Стиснені сталезалізобетонні елементи зі стрічковим армуванням

Размещено на http://allbest.ru

ПОЛТАВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ІМЕНІ ЮРІЯ КОНДРАТЮКА

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

05.23.01 - Будівельні конструкції, будівлі та споруди

СТИСНЕНІ СТАЛЕЗАЛІЗОБЕТОННІ ЕЛЕМЕНТИ ЗІ СТРІЧКОВИМ АРМУВАННЯМ

Виконав Биба Володимир Васильович

Полтава 2006



АНОТАЦІЯ

Биба В.В. Стиснені сталезалізобетонні елементи зі стрічковим армуванням. - Рукопис.

Дисертація на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук за спеціальністю 05.23.01 - Будівельні конструкції, будівлі та споруди. - Полтавський національний технічний університет імені Юрія Кондратюка, 2006.

У дисертації розглядаються експериментальні й теоретичні дослідження несучої здатності та визначення напружено-деформованого стану стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням. Проведений аналіз експериментальних даних і встановлено особливості роботи сталезалізобетонних конструкцій на центральний та позацентровий стиск зразків різних висот із різними ексцентриситетами й різними типами армування. Запропоновано способи визначення несучої здатності центрально та позацентрово стиснених сталезалізобетонних елементів з листовим армуванням, розроблена методика оцінювання напружено-деформованого стану таких конструкцій. Розроблені рекомендації щодо розрахунку досліджуваних конструкцій за інженерними методами. Здійснене порівняння ефективності роботи конструкцій, які розглядаються. Дослідження супроводжувалися проектуванням реальних конструкцій та впровадженням їх у будівництво, що дозволило зменшити витрати матеріалів і вартість будівництва.

сталезалізобетонний армування напружений деформований



1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА РОБОТИ

Актуальність роботи. Сталезалізобетонний елемент - це комплексна конструкція, яка складається з металевого профілю та бетону. Використання таких конструкцій у практиці проектування і будівництва дозволяє підвищити ефективність несучих будівельних конструкцій, знизити вартість, енерго- й трудовитрати при їх будівництві. Завдяки специфіці армування в багатьох випадках можливе застосування конструктивних рішень, що дозволяють спростити технологію виготовлення та отримати значний техніко-економічний ефект. Економічність сталебетонних конструкцій із зовнішнім армуванням порівняно з традиційними залізобетонними забезпечується за рахунок ефективнішого використання стрічкової арматури шляхом розміщення її на найбільш напруженій грані перерізу. Це дає змогу збільшити робочу висоту перерізу й одержати відповідний приріст міцності та жорсткості або зменшити висоту конструкції при збереженні міцнісних і деформативних властивостей.

Широке застосування сталезалізобетонних конструкцій у будівництві стримується відсутністю нормативних документів для їх розрахунку та проектування. Використання в будівництві збірних і монолітних конструкцій із зовнішнім листовим армуванням потребує детального вивчення їх роботи при різних видах завантаження.

На даний час достатньо досліджені згинальні конструкції зі стрічковим армуванням, доведена їх техніко-економічна ефективність. Однак стиснені сталезалізобетонні конструкції зі стрічковим армуванням до цього часу не досліджувались. Тому завдання з вивчення міцності, несучої здатності й напружено-деформованого стану стиснених залізобетонних елементів із листовим армуванням і розроблення методів їх розрахунку є актуальним.

Мета і завдання дослідження. Розробити методи оцінювання напружено-деформованого стану та розрахунку несучої здатності стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням на основі експериментально-теоретичних досліджень.

Об'єкт дослідження - стиснені сталезалізобетонні елементи зі стрічковим армуванням.

Предметом дослідження є несуча здатність і напружено-деформований стан стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням.

Метод дослідження - експериментально-теоретичний, що містить підбір, вивчення й аналіз літературних джерел, на основі якого формулюється мета та завдання роботи, виконання експериментальних і теоретичних досліджень стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням.

Наукову новизну отриманих результатів складають:

- запропонований новий вид стиснених елементів зі стрічковим армуванням;

- вперше одержані експериментальні результати щодо несучої здатності нових конструктивних рішень стійок із зовнішнім стрічковим армуванням, яке забезпечує сумісну роботу бетону зі сталевим листом, та виявлено характер їх руйнування;

- вивчені особливості роботи поздовжньої арматури в комплексному перерізі під навантаженням, що дозволяє зробити висновок про сумісну роботу конструкції;

- установлено, якою мірою несуча здатність стиснених сталезалізобетонних елементів залежить від висоти, ексцентриситету прикладання зусилля;

- розроблені методи розрахунку несучої здатності та оцінювання напружено-деформованого стану центрально і позацентрово стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням.

Практичне значення отриманих результатів:

- запропонований новий конструктивний елемент та зроблені висновки щодо застосування на будівництві в якості несучих конструкцій стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням;

- розроблені методи розрахунку несучої здатності досліджуваних конструкцій;

- на основі одержаних теоретичних залежностей створена програма розрахунку на ПЕОМ стиснених сталезалізобетонних елементів;

- запропоновано рекомендації по проектуванню несучих конструкцій із сталезалізобетонних елементів.

Особистий внесок полягає в наступному:

- запропоновано конструкції дослідних зразків і методика експериментальних досліджень, яка апробована автором;

- установлений характер руйнування та деформування сталезалізобетонних елементів;

- розроблені методи розрахунку несучої здатності центрально і позацентрово стиснених сталезалізобетонних елементів.

2. ОСНОВНИЙ ЗМІСТ РОБОТИ

У першому розділі дисертації розглянуті основні поняття про сталезалізобетонні конструкції, їх переваги й недоліки, сферу застосування, дослідження в галузі сталезалізобетону та методи розрахунку.

У наш час сталезалізобетонні конструкції, що являють собою сполучення профільної сталі, стержневої арматури й бетону для їх сумісної роботи, отримали широке разповсюдження в усьому світі. Сталезалізобетон використовується в різних галузях будівництва. Проведеними дослідами встановлено, що сталезалізобетонні конструкції надійні в експлуатації, про це свідчить те, що в граничному стані вони не втрачають несучу здатність миттєво, як залізобетонні, а ще тривалий час здатні витримувати значні навантаження.

У нашій країні питаннями розроблення теорій розрахунку сталезалізобетонних конструкцій з різним армуванням займалися О.Я. Берг, О.О. Гвоздєв, Г.А. Генієв, О.А. Долженко, В.І. Єфименко, Ф.Є. Клименко, Л.К. Лукша, Г.П. Передерій, В.А. Росновський, Р.С. Санжаровський, О.В. Семко, Л.І. Стороженко, В.М. Сурдін, М.М. Стрелецький, В.А.Трулль, В.М. Фонов, Е.Д. Чихладзе, О.Л. Шагін та інші дослідники.

У цих роботах достатньо широко висвітлені проблеми сталезалізобетону, але значна кількість практично і теоретично важливих завдань усе ще потребує розв'язання. Широко досліджені згинальні конструкції з листовим армуванням групою вчених Національного університету „Львівська політехніка” під керівництвом Ф.Є. Клименка.

Європейськими дослідниками розроблено нормативний документ Єврокод-4, в якому узагальнені наукові основи розрахунку і конструювання сталезалізобетонних конструкцій.

Міцність сталезалізобетонних елементів розглянута в багатьох роботах, однак за цими дослідженнями отримані різні висновки, що пояснюється різноманітністю застосування теорій міцності бетону при визначенні несучої здатності сталезалізобетонних елементів. До цього часу методи розрахунку стиснених сталезалізобетонних елементів зі стрічковим армуванням не розроблені, а особливості роботи таких елементів під навантаженням експериментально не досліджені.

У зв'язку з розширенням сфери застосування сталезалізобетону як економічної і прогресивної конструкції виникає необхідність дослідження напружено-деформованого стану стиснених елементів із зовнішнім армуванням сталевими листами.

На підставі цього були сформульовані такі завдання дослідження:

- розробити схеми армування поперечних перерізів стиснених елементів із листовим армуванням;

- експериментально дослідити особливості роботи під навантаженням та характер втрати несучої здатності сталезалізобетонних зразків із зовнішнім армуванням сталевими листами залежно від висоти й ексцентриситету прикладання зусиль;

- розробити методи оцінювання напружено-деформованого стану та визначення несучої здатності дослідних елементів на стиск;

- запропонувати рекомендації щодо розрахунку й проектування та впровадити результати дослідження стиснених сталезалізобетонних елементів із зовнішнім листовим армуванням у виробництво.

Другий розділ присвячений програмі експериментальних досліджень, методиці проведення експерименту й дослідженню фізико-механічних властивостей матеріалів дослідних конструкцій.

При складанні програми експерименту враховувалось, що несуча здатність та напружено-деформований стан елемента залежать від конструктивного вирішення, ексцентриситету прикладення навантаження і фізико-механічних властивостей вихідних матеріалів. Було поставлено завдання експериментально визначити міцність та особливості роботи під навантаженням стиснених елементів зі стрічковим армуванням. Для експериментальних досліджень використані сталебетонні стійки різної висоти, а також із різним поздовжнім армуванням, заповнені важким бетоном і не заповнені ним. Характеристика дослідних зразків наведена в табл. 1.

Таблиця 1. Характеристика дослідних зразків

Серія зразка	Висота Н, мм	Ексцентриситет е0, мм	Несуча здатність, кН	з	m
CБ-1-10	400	0	414	1,51	1,21
CБ-1-20(А)	400	25	385	-	-
CБ-1-20(Б)	400	25	375	-	-
CБ-1-30(А)	400	50	275	-	-
CБ-1-30(Б)	400	50	271	-	-
СА-1-12	400	0	582	1,28	1,08
СА-1-16	400	0	850	1,22	1,13
СС-1-10	400	0	59	-	-
СС-2-10	800	0	33	-	-
СС-3-10	1000	0	32	-	-
CБ-2-10	800	0	375	1,15	1,06
CБ-2-20(А)	800	25	275	-	-
CБ-2-20(Б)	800	25	300	-	-
CБ-2-30(А)	800	50	275	-	-
CБ-2-30(Б)	800	50	250	-	-
CБ-3-10	1000	0	375	1,33	1,14
CБ-3-20(А)	1000	25	275	-	-
CБ-3-20(Б)	1000	25	275	-	-
CБ-3-30(А)	1000	50	240	-	-
CБ-3-30(Б)	1000	50	215	-	-

При маркуванні літерами і цифрами позначено: СБ - зразки, заповнені бетоном, СС - незаповнені бетоном, СА - заповнені бетоном із допоміжною стержневою арматурою; перша цифра - висота зразка, відповідно: 1 - 400 мм, 2 - 800 мм, 3 - 1000 мм; друга цифра - початковий ексцентриситет, відповідно: 10 - 0 мм (без ексцентриситету, центральний стиск ), 20 - 25 мм, 30 - 50 мм; літера А - ексцентриситет паралельно листу, Б - ексцентриситет перпендикулярно листу.

Процес виготовлення комплексних сталезалізобетонних конструкцій складався з двох частин: виготовлення каркасів та виготовлення зразків.

Для виготовлення експериментальних зразків використовувався сталевий лист t = 4 мм, поздовжня арматура класу А-ІІІ 12 мм, 16 мм і поперечна арматура класу А-І 6 мм. Висота зразків складала 400, 800, 1000 мм, переріз 100х100 мм. Для виявлення ефективності роботи сталезалізобетонних елементів випробовувались зразки зі сталі без бетону таких же розмірів.

Торцеві пластини та поперечні стержні з'єднують між собою поздовжню листову арматуру, яка виконує одночасно функцію опалубки. Поперечна арматура приварюється на відстані 100 мм одна від одної. Під час бетонування зварені у вигляді короба листи позицій і 3 з'єднані між собою за допомогою стержнів позиції, вкладаються на піддон і заповнюються бетоном у горизонтальному положенні. Зовнішня арматура виконує функції закладних деталей.

Визначення фізико-механічних властивостей стержневої та стрічкової арматури проводилось на розривній машині ТМС-50 з одночасним записом діаграми розтягу. Для виготовлення дослідних зразків було прийнято бетон класу В25 за міцністю. Для приготування бетону застосовувався гранітний щебінь (фракція 10 - 20 мм), річковий пісок (М_к=1,58). В якості в'яжучої речовини використовувався портландцемент ПЦ - 400. Бетон виготовлявся промисловим способом на заводі залізобетонних виробів. Призмова міцність бетону склала R_b=19,6 МПа. Початковий модуль пружності E_b= 2,4 х 10 МПа. Для визначення фізико-механічних властивостей бетону, що був прийнятий для досліджень, виготовлялися бетонні куби та призми. Випробування зразків проводилось у віці 28 діб і більше на пресі ПММ-250. Поздовжні та поперечні деформації вимірювались за допомогою електротензорезисторів, для тензометричних випробувань використовувався автоматичний вимірювач деформацій АИД-4. Крім того, поздовжні деформації вимірювались за допомогою індикаторів годинникового типу. Прогини в дослідних елементах вимірювались прогиномірами Максимова. На всіх ступенях завантаження відмічались особливості характеру деформування, розподілення деформацій по висоті зразка, розвитку тріщин у бетоні, а також інтенсивність зростання прогинів елемента. Усі зразки доводились до руйнування.

Третій розділ дисертаційної роботи присвячений аналізу результатів експериментальних досліджень міцності та деформативності сталебетонних елементів із листовим армуванням, характеру руйнування й несучої здатності дослідних зразків.

При випробуванні експериментальні зразки мали різну несучу здатність, яка залежала від конструктивного вирішення, висоти, ексцентриситету прикладення навантаження. Несуча здатність та ефективність сумісної роботи матеріалів наведена в табл. 1.

Несуча здатність комплексного елемента значно перевищує сумарну несучу здатність сталевого каркаса та бетонного осердя, випробуваних окремо.

Для оцінювання ефективності сумісної роботи матеріалів у сталебетонних елементах із листовим армуванням розраховували коефіцієнти ефективності m і з.

, (1)

де N_sb - несуча здатність сталебетонного елемента з листовим армуванням; N_s - несуча здатність металевого каркасу; N_b - несуча здатність бетонної складової.

, (2)

напруження в бетоні сталебетонного елемента з листовим армуванням у граничному стані за несучою здатністю;

А_b - площа бетону в поперечному перерізі сталебетонного елемента з листовим армуванням.

Значення коефіцієнта m сталебетонних елементів залежать від конструктивних особливостей конструкції і знаходяться у межах від 1,06 до 1,21, що свідчить про їх ефективність.

За результатами експериментальних досліджень центрально стиснених зразків були побудовані графіки залежності поздовжніх та поперечних деформацій бетону й листового армування від навантаження.

У зразках із листовим армуванням у середньому перерізі (для коротких зразків), коли поздовжні деформації дорівнювали межі плинності металу (е=200...300), на лакофарбовому покритті утворювалась сітка ліній Чернова. На поверхні бетону, вільній від листового армування, мікротріщини об'єднувались у макротріщини. Напрямок цих тріщин співпадає з поздовжньою віссю дослідного зразка. Далі відбувалося випучування листового армування внаслідок тиску бетону в поперечному напрямку з утворенням гофр перпендикулярно до поздовжньої осі, на ділянці між сусідніми рядами поперечних хомутів. Подальше збільшення навантаження призводило до руйнування. Руйнування сталебетонного елемента з листовим армуванням відбувається внаслідок досягнення межі плинності та втрати місцевої стійкості найбільш напруженим волокном стисненого листового армування з одночасним виколюванням бетону. На всіх етапах завантаження сталезалізобетонних елементів бетон і листове армування працювали сумісно.

У четвертому розділі розглядається напружено-деформований стан та несуча здатність сталезалізобетонних стиснених елементів зі стрічковим армуванням.

Поставлена задача розв'язувалась за допомогою методу скінченних елементів (МСЕ) із використанням програмного комплексу NASTRAN. При розрахунку за МСЕ конструкція розбивається на окремі геометричні елементи (скінченні елементи), напружено-деформований стан яких попередньо досліджується. Точність розрахунку конструкції залежить від точності вхідної інформації про фізико-механічні характеристики матеріалів.

Отримані результати щодо несучої здатності свідчать про те, що спосіб розрахунку конструкцій за методом скінченних елементів добре враховує спільні деформації бетонного плоского елемента типу „плита” та лінійного стержневого скінченного елемента.

Методика визначення напружено-деформованого стану сталебетонних елементів із листовим армуванням при осьовому стисненні побудована на експериментальних дослідженнях центрально стиснутих зразків. За результатами цих дослідів одержано залежності розвитку поздовжніх і поперечних деформацій поперечного перерізу від навантаження. За заміряними деформаціями та відповідними зусиллями визначалися напруження в бетоні, листовому армуванні й арматурних стержнях. При цьому припускалося, що бетон і метал працюють сумісно до моменту досягнення зразком граничного стану за міцністю. Таким чином, вважаємо, що метал та бетон надійно "спаяні" і через цю межу відбувається вплив однієї складової поперечного перерізу на інші.

Із графіків залежності поздовжніх та поперечних деформацій від навантаження видно, що вони мають криволінійний характер, тобто дослідні зразки працюють як у пружній ( 60% від руйнівного зусилля), так і в пластичній стадії. Тому ці дві стадії роботи дослідних зразків розглянуті окремо.

У пружній стадії поздовжні та поперечні напруження можна визначити за узагальненими формулами закону Гука.

Вважаємо, що напружений стан стержневого армування є одноосним. Для листового армування й бетону приймаємо плоский напружений стан. Напруження у відповідних частинах поперечного перерізу сталебетонних елементів із листовим армуванням:

а) стержнева арматура:

; (3)

б) листове армування:

; (4)



в) бетон:

; (5)

де _х, _у, _z, _x, _у, _z - деформації та напруження вздовж відповідних осей; _і - коефіцієнт поперечної деформації.

У випадку, коли залежність деформацій від навантаження отримує криволінійний характер унаслідок розвитку пружно-пластичних деформацій, напруження визначаються з використанням теорії малих пружно-плаcтичних деформацій. У цьому випадку залежності між окремими компонентами напружень та деформацій за формою аналогічні пружній стадії, але із заміною постійного модуля пружності Е на змінний модуль деформації Еґ.

Таким чином ми визначаємо поздовжні напруження в стержневій арматурі та листовому армуванні. Це дає змогу знайти величину поздовжнього зусилля, яке вони сприймають. Іншу частину зусилля сприймає бетон

. (6)

Із цього рівняння обчислюємо напруження бетону на кожному етапі завантаження

. (7)

За результатами експериментальних досліджень визначені напруження в бетоні під час вичерпання несучої здатності, оцінено ефективність сумісної роботи матеріалів у сталебетонних елементах із листовим армуванням та обчислено коефіцієнт ефективності бетону в умовах двовісного стиснення.

За наведеною вище методикою побудовано графіки зміни напруженого стану бетону й металу сталебетонних дослідних елементів із листовим армуванням, результати експериментальних досліджень яких викладені в попередніх розділах.

За підсумками порівняння слід зробити висновок про сумісність роботи металу та бетону в сталебетонних елементах і про можливість обчислення значень напружень залежно від виміряних деформацій. Метод розрахунку за напружено-деформованим станом дозволяє з належною точністю врахувати фізико-механічні характеристики матеріалів й оцінити поведінку зразка під навантаженням з урахуванням його деформування. Значення несучої здатності стиснутих сталезалізобетонних елементів, отримані експериментальним шляхом, добре збігаються з розрахунковими значеннями.

У п'ятому розділі розглядаються інженерні методи розрахунку стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням та результати впровадження їх у виробництво.

Метод розрахунку за зведеним перерізом дозволяє визначити несучу здатність позацентрово стиснених елементів до моменту появи пластичних деформацій і враховує зміну геометричної осі елемента як для однорідного тонкого стержня шляхом використання в розрахунку гнучкості стисненого елемента.

При розрахунку центрально стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням несучу здатність можна визначати шляхом зведення комплексного поперечного перерізу до односкладового - сталевого. До того ж це дає змогу використовувати у розрахунку табличні коефіцієнти поздовжнього згину ц. У такій постановці питання несуча здатність сталезалізобетонного елемента з листовим армуванням визначається за формулою

N = цR_sA_звед, (8)



де А_звед - площа поперечного перерізу, зведена до площі металу листового армування.

При цьому, зведена площа обчислюється за формулою

. (9)

Коефіцієнт ц визначається за таблицею 72 СНиПа ІІ-23-81* залежно від гнучкості л та міцності сталі листового армування R_s.

Гнучкість елемента обчислюється за формулою

, (10)

де L₀ - вільна довжина сталезалізобетонного стисненого елемента з листовим армуванням; м - коефіцієнт розрахункової довжини; і_звед - радіус інерції поперечного перерізу сталезалізобетонного елемента з листовим армуванням, зведеного до сталі листового армування, що визначається за формулою

. (11)

При цьому А_звед обчислюється за формулою (9), а зведений момент інерції розраховується за формулою

. (12)



Таким чином, відповідно до запропонованої методики можна визначити несучу здатність центрально стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням із застосуванням наведених у СНиП ІІ-23-81* табличних коефіцієнтів поздовжнього згину. До того ж, при розрахунку сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням на стиснення необхідно враховувати випадковий ексцентриситет, який не повинен перевищувати величини випадкового ексцентриситету поздовжнього зусилля е_0. Несуча здатність позацентрово стисненого сталезалізобетонного елемента з листовим армуванням може визначатись шляхом зведення комплексного поперечного перерізу до односкладового - сталевого. При цьому виникає можливість використовувати при розрахунках табличні значення коефіцієнта поздовжнього згину ц_е, що містяться у СНиП ІІ-23-81*. У такому випадку розрахункова формула для визначення несучої здатності позацентрово стиснутого сталезалізобетонного елемента з листовим армуванням має вигляд

, (13)

де А_звед - площа поперечного перерізу, зведена до площі металу листового армування; y_max - відстань від центра ваги зведеного поперечного перерізу до найбільш розтягнутого волокна; І_{х(у),звед} - зведений момент інерції поперечного перерізу відносно центральних осей, визначається за формулою

, (14)

При розрахунку на стійкість позацентрово стиснених сталезалізобетонних конструкцій із листовим армуванням вводиться коефіцієнт поздовжнього згину. Тоді розрахункова формула для визначення несучої здатності гнучких сталезалізобетонних конструкцій із листовим армуванням при позацентровому стисненні буде мати вигляд

. (15)

Величина коефіцієнта поздовжнього згину ц_е встановлюється відповідно до СНиП ІІ-23-81* залежно від розрахункового опору сталі листового армування R_y та зведеної гнучкості .

Метод розрахунку за граничним станом не враховує зміну геометричної осі стисненого елемента під дією навантаження. У цьому методі умовно приймається рівномірний розподіл навантаження по всіх елементарних ділянках. Розрахунок ведеться за умови досягнення величиною внутрішніх напружень рівня розрахункового опору стиску на кожній елементарній ділянці (прямокутна епюра напружень).

При розрахунку центрально стиснених сталебетонних елементів із листовим армуванням вважаємо, що несуча здатність складається з несучої здатності листового армування, бетону і додаткового стержневого армування.

Формула для розрахунку міцності центрально стиснених сталебетонних конструкцій із листовим армуванням має вигляд

N = (R_bA_b + R_sA_s + R_s1A_s1), (16)

де R_s - розрахунковий опір листового металу, який відповідає межі плинності; R_s1 - розрахунковий опір стержневого армування, що відповідає межі плинності; R_b - розрахунковий опір бетону; A_b, A_s, A_s1 - площі поперечного перерізу бетону, листового та стержневого армування.

Напружено-деформований стан і характер руйнування позацентрово стиснених сталебетонних елементів із листовим армуванням залежить, головним чином, від ексцентриситету прикладання навантаження е₀. Крім того, поперечний переріз є симетричним лише відносно однієї з головних осей. Будемо розрізняти два випадки граничного стану за несучою здатністю.

Випадок 1: елемент завантажений з малим ексцентриситетом. У цьому випадку розтягнуте листове армування не досягає межі плинності, а руйнування відбувається в стиснутій зоні. Розтягнуте армування залишається недовикористаним. Це випадок малих ексцентриситетів.

У цьому разі вважаємо, що місце прикладання зовнішнього зусилля знаходиться в межах ядра перерізу. Тоді епюри напружень у бетоні, листовому та стержневому армуванні мають один знак і представлені у вигляді трапеції.

Вважаємо, що несуча здатність обчислюється за формулою:

N = N_b + N_s + N_s1, (17)

де N_b - зусилля, яке сприймає бетон; N_s - зусилля, що сприймає металеве армування; N_s1 - зусилля, котре сприймає стержневе армування.

Значення зусиль N_b, N_s, N_s1 визначаються, виходячи із розрахункової схеми та епюри напружень.

Сталебетонні елементи з листовим армуванням мають симетрію лише відносно однієї з осей Х або Y, тому при розрахунку враховуємо, в якій площині утворюється згинальний момент М_х чи М_у. Для цього е₀ представляємо через е_х або е_у. Тоді розрахункові формули для визначення несучої здатності позацентрово стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням у випадку малих ексцентриситетів будуть мати вигляд



(18)

(19)

Випадок 2: елемент завантажений зі значним ексцентриситетом. У результаті цього поздовжня вісь сталебетонного елемента з листовим армуванням має вигин. Це випадок великих ексцентриситетів прикладання навантаження.

Двозначна епюра внутрішніх зусиль має форму прямокутників. Деформації в стиснутих і розтягнутих волокнах перерізу досягають величини, яка відповідає міцності бетону та межі плинності металу. З урахуванням величин внутрішніх зусиль, що виникають у кожній із зазначених зон, одержимо рівняння рівноваги ?М = 0 для перерізу сталебетонного елемента з листовим армуванням

(20)

У граничному стані напруження дорівнюють величині розрахункового опору: для сталі - межа плинності; для бетону - міцність в умовах сталебетону.

Несуча здатність визначатиметься так:

- для схеми а):

; (21)



- для схеми б):

. (22)

Для оцінювання несучої здатності стиснених елементів із листовим армуванням були прийняті вихідні дані для бетону та сталі, отримані в результаті експериментів із розділу 2. Теоретичні значення несучої здатності стиснених елементів із листовим армуванням були одержані за наведеними методиками. Значення несучої здатності, отримані за розрахунком, мають задовільну збіжність з результатами експерименту. Отже, використовуючи запропоновані методи розрахунку, можна достатньо точно визначати несучу здатність конструкцій.

Дослідження стиснених елементів із листовим армуванням супроводжувались проектуванням реальних конструкцій і впровадженням їх у будівництво. За завданням Світловодського заводу швидкомонтуємих конструкцій (Кіровоградська обл.) були запроектовані сталебетонні колони для складу контейнерів продбази в м. Запоріжжі, армовані сталевими листами. На основі розробленої методики та розрахунків, запропонованих у цій роботі, розроблена технологія виготовлення й монтажу сталезалізобетонних колон. При монтажі колон відкрита металева поверхня використовується у якості закладних деталей для кріплення стінових панелей та елементів в'язей. Монтаж сталезалізобетонних колон принципово нічим не відрізняється від монтажу залізобетонних колон. У запропонованих колонах арматура слугує одночасно опалубкою, що не знімається. Колони виготовляються в заводських умовах у горизонтальному положенні.



ВИСНОВКИ

На основі проведених досліджень стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням можна зробити такі висновки:

1. У дисертаційній роботі запропонований новий стиснений конструктивний елемент, що має суттєві переваги: можливість відмовитися від опалубки під час виготовлення, раціональне використання сталі й бетону при їх сумісній роботі.

2. За результатами експериментів установлено, якою мірою несуча здатність стиснених сталезалізобетонних елементів залежить від висоти, ексцентриситету прикладання зусилля, виду армування.

3. Виявлено, що на всіх етапах завантаження сталь і бетон у стиснених сталезалізобетонних елементах працюють сумісно. На перших етапах завантаження залежність між зусиллями та деформаціями практично лінійна, кривизна цієї залежності спостерігається на завершальних етапах завантаження.

4. Запропонована конструкція забезпечує об'ємний напружено-деформований стан, що є позитивним з точки зору роботи бетону й конструкції в цілому.

5. Руйнування сталезалізобетонного елемента з листовим армуванням відбувається внаслідок досягнення найбільш напруженим перерізом листового армування межі плинності сталі з одночасним руйнуванням бетону.

6. Підсилення бетону листовим армуванням призводить до збільшення міцності бетону в 1,1 - 1,3 рази. Коефіцієнт ефективності роботи бетону в стисненому сталебетонному елементі з листовим армуванням збільшується при зменшенні висоти елемента та зменшується при збільшенні величини ексцентриситету прикладення навантаження. Введення додаткового стержневого армування дозволяє уникнути втрати місцевої стійкості листовим армуванням і підвищує несучу здатність елемента на 30 - 40 %.

7. Результати розрахунку стиснених елементів зі стрічковим армуванням із використанням методу скінченних елементів свідчать про те, що цей метод добре враховує сумісну роботу сталі та бетону.

8. Розроблені методи розрахунку стиснутих сталезалізобетонних елементів за зведеними перерізами й за граничними станами. Метод за приведеними перерізами дозволяє підібрати необхідний переріз відповідно до навантаження в пружній стадії роботи. Метод розрахунку за граничними станами дає змогу визначити несучу здатність конструкції з урахуванням її роботи в пластичній стадії. За всіма методами отримано задовільну збіжність експериментальних та теоретичних значень.

9. Упровадження результатів дослідження, одержаних у дисертації, свідчать про можливість застосування стиснених сталезалізобетонних конструкцій із листовим армуванням у будівництві. Для розрахунку цих конструкцій рекомендується використовувати методи, запропоновані в даній роботі.



ОСНОВНІ ПОЛОЖЕННЯ ДИСЕРТАЦІЇ ОПУБЛІКОВАНІ В РОБОТАХ

1. Стороженко Л.І., Биба В.В. Стиснуті елементи зі стрічковим армуванням // Сталезалізобетонні конструкції: дослідження, проектування, будівництво, експлуатація: Зб. наук. ст. - Кривий Ріг: КТУ, 2002. - Вип. 5. - С.85 - 88.

2. Стороженко Л.І., Биба В.В. Стиснуті сталезалізобетонні елементи з листовим армуванням // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво). - Полтава: ПолтНТУ, 2003. - Вип. 13. - С.3 - 6. (Особистий внесок: проведено аналіз експериментальних досліджень, зроблена оцінка ефективності сумісної роботи бетону та листового армування).

3. Стороженко Л.І., Биба В.В. Стиснуті елементи зі стрічковим армуванням // Деклараційний патент на винахід №62201 А. - Держ. Департамент інтелектуальної власності, 2003. (Особистий внесок: сформульована сутність винаходу).

4. Стороженко Л.І., Биба В.В. Стиснуті сталезалізобетонні елементи зі стрічковим армуванням // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво). - Полтава: ПолтНТУ, 2004. - Вип. 14. - С.38 - 40. (Особистий внесок: проведено аналіз несучої здатності та руйнування конструкції, що досліджувалась).

5. Биба В.В. Стиснуті сталезалізобетонні елементи зі стрічковим армуванням // Сталезалізобетонні конструкції: дослідження, проектування, будівництво, експлуатація: Зб. наук. ст. - Кривий Ріг: КТУ, 2004. - Вип. 6. - С.34 - 42.

6. Стороженко Л.І., Биба В.В. Розрахунок стиснутих сталезалізобетонних конструкцій із листовим армуванням // Міжвідомчий науково-технічний збірник наукових праць (будівництво) / Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Держбуду України: У 2-х т. - К.: НДІБК, 2005. - Вип. 62. - С.308 - 311. (Особистий внесок: наведено результати розрахунків та експериментальних досліджень стиснутих елементів із листовим армуванням, розглянуто існуючі методи розрахунку стиснутих сталезалізобетонних конструкцій).

7. Биба В.В. Аналіз напружено-деформованого стану сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням // Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво). - Полтава: ПолтНТУ, 2006. - Вип. 17. - С.96 - 101.

8. Биба В.В. Інженерні методи розрахунку стиснених сталезалізобетонних елементів із листовим армуванням. Метод приведених перерізів // Міжвідомчий науково-технічний збірник наукових праць (будівництво) / Державний науково-дослідний інститут будівельних конструкцій Держбуду України: - К.: НДІБК, 2006. - Вип. 65. - С.74 - 79.

Размещено на Allbest.ru