10

Размещено на http://www.allbest.ru/

10

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ УНІВЕРСИТЕТ“ЛЬВІВСЬКА ПОЛІТЕХНІКА”

Кафедра будівельного виробництва

Пояснювальна записка до курсового проекту

З дисципліни: «Технологія будівельно-ремонтних робіт»

На тему: «Посилення робочих площадок з/б колон у місці Львові»

Виконав: cт. гр. МБГ - 42

Бандура Ю. І.

Львів - 2010

1. Загальні вимоги

При проектуванні ремонту і підсилення конструкцій реконструйованих будинків і споруд в особливих умовах експлуатації (сейсмічні впливи, агресивні середовища, умови підвищеної вологості тощо) слід дотримуватися додаткових вимог до таких конструкцій, наведених у відповідних нормативних документах. ремонт конструкція будинок дефект

Проект підсилення або ремонту конструкцій слід виконувати на основі матеріалів обстеження, які включають:

- дані про характеристики міцності бетону;

- дані про характеристики міцності сталі;

- перевірні розрахунки, виконані з урахуванням дефектів та пошкоджень.

У процесі обстеження технічного стану залізобетонних конструкцій вивчають наявну проектну та експлуатаційну документацію (паспорт технічного стану будинку чи споруди, робочі креслення існуючих конструкцій, паспорти на конструкції заводів-виробників, виконавчу документацію, виконують (візуальний) огляд та інструментальну оцінку параметрів міцності конструкцій, а також їх експлуатаційних якостей.

Перевірні розрахунки існуючих конструкцій слід виконувати згідно з 1-4 і 6 СНіП 2.03.01 з урахуванням зміни діючого на них навантаження, об'ємно-планувальних вирішень і умов експлуатації, а також виявлених дефектів і пошкоджень з метою встановлення достатньої несучої спроможності і придатності до нормальної експлуатації конструкцій за умов їх роботи, що змінилися. Конструкції, які не задовольняють вимоги перевірного розрахунку, підлягають підсиленню.

При перевірних розрахунках використовують розрахункові характеристики міцності бетону існуючої конструкції (клас бетону), що визначаються при обстеженні за ГОСТ 10180, ГОСТ 28570. ГОСТ 17624 та ГОСТ 22690.

Якщо при обстеженні конструкції за нормовану характеристику бетону була прийнята марка, то значення умовного класу бетону за міцністю на стиск слід визначати відповідно до вказівок 6.14 СНіП 2.03.01.

При перевірних розрахунках конструкцій, що підсилюються, клас арматурної сталі приймають за даними випробувань відібраних зразків арматури. За неможливості відбору зразків арматури з конструкції розрахункові характеристики арматурної сталі залежно від її профілю допускається приймати згідно з 6.21 СНіП 2.03.01.

Діаметр, кількість і розташування арматурних стержнів у конструкції визначають шляхом розкриття і прямих замірів або магнітним методом за ДСТУ Б В.2.6-4 чи радіаційним методом за ГОСТ 17625.

Матеріали обстеження конструкцій, на основі яких проектують підсилення, повинні містити обґрунтований висновок про категорію технічного стану конструкцій у відповідності з нормативними документами з питань обстеження і паспортизації виробничих будівель і споруд.

Якщо збільшення навантажень не планується, то:

- при І технічному стані відсутня необхідність у ремонтних роботах;

- при II технічному стані існує необхідність відновлення захисних покриттів конструкції та їх дрібний ремонт;

- при III технічному стані необхідно виконати ремонт чи підсилення конструкції у звичайному режимі;

- при IV технічному стані необхідно виконати ремонт чи підсилення конструкції, попередньо вживши заходів проти її обвалення.

При проектуванні конструкцій, що підсилюються слід, враховувати необхідність виконання робіт без зупинки виробництва або з короткочасною його зупинкою, а також вимоги технології та умов виконання робіт.

При цьому враховують: термін, умови і режими експлуатації, види і величини навантажень, інженерно-геологічні та гідро-геологічні умови майданчика, характеристики внутрішнього середовища, відомості про аварії, що мали місце, та їх причини, зони та ділянки з раніше виконаними підсиленнями конструкцій.

2. Аналіз ситуаційного плану

Дана двохповерхова промислова будівля знаходиться у м Львові . Поблизу знаходяться багатоповерхові житлові будинки . Рельєф майданчика спокійний.

3. Об'ємно планувальні та конструктивні рішення

Дана будівля має в плані прямокутну форму з розмірами в осях 18х24м. Висота типового поверху - 4,8 м.

Будівля - каркасна. Несучі елементи - з/б колони перерізом (400х400) та ригелі.

Перекриття - плити з/б ребристі Серія ПК-01-106; Марка ПКЖ - 1

Фундаменти - під колони стакани з/б.

Дах виконаний із ребристих плит.

3.1 Дефекти та пошкодження конструкцій будинку

В ході обстеження несучих к-цій будівлі було виявлено наступні дефекти та пошкодження :

1. Відшарування захисного шару бетону на колонах каркасу( консольні елементи);

2. Корозія арматури в робочій зоні консолей.

3. Замокання колон по всіх рядах (незначне).

У зв'язку з цими дефектами та пошкодженнями можемо оцінити стан з/б колон каркасу як „аварійний” і для можливості подальшої їх експлуатації необхідно вжити ряд заходів по їх посиленні (заміні).

4. Опис способів ремонту

Посилення коротких консолей колон рекомендується проводити установкою додаткових попередньо напружених похилих або горизонтальних тяжів чи хомутів (див.мал.1,2). Тяжі кріпляться до консолі за допомогою металевих кріпильних елементів і напружуються загвинчуванням гайок. Хомути кріпляться до металевої обойми, що встановлюється на дільниці колони і консолі і напружуються взаємним стягуванням .

Рис. 1. Посилення коротких консолей похилими і горизонтальними попередньо напруженими тяжами: І-посилювана консоль; 2-опорні елементи; 3-накладні упори з листової сталі; 4- попередньо напружений тяж; 5-накладні упори з швелерів.

Рис 2. Посилення коротких консолей попередньо напруженими хомутами: 1-посилювана консоль; 2-горизонтальний обрамлюючий кутник; З-попередньо напружені хомути. 4- верхня обойма з кутників; 5-нижній упор; 6-стяжний болт; 7-шайба-захват; 8-гайка.

У нашому випадку найкращим способом посилення несучих конструкцій колон каркасу буде наступний спосіб - посилення коротких консолей похилими і горизонтальними попередньо напруженими тяжами

5. Підрахунок об'ємів робіт

Розрахунок об'ємів робіт зводимо в таблиці

Таблиця

6. Вибір машин та механізмів для виконання робіт

Для виконання робіт по посиленню деревяних балок перекриття нам будуть потрібні наступні машини, механізми та приспосіблення:

7. Технологія виконання робіт

1. Підготовчі роботи ( підвіз елементів посилення, встановлення допоміжного обладнання) .

2. Очистка бетонної поверхні колон від висолів (при потребі влаштування санаційних систем).

3. Очистка арматури від корозії

4. Очистка поверхні від пилюки.

5. Підвіз та розкладка швелерів, тяжів та інших елементів посилення.

6. Монтаж швелерів та горизонтальних тяжів(встановлення їх у проектне положення) з введенням їх в роботу .

7. Антикорозійний захист (покраска швелерів та двотаврів) за допомогою спеціальних фарб, що знижують швидкість кородування металевих елементів).

8. Відновлення захисного шару бетону та зачеканювання отворів.

9. Оштукатурення( опоряджувальні роботи).

8. Калькуляція трудових витрат

9. Контроль якості, допуски та відхилення

1. При виборі конструкцій посилення необхідно приділити особливу увагу задоволенню умов, в яких виконуються роботи, і вимогам технології виконання робіт в цих умовах.

Технологічні вимоги включають перелік вказівок і обмежень, що встановлюють відповідність конструкцій посилення (товщина і конфігурація обойм, вигляд армування і інш.) параметрам оснащення, що застосовується, обладнання, інструменти і т.п.

Вимоги умов провадження робіт включають: перелік вказівок і обмежень, що встановлюють відповідність розмірів і маси монтажних елементів посилення габаритам транспортних шляхів до коштів всередині об'єкта, що реконструюється; можливість розміщення і функціонування обладнання, механізмів у вільній навколо конструкцій зоні, що посилюються; можливість повного або часткового розвантаження конструкцій, що посилюються; міра членування арматури на сітки, каркаси, окремі стержні по умовам транспортування і монтажу; метод влаштування обойм, сорочок, набетонок і призначену відповідно до цього мінімальну їх товщину; метод з'єднання арматури; терміни і способи включення конструкцій посилення в роботу; міра і способи розчленовування стальних конструкцій посилення на окремі монтажні елементи (поtлементний і блоковий монтаж) з урахуванням вантажопідйомності монтажних механізмів і технологічного обладнання; наявність вільного простору навколо конструкцій, що посилюються (співвідношення вільної і робочої зони); величину монтажних зазорів в залежності від прийнятого методу монтажу; пристосування і встановлювані деталі для вивірки і рихтування, включені в конструкцію посилення і забезпечують можливість збирання в процесі монтажу без підгонки операцій.

2. В числі умов, що визначають можливість застосування того або іншого способу посилення, одним з основних є наявність вільної зони навколо елемента, що посилюється, розмір якої повинен бути не меншим за ширину робочого майданчика або ширини настилів, лісів і підмосток (див. табл. 5).

3. Конфігурація обойм, сорочок, нарощування вибирається з врахуванням можливості застосування зварних сіток і каркасів, виготовлених в заводських умовах, а також забезпечення можливості застосування простої по конструкції і зручної в експлуатації опалубки, в т.ч. нез'ємній (повністю або частково).

4. Розміри обойм, нарощування і набетонок рекомендується приймати в залежності від прийнятого методу бетонування з врахуванням наступних вказівок.

5. Арматурні вироби (хомути, з'єднувальні стержні ) повинні бути простої форми що дозволяє виготовляти їх на згинальних автоматах.

Спрощення конструкції складних хомутів досягається шляхом їх розчленовування на окремі більш прості елементи (мал. 88). Перевагу слід віддавати з'єднувальним стержням П-подібної форми.

В разі значних відхилень існуючої арматури від нормального положення, приварювані до неї з'єднувальні стержні слід приймати Г-подібної форми з подальшим другим загином по місцю приварки до існуючої арматури. В цьому випадку діаметр з'єднувальних стержнів рекомендується приймати не більше за 12 мм.

6. Арматурні вироби (хомути, з'єднувальні стержні ) повинні бути простої форми що дозволяє виготовляти їх на згинальних автоматах.

Спрощення конструкції складних хомутів досягається шляхом їх розчленовування на окремі більш прості елементи (мал. 88). Перевагу слід віддавати з'єднувальним стержням П-подібної форми.

В разі значних відхилень існуючої арматури від нормального положення, приварювані до неї з'єднувальні стержні слід приймати Г-подібної форми з подальшим другим загином по місцю приварки до існуючої арматури. В цьому випадку діаметр з'єднувальних стержнів рекомендується приймати не більше за 12 мм.

Список використаної літератури

Основні нормативні документи

1. ДБН В.1.2-2:2006 Навантаження і впливи

2. ДБН В.3.1-1-2002 Ремонт і підсилення несучих і огороджуючи будівельних

конструкцій і основ промислових будинків і споруд.

3. СНиП ІІІ-4-80 Техника безопасности в строительстве.

Размещено на Allbest.ru