Особливості проектування меморіального комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Особливості проектування меморіального комплексу

Авдеева М.С.1 к.арх., доцен, Кириленко М.О. студент Національний авіаційний університет, м. Київ, Україна

Розглядаються особливості архітектурно-планувальної організації меморіального комплексу в Україні на основі аналізу трагічних подій АТО.

Актуальність. Потреба в створенні меморіальних комплексів завжди постає як наслідок трагічних дій, чи то теракт, чи війна. Військові дії на Сході України не стали виключенням. У всі часи людина намагалась увіковічити подвиг, перемогу чи жертовність як окремої людини так і цілого народу. Пам'ятні місця перетворювались на меморіали та місця слави. З часом питанням увіковічення та збереження пам'яті про події подібного характеру стали приділяти більшу увагу. Меморіал важлива річ не тільки в історичному чи естетичному плані, такі місця мають велику ідеологічну і пізнавальну значимість. Військові дії або з ними пов'язані найчастіше потребують увіковічення саме через кількість втрат, руйнування тощо. Часто самого лише меморіалу як такого, не достатньо, з'являється необхідність в меморіальному комплексі для збільшення експозиції, музеєфікації, проведення екскурсій, проведення пізнавальних занять для дітей та дорослих.

Питання створення сучасного музейно-меморіального комплексу потребує нових прийомів і насамперед удосконалення самої концепції подібних комплексів що дасть змогу в повній мірі отримати інформацію, ознайомитись з певними аспектами та історією подій. Меморіальні музеї, присвячені видатним історичним подіям, державним, політичним, суспільним і військовим діячам, діячам науки, літератури і мистецтва створюються зазвичай на базі пам'ятних комплексів, що охороняються державою або територій, на яких відбувалися події; будинків, садиб, квартир, пов'язаних з життям і діяльністю видатних діячів; колекцій меморіальних музейних предметів.

Мета. Визначити підхід до архітектурно-планувальної організації меморіальних комплексів з урахуванням сучасних музейних технологій.

Аналіз досліджень та публікацій за темою. Ця проблема розглядалась як на рівні архітектурно планувальному, так і містобудівному. Вивченням цієї проблеми займались: Кононов Ю. Ф., Разгон А. М., Жукова О.В., Єжов В.І. [1;2] Видатні архітектори світу також займались питанням організації музеїв чи музейних комплексів: Кендзо Танге, Френк Ллойд Райт, Ле Корбюзьє, Норман Фостер, Френк Гері та багато інших.

Основна частина. На цей момент в Україні більшість музеїв та меморіалів це спадок радянської доби, проте багато чого змінилось саме впродовж останніх декількох років (2014-2017рр.). Саме трагічні дії стимулюють до переосмислення багатьох понять і в даному випадку змушують звернути увагу на нові принципи архітектурно-планувальних рішень. «Територія Гідності» міжнародний конкурс, що почав новий етап в створенні меморіалів в Україні. Як сам принцип конкурсу, так і проекти для незалежної України є новими і прогресивними. Бойові дії на Сході України також вже встигли отримати своє відображення в експозиції «Національного музею історії України у Другій світовій війні» та в «Музеї АТО» в Дніпрі. Можна виділити музейний комплекс «Меморіал пам'яті жертв Голодомору» в Києві (рис.1).

Цей музей знаходиться не на території безпосередньо причетній до самої трагедії, тобто не має на своїй території поховань, та місць пам'яті пов'язаного з геноцидом. Музей складається з меморіальної частини («Свіча пам'яті», скульптура дівчинки з колосками в руках «Гірка пам'ять дитинства» на площі «Жорна долі», янголи при вході до меморіалу, Алея «Чорні дошки») та Зали пам'яті (що фактично виконує функцію музею).

Рис. 1 Інтер'єр та екстер'єр музею «Меморіал пам'яті жертв Голодомору»

архітектурний планувальний меморіальний військовий

Сьогодні музей став науково-дослідним, культурно-освітнім та науково-методичним закладом, що інформує суспільство про акт геноциду українського народу, вшановує пам'ять про кожного, хто загинув внаслідок трагедії. Прикметно, що на цей момент музей має не так багато допоміжних приміщень через максимальну інформативність та інтерактивність матеріалу й мінімум експонатів. Подібне рішення дає змогу міняти експозицію не використовуючи велику кількість архівних приміщень.

Доцільно привести ще один приклад - «Територія Терору» - меморіальний музей тоталітарних режимів, який створюється у місті Львові на території колишніх Пересильної тюрми № 25 та Львівського ґетто. У музейному комплексі будуть розміщені об'єкти монументального мистецтва, тематичні експозиції та творчі інсталяції. Музей стане майданчиком для дискусій, лекцій, кінопоказів (рис. 2).

Військові дії на сході України, вже на даний момент є історичними подіями і вимагають вивчення і музеєфікації, а подвиги увіковічення. Особливої актуальності ця тема набуває сьогодні, коли необхідно звернути увагу на пізнавальний аспект музейно- меморіального комплексу. Подібне місце, що відображає конкретні події конкретного часу мають бути досліджені і максимально висвітлені, тим більше, коли мова йде про події кількарічної давнини. Тема розкриття змісту подій дуже важлива не тільки для музеїв чи інших освітніх закладів, а й для меморіальних комплексів. Надаючи меморіалу інформаційної складової необхідно сформувати багатофункціональний комплекс, що дає повну картину подій і освітлює всі аспекти впливу на людину.

Рис.2. «Територія Терору»

При формуванні музейного комплексу необхідно враховувати категорію музею, що визначається величиною фондів і кількістю відвідувань. При встановленні категорії музею враховуються якісні показники колекції і відвідуваності [3].

Містобудівна ситуація, безпосереднє оточення і власне ділянка музею мають істотний вплив на архітектуру будинку. Функціональна програма повинна вирішуватися в органічному зв'язку з природним і містобудівним оточенням.

Таблиця 1. Категорії музеїв