Будівництво захисних споруд цивільного захисту

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Будівництво захисних споруд цивільного захисту



Вступ

сховище радіоактивний зараження приміщення

Розміщення і будівництво захисних споруд необхідно проводити у відповідності до вимог БНіП-II-11-77* «Защитные сооружения гражданской обороны». Захисні споруди на об'єкті повинні розташовуватись з урахуванням своєчасного укриття людей та мінімальної вартості будівництва. Досягнути цього можливо при виконанні наступних вимог:

· захисні споруди належить розташовувати у місцях найбільшого скупчення виробничого персоналу;

· сховища належить розташовувати у підвальних та цокольних поверхах будинків і споруд; окремо стоячі сховища повинні будуватись тільки при неможливості улаштування вбудованих сховищ;

· вбудовані сховища належить розташовувати по можливості під будівлями найменшої поверховості, а окремо стоячі - на відстані від будинків і споруд, яка дорівнює їхній висоті;

· вбудовані сховища і ПРУ потрібно розташовувати в будівлях І та II ступеня вогнестійкості з виробництвом категорії В та Г за пожежною небезпекою;

· сховища необхідно розташовувати не ближче 15 м від водопровідних, теплових та каналізаційних магістралей діаметром більше 200 мм та, окрім того, вони мають бути захищені від можливого затоплення ґрунтовими і дощовими водами, а також іншими рідинами при руйнуванні ємностей, розташованих на поверхні землі або в будинках і спорудах.



1. Вихідні дані для розрахунково-графічної роботи

Таблиця 1

№ варіанту	Потужність ядерного вибуху, кт	Віддаль об'єкту від центру вибуху, км	Швидкість середнього вітру, км/год	Примітка
6	50	4	25	1. Сховища ЦЗ вбудованого типу і окремо стоячі мають перекриття товщиною: * бетон - 40 см * гідроізоляційний шар - 30 см глини 2. Гранично допустима доза опромінювання на протязі 4 діб не більше 50 рентген.



2. Умови для розрахунку сховищ цивільного захисту

Таблиця 2

№ варіанту	Загальна кількість чоловік у сховищі	Типи будівлі	Поверховість та висота поверху	Типи укриття	Місце розміщення	Передбачити у сховищі
	всього	жінок
6	1200	300	промисловий	2 поверху, h = 6,0 м	СХ, вбуд	Підвал, h = 4 м	ПУ; ДЕС



3. Визначення захисних властивостей сховища ЦЗ від дії ударної хвилі, ядерного вибуху і радіоактивного зараження

Визначення максимальних значень параметрів факторів ураження ядерного вибуху, які очікуються на об'єкті.

Вихідні дані:

· об'єкт розташовано на відстані R = 4 км від центру вибуху;

· потужність ядерного вибуху q = 50 кт;

· вид вибуху: надземний.

Рішення:

· Потрібна міцність захисної споруди ?Р_ф.потр. визначається найбільшим збитковим числом, які очікують на об'єкті і повинно задовольняти умову ?Р_ф.потр.??Р_ф.max.

· Із додатку «Надлишковий тиск ударної хвилі при різних потужностях ядерного вибуху й відстані до центру вибуху» методом інтерполяції знаходимо максимальний надлишковий тиск.?Р_ф.max.

Таблиця 3

Потужність ядерного вибуху, кт	Надлишковий тиск ударної хвилі ?Рф, кПа
	50	40	30	20	15	10
	Відстань до центру (епіцентру) вибуху, км
50	_1,3_ 1,4	1,4 1,5	2 2	2,7_ 2,6	3,5 3,1	4,5 4,2

*для надземного вибуху обираємо значення знаменників.

Висновок: згідно додатку «Ступені руйнувань елементів об'єкту при різних надлишковому тисках ударної хвилі», об'єкт знаходиться на внутрішній границі зони слабких руйнувань ядерного осередку ураження і повинно витримувати надлишкове навантаження не вище 10,9 кПа.

Зона слабких руйнувань для промислових будівель характеризується надлишковим тиском у фронті ударної хвилі від 10 кПа до 20 кПа. За характеристикою ступенів руйнувань ударною хвилею елементів об'єктів для промислових будівель руйнування у даній зоні характеризується руйнуванням найменш стійких конструкцій будівлі, відновлювальні роботи зводяться до середнього відновлювального ремонту.

3.1 Визначення захисних властивостей сховища до дії проникаючої радіації та радіоактивного забруднення

Радіоактивне забруднення та проникаюча радіація можуть впливати на виробничу діяльність об'єкта переважно через дію на людей. Загроза захворювання променевою хворобою може викликати необхідність зупинки або обмежене функціонування підприємства на деякий час, за який рівні радіації у результаті природного розпаду радіоактивних речовин не зменшиться до значень, що не загрозливі для людей. Тому головна ціль оцінки уразливості об'єкта від дії іонізуючих випромінювань полягає в тому, щоб виявити ступінь загрози радіоактивного зараження людей в конкретних умовах роботи (перебування) на зараженій місцевості.

Оцінка вразливості об'єкту від проникаючої радіації і радіоактивного зараження починається з розрахунку максимально очікуваних значень дози проникаючої радіації і рівня радіаційного зараження.

3.2 Визначення максимального значення рівня радіаційного зараження та дозу проникаючої радіації, які очікуються на території промислової будівлі через 1 годину після вибуху

Вихідні дані:

· промислова споруда розташована на відстані R = 4 км від центру вибуху;

· потужність ядерного вибуху q = 50 кт;

· середня швидкість вітру V_с.в. = 25 км/год.

Рішення:

Із додатку «Рівні радіації на осі сліду надземного ядерного вибуху на 1 годину після вибуху» методом інтерполяції знаходимо значення рівня радіації Р_1max

Таблиця 4

Відстань від центру вибуху, км	Рівень радіації на вісі сліду надземного вибуху на 1 годину після вибуху, Р/год
2	8500
4	3200

*для середньої швидкості вітру 25 км/год і потужності ядерного вибуху 50 кт.

Із додатку «Доза проникаючої радіації при різних потужностях ядерного боєприпасу і відстані до центру вибуху» знаходимо дозу проникаючої радіації Д_ПР=0Р.

Висновки:

· Об'єкт може опинитися у зоні надзвичайно небезпечного зараження з максимальним рівнем радіації - 3200 Р/год.

· Вплив проникаючої радіації на об'єкт не очікується.

У випадку відсутності проникаючої радіації, подальший розрахунок зводиться до порівняння коефіцієнту послаблення дози радіації сховищем цивільного захисту із необхідним коефіцієнтом послаблення дози радіації сховищем цивільного захисту при граничній дозі опромінення за 4 доби, що не викликатиме захворювання.



3.3 Визначення дійсного та безпечно необхідного коефіцієнту послаблення дози радіації сховищем цивільного захисту

Вихідні дані:

· промислова споруда розташована на відстані R = 4 км від центру вибуху;

· потужність ядерного вибуху q = 50 кт;

· середня швидкість вітру V_с.в. = 25 км/год;

· поверховість промислової споруди - 2 поверхи;

· сховище для укриття працюючих, вбудоване у промислову споруду (перекриття з бетону - 40 см та гідроізоляційний шар - 30 см глини)

Рішення:

1) Дійсний коефіцієнт послаблення дози радіації сховищем цивільного захисту визначається за формулою:

Так, як сховище розташовується у підвальній частині окремо встановленої промислової будівлі, згідно таблиці «Коефіцієнт умов розташування сховища» Кр = 4.

Згідно додатку «Товщина шару половинного послаблення радіації для різних видів матеріалів», знаходимо відповідні значення для заданих шарів перекриття:

· шар бетону товщиною 40 см - d₁ = 5,7 см;

· шар глини 30 см - d₂ = 6,3 см.



2) Необхідний коефіцієнт послаблення радіації захисної споруди від радіоактивного забруднення визначаємо за формулою:

Д_рз.max. - найбільша доза на відкритій місцевості:

Р₁ - рівень радіації на осі сліду надземного ядерного вибуху на одну годину після вибуху, Р/год;

t_k - час закінчення опромінення;

- час утворення зараження відносно часу вибуху;

R_x - віддаль захисної споруди від місця ядерного вибуху, км;

V_с.в-середня швидкість вітру, км/год;

t_вик - час викиду, приймаємо одну годину.

Висновок: гранична доза опромінення у сховищі за 4 доби з моменту утворення зараження, не викличе захворювання на променеву хворобу робочих і службовців.

3.4 Виконання об'ємно-планувального рішення сховища цивільного захисту

У відповідності з вимогами по забезпеченню надійного захисту виробничого персоналу з врахуванням економічної доцільності приймаємо наступний варіант об'ємно-планувального рішення. Сховище на 1200 чоловік передбачає:

· приміщення для переховування;

· пункт керування

· фільтровентиляційне приміщення;

· приміщення для зберігання продовольства;

· роздільні санітарні вузли;

· захищені входи;

· тамбур-шлюз;

· тамбури;

· пункт керування;

· аварійний вихід;

· медпункт;

· приміщення ДЕС;

· приміщення зв'язку.



3.5 Розрахунок основних приміщень

1) Приміщення для переховування.

Враховуючи висоту підвалу - 4 м, у приміщенні для переховування встановлюємо двохярусні лавки-нари. Площу ПДП при установці двохярусних лавок-нар визначаємо виходячи з норми 0,4 м² на людину.

Тоді об'єм ПДП розраховується з норми > 1,5 м на людину.

Отже,

Перевірка задоволення норми об'єму на одну людину:

- при висоті підвалу 4 м та нормативній площі 450 м² задовольняється умова об'єму ПДП.

Кількість місць для лежання при трьох'ярусному розміщенню лавок-нар складає - 30%, і відповідно для сидіння - 70%, ширина проходів на рівні лавок між рядами у залежності від планування - 0,7 - 0,85 м.

місць - загальна кількість лежачих місць (розмір одного 0,55 x 1,8 м);

місць - загальна кількість сидячих місць (розмір одного 0,45 x 0,45 м).

Враховуючи норми в ПДП передбачаємо обладнання 1 (одного) санітарного посту (СП), площею 2 м² (із розрахунку один санітарний пост на 500 чоловік).

2) Пункт керування (ПК).

Обладнуємо пункт керування на 10 чоловік поблизу входу і передбачаємо в ньому робочу кімнату і вузол зв'язку. При нормі площі на одного працюючого

3) Медичний пункт (МП)

Обладнуємо пункт на 1200 чол - 9 м²

3.6 Розрахунок допоміжних приміщень

1) Приміщення для зберігання продовольства (ПЗП).

Приміщення для зберігання продовольства розміщуємо подалі від санітарних вузлів. Виходячи з норми одне приміщення на 600 чоловік, у сховищі обладнуємо 2 (два) ПЗП. Загальна площа кожного з них розраховується по нормам: 5 м² на 150 чоловік і на кожні 150 чоловік понад цієї норми площа збільшується на З м², тоді приймаємо кількість людей на одне ПЗП = 1200 / 2 = 600 чол., а площу рахуємо за відповідною формулою:

2) Фільтровентиляційне приміщення (ФВП).

ФВП влаштовуємо біля зовнішньої стіни поблизу аварійного виходу. Площу ФВП визначаємо виходячи з кількості комплектів ФВК - 1. Один ФВК - 1 займає площу 10 м² і забезпечує повітрям 150 чоловік. Тоді

3) Приміщення для ДЕС.

Приміщення ДЕС влаштовуємо біля зовнішньої стіни, відокремлюючи його від інших приміщень негорючою стіною (перегородкою) з вогнестійкістю в одну годину. Входи у ДЕС зі сховища повинні бути обладнані тамбуром з двома герметичними дверима, що відкриваються в середину сховища.

S_ДЕС=0,11*1200=144м² (згідно табл. 14.2)

4) Санітарні вузли.

За нормами влаштовуємо роздільні санвузли для чоловіків і жінок:

· для жінок встановлюємо одну напільну чашу (або унітаз) на 75 осіб, тобто - 300 / 75 = 4 унітази;

· для чоловіків - одна напільна чаша (або унітаз) і пісуар на 150 осіб, тобто - (1200-300) / 150 = 6 унітазів і 1 загальний лотковий пісуар.

Крім того, у санвузлах влаштовуємо умивальники з розрахунку один на 200 осіб. Усього 6 умивальників: 2 для жінок і 4 для чоловіків.

5) Захищені входи.

У сховище обладнуємо 3 захищених входи, розміщених з протилежних сторін. 3 входи з розміром дверних прорізів 1,2 x 2,0 м (з розрахунку 1 вхід на 300 осіб.

6) Тамбур-шлюз.

За нормами влаштовуємо двокамерний тамбур-шлюз, загальною площею - 10 м², зовнішні і внутрішні двері тамбур-шлюз виконуються захисно-герметичними. Обладнуємо його при вході №2.

7) Тамбур.

Тамбури влаштовуємо при всіх входах, крім входу №2. Площа тамбура -8 м².

8) Аварійний вихід.

Вхід №1 обладнуємо, як аварійний (евакуаційний) вихід у сховищах місткістю > 600 чол. у вигляді нахиленого тунелю з внутрішнім розміром 1,2 x 2,0 м. Вихід зі сховища в тунель обладнати захисними герметичними (зовнішніми) дверима.

9) Зв'язок.

Передбачити установку телефонних апаратів і гучномовців у радіотрансляційних мережах міста і об'єкту. Передбачити використання сховища в мирний час для учбових класів по ЦЗ і побутових приміщень.



3.7 Розрахунок складу санітарно-технічного обладнання, систем електропостачання і зв'язку

1) Повітропостачання.

Повітрозабірні канали сумістити з аварійним виходом і встановити в них противибухові пристрої УЗС-25, а також розширювальну камеру об'ємом 2 м². Відпрацьоване повітря видаляти самоплином, через санітарні вузли. У витяжних каналах встановити клапани надлишкового тиску. Для очищення повітря, що подається у сховище, передбачаємо два режими очистки.

Режим II - фільтровентиляція.

При нормі подачі очищеного повітря 2 м³/год на 1 особу і 5 м³/год на одного працюючого на ПК, продуктивність системи повинна бути

1200 х 2 + 20 х 5 = 2500 м³/год.

Для подачі повітря використовуємо ВФК-1 продуктивністю 300 м³/год. Тоді потрібно 2500 / 300 = 8,3; 9 - комплектів.

Режим І - простої вентиляції.

При нормі подачі повітря 10 м³/год на особу, продуктивність системи повинна бути 1200 х 10 = 12000 м³/год. Продуктивність ФВК-1 при режимі І становить 1200 м³/год, тоді загальна подача 7 комплектів складе 1200 х 9 = 10800 м³/год, що задовольняє потрібний об'єм повітря на 12000 - 10800 = 1200 м³/год.

2) Водопостачання.

Водопостачання передбачаємо від зовнішньої водопровідної мережі з обладнанням поточних ємностей запасу питної води по нормі З л на добу на особу. Місткість ємностей з розрахунку на 4 доби повинна бути

1200 х 3 х 4 = 14400 (л).

3) Каналізація.

Забезпечити відвід стічних вод із санвузлів у зовнішню каналізаційну мережу. Влаштувати аварійний резервуар для збору стоків із розрахунку 3 л на 1 добу на 1 особу, загальним об'ємом 1200 х 2 х 4 = 9600 л.

4) Опалення.

Опалення сховища здійснювати від опалювальної мережі підприємства по самостійним відгалуженням.

5) Електропостачання.

Електропостачання здійснювати від електромережі підприємства і ДЕС.



Список використаної літератури

1. Демиденко Г.П., Кузьменко Е.П., Орлов П.П. та інші. Довідник «Захист об'єктів народного господарства від зброї масового знищення». - К.: Вища шк., 1989. -287 с.

2. Демиденко Г.П. Підвищення стійкості роботи об'єктів народного господарства у воєнний час: Підручник - К.: Вища шк., 1987. - 231 с.

3. Атаманюк В.І. Цивільний захист: підручник. - М.: Вища шк., 1987. - 231 с.

Размещено на Allbest.ru