Об’ємно-просторова організація торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

ОБ'ЄМНО-ПРОСТОРОВА ОРГАНІЗАЦІЯ ТОРГОВЕЛЬНИХ КОМПЛЕКСІВ

НА ОСНОВІ РЕНОВАЦІЇ ПРОМИСЛОВИХ БУДІВЕЛЬ

18.00.02 “Архітектура будівель і споруд”

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

СУПРУНОВИЧ Юлія Олександрівна

УДК 725.2 /.4

Київ - 2007

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник

кандидат архітектури, доцент

Шемседінов Гафар Ірфанович,

Київський національний університет будівництва і архітектури, доцент кафедри дизайну архітектурного середовища

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, с.н.с.

Куцевич Вадим Володимирович,

Український науково-дослідний інститут експериментального проектування"ВАТ КиївЗНДІЕП", заступник директора з наукової роботи

кандидат архітектури, доцент

Савицька Ольга Степанівна,

Архітектурний інститут Одеської державної академії будівництва і архітектури, доцент кафедри архітектури і містобудування

Провідна установа Харківський державний технічний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, м. Харків

Захист відбудеться " 7 " червня 2007 р. о _13.00 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03037, Київ-37, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розісланий " 7 " травня 2007 р.

Вчений секретар

спеціалізованої вченої ради О.С.Слєпцов

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Докорінні зміни в галузі виробництва і економіці, що відбулися із поступовим переходом суспільства із індустріальної до постіндустріальної епохи, призвели до кризового стану або припинення діяльності багатьох заводів. Часто розташовані на цінних центральних територіях міста, заводи простоюють, ускладнюючи функціонування основних зон міста і створюючи екологічний та естетичний дисбаланс. Натомість існує дефіцит міської території для розвитку дрібного нешкідливого та наукомісткого виробництва, малого та середнього бізнесу, сфери обслуговування, особливо на ділянках, наближених до головних міських магістралей і районів активного житлового будівництва.

Така ситуація є найбільш вираженою для індустріалізованих міст Європи і Америки, де, починаючи з 70-х рр. був напрацьований досвід з реновації промислових територій і включення їх в структуру міста в якості повноцінно функціонуючих елементів. Аналогічна проблема дедалі гостро постає перед Україною, де в пострадянські часи значна кількість крупних підприємств із незавершеними виробничими циклами повністю або частково припинили виробництво. Деякі з них позбавлені можливості повноцінного функціонування і розвитку або підлягають винесенню за межі міста за вимог санітарної шкідливості. Реконструкція таких об'єктів потребує впровадження нових „чистих” технологій, зведення відповідних сучасних типів промислових будівель, скорочення вантажообігу, використання „чистих” видів міського транспорту. За таких умов, саме реновація промислових об'єктів є одним з перспективних напрямків вирішення протиріч між сучасним містом та його індустріальним минулим.

Актуальність теми. При недостатній наявній потужності більшості установ та підприємств обслуговування населення (за Генеральним планом Києва додаткова потреба по підприємствах торгівлі на розрахунковий період становить 444,3 тис. м кв. торгової площі), створення торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів дає можливість ефективного використання існуючої індустріальної нерухомості з одночасним вирішенням назрілих проблем розвитку міста. Особливо це є актуальним для нефункціонуючих промислових об'єктів, які розташовані у зоні впливу важливих міських магістралей і пересадочних вузлів.

Реновація передбачає надання нової функції невиробничого характеру промисловим об'єктам, забезпечення їх адаптації в сучасному містобудівному середовищі. Крім економічної ефективності використання існуючих промислових будівель, реновація є засобом збереження історичної канви міста, вирішення естетичних і етичних проблем існування старих заводів.

Умови ринкової економіки приводять до необхідності визначення сучасних вимог до функціонально-планувальних, конструктивних і архітектурно-художніх рішень торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель, спрямованих на ефективне використання існуючих матеріальних фондів, забезпечення якісного обслуговування і довгострокове прибуткове функціонування об'єкту. Це зумовлює необхідність проведення відповідного наукового дослідження.

В Україні останнім часом ведуться роботи по реорганізації промислових територій і надання нових функцій колишнім промисловим об'єктам, але проведення цих заходів ускладнено не тільки економічною ситуацією у державі, а і недостатністю досліджень у цій галузі. Однією з проблем є відсутність механізмів щодо вивчення, визначення та сучасного використання цінних промислових об'єктів і територій. Переважна більшість промислових об'єктів з віковою історією є недослідженими, не охороняються законом і піддаються знесенню або безсистемній перебудові. За таких умов важливою задачею постає розробка диференційованого підходу до реновації історично цінних і нейтральних промислових об'єктів.

Теоретичною базою є фундаментальні дослідження проблем розвитку сучасної архітектури та містобудування таких вчених: В.А.Абизова, Ю.П. Бочарова, В.В. Куцевича, О.А.Гайдучені, О.Е.Гутнова, М.М.Дьоміна, Л.М.Ковальського, М.Я.Ксеневича, Г.І.Лаврика, Ю.Г.Репіна, О.С.Слєпцова, В.О.Тімохіна та інших. Містобудівні, типологічні, історичні аспекти формування промислових об'єктів розглядаються в роботах В.А.Лаврова, Г.І.Фільварова, І.О.Фоміна А.Я.Хорхота, В.І.Вершиніна, С.В.Демидова, С.В.Дяткова, Н.Н.Кіма, К.Д.Костова, Н.С.Ніколаєва, Н.Ю.Житкової, Н.С. Алферова. Функціональній і об'ємно-просторовій організації громадських і зокрема торговельних будівель присвячені роботи і Н.Бедінгтон, В.В.Вержбицького, А.А.Гайдучені, А.Л.Гельфонд, Д.Гослінг, В.І.Єжова, С.В.Єжова, Б.Мейтленд, І.Р.Федосєєвої, А.І.Урбаха, В.П.Уреньова.

Фундаментальними дослідженнями в галузі пристосування і реконструкції існуючих будівель є роботи Н.М.Єксаревої, Є.В.Міхайловського. Питання щодо реорганізації промислових об'єктів, їх адаптації містобудівному середовищі розглядаються в роботах таких вчених, як В.А.Ковальов, О.Мамлєєв, В.А.Новіков, А.В.Іванов, А.В.Попов. Серед іноземних авторів окремі питання організації громадських будівель на основі реновації досліджено в роботах Г.Мюлер-Менкес, С.Кантакучіно, В.Кофт, групи Арко Едіторіал. У наведених працях реновацію промислових об'єктів показано у прикладах, але відсутня загальна методика реновації, не визначені її принципи та прийоми.

Аналіз спеціальної літератури та наукових праць показав, що проблеми формування торговельних центрів на основі реновації промислових будівель в цих роботах комплексно не розглядались. Недостатньо дослідженими є принципи об'ємно-просторової організації торговельних комплексів в умовах пристосування промислових будівель, питання виконання містобудівних, функціональних і естетичних вимог до таких об'єктів, формування архітектурно-художнього рішення. Зважаючи на вище сказане, актуальність теми ґрунтується на слабкій вивченості питань архітектурно-планувальної організації торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Робота зв'язана з міжнародними і державними документами, серед яких рекомендації Ради Європи R 90 (20) „Захист та збереження індустріальної, технічної і інженерної спадщини Європи”. Конкретизація змісту цього та інших документів обумовила зв'язок роботи з тематикою науково-проектних досліджень, які виконувались у Київському національному університеті будівництва і архітектури, у Науково-дослідному інституті теорії і історії архітектури і містобудування: розділ „Промислові комплекси і споруди в ландшафті міста” до науково-дослідної роботи „Дослідження ландшафтних об'єктів культурної спадщини м. Києва з визначенням їх територіальних меж та режимів використання” (договір № 11/06 від 06 червня 2006 року).

Метою дослідження є виявлення принципів архітектурного формування торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів і розробка науково обґрунтованих рекомендацій по їх архітектурно-просторовій організації.

Для досягання мети дослідження вирішуються наступні завдання:

- виявити містобудівні, соціально-економічні і історико-культурні передумови реновації промислових будівель;

- проаналізувати і узагальнити досвід реновації промислових об'єктів та визначити особливості їх нового функціонування в різних умовах міської забудови;

- дослідити історико-культурні, об'ємно-планувальні і містобудівні ознаки промислових об'єктів, що підлягають реновації, виявити принципи і прийоми їх об'ємно-планувальної перебудови під торговельні комплекси;

- проаналізувати особливості виконання вимог до функціонально-просторової організації торговельних комплексів в умовах реновації;

- розробити номенклатуру типів торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів;

- визначити прийоми архітектурно-художнього рішення торговельних комплексів в умовах реновації промислових об'єктів.

Об'єктом дослідження виступають промислові будівлі та споруди, які підлягають реновації.

Предметом дослідження виступає об'ємно-просторова і функціонально-планувальна організація торговельних комплексів, які формуються на основі реновації промислових об'єктів.

Дослідження проводиться в межах, визначених функціонально-просторо-вими та об'ємно-планувальними аспектами формування торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів, що розміщуються в міській забудові.

Методи дослідження. Робота проводилася з використанням комплексного методу дослідження, який включає в себе метод порівняльного аналізу вітчизняного і закордонного досвіду проектування, будівництва та експлуатації об'єктів; систематизацію результатів наукових досліджень, літературних та інформаційних джерел; натурні обстеження; метод графоаналітичного та об'ємного моделювання архітектурно-планувальних рішень; експериментальне проектування.

Наукова новизна дослідження полягає в тому, що :

- проаналізовано процес реновації промислових будівель як складову загального містобудівного процесу з визначенням містобудівних завдань і різновидів реновації;

- вперше комплексно розглянуто проблему формування торговельних комплексів в умовах пристосування промислових будівель;

- сформульовані і визначені принципи і прийоми об'ємно-планувальної перебудови промислових будівель під торговельні комплекси;

- обґрунтовані типи торговельних комплексів на основі реновації;

- запропоновано методику реновації;

- запропоновані прийоми архітектурно-художнього рішення торговельних комплексів в умовах пристосування промислових об'єктів.

Практичне значення дослідження полягає у можливості використання їх у подальшому вивченні проблем архітектурно-планувальної організації торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів; у створенні методики і нормативної бази реновації; у дослідженні реконструкції і перебудови цінних промислових об'єктів; у розробці рекомендацій для проектувальника; в удосконаленні архітектурно-планувальних рішень; в навчальному процесі.

Результати дослідження впроваджено при розробці науково-дослідної роботи, виконаної за безпосередньою участю здобувача в НДІТІАМ: Розділ „Промислові комплекси і споруди в ландшафті міста” до науково-дослідної роботи „Дослідження ландшафтних об'єктів культурної спадщини м. Києва з визначенням їх територіальних меж та режимів використання”; при підготуванні методичних матеріалів з виявлення, дослідження і збереження пам'яток промислової архітектури у Центрі пам'яткознавства при НАН України і УТОПІК; при викладанні навчальних курсів „Ландшафтне і архітектурне проектування” і „Об'єкти індустріальної культури в ландшафтному дизайні” в Державній академії керівних кадрів культури і мистецтв; при розробці передпроектних пропозицій щодо реконструкції виробничої будівлі під „Центр мобільного зв'язку”; передпроектних пропозицій щодо реновації лабораторно-побутових та виробничих корпусів АТ „Завод ЕФКОН” для розміщення бізнес-центру; в дипломному проектуванні.

Апробація результатів дисертації. Основні результати дисертації доповідалися на 1 всеукраїнській конференції „Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті” Державної академії керівних кадрів культури і мистецтв Мінкультури України у 2005 р.; на 64, 65, 66 науково-практичних конференціях Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) у 2003-2005 рр.; на 1 науковій конференції молодих вчених, аспірантів, студентів Київського національного університету будівництва і архітектури (КНУБА) у 2006 р.; на 4 електронній науковій конференції „Молода мистецька наука України” Харківської державної академії дизайну і мистецтва у 2003 р.

Особистий внесок здобувача. Здобувач виклав у роботах [6,7,8] результати архітектурно-містобудівного аналізу, натурних обстежень та визначив історичні етапи забудови досліджуваної території. В працях [4,5] автор представив аналіз світового досвіду реновації, дослідження термінології в галузі перетворення міського середовища, запропонував визначення терміну „реновація промислових об'єктів”.

Публікації. Основні результати дисертації опубліковані в 5 статтях у наукових фахових виданнях, 3 статтях у наукових журналах, 4 тезах до конференцій.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається зі вступу, трьох розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків. Текстова частина роботи становить 120 сторінок, ілюстрацій - 40 сторінок, список використаних джерел зі 110 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У Вступі обґрунтовано актуальність теми, визначено зв'язок робот з науковими програмами, сформульовано мету, задачі і методи дослідження, визначені наукові результати роботи, її практичне значення і впровадження результатів в практику проектування.

Розділ 1. Досвід реновації промислових будівель і споруд під громадську функцію. Проведено аналіз містобудівних, соціально-економічних, історико-культурних передумов реновації промислових будівель; аналіз вітчизняного та закордонного досвіду реновації промислових об'єктів; аналіз типів промислових будівель і споруд як об'єктів реновації. Визначено роль реновації в сучасному містобудівному процесі і відповідні завдання реновації. Аналіз промислових об'єктів, які підлягають реновації, слід розпочинати з усвідомлення їх історичної та архітектурної ролі в перетворюваному міському середовищі. Промислові будівлі і споруди за планувальною структурою, конструктивною системою, принципами розміщення в містобудівному оточенні і прийомами архітектурного рішення відповідають певним етапам розвитку промислової архітектури. Відокремлення цих етапів пов'язане з розвитком промислових і конструктивно-будівельних технологій, транспортної мережі, принципами розташування промислових об'єктів в структурі міста, соціокультурними і стилістичними особливостями певних історичних періодів. Відповідно генезиз типів промислових будівель починається з одно-, дво-поверхових дрібночарункових будівель укрупнених мануфактурних майстерень, які наслідують архітектурно-планувальні прийоми громадської і фортифікаційної архітектури; сягає сучасних типів промислових будівель, що будуються за власними принципами формоутворення гнучких і енергоекономічних об'ємно-планувальних рішень.

Проведений аналіз розвитку промислової архітектури дозволяє виділити такі групи промислових об'єктів, що підлягають реновації: історично цінні промислові об'єкти і типові нейтральні. Відповідно вищезазначених груп промислових об'єктів рекомендовано різний підхід до виконання задач реновації.

Аналіз стану вітчизняної пам'яткоохоронної справи в цій галузі виявив відсутність механізмів щодо вивчення, визначення та сучасного використання цінних промислових об'єктів і територій. Зокрема, в Києві серед об'єктів спадщини даної групи на національному обліку знаходиться 4 об'єкти, на місцевому - 17, більшу половину з них складають промислові й інженерні об'єкти радянського часу. На основі вище викладеного постає необхідність дослідження промислових об'єктів України з метою виявлення цінних об'єктів, що в свою чергу має враховуватися при реконструкції або реновації даних об'єктів. У зв'язку з цим автором розроблено перелік досліджуваних і мало досліджуваних промислових об'єктів міста Києва, які зведені у період з кінця ХVІІІ сторіччя до 50-х років ХХ сторіччя, і які при подальшому поглибленому дослідженні можуть бути включені до переліку охоронюваних державою об'єктів (міститься у додатку дисертації).

В сучасному місті промислові зони складають від 20 до 50% території. В роботі проаналізовано роль промислових територій в функціонально-планувальній структурі міста відповідно до етапів його розвитку (на прикладі міст-агломерацій). Сучасний етап характеризується такими процесами як деконцентрація виробництва разом із перебазуванням шкідливих у санітарному відношенні виробництв до приміської зони, створенням нових промислових об'єктів з екологічно чистими, наукомісткими виробництвами у складі міських сталих комплексних районів. В результаті натурних обстежень і аналізу літературних джерел були виявлені проблеми міста, пов'язані з надмірною концентрацією виробництва та розміщенням промислових зон без урахування довгострокових перспектив розвитку, які можна умовно поділити на функціональні, екологічні і естетичні. Основним вектором містобудівного регулювання вище вказаних проблем є реорганізація промислових територій, а саме: реконструкція промислового підприємства (із модернізацією, перепрофілюванням, тощо), що вирішує завдання інтенсифікації існуючого виробництва; реновація підприємства, що вирішує завдання створення об'єктів громадського поліфункціонального призначення на основі існуючих матеріальних фондів; реконструкція із реновацією (комбінований підхід). Таким чином, реновація промислових об'єктів є невід'ємною складовою сучасного містобудівного процесу.

В роботі досліджено характер реновації: часткова і комплексна реновація. Часткова реновація відбувається у складі діючих підприємств при виведенні з експлуатації окремих цехів, які не відповідають вимогам сучасних технологій, з наданням їм громадської функції, і може здійснюватися разом із реконструкцією і модернізацією підприємства. Комплексна реновація передбачає повне припинення виробництва на території об'єкту (з можливим винесенням його на іншу ділянку) і заходи, спрямовані на забезпечення його нового функціонування в якості громадського об'єкту. Вітчизняний досвід освоєння нефункціонуючих промислових об'єктів засвідчив також таке негативне явище як хаотична реновація.

На основі виявлення тенденцій і закономірностей в містобудівних і соціальних процесах, аналізу світового досвіду визначено такі основні архітектурно-містобудівні завдання реновації: функціональна, екологічна, естетична адаптація перетворюваних об'єктів, поліфункціональне використання, гнучка планувальна організація, виявлення і збереження цінних промислових об'єктів, включення їх в якості ключових елементів в нові архітектурні ансамблі.

Аналіз вітчизняного та закордонного досвіду реновації промислових об'єктів і їхньої містобудівної ролі виявив розповсюдження процесу реновації на різних структурних рівнях промислових зон: можна виділити реновацію промислового району, промислового вузла, промислового майданчику, групи промислових будівель і окремої промислової будівлі. У практиці більшості розвинутих країн спостерігається формування громадських об'єктів на основі збереження цінних об'єктів індустріальної спадщини, поліфункціонального використання будівель і територій; активного розвитку транспортної мережі для формування каркасу міста на оновлених територіях; благоустрою і розкриття природного потенціалу територій; створення візуального зв'язку з оточуючим середовищем. Аналіз провідного європейського досвіду засвідчив привабливість перебудованих промислових об'єктів для відвідування завдяки виявленню існуючого індустріального образу перетворюваного об'єкту. Для європейської практики реновації властиво поширення процесу реновації не лише на типові нейтральні об'єкти, але й на пам'ятки промислової архітектури; формування на їх основі більшої номенклатури громадських і житлових об'єктів; можливість внутрішнього перепланування пам'яток промислової архітектури при збереженні фасадів, що дає змогу більш ефективно використовувати існуючі будівлі.

Для вітчизняної практики реновації характерно формування торговельних і офісних об'єктів в умовах пристосування промислової нерухомості. Аналіз прикладів засвідчив деякий розвиток проектування в цій галузі, на сучасний момент для окремих прикладів реновації властиво розуміння і використання конструктивно-планувального й естетичного потенціалу промислових будівель.

За конструктивно-планувальною структурою визначено такі типи промислових будівель, що змінюють функцію: одноповерхові однопрогонові, одноповерхові багатопрогонові (в тому числі базилікальні і будівлі з крутоуклінним покриттям); одноповерхові чарункової структури (в тому числі з шедовим покриттям); будівлі-оболонки з інтегрованим технологічним і інженерним обладнанням; двоповерхові промислові будівлі (з однаковою та різною сіткою опор на першому і другому поверсі; з технічними поверхами у міжфермовому просторі); багатоповерхові з вузьким торцем і однозальним рішенням на поверхах, багатоповерхові з широким торцем, двозальним рішенням і центральною обслуговуючою зоною; з центральним обслуговуючим ядром; багатоповерхові широкої забудови (в тому числі з технічними міжфермовими поверхами); а також комбінований тип, який являє собою поєднання різних типів. В роботі охарактеризовано зазначені типи будівель, на основі аналізу прикладів реновації визначено їх потенціал з точки зору надання нової функції.

В ході порівняльного аналізу виявлені наступні принципи розміщення торговельних функцій в перебудованих промислових об'єктах: 1) розміщення функцій, які відповідають конструктивно-планувальним характеристикам існуючої будівлі; 2) розміщення функцій, що не відповідають властивостям існуючої будівлі, разом із вживанням додаткових архітектурно-планувальних заходів.

Проаналізовано існуючі типи промислових споруд і на основі дослідження досвіду в галузі реновації визначено типи промислових споруд з точки зору їх нового функціонування: споруди, що характеризуються значним внутрішнім об'ємом і можуть використовуватися для розміщення основних або додаткових функцій ТЦ (водонапірні башти, резервуари, бункери, силоси, градирні, газгольдери); комунікаційні, транспортні споруди, тунелі і канали, які можуть зберігати своє функціональне призначення для транспортування потоків відвідувачів; споруди, які втрачають свою функцію і можуть використовуватися в якості композиційних акцентів, в якості інтерактивних елементів предметно-просторового середовища (димові і вентиляційні труби, опори для трубопроводів, етажерки). Визначено суттєву роль транспортного, технологічного і інженерного обладнання, яке використовуються в якості: 1) музейних експонатів; 2) скульп-турних елементів і малих архітектурних форм; 3) інтерактивних елементів предметно-просторового середовища і атракціонів.

Відповідно до розміщення в структурі міста і класифікаційних ознак промислові райони поділяються на три категорії, з характерними для кожної категорії галузями виробництва, відповідними видами забудови, типами промислових будівель і прийомами архітектурних рішень. Це промислові райони, які розміщуються за межами житлової зони, на границі сельбищної зони і в сельбищній зоні. Виявлено відповідні типи громадсько-торговельних комплексів, які виникають на основі комплексної або часткової реновації вище зазначених промислових районів: спеціалізовані загальноміські (можуть бути у складі дослідно-розважальних парків, у складі технопарків); місцеві і регіональні; місцеві і міські громадсько-торговельні комплекси (районні, планувальних районів, центру міста).

Таким чином, на основі аналізу характеристик промислових об'єктів як об'єктів реновації виявлено основні чинники, що впливають на принципи і прийоми формування торговельних комплексів в умовах пристосування промислових будівель, а саме: розташування відносно міської забудови; характер існуючих об'ємно-планувальних структур будівель і споруд; історико-культурна цінність промислових об'єктів.

Розділ 2. Об'ємно-планувальна організація торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель. Проведено аналіз функціонально-планувальних вимог до формування торговельних комплексів і особливостей їх виконання в умовах реновації; визначено принципи і прийоми об'ємно-планувальної перебудови промислових будівель під торговельні комплекси, а також особливості конструктивних рішень торговельних комплексів в умовах реновації.

Дослідження досвіду реновації виявило формування торговельних комплексів блочної і кооперованої структури в умовах пристосування промислових будівель. Торговельні комплекси блочної структури виникають при реновації однієї промислової будівлі з винесенням окремих функцій у прибудови (горизонтальне блокування) або надбудови на субструктурах (вертикальне блокування); при реновації групи промислових будівель (з об'єднанням в окремі функціональні блоки, кооперовані блоки або у вигляді окремих будівель). Формування кооперованих комплексів зумовлено можливістю розміщення всіх функціональних процесів в межах габаритів існуючої будівлі.

В результаті дослідження було виявлено невідповідність характеристик торговельних комплексів, які утворюються на основі реновації, діючим на території України нормам: у функціональному складі торговельних комплексів (мають розширений і якісно інший набір підприємств і установ обслуговування, порівняно із нормативним); у місткості і потужності торговельних комплексів (виражається у збільшенні торговельних площ місцевих, регіональних, спеціалізованих і ТЦ планувальних районів); у співвідношенні між торговельними і неторговельними площами комплексу (коефіцієнт перевищує нормативний); у розрахунковій кількості машиномісць відносно торговельної площі (нормативний показник не забезпечується).

Це зумовлено використанням форматів та функціональних моделей торговельних центрів, запозичених з досвіду проектної реалізації світової практики, удосконаленням технологічних процесів та логістичних потоків. Для забезпечення нормативної кількості машиномісць в умовах реновації в центральних районах міста рекомендовано використання багатоярусних або / та підземних стоянок.

Вимоги, що висуваються до функціонально-просторової організації торговельних центрів в умовах нового будівництва, можна поділити на такі групи:

- містобудівні (забезпечення пішохідної та транспортної доступності; зв'язок входів і виходів торговельного центру з шляхами пішоходів і транспорту та зупинками; наявність парковки; забезпечення функціонування основних зон торговельного центру - пішохідної, господарчої і транспортної; виявлення в забудові; створення інформаційно насиченого і комфортного середовища);

- функціонально-технологічні, пов'язані із специфікою функціонального процесу (гнучкість планувальної схеми; цілісність планувального рішення; формування інформаційно-розподільчого простору і стимулювання потоків відвідувачів відповідно до принципу розміщення “магнітів”; створення “неторговельних магнітів” для візуального об'єднання і підвищення привабливості комплексу; створення комфортних і інформаційно-насичених маршрутів для відвідувача; ефективне співвідношення торговельних і неторговельних площ; забезпечення логістичних потоків між торговельною і допоміжною зоною).

Аналіз практики будівництва і експлуатації торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель засвідчив виконання містобудівних і функціонально-технологічних вимог до їх функціонально-просторової організації. Оскільки місткість торговельного комплексу в умовах реновації обумовлюється вихідними або можливими габаритами торговельних приміщень, то площа неторговельних приміщень розраховується відповідно до обраної функціональної моделі торговельного центру.

На основі попереднього аналізу практики реновації промислових об'єктів і наукових досліджень в галузі пристосування існуючих активів нерухомого майна виявлено основні принципи об'ємно-планувальної перебудови промислових об'єктів під торговельні комплекси: максимальне збереження і наслідування конструктивно-планувальної структури будівлі; максимальне збереження зовнішньої оболонки будівлі із повною або частковою зміною конструктивно-планувальної структури; максимальна зміна зовнішньої оболонки і конструктивно-планувальної структури. Виявлено залежність принципів об'ємно-планувальної перебудови промислових будівель від об'ємно-планувальних і історико-культурних характеристик існуючих об'єктів, а також від можливості виконання містобудівних і функціональних вимог до торговельних комплексів в умовах реновації.

Максимальне збереження існуючої структури промислової будівлі (принцип ІІ порядку) рекомендовано за умов її значної історико-культурної цінності та/або відповідності планувальних характеристик вимогам до організації торговельного закладу, неможливості просторового розвитку об'єкту. Це відбувається при використанні умовної моделі торговельного комплексу в існуючій об'ємно-планувальній структурі при повному її збереженні.

Збереження зовнішньої оболонки разом зі зміною об'ємно-планувальної структури промислової будівлі (принцип ІІ порядку) рекомендовано за умов її значної та середньої історико-культурної цінності, при цьому зміни відбуваються в межах зовнішнього огородження. Виконання вимог до функціонально-просторової організації торговельного комплексу досягається за рахунок виявлених об'ємно-планувальних прийомів реновації, а саме: повне об'єднання простору за рахунок звільнення від внутрішніх стін, перегородок, колон і міжповерхових перекриттів; часткове об'єднання простору за рахунок створення атріумів і багаторівневих інформаційно-комунікаційних просторів; розподіл існуючого простору шляхом зведення додаткових поверхів, галерей, антресолей; включення самостійної конструктивно-планувальної системи; перепланування із встановленням стаціонарних та трансформованих елементів; організація простору за допомогою встановлення об'ємних блоків; розмежування простору за допомогою встановлення обладнання (рис.1).

Максимальна зміна існуючої планувальної структури і зовнішньої оболонки (принцип І порядку) зумовлена невідповідністю вимог торговельної функції вихідним характеристикам форми, незначною історико-культурною цінністю промислового об'єкту. В такому випадку виконання вимог досягається за допомогою вище вказаних прийомів організації внутрішнього простору, а також наступних об'ємно-планувальних прийомів, що передбачають зміну габаритів будівлі: винесення окремих функцій у надбудову; винесення окремих функцій у прибудову; нове будівництво в комплексі; перекриття подвір'їв і курдонерів; будівництво вставок між корпусами; об'єднання декількох будівель під загальним мега-простором (рис.2). Слід зазначити, що при реновації групи промислових будівель визначені принципи і прийоми реновації можуть застосовуватися комбіновано, принцип І порядку може включати в себе принципи ІІ порядку.

Вивчення існуючих конструктивно-планувальних систем промислових будівель і аналіз їх з точки зору придатності до трансформацій дозволив умовно поділити їх на дві групи: “жорсткі” і “гнучкі” системи. Для “жорстких” систем пропонується зовнішній розвиток і трансформація об'єкту (по горизонталі, по вертикалі) - за допомогою використання рамних металевих каркасів; збірних просторових металевих конструкцій для прибудов, надбудов з обпиранням на субструктури; монолітних систем для нового будівництва в комплексі. Інтеграція “гнучких” елементів в структуру об'єкту відбувається переважно з використанням легких металевих конструкцій і об'ємно-блочних систем; зміна ступеню “жорсткості” об'єкту - за допомогою легких каркасних і просторових систем. Для “гнучких” систем в ході реновації рекомендований внутрішній розвиток і трансформація об'єкту за допомогою рамних металевих каркасів, збірних систем для влаштування додаткових поверхів і галерей, а також об'ємно-блочних систем з легких матеріалів.

Розділ 3. Особливості проектування торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель. Розглядаються питання формування номенклатури типів торговельних комплексів на основі реновації промислових об'єктів; питання методики проектування торговельних об'єктів на основі промислової забудови, а також прийоми формування архітектурно-художнього рішення торговельних комплексів в умовах пристосування.

На визначення типу торговельного центру в умовах нового будівництва впливають такі фактори, як розташування в структурі міста (на периферії, в серединних або центральних районах); соціально-демографічна характеристика району; розміщення ділянки будівництва відносно транспортних магістралей, пересадочних вузлів та пішохідних підходів. В умовах реновації до зазначених факторів додаються: характеристики об'ємно-планувальної структури та історико-культурної цінності об'єкту, який перебудовується. На основі попереднього дослідження рекомендовано ввести в номенклатуру типів спеціалізацію і формат торговельних комплексів.

Дослідження розміщення в структурі міста і класифікаційних ознак промислових об'єктів дозволило виявити відповідні типи торговельних комплексів, які виникають на основі реновації: спеціалізовані загальноміські; місцеві і регіональні; місцеві і міські торговельні комплекси. Торговельний центр може спиратися на існуючу транспортну мережу або формувати нову інфраструктуру. Соціально-демографічна характеристика району є одним з чинників розрахунку потужності і вибору формату (функціонального складу і спеціалізації) центру. Геометричні параметри об'ємно-планувальної структури промислового об'єкту впливають на вибір типу торговельного об'єкту (потужність і значення в системі обслуговування в залежності від можливої торговельної площі), формату центру та принципів об'ємно-планувальної перебудови. Історико-культурна цінність об'єкту є одним з факторів, який зумовлює спеціалізацію (формат) об'єкту.

Вплив вище зазначених факторів на вибір типу торговельного комплексу може корегуватися за допомогою обраних принципів і прийомів об'ємно-планувальної перебудови (збільшення торговельної площі за рахунок просторового розширення).

На основі на аналізу практики формування торговельних комплексів шляхом реновації промислових об'єктів, та визначених принципах і прийомах реновації, запропоновано методику проектування торговельних комплексів в умовах пристосування промислових об'єктів. Створена для використання в умовах ринкової економіки методика базується на урахуванні наявної (або потенційної) комерційної ефективності перебудови, обумовленої такими чинниками, як: потреби населення, наявність пасажиро-потоків, потенціал території і існуючої забудови. Урахування цих чинників передбачає послідовне вирішення наступних задач:

- вибір нефункціонуючого промислового об'єкту реновації з одночасним визначенням типу та функціонального наповнення торговельного центру, який буде створено, за допомогою графоаналітичного методу та методу експертних оцінок;

- вибір принципів і прийомів об'ємно-планувальної перебудови на основі визначення історико-культурної цінності об'єкту (або його частин), аналізу його планувальної структури з точки зору можливостей розміщення нових функцій та одночасним корегуванням типу, формату і функціональної моделі торговельного комплексу;

- розробка варіантів архітектурно-планувальних рішень торгівельного комплексу;

- оцінка розроблених варіантів і вибір оптимального рішення на основі показників і критеріїв, економічності та ефективності.

Відповідно до історико-культурної цінності промислового об'єкту розрізняються підходи до формування архітектурно-художнього рішення цінних та типових нейтральних промислових об'єктів. Виявлено наступні прийоми архітектурно-художнього рішення при реновації цінних промислових об'єктів: домінантна роль цінних промислових об'єктів; палімпсест (накладання характеристик нової і старої забудови); контрастне протиставлення нового і старого.

В ході реновації типових нейтральних промислових об'єктів формування архітектурно-художнього рішення відбувається за допомогою наступних прийомів: акцентування існуючого індустріального образу будівлі; палімпсест забудови; формування нового громадського образу перетворюваного об'єкту.

Важливу роль в архітектурно-художньому рішенні торговельного комплексу відіграє індивідуальність фасаду і внутрішнього середовища. В ході порівняльного аналізу вітчизняного та закордонного досвіду реновації промислових об'єктів було виявлено неповне використання художньо-емоційного потенціалу промислової забудови у вітчизняній практиці. При формуванні архітектурно-художнього образу торговельних комплексів на основі реновації рекомендовано виявлення укрупненого масштабу і характеру метричних членувань існуючої будівлі; характеру покриття (силуету будівлі); конструктивних елементів; збереження і композиційне використання елементів обладнання; властивих для промислової забудови.

Важливою умовою функціонування торговельних комплексів є формування і спрямовування потоків відвідувачів, яке досягається за допомогою планувальної і композиційної прив'язки до пішохідних і транспортних маршрутів, акцентування вхідних груп і комунікаційних вузлів, рішення інформаційно-розподільчих просторів, інформаційної та емоційної насиченості середовища. Організація атріумних просторів, створення додаткових “неторговельних” магнітів підвищує естетично-художню цінність середовища і привабливість для відвідування.

ВИСНОВКИ

промисловий будівля торговельний планувальний

У дисертації вирішено наукове завдання, яке полягало у визначенні принципів та прийомів формування торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель.

1. Визначено дві основні групи промислових об'єктів: об'єкти значної історико-культурної цінності та типові нейтральні промислові об'єкти, відповідно до яких слід формувати диференційований підхід при реновації.

2. На сучасний момент реновація є невід'ємною складової містобудівного процесу. Містобудівні завдання реновації полягають у виявленні і збереженні цінних об'єктів промислової спадщини, включенні їх до нових архітектурних ансамблів у якості ключових елементів, поліфункціональному використанні території і будівель, забезпеченні гнучкої планувальної організації, функціональної, екологічної, естетичної адаптації об'єктів у містобудівному середовищі.

3. Основними принципами об'ємно-планувальної перебудови промислових об'єктів під торговельні комплекси є: максимальне збереження і наслідування конструктивно-планувальної структури будівлі; максимальне збереження зовнішньої оболонки будівлі із повною або частковою зміною конструктивно-планувальної структури; максимальна зміна зовнішньої оболонки і конструктивно-планувальної структури. Виявлено залежність принципів об'ємно-планувальної перебудови промислових будівель від об'ємно-планувальних і історико-культурних характеристик існуючих об'єктів, обраної функціональної моделі і формату ТЦ.

4. Відповідність функціональної моделі торговельного центру і існуючої об'ємно-планувальної структури необхідно корегувати за допомогою об'ємно-планувальних прийомів реновації.

5. Визначено основні типи промислових будівель і споруд, що підлягають реновації, і відповідні типи торговельних комплексів, які формуються на основі реновації: спеціалізовані загальноміські; регіональні; місцеві; районні, планувальних районів, центру міста. Основними типоутворюючими чинниками є: принципи розміщення відносно сельбищної забудови, існуючий вид забудови і тип об'ємно-планувальної структури промислових будівель, обрана функціональна модель і формат торговельного комплексу. До існуючої номенклатури за місткістю доцільно додати номенклатуру за форматами торговельних комплексів.

6. Принципами архітектурно-художнього рішення торговельних комплексів на основі реновації цінних промислових об'єктів є: домінантна роль цінних промислових об'єктів; палімпсест; контрастне протиставлення нового і старого. Для типових нейтральних промислових об'єктів слід застосовувати принципи акцентування існуючого індустріального образу; палімпсест; формування нового громадського образу. Рекомендовано використання естетично-емоційного потенціалу промислових будівель і споруд для створення індивідуального образу будівлі за допомогою запропонованих прийомів.

7. При формуванні торговельних комплексів в умовах реновації промислових будівель слід базуватися на оптимальному поєднанні принципів збереження та гнучкої модифікації об'ємно-планувальних і архітектурно-художніх характеристик існуючої забудови.

8. Принципи і прийоми формування торговельних комплексів на основі реновації допомагають вирішити проблеми розвитку планувальної структури міста, надають широкий спектр варіантів архітектурно-планувальних рішень, позбавляють від необхідності знесення існуючих промислових об'єктів.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Супрунович Ю.О. Реновація промислових об'єктів // Перспективні напрямки проектування житлових та громадських будівель. - К.: КиівЗНДІЕП, 2004. - С. 98-101.

2. Супрунович Ю.О. Застосування архітектурно-містобудівних принципів реновації промислових об'єктів при дослідженні заводу „Радикал” // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. - Одесса: “Астропринт”, 2004-2005. - Вып. 7-8. - С. 32-39.

3. Супрунович Ю.О. Формування об'ємно-просторового рішення громадсько-торговельних центрів на основі реновації промислових будівель // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 2006. - Вип.16. - С. 342-352.

4. Супрунович Ю.О., Житкова Н.Ю. Реновація як засіб відродження не функціонуючих промислових підприємств міста в новій якості // Сучасні проблеми архітектури та містобудування. - К.: КНУБА, 2005. - Вип. 14. - С. 15-28.

5. Супрунович Ю.О., Житкова Н.Ю. Реновація як поняття і явище в сучасному архітектурному житті // Региональные проблемы архитектуры и градостроительства. - Одесса: “Астропринт”, 2004-2005.- Вып. 7-8 - С. 328-333.

6. Супрунович Ю.О. , Тютюнник Ю.Г. Антиекологія. Життя і смерть київського „Радикалу” // Праці центру пам'яткознавства. - К.: Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2005. - Вип. 8. - С. 151-168.

7. Супрунович Ю.О., Тютюнник Ю.Г. Палімпсест заводського ландшафту (на прикладі київського ВАТ „АТЕК”) // К.: Центр пам'яткознавства НАН України та УТОПІК, 2006. - Вип. 10. - С. 132-164.

8. Супрунович Ю.А., Тютюнник Ю.Г. Индустриальный дизайн в городском ландшафте // Харків: Вісник ХДАДМ, 2006. - №2. - С. 32-43.

ТЕЗИ КОНФЕРЕНЦІЙ

9. Супрунович Ю.О. Реновація історичних промислових об'єктів // ІV електронна наук. конф. „Молода мистецька наука України”. - Харків: ХДАДМ, 2003. - №4. - С. 111-114.

10. Супрунович Ю.О. Прийоми об'ємно-просторової організації громадських комплексів на основі реновації промислових підприємств (закордонний досвід) // Тези доповідей 65-ї науково-практичної конференції. - К.: КНУБА, 2004. - Ч.1. - С. 79.

11. Супрунович Ю.О. Архітектурно-містобудівні принципи реновації // Матеріали Першої всеукраїнської конференції „Індустріальна спадщина в культурі і ландшафті”. Наук. вісник. - К.: ДАКККіМ, 2005. - №2. - С. 89-92.

12. Супрунович Ю.О. Організація громадсько-торговельних комплексів в умовах реновації промислових будівель // Тези доповідей наук. конф. Молодих вчених, аспірантів, студентів. - К.: КНУБА, 2006. - С. 162.

АНОТАЦІЯ

Супрунович Ю. О. Об'ємно-просторова організація торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель. - Рукопис.

Дисертація на здобуття степені кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.02 - Архітектура будівель і споруд. - Київській національний університет будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України, Київ, 2007.

В дисертації розглянутий процес формування торговельних комплексів на основі реновації промислових будівель. Встановлено містобудівну роль і містобудівні завдання реновації. Проведений аналіз теорії та практики реновації і визначені основні фактори, які впливають на формування торговельних комплексів і умовах пристосування промислових будівель. Теоретично обґрунтовані принципи об'ємно-планувальної перебудови промислових будівель під торговельні комплекси. Виявлено можливість корегування відповідності функціональної моделі торговельного центру і існуючої об'ємно-планувальної структури за допомогою прийомів реновації. Визначені принципи архітектурно-художнього рішення і запропоновано методику формування торговельних комплексів в умовах реновації промислових будівель.

Ключові слова: реновація промислових будівель, торговельні комплекси, принципи та прийоми формування, типи, методика, містобудівні завдання реновації.

АННОТАЦИЯ

Супрунович Ю.А. Объемно-пространственная организация торговых комплексов на основе реновации промышленных зданий. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.02 - Архитектура зданий и сооружений. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2007.

Диссертация посвящена вопросам формирования торговых комплексов на основе реновации промышленных зданий. Определены основные этапы развития промышленной архитектуры, соответствующие типы зданий, приемы градостроительных решений. Выделены две основные группы промышленных объектов: имеющие высокую историко-культурную ценность и типовые нейтральные, - в соответствии с которыми необходимо формировать дифференцированный подход при реновации.

Реновация рассмотрена как неотъемлемая часть современного градостроительного процесса. Определены разновидности реновации (частичная, комплексная, хаотичная реновация), основные градостроительные задачи реновации: функциональная, экологическая, эстетическая адаптация преобразуемых объектов; полифункциональное использование; гибкая планировочная организация; выявление и сохранение промышленных объектов высокой историко-культурной ценности; использование ценных промышленных объектов в качестве ключевых элементов нового архитектурного решения.

Предложены основные принципы объемно-планировочного преобразования промышленных объектов под торговые комплексы: максимальное сохранение и наследование конструктивно-планировочной структуры здания; максимальное сохранение внешней оболочки здания вместе с полным или частичным изменением конструктивно-планировочной структуры; максимальное изменение внешней оболочки и конструктивно-планировочной структуры. Определена зависимость принципов объемно-планировочного преобразования промышленных зданий от их объемно-планировочных, конструктивных, историко-культурных характеристик, выбранной функциональной модели и формата торгового центра.

Соответствие существующей структуры и выбранной функциональной модели торгового центра корректируется при помощи объемно-планировочных приемов реновации. К приемам реновации, связанным с изменением габаритов существующего здания, относятся: вынесение отдельных функций в надстройку; вынесение отдельных функций в пристройку; новое строительство в комплексе; перекрытие внутренних дворов и курдонеров; строительство вставок между корпусами; объединение нескольких зданий под единым мега-пространством.

Приемами преобразования в пределах габаритов здания являются: полное объединение пространства за счет демонтажа внутренних стен, перегородок, колонн и междуэтажных перекрытий; частичное объединение пространства за счет создания атриумов и многоуровневых информационно-коммуникационных пространств; разделение существующего пространства при помощи дополнительных этажей, галерей, антресолей; включение самостоятельной конструктивно-планировочной системы; перепланировка пространства с установкой стационарных и трансформируемых элементов; организация пространства при помощи объемных блоков; разделение пространства при помощи установки оборудования.

Соответственно размещению в структуре города и классификационным признакам промышленных объектов на основе реновации формируются следующие типы торговых комплексов: специализированные общегородского значения; региональные; местные; районные; планировочных районов; центра города. В диссертации определены основные факторы, влияющие на формирование типов торговых центров на основе реновации: принцип размещения относительно селитьбы; существующий вид застройки и тип объемно-планировочной структуры; выбранная функциональная модель и формат торгового центра.

Предложена методика формирования торговых комплексов в условиях реновации промышленных зданий, которая основывается на оптимальном сочетании принципов сохранения и гибкой модификации объемно-планировочных и архитектурно-художественных характеристик существующего объекта. Определены принципы архитектурно-художественного решения торговых комплексов в условиях приспособления промышленных объектов высокой и невысокой историко-культурной ценности.

Ключевые слова: реновация промышленных зданий, торговые комплексы, принципы и приемы формирования, типы, методика, градостроительные задачи реновации.

ANNOTATION

Suprunovich Julia. The Spatial and Volumetric Arrangement of Trade Complexes Based on Renovation of the Industrial Buildings.- Manuscript.

Thesis for candidate's degree in architecture in specialty 18.00.02 - Architecture of Buildings and Structures. - The Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2007.

In the dissertation the process of arrangement of the trade complexes based on renovation of the industrial buildings is considered. The town-planning role and objectives of the renovation are determined. There is an analysis of theory and practice of the renovation and the main factors that influence forming of the trade complexes in clause of adaptation of the industrial buildings. There are theoretical basis of principles of volumetric and planning rearrangement of the industrial buildings to place the trade centers. The correspondence between the functional mode of trade centers and the existing structures is achieved through strokes of the renovation. The principles of architectural and artistic solution are defined and the method of arrangement of trade complexes based on the renovation of the industrial buildings is suggested.