Технічна характеристика житлового будинку

Размещено на http://www.allbest.ru/

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

1.Технічна характеристика житлового будинку

2. Норми витрат води споживачами, вільні напори і норми стояків від санітарних приладів

3. Господарсько-питний водопровід холодної води

3.1 Конструювання мережі

3.2 Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу

3.3 Розрахунок внутрішньо-квартального водопроводу

3.4 Підбір лічильника води

3.5 Визначення потрібного напору в міському водопроводі

4.Каналізаційна мережа

4.1 Конструювання мережі

4.2 Визначення розрахункових витрат

4.3 Розрахунок діаметрів та похилів трубопроводів

Поверхові трубопроводи

Трубопроводи стояків

Трубопроводи випусків

Внутрішньо-квартальна мережа

5.Внутрішні водостоки

6. Специфікація матеріалів на систему

Висновки

Література

1.Технічна характеристика житлового будинку

Запроектований житловий будинок знаходиться в м. Хмельницький та має 7 поверхів. У будинку знаходяться по 3 квартири на кожному поверсі. Висота поверху 2,9м, горище висотою 2,5 м, підвал висотою 2,2 м. Товщина міжповерхового перекриття 0,3м. За позначку 0,000 прийнято позначку чистої підлоги 1-го поверху, вона складає 12,600. Різниця відміток підлоги 1-го поверху та поверхні землі 0,5м, тобто відмітка землі становить 12,100. Глибина промерзання ґрунту в даній місцевості складає 0,7 м, що становить 11,400 м. Ґрунт у районі будівництва з гарною несучою здатністю. Будинок знаходиться в місцевості з плавним рельєфом. Територія навколо будинку упоряджена.

Загальна житлова площа квартир складає 52,17; 24,50 та 44,76м2 відповідно. В кожній квартирі наявні ванна кімната, туалет та кухня.

Міський водопровід: діаметр 250мм, відмітка осі 8,200 м, мінімальний гарантійний напір 32 м.

Міська каналізація: діаметр 400 мм, відмітка лотку в колодязі 7,500 м.

2. Норми витрат води споживачами, вільні напори і норми стояків від санітарних приладів

вода гідравлічний напор водосток

Норми витрати води у житлових будинках квартирного типу встановлені на одного мешканця в залежності від ступеню благоустрою будинку.

Для житлового будинку квартирного типу з ваннами довжиною від 1500 до 1700мм, обладнаними душами норми витрат води на 1 мешканця становлять:

1) за середню добу

- загальна q= 250л;

- гаряча q=105л;

- холодна q= q- q=145л;

2) за добу найбільшого водоспоживання:

- загальна q = 300л;

- гаряча q=120л;

- холодна q= q- q=180л;

3) за годину найбільшого водоспоживання:

- загальна q = 15,6л;

- холодна або гаряча q=q=10л;

4) витрати води приладом:

- загальна q=0,3л/с; q =300л/год;

- холодна або гаряча q= q=0,2л/с; q= q=120л/год;

Вільні напори перед змішувачами води санітарних приладів, H,м:

- умивальниця: 2м;

- мийниця: 2м;

- ванна зі змішувачем: 3м;

- унітаз зі змивним бачком : 2м.

Витрати стоків від санітарних приладів, q л/с:

- умивальниця: 0,15л/с;

- мийниця: 0,6л/с;

- ванна зі змішувачем: 0,8л/с;

- унітаз зі змивним бачком : 16л/с.

3.Господарсько-питний водопровід холодної води

3.1 Конструювання мережі

Вибір системи внутрішнього водопроводу варто робити в залежності від техніко-економічної доцільності, санітарно-гігієнічних і протипожежних вимог, а також з урахуванням прийнятої системи зовнішнього водопроводу і вимог технології виробництва.

Мережа внутрішнього водопроводу житлового будинку складається з введення, водомірного вузла, відгалуженої мережі, стояків, підводок до санітарно-технічних приладів, змішувальної туалетної та водорозбірної арматури. Згідно СНиП 2.04.01-85 для житлового будинку до 12 поверхів було запроектовано господарсько-питний водопровід без пожежного. Прийнято тупикову систему внутрішнього водопроводу з нижнім розведенням (з розташуванням розгалуженої мережі в підвалі). Трубопровід теплоізольований у запобіганні утворення конденсату.

Влаштований один водопровідний ввід. На підключенні до міського вуличного водопроводу в колодязі встановлена засувка. Внутрішньо-квартальний водопровід холодної води запроектований з чавунних труб. Мінімальний діаметр труб прийнято 50 мм (відсутні пожежні гідранти). Водопровідний ввід введений у технічне підпілля зі східної сторони будинку, що зумовлюється близкістю до міського водопроводу. На введенні в підпілля будинку біля зовнішньої стінки розміщена засувка. Відстань по горизонталі між введенням водопроводу і випусками каналізації складає не менше 1,5м, так як діаметр введення до 200мм. Введення водопроводу укладене вище каналізаційних трубопроводів; при цьому зазор між стінками труб по вертикалі складає не менше 0,4м.

Трубопроводи розгалуженої мережі прокладені в підпіллі поблизу з водопровідними стояками на відстані 350 мм від підлоги підвалу на, тобто на позначці 11,750 м.

Водопровідні та каналізаційні стояки розташовані поблизу в санвузлах на відстані 50…100 мм один від одного та 150мм від стіни. Підведення до санітарно-технічних приладів прокладене на висоті 300мм від рівня чистої підлоги.

Передбачено установку поливальних кранів з розрахунку один поливальний кран на 60-70м. периметра будинку. Висота установки поливального крана 0,3м. до осі крана від вимощення.

Передбачено встановлення запірної арматури (вентилі, так як умовний прохід трубопроводів до Ду 50): на введенні в будинок, на водомірному вузлі, на розгалуженні магістралі, на підключенні водорозбірних стояків і поливальних кранів до магістралі, на відгалуженні у кожну квартиру і до змивальних бачків унітазів.

Лічильники холодної води встановлені на введенні в будинок, на підключенні до водорозбірного стояка підводок кожної квартири. Перед лічильником на вводі встановлений сітчастий фільтр води, а після нього - зворотний клапан.

Для попередження можливості опорожнення внутрішнього водопроводу під час ремонту мережі труби прокладені з похилом 0,002 (200/0) в бік лічильника води. Труби зовнішньої частини введення укладені нижче максимального рівня промерзання ґрунту на 0,1м до верху труби (97,000) з похилом 0,005 в бік міського водопроводу.

3.2 Гідравлічний розрахунок внутрішнього водопроводу

Метою цього розрахунку є знаходження економічних діаметрів трубопроводів і втрат тиску в трубопроводах при розрахункових витратах води та максимальному використанні гарантійного напору у вуличному водопроводі.

Гідравлічний розрахунок виконуємо власне розрахунками, тільки розрахункового напрямку. Починаючи найвіддаленішим (диктуючим) водорозбірним пристроєм і закінчуючи вводом водопроводу. Розрахунковий напрям розбиваємо на ділянки, які відрізняються одна від одної витратами води. В межах кожної ділянки витрата води повинна бути незмінною.

На аксонометричній схемі (аркуш 3 графічної частини - аксонометрична схема холодного водопроводу) встановлюємо, що розрахунковим напрямком є послідовно з'єднані ділянки трубопроводу від самого віддаленого стояка В1-1, від мийки, яка розташована на сьомому поверсі і до введення. Розбиваємо розрахунковий напрямок на ділянки, нумеруємо та визначаємо їх довжини. Результати розрахунків зводимо в табл. 1.

Визначаємо число санітарно-технічних приладів N, які обслуговують кожну ділянку. Визначаємо площу кожної житлової кімнати та її значення записуємо на плані типового поверху . Визначаємо U - кількість споживачів води (мешканців) на розрахунковій ділянці, приймаючи норму житлової площі на одного споживача (мешканця) Fн = 9м2.

U = Fжитл / Fн (1)

В будинку є 3 типи квартир з різними житловими площами, тому і кількість споживачів води є різною для цих квартир:

U1 = 52,17 /9 ? 5,5 (чол.) ;

U2 = 24,50 /9 ? 2,7 (чол.) ,

U3 = 44,76 /9 ? 4,9 (чол.) ,

Імовірність дії санітарно-технічних приладів Рс на кожній ділянці мережі у житлових будинках визначають за формулою:

(2)

де: qсhr,u - норма витрати холодної води, л, користувачем за годину найбільшого водоспоживання, приймаємо за додатком 3 [4]; q - норма витрати холодної води в, л, одним приладом приймаємо за додатком 3 [4]; U - кількість споживачів води (мешканців) на розрахунковій ділянці.

При чому, імовірність дії санітарно-технічних приладів на ділянках 1-2, 2-3, 3-4, які обслуговують одну квартиру, приймаємо однаковою:

q=10л; q=0,2л/с

Знайдемо кількість споживачів на ділянці 1-2:

Розрахунок проводимо далі по всіх ділянках.

Визначаємо значення Рс*N для кожної ділянки:

ділянка 1-2: 0,076•1=0,076;

ділянка 2-3: 0,025•3=0,075 і т.д.

За [5, дод. 4, табл. 2] (методом інтерполяції) визначаємо величину б:

ділянка 1-2: б = 0,312;

ділянка 2-3: б = 0,307 і т.д.

Визначаємо максимальну секундну витрату холодної води на розрахункових дільницях мережі:

qc = 5• · бс (3)

ділянка 1-2: qс = 5•0,2•0,312=0,31 л/с ;

ділянка 2-3: qс = 5•0,2•0,307=0,31 л/с і т.д.

На кожній дільниці визначаємо діаметр трубопроводу, швидкість води та втрати напору на 1м трубопроводу (1000і), мм. Для оптимізації втрати напору у внутрішній водопровідній мережі швидкість води у внутрішньому водопроводі не перевищує 1,5 м/с.

ділянка 1-2: Ду=20 мм; V=0,88 м/с; 1000і=134,1;

ділянка 2-3: Ду=20 мм; V=0,88 м/с; 1000і=134,1 і т.д.

Визначаємо втрати напору на тертя та місцевих опорах, на кожній дільниці:

Нtot,l = 1000і • lд • (1+Кl)/1000 (4)

де: 1000і - питомий опір на тертя, мм, на 1м довжини труби (гідравлічний похил) при розрахунковій витраті; lд - довжина розрахункової дільниці, м;

Kl - коефіцієнт, який враховує втрати напору в місцевих опорах; в мережі господарсько-питного холодного водопроводу житлових і суспільних будинків Kl = 0,3, у внутрішньо-квартальних мережах Kl = 0,1.

ділянка 1-2: Нtot,l =134,1•4,5• (1+0,3)/1000 =0,79 м;

ділянка 2-3: Нtot,l = 134,1•0,4• (1+0,3)/1000=0,07 м і т.д.

Гідравлічний розрахунок внутрішньої водопровідної мережі холодної води

Таблиця 1

Номер ділянки	lд, м	N, шт	U, чол.	Pc	N • Pc	бc	qС, л/с	Ду, мм	V, м/с	Втрати напору
										питомі 1000і	на дільниці, Нд , м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
1-2	4,55	1	5,5	0,076	0,076	0,312	0,31	20	0,88	134,1	0,79
2-3	0,4	3	5,5	0,025	0,075	0,307	0,31	20	0,88	134,1	0,07
3-4	5,3	5	5,5	0,015	0,075	0,307	0,31	20	0,88	134,1	0,92
4-5	3	10	11	0,015	0,15	0,399	0,4	25	0,7	63,2	0,24
5-6	3	15	16,5	0,015	0,225	0,472	0,47	25	0,82	81,98	0,32
6-7	3	20	22	0,015	0,3	0,534	0,53	25	0,93	101,02	0,39
7-8	3	25	27,5	0,015	0,375	0,592	0,6	32	0,60	32,6	0,127
8-9	3	30	33	0,015	0,45	0,645	0,64	32	0,64	37,12	0,144
9-10	3	35	38,5	0,015	0,525	0,698	0,7	32	0,7	43,2	0,168
10-11	4,45	42	57,5	0,02	0,9	0,916	0,92	40	0,69	36,8	0,21
11-12	6,95	63	57,5	0,013	0,9	0,916	0,92	40	0,69	36,8	0,33
12-13	0,2	98	79,7	0,011	1,199	1,07	1,1	40	0,83	49,8	0,01
13-14	1,5	198	79,7	0,011	1,199	1,07	1,1	40	0,83	49,8	0,1
	Втрати напору у внутрішній мережі: ? Нtot,l = 3,819
Вве-дення	54,4	98	79,7	0,011	1,199	1,07	1,1	50	0,5	14	0,76

У зв'язку з недостатнім умовним діаметром трубопроводів на деяких ділянках збільшуємо діаметри трубопроводів до 32, 40 та 50 мм.

Підсумувавши втрати напору на всіх ділянках, отримаємо суму їх в мережі внутрішнього водопроводу холодної води по розрахунковому напрямку ?Нtot,l = 3,819 м.

Результати заносимо до таблиці 1.

3.3 Розрахунок внутрішньо-квартального водопроводу

Розрахунок внутрішньо-квартального водопроводу ведеться так само як і для внутрішньо-будинкового водопроводу, але з деякими змінами.

Імовірність дії розраховано за формулою (2):

де: qtothr,U - загальна норма витрати води (холодної та гарячої), л/год, споживачами в годину найбільшого водоспоживання, приймаємо згідно з додатком 3 [4]; - загальна витрата води одним санітарно-технічним приладом за додатком 3 [5, дод.3].

q = 15,6л; q=0,3л/с

Загальну витрату води на дільницях qtot розраховано за формулою (3):

qtot = 5• · ;

Коефіцієнт знаходять в залежності від кількості санітарних приладів N та імовірності їх дії , За [5, дод. 4, табл. 2] методом інтерполяції.

Втрати напору на введенні визначаємо також за формулою (4):

Нtot,l = 1000і • lд • (1+Кl)/1000, але Kl приймаємо рівним 0.

Нtot,l кв = 0,76 м.

Результати розрахунків зводимо в таблицю 1.

3.4 Підбір лічильника води

Для обліку кількості холодної води, яку споживають мешканці на господарчо-побутові потреби, на вводі в будівлю встановлено лічильник. Його перевірено на пропуск максимальної (розрахункової) за секунду витрати води, при якій втрати напору в крильчатих лічильниках води не повинні перевищувати 2,5м, турбінних - 1,0м. Крильчаті лічильники встановлюють тільки горизонтально, турбінні - горизонтально і вертикально, щоб вода текла знизу вверх.

У приміщенні з лічильником води температура повітря повинна бути не нижче + 5 °С.



Схема водомірного вузла на введенні в будинок

1,3 - вентиль; 2- сітчастий фільтр; 4- лічильник обліку води; 5- засувка.

Підбір марки і калібру лічильника на вводі (за додатком 4 [4] або [5, п. 11, табл. 4]) визначено за середньогодинною витратою холодної води за добу найбільшого водоспоживання, яка не перевищує експлуатаційну витрату води лічильника. При витраті води до 15 м3/год встановлюють крильчаті лічильники, при більшій - турбінні [5, п. 11].

Середню за годину витрату води за добу максимального водоспоживання розраховано за формулою , м3/год:

, (5)

де: qсu - норма витрати холодної води споживачами (мешканцями) за добу найбільшого водоспоживання, л (додаток 3[4]); qtotU - загальна норма витрати води споживачами (мешканцями), л, (додаток 3[4]); qhU - норма витрати гарячої води споживачами (мешканцями) за добу найбільшого водоспоживання, л (додаток 3[4]); U - кількість споживачів в будівлі; Т = 24 - число годин в добі.

q = 300л; q=120л; q= 180л;

Приймаємо крильчастий лічильник ВК.

Підбираємо діаметр лічильника. Визначена нами середньогодинна витрата холодної води за добу найбільшого водоспоживання qсТ = 0,599 м3/год не повинна перевищувати експлуатаційну витрату води лічильника 2,0. Для виконання цієї умови підходить лічильник діаметром умовного проходу 15 мм і більшез.

Приймаємо лічильник dу = 40 мм, його гідравлічний опір S = 0,039 м/(л/с)2. визначаємо витрати напору в лічильнику Нліч = 0,039*1,12=0,047 м, що менше ніж 2,5. Умову виконано.

3.5 Визначення потрібного напору в міському водопроводі

Суму втрат напору від міського водопроводу до будинку та у внутрішньому водопроводі холодної води по розрахунковому напрямку визначено за формулою в, м:

?Н = Нtot,l + Нtot,l кв + hл,в (7)

де: Нtot,l кв - втрати напору на ділянці від міського водопроводу до будинку, м; hл,в - втрати в лічильнику на вводі, м; hл,кв - втрати в лічильниках в усіх квартирах на розрахунковому напрямі; Нtot,l - сума втрат напору по розрахунковому напрямку.

?Н =0,76+0,047+3,819 = 4,62 м

Геометрична висота подачі води, яка дорівнює різниці відміток осі труби міського водопроводу та диктуючого водорозбірного пристрою, визначається за формулою, м:

Нгеом = Zпідл + (n - 1) · hпов + hд + Zм.в. (8)

де: Zпідл - відмітка чистої підлоги першого поверху (12,600м); n - кількість поверхів в будинку (9); hпов - висота поверху (3м), м; hд = 1,05 - висота розміщення вісі змішувача (диктуючого водорозбірного пристрою) у мийниці (за додатком 1).; Zм.в. - відмітка вісі міського водопроводу, м (8,200м).

Нгеом = 13,600 + (7 - 1) * 3 + 1,05 - 8,200 = 24,45 м.

Визначаємо вимагаємий напір в міському водопроводі, м:

Нвим = Нгеом + ?Н + Нв.н. (9)

Нв.н.- вільний напір, м, санітарно-технічного приладу (2м).

Нвим = 24,45 + 2,62 + 2,0 = 29,07 м

Порівнюємо вимагаємий напір з гарантійним Нгар (32м):

0 < 32- 29,07 < 3,0м

0 < 2,93 < 3,0 м

Умову виконано.

4.Каналізаційна мережа

4.1 Конструювання мережі

Конструювання мережі водовідведення здійснено згідно СНиП 2.04.01-85.

Система внутрішньої каналізації житлових будівель складається з відвідних трубопроводів від санітарно-технічних приладів, стояків з вентиляційними трубами та випусків. Внутрішню водовідвідну мережу запроектовано з чавунних безнапірних каналізаційних труб та з'єднувальних деталей. Мережу з чавунних труб допустимо прокладати відкрито і приховано.

Водовідвідні стояки прокладено в санітарних кабінах біля унітазу. Витяжна частина стояка, яка необхідна для вентиляції каналізаційної мережі, виводиться вище пласкої покрівлі, що не експлуатується, на 0,3м. Діаметр витяжної частини стояка дорівнює діаметру стічної частини стояка.

На стояках встановлено ревізії (так як будівля висотою більше 5 поверхів) в нижньому і верхньому поверхах та у проміжних поверхах через три поверхи. Ревізії встановлено на висоті 1,100 м від підлоги.

У межах санітарно-кухонного вузла вісі відвідних трубопроводів від санітарних приладів прокладено над підлогою з уклоном на середній висоті 150 мм від чистої підлоги. На початку відвідного трубопроводу та на його поворотах під кутом більше 30° встановлено прочистки.

У підвалі будинку декілька стояків приєднані до спільного випуску. Випуски з чавунних труб прокладені відкрито нижче водопроводу на бетонних стовпчиках з уклоном на такій позначці (-1,850м), щоб в землі за межами будинку вони були заглиблені не менше ніж на 0,7м до верху труби (1,23 м). Довжина випуску від стояка до осі оглядового колодязя складає 16,0 м, що більше 12м при діаметрі випуску 100мм (аркуш 4 графічної частини - аксонометрична схема випуску), тому додатково встановлюємо на ньому прочистку.

Випуски приєднуються до внутрішньо-квартальної мережі під кутом не менше 90° (рахуючи по течії стічних вод). У місці приєднання випусків запроектовано оглядові колодязі.

Оглядові колодязі на випусках з будинку розміщено на відстані 5,0м від зовнішньої стіни будинку до осі колодязя. Трубопроводи прокладено глибше всіх внутрішньо-квартальних інженерних мереж. Внутрішньо-квартальну мережу прокладають з керамічних труб. Діаметр труб 150мм.

Оглядові колодязі на мережі запроектовано в точках підключення випусків з будинку, на поворотах трубопроводів. Водовідвідну мережу прокладено глибше водопровідної мережі. При перетині цих мереж зазор між ними складає не менше ніж 0.4м.

4.2 Визначення розрахункових витрат

Загальна норма витрати води на одного мешканця qtotU,m=250л за середню добу, а загальна норма витрати води (холодної та гарячої) за годину найбільшого водоспоживання qtothr,U=15,6л/доб, загальна витрата води (холодної та гарячої) одним приладом qtot0 = 0,3 л/с.

Розраховано витрату стічних вод в стояках К1-1 та К1-4. Стояки відводять воду від санітарно-технічних приладів в кількості N.

Для Ст.К1-1: N=35 і т.д.

За формулою (1) визначено кількість мешканців, яких обслуговують стояк К1-1.

Для Ст.К1-1: U = 38,5 /9•9 ? 39 (чол.) і т.д.

За формулою (2) визначено імовірність дії санітарно-технічних приладів:



Для Ст.К1-1:

і т.д.

Визначено значення Рtot * N

Для Ст.К1-1: Рtot * N = 0,0158•35 =0,553 і т.д.

За [5] визначено значення б

Для Ст.К1-1: б =0,721 і т.д.

Загальну витрату води qtot , л/с , визначено за формулою (3), приймаючи загальну (холодної і гарячої) витрату води санітарним приладом л/с, додаток 3[4] або [5, дод.3].

qtot = 5 • qtot0 ? б,

Для Ст.К1-1: qtotк = 5•0,3•0,721 = 1,08 л/с і т.д.

Максимальну за секунду витрату стічних вод qs , л/с, на відповідних дільницях мережі водовідведення розраховано за формулою:

qs = qtot + qs0; (10),

так як ? 8 л/с в мережах холодного і гарячого водопостачання, що обслуговують групу санітарних приладів.

Витрату стоків від санітарного приладу , л/с, обрано найбільшу з числа тих приладів, від яких відводе стоки відповідна дільниця мережі.

Стояки будинку обслуговує чотири види санітарно-технічних приладів (мийки, унітази, ванни та умивальниці). За додатком 2[4] вибрано найбільшу витрату стоків, які відводяться від цих приладів. Витрата стоків від унітазу зі змивним бачком найбільша qs0 = 1,6 л/с. Цю витрату прийнято для подальших розрахунків.

Для Ст.К1-1: qs = 1,08 + 1,6 = 2,68 л/с і т.д.

Результати розрахунків зводимо в табл. 2. Аналогічним методом визначено витрати стічних вод в усіх стояках, випусках та на ділянках мережі дворової каналізації.

Розрахунок витрати стоків на дільницях мережі

Таблиця 2

Дільниця	N, шт.	U	Ptot	N • Ptot	б	qtot, л/с	qs0 , л/с	qs, л/с
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Внутрішня мережа будинку
Ст. К1-1	35	38,5	0,0158	0,553	0,721	1,08	1,6	2,68
Ст. К1-2	7	19	0,0392	0,2744	0,518	0,777	0,1	0,877
Ст. К1-3	21	19	0,0131	0,2751	0,519	0,778	1,6	2,378
Ст. К1-4	35	22,2	0,0092	0,322	0,553	0,829	1,6	2,429
Випуск К1-1	42	57,5	0,0197	0,8274	0,879	1,318	1,6	2,918
Випуск К1-2	21	19	0,0131	0,2751	0,519	0,778	1,6	2,378
Випуск К1-3	35	22,2	0,0092	0,322	0,553	0,829	1,6	2,429
Внутрішньоквартальна мережа
1-2	42	57,5	0,019	0,798	0,857	1,28	1,6	2,88
2-3	63	57,5	0,013	0,819	0,88	1,32	1,6	2,92
3-4	98	79,7	0,011	1,078	1,044	1,566	1,6	3,166
5-6	98	79,7	0,011	1,078	1,044	1,566	1,6	3,166
6-А	98	79,7	0,011	1,078	1,044	1,566	1,6	3,166

4.3 Розрахунок діаметрів та похилів трубопроводів

Поверхові трубопроводи

Трубопроводи, що відводять стоки від умивальниць, ванн, мийниць прийнято діаметром 50мм, від унітазів - 100мм. Ці дільниці є не розрахунковими, тому трубопроводи діаметром 50мм прокладено з похилом 0,03, діаметром 100мм - 0.02.

Трубопроводи стояків

Використовуючи додаток 5[4], розраховано діаметр стояків.

Так для Ст.К1-1 найбільший діаметр поверхового відводу, підключеного до стояка, рівний 100мм. За додатком 5[4] перевіряємо, чи пропустять стояки діаметром 100мм розрахункову витрату 2,68 л/с. Із додатку видно, що стояк діаметром 100 мм під кутом під'єднання поверхового відводу до стояка 90о може пропустити 3,2 л/с, що більше розрахункової витрати 2,68л/с. Таким чином, прийнято діаметр Ст.К1-1 100мм, кут під'єднання поверхового відводу до стояка 90о. Результати розрахунків зведені в табл. 3. Аналогічним методом розраховані інші стояки.

Розрахунок стояків водовідведення

Таблиця 3

Номер стояка	Максимальна розрахункова витрата, qS , л/с	Найбільший діаметр поверхового відводу, мм	Кут під'єднання поверхового відводу до стояка, град	Прийнятий діаметр стояка, мм	Максимальна пропускна здатність стояка, л/сек
1	2	3	4	5	6
Ст К1-1	2,68	100	90	100	3,2
Ст К1-2	0,877	100	90	100	3,2
Ст К1-3	2,378	50	90	50	0,8
Ст К1-4	2,429	100	90	100	3,2

Трубопроводи випусків

Використовуючи номограми, які наведено в [5, дод. 9], визначено діаметр, похил, швидкість та наповнення випусків.

Діаметр кожного випуску не менший найбільшого діаметру труби стояка, підключеного до випуску.

До Випуску К1-1 підключено стояк діаметром 100мм, в якості першого наближення прийнято діаметр випуску 100мм.

Дано: qs = 2,68л/с; Д = 100мм.

Шорсткість внутрішньої поверхні n прийнято для чавунних труб - 0,014.

За номограмою [5, дод. 9] знайдено ухил випуску і=0,08; наповнення h/d=0,35; швидкість V=1,25м/с.

З метою забезпечення самоочищення трубопроводів швидкості руху стоків не менші 0,7 м/с, наповнення трубопроводів - не менше 0,3 .

Перевірено виконання умови:

V • (H/d )0,5 ? К, (11)

де: К = 0,6 - для трубопроводів з чавуну.

1,25• = 0,74;

0,74 > 0,6. Умову виконано.

Прийнято діаметр стояка 100 м.

Результати розрахунків зведено в табл. 4.

Аналогічним методом розраховані інші випуски.

Визначено відмітку лотку випуску К1-1 в колодязі. Для цього прийнято відмітку низу стояка К1-1 (для інших труб вона однакова). Низ стояка К1-1 запроектовано нижче водопроводу, забезпечуючи при цьому проходи в підпіллі. Виходячи з вищесказаного, прийнято відмітку низу стояка -1,850 (11,750). Відмітка лотку випуску К1-1 в колодязі 1:

11,750 - l · і = 11,750 - 19,3 · 0,08=10,550 м

де: l = 8,5 - довжина випуску від стояка К1-1 до колодязя 1; і = 0,075 - похил випуску.

Розрахунок випусків каналізації

Таблиця 4

Номер випуску	Максимальна розрахункова витрата, qS , л/с	Найбільший діаметр підключеного стояка, мм	Діаметр випуску, мм	Ухил випуску	Наповнення, h/d	Швидкість, V, м/с
1	2	3	4	5	6	7	8
Випуск К1-1	2,68	100	100	0,08	0,35	1,25	0,74
Випуск К1-2	2,378	100	100	0,075	0,35	1,25	0,74
Випуск К1-3	2,429	100	100	0,08	0,4	1,35	0,85

Внутрішньо-квартальна мережа

Розрахунок внутрішньо-квартальної водовідвідної мережі виконано після накреслення генерального плану інженерних мереж кварталу та розрахунку витрати стоків на дільницях мережі. Його виконано за номограмою [5]. При розрахунках визначені: діаметри трубопроводів Ду, мм, похили і, швидкості води, V, м/с, наповнення H/d, відмітки лотків у колодязях та глибини колодязів.

Сполучення трубопроводу внутрішньо-квартальної водовідвідної мережі з трубопроводом вуличної мережі слід проектувати по щелигам трубопроводів.

Так для ділянки між колодязями 1 та 2 витрата стоків 2,68л/с, довжина ділянки 2 м (взята за генпланом). Прийнято найменший діаметр 150 мм [7].. Необхідно відмітити, що на перших ділянках внутрішньо-квартальної водовідвідної мережі не завжди вдається забезпечити самоочищаючі швидкості 0,7 м/с та мінімальне наповнення 0,3 в зв'язку з малими витратами стічних вод.

Для розрахункової ділянки маємо похил і = 0,02, швидкість V=0,65 м/с, наповнення h/d =0,3. Отримані величини зведені в табл. 5. Аналогічно розраховані інші ділянки.

Розраховано відмітку лотка труби внутрішньо-квартальної мережі в колодязі 1. Раніше була визначена відмітка лотку випуску К1-1 в колодязі 1=10,550м. При з'єднанні труб Д = 150мм по щелигам відмітка становить 10,550 - 0,150 + 0,100 = 10,500 м

що нижче глибини промерзання ґрунту.

Визначено перевищення на ділянці 1-2:

Дh = і * l = 0,02·2 = 0,04 м.

Визначено відмітку лотку в колодязі 2: 10,500 - 0,04= 10,460 м.

Аналогічно розраховано відмітки лотків в інших колодязях, окрім колодязя А та заносимо результати до таблиці 5.

Визначено відмітку лотку в колодязі А (відмітка лотку міського колектору в цьому колодязі задана - 95,00м). З'єднання трубопроводів в колодязі А прийнято по щелигам труб:

7,500+0,40-0,150=7,750 м

де 0,40 - діаметр труби міського колектору, м.

Величину перепаду в колодязі 9 можна визначено графічним та розрахунковим способами.

Графічний спосіб. Спочатку визначено відмітку лотку в колодязі 6. Розрахунок ведеться зі сторони колодязя 1, як зазначено вище. Вона дорівнює 9,216 м. Визначено відмітку лотку в цьому колодязі. Ведеться розрахунок зі сторони колодязя А:

7,750 + Дh = 7,750 + 0,02·3,8= 7,576 м

Перепад в колодязі 9 дорівнює:

?hп =9,216 - 7,576 = 1,64 м

Розрахунковий спосіб:

Дhп = Z-i·l - Zм.к.-(dм.к. - dв.к.)

Дhп = 10,500 - 68·0,02 - 7,500 - (0,400 - 0,150)= 1,638 ? 1,64 м

Перепад в колодязі 6 дорівнює 1,64 м.

За розрахунком внутрішньо-квартальної водовідвідної мережі виконано профіль внутрішньо-квартальної мережі водовідведення (аркуш 5 графічної частини).

Гідравлічний розрахунок внутрішньо-квартальної мережі

Таблиця 5

Номер дільниці	Розрахункова витрата qs, л/с	lд, м	Діаметр труби, d, мм	Похил, i	Швидкість, V, м/с	Наповнення, h/d	Перевищення, Дh = i • lд, м	Позначки, м	Глибина колодязя, м
								землі над колодязем	лотка у колодязі
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
1- -2	2,88	2	150	0,02	0,65	0,3	0,04	12,100 12,100	10,500 10,460	1,600 1,640
2- -3	2,92	2,2	150	0,02	0,7	0,3	0,044	12,100 12,100	10,460 10,416	1,640 1,684
3- -4	3,166	10,7	150	0,02	0,6	0,4	0,214	12,100 12,100	10,416 10,202	1,684 1,898
4- -5	3,166	23	150	0,02	0,6	0,4	0,408	12,100 12,100	10,202 9,742	1,898 2,358
5- -6	3,166	26,3	150	0,02	0,6	0,4	0,428	12,100 12,100	9,742 9,216	2,358 4,524
6- -А	3,166	3,8	150	0,02	0,6	0,4	0,076	12,100 12,100	7,576 7,750 (7,500)	4,524 4,600

5.Внутрішні водостоки

Внутрішні водостоки (аркуш 6 графічної частини - аксонометрична схема внутрішнього водостоку) призначені для відведення дощових і талих вод з пласких покрівель будинків. У житлових будинках внутрішній водостік включає: водостічну лійку (воронку), стояк, випуск і пристроїв для прочищення та огляду. В запроектованому будинку пласка покрівля тому установлено одну водостічну лійку на кожну секцію (аркуш 6 графічної частини - план покрівлі).

Розрахункова витрата дощових вод, що припадає на один стояк і відповідну лійку не перевищує величин наведених в додатку 7[4].

Розрахункову витрату дощових вод Q, л/с, з водозбірної площі розраховано за формулою:

Так як покрівля з уклоном до 1,5%:

Q = (F•q20) /10000, (12) (38)

де: F- водозбірна площа, м2 ; F=21,6•22,2 - 8,3•10,5 - 9,3•9•0,5 = 350,52 м2 ; q20 - інтенсивність дощу, л/с, з 1 га (для даної місцевості), тривалість 20 хв. при періоді однократного перевищення розрахункової інтенсивності, який дорівнює 1 рік [7] ; для м. Хмельницький q20 =100 л/с.

Q =350,52•100/10000=3,5 л/с.

За табл. 9 (методичних вказівок) для витрати Q = 3,5 л/с приймаємо діаметр водостічного стояка 85 мм.

Висновки

У курсовій роботі запроектовано господарсько-питний водопровід холодної води для забезпечення житлових потреб. Він відповідає усім нормам і вимогам СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.02-84. Виконаний гідравлічний розрахунок цієї системи із глибиною закладення 97,000м, на розрахункових ділянках визначені діаметри труб, витрати і швидкості води, які відповідають нормативам. Підраховано необхідний напір в системі, а підібрано внутрішньо-будинкові лічильники, водозабірну арматуру і санітарно-технічні пристрої згідно з діючим ДСТУ.

Запроектовано каналізаційну мережу, як внутрішню, так і зовнішню. Вона запроектована згідно рекомендованих вимог СНиП 2.04.01-85 та СНиП 2.04.03-85. Виконано гідравлічний розрахунок системи (розрахунок стояків, випусків, внутрішньо-квартальної каналізації). Початкова глибина закладення системи складає 10,550 м. Запроектована система повністю відповідає вимогам нормативних документів. На підставі розрахунку побудований профіль внутрішньо-квартальної каналізації.

На основі проведених розрахунків систем було підібрано матеріали для конструювання цих мереж.

Література

1.ДБН В.2.2-15-2005. Жилые здания. Основные положения. Изд. официальное / Госкомстройарх Украины. - К.: 2005. - 36 с.

2.Внутренние санитарно-технические устройства. В 3 ч. Ч.2. Водопровод и канализация / Ю.Н.Саргин и др. Под ред. И.Г.Староверова и Ю.И.Шиллера. - 4-е изд., пераб. и доп. - М.: Стройиздат, 1990. - 247 с.- (Справочник проекти-роващика).

3.Кравченко В.С. Водопостачання та каналізація: Підручник - «Кондор», 2003. - 288с.

4.Методичні вказівки до виконання курсової роботи «Водопостачання та водовідведення багатоквартирного житлового будинку» з дисципліни «Водопостачання та водовідведення» для студентів напряму підготовки 6.060101 «Будівництво» всіх форм навчання, укладачі: Комащенко П.Г., Красіков М.І., Савін В.В., ДВНЗ "КНУ", 2012. - 36с.

5.СНиП 2.04.01-85. Внутренний водопровод и канализация зданий. С изменениями / Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 56 с.

6.СНиП 2.04.02-84. Водоснабжение. Наружные сети и сооружения Госстрой СССР. - М. : Стройиздат, 1985. - 136 с.

7.СНиП 2.04.03-85. Канализация. Наружные сети и сооружения / Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР. 1986. - 72с.

8.СНиП 3.05.01-85. Внутренние санитарно-технические системы/Госстрой СССР. - М.: ЦИТП Госстроя СССР, 1986. - 40с.

9.Справочник по инженерно-строительному черчению/ Рускевич и др. - Киев: Будівельник, 1987. - 264 с. ил.

Размещено на Allbest.ru