Размещено на http://www.allbest.ru/

7

Размещено на http://www.allbest.ru/

МІНІСТЕРСТВО ТРАНСПОРТУ УКРАЇНИ

Дніпропетровський державний технічний

університет залізничного транспорту

Кафедра будівель та будівельних матеріалів

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

«БАГАТОПОВЕРХОВИЙ ЖИТЛОВИЙ БУДИНОК З ЕЛЕМЕНТІВ ЗАВОДСЬКОГО ВИГОТОВЛЕННЯ»

Дніпропетровськ 2010

1. Загальна частина

Згідно з завданням на проектування розроблено проект дев'ятиповерхового житлового будинку на 54 квартири.

1.1 Вихідні дані

1. Район будівництва -- м. Чернігів

2. Ґрунти природної основи -- глина

3. Глибина залягання ґрунтів природної основи від планувальної відмітки ділянки будівництва -- 0,4 м.

4. Рівень ґрунтових вод нижче від планувальної відмітки ділянки будівництва -- 3,0 м.

5. Фундаменти -- стрічкові

6. Стіни -- великопанельні багатошарові,пінопласт

7. Внутрішні стіни -- збірні бетонні

8. Перекриття -- ж/б плити

9. Покриття -- з холодним горищем

1.2 Додаткові вихідні дані

Характеристика		Найменування характеристики або вимоги
м.Чернігів	1	Район будівництва
I А	2	Кліматичний район і підрайон будівництва
-30	3	Середня найбільш холоднї доби забезпеченістю 0,98	Розрахункові температури зовнішнього повітря в зимку
-27	4	Теж саме 0,92
-25	5	Середня найбільш холодних п'яти днів, забезпечиністю 0,98
-23	6	Теж саме 0,92
2-суха	7	Зона вологості зовнішнього повітря
глина	8	Природний грунт	Геологічні та гідрогеологічні характеристики будівельного майданчика
0,4м	9	Глибина залягання природного грунту
0.52	10	Нормативна глибина промерзання грунту
3 м	11	Рівень грунтових вод
+20	12	Температура внутрішнього повітря	Санітарно-гігієнічні параметри основних приміщень
50-60 0/0	13	Відносна вологість повітря
tH = 60C	14	Нормативний температурний перепад
1/5,5	15	Відношення площі віконних прорізів до площі підлоги приміщення
Вентиляція в кімнатах через вікна	16	Вимоги до вентиляції приміщень квартир, горища, підвалу
I	17	Ступінь вогнестійкості	Протипожежні вимоги
2200м2	18	Площа поверху між протипожежними стінами
Ширина марша 1200, сходової кілітини 1200	19	Вимоги до шляхів евакуації
2250	20	Висота підвалу, технічного підпілля та горища	Об'ємно-планувальні вимоги до житлових та інших приміщень
-	21	Виходи з приміщення нижче відмітки 0,000
4	22	Кількість різних квартир у будинку
3000	23	Висота поверху
Розміщ. один над одним	24	Вимоги до розміщення санвузлів
800 мм	25	Мінімальна ширина підсобних приміщень
Кухні-7, кімнати-10	26	Мінімальна площа житлової кімнати та кухні
П=15%ПЗАГ	27	Вимоги до площі лоджій, балконів, веранд

2. Архітектурно-будівельна частина

2.1 Об'ємно-планувальне рішення будинку

Згідно з завданням було запроектовано секцію дев'ятиповерхового будинку.

Кількікість квартир, що обєднає одна сходова клітина: однокімнатна - п'ять, двокімнатна -одна .В даній секції запроектовано : 45 - однокімнатних, 9 - двокімнатних.

Основні габаритні розміри секції:

В осях 1 - 10 -- 24300мм, А - Д -- 12900мм.

Висота поверху -- 3000мм.

Кількість поверхів -- 9.

Вхідний вузол поєднує вхід до сходової клітини та вхід до ліфтів. Камера сміттєвидалення обладнана сміттєзбірним баком та раковиною з підводом гарячої води. Запроектована секція має одну сходову клітину, один ліфти (пасажирський)

Площа приміщень проектувалася згідно ДБН.2.2-15-2005 ЖИТЛОВІ БУДИНКИ

Площа загальної кімнати в однокімнатній квартирі повинна бути не меншою 15 м², в інших квартирах - не менше 17 м². Мінімальна площа спальні на одну особу - 10 м², на дві - 14 м². Мінімальна площа кухні в однокімнатній квартирі - 7 м², у дво- та більше кімнатних - 8 м².

2.2 Конструктивне рішення будинку

Будівельна система -- крупнопанельна.

Конструктивна система - стінова з перехресними несучими стінами.

Просторова жорсткість будівлі забезпечується сумісною роботою повздовжніх та поперечних стін разом з горизонтальним диском жорсткості, утвореним поєднаними між собою та з несучіми стінами плитами перекриття.

Клас за капітальністю -- ІІ

Клас за довговічністю -- ІІ (не менше 50 років)

Ступінь вогнестійкості -- І

2.2.1 Фундаменти

Під будівлю запроектовані стрічкові фундаменти. Вони складаються з залізобетоних плит (Ф16-8, Ф16-12, Ф16-24) і цокольних панелей.

Під ліфтову шахту запроектовано фундамент у вигляді суцільної монолітної плити.

Глибина закладення фундаментних плит під несучі стін дорівнює 3,000м.

Вертикальна гідроізоляція виконується у місті контакту цокольної панелі з грунтом і являє собою обмазку бітумом за 2 рази.

Горизонтальна(у місцях де цокольна панель ставиться на фундаментну плиту) - у вигляді включень прошарку жирного цементно-пісчаного розчину (1:2) М 200.

По периметру зовнішніх стін, для захисту від зволоження ґрунту основи, виконується мощення, шириною 1 м.

2.2.2 Стіни

У даному проекті запроектовані зовнішні стіни з багатошарових панелей «на одну кімнату», які складаються з двох шарів залізобетона, утеплювача розташованого між ними (пінопласт). Фасадний оздоблюючий шар (товщина 65 мм) виконаний із паропроникних бетонів, які сприяють виведенню зайвої вологи із панелі. Внутрішній шар виконаний із важкого бетону (товщиною 100мм). Бетонні шари панелей об'єднані гнучкими пов'язями. Товщина зовнішньої панелі згідно з теплотехнічного та статичного розрахунків складає 300 мм. Висота панелі визначається висотою поверху і складає 3,0 м.

Цокольні панелі встановлюються на фундаментні плити та виконуються на жорстких пов'язях.

В панелях зовнішніх стін розташовані віконні та дверні отвори.

Внутрішні стінові панелі мають товщину : 160 мм - міжквартирні та 120 мм - міжкімнатні. Вони кріпляться за допомогою арматурних випусків та закладних деталей на зварці.

2.2.3 Стики

Запроектовано такі стики:

Горизонтальні стики - платформені.

Вертикальні стики - бетонні шпоночні з замоноліченими зварними пов'язями , додатково типу «петля - скоба»

Стики панелей виконують зі звукоізоляцією. Для стиків зовнішніх панелей застосовані дреновані стики.

Утворені стики герметизують : укладають ущільнюючу прокладку, наноситься герметизуюча мастика. Зовнішній шар панелі складається з захисного покриття - водостійкі фарби.

2.2.4 Перегородки

В будинку запроектовані панельні гіпсобетонні перегородки товщиною 80 мм. Плити для перегородок в стиках стінових панелей кріплять анкерами , що забезпечує жорсткість конструкції перегородок.

Електропроводка влаштовується у спеціальних отворах, які передбачені заздалегідь.

2.2.5 Перекриття

Прийняті суцільні залізобетонні плити перекриття товщиною 120 мм, опирання котрих відбувається по трьом або по чотирьом сторонам на несучі стіни (100 - на пенелі зовнішніх стін, половина стінової панелі мінус 10 - на внутрішні несучі стіни). В конструкцію панелей перекриття входять закладні деталі, строповочні петлі та отвори для пропуску інженерних комунікацій та вентканалів, які виконуються заздалегідь.

З ціллю забезпечення просторової жорсткості перекриття зв'язують між собою анкерами на зварці. Між несучою стіновою панеллю та панеллю перекриття влаштовують шар цементно-пісчаного розчину М 200.

2.2.6 Двері та вікна

Розрахунок розмірів вікон проводиться згідно з СНиП II-Л.8-72., котрий встановлює відношення площі віконних отворів до площі підлоги - 1/5,5. Використовуємо вікна індустріального виготовлення,металопластикові, обладнані двома стеклопакетами та прошарку повітря. З ціллю провітрювання вікна мають кватирки.

По проекту застосовані вікна з роздільними плетіннями, що відповідають маркам ОК1 - ОC15-15 ; ОК2 - ОC12-9

Вхідні двері в будинок запроектовано двопольними (Д6 21 - 10). Двері виконуються з порогом, що викликане підвищеним рівнем вимог теплоізоляції до них. Всі інші двері виконують без порога. Вхідні двері в квартиру запроектоано однопольними (Д1 24-10); внутрішньоквартирні двері : Д2 - ДО 24 - 9, Д3 24-9, Д6 24 - 6. При установці двері навішуються на дві петлі при їх висоті 2 м або на три петлі при висоті 2.3 м влаштованих на дверних коробках, котрі кріпляться задопомогою цвяхів до стіни

Всі двері виконуються з дерева.

Балконні двері консруктивно подібні до вікон. Д4- ДБ21-9

2.2.7 Сходи і ліфт

Сходи виконуютться із залізобетонних маршів та площадок. Ширина маршу складає - 1200мм. Міжповерхових площадок - 1700 мм. Поверхових площадок - 2020 мм. Сходовий марш складається з 10 сходинок: 150x300 мм. Між маршами передбачено проміжок - 170 мм для пожежного шлангу. З ціллю безпеки руху сходові марші обладнуються вертикальними огородженнями з металевої решітки, привареної вертикальних стальних стойок приварених до закладних деталей маршу. Зверху стійок, за допомогою гвинтів, кріплять дерев'яний поручень. Огородження висотою 1100 мм.

Ліфтова шахта виконана зі спеціальних стандартних ліфтових блоків висотою на поверх (3,000 м), що мають пройоми для виходу на поверх і заглиблення для пропуску інженерних комунікацій. В проекті передбачено ліфт грузопід'ємністю 320 кг при швидкості руху 1 м/с.

Кабіну ліфта через блочно-тросову систему переміщує блочний кран, що має вантожопід'ємність не менше ніж 0.7 т та розміщений в машинному відділені. По всій довжині шахти розміщені направляючі рейки.

Ліфтова шахта складається з окремих залізобетонних блоків, що спираються на фундамент. Збірні елементи складаються з підвального блоку, що спирається також на фундамент, тут розташовані амортизатори; поверховий блок має пройоми для монтажу дверей; горищний блок зконструйований для монтажу в ньому підйомних механізмів. По всій висоті шахти знаходиться монорельс для руху кабіни ліфта. В цілях звукоізоляції стіни фундаменту і шахт відокремлюють від примикаючих конструкцій повітряним зазором 20 мм.

2.2.8 Сміттєпровід

Сміттєзбиральна камера знаходиться на першому поверсі та має ізольований вхід. В верхній частини будівлі сміттєпровід закінчується дифлектором, знизу - шиберним приладом - заслонкою, що при необхідності перекриває ствол сміттєпровода. Нижня частина ствола розміщена в сміттєзбиральній камері над тележкою з контейнером чи сміттєзбиральником.

Ствол сміттєпровода виконують з асбесто-цементних безнапорних труб з умовним проходом 400 мм Стики труб (не більше одного на поверх) розташовуються поза зоною перекриття й приймального клапану. Зазор між тубами і муфтою рівномірно конопатять прядевою паклею та зачеканюють зверху та низу цементно-пісчаним розчином 1:2 М 200 з попередньо зволоженою поверхнею асбоцемента.

Ствол розміщують відкрито, облицьовуючи його звукопоглинаючими біостійкими матеріалами. Ствол не можна розташовувати поряд із житловими кімнатами чи в їх стінах.

На кожному поверсі, окрім першого, знаходяться в коридорі клапани сміттєпровіда.

2.2.9 Покриття

Запроектоване покриття з холодним горищем. У склад покриття входять з/б плити товщиною 120 мм, рулонне рубіройдне покриття та лоткові панелі, фризові панелі. Опирання панелей покриття здійснюється на фризові панелі зовнішніх стін по всьому периметру будівлі та на опорні кунтури встоновленні на панелі перекриття розташовані над 9 поверхом. Опирання панелей покриття на фризові панелі може здійснюванися на спеціально передбаченому уступові в фризовій панелі або на „столику” (кутник 75х5 приварений до закладної деталі в стіновій панелі). Лоткові панелі опираються на встановленні на горищному перекритті опорні контури та з'єднуються з ними за допомогою арматурних випусків на зварці.

Відведення води з покриття внутрішне. Організований збір води проходить через водозбірну воронку (діаметром 150), яка з'єднана з стічною каналізацією. Для відводу атмосферних опадів покриття запроектовано з ухилом 3%.

2.3 Внутрішнє та зовнішнє оздоблення

2.3.1 Зовнішнє оздоблення

Зовнішні стіни і цоколь виконані з залізобетонних панелей . Зовнішній шар панелі складається з захисного покриття - водостійкі фарби.

2.3.2 Внутрішнє оздоблення

В житлових кімнатах поверхні стін оклеюються шпалерами та оздоблюються. Кухню та санвузол оздоблюють керамічною плиткою на цементно-піщаному розчині.

Підлога підвалу: з ущільненого грунту.

Підлога між поверхами: по залізобетонній плиті перекриття укладається звукоізоляційні мінероловатні плити на які виконуеться м'яка підоснова та останній шар - лінолеум.

Перекриття в сан.вузлах: по залізобетонній плиті укладається упруга прокладка, два шари толю, вирівнюючого бетонного шару та керамічної плитки на цементному розчину.

2.3.3 Інженерне обладнання будинку

В процесі будівництва проводять каналізацію та водогін. Встановлюють сантехнічне та кухонне обладнання. Вентиляція здійснюється через вентиляційні канали в стінах, окремо на кожен санвузол та кухню.

Специфікація індустріальних виробів

№ п/п	Назва виробу	Ескіз виробу	Марка елементу	Основні параметри	Кіл-ть
				Довжина (а), мм	Ширина (в), мм	Висота (h), мм
1	2	3	4	5	6	7	8
1	Цокольна панель		ПЦ	3000 3300 3600	250 250 250	2400 2400 2400	2 5 5
2	Цокольна панель		ПЦ	6600 6300 5100 3300 3600 3000 4500 1500	250 250 250 250 250 250 250 250	2400 2400 2400 2400 2400 2400 2400 2400	4 6 10 5 6 2 1 4
3	Цокольна панель		ПЦ	3600	250	2400	1
4	Панель зовнішньої стіни		ПЗС	3000 3300 3600	300 300 300	3000 3000 3000	18 27 18
5	Панель зовнішньої стіни		ПЗС	3300 3600	300 300	3000 3000	18 36
6	Панель зовнішньої стіни		ПЗС	4500	300	2500	1
7	Панель зовнішньої стіни		ПЗС	4500	300	3000	8
8	Панель зовнішньої стіни		ПЗС	4500	300	1500	1
9	Внутрішня панель		ПВС	6600 6300 6300 5100 3000 3600 2100	160 160 120 160 160 160 80	3000 3000 3000 3000 3000 3000 3000	18 18 18 18 18 27 18
10	Внутрішня панель		ПВС	6300 5100 3600 3300	160 160 160 160	3000 3000 3000 3000	18 27 27 27
11	Внутрішня панель		ПВС	1500 1540 1260 1500 1800 3600	160 80 80 80 80 80	3000 3000 3000 3000 3000 3000	54 18 18 9 27 9
12	Панель перекри-ття		ПП	6600 6600 5100 5100 4800 4800	3000 3300 3300 3600 3000 3600	120 120 120 120 120 120	18 18 27 36 18 18
13	Панель перекри-ття балкона		ПБ	3600 3300	1500 1500	150 150	36 18
14	Сходова площадка		СП	4500 4500	1800 2100	160 160	11 10
15	Вентиля-ційний блок		ВБ	880	380	2870	120
16	Парапетні плити		ПП	1200 1500 1800	400 400 400	-	10 30 3
17	Плита покриття		ПП	6600 6300 6300 5100 5100 5100	1500 1200 1500 1000 1100 1200	-	3 6 4 4 4 4
18	Лоткова плита		ПП	3000 3300 3600	1500 1500 1500	-	2 2 2
19	Опорна плита				1500	1400	6
20	Фунда-менти		Ф 16-24 Ф 16-12 Ф 16-8	1600 1600 1600	2400 1200 800	300 300 300	26 49 28
21	Фризова панель		ФП	4500 4500	300 300	2300 2100	1 1
22	Фризова панель		ФП5	3000 3300 3600	300 300 300	2900 2900 2900	2 5 6
23	Сан.блок		СБ	2740	1640	3000	54
24	Блоки шахти ліфта		БШ	1930	1780	3000	9
25	Вікна металоп-ластикові		ОК 1 ОК 2		1500 900	1500 1200	117 27
26	Двері дерев'яні		ДГ 24-10 ДО 24-9 ДГ 24-9 ДБ 24-9 ДГ 24-6 ДГ 21-10		1000 900 900 900 600 1000	2400 2400 2400 2100 2400 2100	45 54 90 54 108 2
27	Нижній блок ліфта			1930	1780	1250	1
28	Верхній блок ліфта			1930	1780	1000	1

3. Теплотехнічний розрахунок зовнішньої стіни

Вихідні умови

Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів шарів стіни

№	Назва шару	Щільність матеріалу Г кг/м3	Товщина матеріалу М	Коефіцієнт теплопровідності Вт/(м2·оС)	Коефіцієнт теплозасвоєння S Вт/(м2·оС)
1	Залізобетон важкий	2500	0,1	1,92	17,98
2	Пінопласт	100	Х	0,052	0,85
3	Залізобетон легкий	1000	0,065	0,33	5,03

Рис. 3.1 Схема огородження

Розрахункові параметри клімату м. Чернігів

	-30 0
	-27 0
	- 23 0
	+ 20 0
В	55 %
Зона вологості	A
температурна зона	I

Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі огороджуючої конструкції

R_B - опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження

R_К - термічний опір конструкції

R_З - опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження

_В = 8,7 Вт/(м²·⁰С) - коефіцієнт теплосприйняттяЗгідно з [3] додаток Е

_З = 23 Вт/(м²·⁰С) - коефіцієнт тепловіддачіЗгідно з [3] додаток Е

Для стіни приймаємо товщину пінопласту 0,13 м.

Перевіряємо умову по формулі

Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції

- визначається за таблицею в залежності від температурної зони

= 2,8 (м²·⁰С)/ Вт

Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції

Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря

=-22

Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджуючої конструкції

Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, _m⁰С, можна визначити за формулою:

t_B - температура внутрішнього повітря, ⁰С

t_З - температура зовнішнього повітря, ⁰С

R - опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

- термічний опір m-1 перших шарів огородження, м²·⁰С/Вт

R_В - опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

де R₃ = 0,026 - термічний опір замкненого повітряного прошарку (при потоці тепла знизу вгору , при від'ємній температурі повітря в прошарку)

Рис. 3.2 Лінія падіння температур на розрізі огородження

Визначення точки роси у приміщенні

-- при t_B = 20 ⁰С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па. Е = 2338 Па.

Визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску.

-- визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:

-- точка роси у приміщені _р =10,69 ⁰С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску .

Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни

Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.

Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках

R_K = 2,75 м²·⁰С/Вт - термічний опір стіни у звичайному місці

_В = 18,3 ⁰С - температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці

= 3,2 ⁰С - зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці

- температура поверхні стіни у кутку будинку. Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

3.1 Теплотехнічний розрахунок даху

Вихідні умови:

Розрахункові теплотехнічні показники матеріалів шарів стіни

№	Назва шару	Щільність матеріалу кг/м3	Товщина матеріалу м	Коефіцієнт теплопровідності Вт/(м2·оС)	Коефіцієнт теплозасвоєння s Вт/(м2·оС)
1	Залізобетонна плита	2500	0,12	1,92	17,98
2	Плити пінополістирольні	35	Х	0,041	0,40

Визначаємо розрахунковий опір теплопередачі горищного покриття

R_B - опір теплосприйняттю внутрішньою поверхнею огородження

R_К - термічний опір конструкції

R_З - опір тепловіддачі зовнішньою поверхнею огородження

_В = 8,7 Вт/(м²·⁰С) - коефіцієнт теплосприйняттяЗгідно з [2] додаток Е

_З = 23 Вт/(м²·⁰С) - коефіцієнт тепловіддачіЗгідно з [2] додаток Е

Для горищного покриття приймаємо товщину мінераловатного утеплювача 0,13 м. архітектурний будівельний фундамент

Визначаємо нормативний опір теплопередачі огороджуючої конструкції

- визначається за таблицею в залежності від температурної зони

= 3,42 (м²·⁰С)/ Вт

Визначаємо теплову інерцію огороджуючої конструкції

Визначаємо розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря

Так як значення теплової інерції знаходиться в інтервалі 1,5 < D < 4, то розрахункову зимову температуру зовнішнього повітря приймаємо рівній середній температурі найбільш холодних трьох діб

Будуємо лінію падіння температур на розрізі огороджуючої конструкції

Температуру на внутрішній поверхні m-го шару огородження, рахуючи шари від внутрішньої поверхні огородження, _m⁰С, можна визначити за формулою:

t_B - температура внутрішнього повітря, ⁰С

t_З - температура зовнішнього повітря, ⁰С

R - опір теплопередачі огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

- термічний опір m-1 перших шарів огородження, м²·⁰С/Вт

R_В - опір теплосприйняттю внутрішньої поверхні огороджуючої конструкції, м²·⁰С/Вт

Температуру внутрішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Температуру зовнішньої поверхні стіни можна знайти за формулою:

Рис.3.3. Лінія падіння температур на розрізі огородження

Визначення точки роси у приміщенні

При t_B = 20 ⁰С визначаємо значення максимальної пружності водяної пари Е, Па.

Е = 2338 Па за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску згідно з [2], мал.4.

-- визначаємо дійсну пружність водяної пари е, Па за формулою:

-- точка роси у приміщені _р =10,69 ⁰С визначається за графіком залежності максимальної пружності водяної пари у повітрі від температури повітря при нормальному атмосферному тиску.

Перевіримо можливість утворення конденсату на площині внутрішньої поверхні стіни

Так як температура внутрішньої поверхні стіни більша від точки роси, то конденсат на площині внутрішньої поверхні стіни утворюватись не буде.

Перевіримо можливість утворення конденсату в кутках

R_K = 3,42 м²·⁰С/Вт - термічний опір стіни у звичайному місці

_В = 18,4 ⁰С - температура внутрішньої поверхні стіни в звичайному місці = 2,3⁰С - зниження температури поверхні кута проти температури стіни у звичайному місці визначаємо за графіком згідно з [2] мал..7

- температура поверхні стіни у кутку будинку.

Так як температура поверхні стіни у кутку більша, ніж точки роси, то конденсату вологи в кутках не буде.

4. Техніко-економічна оцінка проектного рішення

П_З = м² - площа забудови - площа в межах зовнішнього периметра стін на рівні цоколю з урахуванням виступаючих частин.

П_Ж = =1052 м² - житлова площа - площа житлових кімнат у будинку (площа ніш та площа зайнята під внутрішні сходи додаються до житлової площі).

П_{ж кв І} = П_{ж кв V} = 15.4 м²;

П_{ж кв ІІ} = П_{ж квVI} = 17.3 м²;

П_{ж кв ІІІ} = 17 м²; -однокімнатні кватири

П_{ж кв IV} =17+10,6= 27.6 м²; - двокімнатна квартира

П_П=

=1617 м² - підсобна площа - сума площ обслуговуючого характеру.

П_{п кв І} = П_{ж кв V} =11.4+(3.14*2.7)=19,7 м²

П_{п кв ІІ} = П_{ж квVI} =9,5+(2,5*2,7)=16,25 м²

П_{п кв IV} =7,6+(2,7*3,06) =15,86 м²

П_{п кв ІІІ} =8.2+(6.65*1.5)+(0.2*3.43)+(2.25*0.99) =21,99 м²

П_Заг.кв= 1617+1052 + 0.3 (3,24*4+2*2.9)= 2674 м² - загальна площа - сума житлової та підсобної площ. Вона включає в себе і площу літніх приміщень з коефіцієнтом 0,3 для тераси та балконів.

П_{Заг.кв І} = П_{Заг.кв V} =15,4+19,7+0.3*0.9*3.3 = 35,99 м² ;

П_{Заг.кв ІІ} = П_{Заг.кв VI} =17,3+16,25+0,3*0,9+3,6= 34,55 м² ;

П_{Заг.кв ІІІ} =17+15,86+0,3*3,24= 33,83м²; -однокімнатні кватири4

П_{Заг.кв IV} =26,7+21,99+0,3*2,9= 49,56 м²; - двокімнатна квартира

П_{ЗАГ буд} = 2674+((17.54*1.34)+(4.34*5.08))*9=3082 м² - сума загальних площ квартир. Площа технічного горища, позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків в загальну площу не входять.

П_жб= + 9*=2750 м² - площа житлового будинку - дорівнює сумі площ поверхів будинку, площ балконів і лоджій. Площа технічного горища, позаквартирних комунікацій, а також тамбурів сходових кліток, ліфтових та інших шахт, портиків в загальну площу входять.

О_В ==8212 м³ - будівельний об'єм - знаходиться як сума будівельного об'єму вище відмітки 0.000 (надземна частина) і нижче цієї відмітки (підземна частина). Будівельний об'єм надземної частини визначається множенням площі горизонтального перерізу по зовнішньому контуру будинку на рівні першого поверху на повну висоту будинку (від рівня чистої підлоги першого поверху до верху утеплювача горищного перекриття).

Портики, балкони, об'єми прорізів, виступаючі архітектурні деталі до будівельного об'єму не входять (виняток : куполи, світлові ліхтарі, лоджії).

- коефіцієнт, що характеризує економічність планувального рішення

- коефіцієнт, що характеризує раціональність використання об'єму на одиницю житлової площі

Об'ємний коефіцієнт:

Список літератури

Захаров А.В. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Том1. Гражданские здания.-М.:Стройиздат,1993.

СНиП 2.01.01-82 «Строительная климатология и геофизика»

ДБН В.2.6-31:2006 "Теплова ізоляція будівель"

ДБН В.2.2-15-2005 «Житлові будинки».

Т.Маклакова „Конструкции гражданских зданий”. М. Стройиздат, 1981

И.А. Шерешевский „Конструирование гражданских зданий”. Л. Стройиздат 1981.

Методичні вказівки до виконання курсового проекту № 2 3 курсу „Архітектура та містобудівництво”. В.Ф. Худенко.

ДБН В.1.1.7-2002 «ПОЖЕЖНА БЕЗПЕКА ОБ'ЄКТІВ БУДІВНИЦТВА»

ДСТУ Б А.2.4-7-95 «Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень»

Размещено на Allbest.ru