Принципи та методи удосконалення технологічного процесу очищення дорожніх покриттів міських територій

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Принципи та методи удосконалення технологічного процесу очищення дорожніх покриттів міських територій

Автореферат

дисертації на здобуття наукового ступеня кандидата технічних наук

Загальна характеристика роботи

Актуальність теми. Науково - технічний прогрес та пов'язаний з ним

процес урбанізації загострюють проблему охорони довкілля, створення нормальних умов для проживання та діяльності населення. Особливо важлива проблема чистоти дорожніх покриттів міських територій, які є невід'ємним атрибутом таких елементів благоустрою сучасного міста, як проїзна частина вулиць, доріг та внутрішньоквартальних проїздів з майданчиками та розширеннями для розвороту, роз'їзду та стоянки автомобілів, тротуари, пішохідні доріжки та алеї, велосипедні доріжки, а також майданчики на прибудинкових територіях: біля під'їздів будинків, білизняні, для тари з побутовими відходами, технологічні, для відпочинку, дитячі та спортивні.

Забруднення, що утворюються на дорожніх покриттях, значно погіршують їх санітарно-гігієнічний і транспортно-експлуатаційний стан. Для запобігання цьому здійснюють заходи щодо очищення дорожніх покриттів від забруднень, суть яких полягає у профілактиці забруднюваності дорожніх покриттів, зниженні шкідливого впливу забруднень на довкілля, видаленні та знешкодженні забруднень, а також у створенні безпечних умов праці та найменших перешкод у дорожньому русі під час виконання прибиральних робіт.

За необхідності витрачання великих коштів на систематичне виконання значних обсягів прибиральних робіт для забезпечення належної чистоти дорожніх покриттів особливо актуальним є визначення раціональних режимів очищення покриттів, підвищення продуктивності та якості робіт. Для цього необхідно визначити та створити умови для оптимізації технологічного процесу очищення дорожніх покриттів з урахуванням впливу кліматичних, містобудівних та експлуатаційних факторів, забезпечити максимальне виконання робіт механізованим способом та ефективне використання прибиральних машин.

Зв'язок роботи з науковими програмами, планами, темами. Результати дослідження використовувались в науково-дослідних роботах «Разработать исходные требования к механизированным технологиям и техническим средствам для содержания придомовых территорий» (шифр 12.42.01.89), «Розробка питомих нормативів матеріальних витрат на експлуатацію міських автомобільних доріг» (шифр 12.72.24.91), «Розробка підзаконодавчих актів до статей 21 і 24 Закону України «Про дорожній рух» (шифр 12.88.24.93), «Науково-технічне обґрунтування розміщення та обладнання зупинок міського громадського транспорту» (шифр 12.35.24. 94), що виконувались Науково-дослідним та конструкторсько-технологічним інститутом міського господарства на замовлення Державного комітету України по житлово-комунальному господарству, а також в комплексній програмі «Научно-технический прогресс и его социально-экономические последствия на период до 2005 года по Украинской ССР» (раздел «Социально-экономические проблемы расселения и градостроительства»), - на замовлення Держплану УРСР.

Мета і задачі дослідження - створення теоретичних засновків та практичних методів удосконалення технологічного процесу очищення дорожніх покриттів міських територій, що сприяють покращанню їх санітарно-гігієнічного та транспортно-експлуатаційного стану.

У відповідності до поставленої мети визначені наступні задачі дослідження:

визначення основних принципів реалізації технологічного процесу очищення дорожніх покриттів;

розробка моделей оптимізації та планування технологічного процесу очищення дорожніх покриттів;

дослідження впливу умов експлуатаційного фону на параметри технологічного процесу очищення дорожніх покриттів;

розробка рекомендацій для вирішення практичних задач удосконалення технологічного процесу очищення дорожніх покриттів.

Наукова новизна одержаних результатів полягає в тому, що: вперше запропоновано теоретичне обґрунтування оптимального технологічного процесу очищення дорожніх покриттів, яке ґрунтується на вивченні системи «дорожнє покриття - прибиральна техніка - вуличний рух - кліматичні умови»;

удосконалено математичні методи планування режимів очищення дорожніх покриттів та обсягів прибиральних робіт, розрахунків потреби в засобах механізації та затрат ручної праці, транспортних збитків на ділянках очищення дорожніх покриттів;

вперше отримано кількісні залежності, що характеризують взаємозв'язки параметрів технологічного процесу очищення дорожніх покриттів з параметрами кліматичних, містобудівних та експлуатаційних умов;

отримало подальший розвиток раціональне проектування елементів вулично-дорожньої мережі та прибудинкових територій відповідно до вимог механізованого прибирання їх дорожніх покриттів, а також конструювання ефективних засобів механізації прибиральних робіт.

Практичне значення одержаних результатів обумовлено їх реалізацією у 5 відомчих і 2 міжвідомчих нормативно-технічних та керівних документах, 2 державних стандартах України в галузі експлуатації вулично-дорожніх мереж та прибудинкових територій.

Особистий внесок здобувача. Результати виконаного дослідження одержані особисто автором. В дисертації використані авторські розробки та ідеї, що знайшли відображення в наукових працях та публікаціях, де автор був керівником або приймав безпосередню участь в їх розробці.

Апробація результатів дисертації. Основні положення і результати роботи доповідались автором, були обговорені і схвалені на всесоюзних, республіканських та регіональних науково-технічних конференціях і семінарах «Повышение уровня механизации уборки городских территорий и эффективности использования специальных машин» (Кишинів, 1984), «Механизированная уборка территорий домовладений» (Рига, 1985), «Повышение технического уровня эксплуатации улично-дорожной сети республики и подготовка ее к работе в зимних условиях» (Одеса, 1986), «Механизация уборки городских территорий и рациональное использование спецмашин» (Донецьк, 1986), «Повышение эффективности использования спецмашин и внедрения ресурсосберегающих технологий уборки городских территорий» (Каунас, 1988), «Состояние и проблемы дорожно-мостового хозяйства городов и поселков городского типа Украины» (Донецьк, 1994), «Отходы города и их влияние на окружающую среду» (Київ, 1995), «Пути повышения качества санитарной очистки городов и диагностика коммунального автотранспорта» (Маріуполь, 1996), «Улицы -96» (Каунас, 1996).

Публікації. Результати дисертації опубліковані в 25 роботах, у тому числі в 3 монографіях, 11 статтях, 2 авторських свідоцтвах, 9 нормативних документах.

Структура та обсяг дисертації. Дисертація складається з вступу, чотирьох розділів, висновків, списку використаних джерел та додатку. Повний обсяг дисертації становить 194 сторінки. Вона вміщує: 31 ілюстрацію, які займають 31 сторінку; 25 таблиць, які займають 14 сторінок; додаток, який займає 6 сторінок; список використаних джерел (108 найменувань), який займає 10 сторінок.

Основний зміст

технологічний дорожній очищення

У першому розділі викладені результати раніше виконаних досліджень та практичних заходів з питань очищення дорожніх покриттів міських територій, а також визначена принципова можливість та доцільність удосконалення і підвищення ефективності технологічного процесу прибирання.

Окремі питання, пов'язані з цією проблемою, знайшли своє відображення в роботах Александровської З.І., Бялобжеського Г.В., Гедройця Г., Гончарова Ю.П., Дмитренко Т.Д., Живова М.А., Карабана Г.Л., Кірпічнікова А.А., Ліфшиця Б.А., Лукьянової М.М., Ратінова В.Б., Рибьєва В.І., Скорченка В.Ф., Чвака В.С., Bell J.S., Bietenharder H., Bodin L.D., Boll B., Bradway R.M., Chakely R.B., Doylo G.S., Fleming R.R., Kulbe H.J., Pitt R., Randolph M., Tomino W. та інших.

Ними встановлено, що сміття та сніжно-льодові утворення на дорожніх покриттях є шкідливими і погіршують санітарно-гігієнічний стан довкілля, транспортно-експлуатаційні показники вулиць та доріг, естетичний вигляд міських територій. Відповідно до характеру засміченості та стану сніжно-льодових утворень пропонуються різноманітні заходи щодо очищення дорожніх покриттів, технологія яких передбачає використання прибиральних машин, ручної праці та відповідних технологічних матеріалів, що полегшують та сприяють якісному виконанню робіт.

Разом з тим, проведений аналіз результатів відомих досліджень дає змогу засвідчити, що існуючі заходи щодо очищення дорожніх покриттів не в повній мірі враховують кліматичні, містобудівні та експлуатаційні умови, які суттєво впливають на продуктивність та ефективність використання прибиральних машин. Крім того, це обумовлює нераціональну організацію роботи прибиральних машин і низьку ефективність виконуваних ними технологічних операцій очищення, внаслідок чого дотримування комунальними службами відповідних санітарно-гігієнічних, транспортно-експлуатаційних та естетичних вимог здебільшого пов'язане з невиправданими надмірними витратами.

Багато рекомендацій щодо організації та виконання технологічних операцій очищення дорожніх покриттів мають узагальнений характер, обумовлений відсутністю спеціальних досліджень, що призводить до значного діапазону прийнятих рішень в конкретних умовах експлуатаційного фону, зниження точності розрахунків і ефективності виконуваних заходів. Перш за все це пояснюється відсутністю методики обґрунтування режимів очищення дорожніх покриттів, яка б враховувала умови експлуатаційного фону різноманітних міських територій.

Існуючі організація і технологія прибиральних робіт не враховують необхідність забезпечення взаємної безпеки прибиральних машин та транспортно-пішохідних потоків на міських вулицях, а також зменшення втрат часу в транспортних пересуваннях.

Усунути зазначені недоліки можна шляхом оптимізації технологічного процесу очищення дорожніх покриттів. Враховуючи складність та багатогранність цієй проблеми першочерговим є визначення ролі організаційних та технологічних методів здійснення заходів щодо очищення дорожніх покриттів у забезпеченні належного їх санітарно-гігієнічного і транспортно-експлуатаційного стану.

У другому розділі викладені теоретичні засновки обґрунтування оптимального технологічного процесу очищення дорожніх покриттів, математичного забезпечення планування режимів очищення дорожніх покриттів і визначення експлуатаційної продуктивності прибиральних машин, а також модель взаємодії транспортного потоку з прибиральними машинами під час очищення ними дорожнього покриття.

Прибирання дорожніх покриттів та комплекс умов, у яких воно викону-ється, є складним процесом «взаємодії» прибиральної техніки з дорожнім покриттям. Крім того, характер такої взаємодії в значній мірі визначається параметрами транспортного і пішохідного руху, а також кліматичними умовами місцевості. Все це свідчить про необхідність перегляду усталеного підходу до вирішення проблеми очищення дорожніх покриттів.

Комплекс прибирального процесу запропоновано розглядати як функціонування структурно-логічної системи «дорожнє покриття - прибиральна техніка - вуличний рух - кліматичні умови» (система ПТРК), яка комплексно відображає взаємодію усіх її підсистем. Параметрами системи ПТРК є сталі та змінні характеристики її елементів.

До сталих параметрів відносяться такі, суттєва зміна яких відбувається лише після здійснення реконструктивних заходів. Вони визначаються ще на стадії проектування з можливістю незначної зміни в процесі експлуатації. Змінні параметри характеризують такі якості елементів системи, які змінюються у часі і за своєю фізичною природою можуть бути віднесені до ймовірних. Відмітною особливістю змінних параметрів (на деякому етапі і сталих) є те, що вони виражають динамічність системи ПТРК.

За характером зв'язків між елементами системи ПТРК можна виділити некерований елемент К, який зовнішньо впливає, і керовану систему ПТР, яку, можна оптимізувати. Оптимізація системи ПТР виконується за два етапи. На першому (базовому) етапі вирішуються питання оптимального функціонування системи з урахуванням впливу сталих параметрів, на другому - оперативне керування системою під впливом змінних її параметрів. Виходячи з цього задача оптимального вирішення системи ПТР на базовому етапі сформульована таким чином. Потрібно знайти такі значення параметрів системи х_1, х_2,…, х_n, кожен з яких мірою р_i по різному впливає на продуктивність робіт з очищення дорожніх покриттів П, щоб цільова функція

П = р_i х_i = max, (1)

при цьому повинні виконуватись балансові умови b_ri х_i с_r і межові умови х_i 0. Величини с_r в балансових умовах означають балансові ліміти затрат коштів, а b_ri - коефіцієнти капітальних вкладень, які визначають кількість затрат r-го рішення, необхідних для збільшення i-го параметра на одиницю виміру.

Базову оптимізацію системи ПТР можна здійснювати і за умови мінімізації коштів. У цьому випадку потрібно знайти множники ₁, _2,…, _m, щоб функція затрат З задовольняла умові

З = с_{r r} = min, (2)

при цьому повинні виконуватись побічні умови b_{ri r} р_i і межові умови

_r 0.

Основними питаннями, що вирішуються на базовому етапі оптимізації, є: проектування (реконструкція) дорожніх покриттів з урахуванням вимог механізованого прибирання; ліквідація джерел, що засмічують дорожні покриття, або зниження інтенсивності засмічування покриттів; розробка та впровадження методів, що запобігають утворенню ожеледиці та уторовуванню снігу на дорожніх покриттях; забезпечення належної міцності та рівності дорожніх покриттів; удосконалення конструкцій прибиральних машин та механізмів.

Оперативне керування технологічним процесом розглядається як система взаємодії керуючого пристрою У з об'єктом керування ПТР під впливом зовнішнього фактора К - кліматичних умов.

Задача оптимального оперативного керування технологічним процесом полягає у тому, щоб вибрати керування (0), (1),…, (Т-1), яке задовольняє умові (t) P_t так, щоб для відповідної траєкторії Х (0), Х (1),…, Х (Т) об'єкта керування Х (t+1) = F_t X(t), (t) при заданих початкових та кінцевих станах функціонал

J = f_t X (t), Y (t)= min, (3)

де X(t) = x₁ (t), x₂ (t),…, x_n (t) - вектор - функція множини змінних параметрів системи, які характеризують її стан в момент часу t;

Y(t) = y1 (t), y2 (t),…, yl(t) - вектор-функція множини можливих дій керуючого пристрою, кожна з яких може впливати на один або декілька вихідних змінних параметрів системи;

Р_t - область припустимих дій на об'єкт керування.

Оперативне керування технологічним процесом ставить задачу визначення режимів і конкретного часу виконання робіт з очищення, коригування маршрутів роботи прибиральних машин, виявлення ділянок вулично-дорожньої мережі, що потребують позапланового очищення, перерозподілу прибиральних машин на ділянках робіт, зниження транспортних втрат під час прибиральних робіт, регулювання стоянки автомобілів на проїзній частині вулиць, обмеження руху на ділянках робіт тощо.

Вихідним засновком обґрунтування режиму очищення дорожнього покриття є те, що ці роботи необхідно виконувати з такою частістю n або періодичністю t, за якою кількість сміття на покритті ніколи не буде перевищувати його гранично припустиме значення G з урахуванням показника якості прибирання К_я, тобто

n = U/GK_я або t = 24 GK_я /U, (4)

де U - інтенсивність накопичення сміття;

U = K_c(Q_п + U_N), (5)

де K_c - коефіцієнт сезонної нерівномірності накопичення сміття;

Q_п - добове накопичення сміття, величина якого залежить від проектного вирішення прилеглої території;

U_N - показник засмічування покриття внаслідок руху транспортних засобів.

Поняття чистоти дорожнього покриття визначається естетичним сприйняттям його засміченості за певною системою оцінних балів, тобто методом експертних оцінок. Згідно з цим значення G визначається функцією

G = f (A_j), (6)

де A_j - критерій чистоти j-ої класифікаційної групи дорожніх покриттів за функціональними ознаками;

A_j = f (A_rj / m; Q_j), (7)

де A_rj - оцінний бал чистоти покриття j-ої класифікаційної групи r-го експерта;

m - кількість експертів;

Q_j - фактична засміченість дорожнього покриття.

Експлуатаційна продуктивність прибиральних машин визначається протяжністю П пройденого шляху у режимі очищення дорожнього покриття протягом робочої зміни Т або директивного часу Т_дир з урахуванням втрат робочого часу за технічними, технологічними і організаційними причинами та обмежень параметрами експлуатаційного фону класифікаційних груп дорожніх покриттів:

для підмітально-прибиральних машин

П = uTK_в t_у t_у /(1 + К_v K_x) (t_у + t_в) (t_у + t_с), (8)

для поливально-мийних машин

П = uTK_в t_у /(1 + К_v K_x) (t_у + t_в), (9)

для розкидачів зимових технологічних матеріалів

П = uT_дир K_в t_р /(1 + К_v K_x) (t_р + t_з), (10)

для плужно-щіткових снігоочищувачів

П = uT_дир K_в /(1 + К_v K_x), (11)

для снігонавантажувачів

П = П_тT K_ж К_в t_з /(t_з + t_о), (12)

де u - робоча швидкість прибиральних машин;

K_в - коефіцієнт використання машин на лінії;

t_у, t_р, t_у - час, протягом якого відповідно витрачається запас води, зимових технологічних матеріалів, заповнюється бункер сміттям;

t_в, t_з, t_с - час, що затрачується машинами на холості переїзди для відповідно заправлення водою, завантаження зимовими технологічними матеріалами, вивантаження сміття;

К_v - коефіцієнт співвідношення робочої і транспортної швидкості руху прибиральних машин;

K_x - коефіцієнт холостих переїздів на маршруті прибирання;

П_т - технічна продуктивність снігонавантажувача;

K_ж - коефіцієнт завантаження живильника снігонавантажувача;

t_з - тривалість завантаження бункера розкидача зимовими технологічними матеріалами або самоскида снігом;

t_о - час, на який припиняється робота снігонавантажувача для зміни самоскидів.

Моделювання взаємодії транспортного потоку з прибиральними машинами ґрунтується на тому, що водії автомобілів, які рухаються за прибиральною машиною, для її об'їзду оцінюють кожний інтервал часу t між автомобілями, які рухаються на сусідній смузі, до тих пір, поки не виявлять прийнятний інтервал Т, що забезпечує безпечний виїзд їх на цю смугу руху. Приймаючи, що потік автомобілів інтерпретується як пуассонівський, а розподіл часових інтервалів між ними - експоненційний, маємо середню величину затримки автомобілів, які рухаються за прибиральною машиною:

= ( - u) (e^mT - mT - 1) / m, (13)

де i m - відповідно швидкість та інтенсивність транспортного потоку на сусідній смузі руху.

У третьому розділі роботи викладені методика і результати експериментальних досліджень параметрів технологічного процесу очищення дорожніх покриттів. Дослідженню підлягали типові фактори експлуатаційного фону, що суттєво впливають на параметри технологічного процесу, а також естетичне сприйняття засміченості дорожнього покриття. Роботи виконувались шляхом натурних обстежень умов експлуатації та засмічування дорожніх покриттів, аналізу їх планувальних та конструктивних вирішень, статистичних спостережень за роботою прибиральних машин. Потрібна кількість експериментальних вимірів визначалась на основі поняття про довірені інтервали з перевіркою на нормальний закон розподілу значень, що спостерігались, за критерієм Пірсона. Обробка даних експериментальних досліджень виконувалась із застосуванням кореляційного аналізу з перевіркою адекватності отриманих залежностей за критерієм Фішера.

Встановлено, що морфологічний склад сміття на дорожніх покриттях значно змінюється протягом року, внаслідок чого щільність його також змінюється в межах 0,31 - 1,45 т/м³. Залежність між добовим накопиченням сміття U_N (в г на 1 м лотка) та інтенсивністю руху транспорту N (тис. авт./год) з урахуванням частки вантажних автомобілів у транспортному потоці (в%) має вигляд

U_N = (3,3 + 0,16 ) N. (14)

Проектне вирішення прилеглої території може спричинити додаткове накопичення сміття Q_п в межах 5 - 80 г./м² за добу, а саме засмічування покриттів весною у 1,17 - 1,23 і осінню у 1,11 - 1,15 раза є більш інтенсивним у порівнянні з літнім періодом.

Візуальна оцінка чистоти дорожніх покриттів здійснювалась членами експертної комісії, у складі 12 представників комунальних служб, санепідемстанції та товариства охорони природи міста Києва за 5-бальною системою оцінок на дослідних ділянках вулично-дорожньої мережі з рівнем засміченості покриттів 9,4 - 1602 г./м^2. Встановлена емпірична залежність середнього оцінного бала А_с від рівня засміченості дорожнього покриття Q (г/м²) описується виразом:

3,15 + 17,9/ Q при Q 67

А_с =------------------------------------- (15)

3,685 - 0,004 Q при Q 67.

Виявлено вплив містобудівних умов на режим роботи прибиральних машин. Так, чим більша щільність вулично-дорожньої мережі, тим коротші холості переїзди під час прибирання вулиць однакової протяжності і менша транспортна швидкість руху прибиральних машин. Під час очищення прохідних внутрішньоквартальних проїздів холості переїзди прибиральних машин становлять 18 - 20%, а тупикових - 15 - 16% від їх змінної продуктивності. На вулицях з середньою відстанню між перехрестями 1,0 і 0,5 км цей показник становить відповідно 5-7 і 3-4% (рис. 3 і 4). Крім того, показано, які прийоми планувального вирішення дорожніх покриттів є недосконалими з позиції сьогодення і як вони ускладнюють технологічний процес очищення дорожніх покриттів.

Результати досліджень характеристик транспортних потоків у техноло-гічному процесі очищення дорожних покриттів дали змогу певним чином ко-регувати існуючі технологію і організацію прибиральних робіт.

У четвертому розділі викладені методики планування обсягів робіт з очищення дорожніх покриттів, розрахунку потреби в засобах механізації та затрат ручної праці для виконання розрахункових обсягів прибиральних робіт, технічні вимоги до засобів механізації прибирання дорожніх покриттів прибудинкових територій, а також практичні рекомендації щодо удосконалення проектних вирішень елементів вулично-дорожньої мережі і прибудинкових територій з урахуванням вимог механізованого прибирання їх дорожніх покриттів, організації і технології очищення дорожніх покриттів і забезпечення безпеки прибиральних робіт.

Методика планування обсягів робіт з очищення дорожніх покриттів полягає у визначенні розрахункових обсягів усіх видів прибиральних робіт, які потрібно виконувати як щоденно, так і протягом відповідного директивного часу, за даними площі та протяжності дорожніх покриттів, інтенсивності руху транспорту та пішоходів, гранично припустимих рівнів засміченості дорожніх покриттів, прийнятих режимів прибирання з урахуванням кліматичних, містобудівних та експлуатаційних умов. Методика розрахунку потреби в засобах механізації та затрат ручної праці ґрунтується на зіставленні розрахункових обсягів прибиральних робіт та експлуатаційної продуктивності машин та робітників з урахуванням виробничих показників організації їх роботи. При цьому передбачається, що підмітально-прибиральні та поливально-мийні машини, снігонавантажувачі залучаються до виконання розрахункових обсягів робіт протягом всієї робочої зміни або більш тривалого проміжку часу (півтори або дві робочі зміни), а плужнощіткові снігоочисники та розкидачі технологічних матеріалів - лише протягом відповідного директивного часу, регламентованого технологією зимового утримання міських вулиць та доріг. Загальний алгоритм планування очищення дорожніх покриттів наведений на.

Технічні вимоги до засобів прибирання дорожніх покриттів стосуються ширини очищення, керованості, маневрування, прохідності, питомого тиску на покриття та очищувальної здатності.

Основні вимоги, що пред'являються до планувальних вирішень елементів вулично-дорожньої мережі та прибудинкових територій, полягають в тому, що міцність конструкції дорожнього одягу повинна бути достатньою для витримання систематичних проїздів прибиральних машин у спорядженому стані, геометричні параметри планувальних вирішень елементів повинні відповідати технічним параметрам прибиральних машин і технології прибиральних робіт, поверхня дорожнього покриття повинна сприяти якісному очищенню і запобігати руйнації дорожнього одягу під дією робочих органів прибиральних машин на дорожні забруднення, а розміщення інженерного обладнання вулиць та інших об'єктів на дорожніх покриттях повинно забезпечувати максимальну доступність території для роботи прибиральних машин.

Висновки

1. Забруднення на дорожніх покриттях погіршують їх санітарно-гігієнічний та транспортно-експлуатаційний стан. Відомі методи планування, організації та виконання технологічних операцій очищення дорожніх покриттів недостатньо враховують кліматичні, містобудівні та експлуатаційні умови, що призводить до зниження точності розрахунків та ефективності виконуваних заходів. Покращання санітарно-гігієнічного та транспортно-експлуатаційного стану дорожніх покриттів забезпечується заходами, суть яких полягає в профілактиці засмічування покриттів, зниженні шкідливого впливу дорожніх забруднень на довкілля, видаленні та знешкодженні забруднень, а також у створенні безпечних умов праці та мінімізації перешкод для транспортно-пішохідного руху під час виконання прибиральних робіт.

2. Комплекс прибирального процесу запропоновано розглядати як функціонування структурно-логічної системи «дорожнє покриття - прибиральна техніка - вуличний рух - кліматичні умови». При цьому кожна складова частина системи розглядається локально з позицій продуктивності, якості та раціональних режимів очищення дорожніх покриттів за критеріями вартості робіт, впливу на довкілля, безпеки праці, перешкод для руху. Оптимізація прибирального процесу з метою забезпечення високої ефективності заходів щодо очищення дорожніх покриттів здійснюється на базовому (проектному) етапі і на етапі оперативного керування прибиральним процесом під час експлуатації дорожніх покриттів з використанням теорії лінійного програмування у вирішенні двоїстих задач.

3. Запропоновані математичні моделі розрахунку режиму очищення дорожніх покриттів, продуктивності, потреби в засобах механізації та затрат ручної праці для виконання необхідних обсягів прибиральних робіт комплексно враховують вплив кліматичних, містобудівних та експлуатаційних умов.

4. Показано, що з урахуванням планувальних параметрів дорожніх покриттів прибудинкових територій існуючий типаж прибиральної техніки необхідно доповнити засобами механізації класу 0,75, 1,5 і 2,0 по ширині очищення робочими органами. Це дозволить довести можливу площу механізованого прибирання з 72 до 94% від усієї площі удосконалених дорожніх покриттів прибудинкових територій міст України.

5. Показано, що очищення дорожнього покриття можна вважати якісним лише тоді, коли після проходу прибиральної машини залишкова кількість сміття на ньому не перевищує 5 г/м².

6. Розроблені рекомендації щодо проектування дорожніх покриттів дозволяють вивільнити від 8 до 10 робітників на кожні 100 тис. м² дорожніх покриттів прибудинкових територій, знизити річну вартість утримання покриттів на 25-30%.

7. Організація двоетапного вивезення сміття дозволяє підвищити ефективність технологічного процесу очищення дорожніх покриттів на 10 - 11% на кожні 10 км скорочення відстані транспортування його підмітально-прибиральними машинами магістрального типу і на 18 - 19% на кожні 4 км - машинами тротуарного типу.

8. Показано, що пункти заправки прибиральних машин водою доцільно розміщувати із розрахунку обслуговування кожним з них 40 км вуличнодорожньої мережі та з ув'язкою з технологічними маршрутами прибирання.

9. Виходячи з встановлених закономірностей і характеру взаємних перешкод між прибиральними машинами і транспортними потоками, що виникають під час очищення дорожніх покриттів, підмітально-прибиральні та поливально-мийні роботи, а також навантаження снігу на міських вулицях необхідно виконувати у години, коли інтенсивність руху транспорту в даному напрямку не перевищує 300 авт./год при наявності 2 смуг проїзної частини, 900 - при 4 смугах і 1500 - при 6 смугах.

10. Дотримання рекомендованих заходів безпеки під час очищення дорожніх покриттів дозволяє знизити ймовірність травмування працюючих і виникнення дорожньо-транспортних пригод не менше як на 20%.

Список опублікованих автором праць за темою дисертації

Фурманенко А.С. Ремонт и содержание городских улиц и дорог. - К.: Будівельник, 1986. - 80 с.

Фурманенко А.С. Безопасность движения на участках дорожных работ. - М.: Транспорт, 1989. - 92 с.

Фурманенко О.С., Пєтухов І.С., Мурза М.С. Прибирання та санітарне очищення населених місць. - К.: Будівельник, 1991. - 144 с.

Фурманенко А.С. Планирование комплексной механизированной уборки территории домовладений // Наука и техника в гор. хоз-ве. - К.: Будівельник. - 1986. - Вып. 61. - С. 22-27.

Фурманенко А.С. Пути снижения аварийности на участках дорожных работ // Автодорожник Украины. - 1986. - №3. - С. 48-50.

Фурманенко А.С. Производительность подметально-уборочных машин // Наука и техника в гор. хоз-ве. - К.: Будівельник. - 1987. - Вып. 64. - С. 38-41.

Фурманенко О.С. Аналіз ДТП на ділянках дорожніх робіт // Авто-мобільні дороги і дорожнє будівництво. - К.: Будівельник. - 1990. - Вип. 46. -

С. 93-95.

Фурманенко А.С. Параметры технологического процесса вывоза снега с городских улиц и дорог // Наука и техника в гор. хозве. - К.: Будівельник. - 1990. - Вып. 73. - С. 59-65.

Фурманенко А.С., Сухенько О.С. Использование метода экспертных оценок при назначении предельно допустимых уровней засоренности покрытий придомовой территории // Наука и техника в гор. х-ве. - К.: Будівельник. - 1991. - Вып. 76. - С. 43-48.

Фурманенко О.С. З урахуванням механізованого прибирання // Міське господарство України. - 1992. - №1. - С. 14-15.

Фурманенко А.С. Улучшение эксплуатационных качеств территории микрорайонов // Жилищное строительство. - 1992. - №3. - С. 25-28.

Фурманенко О.С. Експлуатаційна оцінка дорожніх покриттів прибу-динкових територій з позицій прибирання їх механізованим способом // Місто-будування та територіальне планування. - К.: КНУБА. - 1999. - Вип.3.-С. 14-17.

А. с. 1151865 СССР, МКИ G01N 15/14. Устройство для фиксации смета на дорожных покрытиях / А.С. Фурманенко, В.С. Чвак (СССР). -

№3548647/24-25; Заявл. 07.02.83; Опубл. 23.04.85, Бюл. №15. - 3 с.

А.с. 1620527 СССР, МКИ Е 01 F 9/00. Дорожный указатель/

А.С. Фурманенко (СССР). - №4412193/11; Заявл. 19.04.88; Опубл. 15.01.91, Бюл. №2. - 3 с.

Скорченко В.Ф., Фурманенко А.С. Технические средства для очистки дорожных покрытий придомовых территорий // Информационный листок

№001-99. - К.: КиевЦНТЭИ, 1999. - 3 с.

Фурманенко А.С. Методика планирования очистки дорожных пок-рытий городских территорий // Информационный листок №004-99. - К.: КиевЦНТЭИ, 1999. - 3 с.

Нормы предельно допустимой засоренности усовершенствованных пок-рытий придомовых территорий городов Украинской ССР: РТМ 204 УССР 169-89: Утв. Минжилкомхозом УССР 22.12.89 / Минжилкомхоз УССР. - К., 1990. - 4 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

Руководство по проектированию и благоустройству придомовых территорий с учетом требований механизированного содержания: Утв. Мин-жилкомхозом УССР 03.01.90 и Госстроем УССР 19.02.90. - К.: Будівельник, 1990. - 32 с. (Авторы: А.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

Норми витрат матеріалів на експлуатацію міських вулиць та доріг:

КТМ 204 України 006-92: Затв. Держжитлокомунгоспом України 04.03.92 /Держжитлокомунгосп України. - К., 1992. - 84 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько, Р.О. Шир).

Інструкція про порядок проведення ремонту та утримання об'єктів міського благоустрою: КДІ-204-12 Укр. 214-92: Затв. Держжитлокомунгоспом України 24.12.92: Строк впровадження в дію з 01.01.93 / Держжитлокомунгосп України. - К., 1992. - 130 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

Єдині правила ремонту і утримання автомобільних доріг, вулиць, за-лізничних переїздів, правила користування ними та охорони: Затв. Кабінетом Міністрів України 30.03.94 / Кабінет Міністрів України. - К., 1994. - 13 с. (Автори: В.Г. Папуша, Ф.П. Гончаренко, О.С. Фурманенко та інші).

Технічні правила ремонту і утримання міських вулиць та доріг: КТМ 204 України 010-94: Затв. Держжитлокомунгоспом України 27.12.94: Строк впровадження в дію з 01.01.95 / Держжитлокомунгосп України. - К., 1995. -

52 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

Правила розміщення та обладнання зупинок міського електро - та ав-томобільного транспорту: КДП-204/12 Україна 240-95: Затв. Держжитлоко-мунгоспом України 15.05.95 / Держжитлокомунгосп України. - К., 1995. - 14 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

ДСТУ 3090-95. Безпека дорожнього руху. Організація робіт з експлу-атації міських вулиць та доріг. Загальні положення. - Введ. 01.07.96. - К.: Держстандарт України, 1995. - 10 с. (Автори: О.С. Фурманенко, О.С. Сухенько).

Размещено на Allbest.ru