Размещено на http://www.allbest.ru/

Кафе на 50 чоловік з бібліотекою

1. Архітектурна частина

1.1 Загальні дані

Проект будівництва літературного кафе в м. Вінниця на вул. Келецькій розроблений у відповідності до діючих на території України будівельних, технологічних, екологічних, санітарних та протипожежних норм та правил. Всі проектні рішення визначені на основі функціонального призначення приміщень, особливих вимог до мікроклімату приміщень, умов освітленості і у відповідності до вимог будівельних норм та правил.

Проект будівлі розроблений для звичайних умов будівництва в ІІ кліматичній зоні. Прийнята розрахункова температура повітря (зимова) -20 °С. Орієнтація будівлі - широтна. Клас будівлі -ІІ. Ступінь довговічності - ІІ. Ступінь вогнестійкості - ІІ. Розрахункове вітрове навантаження - 0,44 Кпа.

1.2 Характеристика земельної ділянки та опис організації рельєфу

Проект літературного кафе проектується на земельній ділянці, розташованій на території м. Вінниці, по вул. Келецькій. Рельєф ділянки спокійний, з ухилом в північно-східному напрямку, перепад позначок до 2 м в межах благоустрою. В абсолютному значенні відмітки коливаються від 113,00 до 119,00 м в межах благоустрою.

Розміщення закладу показано на схемі планувального рішення благоустрою. Для забезпечення технологічного та протипожежного обслуговування використовуються існуючі автомобільні дороги з асфальтовим покриттям. При розробці генплану були враховані такі фактори: характер рельєфу, орієнтація по сторонах світу, напрямки панівних вітрів, що пов'язано з відповідними вимогами ДБН Б.1.4-1-93 «Планування та забудова міст і сільських поселень». Розміри ділянки 35*43 м. Земельна ділянка знаходиться на відстані 20 метрів від головної дороги.

Загальна характеристика району будівництва:

Глибина промерзання ґрунту - 0,9 м.

Нормативне снігове навантаження для ІV району - 1,4 кПа.

Швидкісний напір вітру для ІІІ району - 0,5 кПа.

Розрахункова зимова температура зовнішнього повітря згідно [7]:

- середня для найбільш холодної п'ятиденки - 25 С;

- середня для найбільш холодної доби - 29 С;

- абсолютна мінімальна - 36 С.

Ґрунтові води на час проведення вишукувальних робіт відсутні до глибини розвідування 3,8 м.

1.3 Загальна характеристика проектованої будівлі

Об'ємно-планувальні рішення.

Будівля, що проектується в плані складної конфігурації, має три поверхи, з максимальними розмірами в осях 23,9х19,0 м. За відмітку ±0.000 умовно прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху. Висота приміщень першого поверху 5.1 м. Висота другого поверху 3.8 м. Висота приміщень третього поверху також 3.8 м. Зв'язок між приміщеннями здійснюється через горизонтальні комунікації - коридори та вертикальні - сходи, що поєднують поверхи.

Будівля має власну систему водопостачання, автономне опалення, що забезпечує наявність гарячої води цілодобово. Цілодобове кондиціювання повітря в усіх приміщеннях.

Всі приміщення закладу можна розділити на чотири основні групи: основні, адміністративні, обслуговуючі, підсобні. До першої групи відносяться всі приміщення, які призначені для відвідувачів, що самообслуговуються: бібліотека та виставкова зала. До другої групи - адміністративні приміщення (кабінет директора та бухгалтерія). До третьої групи входять: приміщення загального призначення і користування (туалет), та приміщення, які надають послуги (гардероб, основна зала кафе). До четвертої групи відносяться складські приміщення (підсобні приміщення).

Знайомство з спорудою кафе починається з тамбуру, в якому знаходяться різні приміщення громадського призначення (гардероб, місце очікування, туалет, сходова клітина).

На території запроектованої будівлі розташована відкрита автостоянка. Навколишня територія і саме кафе освітлюється цілодобово.

Відомості про функціональне призначення будівлі та опис функціонального процесу.

Метою є розвиток молоді у сфері мистецтва такого як література та живопис, ознайомлення з сучасною літературою, цікавими поетами, письменниками та художниками.

Кафе включає в свій склад п'ять основних функціональних груп приміщень: групу приміщень для відвідувачів, групу виробничих приміщень; групу складських приміщень; групу адміністративно-побутових приміщень і групу технічних приміщень.

Відомість опорядження приміщень

Найменування або номер приміщення	Вид опорядження елементів інтер'єрів
	Стеля	Площа М2	Сніни або перегородки	Площа М2
Тамбур (1)	Бетонна стеля	6,3	Декоративна біла цегла	43,4
Гардероб(2)	Бетонна стеля	6,7	Декоративна біла цегла	50,8
Місце очікування (3,14,23)	Бетонна стеля	7,3	Декоративна біла цегла	52,7
Туалет для відвідувачів (4,15,24)	Бетонна стеля	8,4	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування	54,5
Кухня (з гардеробом для персоналу та санвузлом) (5)	Бетонна стеля	84,6	Високоякісне шпакл., водоем. Фарбування Декоративна біла цегла	168,4
Головний зал кафе (6)	Бетонна стеля	104,7	Високоякісне шпакл., водоем. Фарбування Декоративна біла цегла	242,4
Тамбур (з коридором) (8)	Бетонна стеля	14,6	Декоративна біла цегла	134,2
Гримерка (9,10)	Бетонна стеля	32,8	Декоративна біла цегла	120,3
Ресепшн (13)	Бетонна стеля	21,8	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування	39,8
Бухгалтерія (16)	Бетонна стеля	26,9	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування	78,9
Кабінет директора(17)	Бетонна стеля	51,3	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування	81,5
Бібліотека(18)	Бетонна стеля	126,1	Високоякісне шпакл., водоем. Фарбування Декоративна біла цегла	169,2
Підсобне приміщення (19,28)	Бетонна стеля	26,4	Декоративна біла цегла	107,1
Підсобне приміщення (склад картин) (25)	Бетонна стеля	27,8	Декоративна біла цегла	98,4
Виставковий зал(картин) (26)	Бетонна стеля	272,2	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування Декоративна біла цегла	299,2
Сходова клітина(31)	Високояк. шпакл., водоем. фарбування	10,2	Високоякісне шпакл., водоем. фарбування	53,3

Опис оздоблення фасаду.

Фасади будівлі виконані також в індустріальному стилі в поєднані з ландшафтним дизайном (наприклад як яблуні, що ростуть поряд з будівлею підкреслюють червоні рами на вікнах). Весь фасад комплексу виконаний темно-оливковою шпаклівкою, яка створює ілюзію, що будівля повністю виконана з моноліту. Зовнішній вид - лаконічний, мінімалістичний. Проводиться чітке членування поверховості, яке виділяється поступовим збільшенням радіусу лівої частини будівлі. Вона ніби наростає з кожним поверхом, що дає нам чудові падаючі тіні на фасадах. Всі панорамні вікна виконані з дзеркального скла, окрім кількох: вікно, в якому видно рух людей по гвинтових сходах, з кабінету директора та всі вікна на третьому поверсі.

Наявні тераси. На першому поверсі розташований зручний напівкруглий диван з столиком для великої компанії, з тераси гарно видно озеро та кущі троянд, які повторюють контури будівлі і посаджені на півколом. На другому поверсі тераса веде з бібліотеки, на ній розташовані крісла, сидячи в яких можна читати книги або просто насолоджуватись гарним днем. Зовнішні бокові двері - металеві, двері з головного фасаду - пластикові.

Техніко-економічні показники об'єкта громадського призначення

№ з/п	Показник	Одиниця виміру	За проектом
1	Поверховість	3
2	Умовна висота будинку	13,9 м
3	Загальна площа	1039,2 м?
4	Корисна площа	964,6 м?
5	Розрахункова площа	861,9 м?
6	Загальний будівельний об'єм	4859,8 м?

Техніко-економічна оцінка будівлі

Для громадських будівель коефіцієнт К? підраховуються за формулою:

К?,

де - розрахункова площа будівлі;

- корисна площа будівлі.

К?= 0,89

Також підраховується коефіцієнт доцільності об'ємного рішення К? за формулою:

К?,

де - будівельний об'єм.

К?= =5,03.

2. Конструктивний розділ

2.1 Опис конструктивної схеми будівлі

Конструктивна схема - будівля прийнята з залізобетонним монолітним каркасом та несучими цегляними стінами. Просторова жорсткість будівлі забезпечується спільною роботою стін, колон та перекриття, через жорстке з'єднання між собою та фундаментами. Колони мають круглий переріз діаметром 300 мм та прямокутний переріз діаметром 400 мм. Фундамент старанного типу під колону має розміри 1500х1500, глибина закладання становить 1050 мм. Під несучі стіни будівлі використаний збірний залізобетонний фундамент, шириною подушок 1200 мм під зовнішні стіни та 1400 мм під внутрішні, а також шириною фундаментних блоків 510 мм під зовнішні та 380 мм під внутрішні стіни. Повна глибина закладання фундаментів на відмітці 1400 мм.

2.2 Визначення розмірів сходової клітки із розбивкою сходів

Сходи збірні монолітні набираються за рахунок східців по ГОСТ 8717.1-84.

Розраховуємо трьох маршові сходи, з першого поверху на другий, маючи такі вихідні дані: Н пов = 5,1 м.

ширина маршу, а = 1,2 м, похил маршу, і = 1:3

Розмір східця 150 х 300 мм. ширина сходової клітини В= 1200* 2 + 500 = 2900 мм.

Висота маршу:

Н = 1,7 м.

Кількість присхідців в одному марші становить: п = 1700/ 150= 11

Кількість проступів п+1=11 +1= 12

Довжина горизонтальної проекції маршу:

а = 300 x 12 = 3600 мм.

Довжина сходової клітки: А = а + 2с = 3600+ 3* 1200 = 7200 мм. Таким чином, розміри сходової клітки становлять 7200 х 3600 мм. Виконуємо графічну розбивку сходів:

Розраховуємо двомаршові сходи, з другого поверху на третій, маючи такі вихідні дані: Н пов = 3,8 м.

ширина маршу, а = 1,2 м, похил маршу, і = 1:2

Розмір східця 150 х 300 мм. ширина сходової клітини В= 1200 * 2 + 500 = 2900 мм.

Висота маршу:

Н = 1,9 м.

Кількість присхідців одному марші становить: п = 1900/ 150= 13

Кількість проступів п+1=13 +1= 14

Довжина горизонтальної проекції маршу:

а = 300 x 14 = 4200 мм.

Довжина сходової клітки: А = а + 2с = 4200+ 2* 1200 = 6600 мм. Таким чином, розміри сходової клітки становлять 6600 х 4200 мм.

Такі самі сходи використовуються і для виходу на покрівлю.

Виконуємо графічну розбивку сходів:

Розраховуємо гвинтові сходи з першого поверху на другий, маючи такі вихідні дані: Н пов = 5,1 м.

ширина маршу, а = 1,2 м

Розмір східця -150 х 300 мм. ширина сходової клітини В= 4000 мм.

Висота маршу:

Н = 5.1 м.

Кількість присхідців одному марші становить: п = 5100/ 150= 34

Кількість проступів п+1=34 +1= 35

Довжина горизонтальної проекції маршу:

а = 300 x 35 = 10500 мм.

Розраховуємо гвинтові сходи з другого поверху на третій, маючи такі вихідні дані: Н пов = 3,8 м.

ширина маршу, а = 1,2 м

Розмір східця -150 х 300 мм. ширина сходової клітини В= 4000 мм.

Висота маршу:

Н = 3,8 м.

Кількість присхідців одному марші становить: п = 3800/ 150= 25

Кількість проступів п+1=25 +1= 26

Довжина горизонтальної проекції маршу:

а = 300 x 26 = 7800 мм.

2.3 Прийняті конструктивні рішення окремих елементів будівлі

Фундаменти

Фундаменти під зовнішні та внутрішні стіни будинку із збірного залізобетону, шириною подушок 1200 мм під зовнішні стіни та 1400 мм під внутрішні, а також шириною фундаментних блоків 510 мм під зовнішні та 380 мм під внутрішні стіни. Під заокруглені частини будівлі використаний моноліт такою ж шириною як збірний залізобетонний фундамент. Повна глибина закладання фундаментів на відмітці 1400 мм.

Фундамент під колону використовується стаканного типу з розміром 1500х1500 мм. Подушка має три сходинки.

Горизонтальна гідроізоляція на відм. -0,300 виконується з двох шарів гідроізолу на бітумній мастиці. Вертикальна гідроізоляція виконується із двох шарів гарячої бітумної мастики.

Основою фундаментів служать грунти суглинок жовто-бурий, гумусований з ходами землериїв, напівтвердий, просідний зі слідуючими фізико-механічними властивостями: Е=7 мПа, C_II=11 кПа, ц_II=16⁰, Р_SL=90 кПа; та суглинок жовтий з карбонатами, напівтвердий, просідний зі слідуючими фізико-механічними властивостями: Е=12 мПа, C_II=14 кПа, ц_II=20⁰, Р_SL=160 кПа. Підошва фундаментів має позначку - -1,500 м

Стіни

Стіни виконуються з цегли, зовнішні шириною 510 мм, внутрішні - 380 мм.

Колони - монолітні з бетону класу В30, діаметр - O 300 мм, армовані арматурою класів А500С; А240С по ДСТУ 3760-98.

Перегородки виконуються:

- в сухих приміщеннях гіпсокартонні товщиною 150 мм;

- в вологих приміщеннях цегляні товщиною 120 мм, з армуванням сітками з O5ВІ.

З'єднання елементів будівлі нижнього поверху з елементами поверху виконується за допомогою випусків з колон та стін ядер жорсткості в рівні верху плит перекриття.

Перекриття та покриття - плити товщ. 220 мм з монолітного бетону класу В30 армоване арматурою класів А500С; А240С по ДСТУ 3760-98.

Перекриття заливається по всій формі будівлі суцільно. Для кращої жорсткості будівлі перекриття поєднується з колонами. Також використовують залізобетонні кругло пустотні плити перекриття товщиною 220 мм, в даному випадку запроектовані плити ПК36.15 та ПК36.10.

Покрівля запроектованого кафе розроблена плоска суміщена. Вона починається на відмітці +12.000 и завершується на - +12.400 Покрівля розчленована невеликими бетонами конструкціями, Це членування використано для гарного водовідведення, яке проведено всередині внутрішніх несучих стін, всього запроектовано 2 водоприймальні воронки. Грамотно встановлена водовідвідна система здатна за короткі терміни утилізувати воду. При правильному технічному обслуговуванні і постійному очищенню система прослужить не одне десятиліття.

Переваги цього покриття - придатний для повсякденній експлуатації людиною, економічне фінансування, ідеальне технічне рішення, теплоізоляційні властивості, забезпечує відмінний мікроклімат, розумне використання дощових вод.

2.4 Санітарно-технічне та інженерне обладнання будівлі

Інженерне обладнання будівлі складають:

- Водопровід - від загальної мережі, але також має власну арт-скважину;

- каналізація - підключена до міської мережі;

- Водостік - внутрішній, організований.

- Опалення - електричне.

- Вентиляція - природна, штучна. В штучній використовується рекуператорна система для кращого охолодження літом і для додаткового нагрівання взимку.

- гаряче, водопостачання - автономне від котельні

- електрообладнання - від мережі напругою 380/220 V;

- телефон, радіо - підключається до зовнішньої мережі.

3. Планувальні рішення та благоустрій території

«Предмет планування» та благоустрою населених міст передбачає вивчення сучасних методів організації та планування структури сучасного міста, благоустрою та озеленення міст та населених пунктів, міських вулиць, доріг, скверів та бульварів, стоянок та зупинок міського громадського та індивідуального транспорту, відомості про благоустрій приміських і зелених зон відпочинку.

Планування населених міст повинне опиратися на закони України, що мають значення для містобудування, і регіональних програмах для вирішенню соціальних, економічних та екологічних проблем.

Благоустрій населених пунктів - комплекс робіт з інженерного захисту, розчищення, осушення та озеленення території а також соціально-економічних організаційно-правових та екологічних заходів з покращення мікроклімату санітарного очищення, зниження ліній шуму та інше, що здійснюється на території населеного пункту з метою її раціонального використання, належного утримання та охорони, створення умов що до захисту, відновлення сприятливого для життєдіяльності людини в довкіллі.

Благоустрій населених пунктів передбачає:

Розроблення і здійснення ефективних і комплексних заходів з утримання території населених пунктів у належному стані, їх санітарного очищення, збереження об'єктів загального користування, а також переробних ландшафтів, інших природних комплексів і об'єктів;

Організація належного утримання та раціонального використання території, будівель, інженерних споруд та об'єктів рекреаційного, природоохоронного, оздоровчого, історико-культурного та іншого призначення.

На вулицях рослини, дерева висаджують на роздільних смугах між проїзною частиною і тротуарами 5-6 смуг в один ряд, на 7-9 м у два ряди якщо орієнтація вулиці широтна то ряди дерев рекомендується розміщувати вздовж південного боку тротуарів для створення на ньому затінку якщо дерева і кущі розміщуються поблизу будинків і підземних комунікацій слід дотримуватися правил що до їх віддалення. Вздовж паркових доріг, пішохідних вулиць та велосипедних доріжок можна формувати алеї які бувають відкритого і закритого типу.

Відкриті алеї не створюють суцільного зеленого покриву для них підбирають дерев'янисті рослини з витягнутими стрімко в гору гілками без розлогих крон.

Сьогодні, ландшафтна архітектура - це частина архітектури, яка займається організацією оточуючого ландшафту з метою пристосування його для практичних і естетичних потреб людини. За допомогою компонентів природного ландшафту - рельєфу ґрунтів клімату водних поверхонь створюється необхідне людині природне середовище.

3.1 Опис організації рельєфу вертикальним плануванням

Вертикальним плануванням територій - називають заходи з організацій поверхні цієї території з метою пристосування рельєфу місцевості до вимог міського будівництва.

Вертикальне планування території мікрорайону вирішує такі завдання:

1. Створення нормальної поверхні для забудови спорудами всіх видів, необхідних при будівництві населеного місця;

2. Створення сприятливих умов для відводу з планувальної території поверхневих вод;

3. Створення нормальних умов для руху міського транспорту і розташування підземних інженерних мереж;

4. Організації рельєфу при наявності несприятливих фізико геологічних умов (затоплення території, підтоплення її ґрунтовими водами, утворення ярів, зсуви);

5. Надання рельєфу найбільшої архітектурної виразності.

Комплексне вирішення всіх завдань вертикального планування повинно досягатися при найменших обсягах земельних робіт, що передбачає максимальне збереження існуючого природного рельєфу. При цьому необхідне дотримання балансу земляних робіт. Переміщення земляних мас повинно бути мінімальним.

У проекті вертикального планування визначають необхідні для будівництва вертикальні позначки кутів і входів у будинки, елементів вулиць і проїзди, а також усіх точок проектованих територій. Мережа вулиць є «кістяком», на якому будується організація рельєфу міста. З трасування вуличної мережі починають проектування його вертикального проектування.

Ухил вулиць, міста влаштовують з врахуванням умов безпеки руху

транспорту (максимальний ухил) і кращого стоку води (мінімальний ухил). Допустимі ухили міських вулиць за ДБН у межах 0,004-0,06.

Величину ухилу визначають у промілях - десята частина відсотку

i=^h/_l(0. 005,0.02 або 0,5^о/_оо, 2 ^о/_оо)

Вузлові точки вертикального планування - позначки перетину осей основних вулиць міста.

Абсолютні позначки існуючого рельєфу у даній точці називаються чорними, а проектовані відповідно до потрібних ухилів вулиць - червоними.

Вертикальне планування мікрорайону здійснюється створенням системи площин з ухилами внутрішньо квартальних проїздів або зовнішніх меж мікрорайону. Отже, мережа внутрішньо квартальних проїздів створює «кістяк» всього проектного рельєфу між магістральних територій і є опорою для проектування усіх її елементів.

Н_чорА = Н_мол чор. + * 0,5

Н_черА = Н чор. + 0,2

Н_чорВ = Н_мол чор. + * 0,5

Н_черВ = Н чор. + 0,2

І_пр=

L =

L₁ =

L₂ =

L₃ =

3.2 Розрахунок картограми земляних робіт

В проектах вертикального планування, виконаних методом проектних горизонталей, розрахунок об'ємів земляних робіт можна виконати лише побудову плану земляних мас (картограма земляних мас).

Для цього в плані з контуром забудови розбиваються на квадрати відповідно з будівництвом кордонів сітки.

(1) H_черв = 114,4 + * 2 =115,8

H_чор = 113,00

h = 2,8

(2) H_черв = 114,4

H_чор = 111,0 + * 2 =112,1

h = 2,3

(3) Н_черв = 112,6

Н_чор = 111,00 + * 2 =111,5

h = 1,1

(4) Н_черв = 111,00

Н_чор = 111,00 + * 2 =111,3

h = -0,3

(5) Н_черв = 117,3

Н_чор = 117,00 + * 2 =117,2

h = 0,1

(6) Н_черв = 115,8

Н_чор = 115,00 + * 2=116,00

h = -0,2

(7) Н_черв = 113,6 + * 2 =114,9

Н_чор = 113,0 + * 2 =114,7

h = 0,2

(8) Н_черв = 112,00

Н_чор = 113,00 + * 2 =114,1

h = -2,1

(9) Н_черв = 119,6

Н_чор = 119,0 + * 2 =119,5

h = 0,1

(10) Н_черв = 118,2

Н_чор = 117,00 + * 2 =117,9

h = 0,3

(11) Н_черв = 116,6 + * 2 =118,3

Н_чор = 115,00 + * 2 =116,6

h = 1,7

(12) Н_черв = 116,00

Н_чор = 115,00 + * 2 =115,9

h = 0,1

(13) Н_черв = 120,00

Н_чор = 119,00 + * 2 =120,6

h = -0,6

(14) Н_черв = 118,6

Н_чор = 117,00 + * 2 =118,8

h = -0,2

(15) Н_черв = 117,2

Н_чор = 117,00 + * 2 =117,3

h = - 0,1

(16) Н_черв = 116,4

Н_чор = 115,00 + * 2 =116,5

h = -0,1

В залежності від характеру рельєфу квадрати розмічаються зі стороною 10,20,25,40 або 50 м. На даній ділянці використано квадрати кроком 50х50 та 50х25 м. Якщо територія має складну конфігурацію при розбивці сітки можуть утворювати фігури що відрізняються від квадратів. В кути квадрата вписують в існуючі в проекті відмітки інтерполяція між відповідно чорними і червоними горизонталями а також різницю між ними (робочої відмітки). Між кутами квадрата між різнозначними робочими відмітками (насип + зріз -).

Визначаємо точку земляних робіт:

Де: X - відстань від точки до h1 до нульової точки в м.

h1 і h2 - абсолютні значення, різниця робочих відміток в м.

L - відстань між точками взаємних відміток в м.

(3 - 4) Х = * 25 = 19,6 м.

(4 - 8) Х = * 50 = 6,25 м.

(2 - 6) Х = * 50 = 46 м.

(5 - 6) Х = * 50 = 16,7 м.

(6 - 7) Х = * 50 = 25 м.

(6 - 10) Х = * 50 = 20 м.

(8 - 12) Х = * 50 = 47,7 м.

(7 - 8) Х = * 25 = 2,2 м.

(9 - 13) Х = * 25 = 3,6 м.

(10 - 14) Х = * 25 = 15 м.

(11 - 15) Х = * 25 = 23,6 м.

(12 - 16) Х = * 25 = 12,5 м.

Шляхом з'єднання суміжних точок нульових робіт проводять лінії насипу та зрізу. Об'єм земляних робіт в квадратах де не проходить лінія земляних робіт

V = * S

S квадрату = a * b

Де hi - робоча відмітка кутів

S - площа квадрату м²

V - об'єм квадрату

(I_кв) S_з = 66,6

V_з = * 66,6 = 4,44 м³

(Iа_кв) S_н = 2433,4

V_н = * 2433,4 = 2530,7 м³

(II_кв) S_з = 50

V_з = * 50 =3,3 м³

(IIа_кв) S_н = 2450

V_н = * 2450 =1764 м³

(III_кв) S_з = 333

V_з = * 333 = 222 м³

(IIIа_кв) S_н = 2167

V_н = *2167 = 216,7 м³

(IV_кв) S_з = 250

V_з = * 250 = 16,7 м³

(IVа_кв) S_н = 2250

V_н = * 2250 = 990 м³

(V_кв) S_з = 705

V_з = * 705 = 423 м³

(Vа_кв) S_н = 545

V_н = * 545 = 117,1 м³

(VI_кв) S_з =543,8

V_з = * 543,8 = 1155,6 м³

(VIа_кв) S_н =706,2

V_н = * 706,2 = 282,5м³

(VII_кв) S_з = 785

V_з = * 785 = 510,3 м³

(VIIа_кв) S_н = 465

V_н = * 465 = 46,5 м³

(VIII_кв) S_з = 285

V_з = * 285= 21,4 м³

(VIIIа_кв) S_н= 965

V_н = * 965= 699,6 м³

(ІХ_кв) S_з = 347,5

V_з = * 347,5 = 17,4 м³

(ІХа_кв) S_н = 902,5

V_н = * 902,5 = 406,1 м³

Площа фігур та регулярний розрахунок повних та не повних квадратів вписуються на кресленні. Згідно розрахункам

V_н - 14303,9 м³ - об'єм насипу

V_з - 2373,8 м³ - об'єм зрізу.

Література

будівля земельний схід конструктивний

1. Буга П.Г. Гражданские, промышленные и сельскохозяйственные здания. - М.: Высшая школа, 1987. - 351 с.

2. Петришин Г.П., Обідняк М.М. Архітектурна графіка. - Л.: РАСТР-7, 2009. - 271 с.

3. ДБН 360-92** Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень.

4. Тосунова М.И., Гаврилова М.М., Полешук И.В. Архитектурное проектирование. - М.: Высшая школа, 1988. - 288 с.

5. Бархин Б.Г. Методика архитектурного проектирования: учебно - методическое пособие для вузов. В М.: Стройиздат, 1982. - 224 с.

6. ДБН В.2.6-14-97 Конструкції; будівель та споруд. К. Держкоммістобудування, 1998.

7., Кучерявий В.П. Озеленення населених місць, - Львів: Світ, 2005. - 456 с.

8. Лінда С.М. Архітектурне проектування громадських будівель і споруд: Навч. посібник. Львів: Видавництво Національного університета «Львівська політехніка», 2010. | 608 с.

9. Сапелин А.Ю. Основы садового дизайна. Садовые композиции. - М.: ЗАО «Фитон +», 2008. - 80 с.

10. Эрнест Нойферт. Строительное проектирование /Пер. с нем. - М.: Стройизат, 1991. - 392 с.

11. Йожеф Косо. Лестницы. Дизайн и технология /Пер. с венг. - М.: Контэнт, 2007.1 184 с.

12. Котеньова З.І. Архітектура будівель і споруд, - Харків: ХНАМГ, 2007. - 170 с.

13. Майк В. Лин. Современный дизайн /Пер. с англ. - М.: Астрель, 2010. - 199 с.

14. Маклакова Т.Г., Наносова С.М., Шарапенко В.Г., Балакина А.Е. Архитектура: Учебник. - М.: Издательство АСВ, 2004. - 464 с.

15. Михайлов С., Кулеева Л. Основы дизайна. - Казань: «Новое знание», 1999. - 240 с.

16. Энтони Уайт, Брюс Робертсон. Архитектура. Формы. Конструкции. Детали /Пер. с англ. - М.: Астрель, 2005. - 111 с.

17. Шварцман A.C., Рабинович Г.Р., Свердлов И.Ш., Лоодус О.Г. Инженерное оборудование индивидуального дома. - М.: Строийздат, 1993. - 134 с.

18. Казбек-Казиев З.А. Архитектурные конструкции. - М.: Высшая школа, 1989. - 209 с.

19. Тосунова М.И. Курсовое и дипломное архитектурное проектирование: Учеб. пособие для строит, техникумов. - М.: Высшая школа, 1983. - 143 с.

20. Дідик В.В., Павлів А.П. Планування міст. Львів: Видавництво Національного університету «Львівська політехніка», 2006. - 412 с.

21. Антал Я., Кушнир Л., Сламень И., Гавранкова Б. Архитектурное черчение /Пер. со словацкого. - К.: Будивэльник, 1980. - 127 с.

22. Тиц A.A. Основы архитектурной композиции и проектирования. - К.: Вища школа, 1976. - 256 с.

23. Тосунова М.И. Планировка городов и населенных мест: Учебник для техникумов. М.: Высшая школа, 1986. - 207 с.

24. Александр Ott. Курс промышленного дизайна. - ХПИ, 2005. - 160 с.

25. Дэбнер Д. Школа графического дизайна. - Рипол Классик, 2007. - 192 с.

26. Рунге В.Ф., Манусевич Ю.П. Эргономика в дизайне среды. Учебное пособие. - Архитектура-С, 2005. - 328 с.

Размещено на Allbest.ru