Сучасні технологічно-організаційні моделі використання баштових кранів

Размещено на http://www.allbest.ru/

КИЇВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА І АРХІТЕКТУРИ

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата технічних наук

Сучасні технологічно-організаційні моделі використання баштових кранів

Спеціальність 05.23.08 - Технологія та організація промислового та цивільного будівництва

Пиляєв Ростислав Станіславович

Київ 2011

Дисертацією є рукопис.

Робота виконана на кафедрі машин і обладнання технологічних процесів Київського національного університету будівництва і архітектури Міністерства освіти і науки України.

Науковий керівник - доктор технічних наук, професор

НАЗАРЕНКО Іван Іванович, Київський національний університет будівництва і архітектури, завідувач кафедри машин і обладнання технологічних процесів.

Офіційні опоненти:

доктор технічних наук, професор

ПОКОЛЕНКО Вадим Олегович, Київський національний університет будівництва і архітектури, професор кафедри менеджменту в будівництві;

кандидат технічних наук

СКАКУН Володимир Анатолійович, ТОВ «Укр-Астра», заступник директора.

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Специфікою сучасної організації будівництва є підвищена концентрація засобів механізації в ущільнених умовах ведення будівельно-монтажних та спеціалізованих робіт. Така зосередженість основних виробничих фондів на будівельних майданчиках вимагає підвищеної уваги як до організаційно-технологічних рішень будівництва, так і до будівельної техніки. Тенденція удорожчання вартості землі і, як наслідок, зростання поверховості та удосконалення конструктивних схем будівель спричинюють посилення вимог до функціонально-технічних та економічних характеристик баштових кранів, як провідних механізмів висотного будівництва. Значний вплив на ритмічність та якість будівництва завдають закордонні компанії, що виступають в якості інвесторів. Вони вимагають усунення таких негативних явищ як високі експлуатаційні витрати, малий ресурс вантажопідйомної техніки та її низька продуктивність, внаслідок чого суттєво зростає вартість будівельної продукції і знижується рентабельність будівництва.

Вирішення проблеми криється не тільки в оцінці наявної техніки, що є специфікою сучасного будівельного ринку, але й потребує пошуку і впровадження організаційно-технологічних рішень, зокрема розробка моделей ефективного лізингу.

Потреба наукового обґрунтування вирішення зазначеної низки складних наукових проблем і визначає актуальність даної дисертаційної роботи.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами.

Робота пов'язана з тематикою наукових досліджень кафедри «Організації і управлінням будівництвом» та «Технології будівельного виробництва» Київського національного університету будівництва і архітектури, що сформована у відповідності до Закону України «Про інвестиційну діяльність», «Концепції економічної стабілізації та зростання в Україні», «Науково-практичної концепції технічного оновлення та модернізації будівельної галузі та інвестиційної сфери в цілому» (постанова кабміну України № 1201-050/01 від 12.09.2010 р.).

Мета роботи полягає в розробці сучасного, модернізованого науково-аналітичного обґрунтування складу парку вантажопідйомної техніки в будівельних організаціях у відповідності з вимогами ринку робіт та послуг.

Досягнення означеної мети забезпечено вирішенням наступних задач:

1) оцінка та аналіз стану досліджень в галузі організації та технології застосування вантажопідйомної техніки;

2) вибір та обґрунтування системи параметрів, що моделюють умови та результати використання вантажопідйомної техніки;

3) дослідження методологічних основ формування оптимального рішення механізації будівельних організацій; оптимізація складу та структури парку машин будівельної організації;

4) розробка проектних рішень по вдосконаленню ефективності застосування вантажопідйомної техніки, зокрема лізингових послуг.

Об'єктом дослідження є вантажопідйомна техніка будівельних організацій, а предмет: технологічно-організаційні моделі ефективного використання парку машин будівельної організації.

Методи дослідження. Забезпечення основної мети дисертаційної роботи досягнуто обґрунтованим вибором раціональної структурно-логічної схеми дослідження, використанням достовірних і загальноприйнятих методів - статистичного моделювання, системного та структурного аналізу, методів теорії ймовірностей, теорії масового обслуговування.

Наукова новизна роботи полягає у встановленні нових аналітичних залежностей визначення провідних чинників, що формулюють моделі і умови ефективного використання вантажопідйомної техніки в будівельних організаціях. Встановлені умови оптимізації комплекту парку машин і механізмів (ПММ), що працюють в технологічному просторі спільно із баштовими кранами, та визначені раціональні організаційно-технологічні умови застосування комплектів «автобетонозмішувач - перевантажувальний бункер - баштовий кран», на основі узагальненого критерію мінімізації сумарної трудомісткості будівельного процесу.

На захист виносяться:

- результати системного та структурного аналізу сучасного стану вантажопідйомної техніки будівельних організацій в Україні;

- фактори вибору раціональних технологічно-організаційних альтернатив рішень щодо використання парків машин будівельної організації;

- моделі та алгоритми багатокритеріальної оптимізації складу і структури парку машин будівельної організації;

- підходи до розробки проектних рішень по вдосконаленню умов застосування вантажопідйомної техніки на базі нових технологічно-організаційних моделях з розробкою відповідних оргструктур з надання лізингових послуг.

Практична цінність роботи полягає в розроблених методах оцінки використання баштових кранів, методів обґрунтування комплекту машин, що працюють спільно з баштовими кранами та методики вирішення задач щодо лізингових послуг вантажопідйомної техніки на будівельному ринку.

Апробація роботи. Основні теоретичні положення і практичні результати дисертаційної роботи доповідались і отримали схвалення на науково-практичних конференціях КНУБА (2009-2010 рр.) та семінарах кафедр «Машин і обладнання технологічних процесів», «Організація та управління виробництвом» (2008-2011 рр.).

Публікації. Основні результати і висновки роботи знайшли своє відображення у 7 роботах, що опубліковані у фахових виданнях, які входять до затвердженого ВАК України переліку, з них 6 - одноосібні, 1 - у співавторстві.

Структура роботи. Дисертаційна робота складається із вступу, чотирьох розділів, висновків, переліку використаних джерел літератури із 150 найменувань та додатків, містить 21 рисунок та 12 таблиць. Обсяг дисертації 148 сторінок.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ ДИСЕРТАЦІЇ

У вступі доведено актуальність теми дослідження, визначені його об'єкт і предмет, методи дослідження, наукову і практичну цінність, обґрунтовано мету і основні завдання дослідження.

У першому розділі здійснено оцінку та аналіз стану досліджень в області організації та технології використання вантажопідіймальної техніки на основі системного та структурного аналізу та синтезу.

Встановлено, що в області технологічно-організаційних основ застосування парків машин будівельних організацій значний вклад внесли вчені та інженери: Балицький В.С., Гончаренко Д.Ф., Кудрявцев Е.М., Лівінський О.М., Луйк І.А., Черненко В.К. та інші.

Розробці аналітичних моделей та алгоритмів раціоналізації та оптимізації механізмів, реконструкції фондів будівельно-інвестиційної сфери приділяли свою увагу: Друкований М.Ф., Зельцер Р.Я., Лагутін Г.В., Погорельцев В.М., Поколенко В.О., Снісаренко В.І., Тугай О.А., Тян Р.Б., Федосова О.В., Федоренко В.Г., Ушацький С.А. та інші.

Базуючись на результатах досліджень приведених авторів були сформульовані основні положення, які визначають ключові фактори, чинники та показники, що впливають на організаційно-технологічні та економічні моделі будівельного виробництва.

Для аналізу і оцінки стану парків машин будівельної організації вибрані ключові будівельні машини на прикладі використання баштових кранів, які в сучасному будівництві виконують провідну роль. Виявлена наявність тенденції суттєвої нестачі баштових кранів, що обумовлено рівнем зношення техніки при зростанні загальних потреб та вимог будівельної галузі. Так, за даними Держохороннагляду України на 01.01.2008 року 85,2 % баштових кранів в Україні відпрацювали нормативний термін роботи. Проте, багато будівельних фірм використовують баштові крани, що надані в оренду. При цьому спостерігається негативна тенденція використання замість одного сучасного крану на будівельних майданчиках декілька кранів, що використали свій нормативний ресурс. Водночас, на будівельних майданчиках почали використовувати крани закордонного виробництва таких фірм, як Liebherr (Німеччина), San Marco (Італія), Jaso (Іспанія), Potain (Франція), Shandong one star group (КНР) та інших каїн, що також потребує відповідної оцінки. Їх придбання потребує відповідного техніко-економічного обґрунтування. В роботі проведений аналіз функціональних можливостей, виходячи із техніко-економічних показників згаданих вище типів кранів (рис. 1).

Визначено потребу в розробці комплексних моделей, що дозволяють встановити раціональний обсяг та структуру механізованих фондів будівельних організацій, необхідність узгодження цих фондів з виробничо-технологічними потребами, структурою та обсягом будівельно-монтажних робіт, фінансово-економічними можливостями, джерелами та вимогами ринку.

Другий розділ присвячений дослідженню чинників, що визначають роботоспроможність елементів, збірних одиниць вантажопідйомної техніки в цілому на основі теорії ймовірностей та основних положень класичної теорії надійності складних систем. Основною метою розділу дисертації є дослідження передумов розробки системи раціонального резервування та оптимізації основних деталей необхідних для відновлення робото спроможності ПММ при мінімізації відмов і витрат.

В процесі експлуатації крана здійснюється діагностика, яка ґрунтується на таких основних положеннях: визначення параметрів, що характеризують технічний стан крана, кількісний зв'язок між параметром, що підлягає діагностуванню, технічним станом крана. Для визначення ресурсу крана, встановлюють зв'язок між напрацюванням крана на відмову і значенням діагностованого параметра. У підсумку встановлюється нагальна потреба у виконанні певних операцій технологічного обслуговування та в способах забезпечення технічного стану під час ремонту кранів. Діагностування дає змогу встановлення індивідуального контролю як за станом складальних одиниць так і кранів в цілому, підтримувати високий рівень надійності в процесі експлуатації кранів. Це дає можливість удосконалити систему управління технічним обслуговуванням й ремонтом, виконуючи операції не за періодичністю, а відповідно до стану крана. В дисертації запропонована методика організації і визначення тривалості роботи засобів механізації, виходячи з оцінки показників напрацювання на відмову. Сформульована і дана оцінка передумов і причин, що визначають відмову.

Рис. 1. Порівняльна характеристика баштових кранів

Процес експлуатації відновлюваного (відремонтованого) крана складається з ряду послідовних періодів А₁, А₂ …А _n, кожний з яких містить у собі, відповідно, напрацювання (о₁, о₂… о _n), між черговими відмовами й інтервалами відновлювання (Q₁, Q ₂ … Q _n), після кожної відмови (рис. 2).

Рис. 2. Цикл відмов і відновлень

Моменти відновлення об'єкта після чергової відмови (t₁, t ₂… t _n) утворюють випадковий процес відновлення.

Сумарні напрацювання до виникнення n-ї відмови t _n = о₁, о₂… о _n містить послідовність випадкових моментів, які утворюють потік відмов. Так (див. рис. 1) відновлюваності у прийнятих в роботі передумов і припущень отримані аналітичні залежності для визначення параметра потоку відмов за час t для різних законів розподілу.

За нормальним законом розподілу

; (1)

на основі статичних даних

, (2)

де - середнє квадратичне відхилення напрацювання до відмови;

- середній час безвідмовної роботи відновлювального крана;

, - числа відмов -го крана, відповідно протягом напрацювання і ;

- число відновлюваних кранів, за якими відбувається спостереження.

В роботі виконано аналіз залежностей (1) і (2) та наведено числові приклади розрахунків необхідної кількості запасних деталей і збірних одиниць. При цьому розглянуті й інші схеми процесу відновлення об'єкту, що відрізняються від наведеного (див. рис. 2).

Важливим комплексним показником надійності машини є коефіцієнт готовності. Він характеризує не тільки безвідмовність, але і ремонтопридатність. До комплексних показників відносяться коефіцієнти оперативної готовності і технічного використання, та ряд показників, що характеризують грошові й трудові витрати на проведення технічних оглядів (ТО) і ремонтів крана, наприклад, середня сумарна трудомісткість або вартість ТО (ремонту) крана за певний період експлуатації. В роботі здійснено обґрунтування та отримано аналітичні залежності для розрахунків коефіцієнтів готовності. При економічному обґрунтуванні встановленого рівня надійності машини в роботі використані показники питомої сумарної трудомісткості і вартості, що визначають відношенням середнього значення відповідного показника до середнього значення сумарного напрацювання крана за той самий період експлуатації.

Коефіцієнт готовності - імовірність того, що кран буде працездатним у довільний момент часу, крім планових періодів, протягом якого використання крану за призначенням не передбачається. Коефіцієнт готовності розглядається так само, як частка часу, протягом якого кран працездатний між плановими ТО й ремонтами.

Статистично коефіцієнт готовності визначається відношенням:

, (3)

де - сумарний час перебування -го крана в працездатному стані;

- число спостережуваних кранів;

- тривалість експлуатації, що полягає з послідовних інтервалів часу роботи й відновлень після відмов.

При цьому приймається, що тривалість експлуатації при розрахунках коефіцієнта готовності не включається час планових обслуговувань і ремонтів. Таким чином, коефіцієнт оцінює тривалість позапланових зупинок машини через раптові відмови й, отже, ефективність планової системи забезпечення працездатності машини.

Для оцінки надійності кранів і ефективності планово-запобіжної системи обслуговування й ремонтів допускається використання коефіцієнта простоїв:

. (4)

Коефіцієнт оперативної готовності визначається ймовірністю того, що кран, перебуваючи в режимі очікування, виявиться працездатним у довільний момент часу, і, починаючи із цього моменту, буде зберігати працездатність до заданого моменту , тобто протягом установленого інтервалу часу . В період очікування можливе виникнення відмов і відновлення працездатності крана.

Значення коефіцієнта оперативної готовності повинне враховуватися при оцінці надійності кранів, що подають бетонну суміш в умовах нерівномірного підходу автобетонозмішувачів. У практиці розрахунків надійності машин коефіцієнт оперативної готовності застосовується не тільки для періоду очікування (машина не виконує основних робочих функцій), але також і для періоду роботи між ТО. Після періоду приробки ймовірність безвідмовної роботи більшості машин протягом часу не залежить від моменту початку роботи . В цьому випадку коефіцієнт оперативної готовності

(5)

де - імовірність безвідмовної роботи протягом напрацювання .

Коефіцієнт експлуатаційної готовності крана є відношенням математичного очікування часу перебування крана в працездатному стані за деякий період експлуатації до суми автоматичних очікувань часу перебування в працездатному стані й часу простоїв, пов'язаних з усуненням відмов , а також із проведення планових ТО й ремонтів за той же період експлуатації:

. (6)

На відміну від коефіцієнта готовності, коефіцієнт експлуатаційної готовності оцінює сумарні простої машин з технічних причин, тобто є більш повною характеристикою надійності ніж коефіцієнт готовності. Чисельно коефіцієнт експлуатаційної готовності дорівнює ймовірності того, що в довільний момент часу розрахункового періоду експлуатації машина перебуває в працездатному стані, а не в ремонті.

В третьому розділі здійснені дослідження методологічних основ формування оптимального рівня механізації будівельних організацій.

На рівні моделювання процесів комплексної механізації виробництва розглянута і обґрунтована структурна схема оптимізації будівельно-монтажного процесу.

Вхід системи характеризує сукупність трудових, матеріальних і енергетичних ресурсів, необхідних для виробництва продукції. Ресурси, які організовані в певній послідовності з метою створення кінцевого продукту (кінцевого об'єкта), складають будівельний процес, що являє собою сукупність елементарних будівельних процесів (операцій). Виходом системи є економічні показники, по яких здійснюється вибір варіантів. За допомогою зворотного зв'язку відбувається регулювання ресурсами на вході, а отже, регулювання самого будівельного процесу. На модельовану систему накладається ряд обмежень, що зв'язують можливі способи дії із зовнішніми обмежуючими факторами. Розробка структурної схеми дозволяє визначити взаємозв'язок ресурсів процесу, кінцевого об'єкта, випадкових факторів, пристрою, що регулюються. Крім того, аналіз структурної схеми дає можливість до розробки математичної моделі виключити розгляду фактори, які роблять незначний вплив на систему.

Трудові ресурси характеризують трудомісткість процесу будівельно-монтажних робіт. Матеріальні ресурси - це бетонні суміші та матеріали, необхідні для монтажу будівель у вартісному вираженні, а також машини і устаткування у вигляді капітальних вкладень. Енергетичні ресурси характеризують потенціал потужності машин і механізмів, що використовуються в комплекті із баштовими кранами. Фінансові ресурси являють собою додатковий ресурс, що забезпечує нормальне функціонування всієї системи при впливі на неї зовнішніх випадкових факторів. Наявність фінансових ресурсів забезпечує можливість вибору технологічного процесу за критерієм оптимальності - мінімуму трудомісткості, тому, що при використанні цього критерію можливе збільшення кошторисної вартості будівництва. У цьому випадку за рахунок фінансових ресурсів покривається різниця в кошторисних вартостях технологій, обраних по мінімуму наведених витрат і мінімуму трудомісткості.

Випадкові фактори, виділені в системі окремим елементом, являють собою вплив, що носить імовірнісний характер. Всі випадкові фактори поділені на основні випадкові збурювання і зовнішні зв'язки, що носять також випадковий характер. До випадкових збурювань віднесені:

1) втрати трудових ресурсів по різних причинах;

2) вихід з ладу машини і устаткування;

3) недогляду в організації праці;

4) порушення трудової дисципліни.

До зовнішніх зв'язків, що носять випадковий характер, відносяться:

1) збої в забезпеченні матеріальними ресурсами;

2) вплив кліматичних умов.

Ресурси, що надходять в будівельний процес у різних сполученнях, дають можливість одержати множини варіантів досягнення мети. При цьому на виході ці варіанти порівнюються між собою за прийнятими критеріями, після чого визначається оптимальний варіант. На будівельний процес здійснюють вплив випадкові фактори, які виводять систему з оптимального стану. Для усунення негативних наслідків і повернення системи в оптимальний режим роботи в будівельний процес вводяться вільні кошти, які відіграють роль додаткового ресурсу.

Вся система функціонує в певному діапазоні, границі якого встановлюються існуючою інформацією про її можливості. Таким чином, інформація в розглянутій структурній схемі відіграє роль обмеження. Нагромадження інформації про об'єкт дозволяє розширити діапазон дослідження системи і збільшити можливості технологічного процесу. При цьому являє собою якби додатковий ресурс системи.

В роботі здійснена розробка економіко-математичної моделі технології використання баштових кранів в комплекті із машинами і механізмами, які є допоміжними.

На першому етапі аналізуються варіанти технологій з використанням різних методів досліджень. Отримані варіанти технології порівнюються за критеріями оптимальності - наведеними витратами на обсяг будівництва, економічному ефекту і трудомісткості.

Якщо порівнювані варіанти мають однаковий обсяг робіт, то оптимальний варіант відповідає мінімуму приведених витрат. При порівнянні технологічних процесів з різними обсягами робіт необхідно враховувати отриманий ефект або витрати за вартістю матеріалів, тому в деяких випадках доцільно вибирати оптимальний варіант за величиною економічного ефекту.

Оскільки в механізованому процесі бере участь комплект машин змінного складу, кожна з яких не забезпечує кінцевої продукції, капітальні вкладення визначали за формулою:

, (7)

де - вартість -ї машини комплекту, і - число годин роботи -ї машини на об'єкті у році.

Собівартість механізованих робіт визначали на кожному рівні:

, (8)

де , - безрозмірні коефіцієнти приведених витрат, відповідно на витрати на експлуатацію та на заробітну платню робітників; - вартість машино-годин -ї машини комплекту; - число машино-годин -ї машини на об'єкті; - заробітна платня робітників, що беруть участь у технологічному процесі (за винятком персоналу безпосередньо пов'язаного з експлуатацією машин), грн.

Після визначення собівартості механізованих робіт в кінцевому результаті в роботі отримана залежність, що враховує складові витрати на головну та допоміжні складові технологічного процесу комплектом машин.

В четвертому розділі розроблені алгоритми статистичної діагностики та методика багатокритеріальної оптимізації для вдосконалення складу та структури парку машин, методика вирішення задач на ринку лізингових послуг.

Рис. 3. Алгоритм методики статистичної діагностики результативності використання парку машин будівельною організацією

В основі алгоритму методики статистичної діагностики (рис. 3) передбачені блоки, що здійснюють вибір та формування статистичної вибірки, оцінку достатності складу і обсягу вибірки для достовірних результатів за статичними критеріями до яких відносяться - початковий розрахунок моделі.

В основі алгоритму моделі (рис. 4) багатокритеріальної оптимізації покладено модель, визначає раціональний обсяг та структуру парку будівельних машин будівельної організації шляхом їх підпорядкування декількох критеріїв оптимізації.

Розрахункова модель управління механізованими фондами з'єднує в єдиному аналітичному просторі внутрішні фактори діяльності та фактори, що описують ситуацію щодо рівня забезпечення і використання машин на даному сегменті ринку підрядних робіт і послуг. Статистична модель оцінки рівня використання парку будівельних машин в галузі (СМ) розглядається у вигляді рівняння множинної лінійної регресії (9) шляхом сполучення в єдиній розрахунковій моделі ендогенних та екзогенних змінних, зміст якої наведено в роботі: вантажопідйомний будівельний баштовий кран

R^f_БМ=б₀+б_іХ_і+ б_jS_j , (9)

де R^f_БМ - результуюча змінна моделі СМ, сукупна фондовіддача парку машин і механізмів будівельної організації;

Х_і - ендогенні змінні, що моделюють внутрішні фактори діяльності будівельної підрядної організації;

S_j - екзогенні змінні, що моделюють вплив зовнішнього середовища (кон'юнктуру на даному сегменті ринку підрядних робіт);

a₀, а_і , а_j - коефіцієнти при змінних моделі;

m_{1 -} кількість змінних Х_і;

m₂ - кількість змінних Sj.

Ha основі СМ визначені вісім факторів Х₁ - Х₈ та шість факторів S₁ - S₆ , що завдають переважного впливу на ефективність використання наявного парку будівельних машин в даній будівельній організації з урахуванням ситуації, що склалась на даному сегменті ринку підрядних робіт та послуг.

Друга складова методологічного етапу дослідження - моделі раціоналізації обсягів та структури механізованих фондів будівельних організацій. Зміст моделі полягає в тому, що раціональний обсяг та структуру ПММ будівельної організації шукають шляхом їх підпорядкування кільком критеріям оптимальності, тобто здійснюється постановка багатокритеріальної задачі оптимізації.

В роботі визначена методика вирішення задач на ринку лізингових послуг вантажопідйомної техніки. Успіх лізингових операцій визначається коректним врахуванням взаємозалежності зміни ризику лізингодавача і ліквідністю об'єкта лізингу. Так зміна ризику () по ліквідності крана () прямо пропорційна величині цього ризику і коефіцієнту «життєздатності» крана ():

. (10)

Виходячи з уявлення фінансового ризику його кількісний вимір може проводиться за показником, який одночасно враховує ймовірність настання ризикової події і величину завданих збитків. В роботі наведені та проаналізовані залежності, що враховують вищезгадані показники.

З точки зору питань аналізу та дослідження ризиків, а також обґрунтування управлінських рішень, спрямованих на зниження (запобігання) ризику несприятливих подій і можливої шкоди від них, необхідно кваліфікувати ризики, перш за все, за рівнем збитку (допустимий, граничний, катастрофічний) та рівню небезпеки.

У системі виробничо-господарської діяльності промислового підприємства зазвичай використовується поняття «ліквідність балансу», що визначається як ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перевищення яких в гроші відповідає терміну погашення зобов'язань.

Оцінка ліквідності балансу підприємства пов'язана: по-перше, з порівнянням засобів по активу, згрупованих за ступенем їх ліквідності і розташованих у порядку убування ліквідності, по-друге, із зобов'язаннями по пасиву, згрупованими за термінами їх погашення і розташованими у порядку зростання таких термінів.

Важливим питанням оцінки ліквідності підприємства є визначення значень ліквідності у вигляді безрозмірних показників - коефіцієнтів ліквідності, які узагальнені в табл. 1.

Таблиця 1

№ п/п	Показники	Визначення показника	Коефіцієнти
			Значення
1	2	3	4
1.	Коефіцієнт загальної (поточної) ліквідності (Ко)		1 - 2
2.	Коефіцієнт проміжної (термінової)ліквідності (Кп)		0,7 - 0,8
3.	Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Ка)		0,2 - 0,35

Встановлена границя для коефіцієнта ліквідності:

, (11)

де: - верхня допустима границя ризику лізингодавця;

- обсяг необхідної для виконання лізингоодержувачем роботи;

- ціна роботи баштового крана конкретного виду для реалізації одиниці зазначеного об'єму;

- вартість баштового крана конкретного виду, що передбачено отримати по лізингу;

- наявний парк баштових кранів розглянутого виду лізингоодержувача.

Отримані та досліджені залежності в практичній діяльності дозволяють лізингодавцю пред'явити певні вимоги в частині обсягів замовлень, а лізингоодержувач може пред'явити певні вимоги до лізингодавця в частині вартості баштового крана.

Лізингові операції в сфері підйомних машин (зокрема, баштових кранів) пропонують передачу у використання на платній основі змонтованого крана на певний термін і на обумовлених сторонами умовах.

Однією з таких умов є підтримання крана в справному стані і експлуатація його у відповідності з технічними умовами виробника. Метою таких умов зобов'язань лізингоодержувача є не тільки можливість забезпечення належної експлуатації об'єкта (інтерес лізингоодержувача), але і контроль ліквідності переданого в лізинг крана (інтерес лізингодавця).

Реалізація вимог зазначеної умови визначається трьома факторами, які досліджені в роботі.

В роботі отримані залежності, що дозволяють оцінити календарний строк лізингу (у кварталах), із урахуванням обсягу роботи і потенціалу руйнування.

Врахування потенціалу руйнування дозволяє правильно спланувати період лізингу баштових кранів і, як наслідок, уникнути помилок в плані грошових потоків і простоїв в експлуатації.

ЗАГАЛЬНІ ВИСНОВКИ

1. Оцінка та аналіз літературних джерел за темою роботи встановили, що існуючі баштові крани вітчизняного виробництва мають значний фізичний та моральний знос. Вони потребують модернізації, однак залишаються значно поширеною технікою ефективне застосування якої потребує подальшого вдосконалення. В останні часи на будівельному ринку України з'явилася низка баштових кранів виробництва ряду провідних зарубіжних фірм. Їх використання стримується відсутністю загальноприйнятих науково обґрунтованих методів і моделей, які мають враховувати галузевий рівень використання основних фондів та специфіку технологій, що використовуються в сучасному будівельному комплексі України.

2. Виявлені фактори, що впливають на відмову деталей, збірних одиниць і кранів в цілому. Враховані як поступові так і раптові відмови. Встановлені основні причини відмов кранів. Визначено плани спостереження за роботою кранів в складі п'яти основних блоків, за якими визначаються типи відмов. Наведені конкретні залежності і числові приклади при визначенні кількості спостережень, які надають достовірну інформацію про термін ефективної роботи крана.

3. Запропоновано методику і алгоритм отримання і передавання інформації надійності роботи деталей, вузлів і баштових кранів в цілому дають можливість здійснювати оперативний контроль надійності та забезпечують обґрунтований вибір і надійну експлуатацію тієї або іншої конструкції кранів. Отримані нові аналітичні залежності процесу експлуатації відремонтованих кранів, в залежності від виду циклів відмов і їх відновлень. Розраховано необхідна кількість запасних частин для конкретних числових значень напрацювань кранів на відмову.

4. Встановлені показники надійності роботи баштових кранів до яких відносяться: коефіцієнт готовності (оперативної готовності) технічного використання разом з показниками, що характеризують грошові й трудові витрати на проведення ТО й ремонтів кранів. При визначенні раціонального рівня надійності крана використані показники питомої сумарної трудомісткості або вартості, що визначаються відношенням середнього значення відповідного показника до середнього значення сумарного напрацювання крану за той самий період експлуатації. Визначено коефіцієнт експлуатаційної готовності, який оцінює сумарні простої будівельної техніки з технічних причини. Чисельно дорівнює ймовірності того, що в певний момент часу розрахункового періоду експлуатації машина перебуває в працездатному стані.

5. Виявлено та встановлені умови оптимізації комплекту ПММ, що працюють в технологічному просторі спільно із баштовими кранами. Визначені раціональні організаційно-технологічні умови застосування комплектів «автобетонозмішувач - перевантажувальний бункер - баштовий кран», на основі узагальненого критерію мінімізації сумарної трудомісткості будівельного процесу. При цьому сумарні витрати введені в модель в якості обмежень.

6. Достовірну оцінку використання парку однотипних машин будівельних організацій реалізовано відповідною моделлю у вигляді множинної лінійної регресії. Вона в єдиному аналітичному просторі сполучає внутрішні фактори діяльності та зовнішні фактори, які описують ситуацію щодо рівня забезпечення і використання баштових кранів на даному сегменті ринку підрядних робіт і послуг. Створена на базі моделі методика дозволяє визначати фактори, які переважно впливають на ефективність використання баштових кранів даною будівельною організацією, з урахуванням їх застосування. Структура алгоритму методики передбачає блоки, що здійснюють аналіз достовірності, та інтерпретацію результатів з метою їх наступного врахування при проведенні організаційно-технологічних заходів по впорядкуванню складу ПММ.

7. Обґрунтована модель та алгоритм раціоналізації обсягів та структури фондів механізації будівельних організацій. Зміст моделі полягає в пошуку раціонального обсягу та структури ПММ шляхом розв'язання багатокритеріальної задачі оптимізації. В якості векторів задачі обрано обсяги механізованих робіт, що диференційовані за видами робіт та структурою ПММ. В якості критеріїв обрані - максимум фондовіддачі фонду машин, максимум обсягів реалізації і прибутку від надання механізованих обсягів робіт, мінімум експлуатаційних витрат та інвестицій у оновлення і модернізацію ПММ - за умови додержання системи обмежень, які мають технологічний, виробничий, фінансовий та організаційний аспекти.

8. Розроблені методики знайшли практичну апробацію. Отримана статистична залежність розподілу вантажів, які переміщуються баштовими кранами. Розроблена методика вирішення задач щодо лізингових послуг вантажопідйомної техніки на будівельному ринку. Результати досліджень впроваджено в ряду будівельних організацій та в учбовому процесі при викладанні дисциплін «Технологія будівельного виробництва» та «Організація виробництва».

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Пиляєв Р.С. Дослідження факторів, що впливають на відмови елементів під час експлуатації кранів / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2007. - № 20. - С. 132-133.

2. Пиляєв Р.С. Оцінка та аналіз змішувачів для приготування водо-цементної суспензії / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2008. - № 21. - С. 73-76.

3. Пиляєв Р.С. Моделювання процесів комплексної механізації будівництва / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2009. - № 22. - С. 85-87.

4. Пиляєв Р.С. Оцінка та аналіз надійності застосування баштових кранів в будівництві / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2009. - № 23. - С. 53-56.

5. Пиляєв Р.С. Дослідження показників технологічного рівня баштових кранів. / Пиляєв Р.С., Назаренко І.І. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2009. - № 23. - С. 48-51. (Здобувачу належить розробка технічного рівня баштових кранів).

6. Пиляєв Р.С. Методика досліджень та обробка інформації для оцінки надійності роботи вантажопідйомної техніки / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Теорія і практика будівництва». - К. : КНУБА, 2009. - № 5. - С. 47-49.

7. Пиляєв Р.С. Розробка економіко-математичної моделі використання баштових кранів / Пиляєв Р.С. // Науково-технічний журнал «Техніка будівництва». - К. : КНУБА, 2010. - № 6. - С. 103-105.

АНОТАЦІЯ

Пиляєв Р.С. Сучасні технологічно-організаційні моделі використання баштових кранів. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.08. - «Технологія і організація промислового та цивільного будівництва» - Київський національний університет будівництва і архітектури, Київ, 2011.

Дисертація присвячена актуальній проблемі обгрунтування та визначення технологічно-організаційних моделей ефективного використання баштових кранів з урахуванням тенденцій сучасного будівельного комплексу України. Встановлені і оцінені конструкції різних типів баштових кранів низки відомих фірм виробників та умов їхнього застосування. Визначені критерії оптимальності використання баштових кранів та комплектів машин, що працюють спільно з кранами, використані статистична модель та модель багатокритеріальної задачі оптимізації. Розроблена методика вирішення задач на ринку лізингових послуг вантажопідйомної техніки.

Ключові слова: технологічно-організаційні моделі, баштові крани, надійність, критерії оптимізації, методики вибору, лізингові послуги.

Пиляев Р.С. Современные технологически организационные модели использования башенных кранов. - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата технических наук по специальности 05.23.08. - «Технология и организация промышленного и гражданского строительства» - Киевский национальный университет строительства и архитектуры, Киев, 2011.

Диссертация направлена на решение актуальной проблеме разработке современных технологически организационных моделей эффективного использования башенных кранов с учетом тенденции современного строительного комплекса Украины. На основании оценки и анализа исследований по теме диссертации определено состояние отечественных кранов, их область рационального использования. Установлены основные типы башенных кранов ведущих фирм зарубежных стран, что имеет место на строительном рынке Украины. Исследованы факторы, которые существенно влияют на работоспособность башенных кранов установлены методики наблюдений за работой кранов, которые объединены в пять блоков за типами отказов.

Определены и исследованы комплексные показатели надежности работы башенных кранов и получены аналитические зависимости показателей, которые характеризируют финансовые и трудовые ресурсы на всем этапе жизнедеятельности башенных кранов. Такими показателями являются коэффициенты эксплуатационной готовности, показатели удельной суммарной стоимости и трудоемкости.

Использована статистическая модель представленная множительной линейной регрессии для достоверной оценки использования парка машин. Модель в едином аналитическом просторе объединяет внутренние и внешние факторы, которые описывают ситуацию уровня обеспечения и использования башенных кранов на данном сегменте ринка подрядных работ и услуг.

Предложен алгоритм рационализации объемов и структуры механизированных фондов строительного парка машин путем решения многокритериальной задачи оптимизации, векторами которой представлены объемы работ, дифференцированных за видами работ и структурного парка машин.

Разработаны методики оптимизации выбору башенных кранов в зависимости от изменения типа и масс грузов для определенных условий строительства. Разработана методика решения задач на рынке лизинговых услуг грузоподъемной техники.

Ключевые слова: технологически организационные модели, башенные краны, надежность, критерии оптимизации, методики выбора, лизинговые услуги.

Pylyayev R.S. Modern technology - organizational models of cranes. - Manuscript.

Thesis for the degree of candidate of technical sciences, specialty 05.23.08. - «Technology and organization of industrial and civil construction» - Kyiv National University of Construction and Architecture, Kyiv, 2011.

The problems of definition and justification of technology - organizational models effective use of tower cranes in view of trends in modern building complex of Ukraine. Installed and evaluated different types of construction cranes a number of known manufacturers and the conditions of their application. The criteria of optimal use of tower cranes and sets of machines, working with cranes, used a statistical model and the model of multiobjective optimization problem. The method of solving the market leasing material handling equipment.

Keywords: technology - organizational model, tower cranes, reliability, optimization criteria, methods of choice, leasing services.

Размещено на Allbest.ru