Оптимально-прикладне і теоретико-методологічне обґрунтування ландшафтно-містобудівних проектів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Оптимально-прикладне і теоретико-методологічне обґрунтування ландшафтно-містобудівних проектів

Актуальність дослідження

ландшафт екологічний територія

Сучасний стрімкий розвиток міст викликає необхідність в такому облаштуванні територій, яке забезпечить найбільш повне виконання функції, на них покладених - економічну, соціальну, екологічну, інфраструктурну. Зважаючи на важливість екологічної функції, а саме те, що місто повинно задовольняти потреби населення у найбільш сприятливих умовах життя, на законодавчому рівні передбачено створення генерального плану населеного пункту. Він є основним видом містобудівної документації на місцевому рівні, призначеної для обґрунтування довгострокової стратегії планування та забудови території населеного пункту. На підставі затвердженого генерального плану розробляється план земельно-господарського устрою, а також план зонування території, метою якого є визначення умов та обмежень використання території для містобудівних потреб у межах визначених зон.

План зонування території повинен забезпечувати створення сприятливих умов для життєдіяльності людини, забезпечення захисту територій від надзвичайних ситуацій техногенного та природного характеру, запобігання надмірній концентрації населення і об'єктів виробництва, зниження рівня забруднення навколишнього природного середовища, охорони та використання територій з особливим статусом, у тому числі ландшафтів, об'єктів історико- культурної спадщини, а також земель сільськогосподарського призначення і лісів.

Висвітлення проблеми в науковій літературі. Питання ландшафтного підходу в містобудівному проектуванні ще не достатньо висвітлений в науковій літературі напрямок. На сьогодні розроблений ландшафтний підхід до аналізу урбанізованих територій [4,5], а також окремо висвітлено екологічне проектування [6], ландшафтне районування [8]. Добре розвинений напрямок урбоекологія [17], що передбачає зонування міст з метою зменшення негативного впливу антропогенної діяльності на здоров'я мешканців та ландшафтна екологія [18]. Певним чином ландшафтні підходи до місто планування розробляють німецькі і сибірські географи, водночас вони головним чином не ландшафтознавчого, а архітектурно- описового спрямування. Усе це викликає потребу в синтезі набутих знань для розробки та обґрунтування містобудівних проектів на основі ландшафтного підходу.

Виклад основного матеріалу

План зонування території, затверджений на підставі генерального плану міста встановлює функціональне призначення, вимоги до забудови окремих територій (функціональних зон) населеного пункту, їх ландшафтної організації [15].

Таким чином, будь-яка містобудівна діяльність повинна враховувати ландшафтну організацію території. Таке поняття не раз озвучувалося вченими-географами і розуміють його, як:

1. Знаходження найкращого застосування кожній морфологічній частині ландшафту або, з іншого боку, знайти для кожного застосування найбільш оптимальні фації і урочища. Проте вона не зводиться до використання природного потенціалу кожної окремої ділянки як такої, а базується на поєднанні цих ділянок на їхніх горизонтальних зв'язках, тобто на врахуванні морфологічної будови ландшафту як єдиного цілого [8];

2. Упорядкована структура природних ландшафтів, включно з процесами самоорганізації і створені за подібністю до природних ландшафтів геосистеми, а також систему зон ландшафтно-екологічного обмеження з регламентованими видами природокористування та ландшафтно обгрунтоване зонування території з системою коадаптивних оцінок під задані види діяльності [14].

Що ж до зонування території, то найбільш ефективно у містобудівній діяльності оперувати таким терміном, як ландшафтно-функціональне зонування території міста, яке розглядають як сукупність таких зонувань, які доповнюють одне одного: 1) ретроспективне - для різних етапів містобудівного освоєння ландшафтів території міста; 2) актуальне, яке характеризує функціональну організацію території, що склалася на цей час; 3) рекомендоване оптимальне ландшафтно-архітектурне функціональне зонування як схема пропонованого розміщення різних за функціями зон техногенно-урбаністичного використання відповідно до ландшафтно-архітектурної структури території [17].

Оперуючи поняттям "ландшафтна організації території" та "зонування" доцільно виокремити супутній термін - "ландшафтна організація містобудівних проектів", яка полягає у детальному вивченні та виокремленні в межах урбанізованої території природних морфологічних частин ландшафту, моделюванні їх екологічної стійкості за певного виду антропогенної діяльності, що призведе до оптимальної ландшафтно-екологічної організації міста.

Остання, згідно Шалімова, зводиться до обґрунтування такої територіальної диференціації функцій, за якої максимально повно реалізуються природні потенціали геосистем, виключені конфліктні ситуації між її функціональним використанням та природними особливостями, забезпечується з заданою високою ймовірністю стійкість як окремих геосистем, так і ландшафтно-територіальних систем в цілому. Оптимально організована територія має бути не тільки високопродуктивною, але й естетично привабливою [18].

Сучасний генеральний план Львова [1] прийнятий у 2010 році виділяє території, які ми згрупували у наступні види:

житлова забудова, зокрема змішана (житлово-громадська), багатоповерхова житлова забудова, малоповерхова житлова забудова, садибна житлова забудова, житлова забудова змішаного характеру;

громадські центри, комплекси та об'єкти, вищі навчальні заклади, установи охорони здоров'я, спортивні центри;

території об'єктів багатофункціонального призначення;

об'єкти санітарно-курортні, оздоровчі, відпочинку та туризму;

потенційна громадська забудова; озеленені території загального користування, лісопарки, лугопарки, ліси зеленої зони міста, санітарно-захисні зелені насадження; промислові підприємства; сільськогосподарські підприємства, садово-городні кооперативи,;

об'єкти комерційно-виробничого призначення, склади, бази, комунальні, автотранспортні підприємства, території гаражів та автостоянок;

резервні промислові, комунально- складські та інші території;

території залізничного та авіаційного транспорту;

магістральні вулиці загальноміського та районного значення, мости, шляхопроводи; кладовища; спец території.

Характеризуючи генеральний план міста Львова необхідно зазначити, що зокрема території, заняті житловою забудовою тісно межують з територіями залізничного транспорту (район вул. Джерельна, Варшавська, Залізнична), промисловими підприємствами, що має негативний вплив на стан здоров'я населення.

План зонування міста Львова, обговорення якого триває встановлює дещо відмінний поділ на зони за переважними, супутніми і допустимими видами забудови та іншого використання земельних ділянок, дозволеними у кожній зоні. В ньому виділяють такі види зон (Табл. 1) [13]:

Межами зон на схемі зонування прийняті існуюча межа міста, червоні лінії магістральних та житлових вулиць, межі земельних ділянок, які знаходяться на краях зон, межі мікрорайонів, жилих кварталів по червоних лініяхвулиць, межі відведення залізниці, офіційноного фонду, природні рубежі (річки, струмки) встановлені межі об'єктів природно-заповід-тощо.

Перелік зон, встановлених на території міста Львова за переважними, супутніми і

Таблиця 1.Види забудови та іншого використання земельних ділянок