залежать комфортні та сприятливі умови для мешканців, а саме: можливість підведення води; підвід вентиляції; підвід електрики; влаштування системи управління.

Рисунок 1. Форми вирішення зимового саду

Аналізуючи проблему влаштування зимових садів ми бачимо, що це є не лише єдиний засіб для забезпечення чудового відпочинку, але й для виявлення певних надзвичайно привабливих архітектурних особливостей, що гармонійно підкреслюють як характер, творчі настрої особистості, велику любов до природи, так і чудово продуманий ексклюзивний дизайн .

Дослідженнями встановлено, що найкращим матеріалом для влаштування зимового саду є легкий і міцний алюміній. Зимові сади, змонтовані з якісного профілю, служать без капітального ремонту до ста років. У Європі застосовують також сталевий і пластиковий профіль, але в умовах нашого клімату, в Україні вимоги до конструкції жорсткіші, так як вони пов'язані з сильнішими перепадами температури протягом року і великою кількістю опадів, зокрема снігу. Рідше використовується дерево, яке вимагає цілого ряду підготовчих і захисних робіт і є досить дорогим вирішенням.

Проведений аналіз свідчить, що зимові сади, монтують:

· з пластикового профілю (ПВХ), до яких висуваються певні вимоги: компенсатори температурних розширень, що продовжують термін служби конструкції, профіль повинен бути посилений сталевими стержнями. Стики склопакета і профілю повинні закриватися алюмінієвими накладками, як пропонує компанія "Рехау". Це оберігає від дії сонячного проміння;

· з алюмінієвого профілю, які використовується як профіль з посиленим сталевим стержнем. Сам алюміній - це матеріал жорсткий, не підлягає корозії, витримує температурні навантаження, не деформується при перепаді температур.

Для скління зимового саду, до якого висуваються дуже високі вимоги, застосовуються полікарбонати (комірчастий пластик) або склопакети (декілька листів скла, герметично сполучених по периметру із заповненням простору між ними сухим повітрям або інертним газом). Ця конструкція є також досить ефективною з технічного боку, як і попередня, але є неекономічною, так як затрачається більше коштів на її влаштування [1].

Отже, з проведеного аналізу по влаштуванню зимового саду, можна зробити висновок, що ефективність роботи зимового саду залежить від:

- величини самого саду;

- відношення його розміру до розміру будинку;

- орієнтації за сторонами світу;

- нахилу покрівлі.

Ідеальний зимовий сад повинен мати нахил покрівлі 30 - 40 градусів, так як за таких умов він якнайкраще забирає сонячну енергію. Чим крутіша покрівля зимового саду, тим краще дощ змиває усякий бруд, краще по ній сповзає сніг, а з середини приміщення - краще стікає сконденсована вода.

Багато вчених дуже часто вважають, що вибір конструкції зимового саду залежить від вимог чистого естетичного характеру, а не від його призначення. Визначаючим, швидше, є призначення скляних конструкцій, кожному виду яких відповідає своя вимога до мікроклімату. Якщо говорити про різницю між вирощуванням рослин у відкритому грунті і закритому, то переваги закритого полягають в можливості регулювати мікроклімат протягом цілого року, навіть незважаючи на добові і сезонні перепади температури, а також зовнішні кліматичні дії. Кожному виду рослин відповідає певна оптимальна вогкість і температура. Аналіз проведенних досліджень свідчить, що теплолюбові рослини ті, що походять з районів Середземномор'я, мають потребу в зимовий період в температурі 12-15 градусів і вологості 50-60%, а тропічні рослини Південно-східної Азії і Америки потребують температури 22-26 градусів при вологості 80-90 % протягом всього року [2].

Надзвичайно велика увага повинна приділятися ще й освітленню зимового саду. На зміну звичайним лампам розжарювання приходять енергозберігаючі джерела освітлення. І хоча вони, в порівнянні з лампами розжарювання, мають більшу вартість, їхні початкові витрати окуповуються в процесі експлуатації та економлять 80% електроенергії, що є досить зручним при влаштуванні їх у зимовому саду. Дослідженнями встановлено, що в Україні попит на них зріс більше ніж у два рази. Перевага полягає в тому, що вони не містять скла, ниток розжарювання, змінних деталей, є мініатюрними, компактними, потужними і до того ж випромінюють унікальне, за своїм характером, світло, яке не шкодить ні рослинам, ні людям, а навпаки створює комфортні умови, що є дуже важливим [6].

Отже, проблеми по влаштуванню зимових садів на різних етапах будівництва пов'язані з вирішенням завдань формування матеріально - просторового середовища в будівлі та її архітектурно - художнього змісту. Важливим аспектом вирішення проблем є забезпечення наукового підгрунтя до вирішення практичних завдань. Це дасть можливість швидко, якісно та з дотриманням всіх вимог вирішити проблеми по влаштуванню зимового саду.

У наш час, не дивлячись на складну ситуацію в країні, перекручене поняття про красу і зовсім відмінний від тропіків клімат, попит на створення затишних куточків тропічного раю відроджується. Справа тут скоріше не в звертанні до історії Середньовіччя, а в сучасній філософії, що направляє людину на зближення з природою. Ми можемо не знати джерел цього руху, можемо не говорити про це, але не почувати «дивне» бажання зближатися з природою вже не можемо.

Сучасний зимовий сад - це не просто опалюване приміщення з пальмами і фікусами, це ціла екологічна система замкнутого циклу, який підтримується складною системою життєвого забезпечення.

Сучасна людина прагне протягом цілого року відчувати світло та сонячне тепло, милуватись чудовим виглядом саду та вдихати аромат квітучих зелених насаджень, відчувати комфорт, обігріватися безкоштовною сонячною енергією та насолоджуватись навколишньою красою - в цьому і є особливість та призначення сучасного зимового саду.

Література

1. Журнал “Ватерпас”, - М.: ЗАО “Ватерпас”, 2'2002. - 85с.

2. Саксон Г. Атриумные здания (Пер. з анг. А.Г. Гаппапорта; Під ред. В.Л. Хайта). - М.: Стройиздат, 1987 - 138 с.

3. John Postman and Jonathan Barnett, Mc Graw Hill, The Architect as Developer. 1976 - 45с.

4. Designing for Fire Safety. E.G.Butcher and A.C.Parnell, Wiley, 1983 - 12с.

5. Architectural Visions the drawing of Hugh Ferris, Jean Ferris Leach, Whitney Lebrary of Design, 1980 - 27с.

6. Журнал “Архітектура. Строительство, Дизайн”, - М.: ЗАО “Архітектура. Строительство. Дизайн”, 1'2006. - 92с.

7. Марина Юрьевна Степ ура, Анатолий Владимирович Степура. Зимний сад в домашних условиях / - Донецк.: ООО ПКФ „БАО”, 2003. - 384с.

Размещено на Allbest.ru