Розрахунок продуктивності підприємства та проектування технологічного обладнання і складського господарства

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний університет водного господарства та природокористування

Кафедра технології будівельних виробів і матеріалознавства

Звіт з практичних занять

з дисципліни:

"Виробнича база будівництва"

Виконала

студентка ІІІ курсу ННІБА

групи МБГ-31Панасюк К.В.

Перевірив

доц. Іщук О. О.

Рівне - 2014



Зміст

Вступ

Вихідні дані

1. Обґрунтування місця розташування АБЗ

2. Розрахунок продуктивності підприємства і потреби в готовій продукції

2.1 Розрахунок продуктивності підприємства

2.2 Розрахунок потреби в готовій продукції

3. Розрахунок повного складу асфальтної суміші

3.1 Вимоги до складових компонентів асфальтобетонних сумішей

3.2 Розрахунок повних зернових складів заданих асфальтобетонних сумішей

4. Проектування технологічного обладнання пересувного асфальтобетонного заводу

5. Проектування складського господарства АБЗ

5.1. Склади кам'яних матеріалів

5.2 Склад мінерального порошку

5.3 Відділення приготування хімічних добавок

6. Охорона праці та навколишнього середовища на АБЗ

6.1 Охорона навколишнього середовища

6.2 Техніка безпеки при експлуатації машин і обладнання АБЗ

6.2.1 Загальні положення

6.2.2 Основні заходи техніки безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах

6.2.3 Основні заходи техніки безпеки при експлуатації АБЗ

Список літератури



Вступ

Виконуючи розрахунково-графічну роботу з дисципліни „Виробнича база будівництва", студенту необхідно отримати знання з питань забезпечення будівництва кваліфікованими робітниками та інженерно-технічними працівниками, машинами, механізмами, будівельними матеріалами, вивчити структуру і функції асфальтобетонного заводу.

На основі цих знань майбутній бакалавру необхідно вміти визначити потужність будівельної організації, розробити її структуру та намітити пріоритетні напрямки матеріально-технічного постачання будівництва, підібрати необхідний комплект машин і механізмів для виконання технологічних процесів при будівництві об'єктів як виробничої бази будівництва. асфальтна асфальтобетонній продуктивність проектування

Крім того, студент зобов`язаний навчитися розраховувати параметри об'єктів виробничої бази будівництва, вміти запроектувати їх інфраструктуру. Всі ці питання мають бути органічно втілені на представленому студентом будівельному генплані.

Практика будівництва асфальтобетонних покриттів в Україні, СНД та Євросоюзі за останні 15-20 років довела, що реально можливо будувати зазначені асфальтобетонні покриття з довговічністю 30 років без капітального ремонту завдяки влаштуванню потужних бетонних основ доріг товщиною 0,5 м і більше.

В цей час винайдені максимально ефективні спеціальні хімічні добавки, які вводяться в кількості 0,05-0,5від маси органічного в`яжучого асфальтобетону і дозволяють пластифікувати його виготовлення, укладання і ущільнення, а після затвердіння виконують функцію клеючої системи - додаткового в`яжучого компоненту. Наприклад: бутодієнстерольні дисперсії (латекси) дозволяють підвищити температуру розм`якшення бітумів від 500С до 950С і знизити температуру хрупкості до -50.. -600С, що суттєво підвищує довговічність асфальтобетонних покриттів.

На підставі вище викладеного дана розрахунково-графічна робота має виробничу і наукову новизну та практичну цінність.



Вихідні дані

1. Склад підрозділів асфальто-бетонного заводу

Для виробництва гарячих, теплих, холодних та інших асфальтобетонних сумішей в структурі асфальтобетонного заводу передбачаються наступні основні підрозділи (цехи, відділення):

1. Бітумосховище - для приймання, зберігання і використання органічних в'яжучих (бітумів, дьогтів та ін.)

2. Склад щебеню - для формування структур (скелету) крупнозернистого, середньозернистого і дрібнозернистого асфальтових бетонів та щебенево-мастичного асфальтобетону;

3. Склад піску кварцового чи іншого піску або відсівів - відходів каменеподрібнення гірських порід на щебінь із кам'яною мукою - компонентів надщільної структури мінеральної частини асфальтових бетонів;

4. Склад хімічних добавок - сухих та рідких для суттєвого покращення властивостей (міцності при стику, температури розм'якшення, температури хрупкості, водостійкості та ін.) асфальтових бетонів на стадіях перемішування, транспортування, укладання, ущільнення і затвердіння після охолодження.

5. Відділення для приготування хімічних добавок для безпосереднього їх введення у асфальтозмішувач при замішуванні асфальтобетону;

6. Склад сухого мінерального карбонатного порошку, закритий, гідроізольований із пневматичною системою його транспортування у проміжний бункер асфальтобетонозмішувальної установки;

7. Склади-термоси для тимчасового зберігання гарячої асфальтобетонної суміші та тривалого (8 - 10 місяців) зберігання холодної асфальтобетонної суміші;

8. Лабораторія для контролю якості асфальтобетонних сумішей;

9. Адміністративні і побутові приміщення, матеріальні склади;

10. Ремонтно-механічне відділення та ін.

При виконанні розрахунково-графічної роботи необхідно вивчити будову, конструкції і параметри існуючих на сьогодні пересувних (мобільних) структурних підрозділів асфальто-бетонних заводів за технічною і нормативною літературою та навести їх опис та характеристики.

2. Аналіз кліматичних умов району розташування АБЗ

Район будівництва Закарпатська область.

Дорожньо-кліматична зона району будівництва визначає рекомендовану марку нафтового бітуму, тривалість в днях стійких температур із +5 ^оС дозволяє будівельникам-дорожникам планувати укладання холодного асфальтового бетону в покриття, а кількість діб із температурою +10 ^оС визначає фонд робочого часу для виробництва, транспортування і укладання гарячих асфальтових бетонів.

+5 ^оС : 17.ІІІ - 13ІV

21.X - 14.XI

180 - 240

+10 ^оС: 11.IV - 13.V

18.IX - 23.X

130 - 195

Студентам необхідно вишукати і втановити головні діючі кар'єри нерудних будівельних матеріалів - щебеню різних порід та пісків для асфальтових бетонів та підстилаючих шарів покриттів трас доріг, а також географічне положення відвалів різних техногенних відходів, що можуть бути використані при зведенні основ доріг та асфальтобетонів покриттів останніх.

Зазначені відомості необхідно подати у текстовому варіанті разом з характеристиками природних і техногенних матеріалів та місцях їх видобування та географічного розміщення. Такі відомості дають можливість оперативного використання всіх наявних сировинних ресурсів для зведення ділянки дорожніх покриттів та основ доріг у заданому районі будівництва автомобільних доріг.



1. Обґрунтування місця розташування пересувного АБЗ

1. Загальні відомості.

Раціональне розміщення АБЗ на схемі диктується двома параметрами:

· відстань від АБЗ до найдальшої точки укладання асфальтобетону не повинна перевищувати 24 км;

· сумарна кількість т-км. при перевезенні щебеню, піску, мінерального порошку і бітуму до АБЗ повинна бути мінімальною.

2. План-схема ділянки дороги із розташуванням заводу, кар'єрів та складів наведена на рис.1.1.

3. Визначення попередніх об'ємів робочого матеріалу для АБЗ

Попередній об'єм а/б укладеного покриття - робочий об'єм а/б визначається за залежністю:

де: В- ширина дорожнього полотна, м;

L- довжина відрізка дороги, м, що визначена в завданні;

h- висота шару асфальтобетонного покриття, м;

k_y- коефіцієнт ущільнення для різних видів асфальтобетонів.

Ширина дорожнього полотна для доріг другої, третьої і четвертої категорій, які розглядаються в даній РГР, проектується для двох полос руху, шириною 3,75 м кожна плюс дві ширини укріплювальних полос на узбіччі по 0,75 м для другої категорії та по 0,5 м - для третьої категорії доріг.

Середня густина і коефіцієнти ущільнення для визначення маси а/б згідно заданих покриттів:

а) для дрібнозернистого а/б - , ,

б) для крупнозернистого а/б - , ,

в) для щебеня - , ,

г) для бітуму -

Укрупнені норми витрат матеріалів а/б на 1 тону

а) для дрібнозернистої суміші:

щебеню……………………………508 кг;

піску……………………………….338 кг;

мінерального порошку…………...94,5 кг;

бітуму……………………………...61,2 кг;

б) для крупнозернистої а/б суміші:

щебеню……………………………707 кг;

піску……………………………….210 кг;

мінерального порошку…………...38,2 кг;

бітуму……………………………...35,9 кг;

Отже, для даного випадку робочі об'єми а/б шарів будуть мати такі значення:

І шар покриття - А/б гарячий щільний дрібнозернистий ІІ марки

;

· щебінь - 25650,0•0,508=13030,2 т;

· пісок - 25650,0•0,338=8669,7 т;

· мінеральний карбонатний порошок - 25650,0•0,094=2411,1 т;

· бітум нафтовий дорожній - 25650•0,061=1564,6 т;

ІІ шар покриття - А/б гарячий крупнозернистий ІІ марки

;

· щебеню - 40116,6•0,707=28362,4 т;

· піску - 40116,6•0,210=8424,5 т;

· мінерального карбонатного порошку - 40116,6•0,038=1524,4т;

· бітуму нафтового дорожнього - 40116,6•0,036=1444,2 т.

ІІІ шар покриття - А\б холодний дрібнозернистий

;

· щебінь - 71820,0•0,508=36484,5 т;

· пісок - 71820,0•0,338=23844,2 т;

· мінеральний карбонатний порошок -71820 ,0•0,094=6751,1 т;

· бітум нафтовий дорожній - 71820,0•0,061=4381,0 т;

4. Визначення місця розташування АБЗ

На місце розташування пересувного АБЗ впливають наступні місцеві фактори:

1) наявність електроенергії, води та інших ресурсів;

2) дальність транспортування гарячих асфальтобетонних сумішей (20-25 км);

3) наявність робочої сили;

4) дальність транспортування компонентів асфальтобетонних сумішей;

5) транспортний фактор.

З метою техніко-економічного обґрунтування місце розташування пересувного АБЗ на план-схемі (рис 1.1) розмістимо декілька варіантів розташування АБЗ. Для цього в табличній формі (табл.1.1) визначимо матеріальні витрати в т·км, для цих варіантів матеріалів різних видів асфальтобетонів та асфальтобетонних сумішей.



Середня довжина транспортування:

,

де l1 та l2 - відстань вліво та вправо від перехрестя.

l0 - відстань від АБЗ до перехрестя.

АБЗ 1

АБЗ 2

АБЗ 3

Таблиця 1.1 Порівняльна таблиця варіантів розташування пересувного АБЗ

Матеріали	Кількість вантажу, т	Відстані перевезень, км	Тоно-кілометри перевезень матеріалів
		АБЗ-1	АБЗ-2	АБЗ-3	АБЗ-1	АБЗ-2	АБЗ-3
1	3	4	5	6	7	8	9
Щебінь гранітний	77877,1
Пісок кварцевий	40938,4
Бітум,БНД 60/90	7389,8
Мінеральний порошок	10686,6
Гарячий дрібнозернистий а/бетон	25650
Холодний дрібнозернистий а/бетон	71820
ВСЬОГО

Висновок: Для проектування АБЗ вибираємо варіант розміщення № 3, тобто на пікеті ПК 17.



2. Розрахунок продуктивності підприємства і потреби в готовій продукції

2.1 Розрахунок продуктивності підприємства

З агро-кліматичного довідника визначаємо:

а) кількість днів з температурою повітря не менше +10єС - 165 днів;

б) кількість днів з температурою повітря не менше +5єС - 208 днів.

Для АБЗ плановий річний фонд робочого часу визначається за залежністю

,

де - кількість годин з температурою повітря не нижче +10єС

,

- тривалість зміни ( год.);

- кількість змін на добу ();

- кількість робочих днів у місяці ();

- кількість місяців роботи (- в літній період, - в зимовий );

- коефіцієнт використання обладнання на протязі зміни ();

- коефіцієнт використання обладнання на протязі періоду ().

- кількість годин з температурою повітря не нижче +5єС.



,

Отже, ,

,

.

На підставі табл. 1.1. розраховуємо річну продуктивність пересувного АБЗ, яка чисельно дорівнює сумі всіх видів а/б в т/рік

.

Годинна продуктивність пересувного АБЗ визначається з формули

Змінна продуктивність пересувного АБЗ визначається з виразу

Добова продуктивність АБЗ в три зміни становить

Для а/б гарячого дрібнозернистого

Для а/б холодного крупнозернистого

2.2 Розрахунок потреби в готовій продукції

Потреби в готовій продукції кожного виду а/б згідно завдання розраховуємо в табл. 2.1.

Таблиця 2.1.

Необхідна кількість кожного типу а/б суміші
Тип суміші	Кількість а/б суміші, т
	за годину	за зміну	за добу	за рік
А/б гарячий дрібнозернистий	16,118	128,944	386,832	39585,0
А/б холодний крупнозернистий	20,432	163,456	490,368	53226,6
Сума	36,550	292,400	877,200	92811,6



3. Розрахунок повного складу а/б суміші

3.1 Вимоги до складових компонентів асфальтобетонних сумішей

При проектуванні асфальтобетонних проктитів враховують:

1. Вид в'яжучого (марку дорожнього бітуму);

2. Тип зернового складу;

3. Марку а/б,

При цьому а/б суміші повинні відповідати вимогам ГОСТ 9128,а параметри цих сумішей призначаються для різних регіонів України та категорій доріг згідно ДБН В.2.3-4-2007.

Вимоги до матеріалів:

- щебінь: використовують щебінь шляхом подрібнення та сортування гірських порід та шлаків; щебінь повинен складатись із однорідних за міцністю порід, а вміст зерен (голок і пластинок) неповинен перевищувати:

а) для суміші типу А - <15% по масі,

б) для типу Б, Бх - <25%,

в) для типу В, Вх - <35%.

-пісок: використовують природній та подрібнений, шлаковий, а також відсіву вивержених та осадових порід, чистий із вмістом глинистих не більше 5%.

-мінеральний порошок: отримують шляхом помелу вапняків, він заповнює дрібні пори асфальтобетону, підвищує його міцність та перетворює об'ємний бітум у плівковий стан.

-бітум: основний фактор, що впливає на якість асфальтобетону є температурний режим приготування бітумно-мінеральних сумішей, а зокрема температурний режим бітуму.



3.2 Розрахунок повних зернових складів заданих асфальтобетонних сумішей

Згідно завдання в даній розрахунково-графічній роботі задані слідуючі види асфальтобетонів:

1. А/б гарячий щільний дрібнозернистий ІІ марки;

2. А/б холодний крупнозернистий ІІ марки.

Скориставшись ДСТУ Б.В.2.7-119-2003 виписуємо мінеральні частки зазначених асфальтобетонів у вигляді повних залишків у %.

Таблиця 3.1. Нормативні повні залишки зернових складів асфальтобетонів

Розмір сита, мм	25	20	15	10	5	2,5	1,25	0,63	0,315	0,14	0,071
А/б гарячий щільний дрібнозернистий ІІ марки
Повний залишок,%	-	-	-	100	55	43	35	27	20	15	12
А/б холодний крупнозернистий ІІ марки
Повний залишок,%	100	95	85	70	50	33	21	14	10	9	8

Для а/б гарячого щільного дрібнозернистого відповідає такий вміст бітуму і мінерального порошку:

· бітум 5-6,5%;

· мінеральний порошок 10%.

Для а/б холодного крупнозернистого відповідно:

· бітум 3,5-5,5%;

· мінеральний порошок 6-8%.

На підставі вишуканих зернових складів побудуємо їх графік та визначимо часткові залишки фракцій.

Рис. 3.1. Нормативні графіки зернових складів а/б

Таблиця 3.2. Часткові залишки зернових складів асфальтобетонів, %

А/б Фракція	Гарячий щільний дрібнозернистий	Холодний крупнозернистий
	-	5
	-	10
	-	15
	45	20
	12	17
	8	12
	8	7
	7	4
	5	1
	3	1
	12	8

Потреба матеріалів для заданих видів а/б сумішей: піску, щебеню, мін. порошку, без врахування бітуму у складі зазначених сумішей визначається за залежністю

- масова частка щебеню із зернового складу, %

- годинна витрата а/б суміші, т/год.

Після чого визначаємо потребу матеріалів: щебеню, піску, мін. порошку в т/год із урахуванням масової частки бітуму понад 100% за залежністю

- масова частка бітуму, %.

Потреба в бітумі розраховується за формулою

Результати виконання розрахунків мінеральних частин асфальтобетонних сумішей зводимо в таблицю 3.3.

Таблиця 3.3. Потреба АБЗ в матеріалах

Матеріал	Потреба АБЗ в матеріалах, тонн
	за годину	за зміну	За добу	За рік
1	2	3	4	5
Суміш а/б гарячого щільного дрібнозернистого ІІ-ї марки
Щебінь фракцій 10 - 5 мм	6,875	55,000	165,000	16885,000
Пісок фракції <5мм	8,403	67,224	201,672	20637,768
Мінеральний порошок	1,528	12,224	36,672	3752,768
Бітум	0,840	6,720	20,160	2063,040
Суміш а/б холодного крупнозернистого ІІ-ї марки
Щебінь фракцій 25-5 мм	9,776	78,208	234,624	25466,480
-25 - 20 мм	0,978	7,824	23,472	2547,690
-20 - 15 мм	1,955	15,640	46,920	5092,775
-15 - 10 мм	2,933	23,464	70,392	7640,465
-10 - 5 мм	3,910	31,280	93,840	10185,550
Пісок фракції <5мм	9,776	78,208	234,624	25466,480
Мінеральний порошок	1,369	10,952	32,856	3566,245
Бітум	0,880	7,040	21,120	2292,400
Загальна потреба в матеріалах
Щебінь фракцій 25 - 5 мм	16,651	133,208	399,624	42351,480
-25 - 20 мм	0,978	7,824	23,472	2547,690
-20 - 15 мм	1,955	15,640	46,920	5092,775
-15 - 10 мм	2,933	23,464	70,392	7640,465
-10 - 5 мм	10,785	86,280	258,840	27070,550
Пісок фракції <5мм	18,179	145,432	436,296	46104,248
Мінеральний порошок	2,897	23,176	69,528	7319,013
Бітум	1,720	13,760	41,280	4355,440



4. Проектування технологічного обладнання пересувного асфальто-бетонного заводу

Класифікація асфальтобетонних установок здійснюється за такими ознаками:

1. За циклічністю дії розрізняють агрегати періодичної, безперервної, змішаної дії. В агрегатах періодичної дії сушиться та перемішується зразу певна порція матеріалів, а завантаження і випуск готової суміші відбуваються порціями через певні проміжки часу.

В агрегатах безперервної дії сушиться, перемішується, завантажується і випускається готова суміш безперервно.

В агрегатах змішаної дії сушиться та нагрівається матеріал безперервно, а перемішування відбувається порційно, завантаження мінеральних матеріалів безперервне, а випуск готової суміші відбуваються порційно, через певні проміжки часу.

2. За способом нагрівання мінеральних матеріалів розрізняють асфальтозмішувальні установки з поточним нагрівом і з проти-потоковим.

3. За способом перемішування мінеральних матеріалів з бітумом розрізняють установки вільним та примусовим перемішуванням.

4. За конструктивною схемою установки можна розділити на три типи :баштовий, партерний, змішаний.

Продуктивність і кількість змішувачів для проектованого заводу добираємо з урахуванням годинної потреби в асфальтобетонних сумішах та їх особливостях. При цьому коефіцієнт використання змішувачів на протязі робочої зміни - К_вик.зм. має бути не нижчим 0,80 - 0,85.

Кількість асфальтозмішувачів n_зм. визначаємо за формулою:

_; (7.1)



де П _{год. АБЗ} - годинна проектна продуктивність заводу, т/год;

П_ек.зм. - експлуатаційна продуктивність прийнятого типу змішувача, т/год., що визначається за залежністю:

; (7.2)

Основні технічні показники асфальтозмішувальних установок заносимо в таблицю 4.1

Таблиця 4.1. Технічні показники асфальтозмішувальних установок(приклад)

Основні технічні показники	ДС - 118-4	ДС - 95
1	2	3
Продуктивність технічна, т/год. :	100	50
Паливо	мазут, дизельне паливо	мазут, дизельне паливо
Витрата палива, м3/год	1000	530
Встановлена потужність: електродви-гунів, електронагрівачів, кВт	346-194	252,2-151,5
Місткість бункеру агрегату живлення, м3	40	16
Місткість готової а/б суміші, т	100	50
Місткість витратного бункеру агрегату мінерального порошку,м3	20	16
Габаритні розміри установки в робочому положенні, м
Довжина	54,4	46,8
Ширина	28,8	17,2
Висота	14,8	14,8
Маса, т	120	85



5. Проектування складського господарства АБЗ

5.1 Склади кам'яних матеріалів

Склади заповнювачів мобільних АБЗ проектують відкритими та при надходженні щебеню чи гравію і піску кварцового або відсіву автомобільним транспортом на 5-7 діб його роботи. На складах повинно бути забезпечено окреме зберігання заповнювачів за видом, фракціями та сортом в окремих штабелях, які можуть бути конусними чи призматичними.

Запас заповнювачів, які одночасно зберігаються на складі, визначають за формулою:

; (8.1)

де W_річ. - річна продуктивність асфальто-бетоно-змішувального цеху, м³/рік;

З - середні витрати заповнювача (щебеню чи піску) для асфальто-бетону, м³/ м³ асфальтобетонних сумішей;

n = 5-7 діб; запас заповнювачів на кількість робочих днів;

К =1,02 - коефіцієнт можливих втрат, для піску, щебеню чи гравію;

Т_пл. - розрахунковий річний фонд часу роботи обладнання, діб.

Об'єм штабелю заповнювача в м³ у вигляді кругового конусу (рис.8.1) визначають за формулою:

; (8.2)

де Н - максимальна висота штабелю при вільному падінні крупного заповнювача проектується до 12 м, а для дрібного заповнювача -15 м;

- кут природного відкосу матеріалу заповнювача при відсипці в штабель: для щебеню - 40⁰, для піску - 35 ⁰ градусів.

Об'єм прямолінійного штабелю з гребенем постійної висоти в м³ складає:

; (8.3)

де L - довжина призматичної частини штабелю, м.

а)Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

б)

Рис.5.1. Схеми до розрахунку об'ємів штабелів заповнювачів:

а) конусний; б) призматичний прямолінійний.

При розробці технологічної схеми складів заповнювачів необ-хідно враховувати, що найпоширенішими видами механізованих складів є естакадно-штабельні, штабельно-лінійні, штабельно-кіль-цеві, силосні.

В даному розділі розрахункової роботи студентам необхідно опрацювати (прорахувати) два види складів: конусний та прямо- лінійний штабельний для піску кварцового чи відсіву та для щебе-

ню по трьом фракціям. При формуванні відкритих складів заповнювачів застосовуються спеціальні механізми - штабелювальники, продуктивність яких суттєво залежить від висоти штабелювання конусу чи штабелю заповнювачів.

Отже, за залежністю (8.1) розраховуються об'єми піску та щебеню на 1-3 доби роботи АБЗ та вставляються до формул (8.2) і (8.3), з яких визначаються лінійні розміри кругового та штабельного складів піску та щебеню. В даному розділі необхідно запроектувати три відкритих склади піску фракцій 5-1,25 мм; 1,25-0,63 мм; 0,63 мм та три відкритих склади щебеню 40-20 мм; 20-10 мм і 10-5 мм.

Розвантаження заповнювачів з транспорту на складі може здійснюватися гравітаційним способом або за допомогою стаціонарної установки Т-182А (табл.8.1). Для розвантаження заповнювачів установка Т-182А споряджена скребковим штовкачем.

Таблиця 5.1. Технічні характеристики розвантажувальної машини Т-182А

№ з/п	Показники	Т-182А
1	2	3
1	Продуктивність, т/год.	200
2	Потужність електродвигунів, кВт	17,5
3	Маса машини, т	34,0
4	Робочий орган розвантажувачів	штовхач скребковий

Подача піску та щебеню по фракціям до агрегату живлення пересувного АБЗ виконується навантажувачем на пневматичному ходу.

5.2 Склад мінерального порошку

Мінеральний порошок дуже чутливий до вологи, а також сильно пилить, із за цього втрати при перевезенні з одним-двома перевантаженнями складають в середньому до 3-4%. Якщо ж мінеральний карбонатний порошок перевантажують декілька разів, то його втрати можуть сягати 7-10%. Тому при транспортуванні даного матеріалу необхідно уникати частого перевантаження із однієї ємності в іншу.

Найбільш ефективно розвантажувати мінеральний порошок, який поданий на пересувний асфальтобетонний завод у автомобільних цементовозах за допомогою пневматичних розвантажувачів, що дає можливість скоротити витрати матеріалу при розвантаженні і транспортуванні.

В даній розрахунковій роботі добова потреба пересувного АБЗ в мінеральному порошку доставляється автомобільними цементовозами та при допомозі пневматичного розвантажувача подається у приймальний бункер мінерального порошку асфальто-бетонозмішувальної установки.

Об'єм складу мінеральному порошку визначається за формулою:

; (8.4)

де - добова потреба в мінеральному порошку, розраховується за максимальною добовою потребою в суміші в літній період;

k_втр -- коефіцієнт втрат, k_зап =1,01;

Т_нз -- нормативний строк зберігання, (Т_нз = 1 доба);

k_зап -- коефіцієнт ступеня заповнення ємності матеріалом k_зап =0,95

5.3 Відділення приготування хімічних добавок

Приготування і дозування хімічних добавок здійснюється на спеціальних технологічних лініях і пристроях, які безпосередньо примикають до бітумоплавильного відділення АБЗ.

Добавки доставляють на завод у рідкому (концентровані розчини 20-30% у цистернах або бочках) або у твердому (порошкоподібні в мішках або бочках) стані і зберігають у закритих складах.

При проектуванні складу хімічних добавок пересувного АБЗ необхідно врахувати, що рідкі добавки доставляють у автомобільних цистернах і розвантажують самопливом у пересувний зливний резервуар. З цистерн з нижнім зливом рідку добавку при позитивній температурі зовнішнього повітря розвантажують за допомогою установки для зливу нафтопродуктів АСН-86. З цистерни з верхнім зливом розвантаження ведуть за допомогою зливного стояку, який з'єднаний з насосом. При від'ємній температурі повітря в завантажувальний люк цистерни за допомогою крану опускають паропідігрівач та нагрівають рідку добавку до температури 10⁰С.

Із зливного резервуара рідкі добавки подають у резервуар для зберігання. Концентрований розчин добавки з резервуару для зберігання насосом подають у бак місткістю 6...20 м³ для приготування робочого розчину, де досягається потрібна концентрація розчину добавки з використанням спеціальної лопатевої мішалки. Приготований розчин добавки насосом закачують у витратні баки місткістю 2...5 м³, обладнані верхнім і нижнім покажчиками рівня і щільноміром.

Порошкоподібні добавки з мішків та бочок пересипають у бадді, зважують і подають у бак для приготування, де порошок змішують з водою і розбавляють до 10...15% концентрації. У баці встановленої лопатеву мішалку, глухі регістри для підігрівання рідини до 80⁰С, трубопроводи стиснутого повітря для барботажу, покажчики верхнього і нижнього рівнів і щільномір.



6. Охорона праці та навколишнього середовища на АБЗ

6.1 Охорона навколишнього середовища

Асфальтобетонний завод димне та пилове виробниче підприємство дорожнього будівництва.

Ефективним заходом щодо зниження викидів в атмосферу єгазифікація АБЗ-використання природного газу для форсунок. Привикористанні газу в якості палива вміст вуглецю в відхідних газахзнижується в неслько раз.

Ефективним заходом з охорони навколишнього середовища є заміна двигуна внутрішнього згоряння на електродвигуни.

Крім заходів, що усувають виділення шкідливих газів, важливої екологічним заходом, що забезпечує оздоровлення повітряного середовища, зниження шуму і формування сприятливого мікроклімату для населення, є збереження зелених насаджень.

6.2 Техніка безпеки при експлуатації машин і обладнання АБЗ

6.2.1 Загальні положення

Основними і відповідальними виконавцями заходів з охорони праці на асфальтобетонних і цементобетонних заводах є виробники та старші виконавці робіт, а також майстри окремих цехів. У межах доручених їм об'єктах вони зобов'язані:

Ш проводити первинний (при вступі на роботу) і повторні інструктажі на кожному робочому місці, а також повсякденний контроль, інструктаж і навчання робітників безпечним прийомам роботи;

Ш забезпечувати робочих спецодягом, спец взуттям та іншими засобами індивідуального захисту та контролювати їх правильне використання;

Ш відповідати за справний стан і своєчасно виправляти при необхідності огородження місць робіт - сходів, переходів і зміцнення траншів, контролювати і відповідати за дотримання працюючими правил техніки безпеки контролювати ступінь освітлення робочих місць, проходів та проїздів;

Ш забезпечувати небезпечні робочі місця попереджувальними написами, плакатами та інструкціями з безпечних прийомів робіт.

Лінійні механіки та енергетики на своїх ділянках відповідають за технічний (справний) стан машин і устаткування, за систематичний контроль виконання робітниками правил техніки безпеки при експлуатації та ремонті дорожніх машин, за своєчасне проведення планово - попереджувального ремонту машин і устаткування, за забезпечення і своєчасну установку плакатів, попереджувальних написів з техніки безпеки.

Стороннім особам перебувати на робочих місцях і в зоні робіт машин і обладнання забороняється.

Адміністрація об'єкта зобов'язана забезпечити працюючих спецодягом і спец взуттям відповідних розмірів та іншими засобами індивідуального захисту відповідно до характеру виконуваної роботи і діючими нормами.

На асфальтобетонних і цементобетонних заводах, а також в окремих цехах повинні бути аптечки з медикаментами та засобами для надання першої допомоги постраждалим, газована або питна вода, яка повинна відповідати ГОСТ 2874-73.

Сигнали пожежної тривоги і телефони пожежної команди слід вивішувати на видних місцях.

Між будівлями і спорудами повинні бути протипожежні розриви, які повинні бути протягом усього року в проїжджому стані.

Пожежний інвентар і обладнання повинні знаходитися на видних місцях і бути у справному стані. Використання пожежного інвентарю і обладнання для господарських та виробничих потреб, не пов'язаних з пожежогасінням, забороняється. Водопостачання для гасіння пожежі повинно здійснюватися з водоймищ чи пожежних гідрантів. Пожежні крани, рукави і стволи слід зберігати в закриваються і опломбованих шафках, дверцята яких повинні легко відкриватися у разі потреби їх використання при виникненні пожежі.

Пожежний інвентар і первинні засоби пожежогасіння передаються під відповідальність майстрам ділянок або іншим відповідальним особам. Знову надходять робітники на асфальтобетонні і цементобетонні заводи перед допуском до роботи зобов'язані пройти медичний огляд, отримати вступний інструктаж з техніки безпеки та виробничої санітарії. Інструктаж з безпечних прийомів роботи безпосередньо на робочому місці. Інструктаж з техніки безпеки безпосередньо на робочому місці також має здійснюватися при переході робітника на іншу роботу або при зміні умов роботи.

Навчання безпечним прийомам робіт за всіма видами робіт повинні пройти робочі комплексних бригад.

Для всіх робітників не рідше 1 разу на 3міс. Повинен здійснюватися повторний інструктаж з техніки безпеки на робочому місці з обов'язковою реєстрацією в спеціальному журналі.

Не пізніше 3 міс. з дня надходження робітника на АБЗ або ЦБЗ необхідно навчити працюючих безпечним методам і прийомам робіт за програмою, затвердженою головним інженером будівельного управління або аналогічної дорожній організації.

Перевірку знань робітниками зазначених методів і прийомів робіт після закінчення навчання і надалі щорічно повинен забезпечувати головний інженер дорожній організації. Перевірка знань оформляється документально з видачею посвідчень робочим.

Робітники та інженерно-технічні працівники асфальтобетонних та цементобетонних заводів, зайнятих пристроєм і експлуатацією електричних установок і електроінструменту повинні бути навчені практичним прийомам звільнення від струму і надання першої медичної допомоги постраждалим.

Пускові пристрої повинні виключати можливість пуску електродвигунів машин, механізмів та обладнання, а також електричних мереж сторонніми особами.

Неізольовані дроти, шини, контакти магнітних пускачів і запобіжників, що знаходяться поза електротехнічних приміщень, повинні бути з усіх сторін огороджені або перебувати на висоті, недоступної для дотику до них.

Електричні дроти електродвигунів приводів машин, механізмів та обладнання повинні бути укладені в металеві труби або гумовий шланг з міцною коробкою для захисту від механічних пошкоджень.

У всіх магнітних пускачів, рубильників і запобіжників силових і освітлювальних мереж повинні бути чіткі написи із зазначенням призначення лінії і номінальної величини струму плавкої вставки.

Працюючі на обслуговуванні електричних установок і освітлювальних ліній повинні бути забезпечені інструментом з ізольованими ручками та іншими засобами індивідуального захисту.

6.2.2 Основні заходи техніки безпеки при навантажувально-розвантажувальних роботах

Такелажні роботи виконують під керівництвом відповідальної особи, призначеної наказом по заводу.

Робітники, що виконують такелажну роботу обов'язково проходять медичний огляд.

Технічне обслуговування силосних банок мінерального порошку здійснюється в спеціальній корзині при допомозі лебідки, а робітники забезпечуються респіраторами.

Всі транспортери забезпечуються звуковою сигналізацією, зблокованою із пусковими приладами для аварійної їх зупинки.

При експлуатації шинових конвеєрів, уживаються інженерні заходи проти затілення шляхом монтажу резинових прокладок.

Місця зливання бітуму та інших органічних в'яжучих обов'язково огороджуються.

6.2.3 Основні заходи техніки безпеки при експлуатації АБЗ

Пожежонебезпечні місця:склади пмм, бітумосховища, бітумо-плавильні котли, обладнуються шипами з протипожежним обладнанням, вогнегасниками, ящиками і сухим піском.

Гасіння пмм поверхнево-активними добавками в'яжучих виконуються пінними вогнегасниками.

Всі проходи між агрегатами АБЗ встановлюють шириною не менше 3-х м для підїзду пожежних машин, а спалимі приміщення на відстані на 50м від пожежонебезпечних місць.

Асфальтобетонний змішувач запускається після звукового сигналу, перевірки дієздатності його, та дієздатності проводки та вузлів автоматики, пробного пуску бітумного насосу та установки самоскида під погрузку.

Після закінчення роботи АБЗ вимикається пульт управління, пускові пристрої та закриваються на замок.



Список літератури

1.СНиП ІІ-89-80. Генеральные планы проиышленных предприятий /Госстрой СССР.-М.: Стройиздат,1981.-32с.

2.ДБН В.2.3.-4-2000.Автомобыльны дороги. -К.: Держбуд Украъни,2000.-115с.

3.Посыбник. Проектування асфальтобетонних та цементнобетонних заводыв для потреб дорожнього будівництва. -Київ,2001рік,-218ст. Укладачі: В.Я. Савенко, О.С. Словінська, В.І. Каськів, В.В. Петрович.

4.Асвальтобетонные и цементнобетонные заводы. Справочник. Колышев В.И. «Транспорт»,1982 г.

5.Технологическое оборудование асвальтобетонных заводов Тимофеев В.А. «Машыностроение»,1981г.

6.Строительство автомобильных дорог. Справочник. Башка В.А. «Транспорт» 1980г.

7.СНиП №-2-82 часть 4, глава2, том 4.

8. СНип№-5-82 «Правила разработки единицы расценок на строительние работы»

Размещено на Allbest.ru