Моделювання процесів ущільнення ґрунту при вісесиметричному напружено-деформованому стані основ

- при м теж зменшується від палі, але по середині міжпальового простору підіймається (через перетин зон витиснення грунту сусідніх паль);

- при м щільність грунту в міжпальовому просторі для кожного значення майже постійна;

- при м відбувається випирання грунту на поверхню масиву.

Зміна мінімального значення у міжпальовому просторі залежно від відстані між осями паль має аналогічний характер розподілу . Змодельовані значення на 10-15 % перевищують його дослідні величини.

Наведені параметри грунту використані для моделювання роботи штампа площею 600 см². Дані статичних випробувань штампа та їх моделювання показали зростання модуля деформації грунту після армування (при м) у діапазоні тиску МПа до МПа. При цьому осідання штампа не перевищило см. Із досягненням тиску під підошвою штампа МПа графік відхилявся від лінійного, та граничне навантаження не досягалося й при МПа. Так, при штамповому випробуванні масиву до його ущільнення грунтовими палями графік відхилявся від лінійної залежності ще при МПа, а при тискові МПа осідання становило см. При моделюванні НДС насипного масиву під штампом грунт окремих КЕ переходив у текучий стан безпосередньо під ним уже при 0.05 і 0.1 МПа, а для ущільненого масиву цей процес відбувся аж при 0.25 та 0.3 МПа.

Таким же чином досліджені властивості намивних основ із слабким проміжним шаром, посиленим утрамбовуванням жорсткого матеріалу, грунтові подушки, штучні основи з укочуванням грунту тощо. Встановлено, що на точність визначення моделюванням геометричних розмірів зон деформації та ущільнення масиву й наведених параметрів грунту в них певною мірою впливають: 1) параметр моделі, що описує зміни модуля деформації при незворотних об'ємних деформаціях залежно від зміни пористості грунту та швидкості передачі на нього тиску; 2) величина примусового витиснення грунту; 3) умови, що обмежують бічне витиснення грунту. Природні характеристики грунту, геометричні й технологічні розміри робочого органа (фундаменту) на точність моделювання істотно не впливають.

Аналогічні дослідження для класу задач “Робота грунту з можливістю його витиснення з-під робочого органа (фундаменту) за різними напрямами” вміщені в п'ятому розділі. Тестовою є задача занурення конічного наконечника з кутом розкриття при вершині і висотою 6 см у пісок з г/см³ у кільцях діаметром 7.14-12 см. Моделюванням підтверджена встановлена М.Л. Зоценком залежність між так званою критичною глибиною (при якій порушується інваріантність опору пенетрації), значенням і характеристикою щільності грунту. Глибина зростала при збільшенні і зменшенні, тобто діаметр “зони впливу” від занурення наконечника в більш щільних грунтах зростав. Відносна різниця змодельованих й експериментальних значень не перевищила 7 %.

Особливості моделювання НДС основ численних різновидів підгрупи фундаментів, які влаштовують із використанням ударного ущільнення грунту, зумовлюються, головним чином, їх формою і розмірами та напрямами витиснення грунту. На етапі моделювання влаштування цих фундаментів використовуються дані “швидких” компресійних випробувань грунту. Для паль з постійним і змінним, у тому числі коротких пірамідальних і з розширеннями, поперечним перерізом стовбура, не залежно від технології влаштування при моделюванні їх зведення покроково призначають вимушені переміщення для вузлів сітки КЕ, що розміщені на вертикальній осі розрахункової області. Для забивних блоків і фундаментів у витрамбуваних котлованах без розширень задають вертикальні чи відхилені від вертикалі вимушені переміщення для вузлових точок КЕ верхньої межі розрахункової області (при цьому всі переміщення можуть бути задані за один ступінь завантаження). При складній геометричній формі фундаментів (розширення, консолі, ростверки) моделювання процесу їх улаштування може поєднувати ці два підходи.

Приклад порівняння результатів моделювання витрамбовування котловану під фундамент (глибина - 1.25 м, верхній діаметр - 2.0 м, нижній - 1.5 м, без розширення) в суглинку з г/см³ із натурними даними Ю.В. Власова пропонується. Подано фрагмент схеми деформування основи цього котлована. Фрагмент розподілу ізоліній вертикальних переміщень грунту внаслідок його витрамбовування. Порівняні змодельовані зміни навколо витрамбуваного котловану з натурними даними. За моделюванням розмір зони достатнього ущільнення грунту під підошвою витрамбуваного котловану становив близько 1.5 м, а зони розповсюдження ущільнення - 3 м.

У межах зони достатнього ущільнення модуль деформації грунту не менше ніж у 3-5 раз перевищує його природні значення, а в зоні розповсюдження ущільнення менше ніж у 2 рази. Значення , отримані моделюванням, дещо перевищують дослідні безпосередньо під підошвою котловану. Слід відзначити, що і моделюванням, і дослідом на відстані 0.35-0.4 м від краю підошви котловану зафіксована локальна область, у межах якої щільність грунту майже не змінилась (на глибині 1.25 м це зона з г/см³).

На збіжність числового і натурного експериментів з визначення наведених параметрів грунту суттєво впливають: адекватність розрахункової схеми дійсній роботі грунту в масиві при влаштуванні фундаментів; параметр моделі, що описує зміни модуля деформації при незворотних об'ємних деформаціях залежно від зміни пористості грунту та швидкості передачі на нього навантаження у певному технологічному діапазоні тиску. Характеристики природного стану грунту і геометричні розміри фундаментів на точність моделювання істотно не впливають.

На наведені параметри грунту та розміри зон ущільнення і деформації основ фундаментів, що влаштовуються з можливістю витиснення грунту за різними напрямами, впливають усі чотири вищеназвані фактори. Так діаметр зони достатнього ущільнення для паль із постійним перерізом стовбура й коротких пірамідальних за експоненційною функцією залежить відповідно від щільності сухого грунту і кута внутрішнього тертя грунту природного складу, висота такої ж зони під підошвою суцільного забивного блока за лінійною функцією від площі його основи.

Змодельовані наведені значення характеристик грунту й НДС масиву застосовуються на етапі моделювання роботи фундаментів під вертикальним статичним навантаженням; при аналітичних розрахунках їх несучої здатності й осідання; для прийняття оптимальних геометричних і технологічних параметрів фундаментів; при визначенні відстані між сусідніми фундаментами та палями тощо.

При влаштуванні фундаментів без виймання грунту нормальні напруги у масиві розвиваються переважно в радіальному напрямку, за яким грунт витісняється, а при їх експлуатації - у вертикальному, як протидія навантаженню. За граничної сили форма ізобар серцеподібна, а розпорів має вигляд цибулини. Зменшення напруг в основі при статичному завантаженні фундаментів порівняно з ущільненням грунту при їх зведенні відповідає швидкості передачі тиску на грунт. За умов однорідної основи КЕ, в яких грунт досягає граничного стану, виникають безпосередньо під фундаментом, потім розвиваються в напрямкові “знизу - вгору” для КЕ, що контактують із його бічною поверхнею. Зі збільшенням розмірів фундаменту осідання й навантаження, за яких починається процес переходу грунту в граничний стан, зростають.

Застосування комплексу “PRIZ-Pile” для оцінки НДС основ фундаментів дає можливість не менше ніж на 50 % зменшити об'єми їх статичних випробувань.

У шостому розділі доведена можливість досить достовірної оцінки НДС основ і фундаментів, що влаштовують з певною специфікою ущільнення грунту (за наявності лідируючих свердловин, для пальових анкерів, при комбінованих способах ущільнення основи) й для урахування особливостей їх поведінки в грунтах з особливими властивостями (щільні водонасичені, анізотропні), - у межах рішення вісесиметричної задачі МКЕ у фізично та геометрично нелінійній постановці.

Підтверджено, що зменшення розмірів зони ущільнення й характеристик грунту в її межах за рахунок попереднього влаштування лідируючих свердловин для різноманітних фундаментів за степеневою функцією залежать від співвідношення об'ємів свердловин і фундаментів, а також природної щільності грунту. Зокрема, отримана залежність між співвідношеннями об'ємів свердловини та короткої пірамідальної палі і діаметрами зони ущільнення й палі (відносна похибка між даними моделювання та натурних вимірів не перевищує 6 %):

Діаметр зони достатнього ущільнення грунту пальових анкерів з розширеннями на 10-16 % перевищує аналогічні параметри конструкцій без розширень через формування областей додаткового ущільнення грунту над нижніми розширеннями через улаштування вищих. У зоні достатнього ущільнення модуль деформації піску зріс у 3 рази, а глинистого грунту в 3-6 разів порівняно з природним. У грунтах з 25 границі зони деформування навколо паль виходять за межі зони ущільнення, а при 25 розміри цих зон практично збігаються, що підтвердило експериментально обгрунтований М.Л. Зоценком висновок.

Перехід грунту в текучий стан навколо пальового анкера від дії висмикуючого навантаження відбувається “зверху - донизу” в послідовності: 1) навколо розширень (ще на стадії лінійної залежності між навантаженням і переміщенням); 2) навколо ствола (формування суцільної зони пластичних деформацій); 3) навколо вістря палі (після чого анкер втрачає несучу здатність). Геометрична форма зони переходу грунту в текучий стан - прямий круговий конус із кутом між бічною поверхнею й вертикаллю. Уключення до сприйняття висмикування розширень за стовбуром анкера збільшує його роботу в пружній і пружно-пластичній стадіях деформування й підвищує несучу здатність в 1.7-2.5 разу, а питомий опір в 1.25-1.45 разу через суттєве зростання об'єму “тіла випирання”.

Завданням при моделюванні вертикальних, “вгору”, переміщень ряду вузлових точок КЕ верхньої межі розрахункової області для умов водонасичених масивів можливо визначати вплив об'єму випирання грунту на поверхню при влаштуванні фундаментів без його виймання на розміри областей розущільнення й наведені характеристики грунту в них і НДС цих основ при завантаженні фундаментів.

Використання методики урахування умов улаштування та експлуатації основ і фундаментів для задач реконструкції будівель подано в сьомому розділі. Тут же аналізуються й результати тривалих (до 20 років) спостережень за осіданнями будівель на фундаментах з ущільненими основами. Зокрема, порівняння розрахованих і виміряних стабілізованих осідань близько 30 дев'яти-, десяти-, п'ятиповер-хових житлових будинків на палях у пробитих свердловинах у складі стрічкових ростверків показало, що за умови перетинання зон ущільнення паль, найбільш достовірним (в інтервал, у якому відносна похибка розрахунку осідань не перевищує 20 %, попало приблизно 80 % об'єктів) методом визначення осідань є спосіб пошарового підсумовування як для стрічкових фундаментів шириною, що дорівнює діаметру розширення при однорядному розміщенні паль, а глибиною, яка відповідає його низу. При їх двохрядному й шаховому порядку розташування ширину умовного фундаменту слід приймати як суму відстані між осями рядів паль і діаметра розширення. Розміри ущільненої зони й значення модуля деформації в ній раціонально визначати моделюванням. У водонасичених лесах слід користуватись компресійним модулем деформації (всі розраховані осідання в інтервалі 20 %).

Для збільшення навантажень на основу при реконструкції будівель без підсилення фундаментів чи зміцнення основ слід ураховувати: первинну нормативну базу проектування; зміну параметрів конструктивної схеми споруди; закономірності зміцнення природного й насипного грунту від тривалого обтиснення фундаментом чи самоущільнення, - що можливо як аналітичним описом чинників, так і моделюванням. Методика реалізована при надбудові понад 30 будівель і переобладнанні 2 збагачувальних фабрик Полтавського ГЗК без заміни фундаментів.

Урахування впливу технологічних, конструктивних і грунтових умов зведення фундаментів з ущільненням глинистих основ на їх несучу здатність у процесі “відпочинку” дає змогу підвищити навантаження на них порівняно з нормативною методикою на 20-45 % і скоротити термін між зведенням дослідних фундаментів та наступними роботами нульового циклу. Є сенс визначати параметри “зони впливу” фундаментів моделюванням НДС основи при їх улаштуванні.

Розроблені нові способи підсилення основ (5 патентів на винаходи), що дають змогу збільшувати навантаження на існуючі фундаменти, у тому числі при проведенні робіт з одного боку від фундаменту. А оцінка шляхом моделювання НДС цих основ при різних схемах їх підсилення враховує ущільнення грунту від його тривалого обтиснення фундаментом і від занурення елементів посилення.

Восьмий розділ присвячено впровадженню результатів досліджень у практику будівництва. Результати визначення параметрів зон із наведеними властивостями грунту навколо фундаментів та в межах штучних основ за моделюванням використані в аналітичних розрахунках їх несучої здатності й деформацій.

Так, практичними шляхами уточнення розрахунку осідань основ методом пошарового підсумовування є врахування: змінності модуля деформації грунту в усьому діапазоні тиску, що сприймає основа при навантаженні; деформаційної анізотропії грунту; закономірностей зміни за глибиною масиву під фундаментом і в межах штучних основ - і визначення коефіцієнта за міцністю грунту.

Шляхи вдосконалення фундаментів і штучних основ, захищені 20 патентами на винаходи, полягають в: оптимізації форми й взаєморозташування складових фундаментів; підвищенні універсальності й розширенні технологічних можливостей обладнання для їх виготовлення стосовно різноманітних грунтових умов, наземних конструкцій, сполучень навантажень; одночасному ущільненні й закріпленні грунту; розширенні області застосування вже апробованих рішень тощо.

Результати досліджень увійшли до 4 державних нормативних документів.

Узагальненням матеріалів практичного впровадження результатів досліджень автора, зокрема при надбудові, переобладнанні й відбудові понад 50 будівель і споруд, проектуванні та зведенні близько 50 житлових будинків і виробничих споруд на різних видах фундаментів і штучних основах з ущільненням грунту, встановлений їх економічний ефект - близько 1200 тис. грн. (ціни 2003 р.).

фундамент ущільнення ґрунт деформований

ВИСНОВКИ

Викладені дослідження свідчать про розв'язання в дисертації наукової та технічної проблеми створення розрахунково-теоретичного апарату проектування фундаментів з урахуванням особливостей методів ущільнення грунту на базі побудови його моделі, яка б достатньо достовірно відбивала стан основи при зведенні й подальшій роботі фундаментів, і рішення вісесиметричної задачі МКЕ у фізично й геометрично нелінійній постановці. Вони дозволяють зробити висновки.

1. Аналізом закономірностей взаємодії фундаментів з ущільненою основою встановлено, що через суттєву різницю процесів ущільнення грунту при влаштуванні основ і фундаментів та наступній роботі ущільненого масиву під статичним навантаженням їх слід моделювати за два етапи. Моделювання НДС основ фундаментів має полегшити класифікація методів ущільнення грунту, в основу якої покладено розрахункові схеми ущільнення, характер і швидкість передачі на нього тиску, технологічні, геометричні й конструктивні особливості методів ущільнення.

2. За розробленою феноменологічною моделлю грунту в задачах ущільнення масиву враховується як геометрична, так і фізична нелінійність роботи грунту, а для наступного стану основи під статичним навантаженням лише фізична нелінійність. Після першого етапу напруги релаксуються, а наведені характеристики грунту зберігаються. Особливість моделі за значної геометричної й фізичної нелінійності - опис у явній формі зміни характеристик при незворотних об'ємних деформаціях грунту залежно від зміни пористості та швидкості передачі на нього тиску. Особливість моделі за малих деформацій - у тому, що загальні деформації включають лінійну і пластичну складові.

3. Параметри моделі встановлюють за стисненням грунту в режимі, що відповідає швидкості передачі тиску на основу при її влаштуванні чи експлуатації. Щоб зменшити тертя грунту за стінками у дослідах, розроблене “Кільце для випробування грунтів в умовах одновимірної деформації”. Дані випробувань описують логарифмічною функцією. Співвідношення дотичної і нормальної напруг визначають за прямим зрушенням у діапазоні нормальних напруг, аналогічному стисненню.

4. Для оцінки НДС основ при утворенні фундаментів ущільнення та їх наступній роботі створено програмний комплекс, у якому реалізоване рішення вісесиметричної задачі МКЕ шагово-ітераційними методами у фізично й геометрично нелінійній постановці. Застосування восьмивузлових ізопараметричних вісесиметричних КЕ, що мають властивості змінюватися за формою й об'ємом, дає можливість використання як прямокутної, так і криволінійної сітки КЕ, а врахування цих змін - визначення переміщень, напруг, наведених характеристик грунту на кожному кроці влаштування і навантаження фундаментів. Моделювання зведення фундаментів полягає в завданні переміщень вузлів сітки КЕ з оцінкою НДС масиву. На етапі їх роботи враховується подальше ущільнення грунту, перехід його в пластичний стан, можливість проковзування бічної поверхні фундаменту за грунтом.

5. Достовірність рішень, отриманих моделюванням, забезпечується властивостями КЕ, розмірами розрахункової області, вибором розрахункових схем ущільнення грунту, відповідністю параметрів моделі стану грунту. На збіжність числового і натурного експериментів з визначення зон деформації та ущільнення й наведених параметрів грунту в них суттєво впливають: адекватність розрахункової схеми дійсній роботі грунту в масиві при влаштуванні фундаментів; параметр моделі, що описує зміни модуля деформації залежно від зміни пористості грунту та швидкості передачі на нього тиску. Природні характеристики грунту й геометричні розміри фундаментів на точність моделювання істотно не впливають.

6. Установлено, що на наведені параметри грунту та розміри зон ущільнення і деформації основ впливають всі чотири фактори попереднього висновку. Зокрема, розміри зони достатнього ущільнення паль постійного перерізу, коротких пірамідальних та забивних блоків залежать відповідно від щільності сухого грунту, кута внутрішнього тертя грунту та площі основи; зміна щільності сухого грунту і модуля деформації за глибиною поверхнево ущільненого масиву - від їх природних значень, величини зниження поверхні й глибини від поверхні після ущільнення; розподіл тих же параметрів у масиві з глибинним ущільненням - від первинних характеристик грунту, відстані між осями, діаметра грунтових паль. Зростання величини модуля деформації грунту безпосередньо біля фундаментів, створених за статичних способів ущільнення грунту, менше ніж за динамічних.

7. Доведено, що при влаштуванні фундаментів без виймання грунту нормальні напруги розвиваються переважно в радіальному напрямку, за яким грунт витісняється, а при їх експлуатації - у вертикальному, як протидія навантаженню. За граничної сили форма ізобар серцеподібна, а розпорів - має вигляд цибулини. При статичному завантаженні фундаментів області, в яких грунт досягає граничного стану, утворюються під їх краями, а потім розвиваються “знизу - вгору” за контактом з бічною поверхнею. Для анкерів напрям процесу “зверху - донизу”.

8. Запропоновано шляхи уточнення розрахунку осідань основ урахуванням: змінності модуля деформації грунту в діапазоні тиску на основу; деформаційної анізотропії грунту; закономірностей зміни модуля деформації грунту за глибиною масиву - й визначенням коефіцієнта за міцністю грунту. Порівняння розрахованих і виміряних осідань будівель на палях у пробитих свердловинах показало, що при перетинанні їх зон ущільнення, найбільш достовірно визначати осідання способом пошарового підсумовування як для стрічкових фундаментів шириною, що дорівнює діаметру розширення, а глибиною, яка відповідає його низу. Розміри ущільненої зони й значення модуля деформації в ній визначати моделюванням. У водонасичених лесах слід користуватись компресійним модулем деформації.

9. Розроблені нові рішення фундаментів і штучних основ (20 патентів), що не потребують суттєвої зміни технології, та способи підсилення основ (5 патентів), що проводять з одного боку від фундаменту. Оцінка моделюванням НДС основ фундаментів при різних схемах їх підсилення враховує ущільнення грунту від його тривалого обтиснення фундаментом і занурення елементів посилення. Застосування розрахунково-теоретичного апарату проектування фундаментів з ущільненням грунту дає можливість скоротити витрати й час проектних робіт. Його положення ввійшли до 4 нормативних документів і використані при проектуванні близько 50 будівель на різних видах фундаментів з ущільненням грунту та реконструкції понад 50 споруд. Загальний економічний ефект склав близько 1200 тис. грн.

ГОЛОВНІ ДРУКОВАНІ ПРАЦІ ЗА ТЕМОЮ ДИСЕРТАЦІЇ

1. Винников Ю.Л. Математичне моделювання взаємодії фундаментів з ущільненими основами при їх зведенні та наступній роботі: Монографія. - Полтава: ПолтНТУ ім. Юрія Кондратюка, 2004. - 237 с.

2. Інженерна геологія. Механіка грунтів, основи та фундаменти: Підручник / М.Л. Зоценко, В.І. Коваленко, А.В. Яковлєв, О.О. Петраков, В.Б. Швець, О.В. Школа, С.В. Біда, Ю.Л. Винников. - Полтава: ПолтНТУ, 2004. - 568 с.

3. Яковлєв А.В., Винников Ю.Л. Особливості проектування, будівництва, експлуатації будівель i споруд на лесовому грунтi та зсувонебезпечній території України: Навч. посібник для студ. буд. спец. - К.: НМК ВО, 1992. - 252 с.

4. Винников Ю.Л., Яковлєв А.В., Мукосєєв В.М. Практикум з експлуатації основ і фундаментів сільських будівель: Практикум для викл. і студ. буд. спец. вищ. учбових закл. - К.: Урожай, 1995. - 144 с.

5. Фундаменти будівель і споруд: Довід. посібник / Ю.Л. Винников, В.А. Муха, А.В. Яковлєв, О.В. Андрієвська, С.В. Біда. - К.: Урожай, 2002. - 432 с.

6. Посібник з проектування та зведення фундаментів у пробитих свердловинах (до СНиП 2.02.03-85) / М.Л. Зоценко, Ю. Л.Винников та ін. - К., 1997. - 72 с.

7. Зоценко М.Л., Винников Ю.Л., Гергель О.М. Нові пропозиції по визначенню несучої здатності фундаментів у пробитих свердловинах за результатами польових випробувань// Будівництво України. - 1998. - № 6. - С. 45-46.

8. Винников Ю.Л., Харчук О.М. До інтерпретації результатів різношвидкісних компресійних випробувань глинистих грунтів при підвищеному тискові// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 2. - Полтава: ПДТУ, 1998. - С. 61-69.

9. Винников Ю.Л. Нові напрями вдосконалення фундаментів і штучних основ із зміцненням грунту// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 3. - Полтава: ПДТУ, 1998. - С. 80-93.

10. Винников Ю.Л., Харчук А.М. Численное моделирование пробивки пневмопробойником скважин под микросваи// Сб. науч. тр./ Донбас. горно-мет. ин-т. - Вып. 9. Алчевск: ДГМИ, 1999. - С. 182-185.

11. Винников Ю.Л., Лисенко І.М. Нові способи підсилення основ існуючих фундаментів криволінійними елементами при реконструкції// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 2.-Рівне: РДТУ,1999.-С. 193-197.

12. Винников Ю.Л., Яковлєв А.В. Пропозиції щодо уточнення розрахунку осідань основ методом пошарового підсумовування// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 51. - К.: НДІБК, 1999. - С. 445-453.

13. Винников Ю.Л. Експериментальні дослідження анізотропії лесового суглинку в межах грунтової подушки// Науковий вісник будівництва: Зб. наук. пр. Вип. 7. - Харків: ХДТУБА, ХОТВ АБУ, 1999. - С. 260-263.

14. Винников Ю.Л. Проектування ефективних фундаментів ущільнення з урахуванням часу їх “відпочинку”// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 3. - Рівне: РДТУ, 1999. - С. 110-115.

15. Винников Ю.Л. До методики математичного моделювання роботи фундаментів ущільнення з урахуванням умов їх улаштування// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 4. - Полтава: ПДТУ, 1999. - С. 103-112.

16. Винников Ю.Л. Про деякі закономірності наведеної анізотропії глинистих грунтів// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 53. Кн. 1. - К.: НДІБК, 2000. - С. 78-81.

17. Яковлєв А.В., Винников Ю.Л. Досвід проектування надбудов будинків Полтави та їх подальшої експлуатації// Збірник наукових праць (галузеве машинобудування, будівництво)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 6. Ч.2. - Полтава: ПДТУ, 2000. - С. 163-167.

18. Яковлєв А.В., Винников Ю.Л. Проблеми взаємозв'язку результатів пенетрації і консолідованого зрушення глинистого грунту// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 4. - Рівне: РДТУ, 2000.- С. 271-275.

19. Zotsenko N., Vynnykov Y. Numerical Simulation of Erection and Behavior of Compaction Foundations// Fracture Mechanics and Physics of Construction Materials and Structures. Collection of scientific works. I. 4. - Lviv: Kameniar, 2000. - P. 98-105.

20. Яковлев А.В., Винников Ю.Л. Исследование взаимосвязи между результатами пенетрации и компрессии образцов связных грунтов// Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 27 - К.: Техника, 2001. - С. 172-176.

21. Винников Ю.Л. Математичне моделювання утворення ущільнених зон грунту навколо фундаментів і штучних основ// Вісник Одеської державної академії будівництва та архітектури. Вип. № 4. - Одеса: ОДАБА, 2001. - С. 258-261.

22. Винников Ю.Л. Числове моделювання ущільнення грунту навколо паль постійного поперечного перерізу, влаштованих за різними технологіями// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 6. - Рівне: РДТУ, 2001. - С. 123-129.

23. Винников Ю.Л. До математичного моделювання зміцнення грунту під фундаментами будівель, які реконструюють// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 54. - К.: НДІБК, 2001. - С. 160-163.

24. Винников Ю.Л. Числове моделювання напружено-деформованого стану паль із лідируючими свердловинами// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 7.- Полтава: ПДТУ, 2001.- С. 64-69.

25. Зоценко М.Л., Винников Ю.Л. Експериментально-теоретичні дослідження основ, армованих вертикальними грунтовими палями// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 55. - К.: НДІБК, 2001. - С. 49-52.

26. Винников Ю.Л. До загальних принципів математичного моделювання процесів ущільнення основ// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. держ. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 8. - Полтава: ПДТУ, 2002. - С. 80-83.

27. Винников Ю.Л. До математичного моделювання розмірів ущільнених зон пірамідальних паль з лідируючими свердловинами// Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 38 - К.: Техника, 2002. - С. 66-70.

28. Винников Ю.Л. До числових досліджень напружено-деформованого стану основ, що ущільнюються з можливістю витиснення грунту за різними напрямами// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. нац. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 10. - Полтава: ПНТУ, 2002. - С. 15-19.

29. Зоценко М.Л., Яковлєв А.В., Винников Ю.Л. Пенетраційні експрес-методики визначення фізико-механічних властивостей зв'язних грунтів// Сб. науч. тр. “Диагностика в строительстве”. Вып. 18.-Днепропетровск: ПГАСиА, 2002.-С.234-241.

30. Винников Ю.Л., Хазін С.В. До математичного моделювання взаємодії з грунтом клиноподібних пальових анкерів з виступами// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. праць. Вип. 8.- Рівне: РДТУ, 2002.- С. 72-79.

31. Винников Ю.Л., Гіріч М.О., Пащенко А.М. Математичне моделювання процесу ущільнення грунту під жорстким плоским штампом// Современные проблемы строительства: Ежегод. науч.-техн. сб. Т. 1. - Донецк: Донецкий ПромстройНИИпроект, ООО “Лебедь”, 2002. - С. 121-124.

32. Винников Ю.Л. Математичне моделювання напружено-деформованого стану основ із слабким проміжним станом, що посилюється втрамбовуванням жорсткого матеріалу// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 57. - К.: НДІБК, 2002. - С. 260-266.

33. Винников Ю.Л. До моделювання натурних випробувань лесових грунтів жорсткими плоскими штампами// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. нац. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 11.- Полтава: ПНТУ, 2002.- С. 180-185.

34. Винников Ю.Л. Расчет оснований и фундаментов, возводимых с уплотнением грунта, методом конечных элементов в геометрически и физически нелинейной постановке// Вісник Одеського нац. морського університету. Вип. 10. - Одеса: ОНМУ, 2003. - С. 154-159.

35. Винников Ю.Л. До оцінки напружено-деформованого стану основ фундаментів у пробитих свердловинах методом математичного моделювання// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 9. - Рівне: РДТУ, 2003. - С. 394-398.

36. Винников Ю.Л. Методика математичного моделювання ущільнення основ// Будівельні конструкції: Міжвід. наук.-техн. зб. Вип. 58. - К.: НДІБК, 2003. - С. 111-117.

37. Винников Ю.Л. До моделювання стану основ при витрамбовуванні котлованів// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. нац. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 12. - Полтава: ПНТУ, 2003. - С. 26-34.

38. Винников Ю.Л. До математичного моделювання поверхневого ущільнення лесових грунтів важкими трамбівками// Вісник Придніпровської державної академії будівництва та архітектури. - Дніпропетровськ: ПДАБтаА, 2003. - № 6. - С. 8-14.

39. Винников Ю.Л. До вдосконалення методики розрахунку фундаментів із забивних блоків// Зб. наук. праць (галузеве машинобуд., буд-во)/ Полт. нац. техн. ун-т ім. Юрія Кондратюка. Вип. 13. - Полтава: ПНТУ, 2003. - С. 66-69.

40. Винников Ю.Л., Коваленко В.І., Єрмакова І.А. Визначення наведених параметрів штучних основ з укочуванням грунту шляхом математичного моделювання// Коммунальное хозяйство городов: Науч.-техн. сб. Вып. 53 - К.: Техника, 2003. - С. 302-309.

41. Винников Ю.Л. Феноменологічна пружно-пластична модель ущільнення грунту// Ресурсоекономні матеріали, конструкції, будівлі та споруди: Зб. наук. пр. Вип. 11. - Рівне: РДТУ, 2004. - С. 309-317.

42. Пат. 17617, МПК⁵ Е 02 D 27/01. Фундамент/ Ю.Л. Винников// Опубл. 31.10.97. Бюл. № 5.

43. Пат. 28006 Е02D 3/08. Спосіб підсилення основи під існуючим фундаментом. Винников Ю.Л.// Опубл. 16.10.2000. Бюл. № 5.

44. Пат. 58642 Е02D 1/00. Кільце для випробування грунтів в умовах одновимірної деформації. Винников Ю.Л., Семенко Г.І.// Опубл. 15.08.2003. Бюл. № 8.

45. Anisotropy Soil Strain Investigation of “Influence Zone” of Foundations in Punched Wells/ N. Zotsenko, Y. Vynnykov, A. Gergel, I. Lysenko// Proc. International Conf. “Mo-dern Building Materials, Structures and Techniques”. Vol. II.- Vilnius, 1997.- P. 226-231.

46. Zotsenko N., Vynnykov Y. Anisotropic Soil Medium of Foundation Compaction Zone// Problemy Naukowo - Badawcze Budownictwa. T. VII. - XLIV Konferencja Naukowa Krynica' 98. - Poznan - Krynica, 1998. - P. 193-201.

47. Zotsenko N., Vynnykov Y. Rapid Investigation Methods of Soil Properties and Interpretation of their Results for Bridge Foundations Design// IABSE New Delhi Colloquium reports on “Foundations for Major Bridges: Design and Construction”. - New Delhi, 1999. - P. 19-24.

48. Vynnykov Y. Numerical Solutions of Non-linear Three-dimensional problems of Interaction of Compaction Foundations with Soil// Geotechnical Problems of Construction, Architecture and Geoenvironment on Boundary of XXI Century. - Proc. of First Central Asian Geotechnical Symposium. - Astana, 2000. - Vol. II. - P. 746-749.

49. Vynnykov Y.L., Paschenko A.N., Muha V.A. Evaluation of Stress-strain State and Safety of Geotechnical Objects by Method of Ultimate Elements// Proc. of Kazakh-Japan Geotechnical Seminar. - Astana, 2001. - P.271-274.

50. Hazin S., Vynnykov Y. Modern Constructions of Pile Anchors with Widening at Shaft for Stabilization of Petroleum and Gas Pipelines and his Design// Proc. International Conf. on Coastal Geotechnical Engineering in Practice.- Atyrau,2002.-P.320-323.

51. Zotsenko N.L, Vynnykov Y.L., Schevel K.V. Mathematical Simulation of Stress-strain State of Foundation Bed with Depth Soil Compaction// Proc. Second Central Asian Geotechnical Symposium. - Samarkand, 2002. - P. 48-50.

52. Full-scale Tests and Numerical Simulation of Interaction between Foundations with Tamped Rigid Process Wastes Widenings and Soil Environment/ N.L. Zotsenko, S.F. Klovanich, A.V. Sckola, Y.L. Vynnykov// Proc. XIII^th European Conference on Soil Mechanics and Geotechnical Engineering. Vol. 1. - Prague, 2003. - P. 963-966.

53. Vynnykov Y. Comparison of Calculated and Measured Settlements of Buildings on Piles in Punched Holes for Saturated Loessial Soils// Foundation Engineering on Problematic Soil Ground: Proc. International Symposium.- Saint Petersburg, 2003.- P. 95-96.

54. Vynnykov Y.L., Zotsenko N.L., Yakovlev A.V. The Use of Reserves of Bearing Capacity of Base and Foundations During Reconstruction of Buildings// Reconstruction of Historical Cities and Geotechical Engineering: Proc. of the International Geotechnical Conf. Vol. 1. - Saint Petersburg - Moscow: ASV Publishers, 2003. - P. 367-370.

55. Vynnykov Y., Yakovlev A., Yakovlev V. Investigation of transfer peculiarities from penetration to probing in laboratory investigation of cohesive soil// Proc. Caspian International Conf. on Geoecology and Geotechnical. - Baku, 2003. - P. 115-120.

56. Винников Ю.Л. Исследования анизотропии лессовидных грунтов вокруг фундаментов в пробитых скважинах// Изв. вузов. Строительство.- 1999.- № 4.- С.123-128.

57. Винников Ю.Л., Зоценко Н.Л. Численные исследования напряженно-деформированного состояния оснований при устройстве и работе фундаментов уплотнения// Геотехника Поволжья-99: Сб. тр. - Йошкар-Ола, 1999. - С. 58-64.

58. Моделирование работы фундаментов уплотнения методом конечных элементов/ Н.И. Карпенко, С.Ф. Клованич, А.В. Школа, Ю.Л. Винников// Вестник отделения строительных наук. - М.: РААиСН. - Вып. 2. - 1999. - С. 191-195.

59. Винников Ю.Л. Математическое моделирование уплотнения грунта вокруг пирамидальных свай// Расчет и проектирование оснований и фундаментов в сложных инженерно-геологических условиях: Межвуз. сб. науч. тр. - Воронеж: ВГАСА, 2002. - С. 31-35.

60. Винников Ю.Л. К математическому моделированию напряженно-деформированного состояния грунта при вдавливании в него пенетрационного наконечника// Тр. НГАСУ. - Новосибирск: НГАСУ, 2003. - С. 184-188.

Размещено на Allbest.ru