Роль декору у вирішенні інтер'єру сучасного храму

Размещено на http://www.allbest.ru/

УДК 726.1:72.012.8(045)

Роль декору у вирішенні інтер'єру сучасного храму

Кузьмінова Г.О.

Попри всі економічні негаразди, що часом здаються непереборними, за останні роки в нашій державі будується чимало сакральних споруд. Україна налічує більш ніж 18тис. релігійних організацій та 67 конфесій різного напрямку, але на сьогодні потрібність цих конфесій у будівництві сакральних споруд дуже висока. Тому в перспективі планується масштабне будівництво. Так як система будівництва культових споруд тільки формується є доцільним вивчення не тільки національних традицій а також досвіту зарубіжних країн, де сакральні споруди гармонійно вписуються в об'ємно-просторову композицію загального містобудування, враховуючи та поважаючи соціально-культурний аспект-багаточисеньність конфесії.

За проведеним аналізом доктором архітектури, дійсним членом Української академії архітектури, керівника архітектурного центру Київ ЗНДІЕП Вадима Куцевича тільки у Києві в кінці ХІХ ст. нараховувалося 105 православних церков, чотири собора, вісім чоловічих і два жіночих монастиря з 50 церковними будівлями на їх територіях. В місті також діяли два костьола, лютеранська кірха, караїмська кенасса, хоральна синагога, дві старообрядові та єврейська молельня. Розорення церков та монастирів в період радянського атеїзму призвело до втрат пам'ятників сакрального будівництва. Так за період 1934-1937роках тільки в Києві було зруйновано 69храмів. Це значною мірою позначилось на загальному сілуеті міста. Храм, побудований на певному місці, створював певну духовну атмосферу навколо, “дух місця”, крім цього храмові комплекси були домінантами в міській архітектурі.

За останні роки відтворені два значущих містобудівних та композиційних центрів в м. Києві - Міхайловский Златоверхий монастир та Успенский собор Києво-Печерської лаври. На сьогодні, маємо констатувати, повернення до духовних джерел нашого народу - Київ є колискою християнства на Русі, місцем де було збудовано відомі на весь світ пам'ятники архітектури. Тому дуже важливим аспектом в сучасному містобудуванні є створення саме естетичних, з художньої точки зору сучасних сакральних будівель, які в майбутньому стануть окрасою силуету міста, і будуть відповідати естетичному вихованню духовності молодого покоління. Створення архітектурно-художнього образу сакральної будівлі є одною з проблем естетичного характеру містозабудови. Важливого значення для архітектора набувають питання взаємопов'язаня старого і нового в процесі композиційного задума, ще на початку ескізування і макетування, а також проблеми гармонізації об'єкта є природним середовищем навколо. Саме тому пошук сучасних архітектурних форм і композицій у гармонії з існуючою забудовою дуже важливо для загальної естетики міста. З давніх часів місце де в майбутньому повинен бути збудований храм, вибирали враховуючи особливості рельєфу та специфіку навколишнього середовища. Сама це давало можливість гармонійного композиційного та пластичного рішення.

Місто змінює з часом своє обличчя, ритм життя та характер забудови. На сьогодні світське й релігійне невід'ємно пов'язано між собою. Цей момент прослідковуємо і в архітектурі.

У давні часи храм домінував своїми вежами, розмірами. Ще й до сьогодні в селах та маленьких містечках можна побачити ту високу вежу. Але чудово розуміємо, що сучасна архітектура нав'язала нам нові масштаби. Тобто, церква напевно вже втратила той елемент домінації в краєвиді за рахунок висоти. Доречі, саме висота, а точніше, вертикаль, як архітектонічний символ -відповідник поєднання землі та неба, axis mundi.

Але храм -- був і залишається культовим символом міста, де повинно органічно поєднуватися естетика зовнішнього архітектурного середовища з внутрішнім інтер'єром -- молельним простором для прихожан. Особливу увагу приділяється алтарній частині - як символу трансцендентного.

Питання про естетику сучасного храмостворення ще досить мало вивчається з точки зору наукового підходу. Типологічні дослідження сучасних сакральних будівель показують відсутність певних критеріїв щодо визначення типу храму, храмового комплексу та складу його приміщень. На сьогодні маємо тенденцію щодо розширення функцій релігійних комплексів а звідси поява нових функціональних за призначенням допоміжних приміщень (бібліотек, недільні та приходські школи, соціальні трапезні, кімнати для проведення переговорів та семінарів, готелі тощо).

Як пише В.В. Куцевич у своїй статті “Архитектура сакральных зданий и сооружений на Украине для журнала Архитектура. Строительство. Дизайн. 2004 все це потребує розробку відповідних нормативних документів проектуванню та будівництву православних храмів. Доречи в Росії вже діє перелік правил щодо проектуванню та будівництву сакральних будівель - СП 31-103.99. Багато уваги приділяється цим проблемам і на Україні. Так, в Києві неодноразово проходив научно-практичний семінар на тему «Сучасне храмобудівництво України ». На семінарі розглядались містобудівельні, архітектурно-типологічні, естетичні, економічні, будівельно-конструктивні, інженерні та інші аспекти цієї проблеми. На одному з семінарів був презентован посібник з проектуванню “Культовi будинки та споруди рiзних конфесiй”. /Пiд загальною ред. В.В.Куцевича. - К.:КиївЗНДIЕП. -2002. - 115 с.). В посібнику даються рекомендації з проектуванню християнських православних та католицьких храмів, мусульманських мечетей та іудейських синагіг, приводяться основні вимоги щодо будівництва та формоутворенню.

В Національній Академії Образотворчого Мистецтва та Архітектури значну увагу приділяють естетичним принципам саме на архітектурному факультеті в процесі навчання, що дуже важливо для майбутніх митців. Майстерня архітектурного проектування професора Л.П. Скорик. Головним творчим кредо майстерні педагоги вважають середовищний підхід до проектування архітектурного об'єкта -- окремої споруди чи цілого містобудівного комплексу. Перед студентами ставиться завдання пошуку сучасних форм і композицій у гармонії з існуючою забудовою, без цитування чи компіляційного стилізаторства, створення архітектурно-художнього образу засобами чистої, не перевантаженої композиції, планувально-просторової цілісності. Провідним у навчально-творчій майстерні є принцип: архітектурна естетика закладається на рівні гармонійного функціонально-планувального і тектонічного розв'язання, яке обумовлює естетику всієї об'ємно-просторової композиції та архітектурної форми.

Саме ці принципи мають пряме відношення то проблеми яку ми досліджуєм -- естетика сучасних сакральних будівель.

Значна увага приділяється містобудівному аспекту в проектуванні: не лише в процесі розробки проектів селища, житлового району чи іншого містобудівного утворення. А й у роботі над проектами окремих споруд і комплексів, особливо за умов реконструкції поселень, що історично склалися.

Важливого значення набувають питання взаємопов'язання старого і нового в процесі реконструкції фрагментів міської забудови та гармонізації об'єкта з природним середовищем рекреаційних зон.

На сьогодні на території країн СНГ констатуємо дійсний бум в проектуванні і будівництві храмових будівель. На жаль сучасні сакральні будівлі архаїчні за формою та суттю. Це пояснюється тим, що майже століття радянські архітектори не мали прямих контактів з релігійним світом та сакральною культурою. Тому дуже важливо на сьогодні для нашої держави, -- підготовка професіоналів з високим рівнем художньо-естетичної освіти. Стосовно української архітектури, то вона продовжувала вдосконалюватися в країнах де широко розселена українська діаспора. За кордоном було створено чимало цікавих прикладів сучасних сакральних будівель, які доречи, зберігають традиції та канони православної церкви. Новий цікавий зовнішній архітектурний силует гармонійно вписується в навколишнє середовище.

Одною з найскладніша проблема в сучасному храмостворенні є гармонійне співвідношення зовнішньої архітектурної форми з художньо-декоративним оформленням інтер'єру. Тобто, створення загального образного рішення сакральної будівлі -- візуального сприйняття. Відомий на Україна архітектор Л.П. Скорик, яка є автором багатьох сакральних проектів, приділяє цій проблемі велику увагу.

Храм або храмовий комплекс може бути запроектований в будь-якому стилі: це може бути стилізація на основі інтерпретацій історичних систем, або канонічних елементів до яких часто належать знаки та символи, або пряме цитування класичної архітектурної форми будь-якого періоду, або абсолютно нова архітектурна композиція. Результатом обов'язково повинно бути -- гармонійно- естетичний з художньої точки зору та грамотний, з точки зору формування об'ємно-просторової структури.

Релігія виражається через знаки та символи і такою їхньою формалізацією стає літургія. Архітектура, як зовні так і внутрішньо є покровом, оболонкою літургії. Тому зараз існують такі тенденції щодо сакральних будівель -- храми мають ставати більше архітектурою зсередини. Тобто, зовні вони можуть бути значно скромніші. Натомість, вони мають максимально точно, в духовно-психологічному плані сприяти найголовнішому, що потребує людина яка прийшла до храму -- відокремитися від зовнішнього соціального простору і створювати собі умови для духовного внутрішнього діалогу. Значний акцент робиться на інтер'єрі.

Вважається, що вся сучасна сакральна архітектура ґрунтується на створенні як найліпших умов для переживання sacrum, для зустрічі людини з Богом перед вівтарем.

Професор архітектури Конрад Куча-Кучинський з Варшавської Політехніки висловив цікаву думку щодо сучасного храмостворення:” В майбутньому, гадаю, буде щораз більше тенденцій не до великих монументальних кафедральних соборів, але радше до більш камерних споруд, до місця, котре є поруч. І так, йдучи до праці, до школи, вийду з дому й матиму маленьку церкву поруч. Може це таке повернення до малого храму перших століть християнства. Але, як мені здається, це така модель менших - сусідських, локальних - спільнот. І не в тому річ, що менше вірних, але справа в самій системі простору, і в тому, що хоч і можемо доїхати до більшого храму за кілька кілометрів, воліємо радше мати меншу церкву поруч.”

Прикладом можна навести православний храм в реалізованому проекті -- забудова житлового району Оболонь в м. Києві(арх. В.Ісак, И.Авдєєв). Зберігається єдиний стиль забудови. Храм традиційно домінує і органічно

Духовно-естетичний образ сучасного храмостворення складається з багатьох складових. Головним, на мою думку, є вища естетична цінність людського потенціалу, закладеного в пізнанні, в його найрізноманітніших проявах. Стан довіри людини до духовно-мистецьких творінь стане найвагомішим психологічним компонентом етнічної самоідентифікації і водночас етнічної консолідації. Тому храмоутворення, як один з видів сучасного архітектурно-візуального мистецтва, сприяє утворенню системі цінностей, в ієрархії якої домінують творіння культового характеру. І це має прояв як в екстер'єрі так і в інтер'єрі сакральних споруд.

Поява християнства на українських землях ще наприкінці І тисячоліття, з його величною атрибутикою, якими були храми, ікони, рушники, богословські книги, тощо, викликало у людей стан внутрішньої потреби християнської віри, виховувало красу духовно-естетичного образу України. З часом сформувалися певні смакові тенденції, щодо внутрішнього декору інтер'єру. Загальний колорит декору, як правило, відповідав традиціям певного регіону. На жаль, на сьогодні, маємо констатувати, доволі часто впровадження еклектичного оздоблення внутрішньої архітектури. Наприклад, новозбудований православний храм з використанням нових архітектурних форм, внутрішньо оформлений в традиціях ранньохристиянських церков -- візантійський живопис, що вже диктує певну кольорову стриманість, певний аскетизм -- прикрашений гуцульськими рушниками. Такий варіант внутрішнього оформлення несе в собі певні стильові промахи і не дає можливості відчути певну гармонію. Потрібно чітко слідкувати за гармонією загального образу храму, щоб художньо-стильові засоби, певна елегантність кольорової гами і висока духовність - все це допомагало створювати сучасні пам'ятники архітектури високого мистецького рівня, тим більше що Україна - колиска християнства і наші пращури залишили нам у спадщину великі за художнім рівнем сакральні споруди, що зберіглися до наших часів і вражають своєю величністю, апофеозністю і світлим станом душі.

храм архітектурний інтер'єр споруда

Литерітура

Артеменко (Кузьмінова) Г.О. Роль декору у вирішенні інтер'єру сучасного храму/

Артеменко (Кузьмінова) Г.О.//Дизайн. Архітектура. Образотворче мистецтво: Наук.-техн. збірник - Полтава 2009. - Випуск 6 - С. 267-272.

Размещено на Allbest.ru