Супідрядність як пріоритетний принцип організації квадратних за формою ландшафтних композицій

competitor of the Kyiv National University of Culture and Arts

SUBORDINATION, AS PRINCIPLE of ORGANIZATION OF SQUARE AFTER FORM LANDSCAPE COMPOSITIONS

In the article, on the base of the incorporated model of collateral subordination, the concerted module nets application of that for composition organization of landscape space will provide geometrical co-ordination after a form and mass of most separate elements settle accounts; cognation of формотворчих lines; choice and ground of optimal distances between elements and visual integrity.

Key words: garden landscapes, composition features, garden compositions.

Однією з важливих проблем розвитку садово-паркового мистецтва є дослідження композиційних особливостей побудови садових ландшафтів.

Садово-паркове мистецтво сформувалося протягом декількох тисячоліть водночас з іншими видами мистецтва живописом, скульптурою, музикою, літературою. Досягнення дендрології та архітектурно-інженерної майстерності різних епох знайшли своє втілення в розвитку садово-паркового мистецтва у вигляді різноманітних прийомів, які систематизувалися і складалися в естетичні та технологічні принципи формування невеликих ландшафтів.

Внаслідок розвитку ландшафтного проектування садів та парків на невеликих ділянках міських територій, обмежених житловою забудовою, безумовно актуальним є дослідження композиційних принципів побудови садових ландшафтів, здатних вплинути на вибір проектного рішення. Теоретичні аспекти композиції садових ландшафтів розглядалися у працях А.Т. Болотова, А.П. Вергунова, І.Н. Гегельського, В.А. Горохова, Л.С. Залеської, І.А. Косаревського, В.Г. Павленка, М.І. Яковлєва та інших.

На даний момент садово-паркове мистецтво вивчається переважно істориками архітектури. Але для сучасного ландшафтного проектування необхідні детальні дослідження, які б визначали вплив особливостей геометричної побудови композиції на організацію ландшафтного простору. Тому визначення впливу композиційних особливостей побудови садів і парків на проектування обмежених ділянок при будинках та прийняття рішень з оформлення ландшафту є актуальним.

Одним із основних принципів організації ландшафтних композицій є супідрядність, яка означає впорядкованість всіх елементів та їх груп щодо організації композицій за окремою геометричною ознакою [1, 58-60]. В основу супідрядності закладені метричні, ритмічні, колірні, контрастні та інші співвідношення між елементами. Ухилення структурних елементів довкілля рослин, людини, тварин, всесвіту надало змогу виявити математичні залежності, відповідні сучасному розумінню естетично погоджених пропорцій, побудованих на зовнішніх проявах досліджуваної структури та її внутрішньому складі.

Однією з сучасних моделей, об'єднуючої пропорціонування і взаємозв'язок окремих елементів композиції, є модель супідрядності [2, 163-183], запропонована В.Є. Михайленко та М.І. Яковлевим. Відомо, що комплексна модель супідрядності дозволяє визначити загальні правила композиційної організації картинного простору. В разі використання формату картини з пропорцією сторін 1:1, тобто квадрату, рівність сторін та кутів призводить до найбільш упорядкованого поділу площини лініями визначників та полів супідрядності, що, перетинаючись між собою усередині фігури, утворюють групи вузлових точок (рис.1, а), кількість яких може бути 9, 13 і більше.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.1 Групи вузлових точок: а - комплексна модель супідрядності композиційної організації картинного простору у формі квадрату; б - модуль другого порядку; в - модульна сітка на базі модуля другого порядку. Застосувавши об'єднану модель супідрядності для квадратних за формою ландшафтних композицій, ми зможемо обрати узгоджені за розміром модульні сітки, що дозволить визначити загальні правила композиційної організації ландшафтного простору та місцезнаходження центрів

Для моделювання та проектування ландшафтних композицій обираємо зазначений вище метод побудови моделі супідрядності.

Величину узгодженого модуля для квадратних за формою ландшафтних композицій знаходимо як відстань між двома точками, де одна з них точка пересічення вершин квадрату з діагоналлю, а друга точка пересічення тієї самої діагоналі з колом, вписаним в цей квадрат. Даний модуль, найбільший за величиною, за типом рівня моделі супідрядності, називатимемо модулем першого рівня.

Наступний модуль модуль другого рівня знаходимо як відстань між аналогічними точками, утвореними пересіченням тієї ж діагоналі і вершинами квадрату, вписаним в коло першого рівня, і колом, вписаним в цей квадрат (рис. 1, б). За таким самим принципом знаходимо модулі третього, четвертого, п'ятого, шостого і сьомого рівнів для квадрата розміром 60х60 мм.

На базі знайдених модулів (рис.1, в), розміром 8,6; 6,0; 4,0; 3,16; 2,3; 1,3; 1,0 мм будуємо сім моделей з модульною сіткою на їх основі. Причому всі ці модулі є співмасштабними, або узгодженими з даним квадратом. Надалі комбінацію цих модульних сіток будемо використовувати при проектуванні ландшафтних композицій.

Основою будь-якої композиції, у тому числі і ландшафтної, є її центр. Тому моделювання місця розташування центру композиції являється відправною точкою проектування.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.2 Розподіл сил, діючих на центральний елемент в квадраті

За результатами досліджень [3, 22] на центральний елемент впливають сили, що діють по діагоналі квадрата, та сили, які утворюються вертикальними і горизонтальними вісями, що перетинаються в центрі квадрата (рис. 2, а). Це цілком збігається з полем композиційної супідрядності

Таким чином, де б не був розташований центральний елемент, він піддається дії сил з боку усіх прихованих структурних факторів, відносна сила і відстань яких визначає їх спільний ефект в загальній конфігурації сил. У центрі усі сили знаходяться в стані рівноваги і, отже, центральне розташування сприяє найбільш спокійному стану.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.3 Моделі розміщення різних за розміром композиційних центрів в межах квадратної за формою композиції

Якщо центр квадратної ландшафтної композиції представити у вигляді круга (рис. 3) і зміщувати його відносно геометричного центру по діагоналі або по осі, то напруга, яка утворюється ним і контуром, буде змінюватися від стійкої, напруженої до невизначеної.

При переміщенні круга від геометричного центру точка рівноваги буде знаходитися поблизу кута квадрата, а не поблизу його центру. Це означає, що, незважаючи на те, що центральна точка сильніша за кутову, існуюча перевага компенсується більшою відстанню, подібно до магнітів різної сили.

Наведені приклади свідчать про прагнення зорового сприйняття людини до найбільш простої в структурному сенсі конфігурації.

Розглянемо композиції з двома центрами в межах квадратної форми. Ефект взаємодії в цьому випадку (рис. 4) спостерігається не лише між центральним елементом і квадратом, але і між двома елементами.

Коли елементи розташовані поруч один з одним (див. рис. 3), вони притягують один одного і виглядають як одне нероздільне ціле. Можна визначити також і відстань між ними, за якої вони взаємно відштовхуватимуться. Відстань, при якій виникають ці ефекти, залежить від діаметра елементів, розмірів квадрата, від їх розташування і визначається взаємодією полів композиційної супідрядності всіх елементів [2, 22].

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.4 Моделі розміщення двох композиційних центрів в межах квадратної за формою композиції

Можна спостерігати таке положення кругів, коли вони знаходитимуться в стані рівноваги. Самі по собі круги, показані на рис. 4, а, виглядають неурівноваженими. Але разом вони утворюють симетрично розташовану пару, яка знаходиться в стані спокою. Два елементи утворюють пару в силу їх близького розташування, подібності форм і розмірів. Крім того, вони прагнуть до симетричного розташування, тобто вони мають однакове значення і однакові функції в структурі цілого. Проте та сама пара може бути абсолютно незбалансованою в разі її зміщення відносно центру (рис. 4, б).

Якщо круги замінити на квадрати (рис. 5, а, б), то вплив місцерозташування елемента на його сприйняття також буде пов'язаний з фактором рівноваги. Усі елементи мають бути розподілені таким чином, щоб в результаті можна було досягти ефекту рівноваги.

Такі фактори як форма, напрям, місцерозташування в урівноваженій композиції взаємно обумовлюють один одного. Здається, що в цій композиції нічого не можна змінити, а в цілому вона виглядає такою, що «залежить» від усіх її складових. Незбалансована композиція виступає випадковою, тимчасовою і, отже, необгрунтованою. Її елементи прагнуть до зміни свого місця і форми, з тим щоб зайняти положення, яке краще задовольнятиме загальну структуру.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.5 Моделі розміщення різних за розміром квадратних центрів в межах квадратної за формою композиції

На базі проведених досліджень було побудовано декілька прикладів симетричних ландшафтних композицій з різним їх зонуванням.

При проектуванні ландшафтної композиції (рис. 6) були використані модульні сітки другого та п'ятого рівнів. Центр композиції є місцем пересічення чотирьох основних структурних ліній двох осьових та двох діагональних і являє собою місце максимальної напруги. Інші точки, розташовані на діагоналях, є менш енергійними і сильними ніж центр, але і вони володіють ефектом дії.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.6 Приклади симетричних ландшафтних композицій: а - з трьома зонами; б - з чотирма зонами

Проте центральний елемент композиції та чотири елемента, розташовані близько до нього, разом утворюють групу елементів, що є врівноважуючим фактором стосовно кутових елементів.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.7 Приклади симетричних ландшафтних композицій з трьома зонами та однаковими за розмірами та формою елементами

В композиціях показаних на рис.7, 8, також застосовані модульні сітки третього та п'ятого рівнів. Центром композиції є місце перетинання осей.

В композиції, зображеній на рис. 7, всі чотири основні елементи знаходяться в кутах, а порожній простір між ними надає композиції легкості. Композиція на рис. 8 є більш ускладненою щодо композиції, наведеній на рис. 7. Слід зазначити, що в даному випадку вісі композиції рис. 8 допускають рух у двох напрямах, і згідно із законом зорового сприйняття утворюють стимулюючу модель, яка сприймається як гармонійна.

Размещено на http: //www. allbest. ru/

Рис.8 Приклади симетричних ландшафтних композицій з чотирма зонами

Отже, модель супідрядності дозволяє визначити розміри узгодженої модульної сітки, яка, в свою чергу, може бути успішно застосована як для проектування нових об'єктів, так і для реконструкції історичних садів і парків.

На базі узгоджених модулів розроблені оригінальні ландшафтні композиції для ділянок квадратної форми, які мають геометричну узгодженість за формою та масою елементів; спорідненість формотворчих ліній, а вибрані оптимальні відстані між елементами забезпечують візуальну цілісність угруповання.

Література

1. Павленко Л.Г. Ландшафтное проектирование. Дизайн сада / Л.Г.Павленко. / (Серия «Строительство и дизайн»). Ростов-на-Дону: Феникс, 2005. 192 с.

2. ЯковлєвМ.І. Композиція + геометрія / М.І. Яковлєв. К.: Каравела, 2007. 239 с.

3. Шубников А.В., Копцик В.А. Симметрия в науке и искусстве. / А.В. Шубников, В.А. Копцик. М.; Ижевск: Институт компьютерных исследований, 2004. 560 с.

Размещено на Allbest.ru