Художній метал у формуванні архітектури палаців XVIII–XIX cт. м. Львова

Размещено на http://www.allbest.ru/

Національний університет "Львівська політехніка"

УДК 728.82(447.83)+72.01+72.03-034.1

Художній метал у формуванні архітектури палаців XVIII-XIX cт. м. Львова

18.00.01 - Теорія архітектури, реставрація пам'яток архітектури.

Автореферат дисертації на здобуття наукового ступеня

кандидата архітектури

Базилевич Вікторія Володимирівна

Львів 2008

Дисертацією є рукопис

Робота виконана у Національному університеті "Львівська політехніка" Міністерства освіти і науки України

Науковий керівник - доктор архітектури, професор Рудницький Андрій Маркович, кафедра містобудування Національного університету “Львівська політехніка”

Офіційні опоненти - доктор архітектури, професор Кравець Володимир Йосипович, завідувач кафедри образотворчого та декоративного мистецтва Харківського державного технічного університету будівництва та архітектури.

Кандидат архітектури, доцент Михайлишин Ольга Леонідівна, кафедра архітектури Національного університету водного господарства та природокористування, м. Рівне.

Захист відбудеться 14 лютого 2008 р. о 13⁰⁰ годині на засіданні спеціалізованої вченої ради К 35.052.11 у Національному університеті "Львівська політехніка" (79013, Львів-13, вул. С. Бандери,12, ауд. 226 головного корпусу).

З дисертацією можна ознайомитися у бібліотеці Національного університету "Львівська політехніка" (79013, Львів, вул. Професорська,1)

Автореферат розісланий 14 січня 2008 р.

Вчений секретар спеціалізованої

вченої ради, к. арх., доц. Гнесь І.П.

Загальна характеристика дослідження

У спорудах метал використовують як конструкційний матеріал, а також як функційно-декоративний матеріал. Роль функційно-декоративних металевих елементів в архітектурі достатньо не вивчена. Не існує також чіткого терміну для їх окреслення.

У дослідженні критеріями відбору зразків металевих елементів є: 1) їх значущість для формування архітектурного середовища; 2) виконання декоративної і функційної ролі в архітектурі; 3) виконання з чорного металу. Отже, множина досліджуваних видів: огорожі, балкони, віконні, дверні решітки, дашки над входами, сходи екстер'єру та інтер'єру, решітки камінів, дахів, ліхтарі.

Для окреслення цих елементів обрано термін "художній метал", в якому відображено їх естетичну роль та матеріал виконання. Для елементів споруди (ансамблю), в яких його застосовано, вжито термін “архітектурні елементи з художнім металом”.

Дослідження ролі художнього металу у формуванні архітектури зумовлене також тим, що його застосування є традиційним для забудови м. Львова. Художній метал різних типів споруд має свої особливості застосування. Найширше його застосовано у репрезентативних палацах з оригінальними та цілісними архітектурно-композиційними вирішеннями.

Архітектурне середовище досліджувала низка вітчизняних науковців. Проблеми формування архітектурного середовища та шляхи їх вирішення розглянуто у працях Абизова В., Антонова В., Габреля М., Гнеся І., Дьоміна М., Євреїнова Ю., Криворучка Ю., Куцевича В., Лаврика Г., Мардера А., Мироненка В., Посацького Б., Тімохіна В., Черкеса Б., Шубович С. Вивченню засобів та способів формотворення, естетизації та гармонізування архітектури присвячено праці Боднара О., Єжова В., Кравця В., Уреньова В.

Історично сформоване архітектурне середовище досліджували Бевз М., Вечерський В., Водзінський Є., Петрик В., Петришин Г., Рибчинський О., Рудницький А.; пам'ятки архітектури України - Асєєв Ю., Демків М., Диба Ю., Дубик Ю., Кінаш Р., Логвин Г., Могитич Р., Проскуряков В., Чепелик В., у т.ч. замкові комплекси - Пламеницька Є., Пламеницька О., Прибєга Л., Ричков П., Луц В., Ремешило-Рибчинська О., Лесик О.; садиби та маєтки - Єрошев В., Соснова Н., Тимофієнко В., Родічкін І., Родічкіна О.

Актуальність теми дослідження визначають такі позиції:

У літературних джерелах відомості про художній метал палаців м. Львова фрагментарні. Оскільки палаци XVIII-XIX ст. м. Львова не стали об'єктом окремого дослідження, то відповідно застосування художнього металу в їхній архітектурі не вивчене.

У вітчизняній та іноземній літературі дослідження, присвячені художньому металу у сформованому архітектурному середовищі, поодинокі та безсистемні. Закономірно, що й методика його дослідження в архітектурному середовищі на прикладі палаців м. Львова відсутня.

Внаслідок нефахових реконструкцій палаців м. Львова упродовж останніх десятиліть їхній автентичний художній метал втрачений або видозмінений. Оскільки немає досліджень, що засвідчили б його значення для формування архітектури палаців, цей процес набуває поширення.

Аналіз доповнень художнім металом упродовж останніх років масово реконструйовуваних споруд засвідчив часткову відсутність у проектантів знань щодо його проектування та виготовлення. Однією з причин дисгармонійного доповнення художнім металом архітектури Львова є відсутність методики його проектування в історично сформованому архітектурному середовищі.

Зв'язок роботи з науковими програмами. Напрям проведеного дослідження збігається з основним напрямом наукової роботи кафедри реставрації та реконструкції архітектурних комплексів Національного університету "Львівська політехніка" - "Архітектурна спадщина та її збереження. Реставрація та реконструкція будівель".

Мета дослідження: визначити способи, принципи та закономірності застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIX ст. м. Львова.

Основні завдання дослідження:

1. Проаналізувати та систематизувати попередні дослідження художнього металу архітектури палаців м. Львова, з'ясувати невисвітлені проблеми та напрями подальших досліджень.

2. Сформувати комплексну методику дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців.

3. Розкрити передумови застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова.

4. Виконати атрибуцію, періодизацію застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова. Визначити діапазон його застосування та найбільш поширені види в кожний часовий період. Визначити способи та принципи формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (споруди) у палацах м. Львова.

5. Провести аналіз динаміки змін та закономірностей розвитку застосування художнього металу XVIII-XIХ ст. в архітектурі палаців м. Львова. З'ясувати зовнішні та внутрішні чинники впливу, виявити внутрішні взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м. Львова та інших типів споруд міста XVIII-XIX ст. Визначити особливості застосування художнього металу порівняно із застосуванням в архітектурі палаців того часу визначних міст Європи. Встановити хронологію та масштаби реконструкцій художнього металу. Розробити методику проектування художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі.

Об'єктом дослідження є палаци та палацові ансамблі з художнім металом XVIII-XIX ст. м. Львова.

Предметом дослідження є діапазон застосування, способи формування художнім металом архітектури та цілісної композиції ансамблю (екстер'єру, інтер'єру споруди) у палацах м. Львова.

Часові межі дослідження охоплюють XVIII-XIX ст. - період бароко, класицизму, історизму - час найбільшого розвитку архітектури палаців м. Львова та застосування в них художнього металу.

Територіальні межі дослідження охоплюють територію середмістя Львова з передмістями у XVIII-XIX ст.

Наукова новизна одержаних результатів.

1. Класифіковано попередні дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців. У науковий обіг введено архівні креслення та іконографію художнього металу дев'яти палаців м. Львова.

2. Сформована комплексна методика дослідження, що включає і спеціально розроблену методику архітектурно-композиційного аналізу, дозволила запропонувати новий підхід у дослідженні художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі на прикладі окремого типу споруд.

3. Виявлені способи, принципи та закономірності розвитку застосування автентичного художнього металу в архітектурі палаців м. Львова стали основою для розроблення універсальної методики його проектування в історично сформованому архітектурному середовищі.

4. Проаналізовано новостворений художній метал палаців м. Львова на відповідність традиції.

5. Виявлено аналоги художнього металу палаців XVIII-XIX ст. м. Львова серед інших типів споруд міста та в європейській архітектурі палаців того часу.

Наукове значення роботи. Наукові положення роботи можуть бути використані в процесі вивчення архітектурної спадщини Львова, для з'ясування способів і засобів формування архітектурного середовища, принципів та можливостей застосування художнього металу в історично сформованому середовищі. архітектура художній львів палац

Практичне значення отриманих результатів.

Результати дослідження можуть бути використані:

у системі історико-архітектурної освіти, оскільки досліджено застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова;

у подальших дослідженнях художнього металу споруд інших часових періодів та типів, оскільки розроблено методику дослідження;

у проектних роботах, спрямованих на створення нового художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі, оскільки розроблено методику його проектування.

Наукові положення і висновки дисертації були впроваджені: -у проектуванні художнього металу в навчальному корпусі Інституту внутрішніх справ МВС України по вул. Городоцькій, 26 (КПМ-3 ДІПМ “Містопроект”, 1999 р.); -для надання рекомендацій з проектування огорож хідників та металевих опор для освітлення центральної частини м. Львова (Управління охорони історичного середовища м. Львова, 2000 р.); -у проектних роботах художнього металу будинку по вул. Ген. Чупринки, 102 (ЛКП “Відділ архітектурно-проектних робіт та оцінки землі”, 2007 р.); -у дипломній роботі “Реставрація та пристосування пам'ятки архітектури комплексу монастиря Єзуїтів у м. Володимирі” (кафедра РРАК НУ ЛП, 2003 р.); -у курсовому архітектурному проектуванні “Проектування малих архітектурних форм” (кафедра РРАК НУ ЛП, 2007 р.).

Особистий внесок здобувача у працях, надрукованих у співавторстві.

1. Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури в двох томах. Том 1. Російсько-український словник термінів будівництва й архітектури / С. Жуковський, Р. Кінаш, Л. Полюга, В. Базилевич. За ред. Р. Кінаша. - Львів: Ліга-Прес, 2005. - 955 с. Опрацювання літературних джерел, поповнення реєстру термінів та підбирання найбільш точних відповідників, визначення принципів формування статей різних типів.

2. Російсько-український та українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури в двох томах. Том 2. Українсько-російський словник термінів будівництва й архітектури / С. Жуковський, Р. Кінаш, Л. Полюга, В. Базилевич, Н. Дрівко. За ред. Р. Кінаша.- Львів: Ліга-Прес, 2007. - 488 с. Опрацювання літературних джерел, поповнення реєстру термінів та підбирання найбільш точних відповідників, визначення принципів формування статей різних типів.

Апробація результатів дисертації.

Основні положення та висновки дисертації виголошено на Науковій краєзнавчій конференції ЛНУ ім. І. Франка “Історичні пам'ятки Галичини” (2000 р., м. Львів); ХІІ науковій сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (2001 р., м. Львів); Міжнародному науково-практичному семінарі “П'ятий фасад міста” (2001 р., м. Львів); конференції молодих вчених “Архітектура та будівництво третього тисячоліття” (2002 р., м. Київ), І Міжнародному форумі реставраторів "Традиційні та новітні технології консервації та реставрації творів мистецтва" (2002 р., м. Львів); ХІІІ науковій сесії Наукового Товариства ім. Шевченка (2003 р., м. Львів); конференції молодих учених “Сучасні тенденції в архітектурі та будівництві України” (2003 р., м. Київ), 8-ій Міжнародній науковій конференції “Проблеми української термінології. Слово Світ-2004” (2004 р., м. Львів); Всеукраїнській науково-практичній конференції “Проблеми збереження і використання культурної спадщини в Україні” (2005 р., м. Святогірськ).

Публікації. Результати дисертації опубліковано в чотирнадцяти статтях, 8 з яких - у фахових виданнях ВАК України.

Структура дисертації. Дисертація складається зі вступу, 5-ти розділів, висновків, бібліографічного переліку на 366 позицій, ілюстративної частини та додатків. Обсяг дисертації: 132 сторінки тексту та 58 сторінок ілюстрацій.

Основний зміст роботи

РОЗДІЛ І. СТАН ВИВЧЕННЯ та ПЕРСПЕКТИВИ ДОСЛІДЖЕННЯ застосування ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ в АРХІТЕКТУРі ПАЛАЦІВ ХVIII-XIX СТ. М. ЛЬВОВА.

Опрацювання та аналіз попередніх досліджень із цього питання допомогли з'ясувати висвітлені питання, коло невисвітлених проблем та визначити основні напрями проведення дослідження.

Синтезовані дослідження, присвячені застосуванню металу в архітектурі, викладено як в окремих виданнях з цієї теми, так і в розділах або й лише кількох абзацах видань архітектурного та мистецтвознавчого напрямів.

Найдавнішим виявленим дослідженням, в якому огорожам, брамам, освітлювальним приладам палаців надано значної уваги, була “Die Gartenarchitektur” Ламберта А., Шталя Е. (1910 р.). У 1950-1990 рр. застосування художнього металу в архітектурі досліджували Биков З., Захаркіна Г., Ігнатьєва А., Мардер А., Маринченко О., Тимофієнко В., Розенблюм С., Зілгілвіс Я., Соузвоз М., Соузвоз С.

Найбільш опрацьовано питання: сфери використання, архітектурно-композиційні можливості, дизайн художнього металу, застосованого в архітектурі.

Найдавнішою мистецтвознавчою працею, присвяченою художньому металу м. Львова, була "Wzory kowalstwa polskiego" Зубрицького Я. (1925 р.). У наш час художній метал Львова досліджували Василенко Ф., Нога О., Присяжний К., інших міст та регіонів України - Боньковська С., Маринченко О., Жолтовський П. та ін.

Художній метал загалом, а також міст, регіонів, країн світу досліджували Копудловскі Б., Розенблюм С., Жолтовський П., Семерак Г., Богман К., Карчмаржевскі А., Коула Я., Палаі С., Петриченко А., Сараді К., Робертсон Е., Робертсон Я., Соузвоз С., Соузвоз М.

Найбільш опрацьовано питання: стилістика, мистецькі форми, технологія виготовлення, регіональні особливості художнього металу; осередки художнього металооброблення; основи реставрації художнього металу.

Найдавнішою працею архітектурного напряму з інформацією про палаци м. Львова є "Pocz№tki nowoџytnego Lwowa w architekturze" Маньковського Т. (1923 р.)

Окремі розвідки з архітектури палаців м. Львова у 1970 - 2000-ні рр. зробили Вуйцик Р., Липка Р., Трегубова Т., Мих Р., авт. колектив під кер. Логвина Г., Ковальчик Є., Лінда С.

У 1990-2005 рр. архітектуру палаців XVII-XIX ст. окремих регіонів України розглядають у своїх працях Левкович Н., Маланюк В., Михайлишин О., Шевченко Л., Ковальчик Є., Афтаназі Р.

У дослідженнях Нємана Ж., Гурліта Ц., Лоренца С., Татаркєвіча В., Ярошевскєго Т., Квятковської М., Ноймана Я., Степінської К., Фіялковскєго В., Мілобедзкєго А., Шьобер У., Кєдрінского А. розглянуто архітектуру палаців XVII-XIX ст. міст, країн Європи та світу.

Найбільш опрацьовано питання: історія формування, стилістика, архітектурно-композиційні вирішення палаців, впливи на формування їхньої архітектури.

Серед цієї літератури виокремлено дослідження: -загальні; -локалізовані: за територіальними межами, за хронологічними межами, за об'єктом дослідження.

Отже, дослідження художнього металу в контексті сформованого архітектурного середовища поодинокі і мають фрагментарний характер. Щодо художнього металу палаців м. Львова, то він не був об'єктом окремого дослідження. Тому закономірно, що його роль у формуванні архітектури палаців м. Львова не була проаналізована.

Перспективними напрямами проведення подальших досліджень є:

дослідження застосування художнього металу в архітектурному середовищі на прикладі репрезентативних палаців Львова, що дозволить сформувати й відпрацювати методику дослідження;

всебічне дослідження художнього металу XVIII-XIX ст. в архітектурі палаців Львова шляхом з'ясування передумов, способів, принципів та закономірностей його застосування.

У дослідженні було використано літературу із загальної історії та архітектури, у т.ч. літературу енциклопедичного характеру, літературу з теорії композиції, історії металургії, історії Галичини і Львова XVIII-XIX ст.; публікації у місцевій періодиці, путівники, збірки іконографії Львова; періодику, архітектурні альбоми та каталоги решіток, каталоги виставок кінця XІХ ст.- XХ ст., видані у Берліні, Відні, Лейпциґу, Штутгарті, Братиславі, Познані, Москві, Петербурзі.

РОЗДІЛ 2. Методика дослідження ЗАСТОСУВАННЯ художнього металу В архітектурІ палаців XVIII-XIX ст. м. Львова. Формування методики дослідження базується на аналізі та систематизації методів досліджень попередників (Демківа М., Диби Ю., Лінди С., Петришин Г.). У роботі використано загальнонаукові (аналіз та систематизація літератури; метод статистичних опрацювань; метод типологічної класифікації; порівняльний аналіз) та спеціальні (науково-реставраційні) методи дослідження (метод роботи з першоджерелами, що базується на вивченні архівних та іконографічних матеріалів; натурні дослідження (виконання обмірів, фотофіксацій, зондажів); графоаналітичний метод).

Комплексна методика дослідження художнього металу палаців м. Львова:

І. Аналіз передумов застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова.

ІІ. Виконання, підтвердження атрибуції художнього металу збережених палаців м. Львова.

ІІІ. Визначення зразків для проведення подальших досліджень та групування їх відповідно до часових періодів.

IV. Аналіз діапазону застосування (визначення кількісного та якісного показників, найпоширеніших видів художнього металу в палацах кожного часового періоду).

V. Архітектурно-композиційний, пропорційний та параметричний аналізи (виконання типології архітектурно-композиційних вирішень, виявлення пропорцій).

VI. Аналіз способів та принципів формування художнім металом архітектури палаців м. Львова та цілісної композиції ансамблю (споруди).

VIІ. Аналіз динаміки змін, встановлення закономірностей розвитку застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIX ст. м. Львова, особливостей застосування художнього металу у порівнянні із його застосуванням в палацах Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави.

VIІІ. Аналіз чинників впливу на застосування художнього металу XVIII-XIX ст. в архітектурі палаців м. Львова, визначення їх носіїв.

ІХ. Аналіз сучасного стану та реконструкцій XХ ст. художнього металу палаців м. Львова.

Х. Розроблення методики проектування художнього металу в історично сформованому архітектурному середовищі.

Спеціально розроблена методика архітектурно-композиційного аналізу полягає в аналізуванні художнього металу палаців м. Львова на різних рівнях: а) рівень загальної архітектурної композиції (аналіз розміщення в ансамблі, в екстер'єрі та інтер'єрі споруди; об'ємно-просторового вирішення; множини застосованих структурних елементів); б) рівень структурних складників (аналіз композиції, характеру декоративних деталей художнього металу). Методика включає також аналіз пропорційних систем.

РОЗДІЛ 3. ПЕРЕДУМОВИ ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ XVIII-XIX СТ. м. Львова. У розділі висвітлено загальноєвропейські та регіональні передумови застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIX ст. м. Львова.

Загальноєвропейські передумови.

Розвиток технології виплавлення та механічного обробляння чорних металів у XVIII-XIX ст. Упродовж 1740-1866 рр. в Англії, Франції, Німеччині Б. Хастмен, Г. Корт, Т. і Д. Кранеджі, Г. Бессемер, Ф. Сіменс Е. і П. Мартени зробили низку відкриттів з метою вдосконалити та здешевити способи виготовлення чорних металів. Це сприяло зростанню застосування металу в різних галузях, у т.ч. й архітектурі.

Формування в Європі репрезентативних палаців. Упродовж XVII ст. - першої половини XVIII ст. укріплений замок перероджується в неукріплений палац. Формуванню типу репрезентативного палацу сприяв також розвиток абсолютизму в низці держав Європи.

У Франції моделлю абсолютистського міста-резиденції став Версаль. Ідея Версалю знайшла своє відображення у місті-резиденції Людвігсбург поблизу Штутгарта (Німеччина), палаці Шльосгоф у Відні (Австрія), палаці Естергазі у Фертьоді (Угорщина), палаці Яна Собєського у Вілянуві під Варшавою (Польща). У другій половині XІХ ст. Версаль став прототипом для палацу Херренкімзе поблизу Мюнхена (Німеччина) та палацу Доннерсмаків у Швєркланцю (Польща).

На Правобережній Україні були зведені впродовж XVIII ст. палаци у Вишневці (Тернопільська обл.); у кінці XVIII ст. - першій половині XІХ ст. - палац у Новолабуні (Хмельницька обл.); у другій половині XІХ ст. - палац у Роздолі (Львівська обл.).

Застосування художнього металу в палацах XVII-XIX ст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави.

Художній метал у стилі бароко, рококо набуває поширення у палацах Відня - у кінці XVII ст. - 1730-х рр.., Праги - у 1700-1760-х рр., Братислави - 1760-1770-х рр., Будапешта у 1740-1750-х рр., Варшави - у 1680-1780-х рр., у стилі класицизму - у палацах Братислави - 1770-1810-х рр., Будапешта - у 1800-х рр., Варшави - у 1770-1820-х рр., у стилі історизму -у палацах Відня - у 1850-1890-х рр., Будапешта - у 1880-1890-х рр., Варшави - у 1870-1910-х р.

Художньому металу цих міст властива багатотипність об'ємно-просторових вирішень; подібність композиції та характеру декоративних деталей, що зумовлено панівними стилями в архітектурі. Регіональні особливості сформовані переважно насиченістю декором та трактуванням декоративних деталей.

Виокремлені такі групи регіональних шкіл: 1) художній метал палаців Відня, Праги, Будапешта; 2) художній метал Братислави; 3) художній метал Варшави.

Регіональні передумови.

Розвиток металургії Галичини у XVIII-XIX ст.

Наприкінці XVIII ст. в Галичині існувало 6 рудень.

На Прикарпатті в середині XVIII ст. функціонували понад 20 металургійних підприємств. У 1778-1781 рр. тут було близько 40 гамарень зі 138 ковалями. У 1810 р. на території Східної Галичини існувало 13 доменних печей малої продуктивності.

До кінця XІХ ст. припинилося виробництво чавуну в районі Карпат і потреби місцевого ринку забезпечували за рахунок імпорту дешевого заліза зі заводів Австрії, Польщі, Чехо-Словаччини.

Розвиток львівської школи металооброблення. У XIV ст. у Львові вже існував ковальський цех. Крім цехових, працювали позацехові майстри, що жили у шляхетських та міщанських будинках у середмісті, та “двірські” ковалі, що обслуговували феодалів у юридиках.

У XVIII ст. від ковальського відокремився слюсарний цех.

Після набуття чинності промислового статуту 1859 р. з'явилися приватні підприємства з приблизною ремісничою спеціалізацією цехів: слюсарні, ковальські, ливарні, бляхарські майстерні, а також багатофункціональні майстерні.

Наприкінці XІХ ст. відкрили навчальні заклади, де готували ковалів, слюсарів та заснували ремісничі товариства.

Застосування художнього металу в забудові Львова XVI-першої половини XVIII ст. Про характер та види художнього металу забудови Львова XII-XV ст. відомостей не маємо, оскільки у 1527 р. місто було знищене пожежею.

Упродовж XVI-XVIII ст. художній метал широкої типології був застосований у сакральній, житловій, оборонній та громадській архітектурі м. Львова. У XVI ст. - першій третині XVII ст. використовували ренесансний художній метал з домінувальною утилітарною функцією: -окуті залізом брами; -ґрати вікон; -світлики; -художній метал на дахах - хрести на банях церков; шпилі, вітровкази та рапіди (“сонечка”) на вежах.

У першій половині XVII ст. починають застосовувати бароковий художній метал. Впроваджують нові його види: -огорожі балконів; -огорожі дахів.

РОЗДІЛ 4. СПОСОБИ ЗАСТОСУВАННЯ ХУДОЖНЬОГО МЕТАЛУ В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ XVIII-XIX ст. м. Львова. У розділі проведено аналітичний огляд формування архітектури палаців м. Львова, викладено результати атрибуції, проведеного стилістичного, архітектурно-композиційного та параметричного аналізів художнього металу палаців м. Львова.

Формування архітектури палаців м. Львова. Сприятливе підґрунтя для будівництва тут палаців та застосування в них художнього металу створили такі чинники: -будівництво в Європі репрезентативних палаців з художнім металом; -збільшення впродовж XVII-XVIII ст. кількості юридик; -проведення з кінця XVII до початку XІХ ст. щорічних контрактів, що пожвавлювали шляхетське життя.

Як і у Відні, Празі, Братиславі, Варшаві, на палаци в середмісті Львова перебудовують кам'яниці (палац Любомирських - у 1744 р., палац Й.Міра - у 1773 р.), а за мурами міста - старі маєтки (палац Бєльських - у 1756 р., Митрополичий палац в складі ансамблю Св. Юра - у 1760-1762 рр.).

Періодизація застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова впродовж XVIII-XIX ст. Виявлено художній метал і проведено (підтверджено) його атрибуцію у 18 палацах м. Львова.

Виокремлений у кожній пам'ятці автентичний художній метал належить до трьох часових та стилістичних періодів: І. друга половина XVIII ст. (бароко, бароко з елементами рококо або класицизму); ІІ. кінець XVIII ст.-перша половина XІХ ст. (класицизм, романтизм); ІІІ. друга половина XІХ ст. (неоренесанс, необароко, необароко з рисами неокласицизму, неокласицизм, різностильовість).

Способи формування художнім металом XVIII-XIX ст. архітектури палаців м. Львова.

Архітектурні елементи з художнім металом підтримують, урізноманітнюють глибинно-просторову, об'ємну, площинну композицію ансамблю, споруди.

Розміщенням: -формують, підтримують симетричну, асиметричну, комбіновану композицію; -формують, акцентують композиційні осі; -акцентують фасади, приміщення; -підкреслюють акцентні та урізноманітнюють, акцентують фонові композиційні елементи, візуально об'єднують акцентні й фонові композиційні елементи ансамблю, споруди.

Об'ємно-просторовим вирішенням формують, підтримують, урізноманітнюють симетричну, асиметричну композицію; планувальною схемою та обрисами підтримують пластику ансамблю, споруди.

Структурними елементами формують об'ємно-просторове вирішення огорож балконів, сходів, огорож дахів, ліхтарів. Структурні елементи огорож формують чільний фасад, парадний в'їзд, фоновий елемент ансамблю.

Декоративністю, композицією, орнаментом підтримують декорування ансамблю, споруди.

Гармонізування архітектури ансамблю, споруди архітектурними елементами з художнім металом. Застосування в них пропорційних систем: , золотий переріз, 1:2, 2:3, 3:4, 1:4, 1:3, 2:5, 3:5, 4:5, 5:6, 2:9, 8:9.

Принципи формування художнім металом архітектури палаців м. Львова:

-принцип використання художнього металу як активного формотворчого або пасивного елементу і як активного засобу формування цілісної композиції ансамблю (споруди);

-принцип формування архітектури ансамблю, споруди за допомогою розміщення, об'ємно-просторових вирішень, обрисів, множини застосованих структурних складників, параметрів архітектурних елементів з художнім металом, членувань, композиції, орнаменту художнього металу;

-принцип гармонізування архітектури ансамблю, споруди шляхом формування художнього металу на основі пропорційних систем;

-принцип контрастної або нюансної взаємодії художнього металу та архітектури палацу.

Під час нюансної взаємодії	Під час контрастної взаємодії
художній метал
підтримує композицію та пластику ансамблю (споруди),	формує, урізноманітнює композицію ансамблю (споруди),
підкреслює акцентні композиційні елементи, їхні осі,	формує осі композиційних елементів, акцентує фонові композиційні елементи,
підкреслює членування фасаду, композиційних елементів споруди,	коректує параметри композиційних елементів споруди
підтримує декорування споруди	-

Способи формування архітектурними елементами з художнім металом цілісної композиції ансамблю (екстер'єру, інтер'єру споруди).

Загальні способи формування цілісної композиції ансамблю, споруди:

1. Відповідність параметричних співвідношень художнього металу членуванням фасаду та параметричним співвідношенням його елементів.

2. Формування композиції усіх видів художнього металу ансамблю з використанням одного типу симетрії.

3. Формування художнього металу ансамблю (споруди) з тотожних декоративних деталей.

4. Тотожність використаних в мурованих чи дерев'яних елементах, які поєднані з художнім металом, і в спорудах ансамблю оброблення поверхні та декоративних деталей.

Способи формування за допомогою окремих видів архітектурних елементів з художнім металом цілісної композиції ансамблю, споруди:

5. Повторення архітектурної композиції фасаду в архітектурних елементах з художнім металом. 6. Відповідність ритмічного кроку деталей архітектурних елементів з художнім металом та елементів фасаду. 7. Тотожність елементів огорожі і споруди або їхніх обрисів. 8. Тотожність композицій і деталей художнього металу огорожі та декору фасаду. 9. Поярусне повторення декору споруди у сторожівках огорожі. 10. Тотожність використаних у балконі й на фасаді конструкційних елементів.

Принципи формування цілісної композиції ансамблю (споруди) в архітектурі палаців м. Львова:

-принцип взаємодії 1) усіх видів художнього металу в ансамблі (споруді) та (або) 2) художнього металу й мурованих (дерев'яних) елементів споруди та (або) 3) мурованих (дерев'яних) елементів, що поєднані з художнім металом, і мурованих (дерев'яних) елементів споруди;

-принцип відповідності ритму, членувань, параметричних співвідношень; тотожність об'ємно-просторових вирішень, композицій, використаних конструкційних елементів, обрисів композиційних елементів, оброблення поверхні, декоративних деталей.

Розділ 5. ЗАКОНОМІРНОСТІ застосування художнього металу XVIII-XIX ст. В АРХІТЕКТУРІ ПАЛАЦІВ М. ЛЬВОВА. У розділі з'ясовано динаміку змін та закономірності розвитку застосування художнього металу, викладено результати порівняльного аналізу застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова та інших типів споруд міста XVIII-XIX ст., а також палаців того часу визначних міст Європи; з'ясовано сучасний стан, розроблено методику проектування художнього металу в історично сформованому середовищі.

Зміни досліджених характеристик художнього металу палаців мали нелінійний характер і були кількісними та якісними.

Закономірності розвитку способів формування художнім металом архітектури палаців м. Львова.

Упродовж досліджуваних часових періодів способи формування архітектури палаців за своєю суттю не змінювались. Змінювалися варіанти їх використання, в окремих випадках - види застосовуваного художнього металу. Змінювалася також сила художнього металу як акцентного елемента. Найсильнішим акцентним елементом художній метал був у першій половині XІХ ст., найслабшим - у другій половині XІХ ст.

Упродовж XІХ ст. розвиток художнього металу йде шляхом більш вільного його застосування в архітектурі, а саме: поступового переходу до розміщення також на другорядних фасадах, бічних осях ансамблю, споруди, часткового ускладнення архітектурно-композиційних вирішень, застосування асиметричних композицій, використання нових структурних елементів, об'ємних декоративних деталей. Виявлено також тенденцію до побільшання пропорцій та зменшення їх кількості.

Перша половина XІХ ст. є періодом стабілізації у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м. Львова та зміни варіантів способів застосування. Друга половина XІХ ст. - період різкого зростання застосування художнього металу в архітектурі палаців. У 84% способів значно частіше застосовують варіанти з попередніх періодів, ніж нововведені. У цей час застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова ґрунтувалося передусім на спадщині другої половини XVIIIст., значно менше - на спадщині першої половини XІХ ст.

Основні чинники впливу на застосування художнього металу XVIII-XIX ст. в архітектурі палаців м. Львова.

Художній метал палаців м. Львова формувався під впливом ряду чинників. Зовнішніми чинниками впливу є: 1) політичні: перебування Галичини і Львова в складі Польщі, Австрії та Австро-Угорщини; 2) культурні: вплив провідних європейських архітектурних шкіл та шкіл художнього металу.

Внутрішніми чинниками впливу є: 1) політичні: статус Львова як культурного і політичного центру регіону; 2) нормативно-правові: будівельний статут м. Львова 1870 р.; 3) економічні й соціальні: економічні можливості та амбіції замовників; 4) креативні: творча манера проектантів палаців і виконавців художнього металу; 5) спадкові: способи застосування художнього металу, сформовані в архітектурі Львова XIV ст.-першої половини XVIII ст; наявність львівської школи художнього металу.

Виявлено взаємовпливи у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців та інших типів споруд міста, що виявились у використанні тотожних способів формування їх архітектури.

Особливості застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIX ст. Львова у порівнянні із застосуванням в архітектурі палаців того часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави. Для художнього металу палаців м. Львова характерні такі риси: 1) хронологічне відставання початку застосування художнього металу в палацах XVIII ст., поширення певних його видів, а також етапів зміни його стилістики; 2) менший діапазон застосування; 3) за однакових способів його застосування менша їхня варіантність; 4) використання традицій місцевої архітектурної школи та школи художнього металу. До кінця XІХ ст. зменшувалась різниця між художнім металом палаців м. Львова і провідних міст Європи.

Здійснено класифікацію палаців XVIII-XIX ст. м. Львова за рівнем втрат, доповнень художнього металу та змін у ньому впродовж XХ ст. Встановлено хронологію реконструкцій художнього металу (початок XХ ст.-1930-ті рр.; 1970-1980-ті рр.; 1990-2007-ті рр.), їхні масштаби та реконструйовані види художнього металу. Проаналізовано відповідність стилістики, архітектурно-композиційних, конструкційних вирішень художнього металу XХ ст. традиції. Ступінь коректності реконструкцій художнього металу зменшувався, масштаби зростали до кінця XХ ст.

Визначено види та структурні елементи художнього металу, що найбільше і найменше піддаються руйнуванню; чинники, від яких залежить ступінь втрат та доповнень художнього металу.

Художній метал палаців м. Львова має містобудівельну, архітектурно-естетичну, науково-реставраційну, емоційно-художню цінність.

Розроблена методика проектування художнього металу в історично сформованому середовищі, що базується на використанні способів та принципах його застосування в архітектурі палаців м. Львова, складається з таких етапів:

І. Обґрунтування функціональної та архітектурно-естетичної необхідності використання художнього металу в ансамблі (споруді); ІІ. Попереднє вивчення регіонального контексту; ІІІ. Визначення ролі художнього металу в ансамблі (споруді); IV. Визначення стилістики проектованого художнього металу; V. Визначення його розміщення в ансамблі (споруді); VI. Формування об'ємно-просторового вирішення архітектурних елементів з художнім металом, визначення множини їх структурних елементів, матеріалів виконання; VІI. Визначення параметрів та основних членувань художнього металу; VІII. Формування композиції та характеру декоративних деталей, визначення конструкцій і з'єднань; IХ. Кінцеве опрацювання декоративних деталей.

Результати дослідження

1. Аналіз літературних джерел засвідчив, що застосування художнього металу в архітектурі палаців ХVІII-XІХ ст. м. Львова не досліджене. У літературі мистецтвознавчого та архітектурного напрямів згадки про художній метал палаців м. Львова мають фрагментарний характер і стосуються атрибуції, опису стилістики та мистецьких форм художнього металу окремих палаців.

2. Методика дослідження застосування художнього металу в архітектурі палаців, що включає спеціально розроблену методику архітектурно-композиційного аналізу, дозволила з'ясувати способи та принципи застосування художнього металу в архітектурі палаців і може бути використана для дослідження його застосування в інших типах споруд різних часових періодів.

3. Визначено передумови застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIХ ст. м. Львова. Загальноєвропейські передумови: -розвиток технології виплавлення та механічного обробляння чорних металів у XVIII-XIX ст.; -формування в Європі репрезентативних палаців; -застосування художнього металу в архітектурі палаців XVII-XIX ст. Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави. Регіональні передумови: -розвиток металургії Галичини у XVIII-XIX ст.; -розвиток львівської школи металооброблення; -застосування художнього металу в забудові Львова XIV-XVII ст.; -формування архітектури палаців м. Львова.

4. Виконано атрибуцію 90 зразків художнього металу у вісімнадцяти палацах м. Львова, підтверджено атрибуцію 5 зразків художнього металу у двох палацових ансамблях.

Виконано періодизацію застосування автентичного художнього металу в архітектурі палаців м. Львова: друга половина XVIII ст. (бароко); перша половина XІХ ст. (класицизм), друга половина XIX ст. (історизм). Визначено діапазон застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова.

Виявлено способи формування художнім металом архітектури палаців, що дозволило визначити відповідні принципи. Це:

-принцип використання художнього металу як активного формотворчого або пасивного елементу і як активного засобу формування цілісної композиції ансамблю (споруди);

-принцип формування архітектури ансамблю, споруди за допомогою розміщення, об'ємно-просторових вирішень, обрисів, множини застосованих структурних складників, параметрів архітектурних елементів з художнім металом, членувань, композиції, орнаменту художнього металу;

- принцип гармонізування архітектури ансамблю, споруди шляхом формування художнього металу на основі пропорційних систем;

- принцип контрастної або нюансної взаємодії художнього металу та архітектури палацу.

Виявлено способи формування художнім металом цілісної композиції ансамблю, що дозволило визначити відповідні принципи. Це:

-принцип взаємодії 1) усіх видів художнього металу в ансамблі (споруді) та (або) 2) художнього металу й мурованих (дерев'яних) елементів екстер'єру (інтер'єру) споруди та (або) 3) мурованих (дерев'яних) елементів, що поєднані з художнім металом, і мурованих (дерев'яних) елементів екстер'єру (інтер'єру) споруди;

-принцип відповідності у перелічених групах ритму, членувань, параметричних співвідношень; тотожність об'ємно-просторових вирішень, композицій, використаних конструкційних елементів, обрисів композиційних елементів, оброблення поверхні, декоративних деталей.

5. Проведено аналіз динаміки змін та закономірностей розвитку застосування художнього металу XVIII-XIХ ст. в архітектурі палаців м. Львова. З'ясовано, що впродовж досліджуваних часових періодів не змінювались у своїй суті способи формування художнім металом архітектури палаців. Змінювалися варіанти їх використання, в окремих випадках - види застосовуваного художнього металу.

Перша половина XІХ ст. - період стабілізації у застосуванні художнього металу в архітектурі палаців м. Львова та зміни варіантів способів його застосування. Друга половина XІХ ст. - період різкого зростання застосування художнього металу в архітектурі палаців, звернення передусім до спадщини другої половини XVIII ст., значно менше - спадщини першої половини XІХ ст., а також упровадження нових варіантів способів його застосування.

6. З'ясовано чинники впливу на застосування художнього металу в архітектурі палаців м. Львова. Зовнішні чинники впливу є: 1) політичні: перебування Галичини і Львова в складі Польщі, Австрії та Австро-Угорщини; 2) культурні: вплив провідних європейських архітектурних шкіл та шкіл художнього металу.

Внутрішні чинники впливу: 1) політичні: статус Львова як культурного і політичного центру регіону; 2) нормативно-правові: будівельний статут м. Львова 1870 р.; 3) економічні й соціальні: економічні можливості та амбіції замовників; 4) креативні: творча манера проектантів палаців і виконавців художнього металу; 5) спадкові: способи застосування художнього металу, сформовані в архітектурі Львова XIV ст.-першої половини XVIII ст.

Визначено особливості застосування художнього металу в архітектурі палаців XVIII-XIX ст. м. Львова у порівнянні із застосуванням в архітектурі палаців того часу Відня, Праги, Братислави, Будапешта, Варшави: 1) хронологічне відставання початку застосування художнього металу в палацах XVIII ст., поширення певних видів художнього металу у палацах XVIII-XIX ст., а також етапів зміни його стилістики; 2) менший діапазон застосування; 3) за однакових способів його застосування в архітектурі палаців менша їх варіантність; 4) використання традицій місцевої архітектурної школи та школи художнього металу.

7. Виконано класифікацію палаців XVIII-XIX ст. м. Львова за рівнем втрат, доповнень художнього металу та змін у ньому впродовж XХ ст. Встановлено хронологію реконструкцій художнього металу, їхні масштаби та реконструйовані види художнього металу. Проаналізовано відповідність стилістики, архітектурно-композиційних, конструкційних вирішень художнього металу XХ ст. традиції. Визначені чинники, від яких залежить ступінь його втрат та доповнень.

З'ясовано, що художній метал XVIII-XIX ст. палаців м. Львова має містобудівельну, архітектурно-естетичну, науково-реставраційну, емоційно-художню цінність.

Розроблено методику проектування художнього металу в історично сформованому середовищі, що базується на використанні способів та принципах формування художнім металом архітектури палаців Львова та цілісної композиції ансамблю (споруди).

Результати дисертації висвітлено в таких публікаціях автора

наукові публікації у виданнях, рекомендованих ВАК України:

1. Базилевич В.В. Архітектурний метал у палацово-паркових ансамблях XVIII-XIX ст. м. Львова // Вісник ДУ ЛП “Теорія і практика будівництва”. 1998. №360. С. 3-7.