Водопостачання та водовідведення
Побудова аксонометричних схем водопостачання та водовідведення. Труби та їх монтаж в системах внутрішнього водопроводу. Вивчення гідрометричних характеристик водорозбірної арматури та водолічильників. Труби та фасонні частини внутрішньої каналізації.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | методичка |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 16.07.2017 |
| Размер файла | 1,2 M |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.allbest.ru/
Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України
Державний вищий навчальний заклад
«Криворізький національний університет»
Кафедра теплогазоводопостачання, водовідведення і вентиляції
МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ
до виконання лабораторних робіт
з дисципліни
«Водопостачання та водовідведення»
для студентів напрямку підготовки 6.060101 «Будівництво»
всіх форм навчання
Кривий Ріг
2012
ЗАГАЛЬНІ ВКАЗІВКИ ДО ПРОВЕДЕННЯ ЛАБОРАТОРНИХ РОБІТ
1. До виконання робіт в лабораторії допускаються студенти, що пройшли інструктаж по правилам безпеки і завчасно ознайомилися з цими методичними вказівками.
2. Перед початком виконання лабораторної роботи викладач перевіряє ступінь готовності студентів до її виконання, знання студентами методики проведення роботи, а також проводить інструктаж з техніки безпеки, про що оформлює контрольний лист.
3. Студенти повинні виконувати всі вказівки викладача щодо проведення лабораторних робіт, а також правила техніки безпеки.
4. Під час проведення занять в приміщенні лабораторії забороняється:
проводити чи виконувати дії, не передбачені методикою проведення лабораторних робіт;
відволікатись та відволікати іншіх;
загромаджувати робоче місце невідповідними предметами (такими як сумки, дипломати, верхній одяг тощо);
вмикати та вимикати пристрої без дозволу викладача;
залишати своє робоче місце без дозволу викладача;
курити та приймати їжу;
користуватись зіпсованими приладами.
5. Студенти зобовязані утримувати робоче місце в чистоті.
6. Перед початком виконання роботи студенти повинні оглянути лабораторні стенди та установки, упевнитись, що вони знаходяться в робочому стані, а про всі помічені неполадки проінформувати викладача.
8. Про закінчення роботи студенти повинні сповістити викладача, здати лаборанту або учбовому майстру всі контрольно-вимірювальні прилади, навести порядок на робочому місці та привести установки в належний робочий стан.
9. Отримавши результати вимірювань кожен студент повинен скласти звіт про виконання роботи, в якому мають бути: короткі теоретичні відомості та хід роботи; принципова схема установки та окремі рисунки; протокол запису даних вимірювальних приладів; результати обробки отриманих даних досліду; обґрунтовані висновки; при необхідності додаються графіки, номограми тощо.
10. Після успішного захисту звіт здається викладачу.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1
Ознайомлення з графічним позначанням трубопроводів та елементів систем водопостачання та водовідведення. Побудова аксонометричних схем водопостачання та водовідведення.
Мета роботи:
- ознайомити студентів з умовним графічним зображенням трубопроводів на кресленнях;
- ознайомити студентів з літерно-цифровим позначенням трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення;
- ознайомити студентів з умовним графічним позначенням запірно-регулюючої арматури та елементів систем внутрішнього водопроводу та каналізації;
- отримати навички побудови аксонометричних схем водопостачання та водовідведення.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: лабораторний стенд відрізку холодного водопроводу та каналізації, рулетка, лінійка, штангенциркуль.
Порядок виконання роботи: студенти розділяються на бригади по 3-4 чоловіки, ознайомлюються з літерно-цифровим позначенням трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення, з графічним позначенням трубопроводів та елементів систем водопостачання і водовідведення та по черзі проводять вимірювання водопроводу (вимірюють діаметри ділянок трубопроводу, довжини між ділянками), зарисовують аксонометричну схему відрізку холодного водопроводу з позначенням елементів трубопровідної арматури.
Умовні позначення
Видимі ділянки трубопроводів та їх елементів, що проектуються, зображують суцільною товстою основною лінією, невидимі (наприклад, у перекритих каналах) - штриховою лінією тієї ж товщини. Існуючі трубопроводи та їх елементи зображують відповідно безперервною чи штриховою тонкою лінією. При зображенні трубопроводу на кресленнях (схемах) літерно-цифрові позначки вказують на полицях ліній-винесень або над лінією трубопроводу, а в необхідних випадках - у розриві ліній трубопроводів (рисунок 1).
Рис. 1. Зображення трубопроводу на кресленнях
Умовні графічні зображення трубопроводів та їх елементів наведені в табл. 1.
Таблиця 1. Умовні графічні зображення трубопроводів та їх елементів (за ДСТУ Б А.2.4-1:2009 СПДБ)
Літерно-цифрові позначення трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення наведені в таблиці 2.
Таблиця 2. Літерно-цифрові позначення трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення (за ДСТУ Б А.2.4-1:2009 СПДБ)
|
Найменування |
Літерно-цифрові познаки |
|
|
1. Водопровід: |
||
|
а) загальне позначення |
ВО |
|
|
б) господарсько-питний* |
В1 |
|
|
в) протипожежний* |
В2 |
|
|
г) виробничий* |
||
|
- загальне позначення |
ВЗ |
|
|
- оборотної води подавальний |
В4 |
|
|
- оборотної води зворотний |
В5 |
|
|
- зм'якшеної води |
В6 |
|
|
- річкової води |
В7 |
|
|
- річкової освітленої води |
В8 |
|
|
- підземної води |
В9 |
|
|
2. Каналізація: |
||
|
а) загальне позначення |
КО |
|
|
б) побутова |
К1 |
|
|
в) дощова |
К2 |
|
|
г) виробнича: |
||
|
- загальне позначення |
КЗ |
|
|
- механічно забруднених вод |
К4 |
|
|
- мулова |
К5 |
|
|
- вод, що містять шлам |
К6 |
|
|
- хімічно забруднених вод |
К7 |
|
|
- кислих вод |
К8 |
|
|
- лужних вод |
К9 |
|
|
- кислотолужних вод |
К10 |
|
|
- вод, що містять ціан |
К11 |
|
|
- вод, що містять хром |
К12 |
Умовні графічні позначення елементів систем внутрішніх водопроводу і каналізації наведені в таблиці 3.
Таблиця 3. Умовні графічні позначення елементів систем внутрішніх водопроводу і каналізації (за ДСТУ Б А.2.4-8:2009 СПДБ)
Умовні графічні позначення запірно-регулюючої арматури наведені в таблиці 4.
Таблиця 4. Умовні графічні позначення запірно-регулюючої арматури наведені (за ДСТУ Б А.2.4-8:2009 СПДБ)
Рис. 1. Приклад побудови аксонометричної схеми відрізку холодного водопроводу
Рис. 2. Приклад побудови аксонометричної схема водовідведення
Складання звіту: у звіті студенти приводять графічне позначення елементів систем водопостачання та водовідведення, графічне позначення трубопровідної арматури, зарисовують аксонометричну схему відрізку холодного водопроводу з позначенням елементів трубопровідної арматури.
Рекомендується до використання література [7,8,9].
Контрольні запитання:
1. Умовні графічні зображення трубопроводів на кресленнях.
2. Літерно-цифрові позначення трубопроводів зовнішніх мереж водопостачання та водовідведення
3. Умовні графічні зображення елементів систем внутрішнього водопроводу та каналізації
4. Умовні графічні зображення запірно-регулюючої арматури
5. Який стандарт установлює основні умовні графічні позначення елементів санітарно-технічних систем і літерно-цифрові позначення трубопроводів на кресленнях.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2
Труби та їх монтаж в системах внутрішнього водопроводу.
Фасонні та з'єднувальні частини.
Мета роботи:
вивчити металеві труби та способи їх з'єднання;
вивчити пластмасові труби та способи їх з'єднання;
вивчити фасонні та з'єднувальні частини;
ознайомитись із спеціальним інструментом, який призначений для забезпечення з'єднання труб. Вивчити техніку безпеки та отримати навики користування цими спеціальними інструментами.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: відрізки труб внутрішнього холодного і гарячого водопроводу (сталеві, мідні, пластмасові, метало-пластикові) діаметром 15 - 40 мм. Фасонні та з'єднувальні частини, спеціальний інструмент (щипці, ножиці, трубні та гайкові ключі) для з'єднання труб, штангенциркуль.
Порядок виконання роботи: студенти розділяються на бригади по 3-4 чоловіки. Одна бригада вивчає металеві труби та способи їх з'єднання, друга - пластмасові, третя - металопластикові. Через 30 хвилин бригади міняються місцями.
Хід роботи:
1. Визначити діаметр труб, фасонних і з'єднувальних частин, які вивчають, спочатку на око, а потім за допомогою штангенциркуля; одночасно з вивченням фасонних частин розглядають їх умовні позначення.
2. Виконати з'єднання труб фасонними та з'єднувальними частинами за допомогою спеціальних інструментів.
Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи
Основним елементом водопровідної мережі є труби. Вони повинні пропускати задану витрату води, витримувати максимальний робочий тиск, мати значний строк служби до капітального ремонту (10-15 років), мінімальний гідравлічний опір, незначну масу і вартість, не впливати на якість води. Крім того, монтаж труб повинен вимагати мінімум часу і трудовитрат. Міцність труб і їх з'єднувальних частин повинна відповідати тиску середовища, що транспортується по них. З'єднання труб: а) зварне встик; б) муфтове (різьбове); в) розтрубне; г) фланцеве; д) з накидною гайкою. З'єднання труб з різних матеріалів та труб з арматурою здійснюється тільки по різьбі або на фланцях. Випускають з'єднувальні фасонні деталі і елементи з ковкого чавуну (прямі трійники, хрестовини, повороти, муфти) і сталеві (перехідні хрестовини, трійники, муфти) з циліндричною трубною різьбою для з'єднання водогазопровідних труб з температурою середовища 175 С і умовним тиском Ру 1,6 МПа при Dу 40 мм і Ру 1 МПа при Dу=50 - 100 мм.
Однією з новинок, що дозволяють помітно заощадити час при з'єднуванні мідних труб, є розробка фірми SANHA Kaimer (Німеччина) -- SANHA-прес-фітинг (Рис. 2 та 3). Суть технології полягає в тому, що під час процесу пресування краї фітингу просто впресовуються в трубу з восьми боків спеціальними прес-щипцями. Таким чином у лічені секунди утворюється з'єднання, яке за міцністю відповідає найсуворішим вимогам техніки безпеки Складна геометрія деформації фітингу після пресування забезпечує механічну міцність з'єднання, а вкладене у фітинг і притиснуте щільно до труби кільце із спеціальної високоміцної і тривкої гуми сприяє герметичності.
Рис. 1. З'єднання труб:
а - зварне; б - муфтове (на різьбі);
в - розтрубне; г - на фланцях;
д - з накидною гайкою;
е - з'єднувальні частини та їх умовні
позначення: 1 - муфта; 2 - зварний шов;
3 - розтруб; 4 - ущільнення;
5 - болт з гайкою; 7 - фланець; 8 - гайка;
9 - згін; 10 - муфта перехідна; 11 - кутник;
12 - хрестовина; 13 - трійник.
Рис. 2. З'єднання труб за допомогою прес- фітингу SANHA:
а - у розрізі; б - зовнішній вигляд.
Процес пресування триває - залежно від типу прес-щипців, але незалежно від діаметру труби - від 6 до 15 секунд. Що стосується підготовчих робіт, то на відміну від паяння відпадає необхідність у зачищенні кінців труби та фітингу, нанесенні флюс-засобу та розігріванні місця з'єднання до температури плавлення припою. Перед пресуванням необхідно лише відрізати трубу під прямим кутом і зняти фаску та задирки із зовнішнього краю труби (це необхідно, щоб не пошкодити гумове кільце всередині фітингу).
Гумове кільце всередині фітингу виготовлене із спеціального еластомеру - EPDM етилен-пропілен-дієнкаучуку, який допущений до використання в питному водопостачанні і має термін служби 50 років. Допустимий робочий тиск складає 16 бар (16 атмосфер при допустимій робочій температурі 120С).
Рис. 3. Прес-фітинг SANHA, вкладений у щипці.
Рис. 4. Затискні з'єднання:
а - розбірне, б - щільне: 1 - трійник; 2 - корпус з'єднувача; 3 - кільце затискне пружне; 4 - гайка затискна; 5 - пластмасова труба.
Рис. 5. Затискні з'єднання з насунутим кільцем:
а - з трійником; б - з кутником; в - із зовнішньою різьбою; г - двостороннє; д - натягнуте за допомогою спеціального інструмента затискне кільце в розрізі.
З'єднання пластмасових труб здійснюється зварюванням, розтрубним та муфтовим склеюванням, фланцями, накидними гайками і затискними з'єднаннями (Рис. 4 та 5). Затискні з'єднання з насунутим затискним кільцем (Рис. 5) є самоущільнюючі і не вимагають додаткового ущільнення при підключенні до інших елементів системи. При монтажі металопластикових труб використову-ються латунні з'єднувачі заводського виготовлення із затисканням або запресо-вуванням.
Складання звіту
У звіті приводять ескізи фасонних та з'єднувальних частин із зображенням їх умовних позначень та маркування, а також короткий опис вивчених труб, фасонних та з'єднувальних частин, місця їх встановлення.
Рекомендується до використання література [2,с.7-12;].
Контрольні запитання:
1. Область застосування, переваги та недоліки металевих труб.
2. Область застосування, переваги та недоліки неметалевих труб.
3. Що таке згін і де він застосовується?
4. Способи прокладання та кріплення водопровідних труб.
5. Фітинги, з'єднання, ущільнення стиків.
6. Умовні позначення труб та з'єднувальних частин за ДСТУ.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3
Арматура внутрішніх водопровідних мереж. Заміна спрацьованих деталей.
Мета роботи:
ознайомитись з трубопровідною та водорозбірною арматурою;
вивчити будову та принцип роботи арматури;
отримати навики проведення дрібного ремонту з заміною спрацьованих деталей.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: трубопровідна та водо-розбірна арматура внутрішніх водопровідних мереж, інструмент для розбирання арматури, запасні деталі для ремонту арматури, стенди з металевою та пластмасовою арматурою, схеми арматури в розібраному вигляді.
Порядок виконання роботи: студенти розділяються на бригади по 3-4 чоловіки. Одна бригада вивчає трубопровідну арматуру, друга - водорозбірну. Через 45 хвилин бригади міняються місцями.
Хід роботи:
1. Ознайомитись з трубопровідною та водорозбірною арматурою. Одночасно з вивченням арматури розглядають умовні позначення цієї арматури і роблять ескізні замальовки.
2. На стендах та зразках арматури вивчають будову та принцип роботи арматури.
3. Розбирають арматуру на складові частини, вивчають призначення окремих елементів та проводять дрібний ремонт шляхом заміни спрацьованих деталей.
Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи
Арматуру внутрішніх водопроводів поділяють на трубопровідну і водорозбірну. Трубопровідну арматуру встановлюють на водопровідній мережі для управління потоком води. Водорозбірна арматура регулює подачу води водоспоживачам. Якість і параметри арматури повинні бути не нижчими, ніж у трубопроводів, на яких вона встановлюється. Арматура повинна витримувати максимальний тиск, не менший, ніж труби системи водопостачання. В закритому положенні арматура не повинна пропускати воду. Діаметри арматури повинні мати ті ж величини умовних проходів, що і труби для їх з'єднання. Залежно від призначення трубопровідна арматура поділяється на запірну, регулюючу та запобіжну. Запірна арматура перекриває потік рідини і відключає окремі ділянки трубопроводу для огляду та ремонту. На системах водопостачання в основному використовуються запірна арматура з сірого ковкого чавуну, сталі, бронзи та латуні. Ущільнюючі елементи (сідла, клапани) виготовляють з латуні, бронзи, гуми, що забезпечує їх корозійну стійкість та довговічність. Регулююча арматура підтримує на мережі витрати або тиск на рівні, що забезпечує роботу мережі в оптимальному режимі. До регулюючої арматури відносять регулятори тиску та витрат. В якості регулюючої арматури у внутрішніх водопроводах використовують також запірні вентилі та діафрагми, що встановлені перед водорозбірною арматурою, на розгалуженнях і стояках. Регулююча арматура виготовляється з тих же матеріалів, що і запірна.
Запобіжна арматура захищає систему від пошкоджень при випадковому перевищенні параметрів рідини, що транспортується, над гранично допустимими. До запобіжної арматури відносять запобіжні та зворотні клапани. Запобіжні клапани автоматично випускають воду з труб та резервуарів при появі тиску вище допустимого. При зниженні тиску вони закриваються. Зворотні клапани запобігають руху води в зворотному напрямку при зупинці насосів чи при зниженні тиску в зовнішній мережі нижче, ніж у внутрішній системі з баками.
Водорозбірна арматура призначена для відбору води із системи. Вона повинна бути зручною і надійною в користуванні, довговічною, не допускати втрат води, забезпечувати плавне перекриття потоку води без гідравлічних ударів, мати привабливий зовнішній вигляд, потрібні гідравлічні та акустичні характеристики.
До водорозбірної арматури відносять: крани, що подають воду однієї температури (холодну або гарячу); змішувачі, які мають два підведення води (холодна і гаряча) і дозволяють змінювати витрати і температуру води, що подається; поплавкові клапани, які призначені для наповнення ємностей до певного рівня.
Розрізняють крани водорозбірні, туалетні, лабораторні, пісуарні, змивні та пожежні. Водорозбірні крани встановлюють біля раковин, мийок та технологічного обладнання; туалетні - з умивальниками та рукомийниками; лабораторні - в лабораторіях; пісуарні - у верхній частині пісуарів; зливні - використовують для промивання унітазів; пожежні - для відбору води для гасіння пожежі. Поплавкові клапани найчастіше встановлюють в змивних бачках і водонапірних баках.
Змішувачі виготовляють з підведеннями гарячої і холодної води настінного, настільного і вмонтованого типів. Залежно від приладу, з яким встановлюють змішувач, розрізняють змішувачі для ванн, умивальників, мийок, душів, біде тощо.
Сучасна водорозбірна побутова арматура розробляється з урахуванням роботи не лише на пропуск розрахункових витрат води, але і на експлуатацію цієї арматури в так званому економному режимі, тобто з обмеженою подачею води. Клапани регулювання витрат води в такій арматурі виготовляють з керамічними шайбами, які є досить стійкими до зношування і на довгий час забезпечують легке управління арматурою без втрат води.
Складання звіту
У звіті приводять ескізи арматури із зображенням схем роботи цієї арматури, умовних позначень та маркування, а також короткий опис вивченої арматури, місця її встановлення та порівняльну характеристику.
Контрольні запитання:
1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?
2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?
3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?
4. Яке обладнання відноситься до запобіжної арматури?
5. Основні несправності водорозбірної і запірної арматури та способи їх усунення.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4
Вивчення гідрометричних характеристик водорозбірної арматури та водолічильників
Мета роботи: експериментальне визначення гідравлічної характеристики водорозбірної арматури.
Загальні положення
Арматура, яка використовується у внутрішніх водопровідних мережах поділяється на групи залежно від її призначення. Водорозбірна арматура встановлюється біля санітарних приладів для розбору води, промивання обладнання та інших цілей. До цієї групи відносяться водорозбірні крани: банні, туалетні, змішувачі, лабораторні, пісуарні, поливальні, змивні, поплавкові та інші.
Гідравлічна характеристика арматури залежить від витрат води і напору перед водорозбірним краном:
q = H/S ,
де S - гідравлічний опір арматури.
Першою серією дослідів необхідно підтвердити теоретичні положення із лекційного матеріалу про те, що існує залежність між витратою води, що проходить, через кран, і напором у підвідній трубі перед краном. Другою - необхідно підтвердити залежність між витратами води, що проходять через кран, і ступенем відкриття крану.
Методика проведення експериментів і обробка результатів дослідів:
Перша серія дослідів:
Відкрити вентилі В1 та В2. Вентилем В1 встановлюється вільний напір (наприклад 1.2 м).
Після встановлення вільного напору в системі вмикається секундомір, що дозволить об'ємним способом визначити витрати води через вентиль В2 за час Ті в секундах при об'ємі налитої води у вимірювальний бак за той же час.
При даному ступені відкриття отвору вентиля В2 вимірюється витрата води при різних значеннях вільного напору (порядку 1.2 м; 1.0 м; 0.8 м і 0.6 м).
Перша серія дослідів повинна включати до 4 вимірювань при різних напорах перед вентилем В2 (напір регулюється вентилем В1).
Друга серія дослідів:
Друга серія дослідів проводиться з метою визначення залежності між ступенем відкриття вентилем В1 і витратою води через нього при постійному напорі. Для цього на маховичку вентиля В1 прикріплюється стрілка, яка дозволяє досить точно визначити ступінь його відкриття (поворот маховичка на 1/4, 1/2, 3/4 і повний оберт).
Опис лабораторної установки
Дослідна установка (гідродинамічний стенд) (рис. 6) для ілюстрації перепаду напорів живиться водою з напірного бака із постійним рівнем рідини. Цей рівень забезпечується роботою відцентрового насосу, який повертає воду в бак по замкненому циклу. Втрата води через стенд регулюється вентилями В1 та В2. Робоча ділянка гідравлічного стенду складається з труби АС діаметром Dу = 40 мм, труби СД діаметром Dу = 30 мм, труби ДЕ діаметром Dу = 50 мм і труби ЕК діаметром Dу = 30 мм. На трубопроводі АС у перерізі D розташована діафрагма діаметром Dу = 30 мм. На ділянці ЕК розташовані: труба Вентурі FG, вентиль В2 між перерізами GK.
У точках 1-18 на робочій ділянці стенду приєднані п'єзометричні трубки і трубки повного напору (точки 6 і 8). Рівень рідини у п'єзометричних трубках та трубках повного напору 6 і 8 відносно площини порівняння ОО визначають за допомогою шкал відліку біля трубок 1-18. Базові відстані перерізів В-К ділянок трубопроводів від корпусу вхідного вентиля (переріз А), а також відстані розташування приєднань мірних трубок наведені у таблиці 1.
Рис. 6. Схема лабораторної установки.
Таблиця 1. Базові відстані перерізів та точок приєднання мірних трубок напорів
|
Відстань від А до переріза або до точки і, м |
||||||||
|
В |
С |
Д |
Е |
F |
G |
K |
||
|
б |
0,37 |
0,48 |
0,96 |
3,06 |
5,22 |
5,38 |
6,66 |
|
|
Точка і |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
|
Відстань |
0,31 |
0,42 |
0,73 |
1,13 |
2,10 |
2,17 |
2,88 |
|
|
Точка і |
8 |
9 |
10 |
11 |
12 |
13 |
14 |
|
|
Відстань |
3,23 |
3,36 |
3,72 |
4,08 |
4,96 |
5,25 |
5,28 |
|
|
Точка і |
15 |
16 |
17 |
- |
- |
- |
- |
|
|
Відстань |
5,37 |
5,64 |
6,00 |
- |
- |
- |
- |
Хід виконання роботи:
1. Включають насос дослідної установки і відкривають вентиль В1 (вентиль В2 повинен бути закритим).
2. Після встановлення постійного гідростатичного напору в усіх п'єзометричних трубках встановлюється однаковий рівень води, що дорівнює повному напору Нп . записують його значення.
3. Відкривають вентиль В2. Після встановлення постійного напору, який забезпечує усталений рух рідини в трубі, за показниками п'єзометрів виміряють питому потенціальну енергію в кожному перерізі потоку 1, 2, ... ,17:
.
4. За показниками гідродинамічних трубок 6 і 8 вимірюють в трубах з діаметрами
Dу = 50 мм і Dу = 30 мм повний гідродинамічний напір:
.
5. Замірюються значення п'єзометричного напору hi в усіх перерізах потоку, розраховується повний напір Нi . Значення hi та Нi заносять до таблиці.
6. Після записів у відповідні графи таблиці будують графіки зміни по довжині потоку питомих потенціальної і кінетичної енергій потоку (п'єзометрична і напірна лінії) і заштриховують (вертикальною штриховкою) площу епюри втрат енергії (напору) по довжині потоку (труби).
Обробка результатів
В лабораторному журналі студент наводить схему лабораторної установки, а результати досліджень заносить до табл. 2. Дані таблиці використовуються для побудови графіків, які характеризують роботу вентиля 8, коркового крана 12 та водорозбірного крана 13 при змінному напорі перед ними (в мережі) та різному ступені відкриття вентилів та кранів: q = f(H) та q = f(m), де q - витрати води; H - напір; m - число обертів маховичка.
Таблиця 2. Результати досліджень визначення впливу тиску в мережі водопроводу і ступені відкриття на пропускну здатність арматури
|
Номери точок |
Робочий напір, (Нi), м |
Повний напір, (hi), м |
Витрати води, (q), л/с |
Рi |
|
|
1 |
|||||
|
… |
|||||
|
17 |
Аналізуючи результати досліджень, слід пам'ятати, що при водопостачанні будинків на введення та перед водорозбірною арматурою може мати місце надлишковий напір. При відсутності стабілізаторів напору рекомендується відрегулювати запірну арматуру (засувку, вентиль) на цьому вводі або перед арматурою, знизивши напір. На нижніх поверхах, де завжди має місце надлишковий напір, виникають різні гідростатичні умови роботи водорозбірної арматури і витрати води навіть у однотипної арматури будуть мінятися досить суттєво.
Дійсно, через водорозбірну арматуру з гідравлічним опором S витрати води при Н = Нf , будуть: q = q0 . Але коли Н = Нf + h, витрати складуть:
q = q0 + q =
Усунення надлишкового напору h буде сприяти тому, що витрати води через водорозбірну арматуру будуть оптимальні, тобто q = q0. Для цього на відгалуженні в квартиру або перед водорозбірною арматурою встановлюють діафрагми (Рис. 7.).
Рис. 7. Схеми встановлення діафрагм для стабілізації напору в водорозбірній арматурі:
а - схема встановлення діафрагми безпосередньо перед арматурою;
б - теж саме, на відгалуженні в квартиру
Контрольні запитання:
1. На які групи діляться арматура внутрішніх водопроводів?
2. Яке обладнання відноситься до водорозбірної арматури?
3. Яке обладнання відноситься до запірної арматури?
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 5
Визначення гідрометричної характеристики швидкісного крильчастого водолічильника
Мета роботи: експериментальне визначення гідрометричних характеристик швидкісного водоміра.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: лабораторна установка для вивчення гідрометричних характеристик арматури, в т.ч. водопічильників. Схема установки та її опис наведено в попередній лабораторній роботі
Загальні положення
Для обліку кількості води на введенні внутрішнього водопроводу та на відгалуженні в квартиру встановлюють лічильники води. В житлових та громадських будинках, в основному, використовують крильчасті лічильники води. Кутова швидкість обертів крильчатки пропорційна швидкості руху води. Передаючий і лічильний механізми сумують оберти крильчатки і на циферблатах фіксується кількість рідини, що пройшла через лічильник.
При підборі водолічильника враховують його основні гідрометричні характеристики, до яких відносять:
а) межа чутливості - найменші витрати, при яких лічильник починає працювати, але дає неточні покази;
б) область обліку - діапазон від найменших витрат до найбільших, в межах яких лічильник здійснює облік з достатньою точністю.
в) втрати напору у водолічильнику.
Важливими характеристиками водолічильників є такі фіксуємі значення витрати води, м3/год:
Qmax - максимальна витрата води, при якій водолічильник може працювати короткочасно без погіршення своєї характеристики; втрати напору в крильчатих лічильниках при цій витраті води повинні бути не більше 10,0 м;
Qnom - номінальна витрата води, при якій водолічильник може працювати протягом усього терміну служби;
Qexp - експлуатаційна витрата води, при якій лічильник може працювати безперервно;
Qt - перехідна витрата води, що розділяє робочий діапазон вимірювань на два під діапазони з різними значеннями допустимої похибки;
Qmin - найменша витрата води, для якої нормують похибку;
Qп.ч. - поріг чутливості, тобто найменша витрата води, при якій настає стійке обертання крилець лічильника.
Діаметр умовного проходу водолічильника вибирають, виходячи із середньогодинних витрат води за період водоспоживання (добу, зміну), і які не повинні перевищувати експлуатаційні (табл. 2). Вибраний водолічильник належить перевірити на:
а) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на господарсько-питні, виробничі та інші потреби; при цьому втрати напору в крильчастих водолічильниках не повинні перевищувати 2.5м, в турбінних - 1;
б) пропуск максимальних розрахункових секундних витрат води на внутрішнє пожежегасіння, при якому втрати напору в водолічильнику не повинні перевищувати 10 м.
Втрати напору в водолічильнику визначають за номограмами (рис. 8) або за формулою: hвл = S·q2 , де S - гідравлічна характеристика водолічильника (табл. 3).
Методика проведення дослідів і обробки результатів
Гідрометрична характеристика визначається за результатами 3-4 вимірювань. З метою оцінювання точності визначення витрат води вимірювання здійснюють об'ємним методом та за показниками лічильника.
Таблиця 3. Технічні характеристики крильчастих водолічильників
|
Діаметр умовного проходу, мм |
Витрати води, м3/год |
Поріг чутливості м3/год |
Макси- мальний об'єм води за добу, м3 |
Гідравлічний опір (л/с)2 (м3/год)2 |
|||
|
міні- мальні |
експлуа-таційні |
макси-мальні |
|||||
|
Крильчасті водолічильники ВСКМ (ГОСТ 6019-83) |
|||||||
|
15 |
0,03 |
1,2 |
3 |
0,015 |
45 |
14,4 1,11 |
|
|
20 |
0,05 |
2 |
5 |
0,025 |
70 |
5,18 0,4 |
|
|
25 |
0,07 |
2,8 |
7 |
0,035 |
100 |
2,64 0,204 |
|
|
32 |
0,1 |
4 |
10 |
0,05 |
140 |
1,30 0,1 |
|
|
40 |
0,16 |
6,4 |
16 |
0,08 |
230 |
0,50 0,039 |
|
|
50 |
0,3 |
12 |
30 |
0,15 |
450 |
0,143 0,011 |
|
|
Крильчасті водолічильники ВСТ - U (ТУУ 24597020.002 - 97) |
|||||||
|
15 |
0,03 |
0,9 |
3 |
0,01 |
- |
- |
|
|
20 |
0,06 |
1,5 |
5 |
0,02 |
- |
- |
|
|
25 |
0,14 |
2,1 |
7 |
0,05 |
- |
- |
|
|
32 |
0,24 |
3,6 |
12 |
0,1 |
- |
- |
|
|
40 |
0,3 |
6 |
20 |
0,1 |
- |
- |
Рис. 8. Номограми для визначення втрат напору у крильчастих водолічильниках ВСТ - U (ТУУ 24597020.002 - 97).
Порядок проведення роботи
1. Відкрити запірний кран 1.
Рис. 9. Монтажна схема лічильника.
1 - запірний кран; 2 - сітковий фільтр; 3 - штуцери з накидними гайками (входять до комплекту лічильника); 4 - крильчастий лічильник; 5 - зворотний клапан.
2. Починаючи з мінімальних витрат, встановити коли починає працювати лічильник.
3. Задатись відповідним об'ємом WЛ , заміряти час tл протікання цього об'єму через лічильник. Секундомір вмикати в момент проходження стрілки над штрихом поділки, прийнятої за початкову і вимкнути в момент проходження над штрихом, що відповідає прийнятому об'єму. Записати відповідні показники і визначити витрати лічильника:
qл = Wл / tл , л/с.
4. За той же час tл визначають, яка кількість води попала в мірний бак, Wб , л, і знаходять фактичне визначення витрат:
qб = Wб / tл , л/с.
5. Записують показники п'єзометрів h1 і h2 і визначають втрати напору в лічильнику:
hл = h1 - h2.
6. Потім збільшують ступінь відкриття вентилів 5 і 11, повторюють операції, перераховані в п. 1-5 і результати записують в журнал. Такі виміри повторюють 3-4 рази.
7. Після закінчення експерименту перекривають всі вентилі і відкривають клапан для спорожнення мірного бака.
Обробка результатів
В лабораторному журналі студент наводить схему дослідної установки і заповнює таблицю 4 отриманими при проведенні дослідів результатами.
Таблиця 4. Визначення гідрометричних характеристик і похибок лічильника
|
№№ досл. |
Найменування, позначення, розмірність |
Результати вимірів та розрахунків |
|
|
1 2 3 4 |
Витрати за лічильником , qл , л/с Витрати по вимірювальному баку, qб, л/с Точність обліку, n= (qб - qл)100/ qб , % Гідрометрична характеристика водоміру, S = ( h1 - h2 )/ ( qл )2 , мс2/л2 |
Контрольні запитання:
1. Де розташовують водолічильники в житлових будинках?
2. Як вибирають і як перевіряють правильність вибору водолічильників?
3. Порівняльна характеристика різних типів водолічильників.
4. Особливості влаштування водомірних вузлів.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА 6
Приймачі стічних вод, гідрозатвори, ревізії та прочистки
Мета роботи: вивчили основні санітарні прилади та способи їх підключення до водопровідних та каналізаційних мереж. Розібратись з будовою та призначенням гідрозатворів, ревізій, прочисток.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи:
1. сантехнічні прилади - умивальниці, унітази, ванни, раковини, мийниці, трапи;
2. моделі сантехнічних пристроїв в будинках;
3. плакати сантехнічних приладів.
Порядок виконання роботи: студенти розділяються на бригади по 3-4 чоловіки. Одна бригада вивчає умивальники, мийки, раковини та монтажні розміри їх встановлення і способи підключення до стояків, друга - унітази та трапи, третя - гідрозатвори. Через 30 хвилин бригади міняються місцями.
Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи
При підготовці до лабораторної роботи необхідно вивчити де встановлюються санітарно-технічні прилади, з основними вимогами до них, способами встановлення та конструктивними особливостями.
Приймачі стічних вод виконують у вигляді відкритих посудин або воронок, що збирають забруднену воду. Приймачами стічних вод служать санітарно-технічні прилади (мийки, раковини, умивальники, ванни, душеві піддони, біде, унітази, пісуари); спеціальні санітарно-технічні прилади (лікувальні ванни та оздоровчі душі, медичні умивальники, спеціальні мийки тощо); пристрої для прийому виробничих стічних вод (лотки, трапи, приймальні решітки, приямки, воронки тощо); водостічні воронки, які призначені для збору і відведення з даху дощових або талих вод.
Основні вимоги, що ставляться до приймачів стічних вод, - це простота їх конструкції, високі гігієнічні показники та зручність в експлуатації. Приймачі стічних вод повинні виготовлятись з міцного водонепроникаючого матеріалу, що не піддається перепаду температур та хімічній дії стічних вод. Поверхню приладів для зручності промивання роблять гладкою із заокругленими формами. Санітарні прилади кріплять до будівельних конструкцій за допомогою дюбелів, шурупів або клею. У випусках всіх приймачів стічних вод (крім унітазів) є решітки для затримання твердих забруднень, що можуть викликати засмічення трубопроводу.
Приймачі стічних вод:
- мийниці - призначені для відводу стічних вод від миття посуду і приготування їжі - сталеві, чавунні, емальовані, з нержавіючої сталі. Мийки обладнують змішувачами та гідравлічними затворами. Висота встановлення - 85 см;
- умивальници - керамічні - прямокутні, увігнуті, овальні, напівкруглі, з спинкою або без неї. L = 400 - 700 мм. B=300 - 600 мм. Глибина - 135 - 150 мм.
L = 700 мм. B=300 - 600 мм. Глибина - 135 - 150 мм. Висота встановлення - 50 - 85 см. Обладнують туалетними кранами або змішувачами, гідро затворами;
- раковини - призначені для зливання брудної води або мийки обладнання - чавунні, сталеві емальовані. Раковини обладнуються водорозбірними кранами або змішувачами та гідрозтворами. Висота встановлення до 85 см;
- ванни - чавунні, сталеві емальовані - звичайні (L=1,5; 1,7; 1,8 м; B=0,70; 0,75 м); прямокутні, напівкруглі, сидячі (L=1,2 м), дитячі, глибокі піддони, ножні. Розташовуються на ніжках висотою 15 - 20 см. Глибина ванни - 0,40 - 0,46 м. Ванни обладнують змішувачами для ванн, переливним трубопроводом, випуском. Змішувач встановлюють на висоті 0,8 - 1,0 м;
- душові. Розміри 0,9х0,9 м чи 1,0х1,0 м. Висота кабіни - 2,0 м. Обладнані змішувачем для душу, розташованим на висоті 1,2 м. Душова сітка висотою 2 - 2,25 м. Для відводу стічних вод встановлюють трапи, душові піддони;
- унітази. Матеріал: керамічні (фарфорові, фаянсові). Конструкція: тарільчасті, козиркові, сифонуючі, воронкоподібні. Можуть бути з прямим і косим випуском. Діаметр випуску - 100 мм. Висота установки - Н=0,32 - 0,40 м, дитячі - Н=0,33 м. Розміри: звичайні - 460х360 мм, дитячі - 290х405 мм. Комплектуються змивними бачками (чавунні, керамічні, пластмасові) - високорозташовані - Н=2 м, середньорозташовані - Н=0,8 - 1,0 м, низькорозташовані - Н=0,6 м. Об'єм води у бачку - 6 - 7 л. Змивні бачки обладнують поплавковим клапаном, переливною трубою, гідро затвором;
- надпідлогові чаші відрізняються від унітазів тим, що ними користуються не доторкуючись до поверхні приладів. Це забезпечує більшу гігієнічність і тому надпідлогові чаші широко використовують в громадських та промислових будинках;
- пісуари - настінні, надпідлогові та лоткові. Промивання пісуарів здійснюють пісуарними кранами або через автоматичні змивні бачки. В лоткові пісуари воду подають постійно. Забруднена вода з пісуарів відводиться через випуск-решітку, який затримує папір, недопалки і т.п.. Після випуску встановлюють гідрозатвір;
- гідравлічні затвори (сифони) розміщують після кожного санітарно-технічного приладу, крім тих, що мають його в своїй конструкції (унітази, трапи, пісуари). Водяний гідрозатвір (шар води висотою 50 - 70 мм) затримує шкідливі гази з системи каналізації і не дозволяє їм потрапляти у приміщення - U-подібні, двобортні (з умивальниками, мийками, пісуарами), однобортні, пляшкового типу (в житлових будинках). Для ванн випускають спеціальні сифони, що мають невелику висоту і трійник для під'єднання переливної труби;
- трапи збирають забруднену воду з підлоги приміщень або від технологічного обладнання. Їх встановлюють в найбільш низьких місцях підлоги з забезпеченням герметичності. В корпус трапа вбудований гідрозатвір. Випуск трапа може бути направлений до низу (прямий) або вбік (косий випуск). Зверху трап закривається решіткою, що знімається. Верх решітки трапа повинен бути на 5 - 10 мм нижче рівня чистої підлоги приміщення.
При проведенні роботи необхідно вивчили основні санітарні прилади та способи їх підключення до водопровідних та каналізаційних мереж. Розібратись з будовою та призначенням гідрозатворів, ревізій, про чисток і зробити:
Ескізи з плакатів, книг, моделей та стендів встановлення та під'єднання до відвідних ліній умивальників, раковин та мийок. Вказати основні розміри
Ескізи унітазів, гідрозатворів, трапів та показати їх під'єднання до відвідних ліній.
Складання звіту
У звіті приводиться короткий опис основних санітарних приладів, область застосування, місця встановлення та ескізні малюнки. Викреслюються схеми підведення водопровідної води і відведення стічних вод у каналізацію, а також гідрозатвори для захисту від проникнення газів із каналізаційних труб в приміщення. Характеристики основних санітарних приладів.
Контрольні запитання:
1. Основні вимоги, що ставляться до приймачів стічних вод.
2. Характеристика санітарно-технічних приладів.
3. Способи кріплення санітарно-технічних приладів.
4. Будова трапів та гідрозатворів.
5. Основні монтажні розміри встановлення санітарно-технічних приладів.
ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7
водопостачання водовідведення каналізація водолічильник
Труби та фасонні частини внутрішньої каналізації
Мета роботи: ознайомлення з видами водовідвідних труб, їх характеристиками та способами з'єднання; з фасонними частинами та їх призначенням.
Матеріальне забезпечення лабораторної роботи: відрізки труб внутрішньої каналізації, діаметром 25 - 100 мм. Фасонні та з'єднувальні частини каналізаційних труб.
Рекомендації до підготовки та проведення лабораторної роботи
Внутрішня каналізаційна мережа складається з відвідних трубопроводів, стояків, збірних горизонтальних ділянок, випусків, витяжної частини і приладів для контролю і прочищення.
Відвідні труби служать для збору стічних вод від санітарних приладів і передачі їх в стояк. Відвідні труби приєднують до гідрозатворів санітарних приладів і прокладають з похилом до стояка. Відвідні труби повинні мати діаметр не менше максимального діаметру випуску, приладу чи гідрозатвору.
Стояки - вертикальні трубопроводи, призначені для транспортування стоків в каналізаційний випуск. Мінімальний діаметр стояків - 50 мм. Діаметр стояків повинен бути не менше, ніж найбільший діаметр відвідної труби чи випуск приладу, який приєднується до стояка.
Збірні горизонтальні ділянки - горизонтальні трубопроводи, призначені для транспортування стічних вод від стояка до випуску.
Випуски служать для збору стоків від стояків і відводу їх в дворову каналізаційну мережу. Вони виконуються у вигляді прокладених з похилом в напрямку дворового каналізаційного колодязя трубопроводів, які об'єднують всі стояки. Діаметр випуску приймають не меншим, ніж максимальний діаметр стояка, який приєднаний до випуску.
Матеріали труб:
1) Чавунні труби. Труби для систем внутрішньої каналізації і водостоків виготовляють з сірого чавуну. Зовнішні і внутрішні поверхні покривають нафтовим бітумом.
Труби поділяють на два класи. До класу А належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа до нанесення антикорозійного покриття - використовують для замонолічуваних систем каналізації і відкритих трубопроводів в будинках з підвищеними естетичними вимогами. До класу Б належать труби і фасонні деталі, які витримуються під гідравлічним тиском 0,1 МПа після нанесення антикорозійного покриття - використовують для систем каналізації будинків масової забудови.
Труби випускають трьох умовних проходів - 50, 100 і 150 мм, довжина - 2 - 6 м, товщина стінки - 6,7 - 31 мм. Приклад умовного маркування: ТЧК-50-1500- Б ГОСТ 6942.3-80 - труба чавунна каналізаційна, Dу=50 мм, L=1500 мм, клас Б.
З'єднання чавунних труб відбувається за допомогою розтрубів. Розтруби бувають гладкі і з жолобком. Під час збирання чавунних труб в розтруб однієї труби вставляють гладкий кінець іншої. Проміжок між трубами заповнюють ущільнювачем (цемент, азбестоцементна суміш, сірка - надають стику міцність і забезпечують герметичність; гумові кільця, манжети, шнури, просмолене конопляне пасмо, герметики - забезпечують гнучкість і герметичність стику, а також вимагають незначних затрат праці для виконання монтажних робіт;
2) Пластмасові труби. Для систем водостоків і каналізації використовують труби з поліетилену високого тиску (ПВТ) - Dу=50, 85 і 100 мм, низького тиску (ПНТ) - Dу=50, 85 мм , полівінілхлориду (ПВХ) - Dу=50, 85, 100, 110, 160, 200 мм і поліпропілену (ПП). Для влаштування каналізаційних труб в житлових будинках використовують пластмасові труби і фасонні деталі діаметром 50, 90 і 110 мм.
З'єднання пластмасових труб - зварювання, склеювання, за допомогою розтрубів, фланців, муфт, накидних гайок, хомутів.
Витяжну частину влаштовують для вентиляції каналізаційної мережі і для попередження відсмоктування води з гідравлічних затворів при утворенні вакууму в стояці під час скиду рідини. Вона влаштовується у вигляді труби, яка є продовженням стояка і виходить на дах будинку. Витяжна частина у вигляді окремих вентиляційних стояків застосовується при скиді в стояк великих кількостей стічних вод, коли недостатньо кількості повітря, щоб знизити вакуум до величин, які не викликають «зриву гідрозатвору». При засміченнях на основному стояці вентиляційний працює як резервний, пропускаючи частину стоків. Вентиляційний стояк прокладають паралельно основному і з'єднують з ним перемичками через один поверх знизу - нижче останнього нижнього приладу, чи зверху - по направленому вверх відростку косого трійника, встановленого вище бортів стічних приладів чи ревізій, розташованих на даному приладі. Витяжну частину передбачають у всіх будівлях більше 5 поверхів. При меншій поверховості необхідність вентиляції перевіряють розрахунками.
Пристрої для прочищення мережі призначені для видалення засмічень. Ревізії виконують у вигляді люків в трубі, які закривають кришкою з прокладкою, що кріпиться до корпусу двома або чотирма болтами. При підземному прокладенні труб ревізії встановлюють в колодязі. Прочистки встановлюють в місцях, де потрібне прочищення труб тільки в одному напрямку. Вони виконуються у вигляді косого трійника і відводу під кутом 135 чи двох відводів під кутом 135, що забезпечує плавний перехід троса в трубу. Зверху розтруб закривається заглушкою на легкоплавкій мастиці чи сурико-крейдяній замазці.
Фасонні частини:
Зміна напрямку труб, приєднання відгалужень, санітарних приладів, з'єднання труб між собою виконують за допомогою фасонних частин. Сюди відносять: компенсаційні патрубки (використовують для зміни довжини трубопроводу в межах будівельних допусків); патрубки з розтрубом для вставок між фасонними частинами L=150 - 400 мм ; відводи під кутом 110, 120 і 135; коліно під кутом 90; відступи зі зміщенням 75 мм для обходу будівельних конструкцій; трійники - прямі і косі; хрестовини - прямі і косі; муфти для з'єднання труб одного діаметру; патрубки перехідні для з'єднання труб різного діаметру; ревізії.
Для полегшення монтажу і зменшення числа з'єднувальних частин використовуються комбіновані фасонні частини: трійники-переходи, які дозволяють змінювати напрямок трубопроводу і приєднувати трубу меншого діаметру; відвід-хрест для приєднання унітазу до стояка і двох бічних відгалужень меншого діаметру; двоплощинну хрестовину для приєднання до стояка горизонтальних відгалужень, розміщених в різних приміщеннях.
Рис. 10. Ревізії (а) та прочистка (б)
Рис. 11. Фасонні каналізаційні частини:
а - компенсаційні прості патрубки;
б - відводи;
г - коліна;
в, д, ж, е - хрестовини;
к, л - трійники;
з - патрубки перехідні;
и - відступи; м - муфти.
Порядок виконання роботи
Студенти розділяються на бригади по 3-4 чоловіки. Одна бригада вивчає металеві каналізаційні труби та способи їх з'єднання, друга - пластмасові. Через 45 хвилин бригади міняються місцями.
Хід роботи
1. Визначити діаметр труб та фасонних частин, а потім способи з'єднання; одночасно з вивченням фасонних частин розглядають їх умовні позначення.
2. Виконати з'єднання труб фасонними частинами.
Складання звіту
У звіті приводять ескіз фасонних та з'єднувальних частин із зображенням їх умовних позначень та маркування, а також короткий опис вивчених труб, фасонних та з'єднувальних частин, місця їх встановлення.
Контрольні запитання:
1. Область застосування, переваги та недоліки металевих каналізаційних труб.
2.Область застосування, переваги та недоліки неметалевих каналізаційних труб.
3. Способи прокладання та кріплення каналізаційних труб.
4. З'єднання каналізаційних труб.
РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА
Внутренние санитарно-технические устройства. Ч. 2. Водопровод и Канализация. Под ред. Н.Г. Староверова и Ю.И. Шиллера. - 4-е изд., - М. : Стройиздат. 1990. - 247 с. /Справочник проектировщика/.
Кравченко В.С., Саблий Л.А., Зінич П.Л. Санітарно-технічне обладнання будівель: Підручник. - Рівне: УДУВГП, 2003. - 442 с.
Кедров В.С., Ловцов Е.Н. Санитарно-техническое оборудование зданий. Учебник для вузов. - М.: Стройиздат, 1989. - 495 с.
Лобачев П.В., Шевелев Ф.А, Измерение расхода жидкостей и газов в системах водоснабжения и канализации. 2-е издание. - М.; Стройиздат, 1985. - 424 с.
Михеев А.П. Проектирование санитарно-технической водоразборной арматуры зданий. - М.: Стройиздат, 1990. - 82 с.
6. Шевелев Ф.А., Шевелев А.Ф. Таблицы для гидравлического расчета водо-проводных труб. - М.: Стройиздат, 1994 - 117 с.
7. ДСТУ Б А.2.4-1:2009 СПДБ. Умовні зображення і познаки трубопроводів та їх елементів.
8. ДСТУ Б А.2.4-8:2009 СПДБ. Умовні графічні зображення і познаки елементів санітарно-технічних систем.
9. ДСТУ Б А.2.4-32:2008 СПДБ. Водопровід і каналізація. Робочі креслення
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Розробка системи внутрішнього водопостачання та водовідведення двох житлових десятиповерхових будинків: проведення гідравлічного розрахунку мережі та перепадів тиску колодязного типу, підбір лічильників води, проектування каналізації і очисних фільтрів.
дипломная работа [475,0 K], добавлен 14.06.2011Облаштування системи внутрішнього водопроводу із сталевих водогазопровідних оцинкованих або неоцинкованих труб. Прокладання стояків у місцях розташування санітарних приладів. Розрахунок та схема внутрішнього профілю дворової каналізації житлового будинку.
курсовая работа [24,0 K], добавлен 26.12.2010Основні проектні рішення системи водопостачання будинку. Визначення розрахункових витрат води. Побудова аксонометричної схеми внутрішнього водопроводу. Трасування внутрішньої каналізаційної мережі. Визначення діаметрів трубопроводів каналізації.
курсовая работа [263,0 K], добавлен 01.07.2015Розрахунок внутрішнього газопроводу. Підбір лічильника води. Гідравлічний розрахунок мережі холодного та гарячого водопостачання. Порядок проектування циркуляційної системи. Перевірка пропускної здатності стояків та випусків внутрішньої каналізації.
дипломная работа [75,8 K], добавлен 12.02.2013Улаштування дворової мережі водопроводу та системи внутрішнього холодного водопроводу. Розрахунок та добір водоміру. Визначення потрібного напору в системі холодного водопроводу. Улаштування внутрішньої каналізації. Перевірка пропускної здатності стояків.
курсовая работа [78,6 K], добавлен 26.11.2010Визначення витрат води холодного та гарячого водопостачання будинку. Гідравлічний розрахунок мережі холодного водопроводу та підбір водолічильника. Розрахунок витрат газу. Гідравлічний розрахунок каналізаційних стояків і випусків, мережі газопроводу.
курсовая работа [157,8 K], добавлен 13.01.2012Проектування внутрішнього холодного водопроводу та обгрунтування прийнятої системи водопостачання. Гідравлічний розрахунок каналізації: стояків, випусків і внутріквартальної мережі. Основні витрати і початкова глибина закладення внутрідворової мережі.
курсовая работа [56,5 K], добавлен 30.07.2010Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста. Загальний перелік основних технологічних споруд. Розрахунок основних технологічних споруд, пісковловлювачів, піскових майданчиків та первинних відстійників.
курсовая работа [467,0 K], добавлен 01.06.2014Характеристика міста та обґрунтування принципової схеми систем водопостачання. Схема розподілу води, розрахунок та конструкція основних елементів. Планування структури і організація керування системою водопостачання. Автоматизація роботи насосної станції.
дипломная работа [1,0 M], добавлен 01.09.2010Системи і схеми гарячого водопостачання в житлових і громадських будівлях. Вимоги до температури та якості води. Місцеві установки для нагрівання води в малоповерхових житлових будинках. Водонагрівачі для централізованих систем гарячого водопостачання.
контрольная работа [3,8 M], добавлен 26.09.2009
