Локалізація замку і міських укріплень м. Калуш XVI-XVIII ст. за історичними та картографічними матеріалами

Размещено на http://www.allbest.ru/

Локалізація замку і міських укріплень м. Калуш XVI-XVIII ст. за історичними та картографічними матеріалами

ФЕДУНКІВ З.Б.

На відміну від історичних містечок Галицької землі Руського воєводства з візуально помітною містобудівною спадщиною, слідів укріплень Калуської міської фортеці та її складової частини - замку до нашого часу не збереглося. Інформація про середньовічні мілітарні споруди Калуша тривалий час зберігалася у розпланувальній структурі середмістя, назвах вулиць, історичних і картографічних джерелах. Використана нами методика ідентифікації об'єкта дослідження з прив'язкою оборонних споруд до сучасної вуличної мережі базується на аналізі та синтезі історичних, картографічних, топографічних й іконографічних джерел.

Дослідження військово-інженерних споруд міста Калуша розпочалося в середині ХІХ ст. Перші архівні відомості про них опубліковані в 1845 р. у праці «Starozytna Polska pod wzgl^dem historycznym» істориками М. Балінським і Т. Ліпінським. Робота містить витяги про місто й оборонні споруди з люстрацій Калуського староства 1661 р. й 1765 р. та інвентаря 1771 р. [14]. Дискусійні версії щодо датування диплому про надання Калушу міського статусу висунули історики П. Сіреджук [10, 11]. і Р. Щигель [30]. Окремі епізоди військової історії міста доби середньовіччя та роль його фортифікацій під час збройних конфліктів розкрили історики С. Баронч [16], Л. Татомир [31], Т. Корзон [23], О. Чоловський [20], Е. Горнова [21], К. Баранські [15] й інші. До переліку важливих оборонних об'єктів Прикарпаття включив Калуський замок сучасний дослідник М. Паньків [8].

Рис. 1 Калуський замок у XVII- XVIII ст. Реконструкція В. Грабовецького. Худ. М. Гаталевич (1997)

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 2 Калуський замок у др. пол. XVII ст. Реконструкція В. Грабовецького. Худ. М. Гаталевич (1997)

Найповнішу історичну довідку про замок і міську фортецю, спираючись на виявлені джерела уклав В. Грабовецький у книзі «Історія Калуша» [3]. Разом із художником М. Гаталевичем за люстраціями й інвентарями вони виконали дві графічні гіпотетичні реконструкції комбінованого дерево- кам'яного Калуського замку (іл. 1-2). Рисунки мають характер наукових здогадок: вони не передають особливості рельєфу, не визначають місце замку у структурі середмістя, не узгоджуються із картографічними джерелами, окремі їх фрагменти суперечать засадам тогочасної оборонної архітектури.

Нечисленна джерельна база про Калуські оборонні споруди є достатньо інформативною. Люстрація Калуського староства за 1661 р. містить короткий і дещо заплутаний опис дитинця міської фортеці. Її оригінал зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника НАН України [7]. Витяги з неї опубліковані у багатотомному виданні «Stownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow siowianskich» [29], у згадуваній вище книзі М. Балінського й Т. Ліпінського «Starozytna Polska...» [14] і виданні Л. Татоміра «Slady krola Jana III w kraju naszym» [31]. Детальний опис укріплень, житлових і господарських будівель містить Інвентар Калуського староства за 1693 р. Знаходиться він у фонді Радзивілів Головного архіву давніх актів у Варшаві (Польща) [2]. Виявив інвентар львівський науковець В. Александрович й опублікував мовою оригіналу (польською) у збірнику наукових праць під назвою «Україна в Центрально- Східній Європі» [1]. Ще один Інвентар Калуського староства від 22 вересня 1771 р., на відміну від попереднього, містить скромну інформацію про стан замку та конструктивні особливості його укріплень. Складено інвентар під час прийняття справ новим старостою, маршалком великим коронним, князем Станіславом Любомирським (1704-1793). Зберігається у відділі рукописів Львівської наукової бібліотеки імені Василя Стефаника [4].

Згадку про існування твердині містить «Щоденник татарського погрому 1672 р. при маршалку і гетьмані великому коронному Яні Собеському». В ньому зазначається, що переслідуючи татар Ян Собеський послав гінців до «замків у Калуші, Новиці і Рожнятові», щоб селяни зі зброєю вночі направлялися в ліс для засідки [27].

Суттєво доповнюють інформацію історичних документів картографічні матеріали. Калуські міські укріплення та замок уперше зафіксовано на спеціальній карті України [17] (іл. 3) і карті Покуття [18] (іл. 4) Г. Боплана. Оборонні споруди мають видовжений підпрямокутний абрис, вежі на кутах і замок в межах укріплень.

Размещено на http://www.allbest.ru/

Рис. 3 Калуш на спеціальній карті України, укладеній Г. Бопланом (1650)

Рис. 4 Калуш на карті Покуття, укладеній Г. Бопланом (1662)

Рис. 5 Калуська міська фортеця на карті Польщі А. Ріцці Дзанняні (1772)

Майже у такій самій конфігурації мілітарні споруди Калуша зафіксовані на «Карті Польщі, поділеній на провінції, воєводства, землі і повіти», виданій у 1772 р. італійським математиком, астрономом і картографом А. Ріцці Дзанноні [28] (іл. 5). Замок на карті не позначено, а абрис міських укріплень не відповідає пізнішим картографічним зображенням, то ж вірогідно є умовним позначенням.

Найповнішу інформацію про оборонні укріплення Калуша містять картографічні документи, видані у 1780-х роках. На карті фон Міга (1779 - 1782 р.) [24] зафіксовано прямокутні в плані абриси міської фортеці з ровами, валами і малими бастіонами чи бастеями, а, також, окремий автономний оборонний вузол (замок) в структурі міста-фортеці (іл. 6). Чітко прослідковуються розпланувальні й композиційні особливості середмістя (ринкової площі, приринкових і наріжних кварталів) й передмість (дисперсної забудови, цивільних і сакральних будівель). На перетині міських укріплень (північної і південної куртин) з Львівським трактом функціонували Львівська і Галицька в'їзні брами, відомі з інших джерел.

Рис. 6 Фрагмент карти фон Міга із зображенням Калуша та околиць (1782)

Рис. 7 Фрагмент плану Калуша (1787)

ратуші та храми [12]. У розплануванні центральної частини Калуша застосовано композиційний прийом розташування сакральних споруд у паралельних кутах. Для православного і католицького храмів відведено майданчики наріжних ринкових кварталів, що є характерною ознакою середньовічної розпланувальної структури. Містобудівні орієнтири у вигляді сакральних споруд (церкви св. Михаїла у передмісті і костьолу св. Валентина у середмісті) дійшли до нашого часу.

У процесі вивчення історичних джерел встановлено, що у північно-східній частині Калуської міської фортеці на карті фон Міга позначено костьол св. Валентина (1770), а у південно-східній, на «ґрунті здавна освяченому», - церкву Різдва Христового (рік побудови невідомий). Ще два храми позначено на карті поблизу північного та південного в'їздів у середмістя. Це парафіяльні церкви Галицького (Христа Спасителя, 1640) і Львівського (св. Михаїла, 1740) передмість [3] (іл. 6). За твердженням польського дослідника Ю. Мотилевича, традиція розташування сакральних споруд біля міських брам носила оборонний характер і могла бути включена у систему фортифікацій міста [25]. Думка є досить слушною, оскільки розміщення церков передмість Калуша свідчить про те, що вони відігравали роль автономних вузлів оборони або барабаканів - укріплень, які прикривали собою від гарматного вогню мости і брами. Розташування християнських сакральних споруд біля в'їзних брам також пов'язане з давньоруською традицією, за якою на верхніх ярусах надбрамних веж облаштовували храми для очищення від скверни тих, хто заходив за периметр міських укріплень зі злими намірами.

Між церквою та костьолом на карті фон Міга позначено прямокутне у плані, замкнене периметральною огорожею з трьох сторін і міською куртиною зі сходу, просторе подвір'я з кількома великими будівлями. За натурними обстеженнями - це терасована найвища ділянка середмістя. Вигідне розташування, розміри території і наявність окремої огорожі дають підстави припустити, що саме тут розташовувався Калуський замок - головна резиденція негродових старостів [19]. Забігаючи наперед зазначимо, що наступне картографічне джерело підтвердить обґрунтованість такого припущення. Від Ринкової площі до брами старостинської резиденції була прокладена вулиця, що впродовж тривалого часу називалася Замковою (тепер вул. Січинського). Вулицю з такою назвою бачимо на карті початку ХХ ст. [26] З протилежного боку замкового двору посередині міського східного валу на карті фон Міга показано червону прямокутну будівлю, яку на підставі згадки інвентаря 1771 р. ідентифікуємо як муровану хвіртку. В згадці зазначалося, що «у перекопаному валі була нововимурована брама від фільварку», [29] розташованому за межами середмістя, навпроти замку.

Ще одним картографічним джерелом, на якому зафіксовано міські оборонні укріплення і замок є план Калуша (1787), віднайдений і опублікований польським дослідником Я. Адамчиком [13] (іл. 7). На плані позначено міські укріплення (північний, західний і східний вали, північний і східний рови, північно-східна бастея чи бастіон) й забудову середмістя, які мають суттєві планувальні відмінності у порівнянні з картою фон Міга. Від південного валу на час укладення плану в західній частині збереглася лише третя частина. Між костьолом св. Валентина і церквою Різдва Христового нанесено напис «Schlos» (замок), що підтверджує локалізацію резиденції старостів у східній частині міської фортеці, між дворами сакральних споруд. Розташування будівель на території замку на карті Міга та плані 1787 р. ідентифікується частково.

Наступні картографічні матеріали не містять жодних замкових або міських оборонних укріплень, але фіксують розпланувальну структуру та парцеляцію. Шість аркушів чорно-білої рукописної кадастрової карти (сер. 19 ст.) охоплюють середмістя, передмістя і слободи Новий Калуш, Баню і Загір'я [22] (іл. 8). Оригінал її зберігається у Центральному історичному архіві України в м. Львові [5]. На карті у межах середмістя точно викреслені парцелі й будинки. Фасади мурованих будинків позначені жирною лінією. Незабудовані частини парцелей заштриховані [9]. Територія колишнього замку розмежована на земельні ділянки. Межі ділянок дозволяють ознакувати північну, південну та східну межі замку. Видовжена смуга вздовж дороги, яка частково окреслює межу замку зі сходу, вірогідно, є фрагментом міського валу.

Карта Австрійської імперії (1869) [6] дозволяє відстежити зміни у розбудові міста після втрати оборонних укріплень і наслідки для історичної планувальної структури після регуляції вулиць і площ (іл. 9). На плані середмістя Калуша (масштаб 1:3000), датованому початком ХХ ст. [26], нанесені контури житлових кварталів, позначені найзначніші громадські будівлі, назви вулиць (іл. 10). Вулиця Замкова позначає замкову браму й осьову вулицю у напрямку ратуші на пл. Ринок, містобудівний зв'язок між якими зафіксований на плані Калуша 1787 р. На схематичному міському плані Калуша 1939 р. межа оборонних укріплень із західної сторони середмістя окреслюється вулицею Підвальною, назва якої не змінювалася дотепер.

За допомогою графоаналітичного методу аналізу дев'яти карт, хронологічно близьких за часом, локалізовано місцезнаходження резиденції калуських старостів в межах сучасних вулиць І. Франка, С. Бандери, Т. Шевченка і території костьолу, а також міських укріплень Калуша (іл. 11).

Сучасні вулиці навколо середмістя прокладені по периметру втрачених міських укріплень, уздовж ровів, які, як правило, не забудовувалися.

Рис. 8 Кадастрова карта Калуша (сер. 19 ст.). Фрагмент середмістя: 1. Костьол Св. Валентина. 2. Церква Різдва Христового. 3. Замок

Рис. 9 Карта Австрійської імперії (1869). Фрагмент середмістя

Рис. 10 План середмістя Калуша поч. 20 ст.: 1. Староство; 2. Повітовий виділ; 3. Суд; 4. Відділ поліції; 5. Надлісництво; 6. Магістрат;?. Плебанія; 8. Єврейська гміна; 9. Народна школа; 10. Земельний уряд; 11. Будинок польського «Сокола»;12. Аптека Шустова; 13. Парк; 14. Церква Св. арх. Михаїла; 15. Кастьол Св. Валентина; 16. Пошта; 1?. Народний дім

Співставлення карт дозволяє говорити про те, що первісна планувальна структура середмістя частково збереглася до нашого часу. Аналіз карт дозволяє говорити про те, що планувальний уклад Калуша відповідає ренесансній концепції «ідеального» міста. За дослідженнями кандидата архітектури С. Топилко, м. Калуш належить до категорії містечок з розвиненою симетричною компактною архітектурно-планувальною структурою, які споруджувалися за попереднім проектом [12]. Галицький і Львівський тракти (відповідно сучасна вул. С. Бандери та пл. Героїв) перетинаються під прямим кутом. Уздовж них розплановано головні вулиці й ринок. Львівський тракт утворює головну вісь північ-південь, яка з двох боків замикає середмістя брамами.

Рис. 11 Локалізація місцезнаходження резиденції калуських старостів на картах і планах різних періодів: 1. Карта фон Міга, 1782 р. Фрагмент середмістя Калуша. 2. План Калуша, 1787 р. 3. Кадастрова карта Калуша, сер. 19 ст. Фрагмент середмістя Калуша. 4. Карта Австрійської імперії, 1869 р. Фрагмент середмістя Калуша. 5. Plan Srodmiesia Kalusza. Podzialka 1: 3 000. Поч. 20 ст. // Краєзнавчий музей Калущини. Експозиція. 6. Stadtplan Kalusch, 1939. Рукописна копія Карла Штроміха 1977 р. // Краєзнавчий музей Калущини. Експозиція. 7. Калуш. План-схема міста. 1: 10 000. 1993 р. [Електронний ресурс] // TvoeMisto.net [веб-сайт]. - Режим доступу: http://tvoemisto.net/ img/karta/mista/karta_kalusha_6.jpg. 8. Карта Калуша онлайн. [Електронний ресурс] // Мета. Мапи України [веб-сайт]. - Режим доступу: http://map.meta.ua/ua/?orgid=71805&cityid=29606&org=165#zo om=17&lat=49.02375&lon=24.36972&base=B00. 9. Карта Калуша Google Earth Планета Земля. Дата отримання зображення 8.20.2013 р. Висота камери над рівнем моря 1 км

Північну сторону міської фортеці утворює теперішня вул. Ковжуна. У період Австрійської імперії вона складалася з двох вулиць. Одна називалась Сівецька (частина від сучасної вул. Підвальної до пл. Героїв), друга - Короля Яна Собеського (частина від сучасної пл. Героїв до вул. Франка). У період Третьої Речі Посполитої вона називалася Цвинтарна-Торгова, у радянський час - Ватутіна. Зі сходу лінія укріплень проходила по теперішній вулиці І. Франка (раніше - А. Малецького, Ю. Гагаріна). Із заходу укріплення тягнулися вздовж вул. Підвальної, яка не змінювала назву

Рис. 12 Локалізація місцезнаходження міських периметральних оборонних укріплень м. Калуша

упродовж тривалого часу. З півдня міські укріплення проходили вздовж сучасних вулиць Міцкевича та Філатова (іл. 12).

У результаті натурного обстеження виявлено фрагменти валів вздовж вулиці І. Франка, укоси вздовж вулиці Ковжуна й терасовидні майданчики в межах вулиць І. Франка, С. Бандери і Ковжуна.

Таким чином, у результаті картографічного аналізу оборонних споруд міста Калуша із застосуванням графоаналітичного методу здійснено локалізацію їх місцезнаходження з прив'язкою до сучасних вулиць і архітектурних домінант, а також підтверджено, що планувальний уклад міста відповідає ренесансній концепції «ідеального» міста з симетричною компактною архітектурно-планувальною структурою.

Джерела та література

1. Александрович В. Інвентарі замків у Стрию і Калуші з кінця XVII ст. // Україна в Центрально- Східній Європі: зб. наук. пр. К.: Інститут історії України НАН України, 2003. Вип. 3. С. 281-296.

2. Головний архів давніх актів у Варшаві (Польща), ф. XXV (Радзивілів), оп. 1610, арк 1-2 зв.

3. Грабовецький В. Історія Калуша. Дрогобич: «Відродження», 1997. С. 37, 95-99.

4. Інвентар Калуського староства від 22 вересня 1771 р. // Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. Чоловського, № 288, арк. 3-10. Переклад за виданням: Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. 3. Warszawa: nakl. Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego, 1882. S. 723.

5. Кадастрова карта м. Калуш, 1848 р. // Центральний державний історичний архів України у м. Львові, ф. 186, оп. 12, спр. 227, 25 арк.

6. Карта Австрійської імперії, 1869 р. [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://mapire.eu/ en/map/collection/secondsurvey/?zoom=15&lat=49.02236&lon=24.37424.

7. Люстрація Калуського староства 1661 // Львівська наукова бібліотека імені Василя Стефаника НАН України, відділ рукописів, ф. Оссолінських, № 4933/ІІ, арк. 1-5.

8. Паньків М. Оборонні споруди Прикарпаття ХУ-ХУІІІ ст. // Замки України: дослідження, збереження, використання. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. Галич, 3 листопада 2011 р. Галич, 2011. С. 209.

9. Петришин Г П., Іваночко У І., Ідак Ю. В. Історичні архітектурно-містобудівні комплекси: наукові методи дослідження. Науковий посібник. Львів, 1996. С. 136-137.

10. Сіреджук П. Джерела до вивчення історії виникнення міст галицької землі в 15--18 ст. // Архіви України. 1986. № 1. С. 65.

11. Сіреджук П. Містечка, яких немає // Жовтень. 1981. № 3. С. 106-107.

12. Топилко С. І. Архітектурно-планувальна структура містечок Галичини, закладених у другій половині XVI - XVII століттях: дис.... канд. архітек - Львів, 2003. С. 63, 89, 94.

13. Adamczyk J. L. Fortyfikacje stale na polskim przedmurzu od polowy XV do konca XVII wieku. Kielce: Politechnika Swi^tokrzyska, 2004. 250 s.

14. Balinskie M., Lipinskie T. Starozytna Polska pod wzgl^dem wzgl^dem historycznym, jeograficznym i statystycznym opisana. T. II. Warszawa, 1844. S. 722-724.

15. Baranski K. Przemineli zagonczycy, chliborobi, chasydzi. London, 1965. S. 40, 313-314.

16. Barqcz S. Pami^tnik dziejow polskich: z aktow urz^dowych lwowskich i r^kopismow. Lwow, 1855. S. 158.

17. Beauplan G. Deliniatio specialis et accurata Ukrainae cum suis palatinatibus ac distictibq provincysq adiacentibus / G.Beauplan - Gdansk, 1650 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http:gallica.bnf.fr/ark:/12148.

18. Beauplan G. Ukrainae pars novae, Pokutia vulgo dicitur per Guil. Le Vasseur de Beauplan SRM Poloniae archit. militarem etc / G.Beauplan - Amsterdam, 1662 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.bibliotekacyfrowa.pl.

19. Brzezina K. Kosciol parafialny PW. Sw. Walentego w Kaluszu // Koscioly i Klasztory rzymskokatolickie dawnego wojewodztwa Ruskiego / Materialy do dziejow sztuki sakralnej na ziemach wschodnich dawnej Rzeczypospilitej. T. 10. Krakow, 2002. S. 175-176.

20. Czolowski A. Z dziejow chmielniczyzny na Podkarpaciu. Lwow, 1931. S. 4-5, 10-11.

21. Hornowa E. Stosunki ekonomiczno-spoleczne w miastach ziemi halickiej w latach 1590-1648. Opole, 1963. S. 64, 204, 220.

22. Kalusz Town Center Feldskizzen (undated) [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://maps. geshergalicia.org/cadastral/kalush-kalusz-nd/.

23. Korzon T. Dzieje wojen w Polsce. T. 2. Lwow ; Warszawa ; Krakow, 1923. S. 111.

24. Mig fon Karte des Koenigreichs Galizien und Lodomerien, 1779-1782. Масштаб: 1: 28 800. Австрійський військовий архів у м. Відень. Sygn. B IXa. 390 (оригінал). / Fon Mig - Wien, 1782 [Електронний ресурс]. Режим доступу: mapire.eu.

25. Motylewicz J. Miasta ziemi przemyskiej i sanockiej w drugiej powwie XVII i w XVIII wieku / Poludniowo-Wschodni In-t Naukowy w Przemyslu; Wyzsza Skola Pedagogiczna w Rzeszowie. Przemysl ; Rzeszow, 1993. 320 s.

26. Plan Srodmiesia Kalusza. Podzialka 1:3 000. Поч. 20 ст. // Краєзнавчий музей Калущини. Експозиція.

27. Potocki M. Sprawozdanie // Biblioteka Ossolinskich. Pismo historyi, literaturze, umijtnosciom i rzeczom narodowym poswi^cone. Lwow, 1866. T. 8. S. 321.

28. Rizzi Zannoni Dz. Carte de la Pologne divisee par provinces et palatinats et subdivisee par districts construite par J. A. B. Rizzi Zannoni / Dz.Rizzi Zannoni - Paris, 1772 [Електронний ресурс]. Режим доступу: http://www.sbc.org.pl/dlibra/publication?id=40426&tab=3.

29. Slownik geograficzny Krolestwa Polskiego i innych krajow slowianskich. T. 3. Warszawa: nakl. Filipa Sulimierskiego i Wladyslawa Walewskiego, 1882. S. 722, 723.

30. Szczygiel R. Lokacje miast w Polsce XVI wieku. Lublin, 1989. S. 283-284.

31. Tatomir L. Slady krola Jana III w kraju naszym. Lwow, 1883. S. 50-51.

Анотація

оборонний калуш архітектурний розпланувальний

У статті на основі порівняльного аналізу історичних джерел і графоаналітичного аналізу картографічних матеріалів розглядаються особливості середньовічної розпланувальної структури та місцезнаходження архітектурних домінат у контексті питання локалізації втрачених оборонних об'єктів (замку й міських укріплень XVI-XVIH ст.) м. Калуш Івано-Франківської обл.

Ключові слова: Калуш, міські укріплення, замок (старостин- ська резиденція), локалізація, вали, церква, костьол.

Аннотация

Федункив З. Б. Локализация замка и городских укреплений г. Калуша XVI- XVIII вв. по историческим и картографическим материалам

В статье на основании сравнительного анализа исторических источников и графоаналитического анализа картографических материалов рассматриваются особенности средневековой распланировочной структуры и местонахождения архитектурных доминант в контексте вопроса локализации утраченных оборонных объектов (замка и городских укреплений XVI-XVIII вв.) города Калуша Ивано-Франковской области.

Ключевые слова: Калуш, городские укрепления, замок (старостинская резиденция), локализация, валы, церковь, костел.

Annotation

Fedunkiv Z.B. Localization castle and city walls of Kalush in XVI-XVIII century by historical and cartographic materials

On the basis of a comparative analysis of historical sources and graphic-analytical analysis of cartographic materials of the planned features of medieval architectural structure and location dominant in the context of the issue of localization lost defensive sites (castle and city walls of XVI-XVIII centuries) of Kalush (Ivano-Frankivsk Region).

Key words: Kalush, fortifications, lock (starostynska residence), localization, shafts, church.

Размещено на Allbest.ru