Герб Львова XVII століття: реставрація пам’ятки

Размещено на http://www.allbest.ru/

Герб Львова XVII століття: реставрація пам'ятки

Ю.Р. Диба, М.С. Цюпа

Національний університет “Львівська політехніка”, кафедра реставрації архітектурної та мистецької спадщини

Герб Львова було знайдено під час археологічних досліджень території костелу Св. Духа у 1987 році. Герб міста вирізьблено з каменю у XVII столітті у стилі Ренесансу. Відомо, що його виконано для Єзуїтської хвіртки і припускають, що він був розміщений над входом. На гербі зображено браму з левом, яка обрамлена лавровим вінком зі стрічкою, та латинський надпис. Було проведено стилістичний аналіз пам'ятки, досліджено різьбу поліхромію та історію пам'ятки.

У дослідженні поставлено за мету виявити та дослідити композиційні принципи та особливості колористичного вирішення гербів поч. XVII ст., дослідити історичні передумови застосування геральдичного декору та розвиток міської геральдики, охарактеризувати сучасний стан білокам'яного знаку емфітевзису міста Львова поч. XVII ст. та дослідити принципи поліхромії геральдичного декору.

Аналіз останніх досліджень та публікацій

Дослідженням геральдики міста займався А. Гречило [7, 8, 9, 10, 11, 12]. У своїх статтях він дослідив історію і формування герба міста Львова та зародження української міської геральдики. Проблему дослідження і збереження геральдичного декору вивчав Р. Серцелевич, це він висвітлив у статті “Проблеми моніторингу, збереження та реставрації геральдичного декору в пам' ятках архітектури міста Львова” [21, 22]. Дослідження герба міста Львова також проводив польський науковець Ф. Яворський [24, 25]. У віснику інституту “Укрзахідпроектреставрація” в статті про львівські хвіртки історик В. Вуйцик описує герби, які використовували для декорування Єзуїтської хвіртки [4].

Виклад основного матеріалу

Магдебурзьке право вперше з'явилося у XIII ст. як звичайне міське право у німецькому місті Магдебург. Це право передбачало життя міста на самоврядуванні зі своєю владою, фінансовою системою, правом вести вільну торгівлю, влаштовувати ярмарки, а також особливий привілей - право на печатку та власний оригінальний міський герб. Міські герби розміщувалися на ратушах і на міських брамах. Герб у кольорі також малювали на спеціальному сувої та зберігали у магістраті [6]. Так офіційний герб став традицією міст, що користувалися магдебурзьким правом. А також і пам'яткою міста, яка несе в собі багату історію.

Досліджуваний барельєф є знаком емфі- тевзису міста Львова, виконаний у стилі ренесансу (див. рис. 1). Герби на будинках засвідчували, що власник будинку мав право емфітевзису (вічної оренди). Це право надавалося за заслуги перед містом.

З джерел відомо, що цей знак емфітевзису було виконано для нової Єзуїтської хвіртки. Як пише історик В. Вуйцик: “Стара Єзуїтська хвіртка знаходилась у західному пряслі міського оборонного муру, приблизно на осі вулиці Шевської. Її час і походження - невідомі.

Рис. 1. Герб Львова поч. XVII ст. Фото М. С. Цюпи

Рис. 2. Схематичний вигляд Єзуїтської хвіртки за кресленнями Дж. Бріано. Автор М. С. Цюпа

Можливо, вона постала невдовзі після оточення міста мурами. Спочатку ця хвіртка не мала конкретної назви, після 1608 року її називали “Стара”. У зв'язку з будовою костелу і колегії єзуїтів, які зайняли це місце, хвіртку замурували. Сліди від неї ще й зараз видно в мурі від проспекту Свободи, біля відбудованої Крамарської вежі. Тоді ж розібрали стару міську лазню, що знаходилась поруч. Водночас з замуруванням старої хвіртки у мурі пробили нову - поблизу Єзуїтського костелу, на той час ще дерев'яного, і ця хвіртка отримала назву Єзуїтської.

Будівництво внутрішньої хвіртки розпочато у 1608 році і цього ж року закінчили “за працею і доглядом пана Яна Лоренцовича, коштом панів райців з грошей на нову лазню від міських жидів, до їх рук положених”.

У міській касі на будівництво нової хвіртки, крім видатків на матеріали і ремісників, занотовано “герб міський з каменю учинений і від (його) мальовання видалося 5 зол.”. Крім міського гербу, хвіртку прикрашав ще королівський. Обидва кам'яні герби, як видно з видатків каси, були розмальовані. Будівництво нової хвіртки загалом коштувало 511 зол., 22 і 2/3 гроша. Її спорудили коло старої школи, що стояла на південь від неї, при мурі.

Єзуїтську хвіртку пробили в мурі на осі вулички Св. Духа, що “знаходилась між шпиталем цієї назви і костелом єзуїтів. Це була внутрішня хвіртка у високому мурі. Друга, зовнішня з баштою, знаходилась на валі, але не на осі першої , а трохи зміщена на північ. Обидві хвіртки з'єднував міст, перекинутий через наповнений водою рів” [4, с. 113].

Вигляд Єзуїтської хвіртки зазнавав змін. На кресленнях Дж. Бріано та на панорамі Львова поч. XVIII ст. бачимо первісний вигляд хвіртки [23, 28]. Вона була влаштована в мурі і завершувалася восьмигранною вежею з барабаном. На кожній грані вежі було вікно прямокутної форми. Вхід, пробитий у мурі, мав прямокутну форму. Припускається, що досліджуваний герб був розміщений над входом. Після перебудови хвіртка мала вже інший вигляд, це бачимо на кресленнях Ф. Пернера 1762 р. (див. рис. 2).

Герб був знайдений під час археологічних досліджень території колишнього костелу Св. Духа (пл. Підкови) у 1978 році [9; 19; 20]. Згідно з легендою знаку емфітевзису, рельєф виконано в 1608 році. Дослідження цієї пам'ятки проводив відомий історик мистецтва Володимир Вуйцик (1934-2002), з його припущень скульптором рельєфу є Андрій Бемер (? - бл. 1626) [4, с. 113; 20, с. 207].

Андрій Бемер вперше згадується під роком 1584 р. у записах львівського цеху будівничих [26; s. 91]. У 1584-1625 рр. він був його старійшиною. У 1592 р. прийняв львівське громадянство. Брав участь у будівництві та оздоблені ратуші у Львові, в 1591 р. виконав скульптуру лева, що згодом стояла перед входом до ратуші. У 1608 р. виконав герб міста Львова для Нової хвіртки. У 1619 р. перебудував готичну вежу ратуші у Львові, збудував вежу костелу бернардинів, виконав скульптури ченців на фасаді цього костелу. Працював при реконструкції каплиці Шольц- Вольфовичів у латинській катедрі. Виконував скульптурний декор каплиці Боїмів у 1609-1615 рр. та каплиці Кампіанів у 1619 р. [20, с. 207].

Основою знаку емфітевзису Львова є герб міста. Вперше документально герб міста Львова, “вживаний від незапам'ятних часів” - лев у міській брамі з трьома вежами, було підтверджено 26 січня 1526 р. [1, с. 201; 7, с. 511; 12, с. 38].

15 вересня 1586 р., Папа Римський Сикст V на прохання львівського католицького архієпископа Йоанна Дмитрія Соліковського додає до герба Львова три горбки та зірку: “Висловлюю сподівання, що ви під таємничою охороною тієї зірки і горбків будете захищені й отримаєте бажану перемогу над вашими ворогами, з якими постійно боретеся” [1, с. 542-544; 8, с. 61].

Сучасний герб Львова: “у синьому полі золота міська брама з трьома вежами (у кожній по одній бійниці) та відчиненими воротами, в отворі яких крокує золотий лев” [10, с. 120].

Аналогом досліджуваного герба (знаку емфітевзису) є герб з вежі львівської ратуші 1619 р. [24, с. 39 ; 25, с. 41]. Герби на вул. Староєврейській, 13; 28; 36, вул. Сербська 13. А також герб з стіни Міського арсеналу 1665 р. [16, с. 193].

Барельєф зображує герб Львова. У тривежевій брамі з напівопущеними ґратами (ґерсами), поміщений лев з піднятим хвостом крокує вправо. Брама з напівкруглим завершенням обрамована каменем. Мури і вежі увінчані бланками (зубцями). Мур і бланки прорізані під кам'яне мурування opus isodomum. Середня вежа вища і має два вікна і три бійниці, одну посередині і дві по боках, дві бічні вежі - нижчі, також мають по два вікна і три бійниці. Герб обрамований по колу лавровим вінком з ягодами, який переплітає стрічка. На вінку на вертикальній та горизонтальній осях - чотири квітки троянди. Навколо вінка диск з латинським текстом: “DOMINE FIAT PAX IN VIRTUTE TVA ERECTA SUM ANNO DOM 1608 OCTAVO” (“ГОСПОДИ ХАЙ БУДЕ МИР У СИЛІ ТВОЇЙ. ЗБУДОВАНО РОКУ 1608”). Основа герба має неправильну прямокутну форму, на якій в'ються стрічки.

На рельєфі під час досліджень було виявлено сліди поліхромії червоного, зеленого, темно- синього та охристого кольорів. Тому проведено дослідження поліхромії та проведення мікрофотофіксації фрагментів поліхромії за допомогою мікроскопа MDL 1300. Це дало можливість відтворити пофарбування герба.

Знайдений рельєф був переданий на зберігання в Державний історико-архітектурний заповідник міста Львова (вул. Валову, 20), з 1991 р. - Управління охорони історичного середовища Львівської міської ради). З 2009 року рельєф зберігається в приміщеннях кафедри РРАК Національного університету “Львівська політехніка”.

Висновки

Аналіз особливостей геральдики та геральдичного декору в львівській архітектурі дає підстави стверджувати, що геральдичний декор є невіддільним елементом архітектурного оздоблення будівель, пам'яткою історії та мистецтва. Збереження аналогічних пам'яток є важливим завданням, тому що реставрації сьогодні потребують чимало зразків геральдичного декору на фасадах львівських будівель. На прикладі цієї пам'ятки досліджено композиційні принципи та особливості колористичного вирішення гербів поч. XVII ст. Визначено історичні передумови застосування геральдичного декору та проаналізовано розвиток геральдики міста Львова. Результати дослідження можуть використовуватись в аналізі типових знаків емфітевзису та геральдичного декору. Зростає необхідність дослідження різьби та поліхромії, оскільки внаслідок впливу природних та людських чинників багатьом пам'яткам загрожує втрата первісного вигляду, а то й зникнення. Історичне значення геральдичних зображень в архітектурі Львова полягає в тому, що вони є пам'ятками давніх часів, цінними історичними джерелами, а також мають велику художньо- естетичну цінність.

Література

1. Привілеї міста Львова XIV-XVIII ст. /упоряд. М. Капраль. - Львів: МГКО Документальна скарбниця Львова”, 1998. - 640 с: іл.

2. Бірюльов Ю. Архітектура Львова. Час і стилі. ХІІІ - ХХІ ст. - Львів: Центр Європи, 2008 - 720 с.

3. Вуйцик В. Львівські фіртки // Державний історико- архітектурний заповідник у Львові - Вид. 2-ге, доп. /ред: А. І. Пригорницька. - Львів : Каменяр, 1991. - 176 с.: іл.

4. Вуйцик В. Львівські фіртки // Вісник інституту Укрзахідпроектреставрація” / ред. кол.: В. Слободян, О. Бойко. - Львів: Укрзахідпроектреставрація”, 2004 - Ч. 14 - С .113-115.

5. Галицька брама. - 1995, травень, червень, липень. - № 6: Двадцять років. - 16 с.: іл.

6. Гошко Т. З історії магдебурзького права у Львові (XIII-XVII ст.) // Львів. Історичні нариси/ упоряд.: Я. Ісаєвич, Ф. Стеблій, М. Литвин. - Львів: Інститут українознавства ім. І. Крип 'якевича НАН України, 1996. - С. 45-57. 7. Гречило А. Герб міста Львова // Енциклопедія Львова / за ред. А. Козицького та І. Підкови. - Львів: Літопис, 2007. - Т. 1 - С. 511-514.

Размещено на Allbest.ru