Комплексна система оцінки якості житла

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки україни

київський національний університет будівництва і АРХІТЕКТУРИ

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

КОМПЛЕКСНА СИСТЕМА ОЦІНКИ ЯКОСТІ ЖИТЛА

спеціальність 05.01.03. - Технічна естетика

ПАНЬКО Олексій Миколайович

Київ - 2008

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана в Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник: Кандидат технічних наук, доцент ТОВБИЧ Валерій Васильович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри інформаційних технологій в архітектурі

Офіційні опоненти: Заслужений працівник освіти України, доктор технічних наук, професор ЯКОВЛЄВ Микола Іванович, Академія мистецтв України, Головний вчений секретар, Дійсний член АМУ

Кандидат архітектури, доцент ЧЕРНЯВський Володимир Григорович, Національний авіаційний університет, професор кафедри комп'ютерних технологій дизайну

Захист відбудеться «08» липня 2008 р. о 13 годині на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.06 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31, КНУБА, Вчена рада університету, а. 466.

З дисертацією можна ознайомитись у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31, КНУБА.

Автореферат розісланий « 06 » червня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.О. Плоский

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Будівельний бум в Україні - формування цивілізованого ринку житла та створення відповідної нормативної бази потребує розробки системи об'єктивних показників якості житла - зокрема, системи показників комфорту, яка включала б як оцінку місця забудови, так і самого житла за екологічними, естетичними, ергономічними та іншими критеріями, як основи визначення ефективності, вартості і т.п. - проблема об'єктивності показників, необхідність системного підходу - створення такої системи є основною задачею роботи.

Сучасний стан - існуючі розробки або не є системними, тобто неприйнятні в принципі, або системні, але з певними обмеженнями і непослідовностями.

Формалізація взаємодій людини з оточуючим середовищем з позицій теорії самоорганізації складних систем розглянута в роботах Ю.М.Ковальова та Н.М.Мхитаряна. В подальшому цей підхід використано для визначення умов комфорту людини, розглянуто практичну реалізацію об'ємно-планувальних, конструктивних та дизайнерських рішень, а також перспективи розвитку будівельних технологій у рамках концепції «динамічного житла». Порівнюючи принципи, викладені в з їх практичною реалізацією можна побачити певне спрощення, а саме неврахування неадитивності складних систем. Потребують удосконалення система кореляцій, бальні оцінки та методики обробки і представлення результатів оцінювання. Виконано також різноманітні дослідження, присвячені тим чи іншим окремим аспектам взаємодій у системі «людина - житло - середовище», результати яких слід враховувати. Зокрема, в роботах В.Ф.Рунге та Ю.П.Манусевича наводяться ергономічні показники та описується їх застосування у дизайні обладнання і середовища.

Значущість задачі визначається її науковою новизною, необхідністю здійснення ґрунтовних теоретичних і експериментальних досліджень, а також нагальними потребами розвитку будівельного комплексу України (вартість житла, ефективність проектних рішень, взаємодія з оточуючим середовищем, архітектура і дизайн).

Актуальність. Актуальність дослідження полягає у відсутності системності в структурах та характері реалізації існуючих технологій оцінювання якості дизайн-проектів та, зокрема, житла.

В методологічному плані дослідження базується на фундаментальних наукових розробках з питань аналізу та інтегральної комплексної оцінки проектних рішень. Особливого розвитку методи отримали в 1970-ті роки ХХ ст., коли були апробовані основні концепції аналітичної оцінки об'єктів житла: від оцінки за одним критерієм до розвитку полікритеріальних систем. Це знайшло відображення у працях таких дослідників, як: Л.Н.Авдотьїн, Г.Г.Азгальдов, О.Я.Боднар, Ю.А.Букрєєв, Л.Е.Ванд, В.В.Вольнов, Е.П.Григорьєв, Ф.Г.Гурвич, А.А.Гусаков, Л.С.Гуторов, Н.М.Дьомін, О.В.Кащенко, З.А.Кікнадзе, П.Н.Когут, Ю.М.Ковальов, І.О.Кузнєцова, Г.І.Лаврик, Л.П. Лавров, А.А.Лаушкіна, В.Н.Ловкашев, М.С. Любимова, А.П. Мардер, І.П.Мінаков, Б.Г.Міркін, В.П.Міроненко, М.М.Т.Міткалі, Н.М.Мхітарян, Н.С.Нагінська, Е.Г.Скібневська, О.С.Ткаченко, В.О. Тімохін, В.В. Товбич, К.Тусупбекова, Г.О.Фільваров, Г.Я.Епельцвейг, Д.Н.Яблонський, М.І.Яковлєв.

Удосконалення даного питання та загальні дослідження з питань науково-методичної основи комплексної оцінки проектних рішень виконано в роботах: О.В.Заїки, А.В.Михайленка, В.П. Мироненка, Л.Н.Падалко, Ю.В.Персіона, Ю.К. Родендорфа, А.Ф.Савкіна, А.Н.Суббето, Г.Д.Яблонської.

Проблемі полікритеріальної оцінки присвячено також роботи Н.С.Нагінської, Д.Н.Яблонського, П.Н.Когута, А.А.Гусакова.

Питанням оцінки проектних рішень на початкових стадіях проектування присвячені роботи Г.Г.Азгальдова та Ю.К. Родендорфа.

Питанням створення методик та технологій архітектурного проектування, а також економіки архітектури та дизайну присвячено роботи В.І. Єжова, В.В. Куцевича, Л.М.Ковальського, В.Є.Михайленка, В.А. Ніколаєнко, А.Н.Давидова, О.Л.Підгорного, В.І. Проскурякова, Ю.Г. Рєпіна, К.О.Сазонова, В.П. Уреньова, Б.С. Черкеса.

Зв'язок з науковими програмами, планами, темами. Дослідження виконано в рамках програм наукових досліджень кафедр архітектурної кваліметрії та інформаційних технологій в архітектурі КНУБА.

Об'єкт дослідження. Об'єктом дослідження є інтегроване поняття якості житла, що розглядається з системних позицій.

Предмет дослідження. Предметом дослідження є система показників якості житла за екологічними, естетичними, психофізіологічними та ергономічними показниками.

Мета дослідження полягає у розробці та впровадженні в практику проектування інтегральної, максимально об'єктивізованої системи оцінювання якості житла.

Задачі роботи полягають в наступному:

1. Розробка методів та технології дослідження інтегрованого поняття «якість житла» та створення відповідного понятійного апарату;

2. Обґрунтування та розробка зведеної таблиці загальних показників оцінювання якості житла, включаючи її склад, вагові коефіцієнти, методи визначення показників, тощо;

3. Обґрунтування та реалізація окремих показників оцінювання (склад, вагові коефіцієнти, методи визначення, тощо);

4. Реалізація системи оцінювання якості житла для оцінки окремих проектних рішень з точки зору забезпечення комфорту людини;

5. Реалізація системи оцінювання якості житла для дослідження ефективності та економічності проектних рішень.

Наукова новизна одержаних результатів:

Вперше створено систему оцінювання якості житла, застосування якої дозволяє формалізувати співвідношення між неоднорідними критеріями оцінювання, теоретично обґрунтувати граничні значення показників, удосконалити процедур обробки і аналізу результатів опитування;

Вперше запропоновано комплекс оптимізаційних заходів, що представлені на всіх рівнях системи «людина - житло - середовище», узгоджені між собою і з системою оцінювання якостей житла.

Удосконалено на основі принципу неадитивності систем процедури обробки та представлення даних опитування, що дозволяє аналізувати різнорідні дані окремих рішень, оцінок рівнів і системи в цілому, зберігаючи їх єдність, аналізувати відхилення і збалансованість проектних рішень.

Застосування комплексної системи оцінювання якостей житла у загальної стратегії оптимізації системи «людина - житло - середовище» та при розв'язанні конкретних оптимізаційних задач дозволило у порівнянні з аналогами зробити постановку задач більш коректною і спростити технічні труднощі.

Практичне значення одержаних результатів:

1. Застосування системи оцінювання якостей житла, удосконалених процедур обробки та аналізу даних, а також їх узгодження зі стратегіями розв'язання оптимізаційних задач дозволяє скоротити кількість варіантів проектів, спростити розрахунки, зекономити час та інші ресурси в процесі проектування, а також підвищити якість проектування за рахунок об'єктивної оцінки конкретних проектних рішень та їх узгодженості і більш раціонального розподілу ресурсів.

2. Застосування комплексу оптимізаційних процедур дозволяє на будь-якій стадії проектування визначити «вузькі місця», обрати конкретні заходи оптимізації, визначити їх вплив на стан людини, оцінити можливий ефект, узгодити з заходами, запропонованими на інших стадіях розробки архітектурних та дизайнерських рішень для віх рівнів організації системи «людина - житло - середовище».

3. Система оцінювання якості житла створює базу для уточнення проектних норм.

4. Система оцінювання якості житла дозволяє уточнювати окремі конструкторські і дизайнерські рішення, верифікувати рекламу, здійснювати об'єктивне порівняння різних варіантів проекту, або з аналогічними рішеннями конкурентів, а також визначати обґрунтованість вартості житла.

Результати дисертації впроваджено в реальному проектуванні в Державному НДІ проектування міст «Діпромісто», інституті УкрНДІпро-ектреставрація, будівельному управлінні Державного управління справами Президента України, в компанії Київбудінвест, в учбовому процесі кафедри архітектурної кваліметрії КНУБА (курс «Основи оцінки нерухомості»).

Особистий внесок здобувача полягає у розробці таблиці загальних показників системи оцінки якості житла; визначенні, вимірюванні та узгодженні окремих показників; розробці та реалізації комплексу оптимізаційних процедур; створенні методики оцінки конкретних дизайнерських рішень та проектів у цілому; дослідженні та практичному впровадженні системи оцінювання якості щодо конкретних проектів.

Апробація результатів дисертації. Матеріали дисертації доповідались на 1-й Науково-практичній конференції «Геометричне та комп'ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн» (с. Новий Світ, 2004), 4-й Кримській конференції «Геометричне та комп'ютерне моделювання: енергозбереження, екологія, дизайн» (м. Алушта, 2007), щорічних науково-практичних конференціях КНУБА (2003 - 2008), Всеукраїнських наукових семінарах з прикладної геометрії та технічної естетики (Київ, КНУБА, 2007 - 2008).

Публікації. Основні матеріали дослідження опубліковані в 6 наукових роботах (з них 5 - в наукових фахових виданнях).

Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел, додатку; має повний обсяг 206 сторінок, містить 55 рисунків, 50 таблиць, список використаних джерел налічує 147 найменувань.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі подано загальну характеристику роботи, визначено актуальність, предмет та об'єкт дослідження, мету й задачі дисертації, сформульовано наукову новизну та практичну значущість роботи, визначено особистий внесок здобувача..

Розділ 1. Досвід дослідження якості дизайн-рішень. В розділі виконано детальний огляд методик, що застосовуються в економіці дизайну, зокрема, щодо об'єктів архітектурного середовища, промислового дизайну та об'єктів декоративно-ужиткового мистецтва. Проаналізовано генезис розвитку понятійного апарату стосовно окреслених задач дослідження.

Виконано детальний аналіз методів та технологій кількісної оцінки якісних показників об'єктів архітектури, в тому числі житла. Виявлено позитивні риси та недоліки підходів, що існують. Зокрема, виявлено проблеми у неврахуванні неадитивності складних систем, удосконаленні система кореляцій, бальних оцінок та методик обробки і представлення результатів оцінювання. Окремо розглянуто досвід використання методів прикладної геометрії та комп'ютерно-графічних технологій у вирішенні кваліметричних задач.

В другому розділі (Комплексна система оцінювання споживчих якостей житла) обгрунтовано та описано систему оцінювання якості житла як систему, засновану на показниках, які відображають процес самоорганізації системи «людина - житло - середовище», включаючи її самодиференціацію на якісно відмінні складові із збереженням цілісності системи в цілому.

Визначено вимоги до математичного апарату, який базується на використанні теорії самоорганізації С-простору Ю.М.Ковальова (ТССП). Описано основні положення ТССП, виявлено їх адаптованоість до проблеми оцінювання якості житла.

Прийнятність ТССП до використання стосовно розглядуваної задачі є доцільною, оскільки:

1) сценарії самоорганізації дозволяють описати структуру як системи «людина - житло - середовище», так і її окремих компонентів;

2) взаємодії в ході самоорганізації відповідають взаємодіям компонентів системи «людина - житло - середовище». При цьому вони корелюють не тільки із подразниками і сприйняттями, але й з психофізіологічними процесами, які викликають ці сприйняття;

3) в ході самоорганізації визначається кількісний склад показників та природно обґрунтовуються їх пріоритети та вагові коефіцієнти.

Досліджена гуманітарна складова оцінки якості житла, в тому числі, проблеми сприйняття, мотивацій, потреб, емоцій, меж саморегуляції системи. Зокрема, межі саморегуляції системи визначаться, виходячи з необхідності підтримки динамічної рівноваги організації, що формалізується як недопущення розшарування (або згортки). Запропоновано узагальнення: якщо для останнього з задіяних у процесі адаптації рівнів припустимі межі зміни показників задовольняють 1:Ф, то для попередніх (1, 2,... , k, рахуючи від останнього) вони розраховуються за формулою:

(1)

Де: Ф- число Фібоначчі, i - кількість елементів останнього шару n.

Комплексна система оцінювання якості житла (КСОЯЖ) включає чотири компоненти:

· таблицю показників, з урахуванням їх розподілу по рівням;

· процедуру визначення показників і загальної оцінки якості житла;

· методику обробки і представлення показників;

· процедуру аналізу отриманих результатів.

Запропоновано та детально описано зміст кожного з елементів КСОЯЖ. З урахуванням розподілу сприйняттів та емоційних станів по рівням, а також обмежень, викликаних умовами саморегуляції, складемо таблицю показників якості житла (Таблиця 1).

Перший стовпчик цієї таблиці містить перелік рівнів взаємодії людини, житла і середовища. Це дає можливість упорядкувати показники і бальні оцінки.

У другому і третьому стовпчиках містяться дані про види сприйняттів і потреби людини. Їх задоволеність є основою визначення загальних і окремих показників.

У четвертому стовпчику наведено емоційну оцінку психічного стану людини при задоволенні чи не задоволенні визначених у третьму стовпчику потреб.

У п'ятому і шостому стовпчиках наведено загальний показник рівня та його бальну оцінку. Бальна оцінка відображає обмеження, які випливають з принципу неадитивності та умов саморегуляції системи: мінімальна величина загального показника рівня дорівнює сумі максимальних загальних показників всіх попередніх рівнів, поділеній на Ф. Кількість балів обрана з умов зручності підрахунку. Сума балів по окремим показникам для кожного рівня не повинна перевищувати мінімального значення загального показника рівня, помноженого на Ф. Вихід суми за межу такого значення означає незадовільність архітектурних, дизайнерських і конструктивних рішень.

Слід зробити одне уточнення. Індивідуальна значимість релігійного чи культурного символу, особистісне колористичне уподобання, надважливе значення якогось із комунікаційних засобів (наприклад, з професійних міркувань) тощо можуть значно підвищити суб'єктивну значущість відповідного об'єкту. Це можна врахувати, провівши тестування, яке визначить уподобання мешканців [].

У сьомому стовпчику подано окремі показники, які розкривають зміст архітектурних, дизайнерських та конструктивних рішень для кожного з рівнів. Таким чином з'являється можливість гнучкої оцінки ресурсів та їх перерозподілу у залежності від отриманого ефекту.

Таблиця 1.

№ рівня	Вид сприйняття	Потреби	Емоційна оцінка комфорту/ дискомфорту	Загальний показник рівня	Оцінка значущо-сті	Окремі показники
1	інтуїція	єдність з навколишнім середовищем	відчуття удачі, сприя-тливого ходу подій, гармонії з навколи-шнім середовищем / відчуття «чорної смуги», невдач-ливості, дисгармонії	цілісність системи «людина - житло - середови-ще»	2750 -4450	комунікативність, відпові-дність оточую-чому середо-вищу, релігій-ній та культур-ній традиції, екологічність
2	інсайт, гомео-стаз	збереження гомеостазу, психічна самодостатність	відчуття самодостат-ності, здоров'я, спокою, радості, оптимізму, віри в майбутнє / відчуття хвороби, внутріш-нього конфлікту, нев-доволення, песимізму, швидкої смерті, потворності й тлінності світу	цілісність та само достатність житла	760 - 1230	естетика споруди, єдність стилю, безпека, автономність, адаптивність, престижність
3	плюс воля	самореалізація, самоповага	відчуття волі, почуття переваги, упевненість у досяжності мети / пригніченість, триво-га, слабкість занепо-коєння, непевність,	умови для самореалізації	210 - 340	склад та функціональні можливості приміщень, їх трансфор-мованість
4	плюс розум	Пізнан-ня, упо-рядкова-ність	відчуття упоряд-кованості, у просторі-часі, «правильності» зовнішнього й внут-рішнього світу, їх ін-телектуальне усвідом-лення як закономір-них / відчуття хаосу зовнішнього й внут-рішнього світу, їх ін-телектуальної непізна-ваності,випадковості	об'ємно-планувальні рішення	58 - 94	форма, пропорції, розміри приміщень, ергономічність обладнання
5	плюс сенсорні сприйняття	Сенсор-ний ком-форт, підтри-мування тонусу	відчуття врівноваже-ності, сили, «гармонії стихій», на рівні інте-лектуальних побудов і безпосереднього сприйняття світу / почуття неврівнова-женості, виснаження сил, сенсорного стомлення, «ворожнечі стихій»	сенсорний комфорт	16 - 26	колористичні, акустичні та інші рішення, забезпечення термовологісного, світлового та інших видів комфорту
6-7	те ж	те ж	відчуття здорового зору й слуху / відчут-тя поганого зору, слабкого слуху і т.д.	нюанси ко-лористич-них та інш-их рішень	6 - 10	те ж

На етапі визначення показників розроблено процедуру відбору експертів та описано методику опитування.

Обробка протоколів та представлення результатів.

1. Якщо експертне оцінювання проведено n експертами по М показникам, то результатами оцінки будуть величини , де - порядковий номер експерта, - порядковий номер показника. Оскільки оцінювання проводиться методом ранжирування, являють собою ранги показників, що оцінюються.

Оцінки, дані експертами, розглядаються як випадкові величини, що утворюють виборки з n елементів для кожного з показників. Для кожної виборки розраховується математичне очікування:

(2)

де _ij - вагові коефіцієнти показників

Далі розраховуються вибіркова дисперсія:

, (3)

та середнє квадратичне відхилення

(4)

Існують два варіанти використання отриманих величин:

А). Якщо провадиться тільки одна оцінка, використовується тільки (2);

Б). Якщо дається ряд послідовних оцінок (наприклад, у ході роботи над проектом), використовуються (2) - (4) для дисперсійного аналізу і порівняння математичних очікувань із метою виявлення впливу на оцінки певного фактору.

Для кожного шару визначаються сумарні оцінки окремих показників та розраховується сумарна оцінка:

(5)

, (6)

де k - номер рівня.

Представлення результатів доцільно здійснювати у графічній формі, у вигляді спеціальних гістограм.

Аналіз результатів. Комплексна оцінка якості житла визначає, наскільки досконалим є проектне рішення. Порівняння теоретичної суми загальних показників рівнів із фактичною сумою експертних оцінок характеризує величину «резерву», який може бути використано для покращення проектного рішення. Міра відхилення показника від теоретичного значення виявляє вузькі місця рішення, підказуючи, на якому саме рівні слід ввести удосконалення. Слід запобігати як гіпертрофування окремих рівнів, так і нехтування ними, незважаючи на невелику вартісну вагу деяких з них, оскільки це позначиться на оцінці єдності системи і негативно вплине на її загальну оцінку.

Аналогічно інтерпретуються взаємовідносини між загальними і окремими показниками для кожного з рівнів: порівняння загального показника з теоретичними значеннями характеризує досконалість проектного рішення в цілому; порівняння окремих показників з теоретичними значеннями показують, де саме знаходяться «вузькі місця»; міра гармонійності характеризує загальну збалансованість рішень рівня і підказує можливий напрямок і характер заходів по удосконаленню рішення.

Результати аналізу дають підстави для ефективного розподілу фінансових і матеріальних ресурсів при проектуванні і будівництві житла.

Наведено приклад застосування КСОЯЖ стосовно задач оптимізації системи «людина - житло - середовище».

Можливості підходу полягають в наступному: на різних етапах дизайн-проектування відбувається уточнення переліку стадій проектування («вписування» в навколишнє середовище; забезпечення самодостатності житла; визначення загального компонування і складу приміщень; визначення пропорцій і розмірів; обґрунтування колористичних та інших рішень), їх змісту і цілей, узгодження окремих проектів (у часі; за важливістю тощо); виконується оцінка якості проектних рішень, окремих рівнів, системи в цілому та визначаються «слабкі місця» системи; визначаються можливі заходи щодо удосконалення проектних рішень або системи в цілому.

Наведено приклади застосування КСОЯЖ при розвэязанні оптимізаційних задач, що виникають в процесі проектування та будівництва житла: оцінка оптимальності організаційних структур, оцінка ефективності розподілу фінансових ресурсів, оцінка ефективності іноваційних заходів у процесі будівництва.

Таким чином, використання КСОЯЖ можливе на всіх стадіях проектування. Як показують наведені приклади, навіть у порівнянні з тими випадками, де вже використовувалися окремі елементи теорії самоорганізації, урахування принципу неаддитивності дозволяє досягнути додаткового позитивного ефекту.

Розділ 3. Оптимізація архітектурних і дизайнерських рішень на основі комплексної системи оцінки якостей житла. Розглянуто три категорії архітектурних та дизайнерських рішень для використання в КСОЯЖ це:

- взаємодія з навколишнім середовищем і самодостатність;

- об'ємно-планувальні рішення;

- сенсорний комфорт.

Таке групування є зручним, оскільки відповідає ієрархії потреб, відповідно, духовних, інтелектуальних та чуттєвих. Використовуючи сучасний набір показників взаємодії із навколишнім середовищем як основний доповнюємо його деякими традиційними оцінками, у сучасній інтерпретації за: екологічними, геолого-гідрологічними, кліматичними умовами. Крім того, враховуються рельєф місцевості, наявність рік, озер та інших водних джерел, характер рослинності, навколишня забудова, зручність розташування ділянки та комунікаційні можливості. Розглядаемо їх послідовно, визначаючи кореляції з проектними рішеннями.

Відносні оцінки ваги факторів єдності та самодостатності випливають із порівняння відповідних балів (2750 - 4450 і 760 - 1230 відповідно). Видно, що забезпеченню єдності слід приділяти більшу увагу, оскільки її вплив має більш фундаментальний характер і задовольняє більш глибинні потреби. Те ж зауваження стосується і окремих показників рівнів. Очевидним є й те, що заходами нижнього рівня не можна компенсувати невдалих рішень вищих рівнів. Проте слід не допускати явно провальних рішень навіть і по показникам із відносно невеликими ваговими коефіцієнтами, оскільки це приведе до негармонійності, а отже і відсутності єдності системи «людина - житло - середовище» і має знижувати оцінку на першому рівні, тобто в максимальній мірі.

Вибір складу приміщень, їх форм та розмірів обумовлений необхідністю створення найкращих умов для задоволення потреб мешканців, з урахуванням їх віку, статі, роду занять і уподобань, а також соціального статусу. До потреб відносяться як прості біологічні потреби, так і вищі потреби самореалізації, спілкування, дослідження. У відповідності до цього, оптимізаційні заходи полягають у: правильному визначенні складу приміщень (необхідних, але не зайвих) за умови природних фінансових та ресурсних обмежень; розташуванні приміщень, що обумовлено двома факторами: зовнішнім середовищем та їх функціональністю; функціональністю та обладнанням приміщень.

Визначення механізмів впливу елементів середовища. Суть гіпотези полягає у наступному. В результаті пристосування людини до умов оточуючого середовища склалася система сприйняття, яка моделюється сценарієм 1С, 1О. При роботі в приміщенні оператор ізолюється і йому доводиться сприймати його форму як заміну середовища. В результаті система сприйняття починає еволюціонувати, наближаючись до виду, що відповідає графу організації приміщення (приміщення > стеля, стіни, підлога > площини, поверхні > лінії, ребра > вершини). Для перебудови доводиться затрачувати певний потенціал, розмір котрого і визначає ступінь впливу геометрії приміщення. При цьому невідповідності топологій графів, що виражають сценарій 1С, 1О та структуру приміщення, так само, як і невідповідність груп і порядків симетрії характеризують канали і напрямки обмінів.

Крім того, слід внести два принципових уточнення:

1. Сприйняття форми відноситься до рівня 4, відтак оцінка цього фактору (разом з пропорціями та розмірами приміщень) знаходиться в межах 58-94 балів, причому вага форми, пропорцій і т.д. визначається окремо;

2. Логічно вважати вважати меблі та обладнання продуктом подальшого структурування приміщення, відтак, площини (поверхні), лінії і точки, що їх утворюють мають бути враховані у графі організації приміщення у відповідних групах, але з коефіцієнтом 1/Ф, що і відображає цей факт.

Відносні ваги чинників підраховуються за уточненими формулами, а саме:

різниця між фактичним _f і теоретичним _i потенціалом:

, (7)

де К - останній з шарів, що зіставляються;

k - перший з шарів, що зіставляються;

a_i - узагальнений ваговий коефіцієнт, що враховує умови сприйняття k₁:

a_i=k₁*а_і-₁/Фі;

фактичний потенціал, що враховує вплив меблів та обладнання:

р_f = р_і^к + р_і^м/Ф,

де: р_і^к - потенціал площин (поверхонь), ліній, точок кімнати;

р_і^м - потенціал площин (поверхонь), ліній, точок обладнання чи меблів;

різниця між фактичною n_f і теоретичною n_i кількістю елементів шарів, окремо для кожного з них:

, (8)

де n_f = n_і^к + n_і^м/Ф,

а n_і^к та n_і^м - кількості елементів і-го шару для кімнати та меблів чи обладнання відповідно;

різниця між фактичними s_f і теоретичними s_i порядками симетрії (в разі однаковості груп симетрії) для кожного з задіяних шарів:

(9)

де у={0, групи симетрії не однакові; 1, групи симетрії однакові};

s_f = s_і^к + уs_і^м ,

s_і^к та s_і^м - порядки симетрії для елементів кімнат та меблів відповідно.

Загальна формула оцінки впливу приміщення, враховує всі ці компоненти:

(10)

Мінімальні обміни має пірамідальна форма, яка ніби «консервує» існуючий порядок, що надає їй переваги у приміщеннях, призначених для зберігання чи відпочинку. Найбільше розбіжностей має сфера; її вплив ініціює згортку, що відповідає очистці системи сприйняття, і цей ефект корелює з результатами ряду психологічних досліджень. Використання таких приміщень у звичайних цілях є небажаним. Вплив паралелепіпеду визначається тим, що він підтримує обміни на всіх рівнях; його можна застосовувати для підтримки певного тонусу.

Забезпечення сенсорного комфорту. За своїм характером вплив зовнішніх факторів на органи почуттів людини має для одних відчуттів здебільшого фізіологічний, а для інших - психологічний характер.

До перших відносяться відчуття температури, вологості, руху, складу повітря (включаючи задимленість або забрудненість шкідливими речовинами чи запиленість), а також сонячне випромінювання. До другої групи факторів відносяться сприйняття кольору, звуку, запаху, тактильні відчуття. Звідси випливає природний план оцінки і оптимізації сенсорного комфорту: спочатку слід забезпечити фізіологічний комфорт, а потім регулювати психологічний тонус людини.

Зокрема, фізіологічний комфорт розглядається у вигляді наступного комплексу: термовологісний спокій, якість повітря в приміщеннях, умови акустичного комфорту, оптимізація освітлення, побічні фактори.

Практична цінність комплексу оптимізаційних заходів полягає у тому, що на будь-якій стадії проектування є можливість визначити «вузькі місця», обрати конкретні заходи оптимізації, визначити їх вплив на стан людини, оцінити можливий ефект, узгодити з заходами, запропонованими на інших стадіях розробки архітектурних та дизайнерських рішень для віх рівнів організації системи «людина - житло - середовище».

В розділі 4 (Використання системи оцінки якості житла в реальному проектуванні) наводяться приклади ефективного застосування концепції КСОЯЖ.

В усіх параграфах даного розділу матеріал подається у наступній послідовності:

· постановка і вихідні дані задачі;

· склад і характеристика групи експертів, особливості процедури опитування;

· питання анкет, оцінки, та в окремих випадках, аргументація чи особливі думки експертів;

· статистична обробка відповідей;

· графічне представлення результатів оброки;

· висновки та рекомендації, в тому числі по ефективності тих чи інших рішень.

Розглянуто оцінку місця забудови для двох різних за постановкою та змістом проектів: розміщення житлового комплексу з вбудовано-прибудованими приміщеннями громадського призначення та підземним паркінгом (АР Крим, п. м. т. Гурзуф, вул. Санаторна, 33) та оцінка впливу 24-х поверхового житлового будинку з підземним паркінгом на стан оточуючої забудови (м. Київ, Дніпровський район, вул. Раїси Окіпної, 3г).

Остаточні оцінки місця забудови для першого проекту наведені в Табл. 2.

Таблиця 2.

№ питання	Максимальні теоретичні значення окремих і групового показників	Фактичні значення окремих і групового показників
1	227	219
2	151	114
3	227	227
4	189	150
5	189	147
6	170	132
7	170	124
8	227	200
9	151	119
10	4450	4284

Відзначимо наступне:

1. Сума окремих показників складає 1432 бали, що ненабагато менше максимального теоретичного значення для першого рівня - 1700 балів. Це підтверджує висновок про якісний вибір місця забудови;

2. Те ж саме показує порівняння групової оцінки з теоретичними максимальним і мінімальним її значеннями: 2750<4284<4450;

3. Разом з тим, порівняння по окремим показникам показує, що потрібно передбачити заходи, покликані компенсувати посередні геолого-гідрологічні умови, передбачити басейни, озеленення території та збільшення комуникативності об'єкту. Питання зносу малоцінної оточуючої забудови має бути вирішено у ході реконструкції п.м.т. Гурзуф.

За другим проектом остаточні оцінки місця забудови мають вигляд (таблиця 3):

Таблиця 3.

№ питання	Максимальні теоретичні значення окремих і групового показників	Фактичні значення окремих і групового показників
1	227	150
2	4450	3754

1. Значення окремого показника складає 66,1% від теоретично максимального теоретичного значення для першого рівня. Це підтверджує, що вибір місця забудови бажає кращого;

2. Значення групового показника складає 84,3 % від максимального значення. Це означає, що сам по собі проект подобається, і справа в тому, що слід ретельніше поставитись до перелічених вище заходів.

Розглянуто також задачу оцінки самодостатності житла, що здійснювалася для проекту житлового комллексу в п.м.т. Гурзуф.

Іншим прикладом застосування КСОЯЖ є вирішення задач порівняння складу та планування приміщень.

Оскільки показники трансформованості знаходяться за нижньою границею гармонійності для обох об'єктів, показники розташування приміщень для комплексу у Гурзуфі знаходиться на цій межі, а для будинку у Києві опускається нижче неї, слід вжити заходів до їх покращення, оскільки втрата гармонійності (незважаючи на невелику кількість балів для цього рівня) суттєво відіб'ється на загальній оцінці проектів в цілому.

В кінці розділу наведено інші практичні приклади застосування та впровадження КСОЯЖ: оцінка сенсорного комфорту готельних номерів мережі Green House, оцінка проекту житлової резиденції Green House та якості реклами цього об'єкту.

житло якість проектний народногосподарський

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

В роботі розв'язано задачу створення системи об'єктивних показників якості житла та відповідної технології комплексного оцінювання. Практичні результати у вигляді дослідження ряду реальних проектних рішень створюють основу для розв'язання значної народногосподарської проблеми і впроваджені у кількох організаціях.

Достовірність та ефективність комплексної системи оцінювання якостей житла підтверджується її узгодженістю з теорією самоорганізації складних систем, даними психології, можливостями її використання як для оцінки системи «людина - житло - середовище» в цілому, так при більш докладному аналізі окремих рівнів та рішень, застосуванням для розв'язання різного роду оптимізаційних задач, практичними впровадженнями, а також порівняннями з існуючими аналогами.

Застосування комплексної системи оцінювання якості житла дозволяє формалізувати співвідношення між неоднорідними критеріями оцінювання, теоретично обґрунтувати граничні значення показників, удосконалити процедур обробки і аналізу результатів опитування.

Удосконалення процедур обробки та представлення даних опитування здійснено на основі принципу неадитивності систем. Це дозволяє аналізувати різнорідні дані окремих рішень, оцінок рівнів і системи в цілому, зберігаючи їх єдність, аналізувати відхилення і збалансованість проектних рішень.

Новою є пропозиція комплексу оптимізаційних заходів, що представлені на всіх рівнях системи «людина - житло - середовище», узгоджені між собою і з системою оцінювання якостей житла.

Практична цінність комплексу оптимізаційних заходів полягає у тому, що на будь-якій стадії проектування є можливість визначити «вузькі місця», обрати конкретні заходи оптимізації, визначити їх вплив на стан людини, оцінити можливий ефект, узгодити з заходами, запропонованими на інших стадіях розробки архітектурних та дизайнерських рішень для віх рівнів організації системи «людина - житло - середовище».

Практична цінність комплексної системи оцінювання якостей житла, удосконалених процедур обробки та аналізу даних, а також їх узгодження зі стратегіями розв'язання оптимізаційних задач полягає в скороченні кількості варіантів, спрощенні розрахунків, економії часу та інших ресурсів в процесі проектування, а також у підвищенні якості проектування за рахунок об'єктивної оцінки конкретних проектних рішень та їх узгодженості і більш раціонального розподілу ресурсів.

Крім комплексної оцінки, СОЯЖ дозволяє оцінювати окремі рішення, верифікувати рекламу, здійснювати об'єктивне порівняння різних варіантів проекту або з аналогічними рішеннями конкурентів, а також визначати обґрунтованість вартості житла.

Матеріали дисертації створюють базу для уточнення проектних норм та кореляції конструкторських і дизайнерських рішень.

Достовірність та ефективність комплексної системи оцінювання якостей житла підтверджується її узгодженістю з теорією самоорганізації складних систем, даними психології, можливостями її використання як для оцінки системи «людина - житло - середовище» в цілому, так при більш докладному аналізі окремих рівнів та рішень, застосуванням для розв'язання різного роду оптимізаційних задач, практичними впровадженнями, а також порівняннями з існуючими аналогами.

Застосування комплексної системи оцінювання якості житла дозволяє формалізувати співвідношення між неоднорідними критеріями оцінювання, теоретично обґрунтувати граничні значення показників, удосконалити процедур обробки і аналізу результатів опитування.

Удосконалення процедур обробки та представлення даних опитування здійснено на основі принципу неадитивності систем. Це дозволяє аналізувати різнорідні дані окремих рішень, оцінок рівнів і системи в цілому, зберігаючи їх єдність, аналізувати відхилення і збалансованість проектних рішень.

Новою є пропозиція комплексу оптимізаційних заходів, що представлені на всіх рівнях системи «людина - житло - середовище», узгоджені між собою і з системою оцінювання якостей житла.

Практична цінність комплексу оптимізаційних заходів полягає у тому, що на будь-якій стадії проектування є можливість визначити «вузькі місця», обрати конкретні заходи оптимізації, визначити їх вплив на стан людини, оцінити можливий ефект, узгодити з заходами, запропонованими на інших стадіях розробки архітектурних та дизайнерських рішень для віх рівнів організації системи «людина - житло - середовище».

Практична цінність комплексної системи оцінювання якостей житла, удосконалених процедур обробки та аналізу даних, а також їх узгодження зі стратегіями розв'язання оптимізаційних задач полягає в скороченні кількості варіантів, спрощенні розрахунків, економії часу та інших ресурсів в процесі проектування, а також у підвищенні якості проектування за рахунок об'єктивної оцінки конкретних проектних рішень та їх узгодженості і більш раціонального розподілу ресурсів.

Крім комплексної оцінки, СОЯЖ дозволяє оцінювати окремі рішення, верифікувати рекламу, здійснювати об'єктивне порівняння різних варіантів проекту або з аналогічними рішеннями конкурентів, а також визначати обґрунтованість вартості житла.

Матеріали дисертації створюють базу для уточнення проектних норм та кореляції конструкторських і дизайнерських рішень.

житло якість проектний народногосподарський

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Панько А.Н. Комплексная оценка дизайн-решений на стадии предварительного проектирования// Сб. научных трудов КНУТД (Спецвыпуск). - К.:КНУТД, 2004. - С. 248 - 251.

2. Панько О.М. Принципи системного підходу щодо оцінки, створення та реалізації дизайн-проекту // Технічна естетика і дизайн. - 2005. - Вип. 3 - 4. - С. 34 - 36.

3. Ковальов Ю.М., Панько О.М., Башта О.Т. Використання системи оцінки якості житла для розподілу матеріальних і фінансових ресурсів // Прикл. Геометрія та інж. графіка. - 2007. - Вип. 78. - С. 268 - 276.

4. Панько О.М. Система оцінювання якості житла.// Містобудування та територіальне планування. - К.:ВІПОЛ. - 2007. - Вип. 27. С.

5. Ковальов Ю.М., Товбич В.В., Панько О.М. Система оцінювання якості житла: приклад практичного застосування // Технічна естетика і дизайн. - 2008. - Вип. 5. - С. 116 - 124.

6. Панько О.М. Системний аналіз та узгоджена оцінка дизайн-проектів стосовно задач формування інтер'єрів // Тези доповідей науково-практичної конференції КНУБА. - К.: КНУБА, 2005. - с. 77 - 78.

Размещено на Allbest.ru