Размещено на http://www.allbest.ru/

Київський національний університет будівництва і архітектури

УДК 711.455(210.5)

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Принципи формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах

18.00.04 - Містобудування та ландшафтна архітектура

Шешукова Світлана Валеріївна

Київ - 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана у Київському національному університеті будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки, молоді та спорту України

Науковий керівник: доктор архітектури, професор Панченко Тамара Федотівна, професор кафедри містобудування Київського національного університету будівництва і архітектури

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор Шулик Василь Васильович, декан архітектурного факультету Полтавського національного технічного університету ім. Ю. Кондратюка, м. Полтава

кандидат архітектури, доцент Бондар Юрій Олександрович, доцент кафедри містобудування Інституту аеропортів Національного авіаційного університету, м. Київ

Захист відбудеться " 9 " червня 2011 року о 13-00 год. на засіданні спеціалізованої вченої ради Д 26.056.02 у Київському національному університеті будівництва і архітектури за адресою: 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31, ауд. 466

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Київського національного університету будівництва і архітектури, 03680, м. Київ, Повітрофлотський проспект, 31

Автореферат розісланий " 6 " травня 2011 року

Вчений секретар спеціалізованої вченої ради В.В. Товбич

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Головними передумовами розвитку курортно-рекреаційної та туристичної сфери у Азово-Чорноморському регіоні України і, зокрема, її найважливішої складової частини - сфери громадського обслуговування є: унікальність природних та культурних ресурсів в цьому регіоні; резерви вільного часу та вигідне транспортне сполучення з приморськими курортно-рекреаційними зонами для проведення відпустки різних верств населення; вплив інформаційно-рекламних засобів для сприяння розвитку іноземного туризму; розширення змісту і структури закладів обслуговування з урахуванням індивідуальних потреб людей.

У процесі Євроінтеграції України важливим чинником є зростання приватного сектора в економіці, розвиток об'єктів малого і середнього підприємництва, що стосується, перш за все, сфери обслуговування. Однак, визнана пріоритетною курортно-рекреаційна діяльність в умовах Азово-Чорноморського регіону на нинішній час не має достатньої законодавчо-правової та державної фінансової підтримки.

Для стимулювання регіонального розвитку та окремих приморських поселень Криму Європейський Союз та ООН у 2011 році здійснили фінансову допомогу обсягом 1,5 млн. євро на організацію "Агенції регіонального розвитку" для сприяння створенню нових робочих місць та підвищенню соціальних стандартів, а також передбачили 5 млн. євро на розвиток туризму у Криму з метою залучення іноземних інвестицій та підвищення стандартів у сфері обслуговування. Це свідчить про важливість та актуальність наукової проблеми реформування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах в умовах нових соціально-економічних відносин в напрямку кардинальної трансформації цієї сфери з урахуванням таких чинників, як "попит-пропозиція", "багатофункціональність та спеціалізація", "додаткові послуги" та інших.

Створення конкурентоспроможного обслуговування по відношенню до західних аналогів вимагає значного розширення та оновлення не тільки номенклатури об'єктів обслуговування для різних категорій населення, але й більш ефективного використання курортно-рекреаційних територій за рахунок об'єднання окремих ділянок підприємств обслуговування на комплексній основі.

Законодавча та нормативно-методична база для проектування об'єктів курортно-рекреаційного обслуговування, в тому числі і громадського обслуговування, представлена деякими законами України - "Про туризм", "Про курорти" та державними будівельними нормами - ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (Розділ 5 та 6), ДБН В.2.2-16-2005 "Культурно-видовищні та дозвіллєві заклади", ДБН В.2.2-13-2003 "Спортивні та фізкультурно-оздоровчі споруди", ДБН В.2.2-10-2001 "Заклади охорони здоров'я", ДБН В.2.2-23:2009 "Підприємства торгівлі" та іншими.

Однак, в цих регулятивних документах немає необхідних рекомендацій, норм та інших показників, що відповідають новим соціально-економічним реаліям: посиленню комерційної спрямованості закладів громадського обслуговування, появі нових видів закладів обслуговування з більш складною технологічною структурою, збільшенню площ територій обслуговуючого призначення.

В зв'язку з цим постає питання здійснення наукового дослідження на основі системного підходу до сфери громадського обслуговування в умовах курортно-рекреаційних зон, яке передбачає: а) врахування "балансу інтересів" відпочиваючих та місцевого населення у сфері обслуговування; б) інтегрування елементів обслуговування закритої мережі в курортно-рекреаційних закладах з об'єктами громадського обслуговування відкритої мережі; в) забезпечення містобудівної практики відповідними засобами (методами, нормами, прийомами) для переходу від "об'єктного" до "територіально-просторового" проектування систем громадського обслуговування.

Для більш адекватного розуміння сутності об'єкту дослідження необхідно розмежувати значення близьких за змістом понять: "курортно-рекреаційне обслуговування" - повний комплекс різних видів об'єктів (закладів, готелів, парків) для надання послуг та обслуговування всіх контингентів тимчасового та частково постійного населення; "громадське обслуговування" - складова частина курортно-рекреаційного обслуговування (заклади, приміщення, території) для надання послуг в установах дозвілля, спорту, лікувально-оздоровчих центрах тощо; "мережа об'єктів обслуговування" - закрита частина (заклади для обслуговування виключно відпочиваючих) та відкрита частина (заклади для обслуговування без обмежень всіх категорій відвідувачів); "система громадського обслуговування" - цілеспрямовано сформована сукупність: об'єктів відкритої та закритої мереж, загальнокурортних та загальноміських центрів, спільних контактних територій (пляжів, набережних, парків тощо), об'єднаних просторовими взаємозв'язками (пішохідними, екскурсійними, лікувальними теренкурами тощо).

Протягом багатьох років проблеми курортно-рекреаційного обслуговування досліджувались в таких науково-дослідних установах України, як "КиївЗНДІЕП", "НДПІмістобудування", Одеській державній академії будівництва та архітектури, Українському державному науково-дослідному інституті проектування міст "Діпромісто" ім. Ю.Білоконя.

Містобудівні основи розвитку населених місць, які є науковою базою для формування систем обслуговування, представлено у фундаментальних працях Ю.М. Білоконя, М.М Дьоміна, В.Ф. Макухіна, А.П. Мардера, В.І. Нудельмана, В.О. Тімохіна, Г.Й. Фільварова, І.О. Фоміна, Б.С. Черкеса; в умовах курортів, зон відпочинку та туризму - у дослідженнях В.Й. Зарецького, В.А. Ніколаєнка, Т.Ф. Панченко, І.Д. Родічкіна, В.В. Шулика; архітектурно-типологічні основи дослідження різних видів об'єктів забудови відображено у наукових працях В.А. Абизова, В.І. Єжова, Л.М. Ковальського, В.В. Куцевича, Ю.Г. Рєпіна, О.С. Слєпцова, В.І. Соченка, В.В. Товбича, В.П. Уреньова, В.Г. Штолька та інших вітчизняних вчених. Відома російська школа з вивчення проблем курортно-рекреаційного обслуговування, представниками якої є Е.О. Знаменська, І.І. Іонов, Ю.М. Лобанов, О.І. Мелік-Пашаєв, М.А. Орлов, Ю.Б. Хромов та інші.

Окремі проблеми містобудівного та архітектурно-типологічного спрямування щодо формування обслуговування в курортно-рекреаційних зонах розглянуто в наукових працях Г.А. Андріанової, О.Є. Богомолова, В.Л. Глазиріна, Й.М. Голик, А.М. Давидова, Д.В. Єжова, В.Л. Ільницького, М.М. Кушніренко, М.М. Несух, Р.В. Тимченко, С.М. Хасієвої та інших.

Наукові роботи з питань містобудівної курортно-рекреаційної інфраструктури було опубліковано спеціалістами зарубіжних країн, серед яких - B.R. Bramwell, G.W. Candilis, W.С. Gartner, H.В. Golden, С.М. Hall, L.E. Helber, S.F. McCool, J.Sc. McMahan, V.P. Stauskas, A.J. Veal та інші.

Незважаючи на наявність наукових праць, які переважно присвячено вивченню специфіки закладів громадського обслуговування як об'єктів типологічних досліджень, містобудівні проблеми їх розташування в структурі курортно-рекреаційних зон залишаються ще до кінця не вивченими. Окрім цього, за останні роки помітно змінився функціональний склад закладів обслуговування, значно зросли потреби в них споживачів та відвідувачів, що відповідно розширило територіальні параметри зон обслуговування. В зв'язку з цим, необхідно узагальнити, як теоретичні дослідження, так і запропонувати практичні рішення щодо містобудівних аспектів формування систем громадського обслуговування в унікальних умовах приморських територій.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Напрямок наукових досліджень узгоджується з Указом Президента України "Про заходи щодо розвитку туризму і курортів в Україні" (№136/2007 від 21 лютого 2007 р.); "Концепцією розвитку курортно-рекреаційного и туристичного комплексу АРК до 2010 року" (Сімферополь, 2002 р.); Міжнародним проектом "Guidelines on Territorial Planning in Coastal Zone" (ЕС - Euroconsult, 2009 р.) та рядом проектів постанов і розпоряджень, що знаходяться в процесі розробки.

Мета дослідження - розробити наукові принципи та практичні рекомендації щодо формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах.

Завдання дослідження:

· проаналізувати сучасний стан, вітчизняний та зарубіжний досвід, виявити основні проблеми організації громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах;

· визначити вплив соціально-економічних чинників на розширення обслуговуючої сфери;

· удосконалити номенклатуру об'єктів громадського обслуговування з урахуванням структури зайнятості відпочиваючих в умовах приморських територій;

· запропонувати методи територіально-просторової організації систем громадського обслуговування;

· розробити рекомендації щодо визначення параметрів елементів систем громадського обслуговування;

· сформулювати нові наукові принципи та розробити моделі планувальної структури систем громадського обслуговування.

Об'єкт дослідження - системи громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах.

Предмет дослідження - принципи та методи територіально-просторового формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах.

Методика дослідження базується на системному підході до вивчення складної соціально-економічної, функціональної та територіально-просторової структури систем громадського обслуговування. В якості основних методів дослідження використано статистичний, літературний та планувальний аналіз, графоаналітичне та експериментальне моделювання.

Інформаційною базою дисертаційного дослідження були матеріали та статистичні дані Державного комітету статистики та Державної прикордонної служби України, Всесвітньої туристичної організації, Державної служби туризму та курортів України, матеріали, опубліковані в наукових періодичних виданнях, а також результати проведених автором досліджень. Окрім цього, дисертаційне дослідження спирається на існуючі нормативно-методичні документи та на висновки аналізу зарубіжної практики.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Запропоновано розширену номенклатуру з включенням нових об'єктів громадського обслуговування з урахуванням структури зайнятості відпочиваючих в умовах приморських курортно-рекреаційних зон.

2. Обгрунтована необхідність переходу від об'єктного до територіально-просторового рівня проектування систем громадського обслуговування на основі впровадження методів функціонально-фокусованого розміщення об'єктів, варіантного пошуку місць їх розташування, визначення "центрів тяжіння".

3. Досліджено вплив містобудівних умов на формування систем громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах та в населених пунктах, розташованих на приморських територіях, визначено форми їх взаємодії та створення "контактних зон" обслуговування.

4. Сформульовано нові наукові принципи та розроблено моделі формування планувальної структури систем громадського обслуговування (цілісне середовище, комунікаційні коридори, ядерно-мережева структура), а також встановлено типологію територіальних одиниць обслуговуючого призначення.

5. Розроблено рекомендації з визначення параметрів територіальних елементів систем громадського обслуговування та встановлено пропорційні співвідношення територій обслуговування в різних функціональних зонах.

Практичне значення одержаних результатів. Наукові результати дисертації, які мають теоретичне значення (номенклатура об'єктів, типологія обслуговуючих територій, містобудівні принципи та планувальні моделі) можуть бути використані у подальших наукових дослідженнях; прикладні результати - методи просторового формування та показники параметрів функціональних елементів систем обслуговування доцільно використовувати при розробленні детальних планів території курортно-рекреаційних зон. Результати дисертаційного дослідження можуть бути впроваджені у навчальний процес при підготовці архітекторів та аспірантів у вищих навчальних закладах.

Рекомендації дисертації впроваджено автором у наступних роботах: 1) Детальний план території прибережної зони Приморського району м. Маріуполя, 2005 р.; 2) Генеральний план (коригування) Нікітського ботанічного саду - Національного наукового центру (НБС-ННЦ) в с.м.т. Нікіта, АР Крим 2008 р.; 3) Генеральний план (коригування) м. Скадовськ. Планувальна організація території загальнокурортного громадського центру, 2011р.

Особистий внесок автора дисертації. Результати проведеного дослідження отримані автором особисто, що засвідчується одноосібними публікаціями. В статті, опублікованій у співавторстві з професором Т.Ф. Панченко: "Проблеми організації громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах" автору належить обгрунтування специфіки організації сфери громадського обслуговування у приморських поселеннях та гіпотеза її трансформації.

Апробація результатів дослідження. Основні положення та результати дослідження доповідались автором та отримали схвалення на наукових конференціях: ІІІ Міжнародна конференція молодих вчених GAC-2010 (25-27 листопада 2010 р., м. Львів); Наукова конференція молодих вчених, аспірантів та студентів (4-6 листопада 2008 р., м. Київ); Наукова конференція молодих вчених, аспірантів та студентів (3-5 листопада 2009 р., м. Київ).

Публікації. Основні положення дисертації опубліковано у 8 статтях у фахових виданнях, включених до переліку ВАК України, та у 3-х тезах доповідей у матеріалах наукових конференцій.

Структура і обсяг роботи. Дисертація складається із вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатків. Загальний обсяг дисертації -192 сторінки, в тому числі 120 сторінок основного тексту, 33 рисунка, список використаних джерел обсягом 198 найменувань - 19 сторінок, 7 додатків - 16 сторінок.

Основний зміст дисертації

У першому розділі "Передумови розвитку громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах" проведено аналіз сучасного стану сфери обслуговування приморських курортно-рекреаційних зон Азово-Чорноморського регіону України, виявлено основні проблеми її розвитку, проаналізовано соціально-економічні чинники впливу на цю галузь та досліджено зарубіжний досвід планувальної організації систем обслуговування.

Аналіз науково-проектних робіт щодо характеристики сучасного стану та перспектив розвитку курортно-рекреаційної та туристичної сфери в Азово-Чорноморському регіоні України засвідчив, що на нинішній час використовується лише 15 % потенційних рекреаційних ресурсів приморського узбережжя; ємність мережі курортно-оздоровчих, рекреаційних та туристичних закладів складає 455,0 тис. місць при відповідних прогнозах розвитку до 3000,0 тис. місць. При цьому найбільш ресурсоємним за потенціалом є Кримський субрегіон, у якому показники розвитку даної галузі на перспективу можуть бути збільшені у 8,8 разів, а у Причорноморському та Приазовському субрегіонах відповідно у 7,3 та 2,7 разів. Разом з тим, при наявності значного попиту на курортно-рекреаційні послуги як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринках, щорічний приріст кількості відпочиваючих в цьому регіоні складає лише 1,0%, а кількість непрацюючих закладів становить близько 22,0 %. Це обумовлено недостатнім рівнем розвитку сфери обслуговування в курортно-рекреаційних зонах як головного критерію якості і комфортності середовища для відпочинку.

Аналіз існуючого стану мережі курортно-рекреаційних об'єктів регіону свідчить про те, що ні за якістю інфраструктури, ні за рентабельністю вони не досягають світового рівня в повній мірі і потребують докорінної трансформації, забезпечуючи перехід від "масового споживача" до "індивідуального замовника послуг". Курортно-рекреаційне обслуговування - це специфічна сфера, де її соціальна роль та економічний ефект повинні бути взаємодоповнюючими чинниками. Крім того, суттєве значення для функціонування цієї сфери діяльності мають політичні фактори, соціальна стабільність, рівень доходів населення та цін на відповідні послуги та сезонні коливання.

Економічні переваги розвитку цієї сфери, особливо у туристично розвинених країнах, надзвичайно вагомі: узагальнено у світовому вимірі - це понад 2 млн. малих і середніх підприємств, зайнятість економічно активного населення до 15,0 %, валовий внутрішній продукт (ВВП) понад 10,0 %.

Проведений аналіз наукових праць з економіки за напрямком дослідження дозволив зробити висновок, що необхідно дотримуватись принципу "балансу інтересів" соціальних та економічних функцій, при якому оздоровлення населення сприяє відновленню ринку праці, а будівництво нових закладів - створенню додаткових робочих місць, що в цілому може забезпечити суттєве зростання ВВП. Статистичні дані свідчать про те, що на нинішній час в Україні в цій галузі показник валового внутрішнього продукту складає 0,6-1,0 % на відміну від 10,0 - 30,0 % ВВП в інших державах, що доводить необхідність інтенсивного розвитку не тільки курортно-рекреаційної галузі, але в першу чергу сфери обслуговування, як самостійного виду діяльності, яка за темпами зростання значно випереджає виробничу сферу, автоматично створює додаткові робочі місця у супровідних галузях (будівництво, транспорт, виробництво сувенірної продукції тощо).

На підставі проведених досліджень для удосконалення обслуговуючої сфери в приморських курортно-рекреаційних зонах рекомендується: збільшити загальну чисельність та потужність об'єктів громадського обслуговування (до 15 разів); здійснити будівництво технологічно нових підприємств обслуговування з розширеним асортиментом якісних послуг (до 30 видів); забезпечити на цій основі організацію в цій галузі нових робочих місць як засобу зниження рівня безробіття (650 місць на кожні 100 місць у сфері обслуговування).

Аналіз зарубіжних джерел доводить, що формування систем обслуговування в курортно-рекреаційних зонах в багатьох країнах базується на широких "маркетингових" дослідженнях, глибокому аналізі "попиту та пропозицій", швидкому реагуванні на постійну "зміну потреб" споживачів. На основі дослідження більш ніж тридцяти зарубіжних курортно-рекреаційних зон проведено їх класифікацію за рівнем розвитку систем обслуговування, кількістю пропонуємих послуг та визначено наступні групи: системи "зі стандартним" набором послуг (близько 10-16 найменувань); з "розширеним" набором послуг (близько 18-25 найменувань); зі "спеціалізованим" набором послуг (спа-курорти, гольф-курорти, казино-курорти та аква-курорти).

На основі вивчення попиту встановлено рейтинг об'єктів обслуговування, що функціонують на територіях зарубіжних приморських курортно-рекреаційних зон, серед яких п'ять перших позицій займають заклади харчування, плавальні басейни, спа-центри, салони краси та магазини.

У процесі дисертаційного дослідження було проаналізовано проектні рішення приморських зон Atlantis Paradise Island (Багамські о-ви), Serrenia (Єгипет), San Alfonso Del Mar (Чілі), Leucate-Bacares та La Grande-Motte (Франція) та інших, на основі яких була визначена закономірність розміщення об'єктів громадського обслуговування в залежності від функціонального призначення: в єдиних мережах (заклади харчування, заклади торгівлі); в локальних групах (спортивні заклади, заклади культури та розваг, ділові установи); одиничними об'єктами (тематичні парки, парки атракціонів, аквапарки).

Узагальнюючи проблеми вітчизняного досвіду та зарубіжної практики, слід констатувати, що існують чинники які не сприяють ефективному розвитку курортно-рекреаційної та обслуговуючої сфери в приморських курортно-рекреаційних зонах Азово-Чорноморського узбережжя та зростанню її конкурентоспроможності на світовій арені, в тому числі: несформованість національної стратегії розвитку даної галузі та відповідних структур з інтегрованого управління цією галуззю; відсутність наукового прогнозування потреб населення у місцях відпочинку та параметрів їх розвитку у відповідності до ресурсних та економічних можливостей; невизначеність інвестиційної політики та невідповідність сучасним вимогам стандартів обслуговування.

У другому розділі "Аналіз чинників, які впливають на формування систем громадського обслуговування" представлено структуру зайнятості відпочиваючих в умовах приморських територій, виявлено нові вимоги до розширення номенклатури об'єктів громадського обслуговування та визначено містобудівні умови формування систем громадського обслуговування.

Аналіз наукових робіт з питань соціології та психології відпочинку засвідчив, що основним фактором, який формує соціальну структуру відпочиваючих є "мотивація рекреантів", в тому числі такі її основні аспекти, як соціодемографічні (віковий діапазон, сімейний стан, освіта, матеріальне становище), психофізичні (стиль життя, сфера діяльності, зацікавлення, інтереси), характер відпочинку (спокійний, активний, спортивний, пізнавальний, пригодницький, лікування та оздоровлення). Встановлено, що на формування систем обслуговування мають вплив життєві цикли людини - біологічні (сон, прийом їжі), соціально-побутові (робота, навчання), часові - денні (відпочинок протягом дня), тижневі (вихідні дні), річні (відпустка, свята) тощо.

На основі проведених досліджень виявлено дві групи форм рекреаційної діяльності: група відновлення (лікувальні, оздоровчі та пасивно рекреаційні заняття) і група розвитку (активно рекреаційні, спортивні та туристично-екскурсійні заняття). До того ж існує різний характер зв'язків між заняттями - черговість, послідовність, сумісність.

Аналіз попереднього досвіду організації систем обслуговування та вивчення сучасних потреб суспільства у відпочинку, туризмі та лікуванні виявив, що основними видами громадського обслуговування тимчасового населення (відпочиваючих) в курортно-рекреаційних зонах України є: курортно-оздоровче, туристично-екскурсійне, рекреаційне, культурно-розважальне, громадське харчування, фізкультурно-спортивне, торговельно-побутове, адміністративно-комунальне.

Співставлення даних щодо діяльності санаторно-курортних, рекреаційних закладів та туристичних готелів Одеської, Миколаївської, Херсонської, Донецької, Запорізької областей та АР Крим в різні пори року свідчить про нерівномірне завантаження цих закладів в залежності від сезону. Це вказує на недостатню кількість пропонуємих об'єктів обслуговування і, як результат, малий процент відвідувань курортно-рекреаційних зон Азово-Чорноморського узбережжя в зимовий та весняно-осінній періоди. Окрім цього, незаперечним фактором повільного розвитку систем громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах є відсутність обгрунтувань та розрахунків необхідної кількості об'єктів обслуговування у містобудівній документації - генеральних планах приморських міст, детальних планах територій курортно-рекреаційних зон та комплексів, у місцевих правилах забудови приморських територій.

З метою продовження рекреаційного сезону шляхом цілорічного функціонування курортно-оздоровчих, рекреаційних, туристичних та готельних закладів, автором запропонована "розширена номенклатура об'єктів обслуговування", яка передбачає створення як нових об'єктів обслуговування, так і розвиток існуючих типів закладів. На основі аналізу світових тенденцій в сфері послуг та детальному вивченню складу об'єктів обслуговування зарубіжних курортів сформована удосконалена номенклатура, яка передбачає включення наступних об'єктів обслуговування: до групи курортно-оздоровчих установ - спа-центри, криті штучні пляжі; до підприємств громадського харчування - мережа спеціалізованих ресторанів; до фізкультурно-спортивних установ - яхт-клуби, дайвінг-центри, скеледроми, клуби водного та кінного спорту, гольф-клуби; до установ культури та мистецтва - міні-музеї та міні-зоопарки, дельфінарії, акваріуми, інтернет-клуби, боулінг-клуби тощо. Окрім цього, рекомендується окремо розвивати мережу об'єктів дитячого та ділового обслуговування. обслуговуючий громадський приморський відпочиваючий

Автором встановлено, що за умов розширення номенклатури об'єктів громадського обслуговування та будівництва нових типів об'єктів згідно світових стандартів кількість рекреаційних занять може вагомо збільшитись (в сезон малих навантажень на 30 %, в сезон "пік" на 50 %).

Дані пропозиції можуть бути впроваджено у вигляді змін до ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" (Розділ 6 та додаток 6.2 - "Орієнтовні норми розрахунку установ і підприємств загальнокурортного обслуговування").

Детальний аналіз практики планування та забудови курортно-рекреаційних зон (Великої Ялти, Великої Алушти, Великої Феодосії) дозволив виділити найбільш характерні типи містобудівної ситуації та особливості формування систем громадського обслуговування. В крупних приморських містах, таких як Одеса, Євпаторія, Ялта, Алушта доцільно виділяти "автономні" (в межах курортно-рекреаційних зон) та "напівавтономні" (в межах населених пунктів) системи обслуговування. З урахуванням планувальної структури малих приморських поселень системи об'єктів громадського обслуговування можуть формуватись "на стику" курортно-рекреаційної та сельбищної зон (єдина система загальнокурортного та загальноміського громадського обслуговування), "суміжно" на окремих ділянках (дві підсистеми - загальнокурортного та загальноміського громадського обслуговування) або "відокремлено" в курортно-рекреаційних зонах (самостійні системи на нових територіях). В залежності від природних умов розвитку курортно-рекреаційних зон системи громадського обслуговування можуть бути структуровані як: лінійні системи - вздовж морського узбережжя; вузлові системи - в умовах складного рельєфу та глибинні системи - при природних обмеженнях у прибережній смузі.

В ході дослідження виявлено різні форми організації сукупності об'єктів громадського обслуговування, які можуть представляти собою відповідні "мережі об'єктів", "цілісні системи" та "громадські центри", стосовно яких охарактеризовано суттєву відмінність однієї форми організації від іншої.

У третьому розділі "Містобудівні принципи формування систем громадського обслуговування" досліджено особливості і представлено моделі територіально-планувальної організації систем громадського обслуговування, запропоновано підходи та методи визначення оптимальних варіантів розміщення об'єктів обслуговування, сформульовані основні планувальні принципи формування систем громадського обслуговування та розроблено рекомендації з визначення параметрів їх окремих функціональних елементів.

Доведено, що розвиток систем громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах вимагає кардинально іншого підходу, має базуватись на формуванні її як єдиного територіально-просторового середовища (рис. 1), з переходом від завдань "об'єктного" до "містобудівного" проектування. На основі цієї позиції визначено типологію територіальних одиниць, в межах яких доцільно створювати системи громадського обслуговування: "необмежена територія" - для організації функцій туризму та спорту (екскурсійні об'єкти, території для теренкурів, кінних та велопрогулянок, акваторії для водних видів спорту тощо); "параметризована територія" - для створення умов для лікування та відпочинку (пляжі, спортивні та дитячі майданчики, відкриті басейни, аквапарки тощо); "об'ємно-просторовий елемент території" - для будівництва спеціалізованих закладів обслуговування (курортно-лікувальні установи, підприємства торгівлі та харчування, криті басейни тощо).

З метою підвищення ефективності взаєморозміщення об'єктів громадського обслуговування, базуючись на моделі та алгоритмі пошуку відповідних точок на площині (за Є.О. Олейниковим), автором запропоновані удосконалені методи формування даних систем з відповідним математичним апаратом: "метод просторового розміщення" об'єктів громадського обслуговування - при формуванні нових курортно-рекреаційних зон для вирішення проблеми багатоваріантності розміщення об'єктів громадського обслуговування; "метод визначення оптимального розміщення об'єктів громадського обслуговування" - для вирішення задач взаєморозміщення об'єктів та зручності щоденного користування; "метод визначення центрів тяжіння" з урахуванням місць проживання та місць обслуговування - для пошуку "фокусних" ділянок територій для розміщення об'єктів обслуговування та їх центрів.

Системи громадського обслуговування приморських курортних міст та курортних селищ, як правило, формуються з урахуванням двох груп населення (постійного та тимчасового). На основі аналізу містобудівних рішень курортно-рекреаційних зон, генеральних планів приморських міст та курортних селищ встановлено, що принципове значення має створення "спільної зони громадського обслуговування" або "контактної зони". Проведеними розрахунками визначено, що її питома вага у загальній площі системи обслуговування складає: для малих курортних міст та курортних селищ - 70,0%, для курортних міст - 40,0%, для курортно-рекреаційних зон в поліфункціональних приморських містах - 10,0%. Це необхідно враховувати при формуванні збалансованої системи громадського обслуговування в умовах приморських населених місць.

На основі дослідження структури курортно-рекреаційної діяльності в межах прибережної частини встановлено пропорційне співвідношення площ територій функціональних елементів системи громадського обслуговування, що складає: для об'єктів обслуговування, розташованих в місцях проживання відпочиваючих - 50,0%, розташованих на території парків та пішохідних артерій - 30,0%; розташованих в межах пляжної та припляжної території - 20,0 %. З урахуванням цих пропозицій здійснено розрахунки орієнтовних територіальних показників з деталізацією їх за функціями.

Здійснений науковий аналіз містобудівних умов, структури діяльності відпочиваючих, нових вимог до розширення номенклатури об'єктів громадського обслуговування, узагальнення вітчизняного та світового досвіду їх проектування, врахування специфіки прибережного розміщення курортно-рекреаційних зон - всі ці досліджені аспекти дозволили сформулювати основні принципи територіально-просторової організації систем громадського обслуговування: "принцип формування цілісного середовища" з розміщенням об'єктів громадського обслуговування в єдиній територіально-просторовій структурі (курортні комплекси, контактні зони, парки тощо); "принцип формування комунікаційних коридорів" з розміщенням об'єктів громадського обслуговування в просторово-лінійних структурах за напрямком руху відпочиваючих (набережні, алеї, вулиці тощо); "принцип формування ядерно-мережевої структури" з розміщенням об'єктів громадського обслуговування в поліцентричних структурах, що складаються з мережі центрів громадського обслуговування (рис. 2).

З використанням цих принципів розроблено планувальні моделі, що передбачають в залежності від містобудівних умов територіальне розширення систем громадського обслуговування (на нових ділянках) або їх ущільнення (в умовах реконструкції).

Відповідно до кожного із запропонованих принципів відтворено "сценарії" курортно-рекреаційного процесу (довільний, запрограмований, змішаний) та розроблено схеми варіантів отримання послуг в різних об'єктах.

Важливим аспектом формування територіально-просторової структури систем громадського обслуговування є візуальне сприйняття відпочиваючими оточуючого ландшафту, яке згідно досліджень автора має різні форми (відкритість, багатоплановість, панорамність тощо).



Рис. 1 Територіально-просторова модель системи громадського обслуговування.



Рис. 2 Моделі формування систем громадського обслуговування

Загальні висновки

Тенденції соціально-економічного розвитку України на сучасному етапі свідчать про національні стратегічні цілі підвищення ролі курортно-рекреаційної та туристичної галузі у господарському комплексі України.

1. Встановлено, що одним із пріоритетних напрямків розвитку курортно-рекреаційної галузі в Азово-Чорноморському регіоні є формування систем громадського обслуговування світового рівня, що сприятиме збільшенню податкових надходжень в країні та регіоні, зростанню валового внутрішнього продукту, залученню вітчизняних та іноземних інвестицій, розширенню сфери об'єктів малого та середнього підприємництва, створенню нових робочих місць, загальному підвищенню рівня життя місцевого населення. Доведено, що сфера курортно-рекреаційного будівництва та об'єктів громадського обслуговування за темпами зростання випереджає виробничу сферу, а економічні показники її функціонування в багатьох туристично розвинених країнах Європи становлять понад 10,0 % ВВП (в Україні до 1,0%).

2. Досліджено вплив основних чинників на формування та розвиток систем громадського обслуговування - соціальних, економічних, містобудівних, функціональних.

Проведено детальний аналіз курортно-рекреаційного процесу, виявлено основні форми рекреаційної діяльності (санаторно-курортне лікування, оздоровчий відпочинок, туристичні екскурсії тощо), досліджено соціальну структуру та мотивації відпочиваючих, що складаються з багатьох аспектів: соціодемографічних, психофізичних, характеру відпочинку, а також з життєвих циклів людини - біологічних, соціально-побутових, часових.

На підставі проведених досліджень встановлена необхідність збільшення чисельності та потужності об'єктів громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах (в середньому до 15 разів) та створення технологічно нових підприємств і збільшення асортименту якісних послуг.

3. Запропоновано розширену номенклатуру об'єктів громадського обслуговування в умовах приморських курортно-рекреаційних зон, в якій представлено нові об'єкти обслуговування (спа-центри, криті штучні пляжі, дайвінг-центри, центри водного спорту, аквапарки, інтернет-клуби тощо), які сьогодні не регламентовані діючими нормативними актами, але частково поширені у практичному плані.

Визначена ефективність впровадження удосконаленої номенклатури закладів обслуговування, яка полягає у продовженні курортного сезону та збільшенні кількості курортно-рекреаційних занять: в літній період на 50,0%, в зимовий - на 30,0%. Представлено розгорнуту класифікацію об'єктів громадського обслуговування з урахуванням специфічних умов приморських територій та особливостей курортно-рекреаційної діяльності (за розташуванням, функціональним складом, частотою відвідування, експлуатаційним періодом).

4. Доведена необхідність переходу від побудови традиційної для житлових утворень трьохступеневої системи обслуговування (щоденне, періодичне, епізодичне) та двоступеневої системи в курортно-рекреаційних зонах (закрита та відкрита мережі) - до функціонально-фокусованої системи обслуговування.

Запропоновано модифіковані методи визначення дислокації окремих об'єктів обслуговування, їх груп та "фокусних ділянок" територій громадського призначення, а саме: метод просторового (багатоваріантного) розміщення об'єктів громадського обслуговування, метод оптимального розміщення об'єктів громадського обслуговування з урахуванням унормованих радіусів доступності, метод визначення "центрів тяжіння" відпочиваючих з урахуванням місць проживання.

5. Обґрунтована доцільність переходу від об'єктного до містобудівного підходу при проектуванні курортно-рекреаційних зон та їх складової частини - систем громадського обслуговування. Запропоновано типологію територіальних одиниць обслуговуючого призначення (необмежена територія, параметризована територія, об'ємно-просторовий елемент території).

Надано рекомендації щодо пропорційного співвідношення ділянок з об'єктами громадського обслуговування для різних функціональних територій курортно-рекреаційних зон (в умовах місць проживання, паркових територій, пляжів тощо).

Встановлено, що в приморських населених пунктах різного типу доцільно створювати автономні і напівавтономні системи громадського обслуговування, контактні та спільні зони обслуговування для тимчасового та постійного населення.

6. Сформульовано основні планувальні принципи формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах (цілісного середовища, комунікаційних коридорів, ядерно-мережевої структури), які можуть бути застосовані в різних містобудівних умовах та передбачають створення різних територіально-просторових структур, різних сценаріїв відвідування (від вільного до запрограмованого), можливість моделювання візуально-просторових зв'язків (відкритих, прохідних, дифузних) та враховують специфіку планувальної організації курортно-рекреаційної зони за призначенням (для дітей, для молоді, для сімей, змішаного типу).

Виявлено, що в залежності від природних умов розвитку приморських курортно-рекреаційних зон системи громадського обслуговування можуть бути структуровані як: лінійні системи - вздовж морського узбережжя; вузлові системи - в умовах складного рельєфу та глибинні системи - при природних обмеженнях у прибережній смузі.

7. Передбачено, що основні положення дисертаційної роботи в частині містобудівних аспектів формування систем громадського обслуговування можуть бути впроваджено в прикладних наукових дослідженнях курортів, зон рекреації та туризму, у навчальному процесі та підготовці фахівців вищого рівня кваліфікації за спеціальністю містобудування та ландшафтна архітектура, а також у нормативно-методичних документах, зокрема, у ДБН 360-92** "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" - рекомендації щодо розширення номенклатурного складу об'єктів громадського обслуговування та нормативних показників площ територій громадського призначення в курортно-рекреаційних зонах. Окремі результати дисертації щодо номенклатури нових об'єктів обслуговування можуть бути розвинуті у подальших дослідженнях типологічного напрямку, використані у практиці проектування та забудови нових курортних та рекреаційних комплексів і туристичних центрів, а положення роботи щодо визначення територіальних параметрів елементів систем громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах можуть бути предметом подальших наукових містобудівних досліджень.

Список опублікованих праць за темою дисертації

1. Панченко Т.Ф., Шешукова С.В. Проблеми організації громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних / Т.Ф. Панченко, С.В. Шешукова // Містобудування та територіальне планування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Осетрін. - К., КНУБА, 2007. - Вип. 28. - С. 187-194.

2. Шешукова С.В. Соціальна структура та типологія відпочиваючих в умовах рекреаційних територій / С.В. Шешукова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Дьомін. - К., КНУБА, 2008. - Вип. 20. - С. 243-248.

3. Шешукова С.В. Сучасний стан та перспективи розвитку курортно-рекреаційного обслуговування населення в Азово-Чорноморському регіоні / С.В. Шешукова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Дьомін. - К., КНУБА, 2009. - Вип. 21. - С. 181-185.

4. Шешукова С.В. Зарубіжний досвід створення системи курортно-рекреаційного / С.В. Шешукова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Дьомін. - К., КНУБА, 2009. - Вип. 22. - С. 247-251.

5. Шешукова С.В. Приморський пляж - один з основних елементів курортно-рекреаційного обслуговування / С.В. Шешукова // Містобудування та територіальне планування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Осетрін. - К., КНУБА, 2009. - Вип. 35. - С. 472-476.

6. Шешукова С.В. Соціально-економічні умови як фактор розширення обслуговуючої сфери (на прикладі курортно-рекреаційних зон Азово-Чорноморського регіону) / С.В. Шешукова // Коммунальное хозяйство городов : Наук.-техн. збірник / Серія: Економічні науки. - К.: Техніка, 2009. - Вип. 89. - С. 490-497.

7. Шешукова С.В. Принципи формування планувальної структури систем громадського обслуговування / С.В. Шешукова // Сучасні проблеми архітектури та містобудування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Дьомін. - К., КНУБА, 2011. - Вип. 26. - С. 206-215.

8. Шешукова С.В. Типологія територіальних одиниць системи громадського обслуговування в курортно-рекреаційних зонах / С.В. Шешукова // Містобудування та територіальне планування : Наук.-техн. збірник / Відпов. ред. М.М. Осетрін. - К., КНУБА, 2011. - Вип. 39. - С. 460-464.

Тези конференцій

1. Шешукова С.В. Удосконалення номенклатури об'єктів обслуговування в курортно-рекреаційних зонах / С.В. Шешукова // Наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА, 4-6 лист. 2008 р. : Тези доповідей. - К.: КНУБА, 2008 - С. 242.

2. Шешукова С.В. Особливості зарубіжного підходу до формування курортів та курортно-рекреаційного обслуговування / С.В. Шешукова // Наукова конференція молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА, 3-5 лист. 2009 р. : Тези доповідей. - в 2 частинах. - Ч.2. - К.: КНУБА, 2009. - С. 195.

3. Шешукова С.В. Територіально-просторова організація системи громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах / С.В. Шешукова // Геодезія, архітектура та будівництво : Матеріали ІІІ Міжнародної конференції молодих вчених GAC-2010, (25-27 лист. 2010 р.). - Львів, Видавництво Львівської політехніки, 2010. - С. 50-51.

Анотація

Шешукова Світлана Валеріївна. Принципи формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.04 - містобудування та ландшафтна архітектура. - Київський національний університет будівництва і архітектури. - Київ, 2011.

У дисертаційному дослідженні встановлено сучасні проблеми та тенденції розвитку сфери обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах Азово-Чорноморського регіону України, проаналізовано вітчизняну та зарубіжну практику організації систем обслуговування та досвід створення різних видів і форм громадського обслуговування. Запропонована оновлена номенклатура об'єктів громадського обслуговування з урахуванням специфіки її функціонування в приморських курортно-рекреаційних зонах, представлена розширена класифікація об'єктів обслуговування. Визначено та сформульовано поняття: система громадського обслуговування, мережа об'єктів обслуговування та центр громадського обслуговування.

Встановлена необхідність територіально-просторового підходу до формування систем об'єктів громадського обслуговування, запропоновано типологію територіальних одиниць, методи розрахунку оптимального розміщення об'єктів обслуговування, визначено питому вагу контактних зон обслуговування при різних містобудівних умовах розміщення. Визначено пропорційні співвідношення територій систем обслуговування на різних ділянках курортно-рекреаційної зони в залежності від функціонального призначення та розроблено рекомендації для визначення параметрів територіальних елементів систем громадського обслуговування.

Сформульовано нові планувальні принципи формування систем громадського обслуговування в приморських курортно-рекреаційних зонах (цілісного середовища, комунікаційних коридорів, ядерно-мережевої структури) та рекомендовано впроваджувати ці принципи у проектну практику на основі запропонованих планувальних моделей.

Ключові слова: системи громадського обслуговування, курортно-рекреаційні зони, територіально-просторовий підхід, планувальні принципи, територіальні одиниці, елементи обслуговуючих територій.

Аннотация

Шешукова Светлана Валериевна. Принципы формирования систем общественного обслуживания в приморских курортно-рекреационных зонах. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.04 - градостроительство и ландшафтная архитектура. - Киевский национальный университет строительства и архитектуры. - Киев, 2011.

В диссертационном исследовании выявлены современные проблемы и тенденции развития сферы обслуживания в приморских курортно-рекреационных зонах Азово-Черноморского региона Украины, проанализирована отечественная и зарубежная практика организации систем обслуживания и создания различных видов и форм общественного обслуживания. Детально рассмотрена социально-экономическая роль обслуживающей сферы как отдельной отрасли экономики и выявлена взаимосвязь ее развития с экономическим ростом региона и государства в целом, доказана необходимость развития массового и социальноориентированного отдыха и важность формирования развитой высококачественной инфраструктуры обслуживания. Исследована социальная структура и мотивации отдыхающих, выявлена специфика их занятости и формы рекреационной деятельности в условиях приморских курортно-рекреационных территорий.

В научной работе предложена новая номенклатура объектов общественного обслуживания с учетом специфики ее функционирования в приморских курортно-рекреационных зонах, определена эффективность внедрения такой номенклатуры; представлена расширенная классификация объектов обслуживания на основе четырнадцати характерных признаков их формирования в условиях данных территорий. Даны определения понятиям: "система объектов общественного обслуживания", "сеть объектов обслуживания", "центр общественного обслуживания", "элемент обслуживающей территории".

Установлена необходимость территориально-пространственного подхода к формированию систем общественного обслуживания, предложена типология территориальных единиц (неограниченная территория, параметризированная территория, объемно-пространственный элемент территории), на основе которой рассмотрены три уровня формирования систем общественного обслуживания (пространственный, территориальный, объектный). Предложены модифицированные методы определения дислокации отдельных объектов обслуживания, их групп и "фокусних участков" территорий общественного назначения. Выделены контактные зоны (общие зоны обслуживания) для временного и постоянного населения, определен их удельный вес в общей площади системы обслуживания для различных градостроительных условий размещения (курортных поселков, курортных городов, крупных приморских городов).

Разработаны новые показатели пропорционального соотношения основных территорий системы обслуживания для разных функциональных участков курортно-рекреационных зон (для территории мест проживания, для территории зеленых насаждений и парков, для пляжа и припряжной территории). Изучены элементы обслуживающих территорий системы общественного обслуживания, даны рекомендации территориальных параметров формирования этих элементов. Рассмотрена структура общекурортных (общекурортно-общегородских) центров общественного обслуживания с учетом их дальнейшего развития и даны предложения по увеличению действующего нормативного показателя для расчета площади общекурортного центра.

Сформулированы новые планировочные принципы формирования систем общественного обслуживания в приморских курортно-рекреационных зонах (целостной среды, коммуникационных коридоров, ядерно-сетевой структуры), которые рекомендовано внедрять в проектную практику при различных градостроительных условиях. Предложенные принципы предусматривают создание различных территориально-пространственных структур (линейных, компактных, рассредоточенных), разнообразие сценариев курортно-рекреационного процесса (от свободного до запрограммированного), возможность моделирования визуально-пространственных связей (открытых, сквозных, диффузных). На основе предложенных планировочных моделей представлены варианты развития систем общественного обслуживания путем территориального расширения (на новых участках) или их уплотнения (в условиях реконструкции).

Ключевые слова: системы общественного обслуживания, курортно-рекреационные зоны, территориально-пространственный подход, планировочные принципы, территориальные единицы, элементы обслуживающих территорий.

Summary

Sheshukova Svitlana Valeriivna. Рrinciples of forming public service systems in seaside resorts and recreational areas. - Manuscript.

The dissertation on the competition of graduate degree of Candidate of architecture on speciality 18.00.04 - Town-planning and Landscape architecture. - Kyiv National University of Construction and Architecture. - Kyiv, 2011.

Actual problems and tendencies of development service sphere in seaside resorts and recreational areas of the Azov and Black Sea region of Ukraine are examined in dissertation, domestic and foreign practice of organizing service systems and experience of creating various kinds and forms of public service are analyzed. The new objects nomenclature of public service taking into account specificity of its functioning in seaside resorts and recreational areas is offered, the expanded objects classification of service is presented. The concepts of a public service objects system, a network of service objects and the public service center are defined.