Комплексна механізація та технологія виконання будівельних робіт при спорудженні водогосподарських об’єктів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Курсовий проект

“Комплексна механізація та технологія виконання будівельних робіт при спорудженні водогосподарських об'єктів”

Зміст

Вступ

1. Будівельно-констуктивна характеристика ГМС та видів робіт

1.1 Характеристика споруд та умови виконання робіт

1.2 Склад будівельних процесів та обґрунтування обсягів робіт

1.2.1 Розрахунок об'ємів робіт по каналах та їх будівництво

1.2.2 Розрахунок об'ємів робіт по дренажу та його будівництву

1.2.3 Розрахунок об'ємів культуртехнічних робіт

2. Комплектна механізація та технологія будівельно-меліоративних робіт

2.1 Вибір і обґрунтування способів комплексної механізації

2.2 Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва каналів

2.3 Вибір і обґрунтування комплектів машин для виконання робіт згідно вихідних даних

2.4 Підбір оптимального комплекту машин і механізмів за техніко -економічними показниками

2.5 Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

2.6 Основні і додаткові показники для порівняння комплектів машин і механізмів

2.7 Розрахунок комплекту машин і механізмів для будівництва дренажу

2.8 Технічна характеристика екскаватора-дреноукладача ЕТЦ-202А

2.9 Технічна характеристика без траншейного дреноукладача МД - 4

2.10 Підбір оптимального комплекту машин і механізмів для влаштування дренажу

2.11 Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

2.12 Розрахунок остаточної кількості машин у комплекті

3. Розробка технологічної карти

3.1 Область застосування

3.2 Організація і технологія виконання робіт

3.3 Вимоги до якості і приймання робіт

3.4 Калькуляція трудових витрат

3.5 Графік виконання робіт

3.6 Матеріально-технічні ресурси

3.7 Техніка безпеки

3.8 Техніко-економічні показники

Література

Вступ

В 1996 р. було прийнято державну програму зі збереження природних ресурсів України. Згідно цієї програми здійснювати будь-які меліоративні заходи на ще не освоєних землях заборонено. Тому нині основним завданням меліорації є утримання вже побудованих меліоративних систем та реконструкція існуючих. У зв'язку з цим в даному курсовому проекті основна увага повинна бути приділена технологічним питанням будівництва і реконструкції осушувальної меліоративної системи.

При реконструкції системи ( наприклад, переобладнання цієї системи в систему двобічної дії ) постають питання будівництва не тільки нових каналів, але й дренажно-колекторної мережі та встановлення нових ГТС.

Враховуючи занедбаність деяких полів, постає питання освоєння і окультурення цих земель.

Даний курсовий проект складається з розрахунково-пояснювальної записки та графічної частини.

Аналіз вихідних даних та результатів розрахунків представляємо в табличній формі, у вигляді паспорту системи.

Паспорт системи

№ з.п.	Найменування показників	Одиниці вимір.	Кількість
1	2	3	4
1	Площа осушувальної системи: брутто нетто	га га	220 200
2	Загальний об'єм виїмки грунту по каналах
3	Загальна довжина колекторно-дренажної мережі, в тому числі: Діаметром 150 мм Діаметром 125 мм Діаметром 100 мм Діаметром 75 мм Діаметром 50 мм	м м м м м м	128100 1900 2300 5600 7800 110500
4	Гідротехнічні споруди: РТК ТП Колодязів Гирл	шт шт шт шт	6 10 15 46
5	Економічний ефект від застосування оптимального комплекту машин і механізмів	грн	95620

1. Будівельно-констуктивна характеристика ГМС та видів робіт

Будівництво і реконструкція меліоративної системи пов'язана з підготовкою будмайданчика та з безпосереднім будівництвом її елементів. При цьому розв'язується, як правило, багато інших задач, основними з яких в даному курсовому проекті є технологічні, конструктивні, природоохоронні тощо.

Основним підсумком вирішення цих задач є осушення перезволожених земель та культуртехнічна обробка території системи для перетворення її в придатну для сільськогосподарського використання.

1.1 Характеристика споруд та умови виконання робіт

будівництво канал дренаж меліоративний

Будівництво осушувальної системи необхідно виконувати в теплий період року. Для досягнення найвищої продуктивності роботи машин та праці робітників необхідно всі технологічні процеси виконувати в певній послідовності. Тому завданням на курсове проектування передбачено розробку технології виконання робіт при будівництві каналів і споруд закритого дренажу та первинної обробки осушених земель.

До початку виконання дренажних робіт проводиться очистка території будмайданчика від кущів, дрібнолісся, дерев та каміння. Потім будуємо мережу відкритих каналів у земляному руслі, а їх глибина повинна забезпечувати спряження з колекторами у визначених проектом межах. Регулююча мережа осушувальної мережі будується у вигляді колекторів і дренажу. Колекторна мережа будується від каналу приймача з похилом у бік гирлової споруди, яка розташована на укосі каналу.

Колектор підключається до гирлової споруди азтбестоцементної труби. Після прокладання колектора із гончарних труб, діаметром 75-150 мм до нього під'єднуються дрени із гончарних і пластмасових труб діаметром 50 мм. Середня глибина закладання дрен та колекторів на системі приймається на основі аналізу гідрогеологічних умов та умов спряження дрени з колектором.

У місцях поворотів колекторів та під'єднання до колекторів старшого порядку колекторів молодшого порядку передбачаємо будівництво оглядових колодязів, загальна кількість яких приймається згідно завдання.

Для регулювання рівнів води в каналах осушувальної системи у випадках попереджувального або зволожувального шлюзування передбачено будівництво шлюзів-регуляторів типу РТК. Такі споруди складаються з портальних або інших оголовків верхнього і нижнього б'єфу, водовипускної труби (одні, або декількох) та коробчатого затвору для підтримання максимального рівня води в каналі. У місцях де польові дороги перетинаються з каналами відкритої мережі і де немає потреби у встановленні споруд типу РТК передбачається будівництво споруд типу ТП ( трубчастий переїзд ).

В проектній документації, яка розроблена на основі виконаних інженерних вишукувань встановлено наявність місцевих понижень, з яких досить складно відвести воду у період сніготанення та дощових паводків за короткі проміжки часу. Тому в нашому курсовому проекті передбачаємо їх засипку ґрунтом з тимчасових кавальєрів, які утворюються при будівництві каналів, а також ґрунтом з підвищених ділянок масиву осушення.

Об'єм рослинного ґрунту, що знімається з поверхні понижень перед їх засипкою мінеральним ґрунтом переміщається на відстань, яка наводиться у вихідних даних.

Після засипки понижень мінеральним ґрунтом, відстань переміщення якого також вказана у вихідних даних, здійснюється рекультивація поверхні понижень рослинним ґрунтом, що був знятий з їх поверхні.

Після закінчення дренажних робіт виконуємо первинний обробіток осушувальних земель, який включає фрезерування, первинне переорювання, дискування та прикочування.

Фрезерування виконується, як правило, в тому випадку, коли на осушувальній території є багато залишків болотяних купин та залишків кореневищ та кущів і дрібнолісся.

Глибока оранка та дискування виконується в усіх випадках, при чому кількість проходів дискової борозни по одному сліду приймається такою, щоб зруйнувати природну дернину, але не втратити осушувальний ґрунт через негативний вплив вітру і поверхневої води.

При будівництві осушувальної системи, доставка на об'єкт місцевих матеріалів здійснюється нами за допомогою автомобільного транспорту, безпосередньо від заводів виробників, а привізні матеріали завозяться на найближчу залізничну станцію товарними потягами, а звідти на об'єкт транспортуються вантажними автомобілями. При виборі підрядної будівельної організації для виконання робіт з будівництва осушувальної системи особливу увагу потрібно приділяти наявності у потенційних підрядників повного комплекту будівельної техніки та кваліфікованих робітників.

Якщо таким вимогам відповідає декілька організацій, то потрібно оголосити тендер на будівництво осушувальної системи.

Та фірма, яка забезпечить найнижчу вартість виконаних робіт при відповідній якості будівництва і отримає замовлення на будівництво осушувальної системи.

1.2 Склад будівельних процесів та обґрунтування обсягів робіт

Склад будівельних процесів, при будівництві елементів осушувальної системи встановлюється на основі аналізу, конструкції споруд, складових частин об'єкта, тому в даному курсовому проекті. Ці будівельні процеси будуть проаналізовані для конкретних типів споруд, згідно вихідних даних і на основі цього будуть здійсненні розрахунки об'ємів робіт, які представлятимуться у табличній формі.

1.2.1 Розрахунок об'ємів робіт по каналах та їх будівництво

Технологія будівництва відкритої осушувальної мережі у вигляді каналів, що проходять у вигляді каналів, що проходять в земляному руслі передбачається застосування, як екскаваторного способу так і скреперного.

Оскільки в нашому курсовому проекті ширина каналу по дну недостатня для застосування скреперного варіанту, то детально аналізуємо екскаваторний варіант, який передбачає виконання наступних будівельних процесів (рис 1.1):

1. Зрізка рослинного ґрунту з траси каналів з переміщенням у тимчасові відвали за допомогою бульдозерів.

2. Розробку мінерального ґрунту у виїмці каналів з вкладанням у тимчасові кавальєри за допомогою одноківшевих екскаваторів - драглайн.

3. Розрівнювання кавальєрів мінерального ґрунту по приканальних смугах за допомогою бульдозерів.

4. Розрівнювання відвалів рослинного ґрунту по поверхні мінерального ґрунту для рекультивації приканальних смуг або прилеглих полів і понижень за допомогою бульдозерів.

5. Глибоку оранку приканальних смуг або дискування, або їх фрезерування (у курсовому проекту ці процеси не розраховуємо і не включаємо).

Розрахунок об'ємів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналів виконуємо на основі поздовжньої розрахункової схеми (рис 1.1).

Ширина каналу по верху мінерального ґрунту визначаємо за формулою:

, (1.1)

де вк - ширина каналу по дну в м (згідно вихідних даних вк=1,8м);

mк - коефіцієнт закладання укосу каналу (згідно вихідних даних mк=2,0);

Н - глибина каналу в м (згідно вихідних даних Нк=2,6м);

Тоді:

м

Глибина каналу по верху мінерального грунту визначається за формулою:

(1.2)

де tзр - товщина зрізки рослинного ґрунту (згідно вихідних даних tзр=0,3м).

м

Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці визначаємо за формулою:

, мІ (1.3)

Тоді:

м2

Площа поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту визначаємо за формулою:

, (1.4)

де крм - коефіцієнт початкового розпушення ґрунту (оскільки ґрунт на ділянці - пісок, то крм=1,04).

Тоді:

м2

Висота кавальєру мінерального ґрунту визначаємо за формулою:

, (1.5)

Тоді:

м

Ширина кавальєру мінерального ґрунту визначаємо за формулою:

, (1.6)

Тоді:

м

Відстань від початку основи площі поперечного перерізу мінерального ґрунту до укосу каналу без врахування зрізки рослинного ґрунту, згідно рекомендацій приймається рівною с=3…5 м. Приймаю с=3 м. Відстань розрівнювання мінерального ґрунту визначаємо виходячи з товщини шару розрівнювання, яка приймається рівною hм.р.=0,5…0,8 м. Приймаю hм.р.=0,5 м.

, (1.7)

Тоді:

м

В свою чергу

, (1.8)

де а - відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту в м, яка визначається за формулою:

, (1.9)

Тоді:

м

Площа поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту визначаємо за формулою:

, ( 1.9)

де Взр - ширина шару зрізки рослинного ґрунту в м, яка визначається за формулою:

, (1.10)

Тоді:

м

Площа перерізу рослинного шару грунту, що зрізається:

(1.11)

мІ

Площа перерізу відвалу кавальєру рослинного грунту:

 (1.12)

мІ

Висота відвалу рослинного ґрунту визначається за формулою:

, (1.13)

де m1, m2 - коефіцієнти закладання укосів відповідно верхового і низового укосів, які в нашому випадку дорівнюють m1=3,0 m 2 =1,0.

Тоді:

м

Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу визначаємо за формулою:

, (1.14)

Тоді:

м

Відстань переміщення мінерального ґрунту з каналу до кавальєру визначається за формулою:

, (1.15)

Тоді:

м

Відстань переміщення рослинного ґрунту при його розрівнюванні визначається за формулою:

, (1.16)

Тоді:

м

Відстань розрівнювання мінерального грунту:

(1.17)

м

Відстань розрівнювання рослинного грунту:

(1.18)

Висота шару розрівнювання рослинного грунту:

(1.19)

м

Загальна довжина укосів:

 (1.20)

м

Загальна площа планування укосів:

(1.21)

де l - довжина магістрального каналу, м.

мІ

Загальний об'єм зрізки мінерального грунту:

(1.22)

мі

Загальний об'єм зрізки рослинного грунту:

(1.23)

Розрахунок об'ємів робіт та відстань переміщення ґрунтових мас при будівництві каналів наведено в таблиці 1.1.

Таблиця 1.1

Розрахунок об'ємів робіт та відстань переміщення ґрунтових мас при будівництві каналів

№ з.п	Найменування параметрів	Об'єми робіт та відстані переміщення	Примітка (позначення)
		одиниці виміру	кількість
11	2	3	4	5
11	Ширина каналу по верху мінерального ґрунту	м	11,0	Bк
22	Глибина каналу по верху мінерального грунту	м	2,3	hм
33	Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці	м2	11,96	Vм
44	Площа поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту	м2	6,22	Vрм
55	Висота кавальєру мінерального ґрунту	м	2,49	hкм
66	Ширина кавальєру мінерального ґрунту	м	4,98	bкм
77	Ширина розрівнювання мінерального ґрунту	м	12,44	Врозр
88	Відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту	м	4,42	а
89	Ширина шару зрізки рослинного ґрунту	м	35,88	Взр
110	Площа перерізу рослинного шару грунту	мІ	10,76	Vзр
111	Площа перерізу відвалу кавальєру рослинного грунту	мІ	6,46	Vpp
112	Висота відвалу рослинного ґрунту	м	1,27	hкр
113	Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу	м	5,08	bкр
114	Відстань переміщення мінерального ґрунту з каналу до кавальєру	м	10,99	А
115	Відстань переміщення рослинного ґрунту при його розрівнюванні	м	21,75	Lзр
116	Відстань розрівнювання мінерального грунту	м	0,73	Lрм
117	Відстань розрівнювання рослинного грунту	м	10,01	Lрр
118	Висота шару розрівнювання рослинного грунту	м	0,52	hpp
119	Загальна довжина укосів	м	14,85	X
20	Загальна площа планування укосів	мІ	151470	Vпл
21	Загальний об'єм зрізки мінерального грунту	мі	121992	Wm
22	Загальний об'єм зрізки рослинного грунту	мі	109752	Wp

Розрахунок об'ємів робіт та технологічних параметрів при будівництві каналів виконуємо на основі поперечної розрахункової схеми (рис 1.2).

Ширина каналу по верху мінерального ґрунту визначаємо за формулою:

, (1.24)

де вк - ширина каналу по дну в м (згідно вихідних даних вк=1,8м);

mк - коефіцієнт закладання укосу каналу (згідно вихідних даних mк=2,0);

Н - глибина каналу в м (згідно вихідних даних Нк=2,6м);

Тоді:

м

Глибина каналу по верху мінерального грунту визначається за формулою:

(1.25)

де tзр - товщина зрізки рослинного ґрунту (згідно вихідних даних tзр=0,3м).

м

Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці визначаємо за формулою:

, мІ (1.26)

Тоді:

м2

Об'єм різниці об'ємів:

(1.27)

мі

Площа перерізу мінерального грунту:

- для 2-го проходу :

(1.28)

мІ

-для 1-го проходу:

(1.29)

мІ

Площа поперечного перерізу кавальєру:

(1.30)

мІ

мІ

Висота кавальєру мінерального грунту:

(1.31)

м

м

Ширина кавальєру мінерального грунту:

(1.32)

м

м

Ширина розрівнювання мінерального грунту:

(1.33)

м

м

Відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру

мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту:

(1.34)

м

м

Ширина шару зрізки рослинного грунту:

(1.35)

м

м

Загальна довжина зрізки рослинного грунту:

(1.36)

м

Площа перерізу рослинного шару грунту, що зрізається:

(1.37)

мІ

мІ

Загальна площа перерізу рослинного шару грунту:

(1.38)

мІ

Площа перерізу відвалу рослинного шару грунту:

(1.39)

мІ

мІ

Висота відвалу рослинного грунту:

(1.40)

 м

м

Ширина відвалу рослинного грунту:

(1.41)

м

м

Відстань переміщення мінерального грунту з каналу до кавальєру:

(1.42)

м

м

Відстань переміщення рослинного грунту при зрізуванні:

(1.43)

м

м

Відстань розрівнювання мінерального грунту:

 (1.44)

м

м

Відстань розрівнювання рослинного грунту:

(1.45)

м

м

Висота шару розрівнювання рослинного грунту:

(1.46)

м

м

Загальна довжина укосів:

(1.47)

м

м

Загальна площа планування укосів:

(1.48)

мІ

Загальний об'єм зрізки мінерального грунту:

(1.49)

мі

Загальний об'єм зрізки рослинного грунту:

(1.50)

мі

Обрахунки заносимо в таблицю 1.2

Таблиця 1.2

Розрахунок об'ємів робіт та відстань переміщення ґрунтових мас при будівництві каналів

№п/п	Найменування процесу	Один. вимір	Кількість	Позначення
			1й прохід	2й прохід
1	Ширина каналу по верху мінерального ґрунту	м	11,0	Bк
2	Глибина каналу по верху мінерального грунту	м	2,3	hм
3	Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці	м2	11,96	Vм
4	Об'єм різниці об'ємів	мі	1,32	Vріз
5	Площа перерізу мінерального грунту	мІ	7,30	4,66	Vм
6	Площа поперечного перерізу кавальєру	мІ	7,60	4,85	Vрм
7	Висота кавальєру мінерального грунту	м	2,76	2,20	hкм
8	Ширина кавальєру мінерального грунту	м	5,52	4,40	bкм
9	Ширина розрівнювання мінерального грунту	м	15,20	12,13	Bрозр
10	Відстань від кінця основи площі поперечного перерізу кавальєру мінерального ґрунту до початку основи площі поперечного перерізу відвалу рослинного ґрунту	м	6,68	4,73	а
11	Ширина шару зрізки рослинного грунту	м	20,70	17,63	Bзр
12	Загальна довжина зрізки рослинного грунту	м	38,33	Bзр.заг
13	Площа перерізу рослинного шару грунту, що зрізається	мІ	6,21	5,29	Vзр
14	Загальна площа перерізу рослинного шару грунту	мІ	11,50	Vзр.заг
15	Площа перерізу відвалу рослинного шару грунту	мІ	7,45	6,35	Vрр
16	Висота відвалу рослинного грунту	м	1,36	1,26	hкр
17	Ширина відвалу рослинного грунту	м	5,44	5,04	bкр
18	Відстань переміщення мінерального грунту з каналу до кавальєру	м	11,26	10,70	A
19	Відстань переміщення рослинного грунту при зрізуванні	м	14,43	12,60	Lзр
20	Відстань розрівнювання мінерального грунту	м	1,86	0,87	Lрм
21	Відстань розрівнювання рослинного грунту	м	11,68	9,85	Lрр
22	Висота шару розрівнювання рослинного грунту	м	0,50	0,52	hрр
23	Загальна довжина укосів	м	7,38	7,42	Х
24	Загальна площа планування укосів	мі	150960	Vм
25	Загальний об'єм зрізки мінерального гр.	мі	121992	Wм
26	Загальний об'єм зрізки рослинного грунту	мі	117300	Wм

1.2.2 Розрахунок об'ємів робіт по дренажу та його будівництву

Для визначення об'ємів робіт при будівництві дренажу необхідно визначити відстань між дренами за формулою:

, (1.51)

де Fнт - площа осушувальної системи нетто, яка задається у вихідних даних в га (Fнт=200га);

Lкдм - загальна довжина колекторно-дренажної мережі в м, яка визначається за формулою:

, (1.52)

де L50, L75, L100, L125, L150 - довжина відповідно дрен і колекторів діаметрами 50мм, 75мм, 100мм, 125мм, 150мм в м, які наведенні у вихідних даних.

Тоді:

м

м

Приймаю відстань між дренами Е=16 м.

Ширина траншеї під колектор (вкол) приймається для всіх випадків 0,5м, а для дрен (вдр) залежно від способу укладки. При траншейному способі вкладання дренажних трубопроводів ширина траншеї приймається рівною 0,5м, а при вузькотраншейному (пластмасові дрени) - 0,27м.

Глибина закладання дрен і колекторів приймається згідно вихідних даних hдр=1,0м, hкол=1,0м.

Розрахунок об'ємів земляних робіт при будівництві окремо дрен і колекторів осушувальної системи виконуємо за формулами:

, (1.53)

де Lдр - довжина дрен, яка згідно вихідних даних дорівнює Lдр=110500м;

hдр - середня глибина закладання дрен, яка згідно вихідних даних дорівнює hдр=1,0м;

вдр - ширина дренажної траншеї, яка для пластмасового дренажу приймається рівною 0,27м (вдр=0,27м).

Тоді:

м3

, (1.54)

де Lкол - загальна довжина колекторів різних діаметрів у м, яка визначається за формулою:

(1.55)

м

м3

Результат розрахунків земляних робіт при будівництві колекторно-дренажної системи наведено в таблиці 1.3.

Таблиця 1.3 Розрахунки земляних робіт при будівництві колекторно-дренажної системи

№ з.п.	Найменування клементів системи, параметри	Один. виміру	К-ть	Примітка
1	2	3	4	5
1	Вкладання колекторів, в тому числі:		керамічні трубки
	Ш 150 мм	м	1900	L150
	Ш 125 мм	м	2300	L125
	Ш 100 мм	м	5600	L100
	Ш 75 мм	м	7800	L75
2	Вкладання дрен Ш 50 мм	м	110500	L50
3	Загальна довжина колекторів	м	17600	Lкол
4	Загальна довжина колекторно-дренажної мережі	м	128100	Lкдм
5	Відстань між дренами	м	16	Е
6	Об'єм засипки траншей, дрен при вузькотраншейному способі	м3	29835	Wвдр
7	Об'єм засипки траншей, дрен при траншейному способі	м3	55250	Wдр
8	Об'єм засипки траншей, колекторів	м3	10560	Wтк

1.2.3 Розрахунок об'ємів культуртехнічних робіт

Основою для проектування культуртехнічних робіт є матеріали вишукувань на основі яких передбачаємо такі будівельні процеси:

1. Розчищення території будівельного майданчика від дерев, рідколісся, кущів та корчів

2. Прибирання каміння та складування його у тимчасові купи

3. Ліквідація купин деревної рослинності

4. Вирівнювання і планування поверхні ґрунту, засипка місцевих понижень

5. Первинна обробка розчищених площ

Основні вимоги до культуртехнічних робіт є максимальне збереження природної родючості осушуваних земель.

Для скорочення сезонності меліоративних робіт і підвищення рівномірного завантаження меліоративної техніки культуртехнічної роботи потрібно виконувати протягом року.

Зрізування дерев діаметром до 15 см здійснюється двобічними кущорізами ДП-24. Потім трельовочними машинами вони транспортуються на відповідну віддаль до внутрібудівельних шляхів. Навантаження деревної рослинності здійснюється навантажувачами МТТ-12, або автомобільними кранами.

Вивезення деревної рослинності до місця її переробки або утилізації здійснюється причепами-автосамоскидами 2ПТО-8, або МПТ-36. У деяких випадках застосовують лижі-самоскиди ЛС-4А, або ЛС-8.

При виконанні робіт по збиранню каміння з поверхні ґрунту і з верхнього шару ґрунту, на глибину до 40 см застосовують відповідну класифікацію. Залежно від того, які камені по величині підбирають типи машин і механізмів.

За розмірами камені класифікуються:

- дрібні (5…30 см);

- середні (30…100 см);

- крупні (1…2 м);

- валуни (>2м).

Технологія культур-технічних робіт, на землях, які захаращені камінням включає такі технологічні процеси:

1. Корчування крупного і середнього каміння;

2. Навантаження його, транспортування і розвантаження;

3. Засипання ям, що утворились після корчування крупного і середнього каміння;

4. Корчування схованого каміння у верхніх шарах ґрунту, глибиною до 40 см, та переміщення його до місць складування або завантаження в транспортні засоби;

5. Планування поверхні поля;

6. Первинна оранка і окультурювання верхнього пласта ґрунту.

Валуни, розміром більше 3м попередньо подрібнюємо із застосуванням вибухових речовин або пересувної установки з використанням електрогідравлічного ефекту (К-32М).

Крупне каміння і розбиті валуни корчують і навантажують на самоскидні лижі ЛС-9 або транспортні причепи.

Сховане середнє каміння виймають з шару ґрунту за допомогою розпушувачів або корчувальної борони.

При рівнинній поверхні ділянки машини переміщуються за спіральною або човниковою схемами, а на ділянці з ухилом - в напрямку впоперек ухилу.

Прибирання дрібного каміння з шару ґрунту глибиною до 40 см здійснюється машиною МКП-1,5 з навантаженням у транспортні засоби. Ця машина може прибирати камені, якщо вологість тяжких мінеральних ґрунтів у шарі глибиною до 20 см складає 20%, а на легких ґрунтах ця машина корчує каміння глибиною до 30…35 см.

Площу планування поверхні понижень перед їх рекультивацією визначаються з умови, що об'єм мінерального ґрунту по площі всіх понижень в середньому розподіляються на певну товщину.

Дані про розчищення території від чагарника і купин заносимо в таблицю 1.4

Таблиця 1.4

Відомість обсягів робіт на об'єкті

№п/п	Найменування робіт	Од.вимір	Кількість	Примітка
Корчування чагарників та купин
1	Корчування чагарників	га	10
2	Згрібання чагарнику у вали на задану відстань	га	10
3	Фрезерування купин	га	10	L=100м
Обробіток розчищених площ
1	Глибока оранка на глибину t=25см	га	200
2	Дискування за 2 проходи по 1му сліду	га	200
3	Прикочування окультурених площ	га	200
Будівництво відкритих каналів
1	Зрізка рослинного шару грунту	мі	109752 117300
2	Розробка русла каналу у виїмці	мі	121992
3	Розрівнювання мінерального грунту	мі	129752
4	Розрівнювання рослинного грунту	мі	109752 117300
Будівництво колекторно-дренажної мережі
1	Будівництво колекторів d=150мм	м	1900
2	Будівництво колекторів d=125мм	м	2300
3	Будівництво колекторів d=100мм	м	5600
4	Будівництво колекторів d=75мм	м	7800
5	Будівництво дрен d=50мм	м	110500	Е=15,6
6	Зворотня засипка траншей дрен	мі	55250
7	Зворотня засипка траншей дрен (вузькотраншейна)	мі	29835
8	Зворотня засипка траншей колекторів	мі	10560
Засипка місцевих понижень
1	Зрізка рослинного грунту з понижень	мі	6300
2	Об'єм засипки місцевих понижень	мі	30200
3	Розрівнювання мінерального грунту	мі	30200
4	Планування поверхні понижень	мі	86285,7	Wвл=Wмін/lм
5	Рекультивація поверхні понижень	мі	6300

2. Комплектна механізація та технологія будівельно-меліоративних робіт

2.1 Вибір і обґрунтування способів комплексної механізації

В даному розділі буде вирішуватись два основних завдання: обґрунтовуються методи виконання робіт і підбираються відповідні засоби механізації для їх здійснення.

2.2 Вибір і обґрунтування будівельної техніки для будівництва каналів

Основним ведучим механізмом при будівництві каналів є екскаватор-драглайн, підбір якого здійснюється виходячи з таких умов:

- для поздовжньої схеми розробки грунту:

1) радіус вивантаження екскаватора-драглайн має бути рівним віддалі від осі виїмки до дальньої бровки кавальєра або дещо більшою: Rв?A, де

2) глибина різання екскаватора має бути не менше глибини виїмки Hр?hм.

3) висота вивантаження грунту екскаватора-драглайн має бути рівна або більша висоти кавальєра Hр?hкм

4) ширина ківша екскаватора має бути менша або рівна ширині каналу по дну: bк?1,5b.

- для поперечної схеми розробки грунту:

1) радіус вивантаження екскаватора-драглайн має бути рівним віддалі від осі виїмки до дальньої бровки кавальєра: Rв + Rк ?А+mohм

 (2.1)

(2.2)

2) глибина різання екскаватора має бути не менше глибини виїмки Hр?hм, hм=2,3м

3) висота вивантаження грунту екскаватора-драглайн має бути рівна або більша висоти кавальєра Hр?hкм, hкм=2,76

4) ширина ківша екскаватора має бути менша або рівна ширині каналу по дну: bк?1,5b, bк=1,5·0,8=1,2 м.

Бульдозера повинен відповідати таким вимогам:

? бути гідравлічним;

? потужність 2х бульдозерів має бути різною;

? один з поворотним відвалом, інший з неповоротним;

? ширина ковша ?3 м.

Отже, вибираємо поперечну схему розробки грунту. Відповідно до розрахунків підбираємо екскаватор-драглайн марки: Э-653 (78 кВт) і Э-801 (74кВт) та бульдозери марки: ДЗ-19 (79кВт) і ДЗ-104 (96кВт).

Обраховуємо кількість екскаваторів за формулою:

Э-653 > шт. (2.3)

де Wм - загальний об'єм мінерального грунту;

Hе - норма машинного часу роботи екскаватора при копанні каналів на одиницю обєму (1-12-13 Hе=33,66 маш-год);

mе - число планових змін роботи екскаватора (mе=4);

tзм - час зміни.

Э-801 > шт.

Кількість бульдозерів обраховуємо за формулою:

, (2.4)

де Wм - загальний об'єм рослинного грунту;

Кбд - коефіцієнт, що враховує додаткові види робіт бульдозера (Кбд = 1,3…1,5)

Hб - норма машинного часу роботи бульдозера:

? для рослинного грунту

(2.5)

Для ДЗ-19 > 1-25-2 1-24-14 > H10 = 11,58 маш-год

маш-год

Для ДЗ-104 > 1-25-2 1-25-10 > H10 = 17,0 маш-год

маш-год

Отже, ДЗ-19 > шт

ДЗ-104 > шт

? для мінерального грунту

 (2.6)

Для ДЗ-19 > маш-год

Для ДЗ-104 > маш-год

Отже, ДЗ-19 > шт

ДЗ-104 > шт

2.3 Вибір і обґрунтування комплектів машин для виконання робіт згідно вихідних даних

Згідно приведених розрахунків та за допомогою таблиць 2.1 і 2.2 та на основі вибраних комплектів машин і механізмів остаточно формуємо комплекти машин і механізмів для будівництва відкритої осушувальної мережі (табл. 2.1)

Таблиця 2.1

Варіанти прийнятих комплектів машин і механізмів

№	Найменування машин і механізмів	Мар- ка машин	Кіль-кість шт	Вартіс сть маш-змін	Норма роботи за рік	Потуж- ність двигуна кВт	Вар- тість паль- ного у.о	Опто- ва ціна у.о.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Комплект №1
1	Бульдозер	ДЗ-19	1	43,80	310	79	8,2	46360
2	Екскаватор	Е-653	2	27,38	385	78	8,3	92125
3	Бульдозер	ДЗ-19	1	43,80	310	79	8,3	46360
Комплект №2
1	Бульдозер	ДЗ-104	2	47,60	310	96	9,2	44530
2	Екскаватор	Е-801	1	25,16	385	74	9,0	76503
3	Бульдозер	ДЗ-104	1	47,60	310	96	9,2	44530

2.4 Підбір оптимального комплекту машин і механізмів за техніко -економічними показниками

Для техніко-економічного порівняння комплектів машин і механізмів та вибору оптимального комплекту застосовуємо такі техніко-економічні показники:

- продуктивність комплекту машин і механізмів за одиницю часу;

- працемісткість робіт;

- приведені затрати;

- питома енергоємність технологічних процесів;

- питомі витрати пального кг/год;

- питома металомісткість комплекту.

Для виконання техніко-економічного порівняння комплектів машин і механізмів необхідно виконати попередні розрахунки у табличній формі (табл.2.2).

Кількість об'ємів робіт (графа 3) заповнюється на основі табл.1.1. Норма часу для різних типів машин були визначені нами раніше при підборі кількості цих машин.

Норма часу для розрівнювання мінерального ґрунту розрахована не була тому її визначаємо за формулою 2.6.

Продуктивність машини за зміну (графа 5) визначається за формулою:

, (2.7)

де- норма часу машини.

Кількість витрачених машино-змін визначається за формулою:

, (2.8)

Кількість людино днів (графа 8) визначається залежно від складу ланки тобто від того скільки працівників обслуговує цю машину, в даному курсовому проекті маємо що роботи здійснюються в одну зміну.

Вартість експлуатації машин за зміну (графа 9) приймаємо за додатками. Вартість експлуатації машин при виконанні загального об'єму робіт визначаємо за формулою:

, (2.9)

де - вартість експлуатації однієї машини.

Собівартість робіт виконаних і-тою машиною визначається за формулою:

, (2.10)

де 1.145- коефіцієнт, що враховує накладні витрати.

Таблиця 2.2.

Попередні розрахунки до техніко-економічного порівняння комплектів машин механізмів

Найменування робіт умови їх виконання	Обєм робіт	Норма часу маш. год	Прудук тив- ність машин	Обгрунтуван ня норм часу	Кількість витрат	Вартість експлу. машин	Собівартість робіт Сі
	одиниці вимірю вання	Кіль- кість				маш. змін	люд.днів	маш. змін	всіх машзмін
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Комплект №1
Зрізка рослинного грунту І групи з траи каналу бульдозером марки ДЗ-19 з переміщенням	М3	117300	15,60	512,8	1-24-6 1-24-14	228,7	228,7	43,8	10017	11470
Розробка мінерального грунту І групи у виїмці каналу екскаватором-драглайн марки Е-653 з місткістю ковша 1м3	М3	121992	33,66	237,7	1-12-13	513,2	1026,4	27,38	14051	16089
Розрівнювання кавальєрів мінерального грунту І групи бульдозером марки ДЗ-19 з переміщенням	М3	121992	15,54	512,2	1-85-4 1-85-13	237,9	237,9	43,8	10420	11931
Планування відкосів каналу екскаватором Е-653	М3	150960	19,21	2899,9	1-88-1	52,1	104,2	27,38	1427	1633
Розрівнювання тимчасових відвалів рослинного грунту І групи бульдозером ДЗ-19 з переміщенням на віддаль 11,68м	М3	117300	13,1	610,7	1-85-4 1-85-13	192,1	192,1	42,8	8414	9634
Розом						1224	1789,3			50757
Комплект №2
Зрізка рослинного грунту І групи з траи каналу бульдозером марки ДЗ-104 з переміщенням	М3	117300	26,65	300,2	1-24-5 1-24-13	390,7	390,7	47,6	18597	21294
Розробка мінерального грунту І групи у виїмці каналу екскаватором-драглайн марки Е- 801 з місткістю ковша 1м3	М3	121992	26,01	307,6	1-12-7	396,6	793,2	25,16	9979	11425
Розрівнювання кавальєрів мінерального грунту І групи бульдозером марки ДЗ-104 зпереміщенням	М3	121992	4,42	1809,9	1-85-7 1-85-19	67,4	67,8	47,6	3208	3673
Планування відкосів каналу екскаватором Е-801	М3	150960	19,21	554,5	1-88-1	272,2	544,4	25,16	6849	13697
Розрівнювання тимчасових відвалів рослинного грунту І групи бульдозером ДЗ-104 з переміщенням на віддаль 11,68м	М3	117300	9,93	805,6	1-85-7 1-85-19	145,6	291,2	47,6	6931	7936
Разом						1272,5	2087,3			61025
Всього						2496,5	3876,6			111782

2.5 Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

Таблиця 2.3

Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

Найменування машин у комплекті	Собівар тість робіт С уо	Оптова ціна Оі уо	Балан сова вар тість Фі уо	Факти чна тирив Тфі змін	Нор ма трива лості Тні,змін	n, штук	у.о.		Пі уо
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Комплект №1
Бульдозер ДЗ-19	11469	46360	49605	228,7	310	1	36596	36596	16959
Екскаватор Е-653	16089	92125	98574	513,2	385	2	131398	262796	55509
Бульдозер ДЗ-19	9634	43360	49605	192,1	310	1	30739	30739	14245
Разом				934					86713
Комплект №2
Бульдозер ДЗ-104	11425	44530	47647	396,6	310	2	60958	121915	29713
Екскаватор Е-801	21294	76503	81858	390,7	385	1	83070	83070	33755
Бульдозер ДЗ-104	7936	44530	47647	145,6	310	1	22379	22379	11292
Разом				932,9					48018
Всього				1866,9					134731

Для оцінки варіантів комплектної механічних робіт скористаємося основним і додатковим показниками. Результат розрахунку, який проведено наведено в таблиці 2.4.

2.6 Основні і додаткові показники для порівняння комплектів машин і механізмів

Таблиця 2.4

Основні і додаткові показники для порівняння комплектів машин і механізмів

№ з.п.	Найменування показників	Од. виміру	Показники комплектів
			№1	№2
Основні показники
1	Продуктивність комплекту машин, Пм	м3/зм	237,7	307,6
2	Працемісткість робіт на весь об'єм	маш-змін	1224,0	1272,5
3	Приведені витрати	грн	693695	598075
Додаткові показники
1	Питома енергомісткість	кВт/м3	6,3	5,6
2	Питома металомісткість	кг/м3	0,09	0,08
3	Питома витрата пального	кг/м3	0,80	0,83

, (2.11)

де - питома енергомісткість;

- сумарна потужність двигунів будівельних машин, що входять до комплекту в кВт;

- Коефіцієнт використання потужності будівельних машин (для землерийних і землерийно-траншейних =0,6);

- тривалість зміни (=8 год.);

- змінна продуктивність машин.

кВт/м3

кВт/м3

Питома металомісткість машин визначається за формулою:

, (2.12)

де - сумарна маса машин, що входять до складу комплекту машин в кг;

- коефіцієнт, що враховує додаткові витрати металу при експлуатації машин;

- річна продуктивність ведучої машини у комплекті;

- загальний нормативний термін служби ведучої машини в роках.

Річна продуктивність ведучої машини у комплекті визначається:

, (2.13)

Для : Е-801 - м3/рік;

Е-653 - м3/рік.

Тоді:

кг/м3

кг/м3

Знаходимо загальну витрату пального:

, (2.14)

Тоді:

кг/м3

кг/м3

На основі результатів розрахунків, що представлені в таблиці 2.4. робимо остаточний висновок щодо оптимальності вибраного комплекту машин і механізмів при застосуванні яких, будуть мінімальні приведені витрати. В якості базового приймаємо варіант з більшими приведеними витратами. Тоді, економічний ефект визначається, як різниця приведених витрат для базового і оптимального комплектів, а саме:

(2.15)

Остаточно приймаємо 2й комплект машин з меншими приведеними витратами.

2.7 Розрахунок комплекту машин і механізмів для будівництва дренажу

Проводимо в табличній формі (табл. 2.5)

Таблиця 2.5

Розрахунок комплекту машин і механізмів для будівництва дренажу

№ з.п	Найменування параметрів	Об'єми робіт та відстані переміщення	Примітка (позначення)
		одиниці виміру	кількість
11	2	3	4	5
Для гончарного дренажу
11	Ширина виїмки по верху	м	0,5	втр
22	Глибина виїмки	м	1,2	hтр
33	Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці	м2	0,45	Vм
44	Площа поперечного перерізу кавальєру розпушеного мінерального ґрунту	м2	0,47	Vрм
55	Висота кавальєру мінерального ґрунту	м	0,69	hкм
66	Ширина кавальєру мінерального ґрунту	м	1,38	bкм
77	Відстань від краю каналу до кавальєру мінерального грунту	м	3	с
88	Відстань від кавальєру мінерального ґрунту до відвалу рослинного ґрунту	м	1,5	а
89	Ширина шару зрізки рослинного ґрунту	м	6,38	Взр
110	Площа перерізу рослинного шару грунту	мІ	1,91	Vзр
111	Площа перерізу відвалу кавальєру рослинного грунту	мІ	2,30	Vрр
112	Висота відвалу рослинного ґрунту	м	0,76	hкр
113	Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу	м	3,04	bкр
114	Відстань переміщення мінерального ґрунту з каналу до кавальєру	м	3,94	Lзм
115	Відстань переміщення рослинного ґрунту при його розрівнюванні	м	5,47	Lзр
116	Загальний об'єм рослинного грунту	м3	280140	Wр
117	Загальний об'єм мінерального грунту	м3	57645	Wм
Для пластмасового дренажу
11	2	3	4	5
11	Ширина виїмки по верху	м	0,27	втр
22	Глибина виїмки	м	1,2	hтр
33	Площа поперечного перерізу мінерального ґрунту у виїмці	м2	0,24	Vм
44	Площа поперечного перерізу кавальєру розпушеного мінерального ґрунту	м2	0,25	Vрм
55	Висота кавальєру мінерального ґрунту	м	0,50	hкм
66	Ширина кавальєру мінерального ґрунту	м	1,0	bкм
77	Відстань від краю каналу до кавальєру мінерального грунту	м	3	с
88	Відстань від кавальєру мінерального ґрунту до відвалу рослинного ґрунту	м	1,5	а
89	Ширина шару зрізки рослинного ґрунту	м	5,77	Взр
110	Площа перерізу рослинного шару грунту	мІ	1,73	Vзр
111	Площа перерізу відвалу кавальєру рослинного грунту	мІ	2,08	Vрр
112	Висота відвалу рослинного ґрунту	м	0,72	hкр
113	Ширина відвалу рослинного ґрунту по низу	м	2,88	bкр
114	Відстань переміщення мінерального ґрунту з каналу до кавальєру	м	3,64	Lзм
115	Відстань переміщення рослинного ґрунту при його розрівнюванні	м	6,61	Lзр
116	Загальний об'єм рослинного грунту	м3	266448	Wр
117	Загальний об'єм мінерального грунту	м3	32025	Wм

2.8 Технічна характеристика екскаватора-дреноукладача ЕТЦ-202А

Тип - багатоківшевий ланцюговий траншейний на гусеничному ходу. Двигун - марка Д-50, потужність 40,4 кВт (55 к .с), кількість ковшів - 12, місткість ківша - 0,023 м3.

Розмір відриваємої траншеї:

? глибина - до 2,3 м;

? ширина - 0,5 м;

? мас - 10,6 т.

Витрата на дизпаливо - 4,8 кг/год. Вартість однієй машино-зміни - 53,9 грн. Оптова ціна машини - 107700 грн. Планова кількість змін роботи на рік - 200.

2.9 Технічна характеристика без траншейного дреноукладача МД - 4

Тип - без траншейний на гусеничному ходу на базі трактора Т-130Г. Двигун - марка Д-160. Потужність - 117,6 кВт (160 к.с).

Розміри прорізаємої щілини:

? глибина - до 1,83 м;

? ширина - 0,27 м;

? мас - 28,81 т.

Витрата на дизпаливо - 23,6 кг/год. Вартість однієй машино-зміни - 115 грн. Оптова ціна машини - 420000 грн. Планова кількість змін роботи на рік - 200.

Обраховуємо кількість екскаваторів для гончарного дренажу за формулою:

ЕТЦ-202А> шт. (2.16)

де Wм - загальний об'єм мінерального грунту;

Hе - норма машинного часу роботи екскаватора при копанні каналів на одиницю обєму (1-110-11 Hе=44,37 маш-год);

mе - число планових змін роботи екскаватора (mе=200);

tзм - час зміни.

Кількість бульдозерів для гончарного дренажу обраховуємо за формулою:

шт (2.17)

де Wм - загальний об'єм рослинного грунту;

Кбд - коефіцієнт, що враховує додаткові види робіт бульдозера (Кбд = 1,3…1,5)

Hб - норма машинного часу роботи бульдозера (1-24-6 > Hб=11,58 ).

Кількість дреноукладачів для пластмасового дренажу обраховуємо за формулою:

МД-4 > шт. (2.18)

де Wм - загальний об'єм мінерального грунту;

Hе - норма машинного часу роботи екскаватора при копанні каналів на одиницю обєму (1-114-2 Hе=12,56 маш-год);

mе - число планових змін роботи екскаватора (mе=200);

tзм - час зміни.

Кількість бульдозерів для пластмасового дренажу обраховуємо за формулою:

шт (2.19)

де Wм - загальний об'єм рослинного грунту;

Кбд - коефіцієнт, що враховує додаткові види робіт бульдозера (Кбд = 1,3…1,5)

Hб - норма машинного часу роботи бульдозера (1-25-3 > Hб=17,0).

Таблиця 2.6

Варіанти прийнятих комплектів машин і механізмів

№	Найменування машин і механізмів	Мар- ка машин	Кіль-кість шт	Вартіс сть маш-змін	Норма роботи за рік	Потуж- ність двигуна кВт	Вар- тість паль- ного у.о	Опто- ва ціна у.о.
1	2	3	4	5	6	7	8	9
Комплект №1
1	Бульдозер	ДЗ-19	2	58,11	310	79	8,2	91000
2	Екскаватор	Е ТЦ-202А	2	53,90	200	40,4	4,8	107700
Комплект №2
1	Бульдозер	ДЗ-104	3	68,83	310	96	9,2	80780
2	Екскаватор	МД-4	1	115	200	117,6	23,6	420000

2.10 Підбір оптимального комплекту машин і механізмів для влаштування дренажу

Таблиця 2.7

Підбір оптимального комплекту машин і механізмів для влаштування дренажу

Найменування робіт умови їх виконання	Обєм робіт	Норма часу маш. год	Прудук тив- ність машин	Обгрунтуван ня норм часу	Кількість витрат	Вартість експлу. машин	Собівартість робіт Сі
	одиниці вимірю вання	Кіль- кість				маш. змін	люд.днів	маш. змін	всіх машзмін
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11
Комплект №1
Зрізка рослинного грунту І групи з траи каналу бульдозером марки ДЗ-19 з переміщенням L=5,47м	М3	280140	11,58	690,8	1-24-6	405,5	405,5	58,11	23564	26980
Влаштування закритого дренажу ЕТЦ-202А з керамічних труб механізованим способом в траншею hтр =1,2м	М3	57645	44,37	180,3	1-110-11	319,7	639,4	53,9	17232	19730
Засипка траншей бульдозером марки ДЗ-19	М3	57645	10,37	771,5	1-27-5	74,7	74,7	58,11	4341	4970
Планування відкосів каналу екскаватором Е-653	М3	150960	19,21	2899,9	1-88-1	52,1	104,2	27,38	1427	1633
Розрівнювання кавальєрів рослинного грунту бульдозером ДЗ-19	М3	280140	12,85	622,5	1-85-5	450	450	58,11	26150	29941
Розом						1302	1673,8			83254
Комплект №2
Зрізка рослинного грунту І групи з траи каналу бульдозером марки ДЗ-104 з переміщенням L=5,47м	М3	266448	17,0	470,6	1-25-2	566,2	566,2	687,83	38972	44622
Влаштування закритого дренажу МД-4 з керамічних труб механізованим способом в траншею hтр =1,2м	М3	32025	12,56	636,9	1-114-2	50,3	100,6	115	5785	6623
Засипка траншей бульдозером марки ДЗ-104	М3	32025	6,46	1238,4	1-28-2	25,9	25,9	68,83	1783	2041
Розрівнювання кавальєрів рослинного грунту бульдозером ДЗ-104	М3	266448	7,8	1025,6	1-85-8	259,8	259,8	68,83	17882	20475
Разом						902,2	952,5			73761
Всього						2204,2	2626,3			157015

2.11 Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

Таблиця 2.8

Результати розрахунку приведених витрат по кожному комплекту

Найменування машин у комплекті	Собівар тість робіт С уо	Оптова ціна Оі уо	Балан сова вар тість Фі уо	Факти чна трив. змін Тфі	Нор ма трива лості Тні,змін	n, штук	у.о.		Пі уо
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10
Комплект №1
Бульдозер ДЗ-19	26980	91000	97370	405,5	310	2	127366	38210	65190
Екскаватор ЕТЦ-202А	19730	107700	115239	319,7	200	2	184210	55263	74993
Разом				725,2					140183
Комплект №2
Бульдозер ДЗ-104	44622	80780	86435	566,2	310	3	157869	23680	68303
Екскаватор МД-4	6623,2	420000	449400	50,3	200	1	113024	16954	23577
Разом				616,5					91880
Всього				1341,7					232063

За результатами обрахунків остаточно приймаємо 2й комплект машин і механізмів, оскільки приведені втрати в них менші.

2.12 Розрахунок остаточної кількості машин у комплекті

Таблиця 2.9

Розрахунок необхідної кількості машин і механізмів

Найменування будівельних машин, що входять до складу комплекту	Кількість машино-змін на весь об'єм	Кількість машин
		З врахуванням повного завантаження всіх машин	З врахуванням неповного завантаження машин
		за розрахун-ком	заокруг-ле- ний
1	2	3	4	5
МД-4	50,3	0,25	1	1
ДЗ-104	566,2	2,81	3	3

На основі приведених розрахунків з техніко-економічним порівнянням комплектів машин і механізмів визначаємо оптимальний комплект, при застосуванні якого визначені приведені витрати мінімальні.

В якості базового приймаємо варіант з більшими приведеними витратами. Тоді економічний ефект визначається як різниця приведених витрат для базового і оптимального комплектів машин і механізмів, а саме:

, (2.20)

грн.

Значення економічного ефекту записуємо в паспорт системи.

3. Розробка технологічної карти

В цьому розділі курсового проекту розробляємо технологічну карту на кінцевий вимірник продукції (1000м.п.).

Форма і зміст технологічної карти повинні відповідати вимогам ДБН А.3.1.-5-96 і посібнику з розробки проектів організації будівництва і проектів виконання робіт (до ДБН А.3.1.-5-96 «Організація будівельного виробництва»).

Технологічна карта є основною складовою частиною проекту виконання робіт (ПВР) і розробляється з метою забезпечення будівництва, рішенням з організації і технологічного виконання робіт, що сприяють підвищенню продуктивності праці, покращенню якості і зниження вартості БМР [8, ст.32].

Умови виконання робіт, особливості конструктивного рішення об'єкта дозволяють в технологічній карті варіантне проектування і вибір найефективнішого рішення. При виборі методів виконання будівельних процесів повинна забезпечуватися комплексна механізація робіт. При розробці технологічної карти ми використовуємо типові технологічні карти. Прив'язку технологічної карти до конкретних проектних рішень об'єкту та умов будівництва здійснюємо на основі уточнення обсягів робіт, засобів механізації, потреби в трудових і матеріально-технічних ресурсах, а також графічної схеми організації будівельного призначення.

Технологічна карта є обов'язковим документом для використання виконавцями робіт (майстрами, робітниками) на конкретному об'єкті.

Розробку технологічної карти (при відсутності типової ТК), необхідно здійснювати на основі вивчення і узагальнення передового досвіду, що відповідають сучасному рівню технології, планування, організації і управління будівельними процесами передбачаючи при цьому впровадження комплексної механізації робіт з максимальним використанням найбільш продуктивних машин у 2, 3 зміни, а також використанням засобів малої механізації, дотримання правил виробничої санітарії, охорони праці і техніки безпеки, а також вимог пожежної безпеки. До складу технологічної карти входять такі розділи:

1. Область застосування;

2. Організація та технологія виконання робіт;

3. Вимоги та якості та приймання робіт;

4. Калькуляція трудових витрат;

5. Графік виконання робіт;

6. Матеріально-технічні ресурси;

7. Техніка безпеки;

8. Техніко-економічні показники.

3.1 Область застосування

В цьому підрозділі ми представляємо характеристику конструктивних елементів будівель і споруд, види будівельних процесів і їх склад, характеристику умов виробництва. Область застосування наведено в технологічній карті (лист 1).

3.2 Організація і технологія виконання робіт

Тут розглядаються вказівки щодо підготовки об'єкта та вимоги готовності попередніх робіт, рекомендований склад машин і механізмів (детально), ескізи конструктивних частин споруди, будівлі, системи, де виконуються роботи, методи та послідовність виконання робіт, технологічні схеми виконання робіт, схеми складування матеріалів, виробів і конструкцій, вказівки щодо виконання робіт і складу виконавців.

3.3 Вимоги до якості і приймання робіт

У цьому підрозділі вказуємо перелік прихованих робіт, на які необхідно складати акти їх огляду в процесі будівництва, містить схеми операційного контролю якості виконання робіт (табл.. 3.1., лист 1).

3.4 Калькуляція трудових витрат

Калькуляція трудових витрат складається на основі попередніх розрахунків, що виконані нами у розділі 1 і 2, при цьому дані калькуляції використовують за необхідності при складанні нарядів-завдань робітникам.

Розрахунок калькуляції трудових витрат здійснюємо в табличній формі (табл. 3.2.).

Таблиця 3.2

Розрахунок калькуляції трудових витрат

Найменування робіт та умови їх виконання	Обсяг робіт	Обґрунту вання прийнятих норм	Норма часу, год	Розцінка, грн	Витрати праці, грн	Зарплата, грн
	Од вим	К-ть		Робо чих	Маши ніста	Робо чих	Маши ніста	Робо чих	Маши ніста	Робо чих	Маши ніста
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12
Зрізка рослинного грунту І групи з траси каналу бульдозером марки ДЗ-104	М3	117,3	1-24-5 1-24-13		26,65		18,85		3126		58925
Розробка мінерального грунту І групи у виїмці каналу екскаватором-драглайн марки Е- 801 з місткістю ковша 1м3	М3	121,992	1-12-7	15,1	26,01	11,33	18,85	1842	3173	20870	59811
Розрівнювання кавальєрів мінерального грунту І групи бульдозером марки ДЗ-104	М3	121,992	1-85-7 1-85-19		4,42		18,85		539		10160
Планування відкосів каналу екскаватором Е-801	М3	150,960	1-88-1	9,06	19,21	11,33	18,85	1368	2898	32834	54627
Розрівнювання тимчасових відвалів рослинного грунту І групи бульдозером ДЗ-104 з переміщенням на віддаль 14,43м	М3	117,3	1-85-7 1-85-19		9,93		18,85		1165		21960

3.5 Графік виконання робіт

Графік виконання робіт складається на основі даних калькуляції трудових витрат. У графіку виконання робіт вказується послідовність виконання робочих процесів і операцій, їх тривалість і взаємна прив'язка з фронтом робіт і в часі.

Тривалість виконання комплексного будівельного процесу, на який складена технологічна карта, повинен дорівнювати величині кратній тривалості робочої зміни.

3.6 Матеріально-технічні ресурси

Тут наводяться дані про потребу в інструменті, інвентарі та пристроях, а також в матеріалах і конструкціях для виконання обсягів робіт, які передбачено в калькуляції.

3.7 Техніка безпеки

Тут містяться рішення з техніки безпеки пожежо- і вибухобезпеки, що потребують спеціальної розробки (розрахунок і обґрунтування), склад і зміст з техніки виконання робіт повинні відповідати вимогам розділу СНиП 3.4.-80* «Техника безопасности в строительстве».

3.8 Техніко-економічні показники

Складаються за даними калькуляції витрат праці і заробітної плати, а також графіка виконання робіт на одиниці кінцевої продукції (техніко-економічні показники наведено в технологічній карті).

Література

1. Білецький А.А. Організація і технологія будівельних робіт: Навчальний посібник. - Рівне: НУВГП, 2007 р. - 202 с.

2. Кір'янов В.М., Білецький А.А., Кубишкін С.О. і інші. Технологія та організація гідромеліоративного будівництва. Рівне, 2005, - 296 с.

3. Ткачук М.М. Організація будівельного виробництва. К.: 1998.

1. Ясинецький В.Г., Фенин Н.К. Рганизация и технология гидромелиоративных работ: - 3-е изд., перераб. и доп. - М.: Агропромиздат, 1986. - 352 с.

2. Технологія будівельного виробництва. Підручник/ М.Г. Єрмоленко та ін. За ред.. М.Г. Ярмоленка. - К.: Вища шк., 1993. - 303 с.

3. Система машин для комплексной механизации сельскохозяйственого производства на 1986-1995 г. часть ІІІ. Мелиорация. - М.: Агрониитэиито, 1986.

4. Методические указания по разработке типовых технолгических карт в строительстве. М.: ЦНИИОМТП, 1987. - 40с.

5. ДБН А 3.1.5-96 Організація будівельного виробництва. К., 1996. - 56с.

6. Посібник з розробки проектів виконання робіт (до ДБН А 3.1.5-96 «Організація будівельного виробництва»), - К., 1997. - 52с.

7. ДБН ІV-3-97. Збірник норм і розцінок для визначення кошторисної вартості експлуатації машин і механізмів (ЗНіРЕМ 93-97). - К.: 1993/97.

8. ДБН Д 2.2-1-99. Сборник 1. Земляные работы. Государственный комитет строительства, архетиктуры и жилищной политики Украины (Госстрой Украины). К.: - 2000.

9. ДБН В 2.4-1-99 «Меліоративні системи та споруди» (Основні положення). К.: 1999.

10. Мелиорация и водное хозяйство. 2. Строительство: Справочник (под .ред. Л.Г. Балаева) - М.: Колос 1984. -344с.

11. Курсовое и дипломное проектирование по гидроиелиорации (Гамднин П.Ф., Пастухов В.Ф., Кабанов В.Г. и др. Под. ред. Галецина П.Ф. - М.)

12. Фенин Н.И., Громов В.И., Ясинецкий В.Г., Проектирование производства гидромелиоративных систем. М.: Колос, 1966. - 271с.

Размещено на Allbest.ru