Актуальні завдання та прийоми реабілітації міських прибережних озеленених територій
Принципи застосування проектних рішень з вирішення актуальних питань відновлення статусу прибережних територій як цінних міських озеленених просторів. Основні задачі і сучасні прийоми реабілітації прибережного ландшафту урбанізованого середовища.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | статья |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 15.03.2018 |
| Размер файла | 1,1 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
УДК 712.253
АКТУАЛЬНІ ЗАВДАННЯ ТА ПРИЙОМИ РЕАБІЛІТАЦІЇ МІСЬКИХ ПРИБЕРЕЖНИХ ОЗЕЛЕНЕНИХ ТЕРИТОРІЙ
Пантюхіна О.Ю., кандидат архітектури,
доцент кафедри ландшафтної архітектури КНУБА
Зміст статті
Прибережні озеленені території - унікальні ділянки в межах міст, де зустрічається водний світ зі світом суші; особливе місце, де міські мешканці можуть відпочити на лоні природи чи зайнятися спортом, оздоровленням, водними розвагами.
Водночас ці території зі збереженими ділянками природного ландшафту - водно-болотними угіддями, прибережними заплавами, пляжами, заливними луками, чагарниковими й деревними насадженнями - є вразливою до антропогенних втручань частиною водно-зеленого екологічного коридору.
Як виявили численні дослідження [9, 10], без проведення відповідного планування і благоустрою інтенсивне антропогенне використання цих територій призводить до виснаження біоценозів, деградації середовища та зниження його привабливості для відвідувачів.
Поступово у багатьох містах світу протягом ХІХ-ХХ ст. прибережні озеленені території були перетворені у парки. Основною функцією цих парків стала рекреація для зростаючої кількості міських мешканців, для цього природні ландшафтні комплекси окультурювалися: прокладалися мережі пішохідних доріжок, влаштовувалися майданчики для відпочинку, спорту, дитячих занять, культурних подій, території обладнувалися громадськими вбиральнями, інженерними системами тощо.
На сьогодні, коли стали явними проблеми модерністського методу планування міст, все більше уваги приділяється функціонально-планувальній оптимізації внутрішньоміських територій. Не стали винятком і цінні ділянки прибережних озеленених територій та парків, які розглядаються як важлива частина потенціалу міста.
Провідною світовою тенденцією останніх років стало приведення озеленених територій загального користування у відповідність їх положенню у системі міста та реальному рекреаційному навантаженню, розширення функцій, забезпечення стабільності ландшафтних комплексів. У центрі уваги проектувальників відтепер постала пряма залежність між якістю відкритих просторів міста та якістю життя [2-6]. Відповідність середовища потребам дорослих, дітей, пенсіонерів та маломобільних груп населення, забезпечення їх комфорту та безпеки, максимально дбайливе ставлення до природи - головна мета при створенні нових та реконструкції існуючих міських парків.
Основними завданнями реабілітації прибережних озеленених територій у містах є:
1. Захист, догляд та, по можливості, поліпшення і відновлення якості прибережного середовища, його природних і штучних ресурсів.
2. Забезпечення збалансованого використання і консервації ресурсів.
3. Максимізація суспільного доступу до і вздовж берегів та максимальна варіабельність рекреаційних можливостей у прибережній зоні.
4. Пріоритет для прибережно-залежного і прибережно-пов'язаного розвитку.
5. Заохочення державних та місцевих ініціатив і кооперацій щодо координованого планування й розвитку прибережних територій.
Для здійснення вищезазначених завдань та вирішення актуальних питань з відновлення статусу прибережних територій як цінних міських озеленених просторів в основу проектних рішень закладаються принципи:
- просторової, функціональної та соціальної інтеграції прибережних озеленених територій з містом;
- функціональної різноманітності (з урахуванням інтересів усіх соціальних груп);
- гуманності середовища (забезпечення комфорту й безпеки відвідувачам);
- економічності експлуатації (споруд, обладнання, інженерних мереж);
- екологічності (відтворення і підтримка біоценозів, очищення територій засобами біоремедіації, утримання насаджень без використання штучних речовин, використання дощових і стічних вод тощо);
- стійкого озеленення (переважне використання рослин-ендеміків);
- продуктивності (переорієнтація частини озеленених територій під продуктивні ландшафти);
- партиципації (залучення місцевих громад до процесів проектування і підтримки парків).
Розквіт партиципаційного підходу в управлінні й плануванні розвитком міст привів до появи тенденції з персоніфікації міського і паркового середовищ [2, 4, 6]. Відмова від уніфікованих рішень (від ширини доріжок до форми лав), пошук місця для індивідуальності й можливостей виразити себе привели до виникнення творчих ініціатив щодо використання зелених просторів. Численні конкурси та реалізовані проекти реабілітації міських прибережних озеленених територій показують, що ці вразливі ділянки можуть використовуватися набагато ефективніше та екологічно стабільніше, ніж раніше [1-8].
Аналіз закордонних проектів останнього десятиріччя дозволив виявити сучасні архітектурно-планувальні прийоми вирішення завдань реабілітації прибережних озеленених територій, які наведено у табл.
Переосмислення ролі та образу міських озеленених територій поступово відбувається і в Україні. З'являються громадські ініціативи, концепції, конкурси з модернізації, реконструкції та розвитку інфраструктури міських парків.
Сучасні прийоми реабілітації прибережних озеленених територій.
1. Розкриття прибережної смуги для рекреаційного використання
Мал. 1.1. The New Lido, Danube river public
Мал. 1.2. Hornsbergs strandpark, Stockholm, space, Bratislava, Slovakia, 2017 Sweden, 2012
Мал. 1.3. Rhone river banks, Lion, France, 2007
2. Розширення берегової лінії через створення пірсів та понтонів
Рис. 2.1. Boca del Rio waterfront park, Veracruz, Mexico, 2016
Рис. 2.2. Winter Bath, Copenhagen Harbor and Floating bycicle routs, Amsterdam, Denmark, 2013 Holland, 2010
Але прибережним озелененим територіям, особливо на схилах, поки що приділяється недостатньо уваги. Як виняток, можна назвати м. Київ, у якому з 2012 року проводяться заходи в рамках Стратегічної ініціативи "Дніпровська перлина" - конкурс "Концепція збереження та розвитку Київських островів" (2012), проект "Концепції розвитку інфраструктури прибережних територій та зон відпочинку" (2017) [12].
3. Переобладнання існуючих пірсів у багатофункціональні озеленені простори
Рис. Prince Arthur waterfront, Thunder Bay, Ontario, Canada, 2011
4. З'єднання паркових зон з узбережжям "зеленими" мостами
Рис. Tulsa park, Tulsa, Oklahoma, USA, 2014
5. Регенерація водно-зелених коридорів
Рис. Hunters Point South waterfront park, NYC, USA, 2014
6. Відновлення біорізноманіття прибережного ландшафту
Рис. California Coastal plan, USA, 2015
7. Відновлення природної форми узбережжя
Рис. Hornsbergs strandpark, Stockholm, Sweden, 2012
8. Створення намивних паркових територій для оздоровлення урбанізованого середовища
Рис. Waterfront Nomad park, Busan North Port, Busan, China, 2014
Нещодавно і в м. Одесі звернули увагу на озеленені прибережні території загального користування: у 2015 році відбувся конкурс на комплексну реконструкцію парків навколо Потьомкінських сходів, Грецького (колишнього Лунного) та Стамбульського парків. Урочисте відкриття Стамбульського парку пройшло у травні 2017 року. На сьогодні завершується реконструкція Грецького парку.
На підтримку громадської позиції зі збереження озеленених прибережних територій Одеси від забудови у Генеральному плані міста, затвердженому у 2015 році, передбачено організацію парку на приморських схилах від Лонжерону до мису Великого Фонтану. Першим етапом реалізації рішень діючого Генерального плану стала розробка у 2017 році інститутом "Діпромісто" містобудівної документації "Детальний план території прибережних схилів від парку ім. Т.Г. Шевченка до 16 ст. Великого Фонтану зі створенням парку "Ювілейний".
Метою розробки проекту є створення комплексної території для рекреації, відпочинку і туризму із забезпеченням вільного доступу громадян до пляжів та зелених зон, а також визначення і закріплення меж парку "Ювілейний" [11]. реабілітація прибережна ландшафт озеленений
Загальними проблемами як для прибережних схилів м. Одеси, так і для парків у інших містах України, є занедбаність територій, відмирання паркоутворюючих зелених насаджень, самосіви карантинних видів, поява дисонуючих споруд, а головне - функціональна та моральна деградація.
Особливостями території, для якої розробляється детальний план, є значна протяжність (12 км); ускладнений ярово-балковий рельєф схилів (абсолютні відмітки поверхні коливаються в межах 0,0-52,0 м); наявність зон щільної громадської і рекреаційної забудови; відсутність організованих місць відпочинку на схилах; нерівномірний розподіл відвідувачів (перевантаженість пляжних і припляжних зон Ланжерону, Відради, Аркадії та Золотого берега, інші території з нечастим використанням та низьким рівнем благоустрою); неоднорідна транспортна і пішохідна доступність, важкодоступність для маломобільних груп населення; відсутність набережної як єдиного пішохідного простору.
Крім того, висотна та котеджна забудови вздовж верхньої межі парку перешкоджають організації підходів та під'їздів, створюють геологічні і гідрологічні проблеми. Спонтанна забудова у пляжній зоні перекриває підходи до моря, погіршує естетичні характеристики краєвиду. Більша частина схилів і терас вкрита малоцінними, неорганізованими зеленими насадженнями, трав'яний покрив нестійкий.
Заради вирішення вищезазначених проблем та перетворення території прибережних схилів у повноцінний рекреаційний простір у проекті парку "Ювілейний" закладено чіткі принципи - створення відкритого безпечного середовища; функціональної різноманітності та доступності усіх ділянок парку; домінування пішоходів та обмеження автомобільного руху на території парку; заборони нової забудови; збереження природного ландшафту; використання стійкого озеленення та екологічних методів догляду за насадженнями.
Для реабілітації прибережних озеленених територій проектом "Детальний план території прибережних схилів від парку ім. Т.Г. Шевченка до 16 ст. Великого Фонтану зі створенням парку "Ювілейний" передбачено широкий спектр архітектурно-планувальних, інженерних та екологічних заходів [11], які включають:
- виділення на території ландшафтно-рекреаційної зони (майбутнього парку) та зони громадської і рекреаційної забудови (приморських рекреаційних центрів);
- функціональне зонування території парку згідно з планувальними та інженерними обмеженнями;
- збереження та підкреслення ритмічної структури терас частковим виположенням і закріпленням схилів;
- розміщення різноманітних майданчиків для активного і тихого відпочинку, культурних і спортивних подій;
- продовження Траси здоров'я як головної композиційної осі парку до 16 ст. Великого Фонтану;
- оптимізація автомобільного руху та розміщення паркингів на в'їздах у парк;
- збільшення кількості та упорядкування мережі пішохідних доріжок на території парку;
- створення єдиної набережної;
- збільшення площі існуючих пляжів шляхом підсипки та їх благоустрій;
- розчистка прибережної акваторії моря;
- проведення берегоукріплювальних робіт уздовж узбережжя, комплексу протизсувних та протипросадних заходів і захисту від підтоплення;
- формування нових, композиційно виразних масивів деревно-кущової рослинності, посів багаторічних трав і квітів, збільшення кількості квітучих та плодових рослин.
Таким чином, планувально-інженерними рішеннями забезпечуються розкриття та облаштування прибережних схилів за принципом інтеграції з тканиною міста, їх функціональна різноманітність і комфортність середовища.
Крім того, закріплення за територією від парку ім. Шевченка до 16 ст. Великого Фонтану статусу озелененої території загального користування, встановлення водоохоронної зони та прибережної захисної смуги моря дозволять повноцінно включити цю ділянку міста у приморський водно-зелений екологічний коридор, розпочавши процес відновлення біорізноманіття прибережного ландшафту.
Отже, виходячи з новітнього досвіду міст Одеси та Києва, можна побачити, що завдання з реабілітації прибережних озеленених територій є актуальними і для міст України. Провідні сучасні принципи та прийоми роботи з цими територіями поступово знаходять своє застосування і в українській практиці планування, проектування та реалізації проектів на основі гуманності та врахування інтересів природи і соціуму.
Список літератури
1. 2014-2016 ASLA Professional awards [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.asla.org (дата звернення: 10.06.2017).
2. Alenka Korenjak, Masa Cvetko, Ana Celigoj. ProstoRoz/Ljubljana [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.rali.boku.ac.at/ila/ veranstaltungen/konferenzen/ x-larch-2-2006/ (дата звернення: 21.05.2017).
3. Aybige Tek. Battle of the Landscapes: Berges de Seine Paris vs Rhone River Bank Lyon [Електронний ресурс]. - Режим доступу: https://landarchs.com/ battle-lanscapes- berges-de-seine-paris-vs-rhone-river-bank-lyon (дата звернення: 21.05.2017).
4. Cathy Simon. Two Stunning Examples Of Urban Waterfront Renewal. - Режим доступу: http://ca.perkinswill.com/news/two-stunning-examples-of-urban-waterfront- renewal.html (дата звернення: 21.05.2017).
5. Hornsbergs Strandpark, a modern wonder of landscape architecture // Ін- тернет-журнал ArchDaily [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www. archdaily.com/301967/hornsbergs-strandpark-nyrens-arkitektkontor (дата звернення: 10.06.2017).
6. New Lido project [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.novelido. sk. (дата звернення: 21.05.2017).
7. Sadia Quddus. SYNWHA Consortium wins Competition to design waterfront park for Busan North Port / Quddus Sadia // Інтернет-журнал ArchDaily [Електронний ресурс]. - Режим доступу: www.archdaily.com/567608/synwha-consortium- wins-competition-to-design-waterfront-park-for-busan-north-port (дата звернення: 10.06.2017).
8. Tulsa park project [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http:// agatheringplacefortulsa.com (дата звернення: 10.06.2017).
9. Геник Я.В., Дида А.П. Вплив антропогенних навантажень на стан ґрунтового покриву паркових і лісопаркових насаджень міст Карпатського регіону України // Науковий вісник НЛТУ України. - 2013. - Вип. 23.13. - С. 110-114.
10. Кучерявий В.П. Урбоекологія. - Львів: Світ, 2001. - 440 с.
11. Матеріали проекту "Детальний план території прибережних територій від ЦПКіВ ім. Т.Г. Шевченка до 16-ї станції Великого Фонтану з урахуванням створення парку "Ювілейний" у м. Одесі". - ДП УДНДІПМ "Діпромісто" імені Ю.М. Білоконя, 2017.
12. Стратегічна ініціатива Дніпровська перлина [Електронний ресурс]. - Режим доступу: http://dp.kga.gov.ua/uk/strategichna-initsiativa-dniprovska-perlina (дата звернення: 10.06.2017).
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розгляд результатів урбоекологічного та ландшафтного аналізу факторів, що впливають на прийоми формування ландшафтно-архітектурного комплексу, озеленення та благоустрою території об'єкта. Ознайомлення з екологічним обґрунтуванням проектних рішень.
дипломная работа [8,6 M], добавлен 20.08.2019Аналіз зовнішнього простору пляжної території та прийоми формоутворення засобів відпочинку. Класифікація та основні компоненти ландшафту. Функціональне зонування компонентів санаторію. Озеленення території. Формування засобів світлового оформлення.
дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.03.2015Аналіз вирішення функціональних вимог, ергономічних та естетичних рішень інтер’єру. Призначення та галузь застосування, розкриття концептуального та інноваційного рішень. Опис архітектурної пластики, функціонального зонування, обладнання та меблів.
дипломная работа [5,0 M], добавлен 14.09.2014Санітарні норми та нормативні документи регламентації інсоляційного режиму житлових та громадських споруд та територій житлової забудови. Основні вимоги до умов інсоляції приміщень, розрахунок її тривалості з використанням інсоляційного графіку.
реферат [21,7 K], добавлен 17.02.2009Різноманітні за функцією, формою, матеріалом та іншими критеріями елементи заповнення міського середовища. Основні фактори у дослідженні малої архітектури міського середовища: локалізація у міському просторі, художнє вирішення об'єкту міського дизайну.
реферат [11,5 K], добавлен 26.04.2012Сутність штукатурних робіт, їх призначення, зміст, послідовність виконання та основні інструменти. Особливості та прийоми виконання простої штукатурки. Рекомендації щодо організації робочого місця опоряджувальника. Основи охорони праці на будівництві.
реферат [2,3 M], добавлен 26.08.2010Декоративні та композиційні прийоми архітектурного модерну. Основні європейські напрями модерну: ар-нуво, ліберті, югендстиль, сецессіон. Видатні архітектори, що працювали в стилі модерн. Стилістичне різноманіття архітектури європейського модерну.
презентация [1,8 M], добавлен 26.11.2017Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності. Планувальна організація сельбищної території та вулично-дорожньої мережі міста. Оцінка рельєфу за уклонами, геологічних та кліматичних умов, ресурсів.
курсовая работа [65,7 K], добавлен 11.02.2015Аналіз і розробка класифікації існуючих підприємств харчування Дамаску, аналіз факторів, які впливають на їх формування. Особливості предметно-просторової організації інтер’єрів підприємств харчування Дамаску, принципи підбору і прийоми розміщення.
автореферат [46,9 K], добавлен 13.04.2009Сфери застосування бетону в сучасному будівництві. Застосування шлакової пемзи, золошлакових відходів. Основні характеристики легких бетонів на пористих заповнювачах. Жаростійкі та теплоізоляційні бетони. Основні властивості спученого вермикуліту.
реферат [27,7 K], добавлен 06.01.2015
