Система опалення для житлового будинку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Відомість робочих креслень основного комплекту, відомість основних комплектів робочих креслень.

теплотехнічний конструювання циркуляційний



1. Загальна частина

Система опалення проектується для дев'ятиповерхового житлового будинку, що знаходиться в м. Рубіжне

1.1. Вихідні дані: Географічне розташування будинку м. Рубіжне

1.2. Орієнтація на схід;

1.3. Вологий режим приміщення нормальний;

1.4. Температурна зона 1;

1.5. Розрахункова температура зовнішнього повітря tн = -22 0С (Сніп Будівельна кліматологія);

1.6. Вологість внутрішнього повітря цпов= 55 %;

1.7. Температура у системі опалення t1 = 95 єC, t2 = 70 єC;

Температура з котельні t1 = 150 єC, t2 = 70 єC;

Умови експлуатації огороджуючих конструкцій. А або Б визначити стосовно від вологісного режиму приміщення та зони вологості району будівництва по додатку 1.

Опір теплопередачі зовнішніх огороджень, якій вимагається:

Rq.min (стін) = 2,8 мІ К/Вт;

R q.min (підлога 1 поверх) = 3,5 мІ К/Вт;

R q.min (гор. Пер) =3,3 мІ К /Вт;

R q.min (вікна, балкон, двері наружні) = 0,76 мІ К /Вт.

2. Розрахунково-конструктивна частина

2.1 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх огороджуючи конструкцій

Тепловтрати через огородження, що виникають під впливом низької температури зовнішнього повітря й вітру, є складним фізичним процесом теплопередачі за участю конвекції, випромінювання й теплопровідності.

Мінімальний необхідний опір тeплoпepeдaчi Rq.mіn Вт/(м2 К), повинно забезпечуватися у вcix випадках як мінімально припустимі санітарно - гігієнічним нормам. 3 цією метою проводять теплотехнічний розрахунок зовнішніх будівельних конструкцій.

Теплотехнічний розрахунок виконують для зовнішніх огороджень будинку у відповідності ДБН ВД.6-31:2006 «Теплова ізоляція будівель» [1.]. Конструкції зовнішніх огороджень приймаємо згідно завдання на проектування.

При нормальному режимі експлуатації приміщень визначають умови експлуатації огороджень, які залежать від режиму в приміщенні й вологості кліматичної зони. Умови експлуатації - А.

3 урахуванням умов експлуатації огороджень визначають тепло-фізичні характеристики матеріалів шарів огороджень i зводять їх у таблиці.

Розрахунок зовнішньої стіни проводимо в такій послідовності.

1. Визначаємо розрахункові теплофізичні характеристики будівельних матеріалів для зовнішньої стіни.

2.2 Розрахунок теплових втрат крізь зовнішню стінову панель

Табл. 2 Теплотехнічні показники будівельних матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність с, кг/м3	Теплопроводність л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення S, Вт/(м·0С)	Товщина д, м
1 Залізобетон	2500	2,04	18,95	0,15
2 Утеплювач - плити пінополістирольні	35	0,050	0,46	х
3 Розчин складний	1700	0,87	10,42	0,02
4 Штукатурка вапняна - піщаниа	1800	0,93	11,09	0,025

Визначаємо загальний опір теплопередачі через огорожі, R0 (м2•0С/Вт):

де

бв - коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні.

Для жилих будинків бв = 8.7 Вт/м 0С

бн - 23 Вт/м єС - тільки для зовнішніх стін;

Rв- опір теплообміну у внутрішній поверхні огородження, (м2·0С)/Вт

Rн- опір теплообміну у зовнішній поверхні огородження, (м2· 0С) /Вт

Rв.п- термічний опір замкнутої повітряної прослойки приймається із дод.4, (м2·К) /Вт;

Опір багатошарової конструкції огорожі визначається формулою:

,

де-R1,R2….Rn- термічні опори окремих слоїв конструкції, (м2 0С/Вт), які дорівнюють:

, ,…

де n- число слоїв зовнішнього огородження;

д - товщина слою, м;

л- коефіцієнт теплопровідності матеріального слою, Вт/(м2·0С ).

Визначив товщину потрібного опору теплопередачі і прирівнявши її до дійсного термічного опору R0, маємо рівняння з одним невідомим, котрим є товщина основного слою стіни:

РозвЧязуючи рівняння 3.9 відносно невідомої величини, знайти товщину основного слою (кладки),м

лх- коефіцієнт теплопровідності основного матеріалу стіни, (Вт/м·0С).

Rк-термічний опір конструкції огорожі (м2·0С) /Вт;

м2·0С/Вт

Стосовно конструкції зовнішньої стіни, яка приведена на мал.3.1, іскома товщина цегляної стіни визначиться із балансового рівняння:

м

Приймаємо товщину утеплювача дут= 0,897 м.

Опір теплопередачі для зовнішніх огороджуючих конструкцій із умов теплозбереження визначають по його нормативному значенню

=2,53 мІ 0С /Вт ? = 2,53 мІ 0С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

Кст =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

де R1, R2…Rn-термічні опори окремих слоїв конструкції (м2·0С /Вт);

S1,S2…Sn- коефіцієнти теплозасвоєння матеріалів слоїв конструкції Вт/(м20С).

2.3 Розрахунок теплових втрат крізь підлогу першого поверху

Таблиця 3 матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність с, кг/м3	Теплопроводність л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення S, Вт/(м 0С)	Товщина д, м
1.Дуб уздовж волокон	700	0,41	7,83	0,02
2 Бетон на гравії або щебені з природного каменю	2400	1,86	17,88	0,04
3 STROPROCK	161	0,042	1,5	х
4 Залізобетон	2500	2,04	18,95	0,22
5 Штукатурка вапняна - піщаниа	1800	0,93	11,09	0,02

Визначаємо загальний опір теплопередачі:

де

бв = 8.7 Вт/м2 0С - коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні

бн = 12 Вт/м2 0С - коефіцієнт теплопередачі зовнішньої поверхні;

Опір многослойної конструкції огорожі визначається формулою:

,

де-R1,R2….Rn- термічні опори окремих слоїв конструкції, (м2·0С/Вт) , які дорівнюють:

, ,…

де n- число слоїв зовнішнього огородження;

д - товщина слою, м;

л- коефіцієнт теплопровідності матеріального слою, Вт/(м2· К).

Знаходимо товщину утеплювача, м:

м

= мІ 0С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі:

K =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

=3,27 мІ 0С/Вт ? = 3,2 мІ 0С/Вт

2.4 Розрахунок теплових втрат крізь горищне перекриття

Таблиця 4 матеріалів

Наіменування матеріалів	Щільність с, кг/м3	Теплопроводність л,Вт/(м·0С)	Теплозасвоення S, Вт/(м0С)	Товщина д, м
1.Плити з жорсткого пінополіуретану	60	0,041	0,55	х
2 Залізобетон	2500	2,04	18,95	0,2
3 Штукатурка вапняно - піщана	1800	0,93	11,09	0,010
4 Рубероїд	1600	0,7	8,69	0,005

Визначаємо загальний опір теплопередачі:

, де

бв = 8.7 Вт/м2 0С; бн = 12 Вт/м2 0С.

Визначаємо товщину утеплювача:

м

мІ0С/Вт де

R = 3 мІ 0С/Вт ? = 3 мІ 0С /Вт

Визначаємо коефіцієнт теплопередачі огородження, Вт/(м 0С):

K =

Визначаємо теплову інерцію будівлі D за формулою:

Вікна та балконні двері:

Rq.min = 0,6 м2 0С /Вт

K = 1,3 = Вт/м2 0С - коефіцієнт теплопередачі для вікон та

Таблиця 5 Теплофізичні показники огороджень

№ з/п	Найменування огородження	Rq.min, м2 0С /Вт	м2 0С/ Вт	К, Вт/м2 0С	Товщина, м
1	Зовнішня стіна (ЗС)	2,8	2,8	0,36	0,321
2	Вікно (ВП), балконні двері (БД)	0,6	0,76	1,3	0,4
3	Перекриття (ГП)	3,3	3,3	0,3	0,339
4	Покриття на підвалом (ПП)	3,5	3,5	0,286	0,432

2.5 Розрахунок теплових втрат зовнішніми огороджувальними конструкціями

У кожнім приміщенні будинку проставляють нумерацію. Приміщення першого поверху позначають 101, 102 і т.д. Приміщення другого поверху - 201, 202 і т.д. Сходову клітку позначають ЛК, її вважають за одне приміщення. Приміщення розташовують соосно. Для кожного приміщення проставляють температуру внутрішнього повітря.

Тепловтрати ділять на: 1 - основні; 2 -додаткові.

Основні тепловтрати знаходять за формулою:

Qо = К F (tв - tн) n, де

К - коефіцієнт теплопередачі;

F - площа огорожі, мІ

tв - температура внутрішнього повітря приміщення

Для житлових вуглових кімнат tв = 20 єС;

Для житлових не вуглових кімнат tв = 18 єС;

Для коридорів tв = 18 єС;

Для кухонь tв = 18 єС;

Для сходинкової клітки tв = 16 єС;

tн - температура найбільш холодної п'яти днівки:

tн = - єС - для м.

К - коефіцієнт відношення зовнішнього огородження до зовнішнього повітря

Визначаємо h висоту поверху

h1эт = hэт + дпідлоги, де

hэт - висота поверху, м

дпідлоги - товщина підлоги

h1эт = 2,8 + 0,30 = 3,1 м

Введемо позначки:

СТ - стеля; ПВ - подвійне вікно; ПД- підлога;

ЗС- зовнішня стіна; ПД - подвійні двері.

2.6 Визначення теплової потужності системи опалення

Для визначення теплової потужності системи опалення Qоп необхідно скласти тепловий баланс приміщень і будівлі в цілому виді,Вт:

де Qпот- втрати тепла через зовнішні огорожі( потенційні тепловтрати),Вт;

Qв.- втрати тепла через зовнішні огорожі на нагрів повітря , який поступає в приміщення при вентиляції.

Qд.т..- додаткові тепловтрати,Вт

Визначення тепловтрат на нагрів вентиляційного повітря проізвести по формулі:

Qв = 0,337Аh(tВ-tЗ), Вт,

де Аn- площа полу, розраховуємого приміщення, м2;

Додаткові тепловтрати на будівлю визначають по формулі:

, Вт,

де Аж-площа жилого приміщення,м2;

Акв- площа квартири, м2;

Розрахунок теплової потужності системи опалення виповнити в табличній формі.

2.7 Визначення додаткових тепловтрат

- розрахунок по сторонах світу;

- розрахунок на обдуваємість приміщень з двома зовнішніми огорожами і більше 5%;

- розрахунок на підігрів повітря, що попадає через зовнішні двері:

80 n,

де n - етажність

С тамбуром: 5эт = 80 · 5= 400%

- розрахунок на обдуваємість огорож повітрям.

2.8 Визначення питомої теплової характеристики будівлі

Визначаємо тепловтрати усієї споруди:

Qспор. = Q1пов. + 7 Q5пов. + Q9пов. + Qхк.

Qсп. = 12887+7*10666+ 13031+7309= 107889 Вт

Визначаємо удільну характеристику споруди:

де

а - коефіцієнт поправки на розрахункову різність температур;

а =

tв - середнє арифметичне температур внутрішнього повітря житлових кімнат;

tв = 18 єС

tн - температура холодної води п'ятиднівки, qcп = 0,2 ч 0,4.

2.9 Конструювання та розрахунок системи опалення

Система опалення - це комплекс елементів і пристроїв, призначених для одержання. переносу й передачі тепла від теплоносія повітрю опалювального приміщення.

Основними функціями системи опалення є одержання, перенос і передача тепла. Дана система опалення по місці розміщення генератора теплоти є місцевої, по виду теплоносія - води.

Приймаємо систему водяного опалення з горищного підлогою магістраллю Т1 та зворотною магістраллю Т2 у підвалі. В будівлі встановлені чавунні радіатори .

В приладах встановлені крани подвійного регулювання.

Вибір типу системи обґрунтовується безшумністю дії, простотою центрального регулювання системи, забезпеченням рівномірного прогріву приміщень, а також невисокою температурою нагрівання поверхонь опалювальних приладів

Магістралі - це трубопроводи, що з'єднують головний зворотний стояк, що подає стояк і розподільний, що подає. Магістралі прокладають по периметру будинку уздовж зовнішніх стін.

Стояки системи опалення Г-Г- і Т-Образні. Призначення стояків передбачають із урахуванням мінімізації їх кількості. Відособлений стояк проектують для сходової клітки ( Г-Образний). Стояки прокладають відкрито, уздовж зовнішніх стін, переважно під віконними прорізами й передбачають ухил.

Радіаторний вузол містить у собі опалювальний прилад, що подає й зворотну підводки, що замикає ділянка й регулюючу арматури

2.10 Конструювання та розрахунок системи опалення, опалювальних приладів та систем водяного опалення.

Розрахунок стояку

Визначаємо теплове навантаження стояку:

Qст. = Qком1 + 7•Q ком 5 +Qком9 Вт

Qст1= 8449 Вт;

Qст2= 7592 Вт;

Qст3= 5173 Вт;

Qст4(х.к.)= 7311 Вт;

Qст5= 5350 Вт;

Qст6= 5173 Вт;

Qст7= 6463 Вт;

Qст8= 6463 Вт;

Qст9= 6664 Вт;

Qст10= 8204 Вт;

Qст11= 8204 Вт;

Qст12= 4775 Вт;

Qст13= 4775 Вт;

Qст14= 6948 Вт;

Qст15= 8204 Вт;

Qст16= 8196 Вт;

Визначаємо кількість води Gст., яка проходить крізь стояк:

(кг/год),

де с - теплоємкість води, с = 4,19 Дж/кг єС;

tг - температура гарячої води, tг = 95 єС;

tо - температура зворотної води, tо = 70 єС;

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

кг/год

Згідно d труб та швидкості руху води приймаємо коефіцієнт затикання л

л =0,45

Визначаємо кількість води, яка проходить крізь прилад.

Gпр. = л Gст. (кг/час),

Де л - коефіцієнт затікання;

Gст. - кількість води, яка проходить крізь стояк.

Gпр. = 0,45320,5= 144 кг/год

Визначаємо температуру води, яка входить до приладу:

, (єС), де

t1 - температура гарячої води;

Qст. - теплове навантаження стояку.

УQпр - сумарні тепловтрати приміщень, які обслуговують опалювальні прилади , роз ташовані за рухом води до розрахунку опалювального приладу, табл. 12.2 (Любарець, Зайцев);

в2 - коефіцієнт врахування додаткових тепловтрат опалювальних приладів, розташованих в зовнішніх огородженнях; в2 = 1,01

в3 - коефіцієнт, враховує спосіб установки опалювальних приладів; в3 = 1;

0С;

єС

єС

єС

єС

єС

єС

єС

єС

Визначаємо температурний напір в опалювальному приладі:

, (єС)

де tвх - температура води, що входить в опалювальний прилад, 0С;

tо п.- температура води, в опалювальному приладі, 0С;

tвн - температура в кімнаті, 0С;

Визначаємо температуру в опалювальному приладі:

де

б= 0,45 - коефіцієнт затікання;

0С;

0С;

0С.

0С;

0С;

0С;

0С;

0С;

0С;

0С;

0С;

0С;

Приймаємо номінальний тепловий потік qном. = 184 Вт/мІ.

Визначаємо тепловіддачу відкрито прокладених сталевих труб в опалювальному приміщенні:

(Вт), де

qтр. - тепловий потік 1 м відкрито прокладених труб, визначаємо по dтр та по Дtтр (по графіку Любарець, стор.144) ;

lв. - довжина вертикально прокладених труб;

lг. - довжина горизонтально прокладених труб.

lв. = hпов. = 2,8 м;

під. - довжина підводки;

dст. = 20 мм. ;

Lпід. = 0,5 м. ;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Визначаємо теплову потужність в опалювальних приладах.

Qо.п. = (Qі- 0,9 Qтр.) в2•в3(Вт)

де в2 - коефіцієнт врахування додаткових втрат теплоти опалювальними приладами, розташованими в зовнішніх огородженнях, значення коефіцієнта в2 наведені в табл. 12.2;

в3 - коефіцієнт, що враховує спосіб установки опалювальних приладів,

визначається за даними табл.12.3.

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Вт

Визначаємо тепловий потік опалювального приладу:

де

, tн=70 0С;

n= 0,3 (табл.12.1, Любарець стор. 137);

ц2 - по графіку 12.2, стор.139 Любарець;

в - коефіцієнт відносно баром. тиску (стор.139 Любарець ), в = 0,985;

с - коефіцієнт, який враховує схему руху і витрату теплоносія; с = 1;

ш1 - поправочний безрозмірний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювального приладу під час руху води в ньому за схемою “знизу-вгору”; для чавунних секційних радіаторів;

Ш2 - поправочний коефіцієнт на число рядів опалювальних приладів по вертикалі, який враховує зменшення теплового потоку верхніх приладів, омиваючих нагрітим потоком повітря від розташованих нижче приладів;

Ш3 - поправочний коефіцієнт, який враховує зменшення теплового потоку опалювальних приладів при їхній установці у два ряди в глибину,

;

Витрата крізь опалювальний прилад:

де

Qі - тепловтрати приміщень, у якому встановлені прилади;

Gп.в. - витрати на опалювальній гілці (стояку), кг/год;

Qп.в. - тепловтрати приміщень, які опалюються гілкою, Вт.

кг/год; кг/год;

кг/год

де

р=0,02 - по табл.

Gн. =360 кг/год;

; ;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Вт;

Визначаємо розрахункову кількість секцій опалювальних приладів:

, де

Qн - номінальний тепловий потік, 184 Вт;

- необхідний тепловий потік для кожного радіатора.

.

.

.

.

.

.

.

.

.

2.11 Гідравлічний розрахунок трубопроводів системи водяного опалення

Гідравлічний розрахунок системи опалення полягає у визначенні діаметрів трубопроводів при відомих навантаженнях теплового потоку та перепаді тисків. В даному проекті пропонується використовувати метод розрахунку за питомими втратами тисків. Гідравлічний розрахунок починають з побудови аксонометричної схеми системи опалення, на якій наводять усі необхідні для розрахунку дані:

- розрахункове циркуляційне кільце розбивають на розрахункові ділянки - відрізки трубопроводу одного діаметра з постійним тепловим потоком, які також нумерують і на них указують довжину в метрах і витрату теплоносія;

- на кожному нагрівальному приладі проставляють теплові потоки та кількість секцій.

Розрахунок починають із самої протяжної і навантаженої ділянки.

Як відомо з гідравліки, при русі реальної рідини по трубах завжди мають місце втрати на подолання опору двох видів тертя і місцевих опорів.

Визначаємо теплові навантаження на розрахункових ділянках.

Q1діл=Qспор.= 107890 Вт Q2діл = 8449 Вт

Q3діл = 16041 Вт Q4діл = 21214 Вт

Q5діл = 6463 Вт Q6діл = 12926 Вт

Q7діл = 18099 Вт Q8діл = 23449 Вт

Q9діл = 30760 Вт Q10діл = 6664 Вт

Q11діл = 14868 Вт Q12діл = 23072 Вт

Q13діл = 27847 Вт Q14діл = 8196 Вт

Q15діл = 16400 Вт Q16діл = 23348 Вт

Наявний циркуляційний тиск визначаємо:

Рр = (80…100) ?l , де

?l - сума довжин головного циркуляційного кільця

l = l1 + l2 + l3 +.. ln

? l = 73,3 м.

Рр = 100 73,3 =7330 Па

Визначаємо удільні втрати тиска від тертя.

Rср = , Па

Витрати води на розрахункових ділянках:

, де

С = 4,19 - теплоємкість води;

в1 = 1,07 - коефіцієнт на поправку теплового потоку;

в2 = 1,02 - коефіцієнт на встановлення опалювального приладу;

tг = 95 єС;

tо = 70 єС.

По значенням D та G на розрахункових ділянках можливі для розрахункового кільця. Згідно цього діаметру при заданій витраті теплоносія підбираємо значення R - значення удільних лінійних втрат тиску та відповідаючу данному режиму швидкість- w (довід. Староверов стор.235). Діаметри труб, важливо вибрати таким чином, щоб швидкість не була більшою допустимих значень.

Таблиця Коефіцієнти місцевого опору на розрахунковій ділянці

№ участку	d,мм	?г
1	2	3
1	50	3,5
2	25	2,5
3	25	2,0
4	32	2,5
5	25	2,0
6	25	2,5
7	32	2,0
8	32	2,5
9	40	2,5
10	25	2,0
11	25	2,5
12	32	2,0
13	32	2,5
14	25	2,0
15	25	2,5
16	32	2,0

Остаточні втрати тиску при гідравлічному розрахунку системи опалення беруть з 10%-ним запасом на невраховані опори. Якщо ця умова не дотримується, то на окремих ділянках треба збільшити або зменшити діаметр трубопроводів, тим самим змінивши величину втрат тиску на ділянці.

.

Помилка складає: , що відповідає умовам нев?язки.



3. Спеціальна частина

3.1 Розрахунок та підбір елеватора

При безпосередньому приєднанні системи опалення до міської теплової мережі в підвалі будинку необхідний пристрій теплового пункту - приміщення, де розміщається основне встаткування вузла теплового введення.

Основним елементом устаткування вузла теплового введення є елеватор. Елеватор призначен для зниження температури води, що подаєтся в систему опалення, за рахунок підмішування води зі зворотної магістралі до води, що надходить із магістралі, що подає, тепломережі.

Розрахунок та підбір елеватора рекомендується вести в наступному порядку.

Визначити коефіцієнт змішання (інжекції) елеватора:

де 1,15 u - коефіцієнт запасу;

T1- температура гарячої води в магістралі, що подає, ( ухвалюється за завданням Т1 =150 0С;

tг - температура води, що надходить у систему опалення (після змішання), °С; прийняти tг = 95°С;

tо - температура води, що надходить у зворотну магістраль тепломережі із системи опалення; прийняти tо = 70 °С;

де G - загальна витрата води в місцевій системі, т/ч; Рсист - розрахункова втрата тиску в ній, кПа.

Тиск перед елеватором:

Кількість води, т/год, що надходить у місцеву систему опалення обчислите по формулі

де Qр- розрахункова витрата тепла на опалення будинку, Вт.

Наведена витрата змішаної води визначите по формулі, т/год;

де рс - гідравлічний опір системи опалення, Па.

Знаючи u і Gпр за допомогою номограми знайдіть номер елеватора, діаметр випускного отвору (горловини) та діаметр вхідного сопла (довідник Щекін,стор.391);

Визначаємо кількість гарячої води, що надходить з теплової мережі, т/год:

Необхідний перепад тиску в зовнішній мережі перед елеватором вычислити по формулі, Па:

де - Gс кількість гарячої води, що надходить із теплової мережі, т/год;

dс - діаметр сопла, мм. Перепад тиску на введенні теплової мережі повинен бути порядку 80 - 100 кПа.

Тип і номер елеватора підбираємо по каталогах відповідно до знайдених розмірів.(Щекин).

Елеватор №1 , dгорл15 мм, dсопл=4,2 мм.

3.2 Розрахунок та підбір підігрівача гарячого водопостачання

Підібрати поверхні нагрівання підігрівача гарячого водопостачання, підключеного по одноступінчастій паралельній схемі, для =350 кВт і розрахункових температур мережної води: ==150 °С, =70 °С. В точці зламу температурного графіка tн=4,25 °С, значення температур мережевої води дорівнюють: =70 °С, =41,7°С; =50,5 °С. Температури холодної та гарячої водопровідної води прийняти tx=5°C, tг=60°C, а температуру повітря приміщень tв=18°С.

Розрахункова витрата мережевої води при 30 °С складає :

кг/год

Витрата водопровідної води дорівнює:

кг/год

Задаючись швидкостями води в межтрубном пространстве 1 м/с, знайдемо орієнтировочну площу сеченія межтрубного пространства (при с = 1000 кг/м3):

м2

З довідника підбираємо підігрівач ОСТ 34-588--68 с сеченієм трубок fт= 0,00208 м2, поверхнєю нагреву однієї секції F=1,31 м2 (для 4 метрового) межтрубного простору fм=0,00233 м2 та еквівалентним діаметром межтрубного пространства dM. Экв=0,0164 м. Для цього типоразміру підігрівача швидкість підігріваємої води в трубках (шт) та гріючої води в межтрубном пространстве () складають:

м/с

м/с

где св - щільність водопровідної води при середній температурі tcp=0,5(tr-{-tx) = =0,5 0+5)=32,5 °С; рс - щільність мережевої води при середній температурі

tcp=0,5(+)=0,5(70+30)=50 0С. Коефіцієнти тепловіддачі от мережевої води до поверхні трубного пучка и от внутрішніх стінок трубок к водопровідної води складають:

Вт/м2 0С

Вт/м2 0С

де внутрішній діаметр трубок dв = 16,4 мм.

При цих значеннях коефіцієнтів тепловіддачі коефіцієнт теплопередачі дорівнює:

Вт/м2 0С

Средньологарифмічна різність температур теплоносіїв в підігрівачі:

0С

Необхідна поверхня нагріву підігрівача при м=0,8:

м2

Кількість секцій підігрівача:

шт.

где fc -- поверхня нагріву однієї секції, приймається з технічних характеристик вибраного підігрівача.

Висновок

Курсовий проект виконаний відповідно до завдання вимоги норм і правил.

В проекті застосовані сучасні технології і устаткування.

Для збільшення економічності системи опалення в проекті застосовані конструктивні експлуатаційні заходи.

В проекті по вихідним даним зробили теплотехнічний розрахунок зовнішніх огорож конструкції. Виявили чи потрібен утеплювач в даній конструкції.

Наступним етапом розрахунку єтепловий розрахунок системи опалення всієї будівлі. Під час розрахунку вібрали систему розводки опалення верхню; розрахували їх навантаження та зробили всі підключення опалювальних приладів.

В гідравлічному розрахунку розрахували необхідний тиск в системі для її нормальної роботи, порахували загальну кількість опалювальних приладів, які необхідно встановити в кожному приміщенні та виявили опори в системі.

Система опалення розрахована для жилої дев'ятиповерхової будівлі у місті Івано-Франківськ.



Література

Алексєєв Г.Н. Загальна теплотехника: Учебное пособіє для вузів. - М.: Высшая школа, 1980.

Богословский В.Н. Будівельна теплофізика: Підручник для технікумів. - М.:ИНФРА-М, 2003.

Богуславский Л.Д., Ливчак В.И., Титов В.П. и др. Енергозбереження в системах теплопостачання, вентиляції та кондиціювання повтря: Справочное пособие. - М.: Стройиздат, 1990.

Варфоломеева А.П. Надежность систем водяного опалання: Учебное пособие. - М.: ЦМИПКС, 1998.

Кононович Ю.В. Тепловой режим зданий массовой застройки. - М.: Стройиздат, 1986.

6. Калмаков А.А., Кувшинов Ю.Я., Романова С.С. и др. Автоматика і автоматизація систем теплогазопостачання и вентиляції: Підручник для вузів. -М.: Стройиздат, 1986.

7 Іонін А.А. Надежность систем теплових мереж. - М.: Стройиздат, 1989.

8 Ливчак И.Ф. Квартирне опалення. - 2 - є изд. - М.: Стройиздат, 1982.

9 Пырьков В.В. «Современные тепловые пункты. Автоматика и регулирование», 2007г.

10 С.А. Чистович, В.К. Аверьянов, Ю.Я. Темпель, С.И. Быков, «Автоматизированные системы теплоснабжения и отопления». -Л.: Стройиздат, Ленингр. Отд-ние, 1987. 248 с., ил.

11 ДБН В.2.6.-31:2006 «Теплова ізоляція будівель»., Мінбуд України, Київ 2006.

12 Сканави А. Н. Отопление: Учебник для студентов вузов, М., 2002 576 с. : ил.

13 Будівельна кліматологія ДСТУ-Н Б В.1.1.-27:2010, Київ Мінрегіонбуд України, 2011.

14 Жилые здания. Основные положения ДБН В.2.2-15-2005.

15 «Проектування систем водяного опалення» (посібник для проектувальників, інженерів і студентів технічних ВНЗ) Відень - Київ - Сімферополь, 2010 р.

Размещено на Allbest.ru