Annotation

The article deals with the aesthetic aspects in relation to the park and garden (outdoor) sculpture. The main aspect about these issues, it was put to the aesthetics of perception of the environment as well. Problems associated with urban development, environment, spatial planning.

Keywords: architecture, sculpture park and garden design, environmental aesthetics and style.

Період кінця ХІХ - початку ХХ ст., а саме - стрімкий розвиток технічного прогресу, перелом у свідомості людства, який був пов'язаний з новими філософськими течіями, є початком народження авангардних ідей як в мистецтві так і в культурі у цілому. Для цього періоду також характерні урбаністичні тенденції, які в свою чергу спричинили масове будівництво однотипних, багатоповерхових споруд. Художники, архітектори, дизайнери по-різному реагували на культурно-масову перебудову в соціальному середовищі. Наприклад, відомий американський архітектор Ллойд Райт (1869-1959), відкидав ідеї урбанізму, не погоджувався із щільністю міської забудови і створенням хмарочосів. Він став новатором ідей про існуючу гармонію людини з навколишнім середовищем, розробив так званий «стиль прерій» і представив форму людського поселення, де на кожну сім'ю відводиться земельна ділянка. Тобто, встановлюється зв'язок між архітектурою і природою. На його думку, тільки в такому напрямку можливе гармонійне життя людини - тісний контакт з природним оточенням. Райт будував вілли, котеджі з обов'язковим плануванням прибудинкової території: терасами, галереями, садами. Ідеї авангардного архітектора знаходять своїх прибічників. Тому не випадково саме на початку ХХ ст. з'явилося цікавий напрям, а саме - мистецтво ландшафтного дизайну. Це явище привело до великого попиту на естетичне вдосконалення власних прибудинкових територій. Люди почали створювати власний мікросвіт, прикрашати його, звертаючись до художників-дизайнерів, архітекторів, ковалів, майстрів декоративного мистецтва.

Коли це індивідуальне замовлення по ландшафтному дизайну прибудинкової території житлового будинку, то задача спрощується - дане оформлення віддзеркалює смак замовника, його пріоритети та загальне уявлення про красу. Прикрасами на відкритому повітрі можуть бути - садово-паркова скульптура, садові меблі, малі архітектурні форми, оригінальні барельєфи, вироби з металу, декоративні керамічні вазони для квітів або дерев і таке інше. Фантазія в оформленні не має меж. Автори використовують знання фізичних властивостей різних матеріалів, що в свою чергу дає можливість найкраще досягти виразності, і гармонійного сприйняття садово-паркового оздоблення, яке, в свою чергу, залишає яскраве, радісне враження, робить ландшафт унікальним.

Матеріали, які використовують майстри, із врахуванням екстер'єрного розміщення мають великі можливості: дерево, художня ковка, кераміка, бетон, полімербетон та багато інших. Шамот, теракота, майоліка - найбільш популярні види кераміки, тому невипадково художники-дизайнери найчастіше використовують їх у своїх роботах. Ці матеріали - екологічно чисті, і після обробки за сучасними технологіями - довговічні. Деякі художники виготовляють свої скульптури з промислового непотребу: старих металевих труб, чавунних деталей. Факт - коли художник володіє своєрідним образним баченням, то в результаті скульптури виходять досить оригінальними, своєрідними і в конкретному навколишньому середовищі виглядають доречно. Такий авангардний підхід щодо оздоблення екстер'єрів, наприклад, розважальних центрів у мегаполісах, є досить популярний (розважальний комплекс «Ультрамарин», м. Київ). Наведемо приклади гармонійного співіснування вуличної скульптури з архітектурно-будівельним оточенням. Особливо це стосується великих міст - мегаполісів, столиць.

Однією з перших садово-паркових скульптур виготовлених з металу можна вважати 9-метрову скульптуру «Дерево-фонтан» з чистого срібла в одному з буддійських храмів Монгольської держави в м. Кара-Коруме у 1235р.

У Росії в кін. ХІХ ст. була зроблена скульптура у вигляді дерева - пальми. Висота «Пальми» сягала 3м 53см. Вона мала десять гілок, котрі виглядали досить природньо. Скульптура була виготовлена з суцільної залізничної рейки ковалями Юзівського заводу - А. Мерцаловим і Ф. Шкариним, та отримала «Гран-прі» на міжнародній виставці у Парижі. Зараз це чудо-дерево експонат Музею Гірничого інституту в м. Санкт-Петербурзі, що доречно, враховуючи естетику сприйняття даної скульптури в архітектурному контексті міста Петра. Надалі, традиція виготовлення вуличних, паркових скульптур у великих містах поширювалась. Так у Радянські часи цим займався відомий монументаліст Ю. Пархоменко, котрий в Казахстані виготовив більш ніж 300 оригінальних фантастичних скульптур з металу у вигляді дерев-фонтанів, дерев-ліхтарів. Ковану мідь використовував скульптор-анімаліст І. Єфімов. Він створив цілу серію садово-паркових скульптур у вигляді птахів і тварин. Його твори відзначаються гармонійним поєднанням з навколишнім середовищем, вони доречно розмістилися в парках. Тим самим прикрашають природу і зливаються з нею в одне ціле - стають живою реальністю скульптурного образу. Взагалі скульптури рослин і тварин займають чи не найперше місце в декоративному оформленні ландшафту. У Київському Зоопарку, наприклад, відвідувачі можуть сісти і відпочити на декоративних лавах із зображенням тварин.

Над створенням скульптурних форм працюють також художники - ковалі В. Пєтруков та А. Романов, які оформили дитячий майданчик «Айболіт»(Росія) металопластиковими скульптурами.

В Україні, у м. Києві доречним місцезнаходженням казкових скульптур з бетону та полімербетону є дитячий майданчик на Парковій алеї, прикрашений мозаїчними картинами - вони носять не тільки професійний характер, а й радують очі. Таке декоративне оформлення дитячих майданчиків має естетичний вплив на дітей, що в свою чергу виховує в них смакові тенденції, відчуття краси навколишнього середовища. А це дуже важливо для дитячого психологічного розвитку і виховання взагалі.

За останні декілька років у м. Києві почали з'являтися вуличні дерев'яні скульптури. Ці оригінальні твори продовжують життя мертвих дерев. Деякі з них досить органічно прикрашають вулиці та парки міста. Наприклад - у Шевченківському районі - сквер Чкалова по вул. Гончара, Паркова алея та ін.

У Литві, під впливом Західної Європи, прозвучали думки щодо оживлення площ у містах. Цікавим відгуком стали твори скульптора - коваля В. Ярутіса: його скульптури рослин «Весна», «Квітка» несуть крім естетичного враження ще й національний елемент - використовується характерний для Прибалтики символ - «Сонце».

У Швеції, в Стокгольмі є відомий на весь світ парк-музей скульптур Міллєсгорден. Він збудований на початку ХХ ст. на терасах, на острові Лідінго. Карл Міллєс та його дружина створили там унікальний світ води, каміння та бронзових скульптур. Карл Міллєс - відомий скандинавський скульптор, був учнем великого Огюста Родена і з дитинства мріяв створити такий парк, де скульптури мали б співіснувати в гармонії з природою. Він збудував на частині острова серед дерев свій будинок-майстерню, а копії своїх творів розмістив на високих колонах, щоб глядач бачив їх на тлі неба, і відчував легкість пластичних форм. Серед дерев і квітів - оригінальні фонтани, сходи. Цей унікальний парк приваблював людей і сам скульптор проводив цікаві екскурсії. Пізніше Міллєс отримав дозвіл на розміщення у парку Античних експонатів з Греції, які органічно увійшли в загальну композицію його музею. Сьогодні це унікальне місце - Міллєсгорден - надовго залишається в пам'яті кожного, хто хоч раз побував у цьому парку, де талант скульптора і природа поєднані в одне ціле.

Отже, елементи ландшафтного дизайну, зокрема садово-паркова (вулична) скульптура використовується на сьогодні не тільки як прикраса прибудинкової території приватних будівель, вона також доречна у великих містах. Але, існують певні естетичні норми, за якими місцезнаходження даного елемента можливе з художньої точки зору. На нашу думку доречним місцезнаходженням вуличних скульптур є:

1. парки та сквери. Дана територія є місцем відпочинку людей. Тому елементи скульптурної пластики викликають позитивні емоції;

2. дитячі майданчики. Красиві та оригінальні декоративні форми приваблюють дітей. Несуть естетичну та психологічну функцію;

3. розважальні комплекси. Тут скульптура може співіснувати навіть з авангардними ідеями щодо її розміщення. Оригінальними та нестандартними можуть бути не тільки форми й матеріали, а й масштаб;

4. вулична скульптура - як складова дизайн-рішення фасаду будівлі. Наприклад, центральний вхід в банк, торговельний центр, ресторан, кафе, навчально-спортивні заклади;

5. спеціально відведені місця під відкритим небом: парки-музеї, виставки - галереї, де зібрано велику кількість скульптур. Це можуть бути твори одного автора або різних, або зібрання скульптур різних епох, чи інші варіанти.

Стосовно садово-паркової скульптури (вуличної, ландшафтної) з точки зору естетики сприйняття, то маємо констатувати - цей вид декоративного мистецтва носить дуже специфічний характер. Скульптура, сама по собі потребує концентрації уваги глядача і перш за все несе головну роль в тому чи іншому середовищі. Монументальності додає архітектурний постамент, що є допоміжним у загальній скульптурній композиції. Враховується місцезнаходження, природне освітлення... Стосовно ландшафтної скульптури, маємо відзначити, що в контексті навколишнього середовища: конкретна вулиця, парк, сквер або прибудинкова територія, вона відіграє все ж таки другорядну роль. Головним чинником ставимо саме сприйняття вже існуючого стилю конкретного навколишнього середовища, або стильовому задуму, який впроваджується на конкретній території - територіальне планування. Тобто, мається на увазі, стилістичний напрямок, доречність місцезнаходження, масштаб. Крім цього, потрібно з повагою віднестися до твору мистецтва, коли він був виставлений, як експонат, на огляд.

«Київська ландшафтна ініціатива» - організація, яка стала першоджерелом впровадження ідей щодо прикрашення нашої столиці. Так, завдяки їй Київ - одне з красивих міст Європи, прийняв до своєї колекції ряд естетичних, а також досить сумнівних скульптурних арт-проектів. Головне, що найбільше таких об'єктів вже реалізовані, і встановлені у старовинній частині м. Києва. Не кажучи вже про самий центр столиці, який переповнений вуличною скульптурою, різностильовою, різномасштабною, не пов'язаною ні з архітектурним середовищем, ні між собою. Це не додає нашому місту мистецької цінності, а іноді, навіть заважає сприймати той неповторний стилістичний аристократизм київських вулиць та площ. Має існувати Експертно-художня рада митців-художників та архітекторів, яка б мала нормативну силу у вирішенні таких естетичних питань, як зовнішній вигляд столиці. Обов'язковий професійний підхід щодо порядку подачі та відбору конкретних робіт. А також співпраця з місцевими органами самоврядування.

Київ - місто на пагорбах. Це дає прекрасну можливість скористатися природним ландшафтом і створити Перший Український Парк Сучасної Скульптури та Інсталяції. Такий проект був запропонований як - Kiev Fashion Park. Куратори (Офіційний куратор проектів - Любава Іль'єнко, Медіа патронат - Український Медіа Холдінг) запросили скульпторів, художників, архітекторів до співпраці у підготовці та реалізації цікавих ідей. Майбутні арт-проекти планують установити під відкритим небом у парках, скверах Києва (Володимирська гірка, Печерський парк та ін.), а також можливі варіанти розміщення у зонах Русанівської, Наддніпрянської та Березняківської набережних. Беруться до уваги інші локації в інших містах України. Будемо сподіватися, що даний проект має творчий потенціал і цікаве майбутнє.

Кожне місто має свій неповторний стиль, тому потрібно дуже обережно і з повагою ставитися до того, що залишила нам історія.

декоративний ландшафт екстер'єрний скульптура

Список використаних джерел

1. Ганкина Н. З. Малые архитектурные формы, элементы благоустройства и оборудования городских территорий. Краткий справочник архитектора: Ландшафтная архитектура. - К.: Будивельнык, 1990. - С. 281-307.

2. Гаркуша Н. Приемы размещения монументально-декоритивного рельефа в современной архитектуре. Синтез искусств и архитектура общественных зданий. - М., 1977. - С. 24-26.

3. Кара-Васильєва Т., Чегусова З. Декоративне мистецтво України ХХ ст. - К., 2008. - С. 50-78, 114-230.

4. Кучерявий В. П. Озеленення населених місць.-Львів: Світ, 2005. - 456с.: іл.

5. Свидерский В. М. Малые архитектурные формы внешнего благоустройства для городов Украинской ССР: Акад. Архитектуры УССР. Институт градостроительства. - К.. 1954.

6. Артеменко (Кузьмінова) Г.О. Сучасна паркова скульптура в міському середовищ / Артеменко (Кузьмінова) Г.О.// Проблеми розвитку міського середовища: Наук.-техн. Збірник - К., НАУ, 2012. - № 7 - С. 127-132.

Размещено на Allbest.ru