Схема очищення стічних вод міста

Размещено на http://www.allbest.ru/

КУРСОВА РОБОТА

на тему: «Схема очищення стічних вод міста»

Зміст

Вступ

1. Вихідні дані

2. Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста

3. Загальна принципова схема водовідведення міста

4. Загальний перелік технологічних очисних споруд

5. Технологічна схема очистки стічних вод з аеротенками

5.1 Механічна очистка

5.2 Решітки

5.3 Пісковловлювачі

5.4 Первинні відстійники

6. Біологічна очистка стічних вод

6.1 Аеротенки

6.2 Вторинні відстійники

7. Знезараження стічних вод

8. Обробка сирого осаду і надлишкового активного мулу

9. Механічне зневоднення забродженого осаду

10. Проектування генплану

Список літератури

Вступ

Курсовим проектом потрібно розробити схему очистки стічних вод. Населення міста складає 396826 чоловік. На території міста знаходиться три великих підприємства. Від них поступає 7800м³ , а від побутових і жилих приміщень міста - 90000м³ вод за добу. Загальна добова витрата стічних вод міста рівна 98800м³ за добу. Максимальна годинна витрата від міста дорівнює 5988м³/год. Стічні води мають концентрацію забруднень - за БСК_осв=174мг/л, за завислими речовинами С_зав=291мг/л.

Приймаємо технологічну схему очистки стічних вод з аеротенками. Для цього запроектовані такі споруди: решітки, пісковловлювачі аеруємні, первинні відстійники, аеротенки з регенераторами, вторинні відстійники, хлораторна, змішувач, контактні резервуари, скид у водойму, мулозгущувачі, метантенки, газгольдери, мулові і піскові майданчики, котельня, побутово-складські приміщення. Загальна площа споруд становить 8,5га. Добова кількість піску, яка поступає в піскові бункери складає 13,3м³/доб. Добова кількість сирого осаду, що утворюється у відстійниках і йде в метантенки становить 249м³/доб, а добова масова витрата газу, що з метантенків переходить в газгольдери складає 10000 м³/доб.

1. Вихідні дані

1. Добова кількість побутових стічних вод від населення: І район - Q₁=60000м³/доб. ІІ район - Q₂=30000м³/доб.

Q_міста=90000м³/доб q_міста=1042л/с.

2. Максимальна секундна витрата від населення: Q_max=K_genq_міста=1,47•1042=1531л/с

3. Максимальна годинна витрата від населення:

4. Норма водовідведення по місту:

І район - n₁=210 л/особ.доб. ІІ район - n₂=270 л/особ.доб

5. Кількість мешканців міста:

6. Добова і годинна кількість промислових стічних вод підприємств:

7. Концентрація завислих речовин в промислових стічних водах:

8.Концентрація БПК_пов в промислових стічних водах:

9. Витрати міста за добу:

10. Максимальна годинна витрата від міста:

2. Визначення додаткових умовних параметрів до загальної принципової схеми водовідведення міста

Концентрація забруднень побутових стічних вод від населення міста за;

завислими речовинами

БСК_пов. не освітлених стічних вод

БСК_пов. освітлених стічних вод

Концентрація забруднень в суміші побутових та виробничих стічних вод міста

БСК_{не осв.}

БСК_осв.

Відповідно діючих Санітарних норм у водні об'єкти можна скидати очищені стічні води с концентраціями:

Ефект очистки:

загальний за завислими речовинами

на первинних відстійниках при

загальний за БСК_повн

освітленої після первинних відстійників

Технологічна схема, що приймається: виходячи з добової витрати та концентрації забруднень згідно вимог СНиП [1]:

очищення відстійник резервуар стічна вода

3. Загальна принципова схема водовідведення міста

4. Загальний перелік технологічних очисних споруд

Комплекс повної біологічної очистки без доочищення стічних вод:

а) Блок механічної очистки:

- решітки

- пісковловлювачі аеруємні

- первинні відстійники

б) блок біологічної очистки:

- аеротенки

- вторинні відстійники

в) блок знезараження:

- хлораторна

- змішувач

- контактний резервуар

г) блок обробки осаду і надлишкового активного мулу:

- мулозгущувачі

- метантенки

- газгольдери

- вакуум-фільтри

- резервні мулові майданчики

5. Технологічна схема очистки стічних вод з аеротенками

5.1 Механічна очистка

Визначається еквівалентне число робітників:

За завислими речовинами:

Приведена кількість жителів за завислими речовинами

5.2 Решітки

Решітки використовуються для затримання крупних плаваючих відходів. Їх слід оснащати механізованими граблями для зняття відходів. Приймаються механізовані решітки з прозорами 16 мм. Кількість відходів, що буде затримуватися на решітках (норматив СНиП - 8 л/чолМрік) за приведеною кількістю жителів

При щільності відходів 750 кг/м³ їх добова кількість 9,7 М 0,75 = 7,3 т, вологість 80%.

Необхідна площа живого перерізу робочих решіток при швидкості руху в прозорах решітки

Приймаючи дві робочі решітки площа живого перерізу кожної

Число прозорів решітки при їх ширині b=0,016 м, глибині води перед решіткою h=0,85 м буде:

Ширина решітки при товщині стержня д=8 мм

За таблицею 16 ([2] стор. 87) приймається решітка (ближча за розміром)

МГ-6Т (2 робочих і 1 резервна) при цьому: номінальні розміри каналу 2000?2000, ширина каналу в місці установки решітки 2290 мм, число прозорів - 84, товщина стержня 8 мм.

Визначається глибина води перед решіткою при швидкості протікання через прозори решітки (прийнята дещо більша швидкість для забезпечення незамулюючої швидкості у каналі перед решіткою).



Швидкість течії стічних вод у каналі перед решіткою при В=2,0 м буде:

що допустимо.

Втрати напору в решітці

б=60?70? Sin60?=0,866

Sin70?=0,9397

Загальний підпір, який створює решітка

Таким чином, для забезпечення розрахункової швидкості руху стічних вод у каналі перед решіткою і в прозорах решітки необхідно понизити дно каналу за решіткою на величину h_заг=0,04 м.

Решітки та дробарки (для дроблення затриманих відходів в кількості 9,7 м3/доб або 7,3 т вологістю 80%) влаштовуються в окремій будівлі, яка споруджується за типовим проектом, в якій розташовується насосна станція гідроелеваторів пісковловлювачів та системи змиву піску.

5.3 Пісковловлювачі

Тип пісковловлювачі приймається з рекомендаціями (3) р.11.2: для Q_заг=98800м³/доб раціональною є конструкція аерованих пісковловлювачів. Аеровані пісковловлювачі виготовляються у вигляді горизонтальних резервуарів. Вода поступає в напрямі, співпадаючим з напрямом оберту води в пісковловлювачіі; випуск - затоплений. Для аерованого пісковловлювачі необхідно визначити кількість відділень, їх довжину і глибину. Гідравлічна крупність U₀=18 мм/с

Розрахункові витрати:

Приймається:

(Табл.. 28 СНиП [1])

Довжина пісковловлювача буде:

Площа поверхні пісковловлювача

Загальна ширина



Згідно таблиці 19 [2] приймається довжина пісковловлювача 12 м. Типовий пісковловлювач має три відділення шириною по 3 м і глибиною 2,1 м.

Відношення

Дійсна швидкість руху стічних вод в пісковловлювачі буде:

що допустимо

H_s=0,5 глибини, приймаємо Н=2,1 м, тоді Н_s==1,05 м.

Для збільшення ефективності відмиву піску в аеруємних пісковловлювачах і підтримання винтового руху води передбачається аерація інтенсивністю 3м³/м²Мгод. Витрата повітря на аерацію:

Витрата технічної води для гідросистеми змиву піску

Напір води на початку змивного трубопроводу

де h₀ - мінімальна висота шару в лотку ?0,5 м

- швидкість на початку змивного трубопроводу ?3м/с в лотку

Добова кількість затриманого піску при нормі для аеруємих пісковловлювачів 0,03 л/чол.Мгод. буде

щільність піску 1500 кг/м³ вологістю 60%.

Для зневоднення піску приймається піскові бункери з гідроциклонами для його відмиву.

Місткість бункерів при дводобовому зберіганні піску буде

Приймається 3 бункери місткістю 6 м³ кожний. Вони розташовуються у середині будівлі чи на відкритих майданчиках поблизу пісковловлювачі, що залежить від температури зовнішнього повітря. Дренажна вода з бункерів направляється в канал перед пісковловлювачами.

Замість бункерів можна прийняти піскові майданчики. Необхідна площа при навантаженні 3 м³/м²Мрік і умови періодичного виводу піску буде

Приймається 7 майданчиків розміром 12?12 м загальною площею F_s=1728 м²

Треба мати на увазі, що гідроелеватори подають пульпу з відношенням вода/пісок рівним 3:1 (5:1). Тоді добовий обсяг пульпи буде W_{пульпи добовий}=39,9 м³. Один майданчик при висоті напуску пульпи 1 м буде заповнюватися за

Остаточно приймаємо бункери.

5.4 Первинні відстійники

При проектуванні відстійників використовують типові рішення. Тип відстійника потрібно вибирати виходячи з прийнятої технологічної схеми очистки стічних вод і обробки їх осадка. До проектування приймаються радіальні відстійники (табл.31 [1]) , які мають круглий в плані резервуар, швидкість руху рідини в яких змінюється по радіусу. Ці відстійники в зрівняння з горизонтальними більш економічні при будівництві споруд великих розмірів, надійніші в експлуатації.

Для радіальних відстійників (табл.31 [1]) К_set=0,45. Необхідний ефект освітлення при концентрації завислих речовин в стічних водах, що направляються в аеротенк рівній 150 мг/л буде:

Визначається розрахункове значення гідравлічної крупності зависі, що затримується в первинних відстійниках за формулою

H_set=3,1 м; К_set=0,45

За таблицею 30 [1] інтерполяцією при С_еn=291 мг/л і Э=48% визначається

по рис.2 (СНиП) [1] кривій 1 визначається

Приймається 4 відстійника. Визначається діаметр одного відстійника за формулою:

де Q_max -максимальна годинна витрата стічних вод, яка дорівнює 5988 м³/год

n - кількість відстійників - 4

U₀=0,76 мм/с

Приймаються відстійники Д=40 м

Пропускна спроможність одного відстійника Д_set=40 м з діаметром впускного пристою d_en=2,0м буде:

згідно табл.31 [1] при швидкості

Необхідна кількість відстійників буде:

Приймається 4 відстійника Д=40 м

Добова кількість сирого осаду, що утворюється у відстійниках, вологістю 95% і щільністю 1,12 г/см³ буде:

6. Біологічна очистка стічних вод

6.1 Аеротенки

В залежності від способу вводу стічних вод і активного мулу, методу аерації і компонування аерационних споруд із вторинними відстійниками зупиняємось на аеротенках-змішувачах. Вони характеризуються рівномірною подачею по довжині споруди вихідної води і активного мулу і рівномірним відводом мулової суміші. Повне змішування в них стічних вод і мулової суміші забезпечує вирівнювання концентрацій мулу і швидкостей процесу біохімічного окислення, тому аеротенки-змішувачі більш пристосовані для очистки концентрованих стічних вод при різких коливаннях їх витррати, складу і кількості забруднень.

Для біологічної очистки приймаються аеротенки з регенераторами тому що БСК_пов стічних вод, що надходять на біологічну очистку більше 150 мг/л. Вихідні дані для розрахунків: L_en=174 мг/л L_ex=15 мг/л.

Приймається J_i=100 cм³/г і доза мулу в аеротенку , тоді ступень рециркуляції буде:

Визначається доза мулу в регенераторі

Питома швидкість окислення, мг БСК_П на 1 г беззольної речовини мулу за годину (приймається )

Тоді період окислення забруднень буде:

Час обробки води в аеротенку буде:

Приймається 2 години. Тоді час регенерації буде:

Для визначення навантаження на мул визначається час находження стічних вод в систему аеротенк-регенератор

середня доза мулу в системі

Навантаження на мул

Для міських стічних вод при буде , що відрізняється від прийнятої величини . З врахуванням скорегованої величини уточнюється ступінь рециркуляції

Виходячи з умов роботи вторинних відстійників з мулососами приймається і розрахунки повторюються

Отримане значення дуже мало відрізняється від визначеного раніше , а прийнята мінімальна величина для вторинних відстійників з мулососами не змінить кінцевих розрахунків.

Таким чином, при проектуванні аеротенку-змішувача з регенератором приймається ; час аерації в аеротенку , час регенерації .

Місткість аеротенку приймається, виходячи із середньогодинного надходження стічних вод за період аерації, рівній 5,1 години в години максимального притоку. Як свідчить аналіз надходження стічних вод на очистку впродовж 5 годин спостерігається максимальна витрата. Виходячи з цього для розрахунку місткості аеротенку приймається максимальна годинна витрата

Місткість аеротенку буде

Місткість регенератора

Загальна місткість аеротенку

До будівництва приймається 1 трьохкоридорний трьохсекційний аеротенк із збірного залізобетону з розмірами коридору 6?5?83 м за типовим проектом 902-2-211. Місткість аеротенку 22680 м³. Під регенератор необхідно виділити згідно розрахункам . Приймаючи трьохкоридорний трьохсекційний аеротенк під регенератор виділяється одна секція. Визначається питома витрата повітря за формулою:

при цьому приймається:

при глибині аеротенка 5 м і аерації через фільтросні пластини h_a=5 м, тоді К₂=2,92 і ; - середньомісячна температура стічних вод за літній період, приймається

де: С_Т - розчинність кисню у воді (див. табл. 27 [2]) для Т=20?С; С_Т=9,17 мг/л

С₀ - приймається рівною 2 мг/л

Інтенсивність аерації визначається за формулою що менше за і більше за

Добова витрата повітря для аерації стічних вод в аеротенках буде

Для аерації рідини в аеруємих пісковловлювачах необхідно:

Необхідно прийняти насосно-повітродувну станцію з повітродувним обладнанням, яке забезпечить добову подачу повітря 380 тис. м³/доб.

6.2 Вторинні відстійники

Вторинні відстійники використовують для затримання активного мулу, який поступає разом з очищеною стічною водою із аеротенків. Тип відстійників визначаємо за аналогією первинних відстійників. Тому приймаються радіальні вторинні відстійники, які проектуються на основі гідравлічного навантаження на поверхню. Гідравлічне навантаження визначається за формулою:

де К_ss=0,4 для радіальних відстійників;

Н_set - глибина відстійника, м, приймається 3м;

a_t=10 мг/л; a_i=2,5 г/л; J_i=74 см/г (згідно розрахунку аеротенків).

Тоді

При розрахунках первинних відстійників було визначено, що необхідно 4 відстійники 40м. При виконанні робіт бажано мати однотипні за основними розмірами будівельні конструкції. Приймаються до будівництва вторинні відстійники теж 40м. Площа дзеркала відстійника =40м складає F=1048 м²

Загальна площа дзеркала вторинних відстійників при витраті стічних вод 5988 м³/год буде:



Таким чином вторинних відстійників =40м необхідно

Приймається 4 відстійника =40м і первинних теж 4 =40м.

7. Знезараження стічних вод

Знезараження біологічно очищених стічних вод здійснюється рідким хлором з розрахунковою дозою активного хлору 3 г/м³ [1]. При цьому добова кількість хлору буде 98800М3=296,4 кг/добу за активним хлором, а за максимальну годину 5988М3=18 кг/год.

Для змішування хлорної води з очищеними стічними водами передбачається змішувач (йоршовий, або лоток Вентурі, або лоток Паршаля).

Для контакту стічних вод з хлором необхідно передбачати контактні резервуари, якщо в скиднім каналі час контакту не буде дорівнювати 30 хвилин. Місткість контактних резервуарів визначається за залежністю

Кількість осаду, який утворюється в контактних резервуарах після повної біологічної очистки в аеротенках приймається 0,5 л/м³ стічних вод [1].

Таким чином добова кількість осаду вологістю 98% буде W_{ос.конт}=0,5МQ_доб=0,5М98800=49400л або 49,4м³. Осад зневоднюється без попереднього зброджування. Кількість контактних резервуарів для Q=98800м³/доб буде: 6 секцій шириною 6 метрів, довжиною 36 метрів.

Можливо застосування для знезараження електролізних установок. Кількість їх приймається не більше двох-трьох паралельно працюючих, при чому одна повинна бути резервною.

Для забезпечення 18кг/год. по активному хлору, треба передбачити 5 установок ЭН-100 продуктивністю 4,1кг/год. кожна. При цьому необхідна кількість електроенергії буде складати N=12?18=216 кВтМгод.[3]

8. Обробка сирого осаду і надлишкового активного мулу

Проектується зброджування суміші сирого осаду і надлишкового активного мулу в метантенках з наступним зневодненням на вакуум-фільтрах.

Метантенк являє собою циліндричний резервуар з конічним дном і геометричним перекриттям, в верхній частині якого розташовано ковпак для збору газу.

Добова кількість сирого осаду вологістю 95% і щільністю 1,12 г/см³ складає W_mud=249 м³/доб.

Ефективність відстоювання завислих речовин в первинних відстійниках

.

Кількість сирого осаду по сухій речовині, т/доб. буде:

де: а_t=10 мг/л (див. розрахунок вторинних відстійників); С_en=291 мг/л; Э=0,48; L_en=174 мг/л

Кількість осаду по абсолютно сухій без зольній речовині за добу при гігроскопічній вологості і зольності 27% буде



Кількість надлишкового активного мулу по абсолютно сухій без зольний речовині буде

Перед направленням в метантенки надлишковий активний мул ущільнюється в муло ущільнювачах.

Вологість активного мулу з вторинних відстійників після аеротенків

годинна витрата надлишкового активного мулу

За табл. 35 [1] приймаються наступні параметри для розрахунку муло ущільнювачів: радіальний ущільнювач, вологість ущільненого активного мулу - 97,3%, тривалість ущільнення t=9…11 годин.

Корисна площа поперечного перерізу радіальних відстійників, які використовуються в якості муло ущільнвачів буде:

q₀=0,3 м³/м²Мгод. [1]

Приймаючи 2 мулоущілювача діаметр кожного буде

Приймається 2 радіальних відстійника (обидва робочі) 24м з глибиною зони відставання 3,1м. Глибина робочої частини H=q₀Мt=0,3М10=3м.

Загальна глибина мулоущільнювача H_tot=H+0,7+0,2=3,9м (де 0,7м - це висота зони залягання мулу при наявності мулососу, 0,2 - висота бортів над рівнем рідини).

Обсяг ущільненого надлишкового активного мулу при вологості 97,3% за добу буде:

Загальна кількість осаду за добу по сухій речовини

а по абсолютно сухій беззольній речовині

по обсягу суміші фактичної вологості



Середня вологість суміші

Приймається термофільний режим зброджування, при якому повністю знищуються яйця гельмінтів, які знаходяться в осаді. Температура зброджування 53?с. Добова доза завантаження осаду в метантенк при вологості осаду 96,2% буде Д_mt=18% i K_r=0,24 [1].

Тоді необхідна місткість метантенків буде

Для обробки осадів приймається 3 метантенки корисним обсягом 1600м³ і діаметром 15 м. Відстань між резервуарами 20 метрів.

Розпад беззольной речовини визначається за залежністю

де згідно [1] для сирого осаду і для надлишкового активного мулу.

Таким чином, суміші буде дорівнювати

тоді

Враховуючи нерівномірність виходу газу із метантенків, в цілях максимального його використання на майданчиках очисних споруд влаштовують газгольдери, які дозволяють підтримувати постійний тиск в газовій мережі. Встановлюють газгольдери звичайно на тупіковій вітці газової мережі. Відстань від газгольдерів до котельні і інших приміщень повинна бути не менше 30м і не менше висоти димової труби, до внутрішньо майданчикових доріг - не менше 20м, відстань між газгольдерами - не менше ? суми їх діаметрів. Кількість беззольной речовини, що розпалась

22,4?0,4468=10 т

Добова масова витрата газу 10 т/доб. при об'ємній масі 1 кг/м³ складе 10000 м³/доб.

Приймається 3 газгольдери місткістю 3500 м³ кожний.

9. Механічне зневоднення забродженого осаду

Видалення вологи із осаду механічним способом являється найбільш економічним і розповсюдженим шляхом зниження їх вологості, маси і об'єму. Застосовуємо для зневоднення вакуум-фільтри. Для ефективного зневоднення в них осад необхідно обробити хімічними реагентами, що дозволяє укрупнити дрібнодисперсні і колоїдні частинки і перевести частину вологи і вільний стан. В якості реагентів для коагуляції осаду при зневодненні на вакуум-фільтрах застосовують хлорне чи сірчанокисле залізо. Загальна кількість осаду по сухій речовині складає . Необхідна площа фільтрації буде:

де - загальна кількість осаду по сухій речовині, кг/доб

- тривалість зміни - 8 годин

- продуктивність фільтра (табл.. 62 [1]) 17…22 кг/годМм², приймається 20 кг/годМм²

- кількість змін роботи фільтра - 2 зміни

Приймається 3 вакуум-фільтри (табл. 38 [2]) БОУ40-3,4 з поверхнею фільтрування 40 м² кожний.

Вологість кека 78-80%

На станції очистки стічних вод з механічним зневодненням осаду передбачаються аварійні мулові майданчики на 20% річної кількості осаду. Обсяг суміші сирого осаду і надлишкового активного мулу з фактичною вологістю 96,2% складає 804 м³/доб.

Таким чином, на аварійні мулові майданчики може надходити . Корисна площа мулових майданчиків м², буде визначатись за формулою

Приймаються мулові майданчики на штучній асфальтобетонній основі з дренажем: навантаження, h, осаду м³ на м² майданчика за рік, згідно [1] складатиме 1,5 м³/м²Мрік, К=1

Тоді корисна площа буде

Приймаючи площу однієї карти 900 м²=30?30 м.. Кількість карт буде

10. Проектування генплану

На генплані очисних споруд показуємо розміщення основних і допоміжних споруд, будівель, доріг, комунікацій різного призначення.

Компоновка основних споруд по очистці стічних вод залежить від способу подачі води - напірна чи самопливна, рельєфу місцевості, гідрогеологічних умов і повинна забезпечувати раціональне використання території, як на розрахунковий період, так і на перспективний розвиток очисної станції. Необхідно передбачати можливість будівництва по черзі, залишає вільну площу для розширення будівель і споруд. Споруди повинні бути доступні для ремонту і обслуговування.

Автомобільні дороги по території очисних споруд слід проектувати виходячи із забезпечення під'їздів до споруд з врахуванням габаритів автомобілів і перевозимих грузів (СниП ІІ-М.1-71 „Генеральные планы промышленных предприятий. Нормы проектирования”).

Споруди, в яких можливе виділення пожежобезпечних газів - метантенки, газгольдери - повинні бути віддалені від інших споруд, доріг, високовольтних ліній на відстань у відповідності з вимогами правил техніки безпеки.

Коефіцієнт забудови площадки очисної станції повинен бути не менше 0,6-0,7.

Число окремих споруд повинно забезпечувати можливість відключення частини їх для огляду чи ремонту без значного погіршення ефекту очистки.

Допоміжні і обслуговуючі приміщення на станції очистки стічних вод рекомендується об'єднувати в мінімальному числі будівель.

Висотне розміщення споруд повинно по можливості забезпечувати самотічний режим руху основних мас стічних вод і мулу, при цьому слід використовувати природний рельєф місцевості.

Розміщення по вертикалі послідовно розміщених споруд визначають розміром втрат напору у власне спорудах, в підходящих і відводящих комунікаціях.

Крім комунікацій стічних вод і мулу на каналізаційних очисних спорудах передбачаються трубопроводи для технічної і питної води, стисненого повітря, газу, а також теплопроводи і кабелі електропостачання, зв'язку.

При розміщенні комунікацій в плані слід виходити з наступних положень: протяжність комунікацій повинна бути мінімальною, зайві повороти траси не бажані, комунікації різного призначення слів вкладати і одній траншеї, повинно враховуватись можливість ремонту окремих трубопроводів.

Для забезпечення нормальної експлуатації основних споруд і систем каналізації потрібно передбачати ряд допоміжних приміщень як побутового призначення - гардеробні, душеві, приміщення для сушки одягу, буфет, червоний куток, так і промислового призначення - кімнати чергового персоналу, адміністративні приміщення, майстерні, склади, лабораторії, гаражі. Їх слід розташовувати в окремих будівлях чи блокувати з промисловими будівлями.

При проектуванні майдану очисних про руд необхідно також передбачати заходи по благоустрою і озелененню території. Площа озеленення повинна складати не менше 15-20% площі території очисних споруд.

Список літератури

1. СНиП 2.04.03-85 Канализация. Наружные сети и сооружения. : М Стройиздат.: 1985 с.72

2. Василенко А.А. Водоотведение. Курсовое проектирование - К.: Вища школа. Головное издательство 1988, 256 с.

3. Канализация населенных мест и промышленных предприятий: Справочник проектировщика. /Под ред. А.В. Самотина./ М.: Стройиздат, 1981 г. - 639 с.

Размещено на Allbest.ru