Ефективність роботи та експлуатації систем теплопостачання та вентиляції

Кількість вуглекислого газу, що виділяється людьми :

Для офісних приміщень типового поверху:

МСО2 = 23*75=1725 г/год

Тепловий баланс .

Різниця теплонадходжень. ?Qнадх і втрат теплоти ?Qвт визначає теплонадлишки (або теплонестачу) ?Q в приміщенні, які повинні бути асимільовані (або компенсовані) вентиляційним повітрям

Відповідно визначаємо теплонадлишки (або теплонедостачу) повні для теплого і холодного періоду року. Знайдені значення заносимо до таблиць

Таблиця 4.4.1 Тепловий офісних приміщень типового поверху

Об'єм, м3	Період року	Розрахункова температура	Тепловтрати	Теплонадходження	Теплонадлишки та теплонестачі	Тепло-напруження Вт/м3
		tз	tв		явні	повні	явні	повні
1880	ТП	23,7	222	-	37061	42161	37061	42161	19,7
	ХП	- 22	18	39593	28609	31909	10984	7684	5,8

4.5 Розрахунок повітрообміну

Продуктивність вентиляційних систем будівель та споруд вибирають у результаті розрахунку повітрообмінів. Необхідну продуктивність систем загальнообмінної вентиляції визначають за заданим видом шкідливостей.

Розрахунок повітрообміну виконується графоаналітичним методом з побудовою процесів зміни стану повітря на І-d діаграмі.

Розрахунок повітрообміну для офісних приміщень типового поверху.

Теплий період року (ТП).

Теоретично-розрахункові відомості

1. На І-d діаграму наносимо т.ext яка характеризує параметри зовнішнього повітря та повітря в теплий період року (табл.. 5.2.1)

2. За надлишками тепло- і вологовиділень в теплий період (таб.4.4.1) визначаємо кутовий коефіцієнт променю процесу в приміщенні, кДж/кг:

т = ?Qтп / Wтп (4.5.1)

т = 3,6*42161 / 7425=20

де ?Qтп - теплонадлишки в теплий період року, Вт;

Wтп - кількість вологонадходжень в теплий період року, г/год.

3. Проводимо через точку З промінь процесу і на перетині з ізотермами twz і tl знаходимо т.wz та l, і знаходимо інші параметри повітря.

4. По I-d діаграмі визначаємо Іwz і Іl , dwz і dl та всі ці параметри заносимо до таблиці

Таблиця 4.5.1 Параметри повітря в теплий період року

Характеристика повітря	Точки на I-d діаграмі	Температура t,C	Ентальпія І, кДж/кг	Вологовміст d, г/кг	Відносна вологість
Зовнішнє	З	32	53,6	8,4	27
Внутрішнє	WZ	23	44,3	8,4	47
Видаляєме	l	26	47,9	8,6	40

Визначення необхідних повітрообмінів

1. Визначаємо необхідний повітрообмін за надлишками повної теплоти:

Gтп = ?Qтп / (Іl - Іin) (4.5.2)

де ?Qтп - теплонадлишки в теплий період року, Вт

Іl, Іin - ентальпії відповідно видаляємого і припливного повітря в теплий період року, кДж/кг.

Gтп = 42161*3,6 / (47,9 -44,3)= 4216 кг/год

2. Необхідний повітрообмін за надлишками вологи:

Gтп =Wтп / (dl - din) (4.5.3)

де Wтп - кількість вологонадходжень в теплий період року, г/год

dl, din - вологовміст відповідно видаляємого і припливного повітря, г/кгс.п.

Gтп = 7425/ (8,6 - 8,4)=3712 кг/год

3. Знаходимо повітрообмін по надходженні до приміщення вуглекислого газу СО2:

GСО2 = МСО2 / (Сwz /в- Сin /в) (4.5.4)

де МСО2 - кількість вуглекислого газу, що виділяється людьми,

Сwz та Сin - концентрація СО2 всередині приміщення і у припливному

GСО2 = 1725 / (3,7 /1,18- 0,97 /1,19)=744 кг/год

4. Визначаємо повітрообмін по мінімальній кількості повітря на одну людину:

Gmin = gс.н. · · n (4.5.6)

де gс.н - прийнята кількість зовнішнього повітря по санітарним нормам на одну людину, м3/год;

- густина зовнішнього повітря, кг/м3;

n - кількість людей в приміщенні.

Розрахунковим повітрообміном є найбільший повітрообмін .

Gmin = 60 1,2·75=5400 кг/год

За розрахунковий повітрообмін приймемо повітрообмін по надлишкам вологи як найбільший із можливих, тобто:

Gтп = 5400 кг/год

Об'ємна витрата становить Lтп = Gіп /1,2 м3/год

Lтп = 5400 /1,2 =4500 м3/год

За допомогою рівняння балансу перевіряємо правильність побудови процесу на I-d діаграмі

4500*44,3+3,6*10984=4500*53,6=1%

Теоретично-розрахункові відомості

Загальна кількість вентиляційного повітря в холодний період Gхп приймається за розрахунком для теплого періоду року Gтп.

На І-d діаграму наносимо т.ext якa визначають параметри зовнішнього повітря у холодний період року

Визначаємо коефіцієнт променя процесу:

хп = ?Qхп / Wхп , кДж/г

де ?Qхп - теплонадлишки в холодний період року, Вт;

Wхп - кількість вологонадходжень в холодний період року, г/год.

хп = 3,6*10984/ 5030 =7,86 кДж/г

Визначаємо кількість вологи

=5030/3960=1,27г/кг

=1,27+0,5=1,77г/кг

Через точку l проводимо коефіцієнт променю процесу і знаходимо на перетині з dехт отримаємо точку припливного повітря din, яка характеризує параметри припливного повітря.

Таблиця 4.5.2 Параметри повітря в холодний період року

Характеристика повітря	Точки на I-d діаграмі	Температура t,C	Ентальпія І, кДж/кг	Вологовміст d, г/кг	Відносна вологість
Зовнішнє	З	-22	-20,7	0,5	81
Внутрішнє	WZ	18	21,4	1,25	10
Видаляєме	l	21	25,4	1,5	12
Припливне	іп	14,7	15	0,7	8



Таблиця 4.5.1Повітрообмін по кратності в офісних приміщеннях

№ приміщ.	Назва приміщення	Площа	Об'єм приміщ.	n+	n-	Lпр, м3/год	Lвик, м3/год	№ припл. с-ми	№ викид. с-ми
Цокольний поверх
1	Операційно-касовий зал	45,96	128,688			280	280	ПВ1	ПВ1
2	Кредитний відділ	28,02	78,456			180	180	ПВ1	ПВ1
3	Касовий зал	17,03	47,684			180	180	ПВ1	ПВ1
5	Адміністративне приміщення	24,53	68,684			300	300	ПВ1	ПВ1
6	Службове приміщення	5,2	14,56			60	60	ПВ1	ПВ1
8	Службове приміщення	39,36	110,208			150	150	ПВ1	ПВ1
14	Санвузол	3,34	9,352				60	В1
17	Каб. нач. відділа	5,83	16,324			100	100	ПВ1	ПВ1
18	Охорона	2,48	6,944			60	60	ПВ1	ПВ1
1-й пов
1	Вестибюль	82,33	230,524	2		480		ПВ1	ПВ1
6	Санвузол	3,42	9,576				60	В2
7	Офісне приміщення	31,48	88,144			240	240	ПВ1	ПВ1
8	Офісне приміщення	15,24	42,672			180	180	ПВ1	ПВ1
10	Офісне приміщення	19,58	54,824			240	240	ПВ1	ПВ1
2-й пов
1	Зал переговорів	18,00	50,4			160	160	ПВ1	ПВ1
2	Зал переговорів	22,00	61,6			200	200	ПВ1	ПВ1
3	Кабінет	12,00	33,6			150	150	ПВ1	ПВ1
4	Кабінет	12,00	33,6			150	150	ПВ1	ПВ1
5	Зал переговорів	60,00	168			900	900	ПВ1	ПВ1
6	Зал переговорів	50,00	140			600	600	ПВ1	ПВ1
7	Зал	61,98	173,544			1060	1060	ПВ1	ПВ1
8	Санвузол	2,97	8,316				60	В3
9	Санвузол	2,97	8,316				60
11	Приміщення для персоналу	8,00	22,4			60	60	ПВ1	ПВ1
12	Робоче приміщення	12,00	33,6			120	120	ПВ1	ПВ1
13	Офісне приміщення	38,00	106,4			360	360	ПВ1	ПВ1
14	Офісне приміщення	25,00	70			240	240	ПВ1	ПВ1
15	Хол	24,00	67,2	1,8		120		ПВ1	ПВ1
16	Санвузол						60	В4
17	Санвузол						60
18	Приміщення для прийому їжі	4,49	12,572		6		75	В13
19	Хол	18,00	50,4	2		100		ПВ1	ПВ1
3-й пов
1	Офісне приміщення	18	50,4			240	240	ПВ1	ПВ1
2	Офісне приміщення	58	162,4			900	900	ПВ1	ПВ1
3	Офісне приміщення	48	134,4			1800	1800	ПВ1	ПВ1
4	Офісне приміщення	22	61,6			300	300	ПВ1	ПВ1
5	Офісне приміщення	82	229,6			1080	1080	ПВ1	ПВ1
6	Робоче приміщення	12,83	35,924			180	180	ПВ1	ПВ1
7	Хол	18,96	53,088	2,3		120		ПВ1	ПВ1
8	Санвузол						60	В5
9	Санвузол						60
10	Офісне приміщення	38	106,4			360	360	ПВ1	ПВ1
11	Офісне приміщення	42	117,6			600	600	ПВ1	ПВ1
12	Кабінет	12	33,6			150	150	ПВ1	ПВ1
13	Санвузол	21,3	59,64				60	В6
14	Санвузол	68,2	190,96				60
15	Приміщення для прийому їжі	4,49	12,572		6		75	В14
16	Хол	18,00	50,4	2		100		ПВ1
4-й пов
1	Офісне приміщення	18	50,4			240	240	ПВ2	ПВ2
2	Офісне приміщення	82	229,6			1320	1320	ПВ2	ПВ2
3	Офісне приміщення	128	358,4			1800	1800	ПВ2	ПВ2
4	Робоче приміщення	12,83	35,924			180	180	ПВ2	ПВ2
5	Хол	18,96	53,088	2,3		120		ПВ2
9	Санвузол						60	В7
10	Санвузол						60
6	Офісне приміщення	38	106,4			360	360	ПВ2	ПВ2
7	Офісне приміщення	42	117,6			600	600	ПВ2	ПВ2
8	Кабінет	12	33,6			150	150	ПВ2	ПВ2
11	Санвузол	21,3	59,64				60	В8
12	Санвузол	68,2	190,96				60
14	Приміщення для прийому їжі	4,49	12,572		6		75	В15
15	Хол	18,00	50,4	2		100		ПВ2
5-й пов
1	Зал переговорів	18	50,4			160	160	ПВ2	ПВ2
2	Хол	82	229,6	1,5		340		ПВ2	ПВ2
3	Кабінет	24	67,2			200	200	ПВ2	ПВ2
4	Кабінет	24	67,2			200	200	ПВ2	ПВ2
5	Кабінет	24	67,2			200	200	ПВ2	ПВ2
6	Офісне приміщення	68	190,4			780	780	ПВ2	ПВ2
7	Офісне приміщення	36	100,8			240	240	ПВ2	ПВ2
8	Робоче приміщення	12,83	35,924			180	180	ПВ2	ПВ2
9	Хол	18,96	53,088	2,3		120		ПВ2
10	Санвузол						60	В9
11	Санвузол						60
12	Офісне приміщення	38	106,4			360	360	ПВ2	ПВ2
13	Офісне приміщення	42	117,6			600	600	ПВ2	ПВ2
14	Кабінет	12	33,6			150	150	ПВ2	ПВ2
15	Санвузол	21,3	59,64				60	В10
16	Санвузол	68,2	190,96				60
18	Приміщення для прийому їжі	4,49	12,572		6		75	В16
6-й пов
1	Офісне приміщення	18,00	50,4			240	240	ПВ2	ПВ2
2	Приміщення для прийому їжі	4,49	12,572		6		75
3	Приміщення для персоналу	4,23	11,844				20
4	Зал переговорів	29,51	82,628			200	200	ПВ2	ПВ2
5	Кабінет	24,76	69,328			200	200	ПВ2	ПВ2
6	Бухгалтерія	11,35	31,78			120	120	ПВ2	ПВ2
7	Хоз. приміщення	1,66	4,648				20	В18
8	Санвузол	8,13	22,764				120	В11
9	Офісне приміщення	158,98	445,144			1560	1560	ПВ2	ПВ2
10	Зал переговорів	17,91	50,148			160	160	ПВ2	ПВ2
11	Відділ проектування	92,53	259,084			900	900	ПВ2	ПВ2
12	Допом. приміщення	12,83	35,924			180	180	ПВ2	ПВ2
13	Санвузол	3,19	8,932				60	В12
14	Санвузол	3,18	8,904				60
15	Зона релаксації	18,21	50,988			120		ПВ2

4.6 Аеродинамічний розрахунок повітропроводів систем ПВ1, ПВ2

Аеродинамічний розрахунок виконується в два етапи: розрахунок ділянок магістрального напрямку та ув'язування всіх інших ділянок системи, якими є відгалудження.

1. Визначаємо навантаження розрахункових ділянок системи

Аксонометричну схему вентиляційної системи розбиваємо на окремі розрахункові ділянки і визначаємо витрату повітря на кожній з них. Нумерацію ділянок виконуємо спочатку по головній магістралі, а потім на відгалудженнях. Витрати повітря визначаємо шляхом додавання витрат на окремих відгалудженнях, починаючи з перифирійних до збудника тяги - вентилятора. Значення витрат і геометричні довжини кожної ділянки заносимо в розрахункову таблицю, а також наносимо на аксонометричну схему.

2. Вибір магістрального напрямку вентиляційної системи.

3. Визначаємо розміри перерізу розрахункових ділянок повітропроводів магістралі. Приймаємо допустиму швидкість руху повітря 6 -8 м/с - в магістралях та 4-5 м/с в відгалуженнях.

Визначаємо розрахункову площу поперечного перерізу повітропроводу за формулою:

F=L/3600*v (4.6.1)

По величині fp p з таблиці 10.5 та 10.6 [17] вибираємо стандартний діаметр або розміри повітропроводу

4. Визначаємо дійсну швидкість та динамічний тиск:

v=L/3600*F

P=*v2/2 (4.6.2)

5. Визначаємо втрати тиску на подолання опору тертя. За номограмою на малюнку 10.2 [17] визначаємо питомі втрати тиску на подолання опору тертя R. Коефіцієнт вш та поравкові коефіцієнти К1 та К2 приймаємо рівними 1.

Втрати тиску на подолання опору тертя на розрахунковій ділянці повітропроводу довжиною l визначаються за формулою:

6. Визначаємо втрати тиску на подолання місцевих опорів:

7. Визначаємо загальні втрати тиску на розрахунковій ділянці:

8. Ув'язуємо відгалудження системи. Розрахунок відгалуджень системи виконуємо в аналогічній послідовності, як і ділянок магістрального напрямку з визначенням ДРвід. Далі визначаємо нев'язку різниці тисків за формулою:

H=ДРмг - ДРвід/ДРмг*100

Якщо нев'язка більша за 10% тоді при неможливості ув'язування різниці тисків шляхом зміни поперечного перерізу повітропроводу, ув'язування виконується з допомогою установлення дросель клапану з додатковим місцевим опором о.

4.7 Розрахунок та підбір обладнання для систем вентиляції і кондиціонування

Підбір обладнання припливно-витяжних установок повітря

За результатами аеродинамічного розрахунку робимо підбір обладнання на ЕОМ. В роботі використовується обладнання шведської компанії SWEGON.

ПВ1

Вихідні дані

Розрахунок і підбір проводимо за допомогою комп'ютерної програми Prounit. Для цього вказуємо наступні вихідні дані (див. попередній розрахунок):

Витрата приточного повітря складає 11620 м3/год.

Витрата витяжного повітря складає 10580 м3/год.

Розрахункова температура ЗП, ТП складає 32.0 °C

Розрахункова температура ЗП, ХП складає 22.0 °C

Розрахункова температура ПП, ТП 28.1 °C

Розрахункова температура ПП, ХП 20.0 °C

Втрати тиску у приточних повітропроводах складають 400 Па.

Втрати тиску у витяжних повітропроводах складають 400 Па.

Втрати тиску у забірних повітропроводах (предфільтр) складають 50 Па.

Параметри теплоносія - 90/70С.

Результати розрахунку

Комплектація установки

Припливно-витяжний агрегат типу GOLD побудовані на принципі блокування складових, що полегшує доставку, монтаж та обслуговування установки на протязі експлуатації.

Повітронагрівач водяний Thermogard;

Вентилятор ВП;

Вентилятор ПП;

Фільтр G4 ПП;

Фільтр G4 ВП;

Роторний утилізатор;

Заслінка с двигуном ПП;

Заслінка с двигуном ВП;

Предфільтр класу F7;

Фронтони;

Рис. 4.1. Схема установки ПВ1 GOLD 40

Розмір:40

Загальна вага:1274 кг

Ширина,номінальн:1990 мм

Макс.:1990 мм

Розміри соедин.:ДіаметрДрен,з`єдн.

Калорифер, водаДіаметр з`єдн. 20

Фронтон ЗП1400600

Фронтон ВП1400600

Фронтон ПП1400600

Фронтон ПП1400600

Заслінка с двигуном1400600

Заслінка с двигуном1400600

Калорифер, вода1400600

ПВ2

Вихідні дані

Розрахунок і підбір проводимо за допомогою комп'ютерної програми Prounit. Для цього вказуємо наступні вихідні дані (див. попередній розрахунок):

Витрата приточного повітря складає 11620 м3/год.

Витрата витяжного повітря складає 10580 м3/год.

Розрахункова температура ЗП, ТП складає 32.0 °C

Розрахункова температура ЗП, ХП складає 22.0 °C

Розрахункова температура ПП, ТП 28.1 °C

Розрахункова температура ПП, ХП 20.0 °C

Втрати тиску у приточних повітропроводах складають 400 Па.

Втрати тиску у витяжних повітропроводах складають 400 Па.

Втрати тиску у забірних повітропроводах (предфільтр) складають 50 Па.

Параметри теплоносія - 90/70С.

Результати розрахунку

Комплектація установки

Припливно-витяжний агрегат типу GOLD побудовані на принципі блокування складових, що полегшує доставку, монтаж та обслуговування установки на протязі експлуатації.

Повітронагрівач водяний Thermogard;

Вентилятор ВП;

Вентилятор ПП;

Фільтр G4 ПП;

Фільтр G4 ВП;

Роторний утилізатор;

Заслінка с двигуном ПП;

Заслінка с двигуном ВП;

Предфільтр класу F7;

Фронтони;

Рис. 4.2. Схема установки ПВ2 GOLD 40

Розмір:40

Загальна вага:1274 кг

Ширина,номінальн:1990 мм

Макс.:1990 мм

Розміри соедин.:ДіаметрДрен,з`єдн.

Калорифер, водаДіаметр з`єдн. 20

Фронтон ЗП1400600

Фронтон ВП1400600

Фронтон ПП1400600

Фронтон ПП1400600

Заслінка с двигуном1400600

Заслінка с двигуном1400600

Калорифер, вода1400600

Результати розрахунку

Після розрахунку отримуємо наступні дані:

Загальну характеристику установки;

Технічну специфікацію;

Шумові характеристики

Місцезнаходження вентагрегатів - венткамера на тех..поверсі відмітка. 22,000

Для подачі та видалення повітря в приміщенні використовуємо дифузори, решітки, вентиляційні клапани фірми "Євроклима Україна".

Для розрахунку обладнання системи кондиціонування обчислюємо кількість холоду необхідного для місцевих доводчиків.

Для забезпечення холодопостачання в якості систем кондиціонування використовуємо обладнаня типу VRV IV виробництва DAIKIN (Японія). Запропонована система складається з 6-ти зовнішніх компресорно - конденсаторних блокоів типу RXYQ, суммарною продуктивністью Qx=196 кВт/Qт=225 кВт і 76-ти внутрішніх блоків касетного типу, підтримання оптимальних температурних параметрі в 53-ох приміщеннях.

5. Автоматика систем опалення та вентиляції

Цілі автоматизації

* Забезпечення підтримки одного або декількох параметрів повітряного середовища:

- Температура повітря в приміщенні, що обслуговується;

- Вологість повітря в приміщенні, що обслуговується;

- Якість повітря в приміщенні (вміст CO2 і т.п.) в допустимих (оптимальних) межах відносно заданих значень, що визначаються необхідними технологічними вимогами, або вимогами до комфорту.

* Зниження енерговитрат при експлуатації обладнання.

* Забезпечення автономної і безперервної роботи.

* Забезпечення надійної, якісної та безперебійної роботи обладнання.

* Можливість нарощування виконуваних функцій, модернізації окремих елементів системи в процесі експлуатації.

Завдання автоматизації

* Управління роботою водяного нагрівача теплообмінника, для забезпечення підтримки температури припливного повітря в обслуговуваному приміщенні в холодну пору року.

* Управління роботою фреонового теплообмінника для забезпечення підтримки температури припливного повітря в приміщенні, що обслуговується в літню пору року.

* Управління вентиляторами для забезпечення підтримки якості повітря в приміщенні (вміст CO2).

* Контроль роботи очищення припливного повітря для забезпечення його якісної і надійної роботи ..

* Взаємодія з автоматикою пожежогасіння, газового моніторингу, пожежною сигналізацією та іншими системами.

* Взаємодія з рівнем диспетчеризації для віддаленого і наочного контролю роботи, своєчасного відстеження аварійних ситуацій.

* Взаємодія з рівнем дистанційного керування для вибору режимів і параметрів роботи системи, обсяг визначається завданнями, які неможливо або недоцільно виконувати засобами автоматики.

* Ведення архівів обраних параметрів технологічного процесу для підготовки звітів і аналізу ефективності функціонування установок.

5.1 Функції автоматики вентиляції і кондиціонування повітря

Управління системою можливе як в автоматичному, так і в ручному режимі з місцевим управлінням з щита автоматики, встановленого в венткамере і дистанційним управлінням з поста біля входу в обслуговуване приміщення і з робочої станції з приміщення диспетчерської. Передбачено захист електричних ланцюгів від перевантаження і короткого замикання. Передбачений контроль:

* обриву або короткого замикання датчиків;

* температури зовнішнього, припливного, повітря за калорифером, після поверхневого повітроохолоджувача, в контрольному приміщенні при повітряному опаленні, припливної вентиляції та опаленні з місцевими опалювальними приладами;

* температури холодоносія до і після кожного теплообмінного або змішувального пристрою, загалом трубопроводі;

* теплоносія в загальному подає і зворотному трубопроводі;

* на виході з теплообмінних пристроїв; тиску теплоносія в загальному подаючому;

* зворотному трубопроводі;

* на виході з теплообмінних пристроїв; холодоносителя в загальному трубопроводі;

* тиску на виході з насоса;

* перепаду тиску фільтра очищення повітря; перепаду тиску на приточном вентиляторі;

* роботи насоса по перепаду тиску теплоносія до і після насоса;

* включення комутаційної апаратури;

* положення приводів повітряних заслінок (кінцевими вимикачами).

Передбачена індикація аварійних станів і поточних параметрів системи (стан системи: включена / несправна; стан вентилятора: включено / несправний; стан насоса: включено / несправний; положення приводів повітряних заслінок: відкрита / закрита, спрацьовування захисту від заморожування; недостатній потоку повітря; відключення живлення ; засмічення повітряного фільтру; відсутність перепаду тиску на вентиляторі; спрацьовування захисних автоматичних вимикачів). Диспетчеризація застосовується за наявності цілодобового чергового персоналу для обслуговування інженерних мереж.

Диспетчеризація передбачає: сигналізацію стану системи та обладнання (включена / несправна, відкрита / закрита), відмови окремих пристроїв і агрегатів, виникнення передаварійних ситуацій (робота вимкнених вузлів, недостатній потік повітря, відключення живлення, засмічення повітряного фільтра, відсутність перепаду тиску на вентиляторі, спрацьовування захисних автоматичних вимикачів), відображення поточного значення температури припливного повітря, повітря перед калорифером, зворотного теплоносія. Для забезпечення роботи систем припливної та витяжної вентиляції в черговому (енергозберігаючому) режимі в години знижених навантажень (нічний час доби, вихідні дні, і т.п): вимикається вентилятор, закриваються жалюзі і контролюється температура зворотної води теплообмінника. Перехід здійснюється автоматично - за командою таймера або вручну - перемикачем.

Перехід систем припливної та витяжної вентиляції в аварійні режими функціонування і запуск аварійної вентиляції здійснюється за показаннями газоаналізаторів при утворенні в повітрі робочої зони приміщення концентрацій шкідливих речовин, що перевищують ГДК, а також концентрацій горючих речовин у повітрі приміщення, що перевищують 10% НКПРП газо-, паро- , пилоповітряної суміші з видачею аварійного (світлового та звукового) сигналу в приміщення охорони та до системи диспетчеризації будівлі. При виникненні пожежі здійснюється повне або часткове (при використанні для підпору повітря і димовидалення) відключення систем припливної та витяжної вентиляції (відключенням магнітних пускачів або автоматичних вимикачів з незалежним розчеплювачем). Автоматично - за сигналом про пожежу від приладу пожежної сигналізації або від сигналізаторів тиску спринклерних установок водяного пожежогасіння;

* дистанційно - із щита протипожежних заходів.

Для холодного і теплого періодів передбачені окремі алгоритми роботи системи вентиляції - режими "зима" і "літо" з переходом автоматично - за командою таймера або датчика температури зовнішнього повітря або вручну - перемикачем. Літній режим роботи: вентилятори включаються тільки після закінчення часу відведеного на відкриття, управління температурою припливного повітря не здійснюється, запірно-регулюючий клапан повністю закритий і циркуляція води через калорифер припинена. Зимовий режим роботи: прогрівається калорифер при запуску системи і в перехідних режимах (затримка включення вентилятора, закриття жалюзі і повне відкриття запірно-регулюючого клапана, нагрів тенів між лопатками вхідного клапана і повне відкриття клапана, попередній підігрів водяного калорифера з включенням циркуляційного насоса) з включенням вентилятора після досягнення температури зворотного теплоносія до заданої величини.

Включення завіси (включення вентилятора і відкриття клапана подачі теплоносія до калорифера) у холодний період року відбувається при відкриванні воріт, дверей; відключення - після закриття воріт, дверей через 30-40 ° С або відновлення нормованої температури повітря приміщення. Можливе регулювання температури повітря (включення вентилятора і відкриття клапана подачі теплоносія до калорифера) в зоні воріт по датчику температури: при зниженні температури в контрольованій зоні нижче заданого значення. Нагрівання припливного повітря в холодний період року може здійснюється за допомогою вбудованих у вентиляцію повітронагрівачів. Регулювати теплопродуктивність дозволяє, або управління регулюючим клапаном за показаннями датчика температури для зміни витрати теплоносія, що проходить через калорифер, або включення на потрібну продуктивність (східчасто або плавно) електронагрівника. Для захист системи від перевищення температури зворотної води переривається управління запірно-регулюючим клапаном по температурі припливної води і переходить на управління по температурі зворотної води, після повернення температури зворотної води в допустимі межі, регулювання триває по температурі припливної води. Для захист електричних повітронагрівачів від перегріву застосовується термовимикач (термостат), що відключає електроживлення при підвищенні допустимої температури.

При регулюванні по температурі повітря на виході з установки, контроль здійснюється за показаннями датчика температури в припливно каналі, при регулюванні по температурі повітря в приміщенні потрібні два датчика, датчик температури повітря в приміщенні, за яким здійснюється основний контроль і канальний датчик, за яким контролюється мінімально і максимально допустима температура повітря в припливно каналі. При повному закриванні запірно-регулюючого клапана повітронагрівачів та опалювальних агрегатів здійснюється відключення насоса подачі теплоносія.

Для захисту водяного калорифера від заморожування:

- Поддержавается температура зворотного теплоносія +35 ° С при відключеній системі;

- При падінні температури зворотної води нижче + 30 ° С повністю відкривається запірно-регулюючий клапан, знижується кількість повітря, що подається зменшенням числа оборотів вентилятора до величини, яку можливо підігріти до заданої температури;

- При падінні температури зворотної води нижче +20 ° С, або виникненні несправності вхідних датчиків (обрив або коротке замикання) відбувається відключення вентилятора і закривається заслінка зовнішнього повітря;

- При падінні температури припливного повітря до +5 ° С повністю відкривається регулюючий клапан, вимикається вентилятор, закривається повітрозабірний клапан;

- Після підвищення температури зворотної води і повітря за калорифером система повертається в робочий стан.

Очищення припливного або витяжного повітря здійснюється фільтрами. Для контролю (захист системи вентиляції від перевантаження і зниження продуктивності) повітряний фільтр оснащується диференціальним датчиком-реле тиску (пресостатом), що вимірює перепад тиску до і після фільтра, якщо аеродинамічний опір фільтра перевищить задане, сигнал про забруднення фільтру і необхідності його заміни передається на диспетчерський пульт управління. При включенні вентилятора в "мокрому" пиловловлювачі здійснюється включення подачі води, при припиненні подачі води або падінні рівня води зупиняється вентилятор.

Комплектація щита управління

* Щит виконаний у пофарбованому металевому корпусі з кнопками управління та індикаторами з вбудованою силовою частиною;

* програмований контролер;

* високоточний датчик температури стандарту Pt1000, канальний;

* семистор для плавного включення 1й щаблі ЕК;

* пресостат для фільтра.

Базові функції щита управління:

- Контролер щита управління вимірює поточну температуру повітря в каналі і відображення поточних результатів, а так само заданої користувачем температури на світлодіодному екрані;

- Контролер може знаходитися в одному з двох станів: черговому і активному:

* в черговому стані прилад проводить вимірювання температури, контроль справності датчика припливного каналу;

* в активному стані прилад підтримує задану температуру повітря шляхом каскадного управління нагрівачів 1й і 2й ступеня. Для цього регулятор проводить розрахунок вихідної потужності і формує сигнал ШІМ на виході для управління потужністю 1й щаблі ЕК. Підключення ступенів проводиться послідовно. Якщо потужність 1й щаблі електронагрівника вийшла на 100% і працює протягом заданого часу, але цього недостатньо для виходу на задану температуру, активується вихід управління 2й щаблем, а вихід управління нагрівача 1й щаблі скидається в 0% і починає збільшуватися в міру необхідності.

Відключення ступенів проводиться послідовно. Якщо потужність 1й щаблі дорівнює 0% протягом заданого часу, але температура все одно перевищує задану, то 2я ступінь електронагрівника відключається, і потужність нагрівача 1й щаблі починає зменшуватися в міру необхідності.

- Включення припливного вентилятора.

- Синхронізація включення ЕК з припливним вентилятором (калорифер не увімкнеться без працюючого вентилятора).

- Затримка вимкнення припливного вентилятора для зняття теплового навантаження з ТЕНів ЕК (продовжує термін служби калорифера).

- Зупинка припливної установки при засміченні фільтра.

- Захист ЕК від перегріву за допомогою вбудованих термостатів.

- Захист двигуна припливного вентилятора від перегріву по вбудованим в нього термоконтакт.

- Захист від перевантаження по струму.

- Тижневий графік роботи припливної установки.

- Журнал аварій.

- Світлова індикація роботи основних показників і режиму "АВАРІЯ" калорифера.

Додаткові опції:

* Датчик потоку для П1 + зупинка П1 і ЕК при аварійній ситуації.

* Твердотільні реле для 2й ступені ЕК (заміна контакторів "клацає" при включенні, не має рухомих частин - більше ресурс роботи).

* Електропривід жалюзійного клапана (РК) + синхронізація відкриття РК при включенні П1.

* Електропривід жалюзійного клапана (РК) із зворотного пружиною + синхронізація відкриття РК при включенні П1.

* Терісторний регулятор швидкості П1.

* 5ти-ступінчастий трансформаторний регулятор швидкості П1.

* Частотний перетворювач для регулювання швидкості П1 (можливість установки залежить від типу вентилятора).

* Синхронізація з пожежною сигналізацією.

Змішувальний вузол (для водяних калориферів та охолоджувачів)

Призначені для регулювання потужності рідинного повітронагрівача. Регулювання здійснюється зміною протоку води, що входить до повітронагрівач, при цьому витрата води залишається постійним. Змішувальні вузли комплектуються сервопріводамі призначеними для управління клапаном теплоносія, який підготовляє температуру теплоносія необхідну калорифера.

Регулювання потужності

Регулювання потужності здійснюється за допомогою триходового вентиля з сервоприводом. Який забезпечує змішування води надходить з тепломережі і води виходить з теплообмінника. Насос служить тільки для подолання втрат тиску в теплообміннику. При необхідності повної потужності повітронагрівача весь обсяг теплоносія протікає через теплообмінник. Щоб уникнути повної зупинки протоку теплоносія в змішувальному вузлі передбачений обхідний контур. Контур обладнаний зворотним клапаном запобігає перетікання теплоносія. Змішувальний вузол повинен встановлюватися на мінімальній відстані від теплообмінника, при установці вузла вал насоса повинен перебувати в горизонтальному положенні.

Змішувальний вузол у складі:

- Циркуляційний насос 220В;

- Триходовий клапан під електропривод;

- Електропривод плавного регулювання;

- Байпасна лінія з звернулися клапаном;

- Два термо-манометра на "подачі" і "обратке";

- Два кульових клапана вкл / викл перемикання на байпас;

- Фільтр водяний;

- Сполучні елементи

6. Організація та технологія монтажних робіт

6.1 Календарне планування будівельно-монтажних робіт

Під календарними планами розуміють проектно-технологічні документи, якими встановлюються послідовність, інтенсивність та строки виробництва робіт, а також потребу в ресурсах. Кінцевим результатом календарного планування являється складання розкладу (графіка) плануючих робіт для виконавців будівельних організацій, бригад, змін, що визначають календарні строки початку та закінчення їх виконання, також виявлення кількості потрібних в проміжок часу матеріалів (труб, конструкцій та ін.) і технічних (машин, механізмів) ресурсів.

Головною задачею календарного планування являється складання такого розкладу робіт (календарного плану), який був би оптимальним по прийнятому критерію його оцінки та одностроково задовольнив би межі, що враховують реальні умови виробництва.

Критерій оптимальності календарного плану залежить від періоду планування та конкретних умов виробництва робіт. Для календарного плану виробництва на місяць за критерій оптимальності приймають мінімум простоїв трудових ресурсів та рівномірність їх використання за проміжок часу. При складанні календарного плану враховувались: строки виконання робіт заданих генпідрядником; інтенсивність використання ресурсів, які залежать від можливостей будівель під організації, ресурси, що виділяються в конкретні календарні періоди. Ресурси які використовують для виконання санітарне - технічних та вентиляційних робіт розподіляють на два типи:

складські ( матеріали, вироби, деталі і конструкції); не складські (трудові ресурси, машини і механізми).

Для складання календарного плану необхідно: перелік об'єктів будівництва і характеристики, які необхідно виконати. До них відносяться об'єми, працеємність, ціна робіт, види і кількість ресурсів, які можна реально використати на конкретні календарні періоди(трудові ресурси, їх чисельність та кваліфікований склад, інтенсивність використання ресурсів, на кожному об'єкті і види робіт).

Також задається технологічна послідовність виконання робіт. В календарному плануванні вирішуються слідуючи задачі: часові, ресурсні і кошторисні. При рішенні часових задач визначають розклад робіт, тобто встановлюють строки початку та закінчення робіт, мінімальність їх продовження.

Ресурсні задачі виникають при необхідності врахувати границі на використання трудових, матеріально - технічних або фінансових ресурсів. Вони вирішуються шляхом врахування потрібностей в ресурсів та раціонального розподілення наявних або потрапляючи на об'єкт будівництва ресурсів.

Будівельні задачі календарного планування направленні на урахування таких показників, сметна кошторисність, заробітна плата, трудові затрати, ці показники розглядаються як особливі види ресурсів і вирішуються шляхом урахування їх потреб і розподілення. Складаючи календарні плани санітарне - технічних робіт їх потрібно ув'язати з загально - будівельними роботами. Ця ув'язка заключається в тому, що тривалість та інтенсивність санітарне - технічних робіт залежить від запроектованого календарного плану будівельне - монтажних робіт по зведенню об'єкту.

Розробку календарного плану по монтажу систем ТГПіВ виконують в наступній послідовності:

1. Аналізують вихідні дані для проектування;

2. Складають номенклатуру (перелік) і послідовність монтажних процесів, необхідних для монтажу системи ТГПІВ3. Підраховують об'єми робіт;

3. Вибирають методи виробництва робіт та основні будівельні машини;

4. розраховують в людино-днях тривалість робіт;

5. Визначають потрібну кількість машино - змін та працевтрати для виконання монтажних робіт;

6. Визначають склад бригад, підраховують продовжуваність виконання кожного виду робіт і ув'язують їх виконання в проміжок часу. При складанні календарного плану внутрішніх систем ТГПіВ основними являються : виконання технологічної послідовності санітарне - технічних робіт, виконання ритму загально - будівельних робіт на об'єкті та строків заданих ген підрядною будівельною організацією.

7. встановлюють процент перевиконання робіт;

8. коректують календарний план по термінам.

При розробці календарних планів будівельно-монтажних робіт тривалість будівництва встановлюють у відповідності з нормами тривалості будівництва.

Норми часу визначаємо за ЕНіР, для систем вентиляції Е 10, Е 34; для системи опалення Е 9-1.

Після складання календарного плану визначимо техніко-економічні показники по об'єкту: коефіцієнт нерівномірності руху робочих к, що визначається на основі графіка руху робочої сили і представляє собою відношення максимальної кількості робочих по графіку до середньої кількості робочих по графіку до середньої кількості робочих за період будівництва

Елементами комплексу робіт, зображено сітьовим графіком, є роботи на сітьовому графіку. Між вихідною та кінцевою подією існують декілька шляхів. Шлях з максимальним терміном називається критичним.

Роботи та події, що належать критичному шляху, називаються критичними. ~: Правила побудови сітьового графіка:

між двома подіями може бути лише одна робота;

форма графіка повинна бути простою, він не повинен мати зайвих перетинів;

події нумерують після побудови графіка зліва направо;

в мережі не повинно бути "тупіків" тобто подій, з яких не виходить нідні робота і в які не входить ні одна робота;

в сеті не повинно бути замкнених контурів, подій або робіт, що мають

однакові номера або шифри.

Для кожної роботи сітьової моделі визначимо:

- ранній термін початку (закінчення) - міінімальний з можливих моментів спочатку (закінчення)даної роботи при заданих термінах робіт та заданому початковому моменті;

- пізній термін початку (закінчення) - максимальний з можливих моментів початку (закінчення) даної роботи, при якому ще можливе виконання всіх послідуючих робіт з дотриманням директивного терміну настання останньої події;

- повний резерв часу - максимальний час, на який можна відстрочити початок або збільшити тривалість роботи, не змінюючи директивного терміну закінчення комплексу робіт;

- вільний резерв часу - максимальний час. На який можна відстрочитипочаток або збільшити тривалість роботи, при умові, що ранні термінипочатку наступних робіт не змінюються.

Коли сітьовий графік розрахований, його необхідно побудувати в маштабічасу.

Маштабний сітьовий графік більш зручний для контролю за виконанням робіт. Такий графік дозволяє швидко знаходити роботи, які виконуються в певний період, встановлювати їх випереджнггя або відставання при необхідності перерозподілу ресурсів.

Побудову сітьового графіка в маштабі часу виконують по раннім початкам або пізнім закінченням робіт.

Порядок побудови:

- викреслюють горизонтальну маштабну лінійку, по якій вказують календарні та робочі дні;

- всі роботи зображають в маштабі часу. При цьому початкова подія кожної роботи знаходиться у відповідность зі значенням раннього початку роботи, а величина проекції роботи на вісь часу буде дорівнювати сумі її тривалості та вільного резерву.

При індустріальному методу монтажу санітарно-технічних робіт основний об'єм заготівельних та збірних робіт переноситься в заводські умови. Використання при монтажі готових елементів у вентиляційних цехах дозволяє в значному ступені спростити технологію та організацію монтажа, а також знизити, кількість операцій, які виконуються безпосередньо на монтажній площадці.

З метою полегшення заготовки деталей, а також спрощення виконання монтажа систем в основу монтажного проектування закладене обов'язкове використання нормалізованих монтажних положень повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій та максимальне використання стандартних та типових деталей. Монтажним положенням називається розташування повітропроводів відносно будівельних конструкцій та технологічного обладнання, що забезпечує зручний монтаж та безнечну експлуатацію системи. Монтаж вентиляційних систем виконують з повністю укомплектованих на заводі вузлів та деталей. Монтаж необхідно виконувати, дотримуючись глідуючих правил:

- фланці повітропроводів не повинні вмонтовуваться в стіни, перекриття та перегородки;

- повітропроводи повинні надійно кріпимися до будівельних конструкцій так, щоб їх вона не передавалася на вентобладнання;

- повітропроводи призначені для транспортування вологого повітря, монтують так, щоб в їх нижній частині не було поздовжніх швів.

Методи та способи монтажу вибирають в залежності від місцевих умов та розташування повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій.

Монтаж системи вентиляції починають з огляду місць прокладки повітропроводів. Потім розмічають та встановлюють засоби кріплення повітропроводів.

Болти на фланцевих з'єднаннях повинні бути затягнутими, а гайки болтів розташовуються з одного боку фланця.

Для виготовлення вентиляційних заготівок розробляють монтажні креслення вентиляційних систем. Ці ж креслення використовують при монтажі вентиляційних систем.

Монтажна схема вентиляційної системи, комплектовочні відомості вентиляційних деталей та типових вентиляційних виробів, специфікація основних та допоміжних матеріалів, об'єми робіт входять в монтажне креслення системи вентиляції.

Монтажна схема вентиляційної системи виконується безмаштабно в одну лінію з використанням умовних позначень, наведених в [23], з вказанням діаметрів або розмірів перерізів повітропроводів, порядкових номерів деталей та відміток повітропроводів по висоті приміщення.

В комплектовочній відомості вказують кількість, розміри, площі поверхні повітропроводів та їх порядкові номера, кількість та розміри та з'єднуємих виробів, кількість та типи регулюючих пристроїв, повітророзподільників та місцевих відсмоктувачів, що входять в вентиляційну систему. Типові вироби та деталі вентиляційної системи заносять в окрему відомость.

Після складання монтажної схеми та комплектовочних відомостей вентиляційних деталей складають специф'ікац'ію матеріалів, необхідних для виготовлення та монтажу системи.

В цій відомості повинна бути вказана кількість листової, полосової сталі а, також матеріали для виготовлення засобів кріплення та з'єднання повітропроводів.

При розробці монтажних креслень кожної вентиляційної системи повиннівикористовуватися в основному нормалізовані фасонні частини з вітропроводів та прямі ділянки стандартної ддовжини. Перерізиповітропроводів повинні обов'язково відповідати діючим нормам.

При розбивці вентиляційних систем на деталі довжини повітропроводів необхідно приймати. Виходячи з довжини стандартних листів, що випускаються промисловістю: 500, 1000, 1250, 2000, 2250 та 1420 мм. При цьому довжина зібраної ланки для транспортування не повинна перевищувати 3000 мм.

6.2 Монтажне планування робіт

Монтаж систем вентиляції.

До початку монтажу об'єкт або захватка повинні бути прийняті по акту, а повітропроводи вентиляційних систем доставлені на приоб'єктний склад. На складі перевіряється наявність деталей для кожної вентиляційної системи в співвідношенні з монтажним кресленням і комплектність кріплень. Деталі повинні бути покладені з урахуванням послідовності їх майбутнього монтажу.

Повітропроводи монтують після закінчення основних будівельних робіт на об'єкті, паралельно з установкою вентиляційного обладнання. Внутрішньо -об'єктне транспортування повітропроводів виконується в співвідношенні с проектом виконання робіт. Для горизонтального переміщення використовують автомобілі та автовантажники. На невелику відстань повітропроводи переносять в ручну. Для вертикального транспортування використовують баштові та автомобільні крани, ліфти. Необхідно чітко знати схему розводки деталей повітропроводів по об'єкту. До початку монтажу виконується попередня розбивка повітропроводів систем на укрупнені вузли в залежності від способу монтажу, ваги деталей, вантажопідйомності, механізмів та місцевих умов. Розбивку наносять на монтажних кресленнях і встановлюють послідовність монтажу вузлів. Спочатку розміщують місця встановлення кріплень та перевіряють наявність закладених деталей для кріплень, якщо вони передбачені. Гвинти всіх фланцевих з'єднань необхідно затягувати до максимуму, а гайки розміщувати з однієї сторони фланця. При встановлення гвинтів вертикально гайки розміщують з нижньої сторони з'єднання. Прокладки між фланцями повітропроводів, забезпечуючи міцність з'єднань, не повинні виступати в середину, або зовні повітропроводів. В якості прокладочного матеріалу можна використовувати паралон, спеціальну гуму товщиною 4-5мм, пористу гуму, полімерні джгути. Встановленні кріплень передбачають детальну розмітку. Кріплення горизонтальних повітропроводів на фланцевому з'єднанні при розмірі більшої сторони прямокутного повітропроводу до 200 мм на довжині не більше 4м один від одного.

Збірку вузлів проводять на інвентарних підставках. В процесі збірки вузлів на повітропроводи надягають хомути. Монтаж вертикальних повітропроводів в середині будівлі, способом нарощування знизу або зверху, або способом, що поєднує два ці способи.

Повітропроводи подають до місця монтажу на нульову відмітку. До підйому повітропроводів повинні бути встановлені кріплення.

Першу ланку піднімають до відмітки на якій нижній фланець буде знаходитись ненабагато вище верхнього фланця другої ланки. З'єднавши на гвинтах з прокладками піднімають тепер вже дві ланки вверх та приєднують наступні. Після підйому всього повітропроводу його закріплюють на кронштейнах за допомогою хомутів або опорних фланців. Перед початком монтажу вентиляторів потрібно виконати ряд підготовчих операцій:

1. Передбачити під монтаж приміщення вентиляційних камер, площадки, фундаменти та інші опорні конструкції, підготувати та встановити вантажопідйомники та під'ємні механізми, перевірити габарити всіх вантажних пройомів та проходів, доставити вентиляторні агрегати в зону вантажу.

2. Постачають повністю скомплектований вентилятор в зону монтажу з допомогою звичайних транспортних засобів: автомобілі, автовантажники та ін.;

3. Виконують строповку вентилятора;

4. Встановлюють лебідки та блоки;

5. Піднімають вентилятор в проектне положення ;

6. Перевіряють правильність встановлення віброізоляторів та рівномірність їх завантаження;

7. Перевіряють балансування робочого колеса з валом;

8. Проводять ревізію підшипників вала на якому насаджено робоче колесо і електродвигун та проводять перевірку наявності мастила;

9. Виміряють електричний опір ізоляції обмоток двигуна, приєднують електроживлення, перевіряють роботу вентилятора.

Монтаж систем опалення.

1. Монтажне положення елементів системи опалення . В зв'язку полегшення заготовки деталей, а також спрощення виробництва монтажу систем, в основу монтажного проектування закладено обов'язкове застосування нормалізованих монтажних положень нагрівальних приладів, трубопроводів та повітропроводів по відношенню до будівельних конструкцій і максимальне використання стандартних та типових деталей трубопроводів.

Всі стояки системи опалення прив'язують до кромки віконних пройомів на відстані не менше 150 мм. При двохсторонньому приєднанні нагрівальних приладів вісь стояка прив'язують до кромки віконного пройому того приміщення, по якому проходить стояк, при цьому відстань від осі стояка до перегородки повинна бути не менше 150 мм.

Відстань від першого нагрівального приладу до кромки віконного пройому при двохсторонньому приєднанні до стояка повинна бути не менше 150 мм. При односторонньому приєднанні відстань від осі стояка до краю опалювального приладу приймається постійними і дорівнює 350 мм. Відстань осі стояка від поштукатуреної поверхні стінки приймають 35мм длятруб діаметром до 32 та 50мм У двохтрубних системах опалення падаючий стояк встановлюють з права, азворотній зліва. При паралельному прокладанні падаючий трубопровід розташовують надзворотнім.

Опалювальні прилади повинні встановлюватись вертикально на висоті 60 -100 мм від підлоги, на відстаю не менше 50 мм від нижньої поверхні підвіконних дощок та 25 мм від поверхні штукатурки стіни. Трубопроводи системи опалення, що транспортують теплоносій з температурою більше 40°С, в місцях зіткнення їх з перекриттям, внутрішніми стінами та перегородками слід закривати гільзами, які забезпечують вільне переміщення їх. Зазор між гільзами по всій осі окружності повинен бути не менше 1-5 мм. Цей зазор заповнюється залізобетоном. Краї гільз повинні бути розташовані за під лінією з поверхнею стін, перегородок та стін та виступати вище відмітки чистої підлоги на 20-30 мм.

Трубопроводи закріплюють до стін та перегородок за допомогою хомутів та кронштейнів, встановлених на відстані не більше ніж 3,5м для труб діаметром до 25 мм та більше 4м для труб діаметром більше 25мм.

При проектуванні та виготовленні вузлів трубопроводів санітарне -технічних систем широко використовуються стандартні та типові деталі трубопроводів. Стандартними деталями трубопроводів називаються деталі, які мають постійні розміри і постійну конфігурацію (калач, згін, коротка скоба, утка). Типові деталі мають постійну конфігурацію і постійні розміри окремих частин при перемінних загальних довжинах, визначаючих монтажним проектом (прямий спуск стояка, горищний спуск, підводка до приладів, зчіпка, довга скоба, утка).

Монтаж магістралей та стояків.

При монтажі трубопроводів центрального опалення особливе значення мають правильне виконання компенсуючих приладів головних стояків, падаючих та зворотних магістралей. У всіх випадках, де це технічно можливо, потрібно передбачити самокомпенсацію трубопроводів.

Монтаж системи опалення розпочинають зі збірки падаючих та зворотних трубопроводів, включаючи обв'язку котлів та обладнання, а потім монтують стояки та підводки до приладів.

Падаючі та зворотні магістралі прокладають по колонам, стінам на горищі, в підвалах або в підвальних приміщеннях.

В малоповерхових будівлях використовується збірка магістральних трубопроводів на різьбі. Магістральні трубопроводи повинні щільно лягати на опорах без зазору, зварні стики розташовують не ближче ніж 500мм від опор. Уклон трубопроводів повинен бути не менше ніж 0,002.

При проході крізь будівельні конструкції трубопроводи заключаються в гільзи, які забезпечують вільний рух при температурних деформаціях.

Монтаж магістралей виконують в слідуючій послідовності: спочатку проводять розмітку осей магістралей на поверхні перекриття, стін. Потім прокладають труби по наміченим осям. Після того проводять збірку магістралей та приєднання стояків шляхом послідовної зборки монтажних вузлів і перевіряють уклін трубопроводів та виконують кріплення їх на постійних підвісках та опорах.

7. Охорона праці

Основні небезпечні та шкідливі фактори, що діють при спорудженні об'єкту

№ п/п	Небезпечні та шкідливі виробничі фактори	Джерело, види робіт	Кількісні оцінки	Норматив
1.	Падіння людей з висоти	- монтажні	h = 2 м	ДБН А.3.2-2-2-2009, р.7, 8 СНиП 2.04.05-96
2.	Падіння преметів з висоти	- монтажні	h = 3.5 м	ДБН А.3.2-2-2-2009, р.7, 8 СНиП 2.04.05-96
3.	Електричний струм	- електрозвар. - робоче освітлення	U = 220B	ДБН А.3.2-2-2-2009, р.10, 19
4.	Вібрація	випробування СВ	V = 0,02 м/с F = 250Гц	ГОСТ 12.1.012-90* ДСН3.3.6.039-99
5.	Виробничий шум	випробування СВ	Рівень 85 дБ	ГОСТ 12.1.003-83* ДСН3.3.6.037-99
6.	Недостатне освітлення робочих місць	- монтажні	300 лк	ДБН 2.5-28-2006
7.	Атмосферна електрика	- блискавкоза-хист	Середня кількість ударів на 1км2=7,кат.I	ДСТУ БВ 25 38 2008
8.	Термічний фактор	- зварювальні	tзвар =3000 oC	ДБН А.3.2-2-2-2009, р.10,19
9.	Пожежна небезпека	- зварювальні	Категорія вибухонебезпеч-ності Г; межа вибухонебезпеч-ності 65г/м3; Ступінь вогнестійкості ІІ.	ДБН А.3.2-2-2-2009, р.10,19 ОНТП 24-86 НАПББ 07.005-86 ППБ 05-86

Падіння людей з висоти

Пройми в стінах та пере стінках, які розташовані на висоті 0,7м і більше від рівня перекриття, повинні мати огороду висотою не менше 1,1м та бортову дошку висотою не менше 0,15м. Стійкі огорожі встановлюються з кроком не більше 2м та зв'язують двома горизонтальними зв'язками.

Пройми в перекритті закриваються суцільними настилами або огороджуються захисною огорожею.

При роботі на висоті монтажники та інші робочі повинні бути забезпечені поясами та приладами.

Падіння конструкцій та інших предметів.

Забороняється монтувати елементи без монтажних петель.

Строповку елементів систем вентиляції проводити по раніш розроблених схемах. Способи строповки елементів конструкцій та обладнання повинні забезпечувати їх подавання до місця встановлення в положенні, близькому до проектного.

Під час перерв в роботі не дозволяється залишати елементи конструкцій та обладнання не закріпленими.

Електричний струм.

При влаштуванні електричних мереж на будівельному майданчику необхідно передбачити можливість відключення всіх електроустановок в межах окремих об'єктів та ділянок робіт.

Струмопровідні частини електроустановок повинні бути ізольовані, огороджені або розміщенні в місцях, недоступних для дотику до них.

Електрозварювальна установка повинна приєднуватися до джерела живлення через рубільник та запобіжники чи автоматичний виключник.

Виробничий шум.

Рівні звукового тиску на робочих місцях в нормованому частотному діапазоні не повинні перевищувати нормативних значень.

Для створення нормальних умов праці слід стежити за тим, щоб рівень шуму не перевищував гранично допустимого рівня 85 дБ.

Для захисту робочих від шуму на системах вентиляції (K1) передбачене влаштування шумоглушників.

Вібрація.

Вібрація на робочих місцях не повинна перевищувати нормативних значень.

Для захисту працюючих від вібрації на агрегатах систем вентиляції та кондиціювання передбачається встановлення гнучких вставок і віброоснов.

Освітленість робочих місць.

Для ділянок де проводиться монтаж системи вентиляції та опалення передбачено рівномірне освітлення. При цьому освітленість повинна бути не менше 30 лк.

При недостатньому природному освітленні та для освітлення в той період, коли природного світла недостатньо або воно відсутнє, передбачено штучне електричне освітлення.

Освітлення ділянок виконання робіт здійснюється за допомогою ламп накалювання.

Атмосферна електрика.

Для захисту промислової будівлі від блискавки на покрівлі будівлі встановлена блискавкоприймальна сітка (кроком 3х3м, Ш25мм). Блискавкоприймальна сітка з'єднується з контуром заземлення за допомогою токовідводів, виконаних з круглої сталі діаметром 8мм.

Пожежонебезпечність.

На випадок пожежі із будівлі запроектовано два входи і виходи. Кожне примішення обладнане системами пожежної сигналізації та пожежного гасіння.Для запобігання росповсюдження вогню по повітроводам передбачене встановлення вогнезатримуючих клапанів.

Термічний фактор.

При газовому зварюванні виникає небезпека виникнення пожару або вибху. При горінні газового полум'я виникає велика температура та ультрофіолетове випромінення, яке дуже небезпечно для зору людини.