Інноваційна архітектурно-планувальна організація міських сміттєпереробних комплексів (на прикладі сміттєпереробного комплексу в місті Києві)

Огляд проблеми утилізації і переробки побутових і промислових відходів в архітектурі. Принцип проектування міських сміттєпереробних заводів на прикладі міста Києва. Аналіз негативних та позитивних аналогів. Методи комплексного підходу до проектування.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид реферат
Язык украинский
Дата добавления 18.05.2015
Размер файла 703,8 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://allbest.ru

Інноваційна архітектурно-планувальна організація міських сміттєпереробних комплексів (на прикладі сміттєпереробного комплексу в місті Києві)

1. Актуальність та завдання дослідження

сміттєпереробний міський завод архітектура

Актуальність теми

В сучасних умовах розвитку крупних міст України, як і інших країн світу однією із найбільш важливих проблем та актуальних задач являється переробка і утилізація промислових і побутових відходів. Важливість цієї проблеми буде зберігатися постійно у зв'язку з триваючим зростанням населення і збільшенням кількості сміття.

В багатьох країнах використовуються сміттєві полігони для утилізації відходів, де відходи найчастіше спалюють. Перш за все, тверді побутові відходи (ТПВ) виступають в якості низькосортного палива. Спалювання ТПВ дозволяє їх знешкодити, отримати теплову та електричну енергію, а також витягувати наявний у них чорний металобрухт. Екологічна проблема як неминучий результат діяльності сміттєспалювальних заводів (ССЗ) супроводжує життєдіяльність суспільства. Згідно з дослідженнями, спалювання твердих відходів також негативно позначається на стані атмосфери, оскільки супроводжується викидами високотоксичних поліхлорованих сполук. Актуальність теми визначається важким станом навколишнього середовища в Україні і необхідністю забезпечення екологічної безпеки населення [1; 4].

В Україні, внаслідок переважного розвитку галузей важкої промисловості, які є основними постачальниками відходів, накопичено 25-28 млрд. тон відходів. В даний час основним способом утилізації твердих відходів є їх захоронення на спеціальних полігонах або звалищах (близько 80% фізичного об'єму). Даний спосіб утилізації є дуже небезпечним, оскільки неправильна організація захоронення відходів може призводити до забруднення грунтів і грунтових вод хімікатами, важкими металами і патогенними мікроорганізмами [4].

Одним з пріоритетних напрямів сучасного науково-технологічного та інноваційного розвитку є створення систем ресурсозбереження на основі формування індустрії будівель та споруд для переробки та утилізації відходів. Досвід розвинутих країн світу свідчить про можливість досягнення значного економічного, екологічного та соціального ефекту за рахунок формування індустрії використання відходів і перетворення її у невід'ємний елемент соціально-економічної інфраструктури господарства регіонів [1].

У зв'язку з цим виникає необхідність в інноваціях в цій сфері, а саме створення і запровадження нових архітектурно-планувальних організацій сміттєпереробний комплексів, а саме дій з мінімізації негативних наслідків від застосовуваних у нас методів утилізації ТПВ. А саме перехід від вивезення сміття на полігони і спалювання сміття, до методів переробки сміття - створення сміттєпереробних комплеків9 СПК). Що даватиме можливість покращити екологічну ситуацію міста і країни загалом, забезпечить населення трудовими місцями і виробленням додаткової енергії для життєдіяльності міста.

Окрім того ТПВ є цінним джерелом практично невичерпних ресурсів, які можна і потрібно переробляти, використовуючи наявні в світі передові технології. В перед спалюванням повинні бути попередньо відсортовані, все придатне до повторної переробки з них має бути вилучено. Головний принцип заводів з переробки сміття - це мінімум відходів після переробки [2].

Особливе значення надається містобудівному розміщенню СПК. Комплекс необхідно розташовувати поблизу міста чи на його околиці, навколо транспортних вузлів, у приміській зоні, розташування біля сміттєвого полігону з метою подальшого його використання. Об'ємно-композиційні зв'язки між окремими структурами СПК, які забезпечують виконання основних функцій на території комплексу, визначають основні види планувальних рішень. Блокова композиція СПК може бути розосереджена або зблокована. Розосереджена передбачає розміщення основних функціональних структур в різних об'ємах, з розвитком по горизонталіа зблокована формує комплекс у загальний об'єм [13; 14].

Проектування і будівництво СПК повинно відповідати сучасному рівню розвитку науки, техніки, економіки та архітектурно-конструктивним рішенням. Об'єкти комплексу та їх архітектурно-конструктивний образ взаємопов'язані між собою, забезпечують складну функцію, яка залежить від багатьох змінних [15].

Питаннями, присвяченими сучасній проблемі утилізації і переробці побутових і промислових відходів, а також інноваціями в архітектурі займались відомі вчені як Білоконь Ю.М., Дьомін М.М., Клюшніченко Є.Є., Макухин В.Ф., Нудельман В.І., Панченко Т.Ф., Фільваров Г.Й., Шаповалов Е.В. Значний внесок у розробку питань еколого-економічних пріоритетів поводження з відходами, їх нормативно-методичного забезпечення внесли своїми працями Вашкулат М.П., Виговська Г.П., Горлицький Б.О., Міщенко В.С., Моторін Є.І., Сігал І.Я. Проблемі відходів присвячені праці таких західних фахівців як Делей П., Кроуве М., Монтегю Ф., Мюррей Р., Плеж Б., Сміт Е., Сорг Т.Дж., Стробель Р., Таушер Д., Шмідт Д. Серед праць російських вчених варто виділити дослідження Грібанової Л.П., Вайсмана Я.Й, Кроніка В.П., Черпа О.П. [3].

Зв'язок із науковими програмами

Тема пов'язана із напрямком наукової діяльності кафедри «Основ архітектури і архітектурного проектування» і кафедри «Інформаційних технологій в архітектурі» - «Сучасні інтеграційні тенденції архітектурної теорії з використанням інформаційних та інноваційних технологій» [6].

В Україні існує низка конференцій, наукових досліджень та програм, присвячених проблемам переробки сміття та інновацій в архітектурно-планувальній організації міських сміттєпереробних комплексів. Також в 2010 році парламентом було внесено зміни до закону «Про відходи», в Україні заборонили використовувати сміттєспалювальні заводи, технологія яких не передбачає вироблення теплової та електричної енергії. Крім цього, захоронювати неперероблені ТПВ на полігонах дозволили тільки до 2018 року [8].

В 2013 році Кабінетом міністрів України був розроблена і затверджена програми «Чисте місто» з бюджетом майже 5 млрд. грн. реалізація якої була доручена Державному агентству з управління національними проектами. Даним проектом передбачалося будівництво у великих містах країни 10 сучасних комплексів для переробки попередньо відсортованих побутових відходів. Проект передбачає системне вирішення проблеми забруднення навколишнього середовища в Україні, перехід на європейську систему перероблення ТПВ, зміну законодавчого регулювання поводження з ТПВ та вирішення критичної проблеми забруднення довкілля [7].

Починаючи з 2012 року громадський рух «Український вибір» проводить научно-практичні конференції по питанням охорони навколишнього середовища. Де проходить обговорення, оцінка та актуалізація екологічних проблем України у сфері переробки та утилізації твердих побутових відходів. Адаптація для України міжнародного досвіду та практичних методів утилізації та переробки твердих побутових відходів. Завдання конференції - вивчення та обговорення європейських технологій переробки твердих побутових відходів та вироблення рекомендацій щодо їх використання в Україні [9].

В 2012 році в Харкові пройшла міжнародна виставка і конференція «WasteECo: Співробітництво для вирішення проблеми відходів». Комплексний захід, в програму якого входять: виставка з природоохоронних технологій та поводження з твердими відходами, стічними водами і викидами в атмосферу; конференція, спеціалізовані семінари та круглі столи; технічні екскурсії. Однією із головних тем були інновації в сфері проектування і будівництва експлуатація полігонів та інших природоохоронних споруд, благоустрій населених пунктів (роздільний збір відходів, вивіз сміття, та ін.) .

Також подібні конференції проходять для молодих вчених, аспірантів і студентів. В 2012 році в Київському університеті будівництва і архітектури пройшла подібна конференція, порушувалась тема шляхів вирішення еколого-економічних проблем міста Києва і обґрунтовувалась потрібність проектування сміттєпереробних комплексів. У 2013 в Київському авіаційному університеті пройшла V Міжнародна науково-практична конференція «Екологія і архітектура», де було порушено тему модульно-мобільних сміттєпереробних комплексів і їх важливість у інфраструктурі міста [11; 12].

Міжнародні та закордонні конференції та наукові зібрання проходять щороку у багатьох містах світу, наприклад в 2010 році саміт «РІО+20», яка проходила в бразильському місті Ріо-де-Жанейро. Більше 45 тисяч чоловік, включаючи 12 тисяч делегатів з 188 країн, близько 10 тисяч представників громадських організацій та 4000 журналістів брало участь у цій події. Однак, незважаючи на заклопотаність, висловлену у виступі Генерального секретаря ООН Пан Гі Муна, що підкреслив, що наслідки діяльності людини перевершили можливості нашої планети до адаптації, підсумковий документ виявився багато в чому декларативним [5].

Також існує ціла низка організацій в Україні і світі, що замаються питаннями присвяченими переробці сміття і відходів, інновацій в галузях, що цим займаються. Також щорічно випускається велика кількість літератури присвячена цій теми, оскільки ця тема ніколи не втратить актуальність.

Мета дослідження полягає у :

- покращенні екологічної ситуації міста Києва;

- дослідження закордонного досвіду проектування і інновацій в цій галузі;

- рішенні практичних проблем реалізації даного типу проектів;

- розвитку методологічної основи підвищення результативності проектування сміттєпереробних комплексів у м. Києві;

- розробка принципів архітектурно-планувальної організації сміттєпереробних комплексів з урахуванням новітніх досягнень науки і техніки в галузі отримання енергії від альтернативних поновлюваних джерел

- формуванні нових архітектурно-планувальних рішень, що відповідають умовам архітектурно-просторової виразності, соціально-психологічного та екологічного комфорту, безпеки та функціонального достатку промислової територій[1; 4; 15].

Завданням дослідження є:

- аналіз вітчизняного та іноземного досвіду особливостей інноваційних архітектурно-планувальних організацій міських сміттєпереробних комплексів та проектування подібних комплексів;

- вивчити використані принципи інновацій та критерії їх вибору;

- проаналізувати критерії вибору принципів планування і проектування;

- виявити негативні тенденції та визначити чого потрібно уникнути;

- визначити містобудівні принципи розміщення даних комплексів в забудові міста і їх гармонійне поєднання із забудовою міста;

- визначити вплив від інновацій в даній сфері в покращенні екологічної ситуації міста.

На основі досліджень розробити проект сміттєперероблюваного заводу у місті Києві.

Об'єкт - міські сміттєпереробні комплекси.

Предметом дослідження є інновації в архітектурно-планувальній організації сміттєпереробних комплексів.

Методи дослідження є:

- аналіз літературних джерел;

- аналітичні методи: інтерв'ювання, методи натурного обстеження, фото-фіксація;

- аналіз аналогів закордонного та вітчизняного досвіду проектування;

- теоретичні методи класифікації та систематизації

- практичні методи проектування:

§ метод функціонального зонування території;

§ методи об'ємного планування комплексів;

§ методи розміщення в містобудівному плані міста;

§ методи стилізації даних комплексів.

В якості абсолютно нового методу сміттєперреробки можна запропонувати метод його комплексної обробки, на спеціальних підприємствах - заводах по механізованої переробки. ТПВ на заводах на таких заводах перероблюють в три групи матеріалів:

1. Компост - основний продукт, одержуваний на виході. Є цінним добривом, за рахунок вмісту всіх необхідних для життєдіяльності рослин компонентів;

2. Брухт (чорні і кольорові метали, пластмаса, скло). Знаходить застосування у відповідних галузях промисловості;

3. Некомпостуємі відходи, що виключають можливість швидкого біорозкладу при складуванні (текстиль, шкіра, гума, синтетика і ін.). Захоронюються на полігонах або використовуються разом з ґрунтом при рекультивації [16].

Межі дослідження

Дослідження проводиться в межах проектування міських сміттєпереробних комплексів, на прикладі міста Києва. До сміттєпереробних комплексів належать полігони для захоронення/тимчасового зберігання відходів і сміття, а також заводи, що займаються їх переробкою. На відміну від обласних комплексів, міські мають вписуватись в забудову міста, а якщо слідувати європейському досвіду, то, інколи, ставати архітектурними пам'ятками, або домінантами забудови районів.

Архітектурно-планувальні рішення можуть бути виконані у таких напрямках: перепланування і реконструкція будівель сміттєпереробної промисловості (наприклад, завод «Енергія» в м. Києві) або промислових будівель заводів. Також запропонування інновацій в плануванні існуючих будівель на основі закордонного досвіду або проектування абсолютно нових комплексів.

2. Аналіз аналогів

Після ретельного аналізу закордонних та вітчизняних аналогів архітектурно-планувальної організації стіттєпереробних комплексів, можна виділити позитивні та негативні приклади

Аналіз негативного аналогу сміттєперероблюючого комплексу.

Зображення

Інформація про об'єкт

1.

Рис.1 Вид на завод з акваторії

Рис. 2: Вид на завод з вул. Колекторної

Рис. 3: Фотофіксаціїя з висоти пташиного польоту

Сміттєспалювальний завод «Енергія»

Введений в експлуатацію: 1987

Місце розташування: Київ, Україна

Площа: 90000 м2

Оснащений чотирма сміттєспалювальними котлами загальною продуктивністю 12 тонн на годину. У 2008 році тут було знищено 232 000 тонн сміття - близько 20% від усього річного кількості відходів Києва. Відходи спалюють на природному газі. Тверді відходи завозять на підприємство сміттєвозами і самоскидами, їх вага автоматично визначається при в'їзді на територію заводу. На нинішніх потужностях підприємство виробляє стільки теплової енергії, якої достатньо для забезпечення одинадцяти споживачів: школа-інтернат, академія МВС, промислові підприємства та ін. Якщо завод реорганізувати, то вироблюваної їм теплової енергії вистачить, щоб зігріти цілий мікрорайон, наприклад «Осокорки». Поки ж, тут скаржаться на брак сміття: з чотирьох котлів працюють тільки два.

Після термічної обробки сміття розпадається на дві частини: шлакозольної суміш, яка «абсорбує» в собі всі отруйні речовини і є екологічно чистою та металобрухт.

Цей приклад сміттєпереробного заводу можна вважати негативним, так як спеціалізується саме на спалюванні сміття, а це забруднення атмосфери. Також розташування поблизу водоймища є небезпечним, оскільки викиди життєдіяльності заводу впливають на акваторію водойми. Завод давно потребує модернізації як з архітектурної точки зору, бо знаходиться на території міста Києва: реставрація або повна реконструкція фасадів, перепланування виробництва. Так і виробничої, оскільки техніка давно застаріла і спалювання сміття досить сильно шкодить екосистемі міста [17; 18].

Аналіз позитивних аналогів сміттєперероблюючих комплексів.

Зображення

Інформація про об'єкт

2.

Рис. 4: Фотозображення заводу

Рис. 5: Генплан заводу

Рис. 6,7: Фотозображення вночі і вдень.

Рис. 8: Схема зовнішньої оболонки будівлі.

Рис. 9: План першого поверху

Рис. 10: План верхнього поверху.

Рис. 11: Розріз по А-А

Рис. 12: Розріз по F-F

Сміттєспалювальний завод KARA/Noveren

Архітектор: Ерік ван Егераат

Майстерня: Designed by Erick van Egeraat

Введений в експлуатацію: 2013

Місце розташування: Роскилле, Даннія

Завод розташований на схід від невеликого міста Роскілле, між об'їзною дорогою і автострадою, що веде на Копенгаген. Його корпус майже впритул примкнув до збудованого в 1999 році будівлі п'ятій лінії того ж підприємства і покликаний збільшити його потужності приблизно на третину: Kara / Noveren будуть тепер спалювати на рік замість 260 тисяч тонн залишкового (не придатного до переробки) сміття - 350 тисяч тонн, позбавляючи від відходів і живлячи виробленим на спалюванні теплом і електрикою весь район, близько 65 тисяч будинків. Є екологічно безпечним, оскільки завдяки новітнім технологіям викид СО2 буде скорочений в ньому до можливого мінімуму.

Ерік ван Егераат пішов у своєму проекті зовсім іншим, прямо протилежним шляхом - його будівля покликана стати пам'яткою Скагеррака, піднестися, салютувавши з околиць цегляним башт розташованого в центрі Роскилле собору тисячолітньої давності, вбираючи всі можливі алюзії контексту, але не приховуючи ні свого розміру, ні сучасності, ні функції - все це підкреслено, виявлено, вежа труби не ховається в хмарах, - архітектор з відчутною гордістю згадує про її майже стометрової висоті (97 метрів), порівнюючи вежу з маяком - тобто спорудою, яку за визначенням має бути видно здалеку .

Його довге «тіло», окреслене рідкісними зламами великих площин анодованого алюмінію «кольору умбри», поступово піднімається до масивних «плечам» та високої стрункої «шиї», оглядаючи маленький Роскилле зі своєї висоти. У нижній частині стіни трохи скошені знизу вгору.

Насправді нижня частина «тіла» будівлі нагадує незграбні дахи сусідніх фабрик і цегляних будинків із двосхилими дахами, - обсяг, придуманий Еріком ван Егераат, стає артистично посиленою образної сумою цих дахів, осмисленим представником спонтанної промислової околиці.

«Шия» - труба, перетворена архітектором в подобу вежі, звернена до дальнього контексту, до башт собору «з його каменем і цеглою світлих тонів». Металева оболонка, в яку загорнутий весь об'єм, і «тіло», і «шия». Оболонка подвійна: внутрішній шар функціонує як кліматичний бар'єр, а зовнішня оболонка - виключно декоративна, на ній тримається весь образ, і виконана вона, як уже говорилося, з листів анодованого алюмінію стримано-коричневого кольору, закріплених на сталевому каркасі, який спирається на внутрішню оболонку (її каркас - несучий). У просторі між оболонками розміщені мостки для техперсоналу.

По всій поверхні декоративного фасаду лазером прорізані круглі отвори різного розміру. У нижній частині будівлі отворів менше, догори вони поступово згущуються, перетворюючи верхню частину труби (особливо останні 15 метрів) в найдосконаліше мереживо. Крізь нього днем ??просвічує небо, а вночі вся будівля перетворюється в світловий театр, що заслуговує окремої уваги.

Зсередини металевих пластин зовнішньої оболонки закріплені світильники, їх світло відбивається від внутрішньої оболонки і проникає назовні крізь отвори - таким чином будівля не «підсвічує небо», не випромінює назовні зайвого світла (що, виявляється, теж важливо). Крім того, завдяки цьому джерела світла не видно, і здається, що світиться всю будівлю. Тліє, як вугілля від багаття, переливаючись: світіння плавно змінює колір, відбиваючись у димі із труби. Кілька разів на годину запалюється іскра світла, яка, перетворюючись на полум'я, поступово охоплює всю будівлю. Ерік ван Егераат так описує цей процес: «Вночі перфорований фасад перетворюється, завдяки підсвічуванню, в сяючий м'яким світлом маяк, символічно виражає процес вироблення енергії. Коли метафоричний вогонь згасає, будівля знову поринає в темряву, пронизану тліючі жарини ».

Символіка дійства цілком зрозуміла: воно виявляє суть того, що відбувається всередині заводу спалювання, ілюструє процес тління-горіння, демонструє його зовні, перетворюючи в спектакль. Будівля безпечно і заворожуюче красиво - можливо, навіть надлишково красиво для сміттєвого заводу.

3.

4.

Рис. 13: Фотозображення головного фасаду.

Рис. 14: Головний в'їзд на територію заводу.

Рис. 15: Оформлення елементу фасада.

Рис. 16: Освітлення будівлі вночі.

Рис. 17: Головний фасад.

Рис. 18: Частина заводу по спалюванню стічних вод.

Рис. 19: Макет заводу.

Рис. 20: Розріз заводу.

Сміттєспалювальний завод Шпіттелау

Архітектор: Фриденсрайх Хундертвассер

Роки будівництва: 1988--1997

Місце розташування: Вена, Австрія

У будівлі із золотистими сферичними банями, високою вежею-трубою і строкатими стінами знаходиться сміттєспалювальний завод Шпіттелаe, який став органічним елементом міського пейзажу, зразком високих екологічних стандартів і популярним туристичним об'єктом.

Відомий архітектор не відразу погодився працювати над цим проектом. Як завзятий поборник екології, Хундертвассер вважав, що сміття необхідно не спалювати, а максимально переробляти, витягуючи з цього користь. Віденським бургомістру Гельмуту Цільке довелося запевнити, що тепло від горіння сміття буде використане для опалення підприємств і житла. Також архітекторові було обіцяно найсуворіше дотримання заходів екологічної безпеки на новому підприємстві.

Завод був побудований в 1989 році, на місці колишнього підприємства з переробки сміття, закритого після пожежі. Дзеркальні золоті кулі, що вінчають заводські труби - це не просто помітний архітектурний декор, а ефективні фільтри, які видаляють з диму важкі метали, кислоти та діоксид сірки. Ці пристрої обійшлися казні дуже дорого (вартість проекту зросла через них майже вдвічі), але на їх установці наполіг сам автор проекту. Тепер в околицях заводу немає ніяких неприємних запахів.

Труби підприємства облицьовані блискучою синьою керамічною плиткою, стіни викладені веселим мозаїчним декором. Фасад будівлі в літній час ховається за зеленими насадженнями.

Завод може утилізувати 265 000 тонн сміття щорічно. Електроенергію для своїх потреб він виробляє самостійно. Крім цього, він подає тепло в 60000 віденських квартир. Біля підприємства в єдиному з ним стилі збудований офіс Fernwarme Wien - це компанія, що розподіляє тепло.

Завод Шпіттелау став органічним елементом міського пейзажу, зразком високих екологічних стандартів і популярним туристичним об'єктом. У вестибюлі будівлі часто проводяться художні виставки, а у дворі щоліта проходять фольклорні фестивалі.

Рис. 13-16 - зображення сміттєспалювального заводу в Вені [21].

Сміттєпереробний завод «Maishima»

Архітектор: Фриденсрайх Хундертвассер

Введенний в експлуатацію: 2000

Місце розташування: Осака, Японія

Все своє життя австрійський архітектор Хундертвассер ламав стереотипи. І залишив після себе не тільки дивовижні будинку, але і життєрадісні, абсолютно нестандартні промислові підприємства. Як цей сміттєспалювальний завод Maishima в Осаці.

Здалеку, на тлі сірих паралелепіпедів підприємств промзони, примітивного огородження моста, завод здається прибульцем, парком розваг, який випадково потрапив в Зону Функціональності.

Навпаки, через дорогу - ще один завод. На ньому спалюють осад стічних вод. Іграшка величезного дитини, забута в промзоні.

А на заголовному знімку - завод зі спалювання побутових відходів, звичайного сміття, теж функціонує на повну потужність. І ті ж переваги перед похованням на полігоні. Таких заводів по світу - 2500! І будуються нові. Деякі оформлені із застосуванням симпатичних архітектурних рішень. І є одиничні екземпляри, яких можна віднести до шедеврів промислової архітектури.

Два заводи утворюють єдиний комплекс, який виконує також і соціальні функції. Тут знаходиться центр реабілітації інвалідів.

Хундертвассер не дожив з півроку до запуску підприємства. Тим не менш, всі задуми геніального художника були втілені.

Колона навісу біля входу. Керамічна глазурована плитка - головний елемент декору будівлі. Водостічну трубу легко можна було б сховати, але майстер, мабуть, вважав за необхідне підкреслити зв'язок з природою.

Хундертвассер нещадно боровся з рівними поверхнями скрізь, де тільки було можливо. У його будинках немає просто коридорів - стіни звиваються, як у печері.

4.

Рис. 13: Фотозображення головного фасаду.

Рис. 14: Фотофіксація з висоти пташиного польоту.

Рис. 15: План будівлі.

Сміттєперероблюючий завод в Больцано

Архітектори: студія Cleaa Claudio Lucchin & architetti associate

Введений в експлуатацію: 2012

Місце розташування: Больцано, Італія

Новий сміттєпереробний завод в італійському місті Больцано був зведений на місці старого, побудованого в кінці 80-х. Тепер буде вдвічі більше сміття буде перетворюватися на ще більшу кількість електроенергії.

Завод з'явився в кілька суперечливому місці. З одного боку знаходиться промислова зона, з іншого - місто, і все це обрамлює гарний гірський пейзаж з виноградниками.

Архітекторам вдалося надати промисловому будовою вигляд, який пов'язує між собою і промислову зону, і місто, і природне оточення.

Комплекс складається з двох основних корпусів. За зеленими металевими і білими бетонними стінами першого корпусу ховаються заводські машини, а за прозорими стінами іншого корпусу - офісні приміщення.

Внутрішній простір заводу поділено на колірні зони залежно від їх призначення.

Зі сміття в енергію

На заводі встановлено «зелена» дах, очисні та інші системи, які допомагають знизити негативний вплив на навколишнє середовище, а також тримати його під серйозним контролем.

Наукова новизна дослідження полягає у обґрунтуванні основних положень інновацій в архітектурно-планувальній організації сміттєпереробних комплексів, розробці принципів та методів комплексного підходу до проектування з урахуванням впливу містобудівних, екологічних, естетичних, соціальних і економічних. Розробка нового типу сміттєперероблюючого комплексу для міста Києва з урахуванням всіх вимог і місцевих факторів.

Практична цінність.

Матеріали, розроблені в процесі дослідження можуть стати основою для подальшого розвитку наукової діяльності.

Результати дослідження можуть використовуватися на практиці проектування нових і реконструкції старих сміттєепереробних комплексів. Наукові розробки можуть увійти в навчальні посібники, програми та методичні вказівки та використовуватися при проведенні занять зі студентами по спеціальності "Архітектура" Київського національного університету будівництва та архітектури, а саме із дисциплін «Архітектурне проектування», «Теорія архітектури і архітектурне проектування», «Інформаційних технологій в архітектурі» тощо.

Апробація результатів

Про результат передбачається доповісти на університетській науковій конференції молодих вчених, аспірантів та студентів восени.

Публікації

Плануються на осінь 2015 року, коли кількість зібраних результатів буде достатньою для написання наукової статті.

Список літератури

1. Ніканоров С. О., Закордонний досвід формування будівель та споруд сміттєпереробних комплексів, Архітектурний вісник КНУБА. - 2014. - Вип. 4. - С. 241-249

2. Ніканоров С. О., Проектування сміттєпереробних комплексів / // Архітектурний вісник КНУБА. - 2013. - Вип. 1. - С. 358-364

3. Орлова Т. О., Оцінка екологічного стану земельних ділянок, зайнятих відходами та об'єктами поводження з ними, Автореферат дис. на здобуття ступ. кандит. техн. наук., КНУБА - Київ, 2008

4. Савченко Г. Э., Механизм и инструменты инновационного управления предприятиями по экологически безопасной утилизации твердых отходов, Автореферат дисс. на здобуття ступ. кандит. техн. наук. - Москва, 2013

5. Матеріали і тези доповідей наукової конференції для молодих вчених, аспірантів і студентів КНУБА, Київ - 2012

6. Матеріали V Міжнародної науково-практичної конференції «Архітектура та екологія», НАУ - 2013

7. СНиП 2.09.03-85. Споруди промислових підприємств.

8. ДБН 360-92**. «Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.»

Размещено на Allbest.ru


Подобные документы

  • Вибір земельної ділянки для розміщення АЗС чи АЗК. Класифікація автозаправних станцій за потужністю та технологічними вирішеннями. Аналіз дислокації АЗС в місті Києві. Приклад будівлі оператора з торговим залом. Експлікація будівель і споруд, потужність.

    реферат [3,0 M], добавлен 22.02.2015

  • Організація території для задоволення визначеного рівня потреб населення міста й економічної діяльності. Планувальна організація сельбищної території та вулично-дорожньої мережі міста. Оцінка рельєфу за уклонами, геологічних та кліматичних умов, ресурсів.

    курсовая работа [65,7 K], добавлен 11.02.2015

  • Особливості проектування розважальних закладів. Концепція та актуальність проектного рішення розважального комплексу "Оптик-Ефект", формування дизайну його інтер'єру з використанням принципу оптичних ілюзій. Архітектурно–планувальне рішення аналогів.

    дипломная работа [9,5 M], добавлен 03.10.2011

  • Загальна характеристика району будівництва. Опис функціонального та технологічного процесів. Техніко-економічні показники генерального плану. Архітектурно-планувальні та конструктивні рішення. Розрахунок побутових приміщень. Теплотехнічний розрахунок.

    курсовая работа [214,6 K], добавлен 03.12.2013

  • Визначення чисельності населення. Попередній баланс території. Функціональне зонування та планувальна структура міста. Параметри вулично-дорожньої мережі. Озеленення міста та зв'язок житлових районів з промисловими. Складання маршрутної схеми міста.

    курсовая работа [4,2 M], добавлен 09.12.2010

  • Планувальна організація території міста. Види проектної документації. Схеми районного планування. Розробка графічних і текстових матеріалів. Склад графічного матеріалу проекта районного планування. Розробка генерального плану міста і його основні етапи.

    реферат [22,1 K], добавлен 25.12.2010

  • Аналіз і розробка класифікації існуючих підприємств харчування Дамаску, аналіз факторів, які впливають на їх формування. Особливості предметно-просторової організації інтер’єрів підприємств харчування Дамаску, принципи підбору і прийоми розміщення.

    автореферат [46,9 K], добавлен 13.04.2009

  • Проектування готельного комплексу "Камелія" з рестораном "Мерлін". Опис місця розміщення об’єкту. Характеристика транспортних шляхів району будівництва, місць масового відпочинку. Визначення загальної та корисної площі, об’ємно-планувальне рішення.

    контрольная работа [276,6 K], добавлен 30.04.2010

  • Принципи системного підходу при проектуванні автомобільних доріг. Проектування траси автомобільної дороги та типових поперечних профілей земляного полотна. Характиристика району проектування дороги. Розрахунок пропускної здатності смуги руху та її числа.

    курсовая работа [425,6 K], добавлен 29.04.2009

  • Проведення класифікації, розробки типологічного ряду та виведення основних принципів архітектурно-планувальних рішень православних духовних навчальних закладів. Удосконалення методики їхнього проектування, враховуючи вітчизняний та закордонний досвід.

    автореферат [47,2 K], добавлен 11.04.2009

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.