Розробка дизайн-проекту індивідуального житлового будинку для окремої сім’ї на чотирьох осіб

Размещено на http://www.allbest.ru

Размещено на http://www.allbest.ru

Вступ

Тема та завдання курсового проекту. Розробити дизайн-проект індивідуального житлового будинку для окремої сім'ї на чотирьох осіб, яка складається з подружньої пари та двох дітей (дівчинки та хлопчика віком 16 років), враховуючи той факт, що будинок має бути просторим, комфортним, затишним.

Актуальність проекту. На сьогоднішній день у суспільстві багато людей бажають мати власний дім з гарним та комфортним оздобленням, як ззовні так і всередині. Проектування житлових будинків наразі досягло значного прогресу, за допомогою новітніх розробок та ідей дизайнерів й архітекторів. Вони вирішують багато проблем використовуючи сучасні матеріали та обладнання. Тому розробка та проектування житла сьогодні є дуже популярною темою у суспільстві.

Предмет дослідження - проектування житлового будинку на основі сучасних тенденцій у дизайні, з урахуванням функціональних особливостей, стилю та кольору, денного та штучного освітлення, меблів, оздоблювальних матеріалів, тканин, аксесуарів й інше.

Об'єктом дослідження є запроектування житлового будинку та створення комфортного, функціонального середовища для всіх мешканців будинку.

Методи дослідження. Під час розробки проекту проведено три етапи дослідження:

Перший етап дослідження - аналітико-пошуковий: теоретичний аналіз публікацій з питань будівництва, їх норми та правила; розробка програми дослідження; формування джерельної бази; вивчення проектно - технічної документацію аналогів.

Другий етап дослідження - науково-епічний: добір матеріалу та його аналіз; врахування сучасного стану галузі вітчизняного та зарубіжного будівництва житлових домів, аналогів проектів житла та інтер'єрів; відвідування промислових виставок, посвячених питанням формуванням будівельної компетенції та новітнім тенденціям в галузі будування житла та розробки елементів інтер'єра.

Третій етап дослідження - систематизуючи - виконавчий: інтегрована обробка та систематизація даних;виконання креслення та інших графічних робіт на основі результатів досліджень.

1. Проектування житлового будинку

Будинок - наземне спорудження, що має внутрішній простір, призначений і пристосований для людської діяльності.

Ознаки житлового будинку: відповідність будівлі архітектурно-будівельним, санітарно-гігієнічним, протипожежним та іншим нормам і стандартам, що робить ці будівлі придатними для постійного проживання; зведення будинку, який відповідає всім зазначеним умовам існування; реєстрація в органах місцевого самоврядування будівлі, як житлової.

Житлові будинки мають відносно повний набір приміщень: загальні кімнати, спальні, передпокої, коридори, кухні, санвузли, комори, становлять групу допоміжних приміщень. Цей мінімальний набір доповнюють приміщеннями більш диференційованих функцій: кабінетами, дитячими, студіями, бібліотеками, холами, їдальнями, камінною залою, вітальнею, гардеробними, розвиненими функціонально та за розмірами санвузлами, лоджіями, балконами, зимовими садами, саунами, басейнами та іншим. Для зручності перебування в будинку всі приміщення повинні бути зв'язані логічною планувальною схемою без втрат простору.

1.1 Типи будинків, основні вимоги, етапи проектування

Типи будинків. Типологічний ряд житлових будинків представляє собою мережу самостійних типів, кожен з яких володіє специфічними ознаками, відрізняються об'ємно-планувальною побудовою і характером зв'язку з навколишнім середовищем. У його основі лежать дві групи будинків.

Житлові будинки - це одно - та двоквартирні житлові будинку з прямим зв'язком з земельною ділянкою (присадибними ділянками, господарськими допоміжними будівлями), які прийнято називати садибними будинками. Органічний зв'язок садиби з господарськими будівлями, зумовлюють цілісність всієї структури будинку. Житлові будівлі з архітектурного планування діляться на шість груп: секційного типу; блоковані житлові будинки; галерейного типу; коридорного типу; мобільні будинки; індивідуальні будинки.

До іншої групи будинків відносяться багато квартирні житлові будинки з виходами з квартири через загальні комунікації - сходи, галереї та коридори. У залежності від поєднання квартир і забезпечення їх зв'язку з навколишньою територією, житлові будинки цієї групи діляться на будинки секційного, галерейного і коридорного типів.

Можна виділити декілька основних видів забудови. Вони зустрічаються в проектної практиці у найрізноманітніших населених місць: периметральна, рядова, групова, сітчаста, коврова, малоповерхова забудова.

Основні вимоги. Згідно до діючих норм по проектуванню житла за рівнем комфорту та соціальної спрямованості воно поділяется на дві категорії I і II, які враховують заходи щодо забезпечення санітарно-гігієнічного благополуччя та пожежної безпеки мешканців. Розміщення приватного житлових будинків, пов'язаних з ними господарських будівель, виконуються згідно з вимогами ДБН, ДержСанПіН.

Етапи проектування. Процес проектування поділяється на кілька етапів.

1. Предпроектний етап. У нього входять збір необхідної для проектування будинків інформації та її аналіз;

2. Творча розробка. На цьому етапі здійснюється перехід від ескізів до самого проекту. Вона повинна передбачити найдрібніші деталі. У результаті повинна вийти об'ємна структура будівлі;

3. Третій етап - створення каркаса будівлі й інженерно-конструктивну підоснову. У результаті повинні бути остаточні варіанти ескізів;

4. Архітектурно - художня обробка. Біля будівлі з'являється екстер'єр та інтер'єр.

Результат роботи архітектора - проект житлового будинку, як елемента житлового середовища, який в повній мірі відповідає образу життя і ціннісним установкам замовника. Основним завданням архітектурного проектування залишається пошук художніх образів, відповідних уявленням про гармонію й майбутнє середовище замовником.

1.2 Конструктивні елементи будинків

При всій різноманітності будинків усі вони складаються з обмеженого числа взаємопов`язаних конструктивних елементів (частин). Основними частинами будинку є: фундаменти, стіни, перекриття, перегородки, дах, сходи, ліфти, вікна, двері, ворота, балкони, колони, інженерне устаткування та санітарно-технічне улаштування.

За функціональним призначенням конструктивні елементи поділяють на: несучі; огороджувальні; несучі і огороджувальні конструкції.

Несучі конструкції сприймають навантаження, виникаючого в будівлі, які діють на нього ззовні (від конструкцій самої будівлі, обладнань, снігу, вітру, людей). Огороджувальні - призначені для ізоляції внутрішнього приміщення від зовнішнього середовища або між собою з урахуванням нормативних вимог щодо міцності, теплоізоляції, гідроізоляції, пароізоляції, повітропроникності, звукоізоляції, прозорості. Огороджувальні конструкції, які можуть сприймати передані на них навантаження виконують також несучі функції.

Фундамент - являє собою опорну частину будинку, через яку передається навантаження від будівлі на ґрунт-основа. Для зведення фундаментів застосовують матеріали, що володіють високою міцністю, водо- і морозостійкістю: залізобетон, бетон, бутовий камінь. Фундаменти бувають дерев'яні, бутові, бетонні, залізобетонні й ін. Верхню поверхню фундаменту, на яку опирається будинок, називають обрізом. Плоску поверхню, якої фундамент опирається на ґрунт, називають підошвою.

Стіни за призначенням і розташуванням в будівлі поділяються на зовнішні і внутрішні. Зовнішні стіни захищають приміщення від зовнішнього середовища, атмосферних впливів; внутрішні - відокремлюють одні приміщення від інших. Стіни, що сприймають навантаження власної ваги й ваги інших частин будинків, називають несучими. Несучі стіни сприймають навантаження від перекриття і вище розташованих частин будинку й передають її фундаменту. Стіни, що несуть навантаження тільки власної ваги називають самонесучими. Стіни, що обгороджують приміщення будинків від зовнішнього простору й передають власну вагу в межах кожного поверху на інші несучі конструкції будинку, називають не несучими. Верхня частина зовнішньої стіни, що виступає за площину стіни, називається карнизом, який захищає стіни від води, що стікає з даху. Будинки без карниза мають парапет, який є частиною, що обгороджує дах. Ніша - поглиблення в стіні, у якім розміщають шафи, прилади опалення й інше.

Стіни повинні бути міцними, стійкими, довговічними, вогнестійкими, захищати приміщення від холоду, вологи, шуму й ін. Залежно від матеріалу, з якого виконані стіни будинку, спорудження, бувають: дерев'яні, кам'яні, залізобетонні та ін.

Перекриття - горизонтальна конструкція, яка ділить внутрішній простір будівлі на поверхи. Несуть, крім особистої ваги, корисне навантаження (від людей, устаткування). Перекриття, що відокремлюють нижній поверх від підвалу, називають цокольне; що розділяють суміжні по висоті поверхи - міжповерховим; розташовані над верхнім поверхом будинку - горищне перекриття. Перекриття повинні бути міцними, твердими, вогнестійкими, легко збиратися, з необхідною тепло- і звукоізоляцією. По конструкції перекриття бувають панельні, балкові. Перекриття в кам'яних будинках виконують зі збірних залізобетонних панелей. У дерев'яних будинках (брущатих, рублених, каркасних) перекриття влаштовують із дерев'яних балок із щитами, покладеними по черепних брусках.

Перегородки - елементи, що обгороджують внутрішній простір будинку в межах одного поверху на окремі приміщення, зводять із гіпсових, фібролітових плит, керамічних і інших пустотілих каменів, цегли, легких бетонів, деревини й інших матеріалів. Перегородки опираються на перекриття й на них передають власну вагу. По призначенню перегородки бувають міжкімнатні й для санітарно-технічних вузлів. Вони повинні мати звукоізоляційні властивості.

Підлога - нижня горизонтальна, огороджуюча конструкція будівель, а також верхній конструктивний елемент міжповерхових перекриттів. Підлогу в будинках роблять із керамічних плиток, цементу, лінолеуму, з деревини (дощаті, паркетні) і ін. Підлога з керамічних плиток і цементу влаштовують на сходових майданчиках, майданчиках при вході в будинок, у санітарних вузлах, вестибюлях та в інших приміщеннях.

Сходи, пандуси улаштовують для зв'язку між поверхами. Сходи розташовуються в приміщеннях з несучими стінами (сходових клітках). Частина сходів між майданчиками називається маршем, на сходових клітках, зазвичай, розміщають також ліфти. Пандус - прямокутна або криволінійна похила доріжка, яка з'єднує дві різновисокі горизонтальні поверхні, зазвичай для забезпечення переміщення колісних транспортних засобів з однієї на іншу.

Дах служить для захисту будинку від атмосферних опадів і видалення їх за його межі. По конструкції, дахи бувають односхилі й двосхилі, горищні, сполучені. Складається із залізобетонних панелей, що опираються на зовнішні й внутрішні стіни, покладених з ухилом для організації водовідводу. Несуча частина даху складається із крокв, дерев'яних ферм, арок. Між панелями даху й горищними перекриттями утворюється простір, який називають горищем. Сполученими дахами називають такі конструкції, у яких верхня частина служить покрівлею, а нижня - стелею.

Вікно - це елемент стінної або покрівельної конструкції, призначений для зв'язування внутрішнього простору будівлі з навколишнім середовищем, для природного висвітлення й провітрювання приміщення, захисту від атмосферних та шумових дій. Складається з віконного отвору з відкосами, віконного блоку, системи ущільнення монтажних швів, підвіконної дошки, деталей облицювання.

Двері служать для входу, виходу в будинок, на балкон, терасу, переходу з одного приміщення в інше. За призначенням двері поділяють на: зовнішні, вхідні; усередині - кімнатні, балконні, внутрішні для підсобних приміщень. В дверному отворі встановлюється дверна коробка (каркас), на яку вішаються двері.

Колони (опори) - це опори квадратної, прямокутної, колоподібної чи багатокутної форми, призначені для сприйняття навантаження від перекриття будівлі.

1.3 Оформлення фасадів житлових будинків

Сучасні технології дозволяють зробити фасади житлових будинків не тільки красивими, але і функціональним. Від оформлення фасаду будівлі залежатиме весь зовнішній вигляд будинку, він повинен бути гармонійним, естетичним і універсальним. Даний аспект включає в себе безліч складових, які роблять сильний вплив на кінцевий результат.

Сьогодні дизайн фасадів будинків буває дуже різноманітним. Він може бути витриманий в різних стилях. Все більш популярним напрямком для екстер'єру є модерн. Характеризується він у плавності ліній, натуральних матеріалах з природними структурами, в куванні з рослинними орнаментами. Для сучасних людей характерний стиль хай-тек, який втілюється склом, металом і пластиком. Для любителів вишуканої краси підходить класичний стиль, що підкреслюється ліпниною, колонами, балюстрадами. До більш незвичайним напрямками можна віднести стиль шале: перший поверх світлий, а другий темний і оброблений деревом. Готичний стиль це вітражі, високі вежі. Шикарність можна показати в бароко: виті колони, обробка елементів фасаду позолотою.

Найважливішим в оформлені фасаду є: вибір матеріалу та світлове оформлення. Для оформлення фасаду використовуються такі матеріали:

Сайдинг є одним з найсучасніших матеріалів оформлення фасадів будинків, що надає їм більш виразні форми. При оновленні дизайну старої будівлі, то краще варіанту, ніж сайдинг не знайти. Він приховує всі нерівності поверхні, й надає будинку зовсім нові риси. За рахунок необмеженого вибору забарвлень, сайдинг дозволяє експериментувати з оформленням. Матеріал являться вогне- і вологостійким, не боїться органічних впливів. Завдяки цьому, даний матеріал протягом тривалого часу зберігає свій первозданний зовнішній вигляд. Недоліком сайдингу є складний монтаж. Для його монтажу необхідно володіти не тільки великою кількістю навичок, а й різними дорогими інструментами.

Сьогодні при обробці фасадів будинків широко використовується матеріал званий вініловим сайдингом. Виготовляється вініловий сайдинг з полівінілхлориду. З часом він стає крихким, боїться високих температур. Вітром може зірвати цілі шматки облицювання.

Декоративна цегла. Все частіше останнім часом оформлення фасадів будівель стали виконувати за допомогою декоративної цегли (або каменю).

Такий матеріал володіє широким списком достоїнств: стійка до серйозних температурних перепадів; протягом декількох десятків років цегла не втрачає свого початкового лиску; покращує зовнішній вигляд будівлі, підвищує його теплоізоляцію; не дозволяє теплому повітрю швидко «йти» з приміщення, тим самим покращує температурний режим простору; сучасні технології дозволяють створювати цеглу найрізноманітніших відтінків і фактур.

Керамічна плитка. Цей матеріал може бути застосований практично для будь-яких типів будівель, завдяки широкій різноманітності колірних гам і фактур дозволяє прикрасити навіть саму скромну будівлю.

Дерево. Цей матеріал представляється найдоступнішим на сьогоднішній момент. Однак фасадне оформлення за допомогою дерева несе в собі ряд недоліків: дерево горить, «боїться вологи», підлягає до біологічних впливів. Як природний матеріал, має сколи, сучки, тріщини. З чого з'являється необхідність покривати його лакофарбовими матеріалами або захисними речовинами, антисептиками.

Блок-хаус. Обшивка зовнішніх стін будинку блок-хаусом -- перетворить цегляну споруду в дерев'яну. Даний матеріл використовується в обшивці лазень, саун, оскільки він володіє високою волого -- і термостійкістю. Блок-хаус міцний, не розтріскується і впродовж багатьох років зберігає свій первісний вигляд.

Декоративна штукатурка. Штукатурка для оформлення фасаду володіє такими якостями: волого непроникність; стійкість до температурних перепадів і кліматичних змін, до впливу атмосферних опадів, сонячного світла, а деякі види і до радіаційних з'єднань; міцність; паропроникність; підвищення теплоізоляційних і звукоізоляційних характеристик будівлі; використання фасадної штукатурки дозволяє заощадити на опаленні та знизити рівень вуличного шуму; можливість створення різноманітних текстур і широкий вибір колірних відтінків; відносна простота нанесення штукатурки, може бути проведена самостійно; вартість.

Світлове оформлення фасадів є не менш важливим завданням, ніж облицювання. За допомогою грамотного підібраного освітлення можна значно прикрасити фасад будинку. Якщо будівля має будь-який цікавий елемент (наприклад, декоративна мансарда), його можна виділити за допомогою локальної підсвічування фасаду, використовуючи світлодіодні світильники. Вони підкреслять даний елемент, що додасть будівлі витонченості. Якщо висота будівлі значно поступається його довжині, то можна скористатися ґрунтовими світильниками. Дані світильники монтуються прямо в землю (рідше у фундамент) і випускають розсіяне світло. Таке декоративне оформлення фасадів дозволить візуально «підняти» будинок, що зробить його параметри більш пропорційними. Для масивних будівель прийнято використовувати приховане підсвічування, такі світильники добре захищені від фізичних впливів.

Використання сучасних технологій дозволяє надати будівлям і спорудам максимально респектабельний вигляд, здійснивши при цьому додаткове його утеплення.

Вентильований фасад. Оздоблення фасадів будівель за допомогою системи навісного вентильованого фасаду - дуже сучасне рішення. Важливою перевагою вентильованих фасадів можна назвати довговічність при їх експлуатації.

Фасадне скління. Дизайн-проекти фасадного скління будинків можуть передбачати зимові сади і еркери, світлопрозорі фасади або світлопрозорі дахи.

Виконуються вони за допомогою алюмінієвих конструкцій з "теплих" профілів, до складу яких входить теплоізолююча поліамідна вставка, армована скловолокном.

1.4 Дизайн земельної ділянки житлового будинку

Дизайн земельної ділянки включає в себе стилістику прилеглої території, яка ідеально гармонує з будинком, підкреслюючи і підсилюючи його найбільш виграшні риси. Важливо все: проектування, освітлення, водойми, газон, доріжки та майданчики. Планувати дизайн земельної ділянки треба в єдиному стилі, все має бути гармонійно. Це зробить територію навколо будинку і затишною і функціональною.

Планування дизайну земельної ділянки слід завжди починати з простору біля входу в будинок. Особливу увагу слід приділити садовій доріжці. Доріжка до будинку повинна бути практична і естетична, а також використовуватися, як елемент зонування простору двору. Газон створює додаткове відчуття простору і стає тлом, на якому будь-які декоративні квіти, чагарники і дерева виглядають ефектніше. При виборі рослин для озеленення потрібно вибирати згідно з розмірами прибудинкової ділянки. Відмінними варіантами для невеликого двору стануть рослини в діжках або вертикальне озеленення. Для більш просторої ділянки піддійте створення квітників, рабаток, міксбортерів, висадка живоплотів і т. п. Альтанка є необхідний елемент будь-якого двору. Обладнати альтанку можна з мангалом. Також треба передбачити місце для паркування автомобіля, садової майстерні для зберігання інструментів, дровітня і інших важливих дрібниць.

Велику увагу треба приділяти висвітленню земельної ділянки. Завдяки світлу можна створити затишну та комфортну середу, посилити враження. Висвітлення буває висхідним і низхідним, точковим, заднім (для створення тіней) і навіть підводним. Для світлового оформлення території навколо будинку використовують торшерні світильники. Існують різні види декоративних світильників, в основному в них використовуються люмінесцентні і галогенні лампи. Гармонійне поєднання природного освітлення зі штучним, дає не тільки комфортні відчуття, а й значну економію електроенергії.

Світлове оформлення можна зробити, використовуючи різні прийоми і техніку установки освітлювальних приладів. Їх можна встановити, як на самій будівлі, так і в стороні. Світильники можна розташувати на землі, на деревах, огорожі ділянки. Освітлення функціональних зон ділянки, таких як ганок, під'їзні шляхи, доріжки, простір перед підсобними будовами необхідно для безпечного пересування в нічний час. Також необхідна організація якісного освітлення зон відпочинку: терас, альтанок, басейну, спортивного майданчика та інших місць.

Організація власної земельної ділянки, розміщення на ній житлового будинку та різноманітних господарських і побутових споруд визначаються не лише побажаннями забудовника, а й регламентуються в законодавчому порядку будівельними нормами, щоб не допустити небажаних для себе явищ у протипожежному чи санітарно-гігієнічному відношенні. А також простежити, щоб він не створював незручностей і небезпеки іншим громадянам, сусідам. Протипожежні розриви між житловими будинками на сусідніх ділянках (а також між житловими будинками і господарсько-побутовими спорудами, як власними, так і сусідськими) мають становити не менше 8 м. Господарські споруди взагалі рекомендується переносити вглиб садиби, за винятком гаражів, які припускаються ставити просто на межі ділянки, але так, щоб відкриті ворота не заважали руху пішоходів.

2. Предпроектний аналіз

2.1 Житловий будинок (аналіз аналогу)

Час постійно впливає на екстер'єр та інтер'єри будівель. В основі дизайну екстер'єру лежить синтез прагматичних і художніх ідей та рішень, спрямованих на поліпшення умов існування людини в цілісній естетично вдосконаленій формі.

Архітектурні стилі: Класичний стиль; Замковий (романський) стиль; Готичний стиль; Романтичний історизм; Стиль ренесанс; Стиль бароко; класицизм; модерн; Стиль «арт-деко»; Мінімалізм; Альпійський стиль; Стиль шале; Ампір; Стиль рококо; Сучасний стиль «хай-тек»; Етнічний стиль; Стиль органічної архітектури; Венеціанський стиль.

В залежності від загального стилю оформлення та архітектури будівлі, вибирається і основна колірна гамма даху та фасаду будівлі. Кольори повинні гармонійно поєднуватися і доповнювати один одного. На підбір кольору фасаду та покрівлі впливає стиль, в якому побудований будинок.

Одним з найбільш затребуваних напрямків дизайну екстер'єру є Мексиканський стиль. Зародився він за часів індіанців Толтеків, у формуванні стилю брали участь й інші народи. Мексиканський будинок поєднує в собі відкритий простір й замкнуті внутрішні дворики, використовуються контрасти, через безліч дрібних деталей. Строката черепиця покрівлі и міцний рудо-коричневий камінь стін. Стіни, двері та вікна будинку пофарбовані в різні кольори. Поєднання бордового и блакитного, блідо-бузкова та синього, брудно-рожевого та салатового. В оформленні входу в будинок беруть участь гірлянди з живих рослин, як правило, це кучерявий представник флори. Будинки в сучасності мексиканського стилю підрозділяються на сільські и міські. Житло в селах називається "тройє". Воно відрізняється тим, що будується без вікон.

2.2 Сучасні тенденції та особливості проектування дизайну інтер'єрів житлових будинків

Інтер'єр, як об'єкт дизайну дуже цікавий. Дві третини свого часу людина знаходиться у приміщенні. Цей простір суттєво впливає на неї. Дизайнер інтер'єру не просто розробляє проект, він створює особливий світ. Це дуже відповідальний процес, у якому мрії замовника про майбутній інтер'єр, досвід та творче мислення дизайнера перетворюються у конкретні проектні рішення, які стають реальністю у процесі будівництва.

Інтер'єр житлового будинку - це в першу чергу набір багатофункціональних приміщень таких як вітальня, кухня спальня, дитяча кімната, ванна тощо. Потрібно уникати кардинальних відмінностей, між інтер'єрами одного будинку і утримувати їх в одному стилі. Іноді можна об'єднати декілька зон в одну або одну велику розділити на менші, якщо це доцільно. Для комфортного проживання потрібна маса комунікацій, грамотне освітлення, зручні меблі, для них потрібно передбачити оптимальне місце. Освітлення і колір інтер'єру не менш важливі, ніж дизайн меблів, - вони є основою хорошого дизайну.

Сучасні тенденції в дизайні інтер'єру. Кінець минулого тисячоліття пройшов під егідою еклектизму. Ми живемо в епоху постмодернізму, коли змішування стилів і є стиль. Сьогодні можна виділити кілька основних тенденцій у стильових інтер'єрах. Мінімалізм актуальний як ніколи і, можливо, ще надовго залишиться лідируючим напрямом. Жорсткий хай-тек як і раніше залишається популярним серед молоді та інтелектуалів від дизайну. Нове в меблях і предметах інтер'єру -- збільшення кількості декоративних деталей, ускладнення форми та використання в оздобленні золота, срібла, дорогих тканин і шкір екзотичних тварин. Такий напрям можна умовно позначити як «нове бароко»; воно виникло на противагу рафінованому мінімалізму, як відхід від обмеження та аскетизму до розкоші й достатку. Інтелектуальний будинок, оснащений останніми досягненнями в галузі електроніки та керування, -- дуже модне, але, на жаль, поки мало доступне широкому загалу нашого суспільства нововведення. Екологічний інтер'єр набув великої популярності останнім часом серед шанувальників природних матеріалів, каменю, дерева, натуральних тканин. На сьогодні цей стиль має кілька різновидів: природний, що використовує переважно природні матеріали; біоморфний, що імітує плавними формами меблів та інтер'єрного простору форми живої природи; так званий «рісайклінг», тобто повторне використання матеріалів. Іншим його різновидом став стиль кантрі, етно- або фольк-стиль. Досі залишається модним, особливо на Заході, «потертий» стиль «шей-бі шик», дуже дорогий та елітарний. Обшарпані, спеціально зістарені стіни та підлога квартир, такі ж меблі і текстиль характерні до цього стилю. Завжди безпрограшні класичні інтер'єри. «Помірна класика» -- це те, що серед архітекторів і дизайнерів користується найбільшою популярністю: спокійна врівноважена композиція простору квартири, поділ на гостьову та приватну зони, поєднання невеликої кількості декоративних класичних деталей. Все гармонійно і комфортно.

До сучасних тенденцій в дизайні інтер'єрів слід також віднести його інтерактивну форму: простір наче співіснує з людиною, видозмінюється, перетікає, трансформується.

Стиль та колір.

Слово “стиль” відповідає за призначенням словами “образ”, “смак”. Традиційно стиль визначається, як художня чи ідейна спільність, яка може бути властива певному напрямку в мистецтві, певної епохи, певній людині або його житлу.

Стилів існує безліч, які можна також змішувати. Стилі умовно можна поділити на: історичний, етнічний, сучасний.

Історичні стилі інтер'єру - це ті стилі оформлення житла, які формувалися впродовж століть. До них відносять: романський стиль, готичний стиль, ренесанс, бароко, рококо, класицизм, ампір, модерн, англійський стиль, еклектика.

Загальні особливості етнічних стилів: Незважаючи на те, що етнічний дизайн інтер'єру може за стилями разюче відрізнятися, є, все ж, загальні риси, які об'єднують ці стилі в єдину групу. Дотримання давніх традицій. Багато етнічні стилі копіюють оформлення або особливості обстановки, властиві скоріше давніх часів тієї чи іншої країни. Використання символічних предметів. Рами, розписані ієрогліфами, статуетки з давньоєгипетськими знаками, китайські аксесуари для ворожіння, африканські барабани - у всіх цих предметів є стародавня історія і свої особливі значення в культурі, тому при використанні їх дизайні було б непогано дізнатися, який зміст вони несуть. Натуральні матеріали. В давнину люди могли використати тільки природний матеріал для прикраси свого житла, а, оскільки, найчастіше етнічний стиль - це відображення древніх традицій і відтворення їх в сучасності, то він передбачає велику кількість природних натуральних матеріалів в обстановці і декорі.

Види етнічних стилів, як правило, виділяють по країнах, культуру яких відображає той або інший стиль. Ось найпоширеніші зі стилів: японський, індійський, китайський, арабський, єгипетський, російський, африканський.

Африканський дизайн інтер'єру -- екзотика в інтер'єрі. Багато бажають мати не тільки красивий і зручний інтер'єр, але ще й незвичайний, що виділяється з ряду інших, екзотичний. У такому випадку, має сенс звернути на оформлення інтер'єрів в етнічному стилі, тим більше, що самобутні оформлення та стилі знаходяться зараз на піку популярності.

Деякі відмінності африканського стилю. По суті, африканський дизайн інтер'єру -- це досить широке поняття, так як Африка -- велика країна, де проживає безліч народів, кожні з яких мають свої традиції в оформленні будинків. В африканському стилі виділяється лише два окремих напрямки -- це єгипетський стиль і марокканський, все інше являє собою суміш різноманітних елементів, взятих з культури різних африканських народів.

В цілому, подібний стиль можна впізнати по якійсь імпульсивності, динаміці в обстановці. Крім того, для неї характерні яскраві кольори, незвичайні форми і лінії, а також велика кількість натуральних матеріалів в інтер'єрі. Обстановці притаманні простота і навіть деяка грубуватість, що поєднується з пристрастю і буйством фарб. Крім того, можна побачити різноманітні етнічні мотиви у вигляді масок на стінах, фігурках та інших елементах декору.

Відтінки, що відрізняють африканський дизайн інтер'єру -- це теплі кольори: червоний, оранжевий, пісочно-жовтий, всілякі варіації коричневого. Щоб урізноманітнити ці кольори, використовують в контрасті темні і світлі відтінки одного кольору, а також розбавляють інтер'єр включеннями чорного і різних відтінків синього. Матеріали в оформленні повинні бути природними і натуральними. Буде доречно виглядати плетені меблі, глиняний посуд, використання дерева в декорі стін, килими під вигляд шкур диких тварин.

Варіанти оформлення та оздоблення стін. Можна оформити стіни, використовуючи шпалери, що імітують шкури тварин або шкіру рептилій. Однак подібне оформлення повинно бути не по всій площі кімнати, а в якості окремих вставок, які можна поєднувати з однотонними шпалерами піщаних тонів. Одноколірні стіни в яскравих теплих тонах також можуть бути варіантом оформлення, а урізноманітнити однотонний колір можна, пустивши по стіні бордюр в африканському стилі. Також можна використовувати в якості декоративного елемента силуети людей і тварин на стінах. Ще одна ідея -- створити на стінах ефект тріщини, що імітують суху африканську землю. Якщо це ванна кімната або кухня, то елементом, що відображає африканський дизайн інтер'єру, може стати плитка з мозаїчним етнічним орнаментом.

Обробка підлоги. З африканським дизайном ідеально поєднуються кам'яні підлоги. Правда, використовуючи такий варіант обробки, слід враховувати, що камінь -- матеріал холодний, а тому він може вимагати установки додатково системи підігріву підлоги. Як варіант, можна застелити підлоги килимами, але тоді кам'яної підлоги з-під них майже не буде видно. Іншим варіантом може бути використання матовою паркетної дошки для підлоги. Її можна поєднувати з яскравими кольоровими килимами. Також можна використовувати бамбукові рогожі, які нагадують африканську обстановку.

Обробка стелі. Стеля, як контрасту з іншим яскравим оформленням всього приміщення, можна пофарбувати в білий або бежевий колір. Він вдало доповнить яскраві відтінки стін і іншого декору. Оригінальний варіант -- створити під стелею конструкцію з темних дерев'яних балок, очерету і бамбука. Також існують бамбукові плити для стелі, які теж можна використовувати в оформленні.

Вибір меблів. Вибираючи меблі, слід пам'ятати про те, що африканського інтер'єру характерно велика кількість натуральних матеріалів, тому і меблі повинна бути виконана з них або бути якісною імітацією. Також меблі повинна бути масивною, трохи грубуватою і простий в оформленні.

Ковані меблі або плетені буде теж доречна в інтер'єрі, поєднуючись з африканськими мотивами. Якщо ж вибирати м'які меблі, то краще зупинити свою увагу на шкіряній -- вона не тільки впишеться в стиль інтер'єру, але і буде практичною і прослужить довгий час. Крім того, за нею легко доглядати. З великим шкіряним диваном будуть чудово поєднуватися хутряні подушки, в безлічі розкладені на ньому. Замість шаф можна використовувати низькі комоди або великі дерев'яні старовинні скрині.

Аксесуари і декор. Незвичайні і яскраві аксесуари з різьбленням, геометричними орнаментами, малюнком під шкури тварин -- ось ознаки африканського інтер'єру. Подібні забарвлення можуть бути на оббивці меблів, килими, штори, настінні панно. У якості декоративних аксесуарів будуть доречно виглядати фігурки з глини, кістки або дерева. Також можна використовувати, як прикраси для стін великі африканські маски. Дзеркала на стінах можна помістити в рамки з бамбукового дерева.

Оригінальна ідея для дизайну -- це створити акцент на одній стіні, вибравши в якості центрового елемента велику картину, панно або настінну маску, оточивши її іншими елементами декору поменше. В якості незвичайних аксесуарів можуть використовуватися навіть музичні інструменти.

Наприклад, традиційні африканські барабани. Причому, вони можуть бути не тільки декоративним аксесуаром, але і цілком робочим музичним інструментом.

Сучасні стилі в інтер'єрі повинні відповідати всім вимогам сучасної людини та бути конструктивними і функціональними.

Актуальність сучасних стилів: дизайн в сучасному стилі вважається досяжним і демократичним. Сучасний інтер'єру -- чіткість ліній і простота у виконанні. Обов'язковою умовою є використання функціональних меблів і аксесуарів. Важливим є функціональність всього приміщення. Великі і просторі кімнати обов'язково повинні бути розділені на невеликі, але функціональні зони. Ефекту грамотного зонування можна досягти за допомогою всіляких конструкцій і споруд. В якості конструкцій використовуються перегородки, штори, ширми або функціональні місткі полиці шафи.

У сучасних інтер'єрах варто віддати перевагу квітам, близьким за своїм складом до природних. Це оливковий, кремовий, пісочний, хакі, сірий і зелений. Такі кольори без особливих проблем зможуть надати в приміщенні атмосферу спокою і натуральності.

Види сучасних стилів: хай-тек, кантрі, техно стиль, лофт, поп-арт, мінімалізм ф'южн, арт-деко.

Стиль ф`южн в інтер'єрі. Фьюжн сформувався в 1990-х рр. в США. Дизайнери вважають фьюжн результатом глобалізації: більше інформації, вражень, можливостей. Шлях фьюжн почався з ресторанів: змішання страв різних кухонь і продуктів, типових для різних країн, в одній страві - популярно досі. Поступово стиль завоював всі сфери мистецтва і творчості.

Ф`южн подібний еклектиці. У цьому стилі змішані епохи, країни, стилі, філософії. Якщо в еклектиці мета змішування - гармонійний і затишний інтер'єр, то в ф`южн віддаються контрасти. Власне, на яскравих контрастах і акцентах будується інтер'єр у цьому стилі. Поєднання непоєднуваного - можна вважати догмою стилю. Немає чітких правил і канонів, стиль не створює нічого нового, а змішує коктейль з того, що вже є. Головна складність при створенні інтер'єру в стилі ф'южн - створити гармонійну композицію.

Оздоблення в стилі ф'южн. В обробці будинку в цьому стилі - комбінація фактур, кольорів, матеріалів. Можна провести зонування, розфарбувавши стіни в різні кольори або обробити одну зі стін дерев'яними або об'ємними пластиковими панелями. Розпис стін і шпалери вітаються, але віддайте перевагу лаконічному ритмічному малюнку. Для підлоги використовується ламінат (часто без деревної фактури, з ритмічним малюнком), паркет, ковролін з довгим ворсом. До обробки необхідно підійти обдумано: якщо меблі буде простою, то робіть акцент на стіни (яскраві кольори, широкі смуги кількох кольорів, розпис). Для яскравих предметів необхідно створити фон - світлі стіни. Типово для цього стилю об'єднання різних приміщень: кухні і їдальні, кабінету і вітальні.

Меблі для інтер'єру в стилі ф'южн. Використовувана в інтер'єрі меблі повинна скласти єдину композицію. Будь-яка композиція з меблів повинна працювати на контраст і підкреслювати самобутність використовуваних предметів. Обмежень по стилю і віком використовуваної меблів немає. Вони повинні бути якісними і функціональними/

Текстиль. Для стилю ф'южн характерно широке використання якісних синтетичних тканин. Використовується вся колірна палітра. Штори, тканинні плафони, оббивка і декоративні подушки краще використовувати різного кольору. Візерунки вибирають тільки з урахуванням бажаного результату: якщо акцент зроблений на обробку, текстиль виберіть однотонний. Якщо акцент на декорі - вибирайте яскравий текстиль.

Декор. Для декору використовують килими, шкури (як натуральні, так і синтетичні яскравих забарвлень), картини, сучасну і старовинну бронзову скульптуру, плакати, фотографію, предмети повсякденного вжитку.

Колір у дизайні інтер'єру відіграє надзвичайно важливу роль, з його допомогою можна з набагато більшою ймовірністю створювати дійсно красиві і привабливі оформлення. Колір впливає на сприйняття простору: холодні кольори зорово віддаляють стіни і предмети, теплі наближають їх. Світлі тони здаються легшими, ніж темні, оптично збільшують простір. В основі створення ілюзії простору лежать контрасти: теплий-холодний, темний-світлий. Використовуючи колір, символічно можна поділити простір на кілька зон. Різкий поділ помешкання контрастними кольорами створює ілюзію двох різних просторів в одному. Кольором можна створити оптичні ілюзії відомі з давніх-давен, як у живописі, так і в архітектурі. Розписом, який створює ілюзію реальності, можна «оживити» стіну кімнати, зобразивши на ній пейзаж або неіснуючі архітектурні деталі, наприклад колони чи нішу або вазон з квіткою.

Кольорове рішення інтер'єру залежить від функціональних вимог, призначення і стилю приміщення. При виборі кольору в інтер'єрі, важливим також є: розташування вікон, якість освітлення, розмір приміщення. Щоб візуально зменшити кімнату потрібно зробити стіни темних тонів, а стелю світлих. А щоб розширити, потрібно навпаки оформити стіни в світлі тони, що додають приміщенню об'єм, а стелю зробити темною. Зорову стійкість приміщенню додають різкий контраст між нижньою і верхньою частинами приміщення. Додати шику в інтер'єрі допоможуть відтінки золотого або шоколадного чи поєднання білого з смарагдовим і фіолетовим.

Важливим чинником для вибору кольору в приміщенні є вплив кольору на людину. Колір протягом тривалого часу допомагає підтримувати високу працездатність очей, викликати психологічні реакції, які лежать в основі позитивних емоцій. Вважається, що відтінки синього і блакитного заспокоюють, дарують гармонію і тишу, легкість і безтурботність. Оскільки синій колір сприяє розслабленню, він піддійте для вітальні або спальні. Жовтий колір - теплий, сприймається, як сонце - зігріваючий і світлий. Краще його зробити додатковим. Занадто яскраві відтінки жовтого можуть викликати роздратування. Зелений колір близький до природи і асоціюється з травою, листям і деревами. Вважається, що він може навіювати приємні думки, тому приглушені тони можна використовувати при обробці стін бібліотеки і кабінету. Червоний і бордовий кольори пристрасті й енергійні. Проте в інтер'єрі ці кольори виглядають досить агресивно. Поєднувати їх з більш спокійними кольорами. Червоний колір найчастіше діє на людину збудливо і уособлює енергію, силу і волю до перемоги. Досить винести цей колір в якості композиції в значущих місцях кімнати, наприклад, у вітальні або кабінеті. Сірий колір виражає нейтралітет, адже він не є яскравим. Такий колір прекрасно піддійте для пом'якшення інших квітів і послужить прекрасним фоном при виділенні яскравих предметів інтер'єру. Чорний колір може, як притягати до себе, так і лякати. У великій кількості чорний колір здатний пригнічувати і тиснути на нервову систему, але використання чорних відтінків здатне зробити інші кольори більш виразними.

Білий колір - найчистіший, є уособленням височини. Білий колір у всі часи вважався самим простим і навіть нудним, але це не зовсім так. Білі стіни - завжди безпрограшний варіант для маленьких кімнат. Він робить їх візуально більше. Не випадково для стелі майже завжди вибирається саме цей колір. Білий колір краще використовувати, як окантовку або використовувати для розведення інших тонів. Він незамінний при оздобленні кімнати аксесуарами. Дуже вишукано дивиться білий плінтус.

Фіто та акво дизайн/

Фітодизайн - напрям дизайну приміщень, в основі якого лежить використання природних компонентів - квітів, рослин, каміння, гальки і так далі. У фіто дизайні також важливо враховувати освітлення. За допомогою спеціально підібраного штучного освітлення, можна створити неповторну атмосферу, розставити акценти на найважливіших складових інтерьеру. Невід'ємною частиною фітодизайну є використання різних прикрас. Лавки, різнокольорові горщики і кашпо, дерев'яні забори і огорожі, ковані ліхтарики та інше, здатні створити казкову атмосферу.

Рослини та квіти здатні створити особливу атмосферу в приміщенні. Рослини добре впливають на емоційний стан людини, покращують її фізичне та психологічне здоров'я. Багато кімнатних рослин володіють бактерицидними властивостями. Для нормального розвитку рослин необхідно враховувати їх потребу в освітленні, вологі, температурі, обприскуванні і так далі.

Класифікують рослини на чотири основні класи - це декоративно-листі рослини, декоративно квітучі рослини, декоративно-квітучі горшечні рослини і кактуси. Також розрізняють кімнатні рослини по групам: злаковидні, кущисті, види з прямостоячими стеблами, столбовидні, дерева, хибні пальми, ліани, в'юнкові рослини, ампельні, розеткові і кулясті рослини. Декоративними якостями володіють деревовидні рослини, вони прекрасно виглядають в приміщеннях, де мало меблів, в холах і передпокоях. Для маленьких кімнат-екземпляри з широким і ніжним листям. Якщо узор на шпалерах дрібний, то на їх фоні прекрасно виглядатимуть крупнолисті рослини, і, навпаки, до помітного узору шпалер просяться філігранні листочки папоротей й інших.

Рослини для кожного інтер'єру підбираються так, щоб вони складали єдину композицію. Їх розміщують над отвором порталу, в центрі куточка відпочинку, а то і на спеціальній етажерці. Квіткові композиції можна створити в ніші стіни, виступі, зламі, використовуючи конструктивні елементи. Сюди ж можна віднести колони, балки, скоси, до яких можна підвести повзучі, в'юнкові рослини, ліани.

Акводизайн - це вид художньої та конструкторської діяльності з проектування декоративних виробів і композицій, в яких присутня вода. Також присутність водних об'єктів в інтер'єрі є хорошою декоративною прикрасою інтер'єру. Застосування, як елементів декору водних об'єктів називається аквадизайн. Велика частина аква конструкцій: водоспади по склу та дзеркалу, водоспади по струнах, краплинні водоспади, інтер'єрні та ландшафтні фонтани, аквамебель, бульбашкові панелі і аква колони, комбіновані бульбашкові інтер'єри. Будь акваконструкція, може бити як центром композиції, так і зіграти основну роль в інтер'єрі, підкресливши його новизну і індивідуальність. Можна вписувати в простір як мініатюрні водні об'єкти, так і досить масивні, що займають значну частину приміщення.

По декоративному оформленню більшість людей віддають перевагу традиційним гейзерам, амфорам, імітації природного джерела в обрамленні натурального каменю. Не так давно з'явилася така варіація фонтану, як «плаче стіна», коли вода стікає по плоскій поверхні або між двома прозорими поверхнями. Такі стіни можна закріплювати на стінах приміщення або використовувати, як перегородки. До акадизайну, як елемент декору також відносять басейни і фонтани.

Позитивні властивості водних об'єктів: зволожується і очищається повітря; наводиться в оптимальне співвідношення кількість позитивно і негативно заряджених частинок в повітрі; поліпшується емоційний і психічний стан людей; людина стає більш спокійною і умиротвореним; створюються умови, максимально наближені до природних, особливо, якщо водний об'єкт доповнений живими рослини.

Найпоширенішим водним об'єктом в житлових приміщеннях є акваріум. Акваріуми можна зробити будь-яких розмірів, використовувати, як перегородки в кімнаті або поставити на всю стіну, обладнати підсвічуванням.

Типи внутрішнього наповнення акваріумів.

Псевдо-море - прісноводний акваріум, який імітує морське дно. В оформленні використовуються корали, раковини, кераміка. В якості ґрунту - кораловий пісок або інший світлий ґрунт.

Нефорсованих травник виглядає дуже природно. У композиції використовуються камені, корчі і живі рослини. Такі акваріуми досить густо заселені рибою.

Форсований травник. Основну роль в його композиції відіграють рослини. Також в якості декорацій використовуються корчі і каміння. Риби в такому акваріумі відіграють другорядну роль або можуть бути відсутні. Форсований травник часто заселяється креветками.

Сюжетний акваріум. Наповнення такого акваріума підбирається під який-небудь сюжет. Піратський корабель, що лежить на дні, затонула Атлантида, або замок Дракули, а може навіть футбольний стадіон для рибок. Вибух яскравих фарб і незвичайних форм. Такий акваріум просто не може залишитися непоміченим. Це яскрава пляма в будь-якому інтер'єрі буде просто притягати погляд.

Біотичний акваріум - акваріум, який імітує будь-який природний біотоп.

Морський акваріум без живих коралів. Декор такого акваріума схожий на декор псевдо-море або взагалі відсутній.

Морський акваріум з живими коралами. Повноцінний морський акваріум з дуже тонким біобалансом.

Для декорацій акваріуму потрібні знання по догляду за водними рослинами. Занурити в акваріум можна все, що завгодно. Кокосову шкаралупу, всілякі, глиняні порцелянові статуетки, затонулі скарби. Елементи для акваріумного дизайну найкраще підбирати природного походження.

Аквадизайн за допомогою рослин. Можна створювати аквадизайн за допомогою рослин. У центрі акваріума поміщають велику, пишну рослинність, наприклад: ехінодорус амазонка, кубишка. По краях акваріума занурюються стрічкоподібні рослини - елодея, кринум, гигрофила, уруть, папороть. На задній план розташовують високі рослини - валіснерія спіральна, сінема, абулія. Небажано застосовувати на поверхні плаваючі рослини - коли вони розростаються, то сильно затінюють донні. Дрібними придонними рослинами різних відтінків можна вистелити чудові килими, прикрасити тераси.

Аквадизайн за допомогою каменів. За допомогою каменів можна легко влаштувати укриття для риб, прикріпити деякі рослини. Великі камені можна використовувати для прикриття приладів и для зміцнення стінки штучних терас. Найбільш придатні породи для формування акваріумного дизайну вважаються: порфір, гнейс, гранітні і базальтні камені. Якщо в акваріумі жорстка вода, то чудово підійдуть вапняк, доломіт і піщаник.

Аквадизайн за допомогою корчів(коріння). Самобутній вигляд створюється за допомогою корчів. Найкраще підійдуть коріння дерев, які пролежали не один рік в торфі: вільхи, верби, ясенна, бука, клена. Найкраще використати великі і гіллясті корчі. При необхідності закріпити корч, щоб не спливала, можна комнем. Рослини можна закріпити на корчах за допомогою тонкої волосіні.

Синтез мистецтв.

Слово «синтез» у перекладі з давньогрецької має два значення - зіставлення і поєднання. Зіставлення різних видів мистецтва - архітектури, скульптури, живопису, які разом утворюють єдиний образ будівлі.
Поєднання мистецтв у сучасному житті - прикрашати стіни кімнат картинами і фотографіями, вибирати килими для підлоги і стін, підбирати колір шпалер до кольору штор і покривал, доповнювати оздоблення інтер'єру керамічними та скляними вазами, світильниками, годинниками, підбирали різні речі, поєднані різними стилями.

Всі елементи інтер'єру - прикраси, колір, освітлення, планування - створюють певний синтез, художню єдність і стиль. Отже, синтез мистецтв - це гармонійне поєднання архітектури, скульптури, живопису та інших видів мистецтва, у результаті чого виникає цілісний художній образ.

На протязі всієї історії розвитку культури людина прагнула прикрасити своє життя, зробити красивими всі необхідні їй предмети - одяг, житло, посуд. В наш час з особливою пристрастю входять поняття, як художник і суспільство, краса і користь, творчість і потрібність. Важливо, щоб усе, що нас оточує несло в собі красу і потрібність. Це стосується і декоративно -оформлюваного мистецтва. Сучасні художники прикрашають житло різноманітним декором, живописом і скульптурою, поєднуючи їх у цілісний художній образ, із своїм композиційним центром, тлом, ритмом, пропорціями.

Малюнок шпалер - є елемент декорування інтер'єру. Завдяки досягненням комп'ютерної графіки і фотографії на них з'являються дедалі складніші й вибагливіші зображення.

Розпис стін. Художньо настінний розпис в інтер'єрі - це один із способів додати приміщенню індивідуальності, підкреслити стиль господарів, статус і створити саме ту атмосферу, яку ви хочете. Настінний розпис в інтер'єрі завжди є яскравим і оригінальним рішенням. Настінні картини можуть покривати всю стіну цілком або бути виконані у вигляді орнаменту. Малюнок шпалер - також є елемент декорування інтер'єру. Завдяки досягненням комп'ютерної графіки і фотографії на них з'являються дедалі складніші й вибагливіші зображення.

Мозаїка - зображення, що складається з частинок матеріалу. Причому матеріал може бути абсолютно різним (скло, глина, кераміка, і навіть дерево). За розміром частинки можуть варіюватися від 8 до 45 мм, форма буває різноманітною. Інакше частинки називають тессера, чіпсами або модулями. Збирають їх на папір або сітку. Відстань між ними варіюється в межах від 1 мм.

Виділяють кілька основних видів мозаїки: мозаїка зі смальти; скляна мозаїка(однорідна); з добавками; розтяжки і мікси.

Мозаїка зі смальти - штучного кольорового скла, зробленого за унікальною методикою з додаванням оксидів металів - відрізняється своєю неоднорідністю і універсальним поєднанням кольорів. У ній складно знайти ідентичні фрагменти. Всі модулі володіють незвичайною красою. Разом з тим, матеріал зі смальти вважається найбільш довговічним. Плюс до всього, він жаро-, морозо-, водостійкий.

Скляна мозаїка. Мозаїка зі скла - один з найдавніших матеріалів для обробки приміщень. Вона володіє незвичайною красою і приголомшливими експлуатаційними властивостями. Буває матовою і глянсовою. Єдиний мінус у тому, що її поверхня не міцна і її можна подряпати. Вкрай не бажано укладати її в передпокої.

Мозаїка з добавками. Зазвичай в неї додають авантюрин або іридій. Перша добавка - це дорогоцінний камінь, що має безліч точених мерехтливих вкраплень. Іридій - метал біло-сріблястого кольору. У перекладі з грецької мови має значення «райдужний». Відносять його до благородних металів. Забарвлення має різні відтінки блакитного, рожевого, перламутрового.

Розтяжки і мікси. Мозаїка часто має безліч квітів, викладених на одній сітці. Прийнято називати таке поєднання бленд або міксом. Звичайна мозаїка часто містить від 3 до 6 кольорів. Мозаїка мікси з першого виду створює відчуття мерехтіння в очах так як чіпси хаотично розкидані по сітці. Розтяжки ж навпаки плавно передає кольору з поступовим переходом від одного відтінку до іншого.