Образ лицаря у монументальній скульптурі Львова першої третини ХХ століття

Размещено на http://www.allbest.ru/

Львівська національна академія мистецтв

Образ лицаря у монументальній скульптурі Львова першої третини ХХ століття

Якимова О. О., аспірант

Анотації

Якимова О. О. Образ лицаря у монументальній скульптурі Львова першої третини ХХ ст. У поданій розвідці проведено аналіз зображень воїнів та лицарів у монументальній пластиці Львова першої третини ХХ ст. Прослідковано закономірність появи героїчних образів у оздобах міських кам'яниць. За допомогою проведеного аналізу вдалося виокремити основні формотворчі та образотворчі тенденції у зображенні узагальненої постаті воїна-героя у першій третині ХХ ст.

Ключові слова: монументальна скульптура, лицар, Львів, героїзм.

Якимова Е. А. Образ рыцаря в монументальной скульптуре Львова первой трети ХХ в. В представленной статье проведен анализ изображений воинов и рыцарей в монументальной пластике Львова первой трети ХХ в. Выявленная закономерность появления героических образов в оформлении архитектурных конструкций, дала возможность выделить основные формообразующие и изобразительные тенденции в создании обобщенного образа воина-героя в первой трети ХХ в.

Ключевые слова: монументальная скульптура, рыцарь, Львов, героизм

Yakymova Olena. The image of a knight in a monumental sculpture of the city the first third of the twentieth century.

Постановка проблеми. Місто Львів - це місто, яке з часів свого заснування пережило, прийняло і перетворило історію та культуру багатьох народів. Йому вдалося поєднати їх мистецькі традиції у єдиний неповторний ансамбль історико-архітектурної спадщини. Найсвіжіші західно-європейські тенденції надзвичайно швидко засвоювались та інтерпретувались згідно із сформованими, дещо провінційними, але неймовірно амбітними прагненнями провідних громадян міста - політиків, багатих землевласників, промисловців, науковців, літераторів та художників. Уводилися в загальний обіг модерні досягнення техніки, науки та мистецтва.

Водночас кінець ХІХ - початок ХХ ст. став граничним періодом між митцем-представником стилю та митцем-шукачем індивідуального вираження у творчості. Навіть монументальне мистецтво, залежне від замовника, намагалося йти цим шляхом. Але, на відміну від фігуративного стінопису, який здебільшого застосовувався для оздоби сакральних об'єктів, що зумовлювало певні обмеження формотворення та сюжету, скульптура мала можливість бути потрактована дещо вільніше. Тому саме в монументальній пластиці митці змогли зілюструвати передові здобутки тогочасного мистецтва. Пошуки нових форм та засобів вираження характерні для творів окресленого періоду. лицар монументальний львів кам'яниця

Важливим фактором у творенні обличчя міста була його полікультурність, додатково акцентована приналежністю до Австро-Угорської імперії, а згодом, починаючи з 1921 р. до так званої Другої Речі Посполитої, відповідно свій внесок у розвиток міста вносили митці українського, польського, єврейського, вірменського, німецького походження.

Аналіз останніх досліджень та публікацій. За останні двадцять років ХХ століття дослідженням міської монументальної скульптури в українському мистецтвознавстві займаються О. Федорук, М. Протас, Ю. Бірюльов, А. Банцекокова, І. Жук, О. Нога та ін. Значно розширити факторологічну базу львівської пластики вдалося завдяки колекції світлин І. Кот- лобулатовою. У 2014 р. презентовано книгу «Сецесія у Львові» Ю. Богданової та Ж. Комар, які поглиблюють розуміння проблематики сецесії у міській забудові. Але всі перелічені автори звертаються здебільшого до огляду загальних характеристик явища, доводять існування парадигми всеосяжного синтезу в тогочасній міській забудові.

Таким чином, наша стаття має за мету дослідити один з характерних пластичних образів тогочасної міської забудови - образ лицаря або воїна. Ми спробуємо окреслити основні тенденції образотворчості першої третини ХХ ст. та виявити причини звертання саме до образів мужності та відваги.

Виклад основного матеріалу дослідження

Типологічний образ римського легіонера у мистецтві став уособленням мужності та сили, а за часів Раннього Середньовіччя модифікувався в архетипний образ лицаря. Він став асоціюватися з постаттю могутнього воїна у латах, для якого характерні високі моральні ідеали та етичні цінності. Лицар став еталоном справжнього чоловіка - сильного, мужнього та відважного захисника Батьківщини й поціновувача жіночої вроди. Для українських митців образ лицаря був нагадуванням про славні княжі часи - часи Галицько-Волинської Русі. Водночас в час, коли польський народ, прагнув відродження минулої слави своєї держави, особливо актуальною стає поява образу лицаря-захисника та лицаря-патрона в оздоблювальній пластиці фасадів та міському середовищі. Додатково проявам подібних тенденцій сприяла загальноєвропейська художня спрямованість до використання елементів історичних романтичних стилів, зокрема середньовічної замкової архітектури [3: 119; 7].

Варто зазначити, що тема середньовічної романтики в контексті лицарів та їх звитяг знайшла втілення в доробку багатьох скульпторів, які працювали на теренах Львова та Галичини, зокрема Петра Війтовича, Зигмунта Курчинського, Тадеуша Блотніцького, Станіслава-Рішарда Пліхаля та ін. [2].

Однією з перших варто назвати монументальну статую св. Флоріана, що прикрасила фронтон будівлі міської пожежної команди на пл. Д. Галицького. Виконана з світлого каменю, скульптура роботи П. Війтовича виділяється на тлі червоно-цегляного кольору споруди. Як і іншим творам цього митця, образу покровителя пожежників характерна барокова витонченість пози та водночас стриманість у трактуванні вбрання й атрибутів. Святому надано традиційного образу всемогутнього римського воїна, що переконливо відображає його здатність загасити цілу пожежу одним кухлем води. Увагу зосереджено на його міцному атлетичному торсі та безмежно-спокійному впевненому обличчі.

У 1911 році Роман Фелінський проектує торгівельно-прибуткову кам'яницю на вул. Коперніка, 5 у стилі так званої ретроспективної сецесії, для якої Зигмунд Курчинський створює фігури лицарів з цікавими, дещо авангардними, художньо-стильовими ознаками [2: 102]. Гранично-стилізовані постаті зображені митцем в анфас, оперті на великі гладкі поверхні щитів. Оперуючи контрастами малих та великих площин, Курчинський деталізує риси облич, деталі вбрання та взуття. Широкі виступаючі вилиці, масивні носи, умовні вуса надають образам лицарів грізності та суворості. З. Курчинський також є автором рельєфу з зображенням гладіатора на вул. Парковій, 14. Його відтворено у момент, коли розпочинається поєдинок. Гладіатор рветься у бій, його рука зі щитом випростана вперед, а з уст вилітає клич до перемоги. Він є захисником будинку, на фасаді якого зображений, згідно з латинським написом, що в перекладі означає «Недруже, минай цей дім!» [6: 92-93]. Образи гладіаторів зустрічаємо також у сцені «Бій гладіаторів» на фронтоні будинку по вул. Тарнавського, 54. Барельєфи з символами мистецтва та військової мужності, а також фігури у стилі єгипетських храмових статуй прикрашають прибуткову кам'яницю Грюнерів на вул. Гнатюка, 20-22 (збудовано у 1910 р.). Їх автором є також З. Курчинський [4: 154].

Фігури двох лицарів у парадному обладунку, які тримають картуш, раніше оздоблений зображенням орла, прикрашають наріжний будинок вул. Січових Стрільців - Костюшка. Споруду зведено у 1913 р. за проектом Р. Фелінського, а над екстер'єрним скульптурним декором працював Т. Блотніцький. Скульптору вдалося створити доволі цікаві образи воїнів. На перший погляд дуже подібні, майже однакові фігури, при уважному огляді відкривають нам два різні характери. Один, дещо старший за віком, тримає руку на мечі, погляд його спрямовано вперед, вдалечінь, обличчя зосереджене. Другий, молодший, лише притримує свого меча та заглядається у небо. Ці постаті можуть сприйматися як уособлення дії та мрії, які є одвічними рушіями людського Ренесансу (саме так називалася перша кав'ярня, відкрита у будинку) та прогресу. І вже не одне покоління філософів роздумує над тим, який з цих двох поштовхів є первинним.

Подальша інтерпретація середньовічних мотивів простежується в архітектурі прибуткової кам'яниці на вул. Валовій, 11. Балкон над головним ризалітом прикрашено двома фігурами лицарів з гербами земель Галичини і Волині, а також міста Львова. Автором скульптур є також Т. Блотніцький. Молоді воїни, впевнені у собі, гордовиті. Велику увагу митець приділяє їх обладунку.

Як елемент постісторизму в поєднанні з рисами югендстилю можуть сприйматися похмурі лицарі на фасаді будинку по вул. Кн. Романа, 6. Автором цих скульптур є Станіслав-Рішард Пліхаль. Підтримуючі важкі еркери скорботно похилилися, спираючись на дворучні мечі. Їх обладунок відповідає середньовічному колориту будинку, але образи не настільки витончені та елеганті, як прообрази благородних лицарів з давніх гравюр. Пліхаль зображає їх справжніми могутніми воїнами. Тримаючись з останніх сил, про що свідчать надзвичайно напружені м'язи їх ший, вони прийняли на себе ввірену вагу. Моделюючи об'єми широкими площинами, митець зосереджує погляд глядача саме на спокійних обличчях людей, які підкорилися долі та обов'язку [1: 492-493].

Вирізняються з-поміж оздоб житлових будинків рельєфи Теобальда Оркасевич, зокрема, на тему повстання Т. Костюшка 1794 р. по вул. А. Горської, 5 та селянського повстання 1830-1831 рр. по вул. Київській, 27. Зустрічаються подекуди зовсім нетрадиційні зображення, зокрема рельєф воїна (чи ассирійського, чи індіанця ) вул. Мушака, 50, автором якого є Владислав Яроцький, для якого і було споруджено будинок. Цей образ ніби переведений з давніх ассирійських зображень [2]. Різцю Михайла Маковича, теж власника оздоблюваної кам'яниці, належить вишукана постать воїна-патрона Архистратига Михаїла на наріжному будинку вул. Друкарської, 11 [8: 238]. Півкругла скульптура була поліхромна, залишки кольору збереглися по сьогодні. Зокрема, блакитний відтінок тла, з якого виокремлюється постать святого. Біля його ніг корчиться сатана, над яким архангел заніс свій спис. Він з сумом та розчаруванням дивиться на конання того, що пішов проти Господа Бога. Доволі показовими є крила персонажів сцени. Якщо в архистратига Михаїла вони виконані з різьблених дрібних пір'їнок, то в падшого ангела - це крила кажана.

Будинок № 144 по вул. І. Франка, збудований у 1913 р., у стилі сецесії, оздоблений пілястрами іонічного ордеру й завершений трикутним фронтоном з рельєфним зображенням вершника роботи Францішка Томаша Бєрната [8: 242].

Останнім львівським пам'ятником австрійського періоду став «Залізний лицар» роботи Яна Нальборчика, який постав у 1916 р. і, в першу чергу, призначався для збору коштів на військо [1: 507]. Він був вдало поєднаний з архітектурною конструкцією, яка служила йому накриттям від негоди. Фігура польського гусара, виконана з дерева, призначалася для забивання у неї цвяхів, тому вона змодельована з широких площин об'ємів, без зайвих деталей. Навіть обличчя - дуже суворе й аскетичне, наділене гранично узагальненими об'ємами очей, носа та потужних вус.

Висновки

Отже, на наведених вище прикладах ми можемо прослідкувати, що тогочасні стримані, з мінімальною кількістю декорацій конструкції були ідеальним тлом для романтичної скульптури. Нерозривно пов'язана з архітектурою, монументально фігуративна пластика, зокрема лицарський мотив, знайшла своє втілення у міській пластиці міста Львова. Образи лицарів мали нагадувати про давню та славну історію міста, надавати йому додаткової ваги у сприйнятті міщан та приїжджих. Окрім образів середньовічних лицарів, поширеними є також зображення римських легіонерів та гладіаторів. Водночас зберігається тенденція до зображення патрона будинку, зокрема Архангела Михаїла, у повному обладунку як захисника споруди.

Література

1. Архітектура Львова : час і стилі XIII-XXI ст. / [упо- ряд. і наук. ред. Ю.О. Бірюльов]; Національний університет «Львівська політехніка», Інститут архітектури, Громадська організація «Інститут Львова». - Львів: Центр Європи, 2008. - 720 с. : іл.

2. Бірюльов Ю. Мистецтво Львівської сецесії / Юрій Бірюльов. - Львів: Центр Європи, 2005. - 184 с.: іл.

3. Липка Р. М., Вуйцик В. С. Зустрічі зі Львовом / Р. М. Липка, В. С. Вуйцик. - Львів: Каменяр, 1987. -117с.: іл., фото.

4. Львів. Туристичний путівник / [упор. Ю. Бірюльов]. - Львів: Центр Європи, 1999. - 540 с.: іл.

5. Нога О. Іван Левинський - художник, архітектор, промисловець, педагог, громадський діяч / О. Нога. - Львів: Основа, 1993. - 77 с.

6. Содомора, А. Anno Domini = Року Божого: латинські написи Львова / [пер.] А. Содомори, М. Домбров- ського; [фото] Андрія Кіся; авт. проекту Василь Ґабор. - Львів: Піраміда, 2008. - 282, [5] с.: іл.

7. Art Nouveau = Jugendstil / [text and picture research : Angela Sanna; English translation: Heather Mackay Roberts ... [et al.]. - Florence: SCALA, 2009. - 317, [2] с.: іл.

8. Biriulow, Jurij. Rzezba lwowska od potowy XVIII wieku do 1939 roku: od zapowiedzi klasycyzmu do awan- gardy / Jurij Biriulow. - Warszawa : Neriton; - Torun : Sto- warzyszenie Sztuki Nowoczesnej, 2007. - 388 s.: il. - (Сер.: Rzezba XVIII-XX wieku )

9. Gibson, M. Symbolism / Michael Gibson. - Verlag: Ta- schen, 1995. - 249 p.: il.

Размещено на Allbest.ru