Ефективність роботи та експлуатації систем теплопостачання та вентиляції

Балони з газом та киснем потрібно тримати окремо на відстані не ближче 10м один від одного та не ближче 10м від відкритого газового полум'я. Легкозаймисті матеріали повинні бути як найдалі від відкритого полум'я та гарячих відходів зварювання.

При зварюванні робітник повинен мати захисну одежу та окуляри.

Висновок. Інженерного рішення потребують:

1. Час евакуації людей з приміщення.

2. Розрахунок освітлення.

Час евакуації людей

Час евакуації людей із будинку не можна встановити дослідним шляхом, тому що не можна змоделювати поведінку людей в екстремальних умовах. Час евакуації людей розраховують на етапі проектування будинків.

Розрахунковий час евакуації людей і визначається як сума часу руху людського потоку по окремих ділянках шляху:

tp = t1 +t2 + ...+ti,

де t - час руху людського потоку на ділянках.

Час руху на ділянках шляху:

t=l/V,

де V, м/хв - швидкість руху людського потоку по таблиці. З залежно від щільності D.

Щільність людського потоку D, що має довжину l і ширину 5, дорівнює:

D = Nf/lд

Розрахункова тривалість вимушеної евакуації людей повинна дорівнювати або бути меншою необхідного часу евакуації.

Якщо час евакуації, отриманий розрахунком, перевищує необхідний, то це значить, що потрібно переглянути ширину східців і евакуаційних виходів.

Розрахунок закінчується визначенням тривалості повної евакуації людей із будинку залежно від пропускної спроможності зовнішніх дверей:

tp=to+N/?дq=tнб.,

де to - час до початку евакуації через зовнішні двері, хв; дq- сумарна ширина зовнішніх дверей, м, N - загальна кількість людей, що евакуюються з будинку.

Розрахуємо час євакуації людей.

Людині для евакуації з приміщення молочного цеху необхідно подолати шлях від найдальшого кута від сходів до сходів, по сходах на перший поверх, потім уздовж стіни у головний корпус і через холодильні камери на вулицю.

Час руху людського потоку до сходів при довжині L=28 м і при щільності людського потоку D=0,01 м2/ люд. Швидкість людського потоку V=100 м/хв, тоді

t1= 28/100=0,28 хв.

Час руху людського потоку на вулицю по сходах при довжині L=18 м і при щільності людського потоку D=0,2 м2/люд. Швидкість людського потоку V=68 м/хв, тоді

t2= 18/68=0,26 хв.

Час руху людського потоку через зовнішні двері,шириною д=0,9м, на вулицю при при щільності людського потоку D=0,50 м2/люд і при кількості людей N=50 чоловік. Інтенсивність руху q=18,4 м/хв, тоді

t3= 50/(2,6*19,6)=0,59 хв.

Знайдемо загальний розрахунковий час евакуації:

tp=0,28+0,26+0,59=1,16 хв

Необхідний час евакуації при обсязі приміщення 738 м3 і категорії виробництва В tн=1,25 хв.

Розрахункова тривалість вимушеної евакуації людей повинна дорівнювати або бути меншою необхідного часу евакуації.

Розрахунок освітлення

Метод світлового потоку дозволяє забезпечити середню освітленість поверхні з обліком усіх падаючих на неї прямих і відбитих потоків світла. Перехід від середньої освітленості до мінімального здійснюють приблизно. Відповідно до цих особливостей метод застосовують для розрахунку загального рівномірного висвітлення горизонтальних поверхонь. Необхідний потік лампи

Ф = ЕнkАz/(зН), (8.1)

де Л -- освітлювана площа, м2;z -- коефіцієнт мінімальної освітленості. Приблизно при висвітленні приміщення світильниками, розташованими по вершинах квадратних полів, приймають z=l,15, при висвітленні лініями люмінесцентних світильників z=l,l; т]-- коефіцієнт використання світильників, обумовлений поиндексу приміщення і і коефіцієнтам відображення стелі рп, стін рс, поларр; N -- кількість світильників.

Індекс приміщення

i=ab/[h(a + b)], (8.2)

де а і в-- довжина і ширина приміщення, м; h -- розрахункова висота,

h = H -- hc -- hг, м

hc--висота від світильника до стелі, м; hг--- висота до освітлюваної горизонтальної поверхні від підлоги, м

Розрахуємо освітлення.

Спроектуємо загальне освітлення в приміщенні з розмірами 26,5х18,7х3,5м, в котрому освітленість повинна бути за ДБН 2.5-28-2006 - 75 лк.

Визначимо тип, марку та кількість світильників, які потрібні для освітлення приміщення молочного цеху.

Рішення.

Так як ми будемо застосовувато лампи ЛЛ, то коеф. запасу k=1,5, приймаємо коеф. мінімальної освітленості z=1,1.

Орієнтовно можна прийняти коеф. відбиття: стелі сп=30%, стін сс=10% і підлоги ср=10%.

Знайдемо індекс приміщення за формулою(8.2) :

i=ab/[h(a + b)],

де розрахункова висота

h = H -- hc -- hг, м,

де hc - висота від світильника до потолка, hc=0 м;

де hг - висота до освітлюваємої горизонтальної поверхні, hг=0,5 м;

h =3,5-0,0-0,5=3 м,

i=47,5х12/[3х(47,5+12)] =3,19

Тоді по таблиці значень коефіцієнта використання світильників з = 62%. Потрібний світловий ИС по формулі (8.1) дорівнює

Фл = 75х1,5х285,6х1,1/0,62 = 57005 лм.

Для освітлення використовуються люмінесцентні світильники фірми "Філіпс" TL-D 19W/54-765. Світильник має світовий потік 1900 лк, тоді для освітлення всієї площі приміщення потрібно 57005/1900=30 шт.

8. Експлуатація систем

8.1 Експлуатація системи опалення

Надійна робота систем опалення забезпечується проведенням організаційних та технічних заходів. До складу організаційних заходів входить розробка структури служби експлуатації та ремонту систем теплоспоживання, в задачі якої входить планування, матеріально-технічне забезпечення, розробка технічної документації, контроль за вірною експлуатацією та дотримання техніки безпеки, підготовка кадрів і т.і. Технічні заходи передбачають технічне обслуговування та ремонт систем опалення, дотримання необхідних режимів роботи системи теплопостачання. Організаційна структура експлуатації систем теплопостачання. залежить від типу та потужності системи теплопостачання, характеру теплоспоживання.

На невеликих промислових підприємствах експлуатацію систем опалення покладено на інженерів або техніків, що підпорядковані головному механіку підприємства та керують черговими слюсарями - сантехніками. Ремонт всіх санітарно - технічних систем, як правило, виконуються силами виробничих цехів або ремонтно-механічним цехом підприємства. Надійна та економічна робота системи опалення і теплових пунктів забезпечується виконанням наступних заходів системи планово-попереджувальних ремонтів (ППР): плануванням профілактичних та ремонтних робіт з визначенням їх трудомісткості для різноманітних видів обладнання; встановленням тривалості ремонтних циклів, міжремонтних періодів і структури ремонтних циклів з врахуванням специфіки роботи обладнання; організацією проведення запланованих робіт, забезпечення їх необхідними матеріалами, запчастинами, технічною документацією; розробкою основних правил по обслуговуванню та ремонту обладнання з дотриманням вимог техніки безпеки; контроль за якістю робіт, що виконуються.

Система ППР включає міжремонтне обслуговування, періодичні профілактичні роботи, планові (поточний та капітальний) ремонти.

Міжремонтне обслуговування включає в себе спостереження за станом обладнання, усуненням незначних неполадок, налагодження теплових пунктів і систем опалення, дотримання в умовах експлуатації діючих інструкцій і правил техніки безпеки.

Перед вводом в експлуатацію тепловий пункт повинен бути відремонтований, промитий та опресований. Слюсарі - обходчики не меньше одного разу в два тижня перевіряють стан приміщень,обладнання, запірно - регулюючої арматури трубопроводів, контрольно - вимірювальних приладів та засобів автоматики, наявність пломб на елеваторах,дросельних діафрагмах і приладах, призначених для обліку теплової енергії. Після цього в журнал теплового пункту заносять значення тиску температури та витрати води 9 заносять всі виявлені неполадки і відмітки про їх усунення. На кожний тепловий пункт складають паспорт.

Основними задачами технічного обслуговування системи опалення є:

підтримання системи в робочому стані;

систематичний контроль за її роботою;

усунення незначних неполадок;

забезпечення правильної експлуатації системи.

Слюсарі-сантехніки по технічному обслуговуванню повинні періодично оглядати систему опалення для виявлення недоліків в її роботі та їх усуненню. Опалювальні прилади,трубопроводи і запірно-регулюючу арматуру слід оглядати не менше двох разів за опалювальний сезон з метою контролю якості обігріву приміщень,перевірки щільності з'єднань і стану кріплення опалювалювальних приладів та трубопроводів. Обхід всієї системи опалення виконують два рази в рік: осінню - при перевірці готовності системи до опалювального сезону і весною - для виявлення неполадок і уточнення об'єму робіт по плановому ремонту, який виконується в літній період. Незначні неполадки усувають негайно. При незначній течії в трубах допускається встановлення тимчасових хомутів. Теплову ізоляцію, що вийшла з ладу, видаляють,труби очищують від іржі, покривають антикорозійним шаром, після чого накладають нову теплову ізоляцію.

Обслуговуючий персонал зобов'язаний усувати неполадки за заявками споживачів виконувати поточний ремонт,брати участь в планових ремонтах системи опалення, ліквдації аварій.

При кожному обході системи опалення необхідно з неї випускати повітря через повітрозбірники,повітряні труби та повітряні крани біля опалювальних приладів.

Обслуговуючий персонал повинен знайомити споживачів з правилами експлуатації систем опалення,засобом регулювання тепловіддачі опалювальних приладів,пояснювати причини їх незадовільної роботи.

Після закінчення опалювального сезону для запобігання проникнення повітря до системи опалення до початку ремонту її залишають заповненою сітьовою водою. В процесі підготовки до опалювального сезону система повинна бути відремонтована,промита ,а також підлягає гідравлічному випробуванню.

Профілактичні роботи,що проводяться згідно з графіком ППР,включають періодичні огляди та профілактичні випробування.

Огляди проводяться для обладнання,яке характеризується великою трудомісткістю ремонту. Під час огляду перевіряють стан обладнання, виконують дрібний ремонт, чистку, промивку, виявляють дефекти експлуатації. Періодичність оглядів встановлює головний інженер підприємства.

Профілактичні випробування як самостійні операції планують і проводять раз на рік в літній період між двома черговими плановими ремонтами тільки для особливо відповідального обладнання.

Поточний ремонт є основним видом профілактичного ремонту, спрямованого на забезпечення тривалої та безвідмовної роботи системи опалення,попередженні її зношення та усунення неполадок. Під час його проведення обладнання теплового пункту та системи опалення відключається від теплової мережі і виконують необхідні ремонтні операції. Поточний ремонт теплових пунктів та систем опалення виконують в літній період.

Найбільш характерними роботами дід час поточного ремонту є:заміна окремих ділянок трубопроводів та,при необхідності,опалювальних приладів; часткова заміна негідної запірно-регулюючої арматури,фланців та прокладок; відновлення теплової ізоляції трубопроводів;чистка та ремонт повітрозбірників та іншого обладнання теплових пунктів і систем опалення;

Здача в перевірку контрольно-вимірювальних приладів;промивка системи та її гідравлічне випробування.

Капітальний ремонт є складним і повним по об'єму видом планового ремонту. При його проведенні виконується повне розбирання обладнання теплових пунктів,відновлення та заміна зношених деталей,налагодження обладнання та мережі трубопроводів . При проведенні капітальних ремонтів передбачаються заходи, щодо покращення техніко-економічних показників систем,підвищення їх ефективності внаслідок реконструкції та модернізації обладнання.

При проведенні ремонтних робіт необхідно суворо дотримуватися правил техніки безпеки. Тепловий пункт,що підлягає ремонту ,повинен бути за допомогою запірної арматури вимкнутий з теплової мережі. Проводити ремонтні роботи при надлишковому тиску в трубопроводах забороняється.

опалювальний кондиціонування тепловологісний монтажний

8.2 Експлуатація систем вентиляції

Безперебійна і ефективна робота систем вентиляції може бути досягнута при систематичному нагляді за ними,своєчасному і якісному їх ремонті. Правильна організація обслуговування вентиляційних установок сприяє їх довговічності, зниженню затрат на експлуатацію і ремонт та забезпечує підтримання повітряного середовища в приміщеннях відповідно до санітарно-гігієнічних вимог.

На промисловому підприємстві відповідальність за справний стан і зберігання вентиляційних установок несуть начальники виробничих цехів,за загальний же стан усього вентиляційного господарства відповідає головний інженер підприємства.

На невеликих підприємствах вентиляційні установки обслуговують слюсарі -вентиляційники під керівництвом енергетиків чи механіків підприємства.

Основна мета системи ППР полягає у підвищенні довговічності, безперебійної роботи вентиляційних установок і їх високої ефективності.

Планування ремонту вентиляційних установок на тривалий час дозволяє обмежити випадки аварійного виходу їх із ладу,а завчасний ремонт сприяє нормальному технічному стану вентиляційних установок.

Система ППР поєднує такі види робіт по технічному догляду за вентиляційними установками і їх ремонтом:міжремонтне обслуговування і періодичні ремонтні операції-чистки,планові огляди,планові ремонти(поточний і капітальний) і планові технічні випробовування.

Міжремонтне (чергове) обслуговування виконується черговими слюсарями -вентиляційниками протягом робочої зміни. Під час чергування слюсар повинен: вмикати регулювати і вимикати вентиляційні установки і постійно наглядати за їх роботою,стежити за станом повітряного середовища в приміщеннях,контролювати температуру припливного повітря,чистити і виконувати дрібні ремонти вентиляційної системи.

Періодична чистка вентиляційних систем проводиться слюсарями-ремонтниками або черговими слюсарями. Періодичність чистки протягом року залежить від умов і особливостей роботи вентиляційних установок і може бути встановлена індивідуально для кожної з них на основі практики їх експлуатації.

Роботи,виконувані при чистці,визначаються робочою інструкцією, погодженою з органами пожежного нагляду. Чистку проводять безпосередньо у приміщенні,що вентилюється,або у відведеному для цього місці в неробочий час,у вихідні та святкові дні.

Періодичні планові огляди виконують слюсарі-ремонтники згідно з графіком технічного стану вентиляційних установок і виявлення дефектів. Під час огляду можна усувати дрібні несправності, проводить змащення деталей,часткову чистку.

Поточний ремонт передбачає усунення окремих несправностей ,виявлених у період міжремонтного обслуговування;суцільну чистку вентиляційних систем;балансування робочих коліс вентиляторів;заміна окремих спрацьованих деталей. В основному поточний ремонт здійснюють безпосередньо на місці,де знаходяться вентиляційні пристрої.

Капітальний ремонт передбачає повне розбирання і чистку всіх основних вузлів вентиляційної установки,часткову заміну устаткування чи окремих його частин. Після капітального ремонту установка повинна бути заново відрегульована і випробувана на санітарно-гігієнічний ефект. Капітальні ремонти виконують приблизно раз на 5-10 років.

Планові технічні випробування проводять за графіком,розробленим вентиляційним бюро.Правильна організація обслуговування вентиляційного господарства вимагає складання робочих інструкцій, журналів експлуатації і паспортів вентиляційних установок.

Додержування певного порядку вмикання і вимикання вентиляційних установок,а також забезпечення потрібного режиму їх роботи є необхідними умовами правильної експлуатації вентиляційних систем.

Припливні і витяжні установки загальнообмінної вентиляції слід вмикати за 10-15хв.до початку роботи цеху. Спочатку вмикають витяжні,а потім припливні установки. Вимикають їх через 10-20хв.після закінчення роботи цеху. При цьому спочатку вимикають припливні установки,а потім витяжні.

Місцеві витяжні вентиляційні установки вмикають за 3-5хв.до початку роботи цеху і вимикають через 3-5хв.після закінчення роботи цеху.

Перед настанням холодів всі вентиляційні системи ,повітряно-теплові завіси і опалювально-вентиляційні агрегати ,повинні бути підготовлені до роботи в зимових умовах. З цією метою треба системи очистити від пилу і бруду;ревізувати запірно-регулюючу арматуру;усунути нещільності трубопроводів і повітропроводів;перевірити якість теплоізоляції трубопроводів; пофарбувати елементи вентиляційних систем; усунути всі виявлені несправності.

Перед наставанням теплого періоду року очищають всі елементи вентиляційних систем,фарбують устаткування і повітроводи.Експлуатація відцентрових вентиляторів полягає в систематичному нагляді за ними-очищенні від пилу і бруду,своєчасному профілактичному ремонті.

Чергові слюсарі по вентиляції протягом зміни повинні регулювати роботу калориферів відповідно до заданих параметрів повітря,ретельно оглядати їх і при виявленні неполадок негайно вживати заходи по їх усуненню.

Ефективність роботи вентиляційної установки в значній мірі залежить від стану всіх елементів вентиляційної мережі. Обслуговуючий персонал повинен в строки установлені робочою інструкцією, обстежити ступінь забруднення повітропроводів і вжити заходів щодо їх очищення.Обслуговуючий персонал повинен тримати місцеві повітроприймачі у справному стані.

Механічні пошкодження і нещільності повітропроводів треба негайно усувати.

Необхідно своєчасно оновлювати захисне покриття повітропроводів та інших елементів вентиляційних установок.

Список використаної літератури

1. СНиП 2.04.05-91.* Отопление, вентиляция и кондиционирование /Києв.: АПП ЦИТП, 1996. -64 с.

2. СНиП II-3-79**. Строительная теплотехника. /Госстрой СССР. - М.: Стройиздат, 1986.

3. СНиП 2.08.02-89* Общественные здания и сооружения, 1999.

4. ВСН В.2.2-00032106-1-2001. Проектирование банков и банковских хранилищ.

5. СНиП 2.09.04-87 Административные и бытовые здания, 2000.

6. ДБН В. 22-11-2002. Підприємства побутового обслуговування Київ.2002

7. Справочник проектировщика. Ч2 Вентиляция и кондиционирование воздуха. Под ред. И.Г.Староверова. - М.: Стройиздат, 1978. - 502 с.

8. Отопление и вентиляция. Ч.2. Вентиляция. Под ред. В.Н. Богословского. - М.: Стройиздат, 1976. - 439 с.

9. Богословский В.Н., Кокорин О.Я., Петров Л.В. Кондиционирование воздуха и холодоснабжение. - М.: Стройиздат, 1985. - 367 с.

10. Титов В.П.Курсовое и дипломное проектирование по вентиляции гражданских и промішленіх зданий ; учебное пособие для вузов. Стройиздат. 1985.

11.Лубенець В.Г. Основи організації і планування будівельного виробництва. Навчальний посібник. Київ 2000.

12. Щекин Р.В. Справочник по теплоснабжению и вентиляции. Книга 2. Вентиляция и кондиционирование воздуха. /Будівельник 1976.

13. Пеклов А.А., Степанова Л.А., Кондиционирование воздуха.- Київ.Вища школа.1978.

14. Методические указания к практическим занятиям по дисциплине "Кондиционирование воздуха и теплоснабжение" для студентов специальности 2907 "Теплогазоснабжение и вентиляция". Корбут В.П. // К.: КИСИ, 1990. - 76 с.

15. Торговников Б.М., Табачник В.Е., Ефанов Е.М. Проектирование промышленной вентиляции: Справочник. - К: Будівельник, 1983. - 256 с.

16. Сенатов И.Г. Санитарная техника в общественном здании. М.: Экономика

1973,-214с.

17. Зінич П.Л. Вентиляція громадських будівель навчальний посібник. К: КНУБА, 2002.

18. Методичні рекомендації до практичних занять, курсового та дипломного проектування з курсу "Опалення" на тему "Теплотехнічний розрахунок і підбір огороджуючих конструкцій будинків різного призначення". Укл. Є.С.Зайченко. // К.: КДТУБА, 1998.-34с.

19. Пырков В.В. Особенности современных систем отопления.

20. СН 512-78 Технические требования к зданиям и помещениям для установки средств вычислительной техники.

Размещено на Allbest.ru