Проект школи на 600 учнів в м. Стрий Львівської області
Об’ємно–планувальне вирішення закладу школи. Розрахунок збірного залізобетонного маршу. Організація і розрахунок тимчасового водопостачання будівельного майданчика. Заходи, що забезпечують охорону навколишнього середовища при спорудженні школи.
| Рубрика | Строительство и архитектура |
| Вид | дипломная работа |
| Язык | украинский |
| Дата добавления | 03.02.2014 |
| Размер файла | 324,4 K |
Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже
Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.
Найбільш загальними та доступними можуть бути наступні спеціальні заходи по охороні навколишнього середовища на період ведення будівельно - монтажних робіт, а саме:
встановлення чітких розмірів та меж будівельного майданчика;
ведення будівництва без вирубки зелених насаджень та збереження на території будівельного майданчика природнього ландшафту (дерев, кущів, трав`яного покрову);
раціональне розміщення тимчасових будівель та споруд із врахуванням розташування існуючих дерев та кущів;
своєчасне та якісне влаштуванян під`їздних тимчасових доріг та тротуарних доріжок;
зберігання, перевезення та завантажувально-розвантажувальні роботи пилевидних та маломірних матеріалів в спеціальних контейнерах;
виконання перевезень та складування товарних бетонів і розчинів у герметичних ємкостях та тарах;
використання під час прибирання сміття спеціальних трубчастих лотків;
вивезення відходів від виконання будівельних робіт у відведене місце за погодженням обласного відділу землевпорядкування;
експлуатація даної будівлі не передбачає викид шкідливих речовин та домішок в атмосферу;
організація механізованої заправки будівельної техніки та транспорту ПММ, а також збору відпрацьованого масла для регенерації;
недоступність закопування в грунт відходів та залишків будівельних матеріалів при планувальних роботах;
завершення будівельно-монтажних робіт якісним прибиранням та благоустроєм території, що примикає до будівлі;
рекультивація земельної ділянки, що прилягає до будівлі, за рахунок родючого шару грунту, знятого із прилеглої території.
5.2 Влаштування ливневої каналізації
На будівельному майданчику із підсобно-допоміжними будівлями та будівельно-монтажними роботами виникають сточні води, а саме:
побутові - від санітарно-побутових та санітарно-гігієнічних будівель та ділянок будівлі (мережа господарсько-фекальної каналізації);
виробничі - від технологічних процесів виконання будівельно- монтажних робіт, мийки та роботи машин, механізмів, пристроїв, підсобних виробничих будівель та споруд (мережа виробничої каналізації);
дощові та талі води - мережа ливневої каналізації.
На будівельному майданчику сточні води - побутові та ливневі. При відсутності фекально-побутової каналізаційної мережі сточні води від туалету , умивальних, їдальні, інженерних будівель та споруд збирають в локальні (при погодженні із органами санітарно-епідеміологічних служб) - вигрібні ями, спеціальні резервуари та ємності (розглядають як місцева каналізація) та спеціально періодично спорожнюють за допомогою асенізаційних машин.
Параметри та конструкцію ливневої каналізації призначають виходячи із площі та коефіцієнтів стоку, очікуваної інтенсивності дощових опадів (таяння снігів), із врахуванням виконання земляних робіт та непередбачених обставин
На будівельному майданчику тимчасова ливнева каналізація влаштовується відкритою (крім переходів під дорогами чи тротуарами) при глибині потоку не більше 1,0 м, із перевищенням бровки канав над найвищим горизонтом води в них не менше ніж на 200 мм.
Ухил та переріз канав повинні забезпечувати швидкість проходження дощової води не нижче V = 0,6 м / с. Сміттєзбірники у вигляді інвентарних дерев`яних коробів, металевих баків та бочок об`ємом 60 - 100 л влаштовують біля санітарно-побутових будівель та споруд в залежності від числа обслуговуючих та розмірів відходів.
5.3 Влаштування водозабору
На будівельному майданчику водозабір із існуючого природного чи створеного штучного водоймищ повинен забезпечувати розрахункове подання води та ІІ - у ступінь надійності забору води (допустима можливість перерв подання води до 5 - ти годин чи зниження розмірів її подання на період не більше 1 - го місяця).
Водозабір повинен бути захищеним від попадання в систему водопостачання сміття, планктона, наносів, льоду. Водозабір повинен мати при необхідності рибозахисні пристрої та задовольняти вимогам органів санітарно-епідеміоло-гічної служби, рибоохорони, водного транспорту та інспекції водосховищ.
Забезпеченість середньомісячних та середньодобових витрат води існуючих водосховищ приймається в розмірі 85 % для ІІІ - ої категорії надійності подання води.В середніх умовах плавучі та рухомі водоприймачі всіх видів відповідають ІІІ - ій ступені надійності водозабору. Берегові та затоплені водоприймачі всіх типів відносяться до І - ої та ІІ - ої ступенів надійності водозабору.
6. Охорона праці
6.1 Загальні дані
При розробці даного проекту школи виконувались вимоги санітарно-гігієнічних норм Міністерства охорони здоров'я, правил техніки безпеки, Держтехнагляду, положень по організації праці працюючих, законодавчих актів Закону України про охорону праці і загальних нормативних документів:
· ДБН В.2.2-9-99 "Громадські будинки та споруди";
· ДБН В. 1.1-7-2002 "Пожежна безпека об'єктів будівництва";
· ПУЕ" Правила устройства электроустановок";
· БН 245-71 " Санітарні норми проектування промислових підприємств";
· " Правила захисту від статичної електрики на підприємствах ";
· Довідники по техніці безпеки , протипожежної техніки і виробничої санітарії;
· ССБТ , ГОСТ 12.00.01-82 " Система стандартів безпеки праці. Основні положення ";
· ГОСТ 12.1.008-76 " Повітря робочої зони ".
6.2 Техніка безпеки при виконанні транспортних робіт
При організації та виконанні завантажувально-розвантажувальних робіт необхідно керуватися нормативними документами, а саме: СНіП ІІІ-4-80*, ГОСТ 12-3-009-76*.
В технологічних карті на виконання завантажувально-розвантажувальних робіт встановлюємо черговість перевезення грунту від ділянки розроблення котловану на будівельному майданчику із врахуванням технологічної послідовності виконання робіт, типу транспортних засобів, якості покриття доріг та місцевих кліматичних умов.
Відстань між автомобілями, що знаходяться одночасно під завантаженням чи стоячими один за одним повинна бути більше 1 м , а між автомобілями, розміщеними по фронту робіт більше 1,5 м. Наближення автомобіля до інженерної споруди дозволяється на відстань більше 0,5 м.
При розвантаженні на насипах чи виїмках автомобілів-самоскидів їх необхідно встановлювати на відстані не ближче 1 м від бровки природного відкосу (межі призми руйнування), а при розвантаженні із естакад самоскиди необхідно обладнати надійними відбійними брусами.
Автомобілі-самоскиди повинні бути оснащені спеціальними упорами для підтримки кузова в необхідних випадках в при піднятому стані. Не допускається здійснювати технічне обслуговування автомобіля-самоскида із піднятим кузовом без влаштування упору кузова. Рух автомобілів-самоскидів із піднятим кузовом заборонено.
Подання автомобіля-самоскида заднім ходом в зоні, де виконуються які-небудь роботи , повинне виконуватися шофером тільки по команді осіб, які приймають участь в даних роботах, а також із застосуванням відповідних регульовальних сигналів.
6.3 Техніка безпеки при експлуатації будівельних машин
До початку будівельних робіт керівник повинен визначити схему руху та місце влаштування машин таким чином, щоб роботи виконувалися в технологічній послідовності та безпечним чином. Робочі місця повинні бути освітлені, машини встановлені на спланованому майданчику, випробувані на холостому ходу.
Якщо машиніст , який керує машиною , не має достатнього обзору робочого простору, не бачить робітника для подання йому сигналів, тоді між машиністом та сигнальником необхідно встановити двохсторонній радіозв`язок.
В зоні роботи машини повинні бути встановлені знаки безпеки та попереджувальні надписи, що відносяться безпосередньо до даної машини. Залишати без догляду машини із включеним двигуном чи замком запалювання не допускається.
Під час переміщення будівельних машин поблизу котловану необхідно дотримуватись відповідних відстаней від виїмки до ближніх опор машин. При виконанні будівельних робіт із застосуванням машин в охоронних зонах повітряних ліній електропередачі необхідно виконувати вимоги ГОСТ 12.1.013-78.
Технічний огляд машини необхідно виконувати тільки після зупинки двигуна та зняття тиску в гідравлічній та пневматичній системах. При наявності протікання в топ ливних та масляних системах не допускається застосування відкритого вогню для підігріву двигуна машин.
При технічному обслуговуванні машин із електроприводом необхідно приймати заходи, що не допускають випадкового подання напруги.
Манометри в системі пнемо- та гідроприводу машин повинні бути випробувані та опломбовані. При пошкодженні манометра експлуатація будівельних машин не допускається. Виконання будівельних робіт при несприятливих атмосферних явищах (густий туман, ожеледиця) не допускається.
6.4 Техніка безпеки при виконанні земляних робіт
Вимоги безпечного ведення земляних робіт висвітлюються в проекті виконання робіт та технологічній карті на земляні роботи за СНиП 3.02.01-87.
При ритті котловану в місцях руху працюючих та транспорту навколо місця виконання робіт встановлюють сущільну огорожу висотою 1,2 м із системою освітлення. В межах призми руйнування грунту при влаштуванні котловану без закріплення забороняється складування обладнання, влаштування і рух машин та механізмів.
До початку розроблення грунту необхідно виконати всі заходи по відведенню поверхневих та ґрунтових вод. Для уникнення сповзання грунту при появі ґрунтових вод на відкосах виємок необхідно прийняти заходи для відведенню чи пониження їх рівня (влаштування дренажу, лотків чи відкачування води).
Спосіб захисту котловану від притоку поверхневих та ґрунтових вод в залежності від геологічних та гідрогеологічних умов вказується в технологічній карті та ППР. Для спуску робітників в котлован встановлюють драбини шириною 0,6 м із перилами. Грунт, що вийнятий із котловану, необхідно розміщувати на відстані не менше 0,5 м від бровки.
Механізоване розроблення грунту виконується при умові забезпечення безпечного та раціонального використання машин , механізмів. Машини , що використовуються для розроблення котловану , необхідно обладнати звуковою сигналізацією. При встановленні, ремонті та переміщенні землеройних машин.
Повинні бути прийняті заходи , що забезпечують їх опрокидування.
Розроблення та переміщення грунту екскаваторами, бульдозерами при русі їх на підйом чи під ухил із кутом нахилу більше вказаного в паспорті , забороняється. При розробленні виємок із влаштуванням уступів ширина кожного із них повинна бути не менше 2,5 м. Перед початком роботи екскаватор встановлюють на спланованому майданчику, що має ухил не більше вказаного в паспорті.
Для того, щоб уникнути самочинне переміщення землеройних машин, під гусениці чи колеса підкладають інвентарні упори (підкладки). Забороняється використовувати для даної ціллі дошки, колоди, цеглу, каміння чи інші предмети. Якщо в процесі руху машин зустрічаються ділянки зі слабким грунтом, їх підсилюють щитами чи настилом із дошок, брусів та шпал.
Відстань між поворотною платформою екскаватора та стінкою забою котловану повинна складати не менше 1,0 м. При роботі екскаватора забороняється виконувати які-небудь інші роботи зі сторони забою та знаходитися працівникам в радіусі дії стріли плюс 5,0 м. В неробочому стані екскаватор повинен знаходитися від краю виїмки на відстані не менше 2,0 м із опущеним на землю ковшом. Забороняєься змінювати виліт стріли при наповненому ковші, підтягувати при допомозі стріли вантаж, регулювати гальма при піднятому ковші, працювати із канатами, що зносилися.
В межах будівельного майданчика екскаватор ухається за раніш вибраним шляхом із ухилом, що не перевищує нормативний. Стрілу при цьому встановлюють чітко по ходу руху, а ковш повинен бути пустим та піднятим на висоту 0,5 - 0,7 м від поверхні землі.
Транспортні засоби, що призначені для завантаження грунту , повинні знаходитися за межами небезпечної зони екскаватора. Подавати їх під завантаження та від'їжджати після закінчення можна тільки по сигналу машиніста.
Одноковшові екскаватори із зворотньою лопатою раціонально та безпечно використовувати в забої глибиною, що не перевищує найбільшу глибину копання у відповідності із технічною характеристикою.
Опускання стріли під кутом більше 45° (по відношенню до площини стоянки) не допускається, так як подальше збільшення даного кута приводить до зменшення вертикальної складової підйомних канатів. Надійність відкосу виїмки необхідно перевіряти , так як її руйнування може розпочатися під дією маси екскаватора.
6.5 Техніка безпеки при виконанні монтажних робіт
Допуск до монтажу будівельних конструкцій на об`єкті можуть отримати робітники, які досягли 18 років, навчені по спеціальній программі та мають посвідчення на право виконання монтажних робіт, пройшли медогляд, інструктажі по техніці безпеки та пожежній безпеці.
До верхолазних робіт ( на висоті більше 15 м від поверхні грунту ) допускаються спеціально навчені чоловіки-монтажники у віці від 18 до 60 років, які пройшли медогляд на придатність до верхолазних робіт та мають тарифний розряд більше ІІІ.
Машиністи вантажопідйомних кранів, стропальники та зварювальники навчаються за спеціальними програмами Держгортехнагляду. Основними засобами створення умов для безпечної роботи та пересування на висоті є тимчасові настили, огородження, підмащення захисні сітки, запобіжні канати, пояси та запобіжні монтажні каски.
При виконанні робіт на висоті більше 1 м від рівня ґрунту чи перекриття настили або риштування повинні бути огородженні перилами висотою більше 1 м. Перила повинні складатися із поруччя , проміжного горизонтального елементу та бортової дошки висотою більше 150 мм.
Поряд із металевими сітками використовуються вертикальні капронові сітки для запобігання падіння із висоти. Під робочими місцями ставлять горизонтальні сітки для огородження падіння матеріалів.
Робітники повинні надійно закріплюватися карабіном запобіжного поясу за будівельні конструкції в місцях, вказаних майстром чи виконробом. Дощаті настили на риштуваннях та підмостках виконують із рівних дощок товщиною більше 40 мм. Закінчення стикових дощок повинні бути розміщені на опорі із накладкою більше 200 мм в кожну сторону.
Монтажникам, які виконують роль підсобних робітників при роботі із електрозварниками, видаються щитки ( окуляри із захисним склом ). Робітники, зайняті на монтажі конструкцій, забезпечуються спецодягом та спецвзуттям. Сумарна маса піднятої конструкції та захоплюючого пристрою не повинна перевищувати вантажопідйомності монтажного крану чи підйомника при даному вильоті стріли.
Вантаж піднімають на висоту 0,1 м для перевірки правильності підвіски, стійкості крану, надійності його гальм , потім на проектну відмітку. По горизонталі вантаж переміщують на відстань 0,5 м над перешкодами. При вітрі силою більше 6 балів роботу припиняють, а кран закріплюють. При розвантаженні машин не можна переміщати конструкції над кабіною водія.
На межі небезпечної зони влаштовують запобіжні знаки чи надписи, добре видимі в любий час доби На монтажному майданчику повинен існувати єдиний порядок сигналізації. Монтаж , тимчасове закріплення, розстроповку та постійне закріплення конструкцій необхідно виконувати із перекриття, інвентарних підмоток, драбин, інвентарних лісів.
Тимчасове закріплення знімають після закріплення конструкцій всіма засобами, що передбачені ПВР. При виконанні монтажних робіт необхідно керуватися СНиП ІІІ-4-80. На захватці, де ведуться монтажні роботи, не допускається виконання інших робіт та знаходження сторонніх осіб. Дані роботи необхідно вести згідно інженерних рішень, передбачених технологічною картою.
6.5 Техніка безпеки при влаштуванні монолітних та збірних залізобетонних конструкцій
На бетонних роботах причинами травматизму можуть бути падіння працівників із висоти при спорудженні опалубки та безпосередньо бетонуванні , зруйнуванні опалубки внаслідок її недостатній міцності та стійкості , порушення правил безпечного виконання заготовлення арматури на металоріжучих та зварних механізмах , враження електричним струмом при дуговій електрозварці та використання ручного вібруючого інструменту, порушення правил безпечної роботи із підйомно-транспортними механізмами.
Бетонування монолітних залізобетонних конструкцій включає наступні основні будівнельно-ремонтні процеси, а саме:
· опалубні роботи;
· заготовлення та монтаж арматури;
· подання та вкладання бетонної суміші.
При монтажі елементів опалубки необхідно слідкувати, щоб змонтовані елементи були жорсткими, а їх частини надійно скріпленими. Встановлений елемент опалубки дозволяється звільняти від гаку вантажного пристрою тільки після його надійного закріплення в проектному положенні.
В процесі монтажу елементів опалубки повинна бути виключена можли-вість їх зіткнення із раніше змонтованими. Виконання робіт одночасно на двох чи більше ярусах по дній вертикалв забороняється. Для організації робочих місць монтажників необхідно застосувати тільки інвентарні підмостки, риштування та робочі майданчики із необхідними огорожами.
Виконавець робіт (майстер) кожний день перед початком бетонування разом із інспектором по охороні праці перевіряє справність опалубки, міцність робочих настилів, огороджень, забезпеченність робітників засобами індивідуального захисту. Розбирання опалубки необхідно розпочинати із дозволу виконробу. Перед початком розбирання необхідно перевірити міцність бетону, встановити чи немає навантаження, що перевищують допустимі, тріщин та інших дефектів.
Заготовку арматури виконують в спеціальних майстернях , обладнаних необхідним механічним обладнанням, засобами механізованого транспортування арматурних виробів. Автоматичний станок для правки, чищення та різання арматури перед початком роботи перевіряють на холостому ході, потім його зупиняють і тільки після цього заправляють кінець аратури в правильний барабан.
При різанні арматури на станках із механічним приводом забороняється перерізати стержні довжиною менше 0,3 м. На механічних станках для гнуття закладувати арматуру, переставляти пальці та упори дозволяється тільки при повній зупинці станка. При зварці арматурних каркасів необхідно дотримуватися вимог електробезпеки та пожежної безпеки при зварних роботах.
Подання опалубки в опалубки тільки стандартними баддями згідно ГОСТ 21807-76. При вкладанні бетонної суміші на поверхні із ухилом більше 20° необхідно застосовувати запобіжні пояси. Для зменшення неприйнятної дії вібрації на організм працівника ручки вібраторів постачаються амортизаторами, а працівникам видають віброзахисні рукавиці Під час роботи поверхневими вібраторами працівники неповинні притискати їх руками до ущільненої поверхні. Ручне переміщення вібраторів під час ущільнення бетону необхідно виконувати за допомогою гнучких тяг. Забороняється пересувати вібратор за шланговий провід чи кабель через уникнення обриву та враження працюючих струмом.
Бібліографічний список
1. СНиП 2.03.01-84 « Бетонные и железобетонные конструкции ».
2. СНиП 2.02.01-83 « Основания зданий и сооружений ».
3. СНиП 2.01.07-85 « Нагрузки и воздействия ».
4. СНиП 2.01.07-85 « Дополнения. Разд.10. Прогибы и перемещения ».
5. СНиП 2.01.01-82 « Строительная климатология и геофізика ».
6. СНиП ІІ-3-79** « Строительная теплотехника ».
7. СНиП ІІ-23-81* « Стальные конструкции ».
8. СНиП ІІ-92-76 « Вспомогательные здания и сооружения ».
9. СНиП 2.03.11-85 « Защита строительных конструкций от коррозии ».
10. СНиП ІІІ-4-80 « Техника безопасности в строительстве ».
11. СНиП ІІ-А.12-69 « Строительство в сейсмических районах ».
12. « Нормативні документи з питань обстежень, паспортизаці, безпечної
та надійної експлуатації виробничих будівель і споруд ». Київ 1998.
13. « Допуски при веденні будівельно-монтажних і спеціальних робіт », НДІБВ, Трест Укрмонтажоргбуд міністерства монтажних і спеціальних робіт УРСР , Київ , « Будівельник », 1970, 119 с.
14. Пособие « Бетонные и железобетонные конструкции. Проектирование защиты от коррозии бетонных и железобетонных строительных конструкций ».(к СниП 2.03.11 - 85) / НИИЖБ Госстроя СССР, М: Стройиздат, 1989, 175 с.
15. « Железобетонные конструкции », В.Н. Байков. Москва, 1985.
16. « Железобетонные конструкции », И.И. Улицкий. Киев, 1973.
17. « Железобетонные конструкции. Курсовое и дипломное проектирование », А.Я. Барашиков. Киев, 1987.
18. « Проектирование железобетонных конструкций », А.Б. Голышев. Киев, 1990.
19. Пособие « Проектирование основание зданий и сооружений ». (к СниП 2.02.01 - 83) / НИИЖБ Госстроя СССР, М: Стройиздат, 1986.
20. СНиП 1.04.03-85 « Нормы продолжительности строительства и заделов в строительстве предприятий и сооружений », Киев , 1987.
21. « Единые нормы и расценки на строительные , монтажные , ремонтно-строительные работы », Москва , 1983.
22. СНиП ч. IV « Строительные нормы правила. Сметные нормы », Москва , 1983.
23. СНиП ІІ-2-80 « Противопожарные нормы проектирования зданий и сооружений ».
24. « Справочник мастера-строителя », Д.В. Коротеев. Москва, Стройиздат , 1989.
25. « Краткий справочник строителя », А.И. Нифонтов. Киев, « Будівельник », 1987.
26. « Технологія будівельного виробництва », М.Г. Ярмоленко. Киев, « Вища школа » , 1993.
27. « Технологія і організація монтажа будівельних конструкцій », В.К. Черненко. Киев, « Будівельник » , 1988.
28. « Інженерні конструкції », Є.М. Бабюич. Львів, « Світ », 1991.
29. « Охрана труда в строительстве. Справочник », В.И. Русин, Киев , « Будівельник » , 1990.
Размещено на Allbest.ru
Подобные документы
Об’ємно-планувальне та конструктивне вирішення закладу школи. Вибір санітарно-технічного обладнання. Розрахунок напруженої залізобетонної плити перекриття. Підбір перерізу прогону. Технологія та організація будівництва. Охорона навколишнього середовища.
дипломная работа [1,1 M], добавлен 17.06.2015Архітектурно-конструктивна схема будинку. Розрахунок збірного залізобетонного сходового маршу. Технологія та організація будівельного процесу. Обсяги робіт по тинькуванню внутрішніх поверхонь стін та перегородок. Проектування інженерних комунікацій.
дипломная работа [917,4 K], добавлен 25.02.2014Історико-культурні, соціально-культурні, мистецькі і геопросторові передумови, необхідні для визначення дизайнерської концепції при розробці інтер’єру школи мистецтв. Об’ємно-планувальне рішення, оздоблювальні матеріали. Колірне рішення інтер’єру.
курсовая работа [7,2 M], добавлен 15.05.2012Компонування конструктивної схеми збірного перекриття. Розрахунок багатопустотної плити перекриття по граничним станам І та ІІ групи. Визначення зусиль в ригелі поперечної рами. Розрахунок міцності ригеля по перерізам нормальним до повздовжньої вісі.
курсовая работа [506,2 K], добавлен 18.12.2010Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівлі, що проектується, його обґрунтування. Теплотехнічний розрахунок її огороджуючої конструкції. Архітектурно-художнє вирішення фасадів. Визначення техніко-економічних показників розроблених рішень.
контрольная работа [221,1 K], добавлен 28.04.2015Підрахунок обсягів земляних робіт при вертикальному плануванні майданчика. Комплексна механізація виробництва робіт з планування будівельного майданчика. Розрівняння, ущільнення ґрунту майданчика. Техніко-економічні показники виконання земляних робіт.
курсовая работа [102,4 K], добавлен 06.05.2019Розрахунок поверхневого протитечійного теплообмінника (труба в трубі) для підігріву водопровідної води скидною водою. Розрахунок поверхневого пластинчатого теплообмінника I ступеня. Обчислення добового бака-акумулятора для системи гарячого водопостачання.
курсовая работа [139,9 K], добавлен 09.01.2013Об’ємно-планувальне та конструктивне рішення будівлі. Розрахунок рами: визначення навантажень, результати статичного рами на ЕОМ. Вибір комбінацій зусиль для лівої колони рами. Розрахунок та конструювання колони. Розрахунок та конструювання ферми.
курсовая работа [193,2 K], добавлен 21.11.2008Інженерно-геологічні умови будівельного майданчика, варіант ґрунтів. Підбір глибини закладання підошви фундаменту. Попередній та кінцевий підбір його розмірів, збір навантажень. Визначення розрахункового опору ґрунту. Розрахунок різних конструкцій.
курсовая работа [894,1 K], добавлен 01.09.2014Характеристика будівельного майданчика та будівлі. Фізико-механічні властивості грунту. Визначення глибини залягання фундаменту. Розрахунок фундаменту мілкого залягання під цегляну стіну. Розтвертки під колону. Розрахунок палевого фундаменту під колону.
курсовая работа [302,7 K], добавлен 26.05.2012
