Проект цеху з виготовлення зовнішніх стінових панелей
Обґрунтування місця будівництва цеху. Номенклатура та характеристика продукції, спосіб виробництва. Розрахунок виробничої програми, складу бетонної суміші. Визначення потреби в сировині, матеріалах, енергетичних ресурсах, технологічному устаткуванні.
Рубрика | Строительство и архитектура |
Вид | курсовая работа |
Язык | украинский |
Дата добавления | 11.03.2017 |
Размер файла | 864,7 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Размещено на http://www.Allbest.ru/
Зміст
Вступ
1. Загальна частина
Обґрунтування місця будівництва цеху
2. Технологічна частина
2.1 Номенклатура та характеристика продукції
2.2 Характеристика сировини, джерела та засоби доставки
2.3 Вибір та обґрунтування способу виробництва
2.4 Опис технологічного процесу
2.5 Контроль виробництва та якості готової продукції
3. Розрахункова частина
3.1 Режим роботи цеху
3.2 Розрахунок виробничої програми
3.3 Розрахунок складу бетонної суміші
3.4 Розрахунок потреби в сировині, матеріалах та енергетичних ресурсах
3.5 Розрахунок складів та майданчиків
3.6 Розрахунок потреби в основному технологічному устаткуванні
3.7 Відомість основного технологічного устаткування
4. Будівельна частина
4.1 Визначення технологічно необхідної висоти
4.2 Обґємно-планувальне вирішення будівлі цеху
4.3 Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
5. Охорона праці та протипожежні заходи
Перелік використаної літератури
Вступ
Будівництво являється однією з основних галузей народного господарства. Виробництво збірного залізобетону в Україні базується в основному на агрегатних лініях, які випускають 55-58% усіх виробів. Стендове виробництво становить 27-30%.
Широке застосування збірного залізобетону дозволяє значно скоротити в будівництві витрату металу, деревних і інших традиційних матеріалів, різко підвищити продуктивність праці і скоротити термін зведення будівлі і споруд. По розвитку промисловості збірного залізобетону повинні враховуватися задачі охорони навколишнього середовища, раціональне використання водних і мінеральних ресурсів, широкого застосування вторинних продуктів і відходів промисловості.
Однією з найважливіших умов підвищення ефективності капітального будівництва є створення і широке використання ресурсо-енергозберігаючих та екологічно чистих технологій виробництва бетонних і залізобетонних конструкцій. Не менш важливою умовою є підготовка висококваліфікованих спеціалістів, здатних вирішувати проблеми, пов'язані з розвитком і вдосконаленням технологій виробництва залізобетону.
Бетон і залізобетон внаслідок своїх фізико-механічних властивостей, довговічності і техніко-економічної ефективності виробництва і застосування виробів з них, а також наявність достатніх сировинних ресурсів для отримання цементу і бетону займають провідне місце і відіграють важливу роль у будівництві.
Затрати праці та енергії на монтаж металевих і збірних залізобетонних конструкцій приблизно однакові, але трудові та енергетичні затрати на виробництво 1 збірного залізобетону значно нижчі за витрати на еквівалентну кількість металевих конструкцій і становить за трудовими затратами 75% за витратами умовного палива 50% за витратами електричної енергії 40%, за капіталовкладенням 67%.
1. Загальна частина
Вибір та обґрунтування місця будівництва цеху
Цех по виробництву ВСП для виробничих будівель планується побудувати на території ОССТ “Чернівецький завод ЗБВ”.
Портландцемент на дане підприємство постачається автотранспортом із Кам'янець-подільського цементного заводу “Подільський цемент”. Пісок надходить автотранспортом із Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру (смт. Неполоківці). Щебінь транспортують автотранспортом із Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру (смт. Неполоківці). Сталь надходить залізничним транспортом із підприємства ПАТ "Арселор Міттал Кривий Ріг” (м. Кривий Ріг).
Так як дані матеріали транспортують автотранспортом силоси та склади для їх зберігання повинні бути розраховані на запас матеріалів тривалістю 7-10 діб. Лише запас сталі дозволяється до 5-7 діб, адже транспортується залізничним транспортом.
Воду отримують із джерельної скважини, що знаходиться на території заводу. Пара для технологічних потреб надходить із котельної яка знаходиться на території підприємства. Електроенергію отримують із міської мережі через трансформаторну підстанцію. Стиснене повітря отримують із компресорної станції, що знаходиться на території заводу.
Підприємство постачається робітниками та інженерно-технічними працівниками з міста Чернівці та прилеглих населених пунктів.
Використовуватися готової продукції можливе різноманітними будівельними підприємствами та приватними забудовниками для будівництва промислових будівель.
2. Технологічна частина
2.1 Номенклатура та характеристика продукції
Панелі внутрішніх стін житлових будинків та громадських споруд виконують у вигляді одношарових плит, довжина яких до 7 м, товщина до 200 мм; висота панелі для житлових будинків до 2,9 м, а для громадських будівель може бути й більшою. Як правило, панелі внутрішніх стін мають прорізи для дверей, а також приховану електропроводку. Для виготовлення панелей з важкого бетону використовують бетони класів В15, В20, В25 при конструктивному армуванні та В25 і ВЗО при розрахунковому армуванні.
Процес виготовлення панелей може бути реалізований на касетно-стендових і касетно-конвеєрних лініях, а також на візкових конвеєрах і вібропрокатних станах. Незалежно від способу виробництва технологічний процес виготовлення внутрішніх стінових панелей повинен забезпечити гладкі лицьові поверхні.
Таблиця 1
Найменування виробу |
Марка (тип) виробу |
Витрата бетону |
Марка бетону |
Витрата сталі |
Маса виробу |
|
м3 |
мПа |
кг |
т |
|||
Зовнішня стінова панель |
Н-60-6 |
1.22 |
5 |
31.81 |
1.38 |
2.2 Характеристика сировини, джерела та засоби доставки
Цемент
Цемент транспортують залізничним транспортом з Кам'янець-подільського цементного заводу. Відстань транспортування складає 100 км
Таблиця 2
Найменування в'яжучого |
ДСТУ |
Марка |
Насипна густина |
Середня густина |
Нормальна крутість цементного тіста |
Строки тужавіння |
||
початок |
кінець |
|||||||
мПа |
кг/м3 |
кг/м3 |
% |
хв. |
год. |
|||
Портланд-цемент |
БВ-2.7-64-96 |
400 |
3100 |
1300 |
25 |
40 |
10 |
Пісок
Пісок транспортують автотранспортом із Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру (смт. Неполоківці) на відстань 25 км.
Таблиця 3
Найменування дрібного заповнювача |
ДСТУ |
Насипна густина |
Середня густина |
Модуль крупності |
Вологість |
Наявність домішок |
|
кг/м3 |
кг/м3 |
- |
% |
% |
|||
Пісок |
БВ2.7-32-95 |
2700 |
1500 |
2.0 |
3 |
2 |
Щебінь
Щебінь транспортують автотранспортом із Чернівецького гравійно-піщаного кар'єру (смт. Неполоківці) на відстань 25 км.
Таблиця 4
Найменування крупного заповнювача |
ДСТУ |
Насипна густина |
Найбільша крупність |
Наявність домішок |
|
кг/м3 |
- |
% |
|||
Керамзитний гравій |
БВ-2.7-75-98 |
600 |
40 |
2 |
Вода на технологічні потреби
Вода на технологічні потреби надходить з р. Прут по технічному водогону.
Таблиця 5
Найменування матеріалу |
ДСТУ |
Водневий показник |
Вміст солей у воді, не більше |
|||
всього |
сульфатів |
хлоридів |
||||
рН |
мг/л |
мг/л |
мг/л |
|||
Вода |
ДСТУ Б.В. 2.7-273:2011 |
4?pH?12.5 |
5000 |
2700 |
2300 |
Арматурна сталь
Сталь транспортують залізничним транспортом з Криворізького металургійного комбінату. Відстань перевезення 700 км.
Таблиця 6
№ пп |
Найменування сталі |
Клас, марка |
ДСТУ |
Діаметр |
Нормативний опір сталі |
Витрата на один виріб |
|
мм |
мПа |
кг |
|||||
1 2 3 4 5 6 7 8 |
Стержнева гарячекатана гладка Стержнева гарячекатана гладка Стержнева гарячекатана періодичного профілю Стержнева гарячекатана періодичного профілю Звичайний дріт гладкий Звичайний дріт гладкий Прокатна Труба |
А-І А-І А-ІІІ А-ІІІ В-І В-І |
?10 ?12 ?8 ?10 ?4 ?5 8 |
235 235 390 390 395 395 |
4,16 2,38 14,8 0,84 1,95 2,16 5,22 0,3 |
Всього: 13.83
Пара на технологічні потреби
Пара для технологічних потреб надходить із котельної, яка знаходиться на території підприємства.
Електроенергія
Електроенергію отримують із міської мережі через трансформаторну підстанцію.
Стиснене повітря
Стиснене повітря отримують із компресорної станції, що знаходиться на території заводу.
2.3 Вибір та обґрунтування способу виробництва
Агрегатне виробництво
При агрегатному способі виробництва всі частини процесу здійснюються на спеціалізованих постах, обладнаних машинами для виконання відповідної роботи. Форми з виробами для виконання всіх стадій обробки послідовно переміщуються від поста до поста.
Формують вироби на спеціально обладнаних установках агрегатах, що складаються з машини для встановлення форм на формувальний пост,машини для укладання та розподілення бетонної суміші у формі (бетоноукладача), машини для ущільнення бетонної суміші (віброплощадки). Відформовані вироби піддають тепловій обробці в камерах прискореного тверднення періодичної дії. Завершальною стадією виробництва є видача виробів з камер, розпалублення їх на спеціалізованому посту та вивезення до складу готової продукції. Звільнені форми подають на пост підготовки до чергового технологічного циклу. Підготовка форм полягає в очищенні їх від залишків затверділого бетону, змазуванні поверхонь. Усі транспортні операції здійснюють мостовими кранами.
При агрегатному способі виробництва форми з виробами можуть зупинятися не на всіх робочих постах, а тільки на тих, які потрібні для виготовлення виробів даного типу. Час перебування форми на кожному посту залежить від обсягу робіт, що виконуються на відповідній стадії процесу.
Операції технологічного процесу виконують паралельно на всіх постах лінії. Найдоцільнішою є така організація процесу, яка забезпечує однакові витрати часу на обробку виробів на кожній стадії процесу (на кожному посту); при цьому забезпечується ритмічна робота технологічної лінії, зменшуються простої обладнання, підвищується продуктивність лінії. Продуктивність агрегатної технологічної лінії визначається за середньою (залежно від номенклатури продукції) тривалістю циклу формування виробів, яка коливається в широких межах -- від 10 до 50 хв.
Агрегатний спосіб здобув поширення тому, що найкраще відповідає умовам серійного виробництва, не потребує великих капітальних вкладень і дає можливість виготовляти вироби широкої номенклатури. Гнучкість агрегатного способу виробництва дає змогу заміною та переналагодженням обладнання здійснювати перехід від випуску виробів одного типу до випуску іншого.
На агрегатній технологічній лінії, обладнаній віброплощадкою, виготовляють плоскі та ребристі плити перекриттів і покриттів, колони, палі, ригелі, балки, багато порожнинні плити та інші вироби. На лініях, обладнаних центрифугами, виготовляють напірні та не-напірні труби, опори ЛЕП та освітлення, стояки, колони кільцевого перерізу чи прямокутного з круглими порожнинами. У сучасному виробництві поширені агрегатні технологічні лінії, в яких для транспортування форм використовують приводні та не-приводні рольганги, операційні конвеєри; при цьому агрегатні лінії наближаються до конвеєрного способу організації виробництва. До недоліків агрегатної технології слід віднести необхідність переміщення технологічного оснащення від поста до поста за допомогою вантажопідйомних механізмів. Це вимагає посилення конструкцій форм, призводить до надмірного збільшення їхньої маси та є причиною утворення технологічних тріщин у незатверділому бетон
2.4 Опис технології та організації процесу
Склади сировини
Склади цементу. Для зберігання в'яжучих використовують механізовані склади цементу і в'яжучих, склади обладнуються силосами (висотою до 30 м. і діаметром до 12 м.) силоси виготовляють із збірних ЖБ кілець, силоси мають у верхній частині завантажувальні воронки, у нижній - конусну частину з завантажувальною воронкою, для запобігання залежування цементу періодично перекачують в інші ємності або в нижній частині силосу встановлюють аераційні решітки куди подає повітря. При прийманні на склад цемент завантажується в одну ємність, цемент повинен бути однієї марки і партії, змішування не допускається.
Розвантаження цементу на склади здійснюють за допомогою пневматичних розвантажувачів С-578
Склади заповнювача. Зберігання піску і щебеню здійснюється в прирейковому напівбункерному закритому складі. Напівбункерний склад, в якому зберігається матеріал, може бути частково або повністю заглиблений в землю. Склад має два відсіки для щебеню фракцією 10-20 мм. і два відсіки для піску. Відсіки обладналися покажчиками рівня, а розвантажувальні бункера - вібраторами. Склад обладнаний площадкою для прийому щебеню з самоскида. Щебінь розвантажується і за допомогою навантажувача надходить в бункер, з якого по стрічковому конвеєру транспортується на склад у відведений бункер. Простір відсіків складів обладнується паровими регістрами для обігріву заповнювача в зимовий час.
Подача заповнювачів з відсіків складів у бетонозмішувальний цех здійснюється через тічки перекриттів під штабельні галереї, через які заповнювач надходить на горизонтальний конвеєр. Цим конвеєром заповнювач транспортується спочатку уздовж складу, а потім за допомогою похилого конвеєра направляється в бетонозмішувальний цех.
Склад арматури
Арматурну сталь доставляють залізничним транспортом на підприємство партіями. Для кожного виду арматури маса партії різна. Перед використанням арматури, яка поступила на виробництво, кожний вид арматури проходить контроль якості. Саму арматуру за класами розрізняють по зафарбованих торцях.
Арматура зберігається в умовах, що виключають корозію і забруднення. Не можна зберігати арматуру на земляній підлозі і поблизу агресивних хімічних речовин. Доставляючи на склад арматурна сталь повинна мати заводський паспорт, в якому зазначені її механічні властивості. Запас арматурної сталі приймають до 25 робочих діб, не менше 2 вагонів або 120 тонн.
Бетонозмішувальний цех
Бетонозмішувальний цех одноступінчатий в який вихідні матеріали піднімаються одноразово, а потім під дією сили тяжіння опускаються.
БЗВ складається з 5-ти відділень:
1) надбункерного
2) бункерного
3) дозувального
4) змішувального
5) відділення видачі бетонної суміші.
Цемент пневматичним транспортом з силосів транспортується в циклон, звідти шнеком надходить для очищення в рукавні фільтри. Повітря викидається в атмосферу, а цемент зсипається в бункер. Заповнювачі подають стрічковим конвеєром та за допомогою направляючих патрубків поворотних воронок розподіляються по двох витратних бункерах місткістю 1.1. Всі відсіки бункерів обладнані показниками нижнього та верхнього рівня матеріалів.
Щебінь і пісок з естакадно-траншейного складу похилим конвеєром потрапляє у над бункерне відділення: пісок у 2 витратні бункери по 0.8, щебінь в 4 витратні бункери по 0.7.
У відсіках бункерів встановлені пристрої для руйнування склепінь.
В бункерному відділенні встановлений бак для води. З бункерного відділення матеріали подаються до дозаторів в'яжучого, інертних матеріалів та рідин за масою. Для дозування матеріалів використовують дозатори АВДЦ-400 та АВДІ-400.
Нижче дозувального відділення в'яжучі матеріали та заповнювачі потрапляють до збірної воронки та до змішувачів. В змішувач надходить по трубопроводу вода. Бетонозмішувач СБ-94 гравітаційної дії, час перемішування 60-120 с, об'єм 1000 л.
Готова бетонна суміш через бункер видачі готової б. с. надходить до формувального цеху.
Арматурний цех
В арматурному цеху виконують зварювання арматурних елементів: каркасів, сіток.
Арматурну сталь перед використанням попередньо очищують потім ріжуть на потрібну довжину прес-ножицями С-229А.
Внутрішня стінова панель армується каркасами: (КВ2та КВ21) і закладними деталями МВ4. Виготовлення з арматури бухтової класу В-I та пруткової класів A-I та A-II
Багатоелектродні точкові машини використовуються для виготовлення зварних конструкцій із дроту та прутків (гладких чи періодичного профілю) із з'єднаннями навхрест (див. рис., табл.). Використовуються такі машини як окремо, так і у складі автоматичних установок і ліній.
Багатоелектродні точкові машини використовуються для виготовлення зварних конструкцій із дроту та прутків (гладких чи періодичного профілю) із з'єднаннями навхрест.
Багатоелектродною точковою машиною МТМ-207 УХЛ4 виконується зварювання площинних арматурних сіток з дротів арматурної сталі класів В-І, А-І, А-ІІ, А-ІІІ з діаметрами поперечних дротів 4…12 мм, поздовжніх 5…25 мм. Ширина сітки, що зварюється, 300-800 мм. Відстань між поперечними дротами 50…400 мм, поздовжніми 100…750, кількість поздовжніх стрижнів - 8. На станку С-146Б виконують гнуття арматурної сталі.
Формувальний цех
Після теплової обробки форму з виробом подають на пост розпалублення, де здійснюють розгвинчування замків, відкривання бортів форми та знімають виріб. Виріб за допомогою мостового крану подають на майданчик, де проходить огляд виробів та їх маркування. ВСП повинна відповідати діючим стандартам.
Наступний пост на формувальній технологічній лінії - пост підготовки. Для чищення форм використовують металеві щітки та шкребки. Змащування форм здійснюють за допомогою вудочки-розпилювача зворотнім емульсійним мастилом.
Підготовлену форму подають мостовим краном на пост армування. Тут вставляють плоский каркас КВ2-5 шт КВ-21-1 шт,АВ1-2шт, АВ3-8 шт,монтажні петлі ПВ2-2 шт,закладні деталі МВ4-2 шт, ТВ32-7 шт.
Після чого форму подають на пост формування де вкладають бетонну суміш за допомогою бетоноукладача СМЖ-162. Ущільнення бетонної суміші здійснюється на віброплощадці СМЖ-187А. Після ущільнення здійснюють загладжування поверхні виробу та очищення бортів форми та від залишків бетону. Відформований виріб за допомогою мостового крану подають до ямної пропарювальної камери, де проходить теплова обробка. Тривалість ТВО становить 12 годин. Піднімання температури 3.5 год. Ізотермічне витримування 6.5 год. опускання температури 2 год.
У формувальному цеху є майданчик для готових виробів та майданчик для арматурних елементів. Також у формувальному цеху є два самохідні візки СМЖ-151. Один самохідний візок призначений для перевезення арматурних елементів з арматурного цеху в формувальний цех. З самохідного візка арматурні елементи за допомогою мостового крана постачаються на майданчик для арматурних елементів. Інший самохідний візок призначений для вивезення готових виробів з формувального цеху на склад готової продукції.
Склад готової продукції
Склад готової продукції являє собою прямокутну відкриту площадку з бетонним покриттям. Для відводу дощової води площадка має нахил.
Зберігання та транспортування панелей відбувається в вертикальному положенні.
Панелі повинні зберігатися в штабелях, розділених по марках і партіях.
Транспортування панелей повинне проходити при надійному закріпленні.
Кожна партія панелей повинна супроводжуватися документом установленої форми, в якому повинні вказані:
1) Найменування і адреса підприємства
2) Номер і дата видачі документа
3) Номер партії
4) Марка панелі
5) Дата виготовлення панелі
Для споживача сертифікаційний знак на виріб є гарантія якості, для постачальника гарантія цеху.
2.5 Контроль виробництва та якості готової продукції
Підвищення якості збірних залізобетонних конструкцій сприяє зниженню їх вартості і скороченню трудових витрат у виробництві.
Технологічний контроль виробництва здійснюють на різних етапах технологічного процесу. Залежно від цього розрізняють вхідний, поопераційний і приймальний контроль. Контроль виробництва здійснюють технічним персоналом, який відповідає за дотримання технологічних вимог до виробів. Відділ технологічного контролю підприємства контролює якість і проводить приймання готової продукції, перевіряє відповідність технології виробництва технологічним умовам і встановленим режимам.
Основні завдання контролю виробництва:
- контроль якості матеріалів і напівфабрикатів (вхідний контроль);
- контроль виконання технологічних вимог на кожній операції технологічного процесу згідно з встановленими режимами, інструкціями технологічними картами (операційний контроль);
- контроль якості і комплектності продукції, відповідність її стандартам і технологічним умовам (приймальний контроль).
При відповідності якості матеріалів і правильно організованому поопераційному контролю можна створити необхідні умови виконання технологічного процесу і одержання продукції високої якості
№ |
Наймен. операції |
Завдання контролю |
Місце контролю |
Періодичність контролю |
Контролер |
Методи контролю |
Норм. докум. |
|
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
|
1 |
Приймання цементу |
Наявність у вагоні ярлика для встановлення виду марки, партії та кількості цементу |
Кожен вагон |
Підчас надходження цементу |
Приймальник |
За паспортом, при необхідн. випробування |
ДСТУ БВ. 2.7-46-96 ДСТУ БА.1.1-57-95 |
|
Відповідність виду та марки даним паспорта |
Кожен Вагон |
Від кожної партії цементу |
Лабораторія |
|||||
2 |
Зберігання цементу |
Справність складів |
Склад цементу |
Щомісяця |
Майстер БЗЦ |
Огляд |
ДСТУ Б В.2.7-112-2002 |
|
Зберігання властивостей при тривалому зберіганні |
Склад цементу |
Кожні 2 місяця, а для М 500 - щомісяця |
Лабораторія |
Повторні випробування |
ДСТУ БВ. 2.7-46-96 |
|||
3 |
Приймання крупного та дрібного заповнювачів |
Наявність паспорта, перевірка кількості заповнювачів |
Вагон або автомашина |
Кожен вагон або автомашина |
Приймальник |
За документ., при необхідн. випробування |
ДСТУ Б В.2.7-32-95 |
|
Якість заповнювачів |
Транспортна одиниця склад |
Від кожної партії |
Лабораторія |
Випробування |
ДСТУ 57-95, ДСТУ БВ 2.7-29-95 |
|||
4 |
Дозування матеріалів |
Правильність визначення дози |
Дозувальне відділення |
Один раз на місяць |
Оператор |
Огляд і спо-стереження |
ДСТУ-ПБВ.2.7-126:2006 |
|
Точність роботи дозатора |
Один раз на місяць |
Оргаи метрологіч. контр. |
Метрологічна перевірка |
ДСТУ Б В.2.7-114-2002 |
||||
5 |
Приготування бетонної суміші |
Стан бетоно-змішувача та приймального бункера, повнота вивантаження суміші |
Бетонозмішувальне відділення |
Один раз на зміну |
Майстер |
Огляд і спо-стереження |
||
Тривалість перемішування |
БЗВ |
Кожен заміс |
Оператор |
Відлік часу |
ДСТУ Б В.2.7-114-2002 |
|||
Розвантажування бетонної суміші |
Місце видачі суміші |
Один раз на зміну |
Лабораторія |
Спосте-реження |
ДСТУ Б В.2.7-114-2002 |
|||
Рухливість (жорсткість) суміші |
Місце видачі суміші |
Двічі на зміну та при зміні вологості заповнюв. |
Лабораторія |
Випробування |
ДБН А.3.1-7-96 |
|||
6 |
Приймання та складування арматурної сталі |
Температура суміші в зимовий період |
Місце вивантаження суміші |
3 рази на зміну |
Лабораторія |
Вимірювання температури |
ДСТУ Б В.2.7-114-2002 |
|
Наявність бірок та сертифікатів, кількості |
Залізничний вагон |
Кожен вагон |
Приймальник |
Перевірка документів і огляд |
ДСТУ 3760-98 |
|||
7 |
Виготовлення арматурних каркасів, сіток та монтажних петель |
Правильність складування арматури |
Склад металу |
Кожна партія |
Приймальник |
Огляд і спостереження |
ДСТУ БА. 1.1-60-95 ДСТУ 3097-95 |
|
Перевірка якості сталі |
Склад металу |
Кожна партія |
Лабораторія |
Перевірка документів, випробування |
||||
Правильність вибору виду і марки сталі |
Арматурний цех |
В процесі роботи |
Майстер |
Огляд і спостереження |
||||
8 |
Підготовка форм |
Відповідність розмірів стержнів і каркасів проекту |
Арматурний цех |
В процесі роботи |
Майстер |
Огляд і вимірювання розмірів |
ГОСТ 2581-83 18103-84 ДСТУ.1.1-70-2000 |
|
Зварювання |
Арматурний цех |
Від кожної партії каркасів |
Майстер ВТК, лабораторія |
Огляд, спостереження вимірювання |
||||
Перевірка розмірів, перекоси, проміжки і чистота поверхні форм |
Формуваль-ний цех |
В процесі роботи |
Майстер ВТК |
Огляд та вимірювання розмірів форм |
||||
9 |
Формування виробу |
Якість мастила |
Місце приготування мастила |
Один раз на зміну |
Лабораторія |
Відбір проби, перевірка в лабораторії |
ДСТУ БА. 1.1-61-95 ДСТУ 3241-95 |
|
Змащування форм |
Формуваль-ний цех |
В процесі роботи |
Майстер ВТК |
Огляд та спостереження |
||||
Якість ущільнення суміші, обробки поверхні вироба |
Формувальний цех |
В процесі роботи |
Майстер лабораторія |
Перевірка |
||||
10 |
Теплова обробка бетону |
Контроль режимів витримування та теплової обробки |
Пропарю-вальні камери |
В процесі роботи |
Майстер лабораторії |
Перевірка |
ДСТУ БА. 1.1-62-95 Настанова |
|
11 |
Розопалуб-лення та складування |
Визначення передаточної та відпускної міцності |
Формувальний цех |
Кожна партія, кількість з ГОСТ 18105-86 |
Лабораторія |
Випробування кубів, не руйнуючі методи |
ДСТУ БА. 1.1-63-95 |
|
Контроль розопалублення виробів з форм |
Формувальний цех |
В процесі роботи |
Майстер ВТК |
Огляд та спостереження |
3. Розрахункова частина
3.1 Режим роботи цеху
Таблиця 8
№ пп |
НОРМАТИВИ |
Один. вим. |
Величина |
|
1. 2. 3. |
Номінальна кількість робочих днів на рік Розрахункова кількість робочих днів на рік Те ж, для конвеєрної організації виробництва Те ж, по вивантаженню сировини та матеріалів: |
діб |
260 |
|
діб |
253 |
|||
діб |
247 |
|||
4. |
||||
4.1 |
З залізничного транспорту |
діб |
365 |
|
4.2 |
З автомобільного транспорту |
діб |
253 |
|
5. |
Те ж, по відвантаженню готової продукції: |
|||
5.1 |
Залізничним транспортом |
діб |
365 |
|
5.2 |
Автомобільним транспортом |
діб |
253 |
|
6. |
Кількість робочих змін на добу: |
|||
6.1 |
Для формування виробів |
змін |
2 |
|
6.2 |
Для теплової обробки виробів |
змін |
3 |
|
6.4 |
Для приймання сировини та відвантаження готової продукції залізничним транспортом |
змін |
3 |
|
6.5 |
Те ж, автомобільним транспортом |
змін |
2 |
|
7. |
Кількість робочих годин на зміну |
годин |
8 |
|
8. |
Річний фонд часу роботи основного устаткування |
годин |
4048 |
|
9. |
Те ж, для конвеєрної організації виробництва |
годин |
3952 |
3.2 Розрахунок виробничої програми
Фактична виробнича потужність технологічної лінії (прогону цеху) визначається за однією з нижченаведених методик в залежності від прийнятого способу організації виробництва збк проектованої номенклатури.
Агрегатний спосіб
При агрегатному способі організації виробничого процесу фактичну виробничу потужність лінії (прогону, цеху) визначають, виходячи з умови безперервної роботи постів формування. При цьому спочатку визначають годинну продуктивність одного формуючого агрегату (поста формування)
Пфагод = 60*qф/Тцф = (60*1.22)/24 = 3.05 (м3/год)
де qф - сумарний об'єм виробів, які одночасно виготовляють в одній формі, м3;
Тцф - тривалість циклу формування (ритму роботи технологічної лінії) в хвилинах згідно циклограми, роботи лінії.
Виходячи з заданої річної потужності цеху (прогону, лінії) і продуктивності за годину одного формуючого агрегату, визначають потрібну кількість формуючих агрегатів
Zфа = Пр/Вр*n*Пфагод = 24600/253*16*3.05 = 2 (шт)
де Вр - розрахункова кількість робочих днів на рік (253 доби для агрегатної організації процесу);
n - кількість робочих годин на добу (16 годин для двозмінної роботи цеху);
Пр - задана виробнича потужність цеху - (прогону), м3/рік.
Одержану кількість формуючих агрегатів заокруглюють до цілої Zфаф. Виходячи з цілої кількості формуючих агрегатів, визначають фактичну потужність цеху (прогону).
Пфр = Zфаф* Пфагод*Вр* n = 2*3.05*253*16 = 24692 (м3/рік)
Одержані результати вносять до таблиці 8.
Таблиця 8
Найменування виробу |
Марка (тип) виробу |
Один. Виміру м3 шт |
Продуктивність за |
||||
рік |
добу |
зміну |
годину |
||||
Зовнішня стінова панель |
Н-60-6 |
м3 |
24692 |
97.6 |
48.8 |
6.1 |
|
шт |
20240 |
80 |
40 |
5 |
3.3 Розрахунок складу бетонної суміші
Характеристики сировинних матеріалів:
- цемент: марка Rц = 40 мПа
насипна густина снц = 1300 кг/л
середня густина сц = 3100 кг/л
- пісок: модуль крупності Мкр = 2.0
насипна густина снп = 2700 кг/л
середня густина сп = 1500 кг/л
- Керамзит: найбільший розмір зерен нк 40 мм
насипна густина снщ =600 кг/л
Визначення потрібної марки цементу:
Марка цементу: М400
Вибір зернового складу крупного заповнювача:
Найбільша крупність: 40 мм
Фракції: 1) 5-10 20%
2) 10-20 30%
3) 20-40 50%
Визначення вмісту цементу в кг на 1 м3 бетонної суміші та середньої густини легкого бетону в сухому стані в кг/м3:
Вміст цементу: 200 кг
Густина сухого бетону 1150 м3
Витрата цементу в кілограмах на 1 м3 бетонної суміші
;
Витрата загального вмісту заповнювачів.
Витрата піску в кілограмах на 1 м3 бетонної суміші.
П = З*снп*ч/ч*снп + (1ч)*снп = 938,4*2700*0,40/0,40*2700 +
(10,40)*2700 = 375
Визначення середньої густини бетонної суміші в кг/ м3
Визначення вмісту крупного заповнювача
Гк = З - П = 938,4 - 375,4 = 563
Визначення води в літрах на 1 м3 (з точністю до одного літка)
В = 220-20 = 200 (л/м3)
Результати розрахунку заносять до таблиці 9.
Таблиця 9
№ пп |
Найменування матеріалів |
Одиниці вимірювання |
Номінальний склад на І м3 бетонної суміші |
|
1. 2. 3. 4. |
Цемент М 250 Пісок Щебінь Вода |
кг кг кг л |
184 375 563 200 |
3.4 Розрахунок потреби в сировинні, матеріалах, енергетичних ресурсах
Потребу за нижченаведеними формулами розраховують на рік. Потребу на добу, зміну, годину розраховують аналогічно розрахунку продуктивності цеху. Одержані результати заносять до таблиці 12.
Бетонна суміш
де 1,015 - коефіцієнт, що враховує 1,5% втрат бетонної суміші, що допускається при її транспортуванні та формуванні.
Цемент
де Ц - витрата цементу на 1 м3 бетонної суміші в тонах 1,01 - коефіцієнт, що враховує 1% втрат цементу, які допускаються при його зберіганні.
Пісок
де П - витрата піску в тоннах на 1 м3 бетонної суміші
- насипна густина піску в т/м3
1,02 - коефіцієнт, що враховує 2% втрат заповнювачів, які допускаються при їх транспортуванні та зберіганні.
Керамзитний гравій
де Щ - витрата щебеню в тонах на 1 м3 бетонної суміші;
- насипна густина щебеню в т/м3.
Вода на технологічні потреби
Для приготування бетонної суміші
де В - витрата води в м3 на 1 м3 бетонної суміші.
Для поливання готових виробів в жарку пору року
де - фактична виробнича потужність цеху за добу, м3/д;
- кількість днів, під час яких треба поливати вироби, 4 місяці по 25 днів = 100 днів;
витрата води за добу на поливання 1 м3 готових виробів,(0,2 -0,25 м3).
Для охолодження верстатів арматурного цеху
де - кількість верстатів арматурного цеху, які потребують охолодження проточною водою (при відсутності розрахунку можна умовно прийняти 6-10 верстатів);
- витрати води охолодження на одну верстато-годину (за нормативами 0,06-0,08 м3).
Всього потреба в воді
Арматурна сталь
За робочими кресленнями проективного виробу визначають витрату арматурної сталі різних видів на один виріб:
- пруткової (не напружуваної) 0,02218 - Ппра (тонн);
- бухтової (не напружуваної) 0,00411 - Пба (тонн);
- листової 0,00552 - Пла (тонн).
Потребу арматури на рік визначають по кожному виду окремо:
Ппрр = П ф.штр*Ппра*1.03=24287*0,00474*1,03=462 (т/рік)
Пбр = П ф.штр*Пба*1.03 (т/рік)=24287*0.00795*1,03=85.6 (т/рік)
Пшр = П ф.штр*Пла*1.05(т/рік)=24287*0.00114*1,05=117.4 (т/рік)
де 1,03; 1,05 - коефіцієнти, що враховують втрати під час переробки арматурної сталі:
- напружуваної арматури всіх класів- 6%
- не напружуваної класів АІ, АП, АШ, АТС, ВІ, ВПІ, ВрпІ - 3%
- листової- 5%
Всього потреба в арматурній сталі
Пармр = Ппрр+Пбр + Плр= 118 + 198 + 29 = 665 (т/рік)
Мастило
Спочатку, за робочими кресленнями проектованого виробу визначають площу поверхні виробу, яка прилягає безпосередньо до форми, тобто змащувану поверхню форми, Аф, м2. Згідно з нормами [4], ст. 72, витрата мастила на 1 м2 поверхні форми становить 200 г, тобто 0,0002 т. Отже, потреба в мастилі на рік
Пмр = П ф.штр*Аф*0.0002 =20240*8.1*0,0002=32.8 (т/рік)
*+**2+*=8.1
Пара на технологічні потреби
Ппр = Пфр*?nвитп = 20240*0,339 = 6861 (т/рік)
де - сумарна середня питома витрата пари по окремих цехах діючих підприємств на 1 м3 готової продукції за планами Дніпробудмашу.
Стиснене повітря на технологічні потреби
Пст.пр = Пфр*?nвит т.п+ Пармр* nвитст.ар =20240*26+665*73=574785 (нм3/рік)
де - сумарна середня питома витрата стисненого повітря на складі цементу, в бетонозмішувальному цеху, в формувальному цеху в нм3 на 1 м3 готової продукції за даними Дніпробудмашу;
. - середня питома витрата стисненого повітря в нм3 на 1 тонну арматури за даними Дніпробудмашу.
Електроенергія на технологічні потреби
Пелр =Пфр* ?nвител+Пармр*nвител.ар =
= 20240*163.4+665*142 = 3401646 (кВт г/рік)
де - сумарна середня питома витрата електроенергії на складах заповнювачів, цементу, готової продукції, в бетонозмішувальному та формувальному цехах в кВт на 1 м3 готової продукції за даними Дніпробудмашу;
- середня питома витрата електроенергії на 1 тонну арматури за даними Дніпробудмашу.
Результати розрахунків заносять до таблиці 10, разом з тим визначаючи потребу на добу, зміну, годину.
Таблиця 10
№ пп |
Найменування матеріалів та ресурсів |
Один. вимірювання |
Потреба на |
||||
рік |
добу |
Зміну |
годину |
||||
1. |
Бетонна суміш |
м3 |
25062 |
99 |
49.5 |
6.2 |
|
2. |
Цемент |
т |
4656 |
18.4 |
9.2 |
1.15 |
|
3. |
Пісок |
м3 |
3550 |
14 |
7 |
0.88 |
|
4. |
Керамзитний гравій |
м3 |
23986 |
94.8 |
47.4 |
5.9 |
|
5. |
Вода на технологічні потреби |
м3 |
11496 |
45.4 |
22.7 |
2.8 |
|
6. |
Арматурна сталь: всього В тому числі: пруткова бухтова листова |
т т т т |
462 85.6 117.4 32.8 |
1.8 0.34 0.46 0,13 |
0.9 0.17 0,23 0,065 |
0.11 0.02 0,03 0,008 |
|
7. |
Мастило |
т |
32.8 |
0,13 |
0,065 |
0,008 |
|
8. |
Пара на технологічні потреби |
нм3 |
6861.4 |
27.12 |
13.56 |
1.695 |
|
9. |
Стиснене повітря |
нм3 |
574785 |
2271.9 |
1135.95 |
142 |
|
10. |
Електроенергія на технологічні потреби |
кВт-г |
3401646 |
13445.2 |
6722.6 |
840.3 |
3.5 Розрахунок складів та майданчиків
Склад цементу
Місткість складу в тоннах визначають, виходячи з необхідного запасу цементу на складі.
де - добова потреба цементу, тонн;
- норматив запасу цементу на складі при доставці:
залізничним транспортом - 7 - 10 діб;
0,9 - коефіцієнт заповнення силосів складу.
Згідно з довідником [8], стор. 187, табл.16.6, в розрахованих межах вибирають типовий склад цементу, наводячи його індекс та технічну характеристику.
Склад заповнювачів
Місткість складу в м3 визначають, виходячи з нормативного запасу заповнювачів.
де - добова потреба піску та щебеню, м3;
- норматив запасу заповнювачів на складі (такий же, як і для цементу).
Згідно з довідником [8], стор. 180, вибирають типовий склад заповнювачів в розрахованих межах, наводячи його індекс та технічну характеристику.
Склад арматурної сталі.
Площу та розміри складу арматурної сталі визначають, виходячи з норм наведених в [4], стор. 157.
де - маса металу, яка може бути розміщена на 1 м2 площі складу:
а) бухтова арматура -1,2 т;
б) пруткова сталь та сортовий прокат-3,2 т;
в) листова сталь -3,0 т;
- норматив запасу арматурної сталі на складі (20 - 25 діб згідно [4] стор. 157);
- коефіцієнт, що враховує неповноту використання площі складу арматурної сталі:
при місткості складу понад 500 тонн-2,0;
Після визначення площі складу приймають ширину прогону складу
= 12 або 18 м, виходячи з того, що склад обладнаний мостовим краном. Після чого визначають довжину складу арматурної сталі
Одержану довжину складу заокруглюють до числа, кратного кроку колон складу (6 м) та додають один крок 6 м, оскільки коефіцієнт не враховує фронт розвантаження транспортних засобів та площу під під'їзними коліями.
Приймаємо довжину цеху
технологічний цех бетонний суміш
Майданчик для складування арматурних елементів в формувальному цеху
а) Розрахунок площі майданчика для звичайних каркасів
(м2)
де - площа майданчика для арматури в формувальному цеху;
- норматив запасу арматурних виробів на 4 години роботи формувального цеху;
- потреба в арматурній сталі на годину
- маса арматури в тоннах, яку можна розмістити на 1 м2 площі цеху з урахуванням проходів, при складуванні:
Склад готової продукції
а) Розрахунок площі складу для звичайних конструкцій
(м2)
де - норматив запасу готових виробів на складі, 10-14 діб;
- об'єм виробів в м3 на 1 м2 площі складу;
при зберіганні в горизонтальному положенні:
лінійних виробів неправильної форми - 1,0 м3
k1 - коефіцієнт, що враховує проходи між штабелями виробів - 1,5;
k2 - коефіцієнт, що враховує проїзди та площу під колією кранів:
мостових 1,3;
Виходячи з довжини виробів, прогону крана, площі складу приймають ширину прогону складу = 18; 24; 2*18; 2*24 м та визначають необхідну довжину складу готової продукції.
(м)
При використанні мостових кранів довжину складу заокруглюють до числа, кратного кроку колон 12 м. Приймаємо довжину складу
Майданчик для витримування готової продукції
Майданчик призначений для витримування готових виробів у формувальному цеху в зимовий період.
а) Розрахунок площі майданчика для звичайних конструкцій
де - тривалість витримування готових виробів в приміщенні цеху в зимовий період згідно [4], ст. 254, табл. 9.2; 12 годин;
- об'єм виробів на 1 м2 площі цеху при витримуванні
при зберіганні вертикально:
- лінійні вироби неправильної форми 0,6м3;
Розрахунок місткості витратних бункерів БЗЦ
Витратний бункер цементу
Аналогічно до визначення місткості витратного бункера цементу розраховують місткість витратних бункерів вапна, золи ТЕС, гіпсу тощо.
Приймають 2 відсіки місткістю по 1.6 м3 кожен.
де - норматив запасу цементу у витратному бункері БЗЦ згідно [8], стор. 164 на 2 - 3 години роботи БЗЦ;
- насипна густина цементу, т/м3;
Витратний бункер піску
Приймають 2 відсіки бункера місткістю 1.2 м3 кожен;
де - норматив запасу заповнювачів у витратному бункері БЗЦ згідно [8], стор. 164 на 1- 2 години роботи БЗЦ.
Витратний бункер щебеню (гравію)
Приймають 4 відсіки бункера щебеню місткістю 1.6 м3 кожен;
де - норматив запасу заповнювачів.
3.6 Розрахунок потреби в основному технологічному та транспортному устаткуванні
Потреба в устаткуванні формувального цеху
Визначають залежно від способу організації виробництва.
Агрегатний спосіб. Потрібну кількість бетоноукладачів, віброплощадок та іншого технологічного устаткування приймають відповідно до визначеної в пункті 3.2.1. кількості формуючих агрегатів (технологічних ліній). Після цього визначають розміри та кількість ямних пропарювальних камер з наведеної схеми.
lк = lB*Zдв+ l1*( Zдв+1) = 5,98*1+0,4*(1+1) = 6,78 (м), lк ?7 -13 м
bк = bв*Zшв+b1*(Zшв+1) = 0,585*2+0,4*(2+1) = 2,37 (м), bк ?4 м
hк = Zвв(hв+h1)+h2+h3 = 3*(0,35+0,3)+0,05+0,15 = 2,15 (м), hк ?3 м
де lв, bв, hв - відповідна довжина, ширина та товщина виробу, м;
Zдв,Zшв,Zвв - кількість виробів, що вмішуються в камеру по довжині, ширині та висоті відповідно; приймають конструктивно з розрахунку, щоб lk, bk, hk не перевищували меж, вказаних в формулах.
l1, b1 - відстань між виробами, а також між виробом та стінкою камери з урахуванням ширини бортів форми по довжині та ширині камери (0,35 - 0,4 м);
h1 - відстань між виробами по висоті камери з урахуванням висоти піддону (0,3 м);
h2 - відстань від верхнього виробу до кришки камери (0,05 м);
h3 - відстань від нижньої форми до дна камери (0,15 м).
Кількість пропарювальних камер визначають за формулою
Zнк = (П ф.шт д*nnк )/ Znкв = (80*0.9)/6 = 12 шт
де Znкв - кількість виробів в одній камері, штук;
nnк - оборот камери, діб;
nnк= ((Тз+ Т)в/16)+(Тт.о/24))*1.15=((2,4+2,4)/16)+(11/24))*1,15 = 0.9 (діб)
де Тз = Тв = (Тцф* Znк ф)/ Zффа = (0.4*6)/1 = 2.4 - тривалість завантаження та вивантаження пропарювальної камери, годин;
Тт.о - тривалість теплової обробки, годин [8], стор. 279, 280, 285, 286;
1,15 - коефіцієнт, що враховує 15% втрат часу.
Потрібну кількість форм визначають за формулою
Zф = [Zn +(Znк - 1)*Znк ф) ]*1.05 = (5+(10-1)* 10)*1,05 = 88 (форм)
де Zn - кількість постів на технологічній лінії,
Znк - кількість пропарювальних камер,
Znк ф - кількість форм в одній пропарювальній камері,
1,05 - коефіцієнт, який враховує 5% форм, що знаходяться в ремонті.
3.7 Відомість основного технологічного та транспортного устаткування
Складають у вигляді таблиці 11 на основі проведених розрахунків потрібної кількості та підібраних характеристик устаткування.
Таблиця 11
№ п/п |
Найменування устаткування |
Марка (тип) устаткування |
К-ть |
Технічна характеристика |
|||
Показники |
Одиниці виміру |
Величина |
|||||
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
|
1. |
Бетоновізний бункер |
6611А |
1 |
Об'єм бункера Ширина колії Габарити Маса |
м3 мм м кг |
3.4 1520 3.68*1.9*1.43 2.87 |
|
2. |
Бетоноукладач |
СМЖ-162. |
1 |
Об'єм бункера Ширина колії Габарити: Довжина Ширина Висота Маса |
м3 мм м кг |
4 2810 4700 6270 3100 15000 |
|
3. |
Самохідний візок |
СМЖ-151 |
2 |
Вантажопідйомність Габарити маса |
т мм т |
20 7.49*2.573*1.45 3.7 |
|
4. |
Кран мостовий |
КМ-16 |
1 |
Вантажопідйомність Прогін крана База крана Ширина крана Маса Вгору вниз |
т м м т |
16 16.5 22.5 4.4 5,4 2300 250 |
|
5. |
Віброплощадка |
СМЖ-199А |
1 |
Вантажопідйомність Маса Габаритні розміри: Довжина Ширина Висота |
т т м |
24 8.4 8000 3000 700 |
4. Будівельна частина
Н = h1 + h2 + h3 + 500 + В1 + В2 + 100 =
= 3100 + 2670 + 1800 + 500 + 250 + 2300 + 100 = 10690 (мм)
де h1 - максимальна висота устаткування (штабеля виробів) в зоні транспортування мостовим краном вантажів, мм;
h2 - габаритний розмір по висоті вантажів, переміщуваних мостовим краном, мм;
h3 - габаритний розмір по висоті стропувальних пристроїв, траверс, захватів тощо [11];
B1 - габаритний розмір мостового крана від голівки підкранової рейки донизу;
B2 - габаритний розмір мостового крана від голівки підкранової рейки вгору.
Висоту цеху вибирають з типового ряду розмірів 10,8 м.
4.2 Об'ємно планувальне вирішення будівлі цеху
Проектований цех для виготовлення стропильних балок, заводу «ОССТ Чернівецький завод ЗБК» в м. Чернівці у вигляді одноповерхового промислового будинку.
Будівля цеху складається з одного уніфікованого типового прогону УТП - 1.
Загальна довжина цеху - 60 м,
загальна ширина цеху - 18 м,
висота до низу ферм - 10.8 м,
крок колон - 6 м.
Заскління - стрічкове з металевими рамами.
Водовідведення - внутрішнє, організоване.
Огороджуючі конструкції - збірні, крупнопанельні, шлакопемзобетонні.
Підлога - асфальтобетонна.
Цех обладнаний мостовим краном вантажопідйомністю 16 тон.
4.3 Підбір та опис конструкцій будівлі цеху
Таблиця 13
№ п/п |
Ескіз конструкції |
Найменування та марка |
Основні розміри, мм |
Маса, т |
Область використання |
|
1. |
колона крайня підкранова 3ККС108 |
h= 400 b=800 А=3800 B=11800 Н=10800 |
4,6 |
Одноповерхові будинки з кроком колон 6 м та з мостовим краном |
||
2. |
колона торцева фахверкова |
а=400 b=500 Н=10800 Нк=12900 |
2,7 |
Одноповерхові будівлі висотою 10,8м, крок колон 6м |
||
3. |
балка підкранова |
b1=200 b=600 h=800 |
3,5 |
Крок колон 6 м. |
||
4. |
Ферма |
L=17940 H1=880 H2=3000 |
4,7 |
Прогін цеху 18м, крок колон 6 м |
||
5. |
Плоска залізобетонна стінова панель. |
В= 70 L=5980 H=0,8;1,2;1,8 |
1.7 |
Крок колон 6 м |
||
6. |
Ребриста плита покриття |
L=5970 В=1490 h=300 |
1,5 |
Крок колон 6 м, прогін цеху 18м |
5. Охорона праці
Заходи з охорони праці та безпека праці на підприємстві
Закон України «Про охорону праці» визначає основні принципи державної політики в галузі охорони праці, чільне місце серед яких належить пріоритету життя і здоров'я працівників по відношенні до результатів виробничої діяльності підприємства, принципам повної відповідальності власника за створення безпечних і нешкідливих умов праці, повного відшкодування шкоди особам, які потепліли від нещасних випадків на виробництві, чи від профзахворювання. Підприємство повинне забезпечити до початку робіт - проходження медичного огляду, навчання безпечним методам роботи та проведення відповідних інструктажів.
До самостійної роботи у формувальному цеху з виробництва каркасних плит допускаються особи, які досягли 18 річного віку, які пройшли попередньо медичний огляд. Робітників необхідно забезпечити засобами індивідуального захисту. Вони повинні носити каски. Знаходження по сторонніх в зоні робіт забороняється. До початку робіт працівники повинні вивчити інструктаж з охорони праці по бетонних роботах та правила безпечної експлуатації обладнання, механізмів і засобів малої механізації. Всі необхідні зони повинні бути загороджені і мають бути виставлені знаки безпеки.
Ha складах цементу, заповнювачів та в бетонозмішувальних цехах для очищення повітря від пилу використовують циклони системи НДІОГаз, які вловлюють до 90% пилу. Остаточне очищення повітря здійснюється у тканинних рукавних фільтрах ФР-90 з коефіцієнтом очищення 0,97-0,99.
Для індивідуального захисту працюючих від високої концентрації пилу в повітрі використовують респіратори типу Ф-45, Ф-46. У-2К, герметичні захисні окуляри та спецодяг з пилонепроникної тканини.
Бетонозмішувальних цех треба розташовувати в окремому приміщенні з дистанційним керуванням операціями технологічного процесу та розміщенням пультів керування в приміщеннях x хорошим природним освітленням та вентиляцією.
3 метою забезпечення нормальних умов праці на основних технологічних операціях та виключення можливих травм необхідно дотримуватись таких правил:
- забороняється допускати до роботи з електричним устаткуванням, вантажопідйомними машинами осіб молодших 18 років, ненавчених та не проінструктованих робітників;
- під час роботи правильно-відрізного верстата кожух правильного барабана повинен бути закритим і під'єднаним до системи місцевої аспірації;
- під час зварювальних робіт зварювальні машини та устаткування мають бути заземлені, струмопроводи ізольовані, очі працюючих захищені окулярами або щитками зі світлофільтрами; на робочих місцях на підлозі повинні бути гумові килимки або дерев'яні решітки; пости зварювання відділені від цеху захисними екранами;
- під час приготування бетонної суміші вентиляція повинна бути справною та ввімкненою, пульти керування герметизовані, системи покажчиків справні, як і руйнувачі склепінь у витратних бункерах та системи АСУ;
- ремонт змішувачів можна здійснювати тільки після видалення запобіжників та встановлення сигналу, що забороняє вмикання змішувача;
- під час укладання та віброущільнення бетонної суміші формувальники повинні знаходитись на спеціальному майданчику, захищеному від дії вібрації;
- перед початком руху бетоноукладача, каретки з вібровкладишами, самохідного портала обов'язково слід ввімкнути звуковий сигнал, керування роботою вібровкладишів та віброщита повинне бути дистанційним;
- при натягуванні арматури електротермічним способом укладати на установку стержні та знімати з неї гарячі стержні слід тільки при вимкненому струмі; сигнальні лампи та кінцеві вимикачі повинні бути справними; на упорах піддонів повинні бути вмонтовані захисні козирки;
- потрібно слідкувати за справністю електричних кабелів та їх підвіски; не чіпати оголених дротів, не наступати на дріт або кабель, про будь-яку несправність негайно повідомити електрика;
- особливу увагу слід приділяти стану підйомних пристосувань: петель, гаків, канатів, автоматичних траверс; регулярно здійснювати їх огляд та періодичне випробування контрольним вантажем;
- допускається використання тільки справних інструментів та пристосувань.
Охорона праці при виготовленні залізобетонних конструкцій
Під час проектування і експлуатації підприємств збірного залізобетону з метою забезпечення безпечних і нормальних санітарно-гігієнічних умов праці слід керуватися діючими правилами техніки безпеки та виробничої санітарії, а також і правилами по техніки безпеки, що діють у кожному даному відомстві, у яких наведено вимоги до підприємства загалом, окремим його цехах, технологічних процесів, транспортним пристроям і вібруючому устаткуванні.
Забезпечення здорових і безпечних умов праці доручається адміністрацію підприємства. Адміністрація зобов'язана впроваджувати сучасні кошти техніки безпеки, попереджуючі виробничий травматизм, санітарно-гігієнічні умови, передумови виникнення професійних захворювань робітників і службовців.
Адміністрація установи зобов'язана проводити організаційну роботу з забезпечення безпечних і здорових умов праці (планування і відповідне фінансування різних заходів з охорони праці, проведення інструктажу робітників і службовців технічно безпеки та виробничої санітарії). У трудове законодавство особливу увагу приділяють дотримання вимог охорони праці вже за часів проектуванні та розробці підприємств, машин і технологічних процесів.
У цехах, де за технологічними необхідностями на тривалий час помешкань відкривають ворота і виключена можливість устрою тамбурів і шлюзів, слід передбачати пристрій повітряних завіс у таких випадках:
а) у воріт приміщень, відкритих щонайменше ніж 40 хв. на зміну, а також у будинках, розміщених у районах з розрахунковою температури повітря - 20 С та нижче;
б) коли неприпустимо зниження температури повітря на приміщеннях проти зазначеної вищої технологічним чи санітарно-гігієнічним умовам, незалежно від тривалості відкривання воріт і розрахункової температури зовнішнього повітря.
У виробничих та допоміжних будинках незалежно від рівня забруднення повітря слід передбачити природну чи примусову вентиляцію. Щоб запобігти забруднення повітря робочих приміщень шкідливими виділеннями та його поширення слід виконувати такі заходи:
– устаткування, прилади, трубопроводи та інші джерела значного виділення конвекційного чи променистого тепла повинні бути теплоізольовані;
– обладнання, при експлуатації яких відбувається волого виділення, слід надійно ізолювати;
– процеси з великими виділеннями пилу повинні бути ізольовані і здійснюватися без особистої участі людей;
– устаткування, джерелом якого є виділення пилу, повинно вкритим і максимально герметичним;
– пристрої, котрі виділяють технологічні викиди у вигляді пилюки і шкідливих газів перед випуском повітря повинні бути піддані ефективному очищенню.
Подобные документы
Проектування складу бетону розрахунково-експериментальним методом. Обгрунтування і вибір технологічної схеми виготовлення бетонної суміші. Специфіка режиму роботи розчинозмішувального цеху та складів. Характеристика вихідних матеріалів та продукції.
курсовая работа [527,3 K], добавлен 23.05.2019Характеристика вихідних матеріалів: розрахунок складу цементобетонної суміші, визначення потреби в технологічному обладнанні. Принципи проектування складів: цементу, заповнювача, хімічних добавок, арматури. Обґрунтування використання добавки ГКЖ-94М 29.
дипломная работа [1,8 M], добавлен 17.03.2012Виробництво залізобетонних кілець з використанням конвеєрного способу виробництва. Проектування цеху, розрахунок вартості його будівництва. Організаційний план та розрахунок виробничих витрат. Розрахунок фонду оплати праці. Інвестиційний план виробництва.
курсовая работа [53,3 K], добавлен 25.05.2014Розробка проектно-технічної документації на будівництво кондитерського цеху: визначення об'ємів земляних і будівельно-монтажних робіт, розрахунок капітальних вкладень на виготовлення металевої конструкції колони, оцінка економічної ефективності проекту.
дипломная работа [5,4 M], добавлен 21.06.2011Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення будівництва заводу. Опис функціонального і технологічного процесів виготовлення металоконструкцій. Техніко-економічні показники генплану. Розрахунок побутових приміщень, огороджень, покриття, освітлення.
курсовая работа [178,0 K], добавлен 26.11.2013Виробнича програма конвертерного цеху. Особливості планування головної будівлі цеху. Вибір ємності й кількості конвертерів. Проведення розрахунку потреби обладнання завантажувального, конвертерного та розливного прольотів. Вимоги пожежної безпеки в цеху.
курсовая работа [1,6 M], добавлен 29.04.2014Архітектурне проектування промислових підприємств, зниження вартості їх будівництва. Засоби архітектурної композиції. Техніко-економічні показники та архітектурні рішення генплану будівництва ковальсько-пресувального цеху машинобудівного заводу.
курсовая работа [699,0 K], добавлен 08.12.2013Проект будівництва секційних житлових будинків у м. Полтава. Календарний план розподілу капіталовкладень, розрахунок потреби у підсобно-допоміжних та обслуговуючих спорудах. Технічна характеристика баштового крану. Організація будівництва, будгенплан.
дипломная работа [753,7 K], добавлен 11.01.2012Розробка календарного плану будівництва. Складання технологічної карти на влаштування підлоги з керамічної плитки: калькуляція витрат праці, розрахунок складу бригади, потреби в матеріалах, інструментах та інвентарі. Зміст будівельного генерального плану.
курсовая работа [260,6 K], добавлен 24.12.2010Технологічна характеристика виробництва і визначення технічних вимог до напірних труб і стінних блоків із збірного залізобетону. Розрахунок потреби арматурної сталі для виробництва стінних блоків. Опис складу цементу, добавок при виробництві блоків.
курсовая работа [2,9 M], добавлен 07.10.2014