Особливості формування архітектурного ансамблю Почаївської Лаври

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості формування архітектурного ансамблю Почаївської Лаври

Періоди розквіту і занепаду суспільства може відображати архітектура. Архітектурний ансамбль Почаївської лаври, який формувався століттями, показує усі соціально-політичні процеси, що відбувалися на території Західної України, починаючи з XV століття і до сьогодні. Лавра за свою довгу історію завжди знаходилась у центрі усіх історичних та політичних подій краю відігравала важливу роль у популяризації християнських цінностей була центром просвіти і культури

Метою статті є висвітлення процесу формування архітектурного ансамблю Почаївської лаври аналізу архітектурно - планувальної структури комплексу та визначення його композиційних домінантів

Постановка проблеми та зв'язок з важливими науковими чи практичними завданнями. Всесвітньовідомий духовний християнський центр - Свято- Успенська Почаївська лавра є важливою складовою духовного та культурного життя українського народу У часи свого заснування вона була осередком українського православ'я . У травні 2 0 1 6 року депутати Тернопільської обласної ради прийняли звернення до Президента і Кабінету міністрів стосовно повернення Почаївській лаврі статусу державного заповідника [ 1 5 ] . В умовах утвердження цивілізаційного вибору України через потреби розв'язання політичних і національно-культурних проблем новітнього державотворення знати історію свого краю історію своїх святинь є надзвичайно важливо

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Розвиток української архітектури, в тому числі, й комплексу Почаївської лаври досліджено в «Історії української архітектури»[11]. Ілюстровані нариси про святиню [9, 12] та її значення в історії української культури та в національному відродженні України досліджувались істориками, краєзнавцями, архітекторами [5-8, 10, 13]. Проте архітектурно-планувальна структура Почаївської лаври її особливості та визначення архітектурних домінант не знайшли висвітлення у мистецтвознавчій науці що становить актуальність даного дослідження

Задачі дослідження: дослідити процес формування архітектурного комплексу Почаївської лаври провести аналіз планування ансамблю та визначити його композиційні домінанти

Виклад основного матеріалу

Перша письмова згадка про монастир відноситься до 1 450 року ( інші джерела наводять дату 1 527 р . ) Розвиток обителі починається з кінця 1 6 століття за меценатства місцевої поміщиці Ганни Гойської [9 , с . 13 1 -136].

У 1 7 столітті монастир був оборонною спорудою , його оточували кам'яні і дерев 'яні мури з вежами , які з півдня прилягали до церкви та палісад . Подвір'я було вільне від забудови . Біля північної та східної куртин оборонних мурів стояли одноповерхові корпуси келій[11, с. 168].

З 1713 до 1832 року , коли Почаївський монастир належав до греко-католицької церкви, відбувалася найбільша розбудова архітектурного ансамблю. Під час реконструкції монастирського комплексу наприкінці XVIII століття , було побудовано один з найкращих в Україні Почаївський Свято-Успенський собор у стилі пізнього бароко [1 ; 12, с. 19-21]. Він став композиційною домінантою яка підпорядкувала собі всю навколишню забудову та найяскравішим творінням європейського бароко другої половини XVIII ст . на території Правобережної України [ 6 ]. Автори проекту (Г . Гофман , П . та М . Полєйовські , К . Кульчицький) радикально змінили об'ємно - просторову композицію ансамблю Будівлі терасами розміщені на схилах з поступовим підвищенням до головного акценту -- Успенського собору , який знаходиться на найвищій точці Почаївської гори [2 , с . 142-143].

Другою надзвичайно важливою спорудою монастиря була трапезна (арх . К. Кульчицький), збудована протягом 1771-1783 рр. - будівля комбінованого функціонального типу в яких поєднуються церква трапезний зал та господарські приміщення. Трапезна асоціюється з Тайною вечерею, має містичний зміст та виконує сакральну функцію . її об ' ємна композиція лінійна, з високою банею над східною частиною[ с ]

У 1772 р були побудовані будівлі келії арх Гофман Усі корпуси прямокутної форми сполучаються між собою і з Успенським собором утворюючи внутрішній двір розмірами У р на схилі гори побудований Архієрейський будинок у стилі раннього класицизму. Різна висота його фасадів східний - триповерховий південний - чотириповерховий західний і північний - двоповерхові зумовлені складним рельєфом

Кам'яна стіна, споруджена на початку XIX ст . оточує частину монастиря . [9 , с . 1 3 1 -136]. До складу комплексу в межах мурів входило чимало господарчих і виробничих будівель, типографія, лікарня, іконописна майстерня, свічний завод, монастирський млин, архієрейський дім, поля, ліси, сади, городи й цвинтарі, які теж мали певну богословську символіку . Аналізуючи об'ємно-просторову структуру Почаївської лаври бачимо що при будівництві монастирського комплексу простежується намагання ізолювати монастир від довкілля. Огорожа крім оборонної функції мала значення межі двох світів- церковного і світського уподібнювала монастир місту підкреслювала його самодостатність [ ]

Вертикальним акцентом і важливим компонентом Почаївської лаври є п'ятиярусна дзвіниця, збудована у 1861-1871рр . (арх. Раструханов). У 1835 р. розпочалося будівництво парадної вхідної брами (арх. Михайловський) . Напрямок під'їзду до монастиря не змінився. Святі ворота розміщені на одній із найнижчих точок монастирської території [ 8 ] .

Ур ансамбль монастиря поповнився двоповерховим Надбрамним корпусом, побудованим у стилі пізнього класицизму. У 1 862 р . була освячена церква на честь Святої Трійці (Похвальна) , розташована в східному крилі келій, а на початку 1 860-х років перебудована Печерна Церква Святої Варвари.

Неоднозначною пам'яткою Почаївської лаври є Троїцький собор, збудований у 1906 - 1912 рр . в стилі модерн (арх. О. Щусєв). Попри його незаперечну мистецьку цінність він порушив художню цілісність архітектурного ансамблю доби бароко та класицизму [ 1 2 , с . 26 - 29].

Сьогодні архітектурний комплекс Почаївської лаври і досі має величний вигляд, є неминущою цінністю національної та світової культурної спадщини (рис . 1).

Рис. 1. Панорама комплексу Почаївської лаври у XXI столітті .

Висновки

Аналіз історії будівництва Свято-Успенської Почаївської лаври дає підставу стверджувати , що найбільші зміни об'ємно - просторової композиції ансамблю відбулась у XVIII столітті за часів правління отців василіан . Формування архітектури Почаївського монастиря відбувалося під впливом не тільки релігійно-службових потреб , але й особливостей політичного, економічного , культурного життя краю та держав , до складу яких він потрапляв у ті чи інші історичні періоди .

Виявлено, що окрім сакральної, монастир виконував оборонну, культурну, соціальну, політичну, економічну функції. До складу комплексу входили господарчі та виробничі будівлі . Увесь архітектурно-містобудівний комплекс поєднує різночасові і різностильові споруди .

Показано, що головним акцентом комплексу, який височів над усіма будівлями був собор . Трапезна домінувала над житловими і господарськими спорудами , а дзвіниця як невід'ємний композиційний центр - над трапезною . Святі ворота розміщені на одній із найнижчих точок монастирської території . Таким чином , забудова велась відповідно до функціональних зон та в забудові простежується чітка ієрархічна система .

Доведено що на формування ансамблю Почаївської лаври впливали різноманітні обставини зокрема політичного економічного культурного характеру Свій вплив мали й ті тенденції які поширювалися в архітектурі та мистецтві зокрема сакральному різного періоду

Література

архітектура почаївський лавра

1. Голодюк Н.В. Православні монастирі Рівненської та Тернопільської областей як об'єкти паломництва та релігійного туризму [Електронний ресурс] . Голодюк Н.В.//Режим доступу: http : //www . rusnauka . com/ 3 0_NTP_2 0 1 5 / Istoria/2_1 99665 . doc . htm . (дата звернення 20.03.2017). - Назва з екрана .

2. Гордієнко Г. Основні символи українського бароко / Гордієнко Г. // Наукові записки ТНПУ ім . В. Гнатюка. Серія : Історія . - 2014. - Вип . 2 . - Ч . 2. - С . 142-143.

3. Дуда І., Мельничук Б . Земля Тернопільська. Туристичний путівник / Дуда І., Мельничук Б . - Тернопіль : Джура , 2003 . - 3 68 с .

4. Дудар В.Л. Громадсько-політичний та культурний вплив Почаївського монастиря на населення Волині (ХІХ - початок XX ст.): автореф . дис . на здобуття ступеня канд . істор . наук : 07.00.0 1/ Дудар В.Л.; Переяслав-Хмельницький педагогічний університет ім Г Сковороди - Переяслав-Хмельницький - 17 с

5. Дячок О.М. Сакральні святині Тернопільщини / Дячок О.М., Дячок В . Ю . //Наукові записки ТНПУ ім. В. Гнатюка . Серія : Мистецтвознавство / - Тернопіль : Вид-во ТНПУ ім . В. Гнатюка, 20 1 3 . - № 2 . с . 215 - 219.

6. Лукомська З . В . Особливості містобудівного розвитку історичного міста Почаєва / Лукомська З . В . , Поліщук Л . К . // Архітектурний вісник КНУБА - К КНУБА. - 2016. - Вип . 10 - С . 1 97-204.

7. Лук'яненко С.В. Почаївська Лавра в історії української культури /Лук'яненко С.В . // Наук . Конференція «Релігія і церква в національному відродженні України» , 1 1 грудня

р - Тернопіль - с 44 - 46.

8. Мартинів Ю . Формування архітектурного комплексу Почаївської лаври в 1 83 1 -1920 рр . / Ю . Мартинів // Схід . - 2014. - № 1. - С . 150 - 154.

9. Нізовський А.Ю Сто великих чудес України / Нізовський А.Ю.// - К . - Вид-во Арій, 2010. - 4 1 6 с .

10. Новак О. Церковне життя у Західній Україні й на правобережжі у другій половині XVII-XVIII ст . Газета «Історія України» № 1 7 (369) , травень , - 2004, с . 13 - 15.

11. Тимофієнко В.І. Історія української архітектури / Тимофієнко В.І .[та ін .]; - Київ: Техніка, 2003 , - 472 с .

12. Чернихівський Г.І, Почаївська Свято - Успенська Лавра / Чернихівський Г.І. , Болюх В . О . // - Тернопіль : Збруч , 2006. - 48 с .

13. Швалюк І . Роль духовенства в релігійно - церковному та громадському житті

Кременецького повіту міжвоєнного періоду/ Швалюк І . // Наукові записки ТНПУ ім В Гнатюка Серія Історія - Тернопіль Вид-во ТНПУ ім В Гнатюка - Вип 1. -Ч . 3. -с . 62 - 64.

Размещено на Allbest.ru