Размещено на http://www.allbest.ru/

1. Вибір типових конструкцій

Плити покриття

Керуючись умовами завдання на курсовий проект та приймаючи до уваги те, що снігове навантаження на плиту покриття незначне, а виробниче середовище не агресивне, приймаємо ребристу плиту розмірами , вагою . Марка ПГ-ІАІІІВТ. ГОСТ 22701.1-77.

Кроквяні конструкції

Для наших умов підходить система з кроквяних конструкцій (у нашому випадку балка з паралельними поясами) прольотом і вагою , на яку спираються ребристі плити покриття. Марка БПП 18-А-VI.

Підкранові балки

Розміри підкранових балок приймаємо згідно рис. 1. Вага балки . Довжина дорівнює кроку колон каркасу. Марка БК6-2К7. Серія 1.426.1-4.

Крайні колони каркасу

Крайні колони каркасу проектуємо суцільними, прямокутного перерізу. Основні розміри колон приймаємо згідно рисунку: , , . . Вага . Марка 2к108-1. Серія 1.424.1-85.

Середні колони каркасу

Середні колони каркасу проектуємо суцільними, прямокутного перерізу. Основні розміри колон приймаємо згідно рисунку: , , . . Вага . Марка 8к108-1. Серія 1.424.1-85.

Стінові панелі

Стінові панелі приймаємо одношаровими з керамзитобетону густиною . Товщину панелей приймаємо конструктивно . Висоту панелей приймаємо і . Вагою відповідно і . Марка відповідно і . Серія .

Фундаментні балки

На основі розмірів перерізів колон знаходимо приблизні габарити підколонника фундаментів:. Тоді фундаментна балка при кроці колон буде завдовжки . Вага .

Кран

Відповідно до завдання вантажопідйомність крана . Згідно цього проліт крана , , , маса крану , маса візка , .

Компонування каркасу

Компонування каркасу розпочинається відповідно до прийнятої системи прив'язки колон крайніх і середніх рядів до координаційних осей. Прив'язку колон зовнішніх рядів приймаємо назовні. Крайні колони зміщуємо на від поперечних координаційних осей. Середні колони розміщуємо симетрично відносно координаційних осей поздовжнього і поперечного напрямку.

Для забезпечення просторової жорсткості будівлі проектуємо систему поперечних і поздовжніх рам, які об'єднуються жорстким диском покриття. Для зменшення зусиль у колонах від вимушених переміщень будівлю за допомогою температурних швів ділять на блоки. Але так як генеральні розміри будівлі менше розмірів температурних блоків, то проектуєма будівля складається з одного температурного блоку, розміром .

Для передачі горизонтальних (вітрових, кранових) навантажень на фундаменти приймаємо вертикальні хрестові в'язі, які розташовуємо поміж колонами по середині температурного блоку. Висота на опорі кроквяних ферм незначна (менша ніж ), тому вертикальні в'язі в рівні покриття не передбачені.

На балку передаються навантаження від її власної ваги, ваги плит покриття, покрівлі й снігу. Найзручніше виконувати цей підрахунок у табличній формі.

залізобетонний балка навантаження рама

Таблиця 1. Навантаження від покриття, кПа

Вид навантаження та його підрахунок	Характерист. значення навантаж., кПа	Коефіцієнти надійності за	Розрахункові значення навантаження, кПа
		признач.	навантаж.
					експл.	гранич.
1	2	3	4	5	6	7
Постійне:
1. Захисний шар із гравію на бітумній мастиці t=0,005 м, =16 кН/м3, 0,005х1х1х16	0,08	0,95	1	1,3	0,076	0,099
2. Гідроізоляційний килим із трьох шарів рубероїду на бітумній мастиці t=0,009 м, =10 кН/м3, 0,009x1x1x10	0,09	0,95	1	1,3	0,086	0,11
3. Підготовка із цементно-піщаного розчину, t=0,02 м, =18 кН/м3, 0,02x1x1x18	0,36	0,95	1	1,3	0,34	0,44
4. Утеплювач з плит пінобетону, t=0,16 м, =4 кН/м3, 0,16x1x1x4	0,64	0,95	1	1,2	0,61	0,73
5. Пароізоляція з одного шару пергаміну на бітумній мастиці, t=0,003 м, =6,3 кН/м3, 0,003x1x1x6,3	0,019	0,95	1	1,3	0,02	0,023
6. Плита покриття розмірами 3?6 м масою 2,7 т і розчин в швах між плитами масою 0,002 т на одну плиту (27+0,02)/(3х12)	1,501	0,95	1	1,1	1,426	1,569
Всього постійне		2,558	g=2,971
Змінне:
Від снігу (м. Яремча) [2] дод. Е	1,53	0,95	0,49	1,04*	0,7122	s=1,51164
Повне		3,27	4,4826

Визначення внутрішніх зусиль

Рис. 1. Загальний вигляд балки з паралельними поясами

Розрахункова схема балки зображена на рис. Так як навантаження на балку від покриття передається через ребра плит у вигляді зосереджених сил кількістю більшою від 4 то при визначенні згинального моменту навантаження можна приймати як рівномірно розподілене.

Інтенсивність рівномірно розподіленого навантаження на балку визначається як:

, (1)

де і - величини навантажень, наведені в таблиці 1;

- крок колон;

- власна вага балки, приймається за [5].

Підставивши відповідні значення величин отримуємо:

.

Від дії зовнішнього навантаження у перерізах балки виникають внутрішні зусилля. Максимальне значення згинального моменту посередині прольоту визначається за формулою:

. (2)

.

.

Для розрахунку балки на дію поперечної сили навантаження на неї прикладають через ребра плит у вигляді зосереджених сил величиною:

, (3)

- ширина плити.

.

.

Від дії зовнішнього навантаження на опорі діє максимальна поперечна сила:

.

Поперечна сила в будь-якому перерізі балки визначається за формулою:

.

2. Конструктивний розрахунок

2.1 Розрахунок міцності

2.1.1 Визначення площі поздовжньої робочої арматури (розрахунок на дію згинального моменту)

Визначаємо механічні характеристики бетону й арматури:

Для важкого бетону класу В40 при коефіцієнті умов роботи :

, ([5], ч.І, табл. 12 стор. 46 - 47);

, ([5], ч.І, табл. 12 стор. 46 - 47);

, ([5], ч.І, табл. 13 стор. 46 - 47);

, ([5], ч.І, табл. 13 стор. 46 - 47);

([5], ч.І, табл. 16 стор. 51).

Для попередньо напружуваної арматури класу А-VI:

, ([5], ч.І, табл. 18 стор. 60);

, ([5], ч.І, табл. 21 стор. 62);

([5], ч.І, табл. 25 стор. 66).

Підраховуємо робочу висоту перерізу:

.

Розглядаємо тавровий поперечний переріз, для якого спочатку визначаємо положення нейтральної лінії. Для цього підраховуємо момент, який сприймає повністю стиснута поличка:

Порівнюємо цей момент з моментом, що виникає в балці від дії зовнішнього граничного розрахункового навантаження: , отже межа стиснутої зони проходить у поличці.

Якщо нейтральна лінія проходе в поличці, то виконуватиметься умова , то переріз слід розраховувати як прямокутний шириною за формулами (30) і (31) [5]:

, (7)

. (8)

В нашому випадку:

,

при ([5], табл. 26, с. 71, примітка 1);

;

; (таблиця 28 [5]).

У даному випадку так як

Необхідна площа перерізу поздовжньої арматури:

Приймаємо 3 O 22 А-VI ().

Попередньо напружену арматуру приймаємо одного діаметра і розміщуємо в нижній полиці балки таким чином щоб центр ваги знаходився на відстані 100 мм (прийнятий захисний шар) від нижньої грані балки. Захисний шар приймається не меше діаметра арматури і не менше ніж 20 мм, відстань у просвітку між стержнями повинна бути не менше діаметра стержня і не менше ніж 25 мм.

2.1.2 Визначення кількості поперечної арматури (розрахунок на дію поперечної сили)

Перевірка міцності похилого перерізу на дію поперечної сили вздовж похилої тріщини виконується (п. 3.22 [5],) за умовою

, (9)

де - поперечна сила від зовнішнього навантаження в кінці похилого перерізу;

- поперечне зусилля, яке сприймається стиснутим бетоном, приймається не меншим ніж (11);

- поперечне зусилля, що сприймається поперечними стержнями.

Для визначення в (9) у загальному випадку розглядають декілька похилих перерізів. Якщо на балку діють зосереджені сили, то задаються похилими перерізами, довжина проекцій яких c приймається рівною відстані від опори до місця прикладання цих сил, але не більшою ніж значення:

, (10)

де - і визначаються з таблиці 29 [5], (для важкого бетону ? , ).

.

Розглянемо похилий переріз із довжиною проекції , що дорівнює відстані від опори до точки прикладання першої сили (рис. 2):

Мінімальне поперечне зусилля, котре сприймається бетоном у розглядуваному перерізі,

, (11)

де - коефіцієнт, який враховує вплив стиснутих полиць і визначається за формулою (74) [5]:

, (12)

при цьому величина .

,

- коефіцієнт, що враховує вплив попереднього напруження арматури розтягненої зони і визначається за формулою (75) [5]:

. (13)

, приймаємо .

отже приймаємо 1,5

.

Поперечна сила від зовнішнього навантаження в кінці похилого перерізу:

Поперечне зусилля, що сприймається бетоном визначається за формулою (72) [5]:

, (14)

де .

_ - отже, на ? прольоту крок арматури буде 450 мм, а на іншій частині прольоту - крок менше чи дорівнює ? висоти та менше чи дорівнює 500 мм.

Міцність похилого перерізу на дію поперечної сили забезпечена.

Отже, несуча здатність балки на дію поперечної сили вздовж похилої тріщини забезпечена.

2.1.3 Розрахунок на дію поперечної сили вздовж похилої стиснутої смуги

Розрахунок елементів на дію поперечної сили для забезпечення міцності вздовж похилої смуги між похилими тріщинами повинен виконуватися згідно з п. 3.21 [5] за умовою:

, (15)

де Q - поперечна сила, що приймається на відстані від опори не меншій ніж h₀;

_w1 - коефіцієнт, який враховує вплив поперечних стержнів, нормальних до поздовжньої осі елемента, і визначається за формулою:

, (16)

,

,

;

- коефіцієнт, котрий визначається за формулою

 (17)

де - для важкого бетону,

.

Підставляючи обчислені значення, маємо , тобто несуча здатність балки на дію поперечної сили вздовж похилої стиснутої смуги забезпечена.

Перевірка міцності похилих перерізів на дію згинального моменту не виконується, а забезпечується конструктивними заходами. Якщо поздовжня арматура підбирається за значенням максимального моменту та повністю доводиться до опори.

2.2 Розрахунок тріщиностійкості та деформацій (розрахунок за другою групою граничних станів)

2.2.1 Визначення геометричних характеристик приведеного перерізу

Приведений переріз містить в собі переріз бетону з урахуванням послаблення його каналами, пазами і т.д., а також переріз усієї повздовжньої (напруженої та ненапруженої) арматури, помножений на відношення модулей пружності арматури і бетону .

Геометричні характеристики приведеного перерізу визначаємо за формулами:

,

де - модуль пружності для попередньо напруженої арматури;

- модуль пружності бетону.

,

де - модуль пружності стиснутої арматури в верхній поличці;

Площа приведеного перерізу:

(18)

;

; .

.

Статичний момент перерізу бетону відносно нижньої грані балки:

, (19)

Відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої грані:

. (20)

.

Момент інерції зведеного перерізу відносно його центра ваги:

, (21)

.

Момент опору приведеного перерізу

- для крайнього нижнього розтягнутого волокна балки:

(22)

- для крайнього верхнього волокна балки:

(23)

Момент опору приведеного перерізу з урахуванням непружних деформацій допускається визначати за формулою 175 [6]:

, (24)

де приймається з таблиці 38 [6].

Для двотаврового поперечного перерізу визначаємо співвідношення:

, , тоді з таблиці 38 п. 6 [6] .

Момент опору приведеного перерізу для крайнього нижнього розтягнутого волокна балки з урахуванням непружних деформацій:

.

Аналогічно для крайнього верхнього волокна:

.

2.2.2 Визначення втрат попереднього напруження арматури

Згідно вихідних даних арматура натягується механічним способом на упори.

Величина попереднього напруження арматури назначається за формулою 2 [5]:

. (25)

Необхідно, щоб ([5], п. 3.6).

Обчисливши попередньо

,

остаточно приймаємо

Передаточна міцність бетону назначається згідно з п. 2.3 [5]

Остаточно значення приймається кратним 5, тобто

.

Втрати попереднього напруження в арматурі визначаються за таблицею 4 [5].

Перші втрати (до обтиснення бетону):

Величина втрат від релаксації напружень арматури (для стержневої арматури при механічному натягуванні):

Втрати від температурного перепаду (природнє твердіння) дорівнюють нулю:

Втрати від деформацій анкерів, розташованих біля натяжних пристроїв,

,

де - обтискування опресованих шайб, зминання висаджених головок, - довжина стержня, що натягується (відстань між зовнішніми гранями упорів форми стенда).

Величина втрат від тертя арматури об поверхню обгинальних пристроїв:

, оскільки арматура прямолінійна.

Втрати від деформації стальної форми:

, через те що арматура натягується на упори стенда.

Величину втрат від швидкоплинної повзучості для бетону, котрий зазнав теплового оброблення, обчислюють при значенні попереднього напруження з урахуванням втрат при .

Максимальний момент від власної ваги балки:

.

Визначаємо напруження в бетоні на рівні центра ваги арматури :

.

де - відстань від центру ваги приведеного перерізу до волокна, що розглядається;

- ексцентриситет прикладання зусилля обтиснення.

Те ж саме для крайнього верхнього волокна:

Коефіцієнт ([5], табл. 4, п. 6)

, тому приймаємо .

При

, так як напруження - розтягуючі.

Перші втрати складають:

Зусилля обтиснення після перших втрат та його ексцентриситет :

Другі втрати (реалізуються після обтиснення бетону):

Втрати від релаксації напружень в арматурі при натягуванні на упори: .

Втрати від усадки важкого бетону класу В40 при тепловому обробленні

Втрати від повзучості бетону визначають для величини попереднього напруження з урахуванням перших втрат

Напруження стиску в бетоні на рівні центру ваги арматури :

Те ж саме для крайнього верхнього волокна:

Тоді згідно з пунктом 9 таблиці 4 [5]

;



, так як напруження - розтягуючі.

де ([5], табл. 4).

Втрати , .

Другі втрати:

Повні втрати:

, що більше від 100 МПа ([5], п. 1.16).

Зусилля обтиснення після повних втрат та його ексцентриситет:

,

де ,

.

2.2.3 Розрахунок міцності балки в стадії виготовлення і монтажу

При підйомі балки від спільної дії зусилля обтиснення та власної ваги в її верхній полиці виникають зусилля розтягу.

Інтенсивність навантаження від власної ваги балки при підйомі з врахуванням коефіцієнту динамічності :

.

Значення найбільшого від'ємного моменту:

.

Зусилля попереднього обтиснення бетону:

- коефіцієнт точності натягу арматури,

при механічному способі натягу на упори див. [5], п. 1.18.

- перші втрати, значення яких приймається, як і для перерізу 1-1.

Розрахунок міцності нормального перерізу виконується з урахуванням розрахункового опору бетону , котрий відповідає класу бетону В25, що дорівнює його передаточній міцності при , при цьому враховується коефіцієнт ([5], табл. 14, п. 5). Використовуючи таблицю 13 [5], знаходимо

Оскільки

то межа стиснутої зони проходить у поличці і розрахунок виконуємо як для прямокутного перерізу.

Висота стиснутої зони:

Робоча висота перерізу: .

Так як (табл. 33 [5]), то міцність перевіряємо із умови 128 [5].

Ексцентриситет зусилля відносно осі, яка проходить через центр ваги арматури визначається по формулі 135 [5].

Оскільки умова

виконується, то міцність балки на дію попереднього обтиснення в стадії виготовлення і монтажу забезпечена.

2.2.4 Розрахунок на утворення тріщин від попереднього обтиснення в стадії виготовлення і монтажу

Розглядається переріз 1-1. Згинальний момент у ньому визначається від власної ваги балки інтенсивністю , значення якої обчислюють при , , (табл. 2 [5]).

де

У даному перерізі залежно від зусилля попереднього обтиснення і зовнішнього навантаження визначають максимальні напруження в бетоні (стиснутому) на рівні нижньої грані балки.

де ; ; ; .

Відношення , тобто умова п. 1.22 [5] виконується.

Розрахунок появи тріщин у балці здійснюється на рівні верхньої грані. Для цього визначають відстань від центра ваги приведеного перерізу до нижньої ядрової точки за формулою (168) [6]

де ; приймаємо

([5], табл. 12);

(п. 2.2.1);

(п. 2.2.1).

Момент обтиснення відносно нижньої межі ядра перерізу

.

Перевіряємо умову тріщиностійкості. Оскільки момент верхню зону стискає, то ця умова має вигляд:

де - розрахунковий опір бетону при класі бетону, що дорівнює передаточній міцності ([5], табл. 12);

,

отже тріщини в верхній зоні перерізу утворюються, тобто потрібно значення моменту обчислювати з врахуванням коефіцієнту за формулою 179 [5].

, (26)

де ,

, оскільки арматура класу А-VI, то отримане значення зменшуємо на 15%: .

, приймаємо .

.

3. Розрахунок поперечної рами

3.1 Визначення навантажень, які діють на раму

Всі навантаження, які діють на поперечну раму, поділяються на дві групи: постійні і тимчасові. До перших відносяться вага конструкцій покриття (ферма, плити, покрівля), підкранових балок, колон, панельних стін; до других снігове, кранове та вітрове навантаження.

У відповідності з вимогами [2], категорія снігового та кранового навантаження короткочасне. Частина кожного з цих навантажень віднесена до довготривалого. Але одночасно враховувати довготривале навантаження від кранів і ваги снігового килима з відповідними короткочасними навантаженнями не слід. Вітрове навантаження відноситься до категорії короткочасних. Всі розрахункові навантаження визначають з урахуванням коефіцієнта надійності за призначенням .

3.1.1 Постійне навантаження

Навантаження від ваги покриття

Навантаження від ваги покриття визначені у пункті 2.1. пояснювальної записки. Це навантаження передається на колону через кроквяну ферму і являє собою вагу покриття і кроквяної ферми. Вага покриття визначається як добуток вантажної площі на вагу покриття, а вага кроквяної ферми наведена в п. 1.2.

Розрахункове навантаження від покриття, яке являє собою опорний тиск ригеля на крайню колону визначається за формулою:

, де

розрахункове навантаження від покриття (таблиця №2.1.).

проліт будівлі.

крок колон будівлі.

вага кроквяної ферми. Приймаємо згідно п. 1.2.

Постійне навантаження прикладене до верхівки колони з ексцентриситетом , величина якого становить:

.

Навантаження від власної ваги підкранової балки і ваги підкранових шляхів

Навантаження від власної ваги підкранової балки і ваги підкранових шляхів передається на консоль колони через підкранову балку і визначається за формулою:

, де

проліт будівлі.

крок колон будівлі.

вага підкранової балки. Приймаємо згідно п. 1.3.

вага кранового шляху. Приймаємо .

Тиск від ваги підкранової балки прикладений до консолі колони на відстані від координаційної осі.

Ексцентриситет дії сили відносно осі підкранової частини крайньої та середньої і колони знаходимо за формулою:

Очевидно, що .

Навантаження від власної ваги підкранової та надкранової частини колон

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини крайньої колони становить:

, де

об'ємна вага залізобетону. Приймаємо .

, де

вага всієї крайньої колони. Приймаємо згідно п. 1.4.

Навантаження від власної ваги відповідно надкранової і підкранової частини середньої колони становить:

, де

об'ємна вага з/б. Приймаємо .

, де

вага всієї середньої колони. Приймаємо згідно п. 1.5.

Відстань між вісями верхньої і нижньої частини колони по вісі визначається за формулою:

мм.

Навантаження від власної ваги навісних стін

Навантаження від навісних стін у межах надкранової частини колони складається із ваги п'яти стінових панелей заввишки :

, де

вага стінової панелі заввишки . Приймаємо згідно п. 1.6.

Навантаження від навісних стін у межах підкранової частини колони складається із ваги однієї стінової панелі заввишки та ваги вікон заввишки :

, де

вага стінової панелі заввишки . Приймаємо згідно п. 1.6.

вага вікон. Приймаємо .

загальна висота вікна підкранової частини.

Але навантаження від вікон нижнього ярусу та цокольної панелі передається безпосередньо на фундаментну балку і не впливає на роботу колони поперечної рами. Тому приймаємо . Навантаження від навісних стін та ваги вікон у межах підкранової частини колони враховується тільки при проектуванні фундаменту.

Навантаження від ваги стінового загородження і вважають прикладеним по середині товщини панелі. Тоді ексцентриситет цих зусиль відносно геометричної осі відповідно надкранової і підкранової частини колони дорівнює:

3.1.2 Тимчасове навантаження

Снігове навантаження

При розрахунку рами навантаження від снігу приймається рівномірно розподіленим за довжиною ригеля. Нормативне навантаження на горизонтальної проекції покрівлі обчислюють за формулою:

, де

вага снігового покриву на горизонтальної поверхні. Приймається згідно (2). Приймаємо . Проектуєма будівля знаходиться у 5 сніговому районі.

коефіцієнт переходу від снігового навантаження на землі до навантаження на покриття. Приймаємо .

.

Розрахункове навантаження становить:

, де

коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймаємо (60 років).

, (згідно ДБН)

Розрахункове снігове навантаження на колону, що передається з одного прольоту:

.

Вітрове навантаження

Навантаження від вітру визначаємо для навітряної та завітряної частини будівлі. Тобто визначаємо активне і пасивне навантаження:

, де

коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймаємо

- згідно (2).

аеродинамічні коефіцієнти для активного і пасивного тисків відповідно. Приймаємо , для і відповідно.

- визначається інтерполяцією.

швидкісний напір, який приймаємо за (2). Приймаємо .

Тоді отримаємо:

Навантаження від тиску вітру на частину стіни в межах висоти ригеля прикладається на рівні нижнього поясу ригеля як зосереджена сила без врахування моментів, які виникають від такого перенесення. Ця сила обчислюється за формулою:

, де

позначка парапету поздовжньої стіни. Вона становить .

- відмітка верху колони.

Навантаження від мостових кранів

Вертикальний опорний тиск на раму від кранів обчислюється за лініями впливу при невигідному для колони поздовжньому положенні коліс крана на підкранових балках. Розрахунковий тиск на колону, до якої наближений візок крана становить:

, де

коефіцієнт надійності за навантаженням. Приймається .

коефіцієнт ймовірності сполучення двох кранів.

нормативний тиск колеса крану. Приймається за п. 1.8 .

сума ординат ліній впливу для опорного тиску на колону. Зі схеми навантаження (див. нище) приймаємо .

Отримаємо:

Розрахунковий тиск на протилежну колону:

, де

найменший тиск колеса крана, який визначається за формулою:

, де

вантажопідйомність крана. . Згідно п. 1.8.

маса крана з візком. . Згідно п. 1.8.

кількість коліс крану з однієї сторони. .

Тоді отримаємо:

.

Максимальний та мінімальний тиск і передаються в тому ж місці, що й навантаження від ваги підкранових балок.

Розрахунковий горизонтальний опорний тиск на колону рами:

, де

маса візка крана. . Згідно п. 1.8.

кількість гальмівних коліс візка. .

Отримаємо:

.

Сила прикладена до колони на рівні верху підкранової балки і може бути направлена як зліва направо, так і навпаки.

3.1.3 Розрахунок поперечної рами

Поперечна рама складається зі стійок змінної жорсткості (зі зсувом осей крайніх стійок), які шарнірно об'єднані на позначці . Ригелями безкінечної жорсткості.

Оскільки знаходження зусиль у колонах у площині поздовжньої рами завданням не передбачається, то складання розрахункової схеми поздовжньої рами і підрахунок навантажень, що прикладені до неї, не виконуємо.

Статичний розрахунок поперечної рами виконуємо на ПЕОМ за допомогою програми «РАМА». Вихідні дані до ПЕОМ заносить оператор ПЕОМ.

3.2 Сполучення навантажень

Найбільш несприятливі комбінації зусиль наведені у розпечатці. Згідно з неї визначаємо розрахункові комбінації зусиль для перерізу 2-2 і 4-4. З навчальною метою, розрахунковими будемо вважати ту комбінацію (згинальний момент і поздовжня сила), при якій . Розглянемо кожний переріз окремо.

· Переріз 2-2:

:

:

:

Для перерізу 2-2 розрахунковий момент - , розрахункова поздовжня сила - .

· Переріз 4-4:

:

:

:

Для перерізу 4-4 розрахунковий момент - , розрахункова поздовжня сила - .

Размещено на Allbest.ru