Колористичні принципи рішення інтер'єрів православних храмів (на прикладі храмів України)

Размещено на http://www.allbest.ru//

Размещено на http://www.allbest.ru//

ХАРКІВСЬКИЙ ДЕРЖАВНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ

БУДІВНИЦТВА ТА АРХІТЕКТУРИ

18. 00. 01- Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури

АВТОРЕФЕРАТ

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури

Колористичні принципи рішення інтер'єрів православних храмів (на прикладі храмів України)

Пугачова Марина Анатоліївна

Харків-2010

Дисертацією є рукопис

Робота виконана в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури (ХДТУБА) Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник:

доктор архітектури, професор КРАВЕЦЬ Володимир Йосипович, Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури Міністерства освіти і науки України, завідувач кафедри «Образотворчого та декоративного мистецтва»

Офіційні опоненти:

доктор архітектури, професор ЛАВРІК Геннадій Іванович ,

Бєлгородський державний технологічний університет ім. В. Г. Шухова Міністерства освіти і науки Російської Федерації, професор кафедри архітектури і дизайну

кандидат архітектури, доцент ТРЕГУБ Наталя Євгенівна,

Харківська державна академія дизайну і мистецтв Міністерства освіти і науки України, завідувачка кафедри «Дизайн меблів»

Захист дисертації відбудеться «15» квітня 2010 року о 15.00 годині на засіданні Спеціалізованої вченої ради Д 64.056.02 в Харківському державному технічному університеті будівництва та архітектури за адресою: 61002, м.Харків, вул. Сумська, 40.

З дисертацією можна ознайомитися в бібліотеці Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури за адресою: 61002, м.Харків, вул. Сумська, 40.

Автореферат розісланий «15» березня 2010 року

Вчений секретар

Спеціалізованої вченої ради Ігнатьєва Н.В.

Размещено на http://www.allbest.ru//

ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність теми. Історія свідчить про те, що часи соціальних та політичних зворушень завжди були часами повстання проти церкви: «…усиливаются «либеральные» течения, поднимаются разговоры о необходимости изменения (облегчения) Церковного Устава, перехода на новый календарь..., перевода служб с богослужебного на современные языки...». Все це разом є те, що в православ'ї прийнято називати «модернізм». Секуляризація православної церкви, відділення її від держави після жовтневого перевороту привело до вилучення з-під власті церкви матеріальних коштовностей, що їй належали, та «відновлення» духовних.

Зворотний процес - повернення віруючим храмів, монастирів та інших матеріальних коштовностей - практично скінчене. Що до секуляризації духовної, тобто підміни духовних цінностей земними, тимчасовими, цей процес не тільки не завершився, але і зараз продовжує перетворювати храми та архітектуру православної церкви з Дома Божого в світські заклади культурного, музейного, розважального характеру.

У сучасному світі православна конфесія займає особисте місце, не випадково за кордоном її називають «ортодоксальною» (від греч. orthodoxos)-- правовірною, істинною, яка неухильно тримається певних переконань. Православ'я, починаючи с виникнення Церкви Христової до наших днів, протистоїть процесам модернізації, «розмивання», розчинення Церкви в життєвому морі світу. Це процес не суто фізичного знищення, але також приниження, профанації, підкорення впливу світу. Визначну роль у збереженні та твердженні православних традицій в сучасному світі відіграє церковне зодчество-- своєрідне втілення канонів і догматів за допомогою матеріалу, масштабу, тектоніки, пропорцій та, безумовно, колористики зовнішнього та внутрішнього простору вбрання Дома Божого на землі.

Важливою, якщо не основною, особливістю православ'я є принципова неможливість внесення у віронавчання будь-яких змінень, бо Священне Письмо містить у собі всю повноту істини. Тому завданням церковної архітектури слід вважати не формотворення заради самого себе, а розкриття та відображення своїми специфічними засобами релігійно-містичних образів та символів. Період войовничого атеїзму уніс не тільки тисячі унікальних с точки зору типології, культурної та історичної цінності храмів, але привів до втрати архітектурного професійного досвіду храмобудування.

Архітектура православного храму--це складна багаторівнева, багатоаспектна знакова система, покликана відобразити на своїй мові церковні таїнства та догмати. Якщо людська культура належить до сфери душі («душевного»), то релігія та її обрядовість торкаються і сфери духа («духовного»). Сучасна проектна та реконструкційна практика в галузі церковної архітектури свідчить о недостатності знань о принципах та заходах формоутворення такого складного об'єкту, як храм Східного обряду. Інформаційною мовою архітектури являється не тільки форма, тектоніка, масштаб, але і такий потужний засіб впливу на людину, як колір--колористичне рішення культового середовища. Особливо важливу роль відіграє колористичне рішення внутрішнього простору храму--його інтер'єру, де якраз і відбуваються самі важливі обрядові процеси.

Ознайомлення з літературними джерелами вітчизняних та закордонних авторів, присвячених архітектурі православних храмів східного обряду на території сучасної України дорадянського та пострадянського періодів, дозволило встановити, що питання, які торкаються проблеми колористики інтер'єрів храмів, спом'януті авторами разом з іншими (типологічними, композиційними) принципами християнського храмобудування.

Окреме виключення складає науково-дослідницька праця Левицької В. І. «О некоторых вопросах производства набора мозаик Софии Киевской», в якій наводиться порівняльний аналіз палітр мозаїк Софійського и Михайлівського соборів та хімічного составу зразків смальти. На жаль, це випадок, який стосується фрагментів інтер'єру окремих храмів.

Значна увага приділяється символічному значенню кольору у багатьох богословських працях, роботах з естетики та культурології. Самі ранішні та найбільш фундаментальні богословські труди, в яких розглянуті образно-символічні системи іконописних зображень, - трактати православних апологетів іконоборчого періоду: Діонісія Ареопагіта, Іоанна Дамаскіна, Григорія Палами та інш. Зокрема, Діонісієм було сформульовано ряд тривалих символічних значень кольору, які склались в релігійному мистецтві к VI сторіччю. О значенні кольору в православній іконі знаходимо серед богословських праць архімандрита Рафаїла (Кареліна) «О мові православної ікони». Автор розглядає колір як богословську мову, завдяки чому виникає можливість спілкування між Небесною сферою та чуттєвим світом споглядача. Однак, усі вище перелічені праці орієнтовані на роз'яснення значення кольору у двомірній площині ікони, що не стосується проекції семантики кольору у трьохмірний простір храму. Дослідники об'ємно-просторової структури храму як архітектурного об'єкту не цікавились колористичним рішенням внутрішнього простору. Видання, які дають нам уяву як про об'ємно-просторову композицію, так і про кольорове рішення інтер'єрів, мають описовий, ілюстративний характер та присвячені одному, інколи групі об'єктів.

Дефіцит теоретичних розробок та практичних, науково обґрунтованих рекомендацій в галузі колірного рішення храмів, особливо їх внутрішнього простору, чітко проявився в пост-хрущовський період та у роки після набуття Україною державної незалежності, що відзначилось поверненням значної кількості людей до православ'я та, як наслідок, будівництвом нових, реконструкцією та відновленням старих церковних будівель.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Тема дослідження цілком перебуває у руслі таких державних рішень, як Програма по відновленню визначних пам'яток історико-культурної спадщини України, затвердженою постановою Кабінету Міністрів України від 23 квітня 1999 р. №700, загальнодержавною програмою збереження та використання об'єктів культурної спадщини на 2004-2010 роки, затвердженої Законом України від 20 квітня 2004 року № 1692-IV.

Відповідно до тематичного плану НДР УЦКД на 2006 рік, згідно з пунктом 2 Указу Президента України від 24 листопада 2005 р. № 1647/2005 “Про першочергові заходи щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства” та дорученням Кабінету Міністрів України “До Указу Президента України від 24.11.2005 р. № 1647/2005” (січень 2006 р.) розроблений та доопрацьований проект Концепції “Загальнодержавної програми дій щодо збагачення та розвитку культури і духовності українського суспільства на період до 2011 року”. Концепція Національної програми розвитку української архітектури передбачає "Реставрацію, реконструкцію, прилаштовування та відновлення пам'ятників архітектури». Відзначено, що «…однією з важливих проблем, пов'язаних з відродженням та подальшим розвитком української архітектури як суттєвої складової нації, є всебічне оволодіння архітектурною спадщиною, до якої слід віднести не тільки пам'ятники історії та культури, але і морально та фізично застарілі будівлі та їх ансамблі, що утворюють історико-архітектурне середовище. Це …потребує значної та відповідальної роботи в галузі теоретичних досліджень та архітектурного проектування, зокрема реставрації…, реконструкції та реновації…Успішне проведення робот з реконструкції, реставрації та реновації ...потребує узагальнення набутого досвіду в цій галузі, …розробки відповідних науково-методичних документів ».

Напрямок цього дисертаційного дослідження є частиною науково-дослідної роботи кафедри образотворчого та декоративного мистецтва ХДТУБА на тему «Декор в архітектурі Харкова» РК № 0109U008931.

Мета дослідження: розробка та обґрунтування колористичних принципів вирішення інтер'єру православного храму.

Завдання дослідження:

- визначення ролі та значимості колористичної складової в системі факторів, що обумовлює адекватне сприйняття архітектури внутрішнього простору православного храму; храм колористичний інтер'єр

- систематизація, розробка та обґрунтування принципів та рекомендацій щодо колористичного рішення інтер'єру православного храму та класифікація елементів і структур колористичних палітр інтер'єрів найбільш показних з аспекту дослідження православних храмів;

- побудова функціонально-просторової структурної моделі колористики інтер'єрів православних храмів;

- виявлення загальних закономірностей формування кольорових рішень та складання на їх основі узагальненої колористичної палітри.

Об'єкт дослідження - внутрішній простір православного храму.

Предмет дослідження - колористика як один з системоутворюючих факторів, що визначає архітектурне рішення інтер'єру православного храму.

Межi дослідження - вивчені, найбільш показні з колористичної точки зору інтер'єри кам'яних православних храмів дожовтневого періоду будівництва на території сучасної України.

Метод дослідження заснований на системному підході до зрозуміння необхідної та достатньої сукупності факторів, які визначають кількісне та якісне співвідношення середи та людини. Метод передбачає:

- аналіз архівних і літературних джерел;

- натурне дослідження достатньо великої для коректних висновків кількості об'єктів інтер'єрів православних храмів за допомогою колориметра PANTONE process guides;

- колористичний та композиційний аналіз отриманих експертним шляхом даних і їх впорядкування на основі системного підходу.

Наукова новизна одержаних результатів дисертаційної роботи, що безпосередньо належать автору, полягає у наступному:

- вперше визначено місце та значення кольору як системоутворюючого елемента архітектурної композиції внутрішнього простору православного храму;

- вперше зібраний, узагальнений та досліджений значний об'єм як раніш відомого, так знов введеного до наукового вжитку, розрізненого матеріалу з теми дисертаційного дослідження;

- виявлені закономірності формування колористичного рішення інтер'єру храму як специфічної багатоаспектної та багаторівневої системи;

- вперше проведено гармонійний аналіз палітри колористичних рішень інтер'єрів православних храмів як основи системності;

- введено до наукового обігу палітри колористичних рішень інтер'єрів українських православних храмів, вперше отриманих автором у процесі ретельного вивчення, виявлене їх семантичне значення, досліджена структура гармонійної палітри в просторової композиції інтер'єрів православних храмів;

- розроблені та обґрунтовані принципи застосування колористичних прийомів при вирішенні внутрішнього простору православних храмів з метою його гармонізації на основі методів архітектурної колористики

- запропоновані шляхи подальших наукових досліджень з удосконалення проектування православних храмів.

Практичне значення отриманих результатів. Наукова та практична цінність результатів дисертаційної роботи полягає в тому, що вони можуть бути використані при:

- проектуванні нових храмів та реконструкції існуючих;

- реалізації державної програми відтворення видатних пам'яток історії та культури України;

- консервації, реставрації та реконструкції пам'яток архітектури церковного зодчества;

- створенні музеїв архітектури;

Теоретична цінність - матеріали запропонованого дослідження можуть бути застосовані в учбових курсах архітектурної колористики, а також в курсовому та дипломному проектуванні на архітектурних факультетах ВНЗ, у програмах довузівської підготовки.

Отримані результати покликані певною мірою заповнити існуючий пробіл в галузі теорії та практики архітектури, історії українського мистецтва в сфері формування колірного середовища православного храму, що має велике значення для рішення сучасних задач.

Особистий внесок здобувача. Автор самостійно зібрав і проаналізував значну кількість об'єктного матеріалу, визначив місце й значення кольору як системоутворюючого елемента архітектурної композиції внутрішнього простору православного храму, виявив основні принципи колористики інтер'єру православного храму та засоби їх використання при проектуванні.

Апробація результатів дисертації. Основні положення дисертаційної роботи дістали позитивну оцінку на наукових конференціях «Дизайн - освіта 2006: Пошуки нової естетичної парадигми в сучасному дизайні» (м. Харків, ХДАДМ, 5-7 квітня 2006 р.), на ІІ Всеукраїнській конференції «Науково-дослідна робота студентів: аспект формування особистості майбутнього архітектора-вченого» (м. Харків, ХДТУБА, 15-17 жовтня 2007 р.), а також на 63 науково-технічній конференції ХДТУБА (27-29 лютого 2008 р.).

Основні положення дисертаційної роботи викладені в статтях, науково-технічному звіті кафедри ОДМ ХГТУСА 2009 р., у доповіді на Університетських читаннях, присвячених 70- річчю ХГТУСА "Будівництво й архітектура - погляд в XXI століття" - 2000 р.; у доповідях професорсько- викладацького складу і аспірантів на науково-технічних конференціях ХДТУБА; № 56-а - 2001 р.; М"58 - 2003 р.; №59 - 2004 р., а також опубліковані в збірнику ІІІ-ій міський науково-практичної конференції "Актуальні проблеми сучасної науки в дослідженнях молодих вчених м. Харкова".

Публікації. Основні положення дисертації відбито в 7 наукових працях, з яких 6 опубліковано у виданнях, що входять у перелік ВАК України.

Структура та обсяг роботи тісно пов'язані з поставленою метою, задачами та методикою дослідження. Дисертаційна робота складається зі вступу, трьох розділів, висновків, списку використаних джерел (158 найменувань). Загальний обсяг роботи - 191 сторінок, у тому числі 130 сторінок основного тексту, додаток.

ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі СУЧАСНИЙ ДОСВІД І СТУПІНЬ ВИВЧЕНОСТІ ПРОБЛЕМИ має три підрозділи. Після прийняття православної віри Київська Русь запозичила у Візантії вже сформовану конструктивно-планувальну (хрестово-купольну) структуру храму, що як найбільше органічно просторово відображає обрядові вимоги православного богослужіння. Таким чином, до цього періоду визначилися композиційні основи внутрішнього простору храмів Східного обряду, що відрізняються декоративним оздобленням і колірним вирішенням. Незважаючи на спільність віронавчальних джерел, існуючи християнські конфесії суттєво різняться не тільки в частині догматики й обрядовості, але також і в області храмобудівництва. Східна Православна Церква зберегла в первозданному виді всі канони й догмати, а також принципи функціонально-просторової зонної композиції православного храму. У ній зберігся не тільки принцип слідування джерелам віри, але й традиція в частині храмобудівництва, найбільш відповідна православної обрядовості й архітектурно-будівельним канонам.

Дослідження існуючих (збережених) зразків православних кам'яних храмів Східного обряду на території України дозволили встановити, що при дотриманні віронавчальних канонів і догматів, вимог храмового богослужіння та архітектурно-композиційних принципів храмобудівництва, усім їм властиве різноманіття не тільки об'ємно - просторового (пропорції, масштабність, розміри) рішення зовнішнього вигляду, але й внутрішнього простору храму-- інтер'єру, що має особливо важливе значення в богослужінні, тому що саме тут відбувається літургія - таїнство безпосереднього спілкування віруючих з Богом.

Чимало авторів звертало увагу на питання історії та теорії храмобудівництва. Літературні джерела поділяються на окремі групи:

- загальні праці з історії та теорії архітектури і мистецтва, що торкаються заявленої теми: «Загальна історія архітектури» за редакцією М. Я. Коллі, Г. А. Саркісіана, А. Г. Чінякова; «Загальна історія архітектури» під редакцією Д. Е. Аркіна, Н. І. Брунова М. Я. Гінзбурга; «Загальна історія мистецтв» під загальною редакцією Ю. Д. Колпінского і Е. И. Ротенберга; «Загальна історія архітектури» під редакцією Б. П. Михайлова; «Історія російського мистецтва» під редакцією І. Е. Грабаря, В. С. Кеменова, В. Н. Лазарева; «Історія російського мистецтва» під редакцією М. М. Раковій, І. В. Рязанцева; «Мистецтво Середньовічної Русі» Д. Чорного; «Історія російської архітектури» В. І. Пилявського, А. А. Тіца, Ю. С. Ушакова; «Давньоруська архітектура» Раппопорта П. А.;

- літописні видання Київської Русі;

- історико-статистичні описи Південноруського краю та окремих єпархій; описово-статистичні джерела; довідкові видання; історико-археологічні нариси, путівники;

- монографії, ілюстровані альбоми та збірники наукових статей, присвячені вивченню окремих пам'яток архітектури і церковного мистецтва, наукові дослідження архітекторів-мистецтвознавців: «Михайлівські мозаїки», «Мозаїки Софії Київської» Лазарева В. Н.; «Про деякі питання виробництва набору мозаїк Софії Київської» Левицької В.І.; «Софія Київська», «Архітектурний комплекс в Зимно» Логвина Г. Н.; «Чернігівський Спас», «Покровська церква в Ромнах» Макаренко М.; «Спасо-Преображенський собор у Чернігові» Моргілевського І. В.; «Мозаїки і фрески Києво-Софійського собору» Редіна Е. К.; «Покровський собор у Харкові » Таранушенко С. А.; « Архітектурно-археологічне дослідження Успенського собору Єлецького монастиря в Чернігові »,«Дослідження Борисоглібського собору в Чернігові», «Нові дослідження Іоанно-Предтеченьскої церкви та реконструкція Успенського собору Києво-Печерської Лаври »,« Нові дані про Кирилівську церкву в Києві» Холостенко Н. В. та інш.

На сьогоднішній день немає робіт, які безпосередньо торкаються проблеми архітектурної колористики стосовно храмової архітектури. Виняток становить дослідження Левицькою В.І. колористичного набору Михайлівських і Софійських мозаїк та порівняльного аналізу їх палітр. Однак, автор аналізує лише фрагменти храмового оздоблення двох пам'ятників, не ставлячи перед собою завдання розкрити колористичний строй інтер'єру в цілому.

Оскільки колір у храмі несе далеко не тривіальне смислове навантаження, багато уваги символіці кольору приділяється в церковно-догматичної літературі: «Слово на захист святої ікони» Псевдо-Дионисія; «Про мову православної ікони» архімандрита Рафаїла (Кареліна); «Умогляд у фарбах» князя Євгена Трубецького; «Іконостас», «Колір і звук» П. Флоренського. Незважаючи на різну мову, час написання та умонастрій авторів, важливим являється єдність погляду що до семантичного значення кольору та його комунікативної функції у співвідношенні: Образ - Першообраз - людина.

Наявні теоретичні праці в області архітектурної колористики є, в основному, частиною типологічних розробок і являють собою, певною мірою, самостійні напрямки архітектурних досліджень. Ознайомлення з літературними джерелами по темі дослідження, проектними матеріалами, а також сучасним християнським храмобудівництвом і нормативною базою дозволяє зробити висновок про те, що теоретична (наукова), методична й нормативна забезпеченість практики проектування й будівництва в частині колористичної складової церковної православної архітектури явно недостатня.

Аналіз храмів візантійського й більш пізніх періодів, а також і сучасних православних храмів, свідчить про винятково важливу роль колірного рішення (колористики) інтер'єру храму. Колористика в архітектурній композиції внутрішнього простору об'єктивно несе в собі не тільки фізіологічну, орієнтаційну та інші функції, але й, що найважливіше для храму, значною мірою містичну, духовну складову. Спостережувана тенденція відступу від традиції заслуговує на особливу увагу: у християнстві Східного обряду форма й зміст у своєму виразі тісно взаємозалежні, містично взаємообумовлені. Сучасні "модернізації", спостережувані в храмовій архітектурі, спотворюють як віронавчальні принципи, так і саме функціональне призначення будівлі.

Аналіз і узагальнення найбільш характерних рішень інтер'єрів кам'яних православних храмів на території України дозволили встановити, що архітектуру внутрішнього простору храму обумовлюють чотири основні фактори:

- об'ємно-просторові (композиційні) параметри інтер'єру;

- світло (освітленість) -потужність, світність і розміщення джерел освітлення: природного - через світлові прорізи в зовнішніх огородженнях і штучного - від стаціонарних і переносних джерел;

- колір (колористика) - колірне рішення об'ємно-просторових елементів інтер'єру;

- акустичні характеристики окремих зон і простору храму в цілому.

Перераховані фактори органічно взаємозалежні з погляду досягнення загальної мети - гармонізації архітектурного рішення інтер'єру внутрішнього простору храму (приведення перерахованої вище множини аспектів у стан взаємної відповідності за певними критеріями -архітектурно - композиційним, функціональним, економічним, або по єдиному "генеральному" - загальному для всієї множини), і являють собою систему, тобто множину функціональних елементів, взаємозалежних між собою таким чином, що зміна параметрів хоча б одного з них, спричиняє зміну параметрів інших, іноді всіх елементів храму. Із усієї перерахованої сукупності факторів, колористична складова системи є однією з системоутворюючих, що визначає якість інтер'єру. Якщо об'ємно-просторове рішення, освітленість, акустика впливають на людину, головним чином, на фізіологічному й психологічному рівнях сприйняття (розміри, масштаб, матеріал, повітрообмін, температурний і світловий режими внутрішнього простору храму), то колірна складова несе в собі інформацію, головним чином символічного, містичного характеру, впливаючи на людину на рівні підсвідомості, й тому є важливої складовою літургічного таїнства.

Метод дослідження заснований на системному підході к зрозумінню необхідної та достатньої сукупності факторів, які визначають кількісне та якісне співвідношення середи та людини:

- аналіз архівних і літературних джерел;

- натурне дослідження достатньо великої для коректних высноків кількості об'єктів інтер'єрів православних храмів за допомогою колориметра PANTONE process guides;

- колористичний та композиційний аналіз отриманих експертним шляхом даних і їх впорядкування на основі системною підходу.

Колориметричний аналіз проводився за допомогою табличного колориметра В. І. Кравца і Н. Е. Трегуб, що дозволяє ідентифікувати параметри колірного тону і насиченості із стандартними зразками кольору міжнародної системи МКО.

У другому розділі КОЛОРИСТИКА ЯК ОДИН ІЗ СИСТЕМОТВОРЧИХ ЕЛЕМЕНТІВ ІНТЕР'ЄРУ ПРАВОСЛАВНОГО ХРАМУ - три підрозділи, в яких послідовно виявлено колористичні принципи рішення інтер'єру православного храму.

Функціонально-просторова організація колористики інтер'єру православного храму традиційно має складну ієрархічну структуру системно-взаємозалежних у композиційному та змістовному (семантичному) відношенні елементів підсистем, що розкривають таїнство безпосереднього спілкування з Богом, що в першу чергу реалізується в храмовій декорації, тобто в системі розпису та церковному вбранні. Залежно від цього кольорова складова в інтер'єрі має наступні функції.

1. Орієнтаційну.

Направляючу рух як погляду глядача, так і його самого в храмовому просторі. Слабо освітлений, в наслідок чого виявляє малу насиченість кольором, простір нартекса «мобілізує увагу, створюючи установку очікування значної «змістовної» інформації. Контрастні, чітко виявлені світлом, колористичні поєднання виявляють напрямки і площині найбільшого «тяжіння» уваги. Найбільш важливі в сакральному значенні моменти супроводжує «сигнальна» функція червоного кольору. Червоний - колір завіси «Царських врат», тканини під винесеною з вівтарної зони чашею для причастя віруючих. Червона завіса зосереджує увагу на вівтарній перешкоді під час богослужбового читання (співу), винесений червоний плат при відкритих вратах організує рух віруючих безпосередньо до чаші, акцентуючи на ній увагу.

2.Семантичну, мовну, комунікаційну.

Колір в православному мистецтві має ряд стійких символічних значень. Значення кольору безпосередньо кореспондується на об'єкт зображення, утворюючи візуальний текст, що прочитується кодуванням кольору. Фон зображення, колір одягу, предметів висловлюють не тільки місце, час і сенс видимого, яким сприймається зображення, а й, впливаючи безпосередньо на чуттєвому рівні, створюють певний емоційний настрій. Червоний - колір полум'я, вогню, а у вогні в почуттєвих образах виявляються «божественні енергії». Цей колір також є «життєдайним теплом». Звідси червоний - важкий, гарячий, кричущий - символ життя. Але він же - і колір крові, перш за все крові Христа, а отже, знак істинності, його втілення Божого і спасіння роду людського. У християнському канонічному іконопису червоному кольору за змістом часто протистоїть білий. Сам термін «leycos» (білий) має у грецькій мові також значення: світний, блискучий, сріблястий, ясний, світлий, чистий, що означає світлоносне, «спорідненість з божественним світлом». Звідси - колір одягу Христа в «Преображенні» -білий, світлоносний («одежа Його стала біла, як світло» - Матв. XVII, 2). Ще білий колір має символічне значення «чистоти», відчуженості від мирського (кольорового), спрямованості до духовної простоти. На іконах і розписах багато святих і праведних зображені в білому, як правило, білими пелюшками обвите тіло новонародженого Христа в композиції «Різдва Христового», душі праведників в «Лоні Авраамовому», душа Марії в «Успінні». Як символ чистоти та відчуженості від усього земного сприймався білий колір лляних тканин, що звивають тіло Христа в «Положенні у труну", і як знак божественного споріднення - білий колір коня (осла) у ясел з немовлям у «Різдві Христовім». Білий колір - колір передвічної безмовності. Як біла стіна або дошка перед іконописцем, він таїть у собі нескінченні потенції будь-якої реальності, будь-якої колірної палітри. Чорний колір, на противагу білому, суть завершення будь-якого явища. Це - колір кінця, смерті. Одяг чорного кольору - «знак скорботи». У іконопису тільки глибини печери - символ могили, пекла - зафарбовуються чорною фарбою. Тому там, де потрібний простий чорний колір без будь-якої символіки, він замінюється темно-синім і темно-коричневим.

Опозиція «біле - чорне» є стійким значенням «життя - смерть». Вона має іконографічну формулу у системі розпису: біла сповита постать на тлі чорної печери (немовля Христос у «Різдві», воскреслий Лазар у «Воскресінні Лазаря»).

Зелений колір символізує юність, цвітіння. Це - земний колір; він зіставляється в зображеннях з небесними і «царственими» кольорами -пурпуровим, золотим, блакитним. Колір трави і листя - зелений колір матеріальний та близький людині своєю ненастирливою повсюдністю. У настінних розписах та іконах це, як правило, колір «позему». Темно-синій колір, який символізує незбагненні таємниці, починає свій асоціативний ряд від сприйняття кольору неба. Звідси - найменша матеріальність і «чуттєвість» цього кольору, його сильна духовна чарівність. Він має значення символу трансцендентного світу, асоціюється з вічною божественною істиною. Жовте тотожно «златовидному», а золото - «світовидному». Блиск золота цілком природно ототожнюється з світлоносним, застиглим сонячним світлом. Висока значимість золота перш за все як символу світла, а саме божественного непроникного світла, «понад світлої темряви». У церковному мистецтві, в першу чергу в мозаїках, золото виконує найважливішу роль особливого символічного, художньо значимого фону. Воно має назву «гармонізуючого медіума» на мові кольору. Світлоносні властивості золота сприяють колористичної гармонізації, активно беручи участь у створенні художнього образу.

В кольоровій системі розпису внутрішнього простору православного храму всі ці багатозначні кольори створюють кольорову мову, що має транслювати інформацію духовного порядку.

3.Ієрархічну.

Образи, створені колористичними засобами, як і їх Першообрази, розташовуються в певній ієрархічній залежності. Тому що декорації храмового живопису реалізуються засобами архітектурної колористики, остання висловлює ієрархічні зв'язки за допомогою кольору. Ієрархічна функція кольору розгортається у 3-х просторових напрямках. Математичною мовою: x, y, z. Осі х відповідає горизонтальний напрямок--вектор захід-схід, від входу в храм до іконостаса й далі (візуально й подумки) до вівтаря. Більшості храмів властиві прийоми-етапи колористичного розв'язку цього «руху»:

а) збільшення насиченості, контрастності колірних співвідношень по осі захід-схід;

б) членування сюжетних композицій колористичними засобами (орнаментальні пояси, червоні "разгранки", контрастні основному колірному полю зображення);

в) укрупнення монохромних площин, що співвідносяться в кольоровому контрасті, розмірів зображень, оптичне сприйняття яких враховує їх символічну ієрархію;

г) зміна узагальнюючої (сумарної) колористичної складової по осі захід - схід від пурпурово-червоної ("Страшний суд") до колірного сумарного "0" або золота «містичного медіума» вівтарної зони ("Евхаристичний чин", "Піднесення", "Оранта");

д) акцентування вівтарної зони колористичними засобами (іконостас під час богослужіння приковує увагу віруючого, будучи плоскою моделлю храмового простору, тобто являє собою як би плоске розгорнення принципів об'ємної побудови декорації храму).

Просторовий й колористично взаємозалежний розвиток ідеї Горнєго світу в інтер'єрі храму простежується у напрямку z - від рівня парафіянина до зводів, купола Неба. Рівнями цього напрямку є такі самі принципи, які розглянуті у випадку вектору захід-схід.

Колористична залежність існує в радіальному напрямку об'ємно-просторової композиції храму навколо центральної вертикальної осі від вівтарної східної зони до західної частини. Зміна кольорової гами залежить від позиції споглядача та підпорядкована його духовному стану, залежить від іконографічної схеми розміщення певних сюжетів декоративного вбрання та корегується архітектурною мовою храмового простору.

4.Тектонічну.

Чітке розмежування і відповідність схеми декорацій об'ємно-просторовій композиції храмового простору визначають колористичні зони загальних тональних значень і контрастних взаємин. Більш того, ці площини або обсяги мають між собою чітке розмежування, виражене орнаментальними поясами, червоними «розгранкамі», введенням контрастних за кольором і фактурою матеріалами (камінь, скульптурні пояси). Таким чином, колористичними засобами виражається робота конструкцій, що утворюють каркас внутрішнього простору живописних зображень.

Колористична складова здійснює перелічені функції через систему гармонізації колірних взаємин. Домінують контрастні кольорові палітри, складені на основі пари, тріади, четвірки кольорів та їх відтінків у зонах поверхонь найбільш значущих в символічнім аспекті зображень. Нюансна гармонія більш притаманна зображенням, що розташовуються на рівні споглядача.

Колористична складова внутрішнього простору православного храму, як системоутворюючий фактор, безпосередньо пов'язаний з його духовним змістом, припускає необхідність обліку її (колористичної складовій) вже на етапі формування проектного завдання, що визначає величину (місткість), присвяту, конструктивно-планувальні особливості й специфіку місця будівництва (природні й містобудівні фактори й умови).

Будучи важливою духовною, містичною складовою середовища храмового богослужіння, колористика в ряді випадків може багато в чому визначати вибір конструктивно-планувального рішення інтер'єру й храму в цілому, характер освітлення, функціональне зонування внутрішнього простору та ін.

Забезпечення системного взаємозв'язку та взаємозумовленості основних функціональних компонентів внутрішнього простору храму є необхідною умовою оптимального проектування, тобто розробка колористичної складової припускає формулювання й виконання певних вимог до освітлення (денного й штучного), акустики й мікроклімату внутрішнього простору храму.

У третьому розділі РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО РІШЕННЮ ЗАВДАНЬ З АРХІТЕКТУРНОЇ КОЛОРИСТИКИ ІНТЕР'ЄРІВ ПРАВОСЛАВНИХ ХРАМІВ визначаються основні типи задач архітектурної колористики, які пов'язані з

- відновленням, реконструкцією існуючих храмів;

- реставрацією пам'яток архітектури;

- будівництвом нових храмів.

Відсутність досвіду проектування колористичних рішень інтер'єрів православних храмів при втраті спадкоємності в храмобудівництві й відсутність проектно-методичної бази на даному етапі проектної діяльності може частково компенсуватися дотриманням практикуючими архітекторами основних колористичних принципів православного храмобудівництва: дотримання канонічної традиції й підпорядкування особистої творчості досвіду Церкви. Корисним могло б стати й створення бази даних "зразкових" проектів з числа створених у минулому та й в наступний час.

У зв'язку з постійним дефіцитом спромоги, пов'язаним із сучасними соціально-економічними умовами будівництва храмів, необхідною є розробка проектних рішень, що припускають можливість поетапного здійснення кольорової декорації храму при можливості здійснення богослужіння.

У сучасній храмобудівельній практиці при виборі "зразків" з багатої спадщини церковного зодчества треба мати на увазі, що вони в історичному розвитку завжди залишалися канонічними й традиційними по своїй суті при всій різноманітності засобів художньої виразності, яка пов'язана з регіональними особливостями або архітектурними стилями епохи. Колористична складова системи храму завжди виражає, як і вся система, той самий образ "Царства Небесного", але різними засобами виразності, відповідними до умонастроїв епохи й людей.

Однак, на даному етапі нам досить констатувати, що канонічна храмова кольорова система декорацій, на відміну від колористики архітектури інших типів споруд, являє собою зовсім особливий вид архітектурно- художньої творчості, повністю підлеглий досвіду Православної Церкви, що й не допускає привнесення тих нововведень, які не відповідають цьому досвіду.

Сучасним архітекторам при розкритті теми кольорового оздоблення храму слід мати на увазі, що в цьому випадку воля творчості повинна здійснюватися в границях канону й традиції. Це не означає сліпого наслідування зразкам минулого, копіювання їх архітектурного декору. Новації, що вводяться в колористику сучасної храмової архітектури, не повинні вступати в протиріччя із традиційними рішеннями, які й стали такими через максимально можливу адекватність мови кольору внутрішньому змісту релігії, її догматам. Модерністське трактування колірного ладу в церковній архітектурі може привнести далекі від релігії настрої та ідеї, які можуть спотворювати релігійну свідомість людей. У пошуках колористичного образа сучасного православного храму слід орієнтуватися не на модерністські плини в архітектурі, а на співзвучне сучасним людям живе відбиття в архітектурних формах змісту храму, краси божественного влаштування миру й Небесного Царства, що так яскраво виражене в прадавніх храмах. Звичні форми " осучаснюватиме " застосування новітніх досягнень будівельного мистецтва, а також лаконізм у декоруванні фасадів, пов'язаний із сучасними соціально-економічними умовами будівництва храмів і застосовуваними будівельними матеріалами.

Реставрація й реконструкція інтер'єрів храмів повинна проводитися згідно із принципами колористичного рішення внутрішнього простору православного храму, використовуючи до цього весь арсенал існуючих на сьогоднішній день засобів і методик реставраційної практики.

ВИСНОВКИ

1. Виявлено, що наукові дослідження з питань колористичного рішення інтер'єрів православних храмів аналізують тільки фрагменти храмового розпису чи стосуються площини ікони. Відсутність системного погляду на колористичні принципи рішення внутрішнього простору православного храму свідчить не тільки о наявності пробілу в області теоретичних знань, але і недостатності практичних рекомендацій в архітектурному проектуванні.

2. В результаті дослідження визначена роль та значимість колористичної складової як однієї з системоутворюючих в сукупності факторів, що визначають адекватне сприйняття архітектури внутрішнього простору православного храму. Колір в об'ємно-просторовій композиції храмового середовища, як і вся сукупність взаємозв'язаних факторів сприяє гармонізації сприйняття інтер'єру згідно з основною функціональною обрядовою залежністю будівлі. При припущені, що всі елементи системи відповідають необхідним та достатнім умовам цілісності, в роботі досліджена кольорова складова інтер'єру з метою виявлення певних принципів рішення.

3. В дисертаційній роботі систематизовані - розроблені та обґрунтувані принципи колористичного рішення інтер'єру православного храму, які безпосередньо залежать від структури храмового декору, що являється невід'ємним продовженням об'ємно-просторової композиції храмової будівлі хрестово-купольного типу.

4. Проведена класифікація елементів і структур колористичних палітр інтер'єрів найбільш показних з аспекту дослідження православних храмів. Простежені функціональні залежності кольору при композиційно-художньому формуванні архітектурного образу, що лягли в основу виявлення принципів колористичного рішення християнського храму Східного обряду.

5.Виявлені загальні закономірності формування кольорових рішень, та на їх основі складена узагальнена колористична палітра, яка інваріантна у відношенні пристосування до певних умов. Надані характеристики основних функцій кольору в просторовій структурі у векторних напрямках: орієнтаційному, символічному (семантичному), мовному, комунікаційному, ієрархічному, тектонічному. Усі вище перелічені функції кольору в інтер'єрі підпорядковані головному критерію--обрядовій, літургійній, богослужбовій функції православного храму.

Побудована функціонально-просторова структурна модель колористики інтер'єру православного храму.

6.Отримані результати дали можливість надати рекомендації для використання їх при вирішенні задач архітектурної колористики, пов'язаних з сучасними проблемами в сфері відновлення, реконструкції існуючих храмів, реставрації пам'яток архітектури; будівництва нових храмів.

7.Значна кількість ще не розв'язаних питань в галузі архітектурної колористики щодо храмового будівництва дає можливість для постанов нових задач та пропонує подальші напрямки розвитку цієї теми.

СПИСОК ОПУБЛІКОВАНИХ ПРАЦЬ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

Пугачова М. А. Сакральная палитра храма. // Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 1998.-Вип. №6. - С. 39-40.

Пугачова М. А. Колір у традиційному храмобудівництві.// Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 1999-Вип. №2-3.-С.28-30.

Пугачова М. А. Символіка кольору в православній іконі. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 1999-Вип. №4-5.-С.138-139.

Пугачова М. А. Мозаики древнего Киева. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 2000-Вип. №6-99, 1-2000с., -С.144-146

Пугачова М. А. Система декора классического храма Византии IX-XI вв. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 2000-Вип. №2-3., 1-2000с.,-С.171-173.

Пугачова М. А. Колористика Покровской церкви в г. Харькове. //Традиції та новації у вищій архітектурно-художній освіті. - Харків: XXIII, 2000-2001.-Вип. №6-1.-С.171-173.

АНОТАЦІЯ

Пугачова М. А. Колористичні принципи рішення інтер'єрів православних храмів (на прикладі храмів України). - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата архітектури за спеціальністю 18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури. - Харківський державний технічний університет будівництва та архітектури, - Харків, 2010.

Дисертація присвячена розробці та обґрунтуванню колористичних принципів рішення внутрішнього простору-інтер'єру православних храмів.

Були досліджені найбільш репрезентативні з точки зору відповідності основній богослужбовій функції православні храми на території сучасної України.

В роботі визначена роль та значимість колористичній складової як однієї з системоутворюючих в сукупності факторів православного храму. Колір в об'ємно-просторовій композиції храмового середовища, як і вся сукупність взаємозв'язаних факторів сприяє гармонізації сприйняття інтер'єру згідно з основною функціональною обрядовою залежністю будівлі.

В дисертаційній роботі систематизовані--розроблені та обґрунтовані принципи колористичного рішення інтер'єру православного храму, які безпосередньо залежать від структури храмового декору, що накладається на об'ємно-просторову композицію храмової будівлі хрестово-купольного типу.

Виявлені загальні закономірності формування кольорових рішень, та на їх основі складена узагальнена колористична палітра, яка інваріантна у відношенні пристосування до певних умов.

Побудована функціонально-просторова структурна модель колористики інтер'єру православного храму.

Отримані результати дали можливість надати рекомендації для використання їх при вирішенні задач архітектурної колористики.

Ключові слова: колористична складова, православний храм, функціонально-просторова структура, системний підхід.

АННОТАЦИЯ

Пугачёва М. А. Колористические принципы решения интерьеров православных храмов (на примере храмов Украины). - Рукопись.

Диссертация на соискание ученой степени кандидата архитектуры по специальности 18.00.01 - Теория архитектуры, реставрация памятников архитектуры. - Харьковский государственный технический университет строительства и архитектуры, - Харьков, 2010.

Диссертация посвящена разработке и обоснованию колористических принципов решения внутреннего пространства - интерьера православного храма. Были изучены наиболее репрезентативные с точки зрения соответствия основной богослужебной функции православные храмы на территории современной Украины.

В работе определена роль и значимость колористической составляющей как одной из системообразующих совокупности факторов, определяющих адекватное восприятие архитектуры внутреннего пространства православного храма. Цвет в объемно-пространственной композиции храмовой среды способствует гармонизации восприятия интерьера.

В диссертационной работе систематизированы - разработаны и обоснованы принципы колористического решения интерьера православного храма, которые непосредственно зависят от структуры храмового декора.

Выявлены общие закономерности формирования цветовых решений, и на их основе составлена обобщенная колористическая палитра, которая инвариантна в отношении приспособления к конкретным условиям. Построена функционально-пространственная структурная модель колористики интерьера православного храма.

Полученные результаты дали возможность предоставить рекомендации для использования их в будущем при решении задач архитектурной колористики.

Ключевые слова: колористическая составляющая, православный храм, функционально-пространственная структура, системный подход.

ABSTRACT

M.A. Pugachova. Colouristic approaches to the interiors of Orthodox churches (studied on the material of Ukrainian churches). Manuscript.

Candidate of architecture thesis for discipline 18.00.01 - Theory of Architecture, Restoration of Architectural Monuments. - Kharkiv State Technical University of Construction and Architecture, - Kharkiv, 2010.

The thesis focuses on the development and verification of colouristic approaches to the inner space of Orthodox churches interior. This work is based on the analysis of the most representative Orthodox churches in the modern Ukraine from the point of view of their correspondence to their main function of worship.

The thesis develops the conceptual and categorical framework of the study concentrated on the Christian Eastern Rite church. The paper defines the role and importance of the colouristic component as one of the strategic factors determining the adequate perception of the Orthodox Church interior. Colour, as one of many interrelated factors in the dimension and space composition of the church environment, contributes to the harmonic perception of the interior in line with the main ritual function of the building. Assuming that all system elements comply with the necessary and sufficient conditions of the system integrity, the work gives the analysis of the colour component of the interior with the purpose of finding certain principles of colouristic solutions.

The thesis systemizes, develops and verifies the colouristic concepts of the Orthodox Church interior directly dependent on the church decoration structure applied to the dimensional and space composition of the cross-domed churches.

The elements and structures of colouristic palette of the most research-significant Orthodox churches are classified in accordance with the colouristic theory developed by V.I. Kravets. He determined the functional relationships of colour in the compositional and artistic forming of the architectural image which created the base for determining the principles of colouristic approach to the Christian Eastern Rite church. The paper defines the general patterns of colour solutions which laid the foundation of creating the composite colouristic palette invariant in respect of adaptation to certain conditions. The thesis presents a functional and space structural model of the Orthodox Church interior colouristic.

The obtained results allowed formulating the recommendations to be used in future for architectural colouristic solutions related to the modern problems of restoration and reconstruction of the existing churches, architecture monuments restoration and new churches construction. Many issues in the area of church architecture colouristic have not found their solutions yet which creates new challenges and areas of further development in this field.

Key words: colouristic component, Orthodox Church, functional and space structure, systematic approach.

Размещено на Allbest.ru