Технологія виконання гіпсокартонної перегородки "Кнауф"

Размещено на http://www.allbest.ru/

Зміст

Вступ

1. Загальні відомості

2. Інструменти, матеріали та пристосування

3. Технологія виконання гіпсокартонної перегородки "Кнауф" серії W 122 з улаштуванням віконного прорізу

4. Організація праці

5. Техніка безпеки

Використана література

гіпсокартонний стіновий облицювання каркасний

Вступ

Гіпсокартон вперше почали використовувати стародавні єгиптяни, які використовували цей матеріал у своїх похоронних палатах. А ось назва гіпрос, що означає: киплячий камінь, дали греки. Слідом за грецькою цивілізацією гіпсокартон перейшов до римлян, і саме вони, знання про гіпс занесли в Європу. Це відбулося в XV столітті, коли цей матеріал отримав особливе поширення при зовнішній і внутрішній обробці.

У наш час сучасне будівництво за допомогою гіпсокартону створює унікальні оздоблювальні грації. Воістину цей матеріал стоїть на чолі будівельних матеріалів. Без пилу і бруду вирівнюється навіть самі нерівні поверхні, створюються міжкімнатні перегородки, будь-які форми стель: багаторівневий, звичайний, підвісний. А при створенні декоративних поверхонь, кращого поєднання ніж гіпсу та картону при опоряджувальних роботах просто не знайти.

Гіпсокартон здатний поглинати вологу, забезпечує теплоізоляцію, не поступаючись при цьому цегли й бетону. Цей матеріал не містить токсичних речовин, не має кислотність, і крім того він вогнестійкий, легкий і міцний. Облицювання стін відбувається швидше у два рази, ніж при шпатлюванні або оштукатурюванні.

У вологому вигляді гіпс здатний набувати неймовірну пластичність і приймати будь-яку форму.

Існують стандартні гіпсокартонові листи (ГКЛ), вогнестійкі (ГКЛО) і вологостійкі (ГКЛВ), а також два способи стінових облицювань - каркасний і безкаркасний. З огляду на особливості матеріалу, гіпсокартон не слід використовувати в приміщеннях з небезпекою тиску на стіну, наприклад в більярдних, спортзалах. Цей матеріал досить крихкий і ремонтувати стіни і стелі недешево і клопітно. Також слід врахувати і доступ до комунікацій, ревізійні люки, вони звичайно можуть трохи зіпсувати красу стін або стелі, але зате забезпечать безболісну профілактику матеріалу у разі аварії внутрішніх труб або проводок. При покупці гіпсокартону необхідно придбати: стрічку для закладення швів і інструмент, клей гіпсовий, металеві профілі, кріпильні шурупи, шпаклювальний склад і пр.

1. Загальні відомості

Типи гіпсокартонних плит "Кнауф"

Розвальцована в процесі виготовлення на конвеєрі гіпсокартонна стрічка в картонній оболонці після розрізання перетворюється на окремі плити певної довжини. Кожна така плита після зняття з конвеєра має чотири грані - дві оброблені і дві необроблені (не закриті картоном). Картонна оболонка ГКП міцно приклеєна до гіпсового осердя. Типи гіпсокартонних плит і вимоги, яким вони повинні відповідати, регламентуються відповідними нормами і стандартами.

Асортимент ГКП, що випускає підприємство "Кнауф", визначається умовами їхньої роботи, галуззю застосування й технологією виготовлення.

ГКП, що виготовляються за конвеєрною (прокатною) технологією, поділяють на такі типи: гіпсокартонні будівельні плити ГКП (за німецьким скороченням GKB) і гіпсокартонні будівельні плити вогнестійкі ГКПО. Обидва типи ГКП складаються восновному з будівельного гіпсу, а їхні поверхні та продольні кромки обклеєні міцним картоном. У склад гіпсового тіста, з якого виготовлено осердя плити, можуть бути додані різні наповнювачі. Наприклад, для підвищення стійкості гіпсового осердя під час пожежі, до гіпсового тіста додають мінеральні або скляні волокна, які не дають змоги осердю розділятися на окремі частини в результаті сильного нагрівання та зневоднення. Завдяки цьому осердя перетворюється на вогнезахисний ізоляційний шар.

Ці два типи ГКП мають свої галузі застосування. ГКП призначені для облицювання різних плоских поверхонь замість звичайної штукатурки і для виготовлення комбінованих гіпсокартонних панелей. їх можна також використовувати для обшиття каркасів стель і стін, каркасів підвісних стель і виготовлення збірних перегородок. ГКПО використовуються для облицювання і обшиття каркасів стін і стель, міжкімнатних перегородок у приміщеннях з підвищеною пожежною небезпекою.

ГКП, вироблені на підприємствах "Кнауф", уніфіковані за допусками.

Дія нормативних вимог (ДСТУ, ТУ, ГОСТ) поширюється на виготовлення ще двох типів ГКП, які призначені для облицювання або обшиття стін і стель у приміщеннях з високою вологістю (понад 75%), а також у приміщеннях з високою вологістю і підвищеними вимогами до вогнестійкості будівельних конструкцій. Лицьова картонна поверхня і гіпсове осердя таких плит просочені спеціальними розчинами для зменшення поглинання вологи. До таких просочених (імпрегнованих) типів ГКП належать плити з підвищеною вологостійкістю типу ГКПВ, з підвищеною волого - та вогнестійкістю типу ГКПВО. Окрім відповідного гідрофобного просочування, в осердя таких плит ще додані мінеральні або скляні волокна. Галузь їхнього застосування поширюється на опорядження огороджувальних конструкцій в приміщеннях з підвищеними вологістю і пожежною небезпекою.

Пошкодження картонної оболонки ГКП грибками після їхнього зволоження унеможливлюється завдяки спеціальному просочуванню в заводських умовах фунгіцидами.

Відрізнити різні типи ГКП один від одного допомагають кольори їхньої картонної оболонки і маркувальні позначення на зворотному боці, що наносяться ще на заводі для забезпечення правильності монтажу плит на будівельному майданчику. На лицьовій частині ГКП позначені точки їх кріплення до каркасу цвяхами або шурупами, що розміщені на відстані 25 см одна від одної.

Відповідно до чинних стандартів передбачено різне забарвлення картонної оболонки з лицьового і зворотного боків, а також маркування (надписів) на зворотному боці ГКП.

ГКП випускаються з різними за формою поздовжніми кромками, обклеєними картоном, які визначають спосіб і якість шпарування стиків між сусідніми ГКП.

Поперечні кромки ГКП, що утворюються в результаті заводського розрізання гіпсокартонних стрічок, обробляються або на заводі, або на місці їх використання за допомогою рубанків косої обрізки та рашпілів для формування кромок ГКП.

Для ГКП, що мають обрізані кромки з усіх боків під прямим кутом, припустиме відхилення по довжині кромки повинно бути не більше ±0,15% номінального розміру. Відхилення таких плит від прямого кута не повинно перевищувати 0,2% довжини відповідної кромки.

· Скошена (обтиснута), витончена кромка, призначена для обклеювання армованою стрічкою і шпаклювання швів.

· Прямокутна поздовжня кромка для монтажу насухо без шпарування стиків.

· Поздовжня кромка з фаскою, призначена для утворення видимих поздовжніх рисунків (монтаж насухо без шпарування швів).

· Заокруглена поздовжня кромка, призначена для шпаклювання стиків сухої штукатурки без армованих стрічок.

· Напівкругла, скошена по довжині (витончена) кромка, призначена для обклеювання армованою стрічкою і шпаклювання швів

· Напівкругла поздовжня кромка, призначена для шпаклювання швів без армованих стрічок.

· Поперечна обрізна кромка, призначена для шпаклювання швів без армованих стрічок з відкритим гіпсовим осердям.

Гіпсокартонні плити і панелі

- ГКП, що виготовляються на заводському конвеєрі за прокатною технологією, можуть бути використані в заводських умовах для отримання: листів з обрізаними з усіх боків кромками; гіпсокартонних касет, нарізаних у вигляді квадратів; перфорованих та шліцьованих гіпсокартонних плит (ГКП) з наскрізними отворами - круглими або у вигляді прорізів, що утворюють рисунок на їх поверхні.

Перфоровані (або шліцьовані) ГКП залежно від діаметра отворів і відстані між ними позначаються як 8/18 (отвори діаметром 8 мм з кроком 18 мм); 8-12/36 (отвори діаметрами 8 і 12 мм просвердлюють почергово з кроком 36 мм). Прорізи в шліцьованих плитах утворюють дисковою пилкою, тому довжина шліців на лицьовому боці відрізняється від довжини на зворотному боці тим більше, чим більша товщина плити. Перфоровані і шліцьовані плити використовують для отримання звукопоглинальних поверхонь підвісних стель. Якщо ГКП не мають перфорації, то вони використовуються для виготовлення акустичних поверхонь у приміщеннях з обмеженими вимогами до звукопоглинання. В приміщеннях з такими стелями досягають найкращого звучання джерела звуку (голосу людини, музичних інструментів).

Гіпсокартонні плити також використовують для утворення гіпсокартонних оздоблювальних панелей для декоративного облицювання стін. Ці панелі мають спеціальні покриття з полівінілхлоридної декоративної оздоблювальної плівки "Ізоплен" або "Девілон" на паперовій основі, декоративного матеріалу "Плетекс", з фольги алюмінію як пароізоляції, литого свинцю проти рентгенівського випромінювання.

Для підвищення теплоізоляції стін, стель, покрівлі випускають гіпсокартонні панелі з пінополістирольним утеплювачем - гіпсокартонні комбіновані панелі. Вони являють собою двошаровий будівельний виріб - ГКП з приклеєною до нього з тильного боку пінополістирольною (типу PS) або пінополіуретановою плитою.

Найчастіше для їх виробництва використовують ГКП таких розмірів: довжина - 2500 ± 8, ширина - 600; 1200; 1250 мм. ГКП виготовляють з такими товщинами шарів, мм: Товщина ГКП, мм 10,0 12,0 12,5 13,0 14,0

Товщина теплоізоляційного шару з плит полістирольних, мм 20,0 30,0 40,0 50,0 60,0

Гіпсокартонні комбіновані панелі використовують для облицювання внутрішніх поверхонь зовнішніх стін, а також для оздоблювання стель приміщень житлових і цивільних будинків.

Використання ефективного утеплювача (пінополістиролу) у будівництві та реконструкції будівель дає змогу:

* економити теплову енергію на опалення;

* скоротити витрати на опалювальне обладнання;

* збільшити корисну площу будинку за рахунок зменшення конструктивної товщини стін;

* скоротити витрати матеріалів на фундаменти за рахунок зменшення маси будівлі;

* підвищити температурний комфорт у приміщенні;

* скоротити шкідливі викиди в атмосферу в зв'язку зі скороченням витрат енергії на опалення.

2. Інструменти, матеріали і пристосування

Інструменти, які можуть бути у майстра, за родом приводу поділяються на 3 групи:

· електричні;

· пневматичні;

· ручні.

Рішення зупинити свій вибір на якій-небудь з цих груп інструментів слід приймати, виходячи з декількох міркувань, які заздалегідь варто обдумати, т. е.:

· яка ціна інструменту і в що обійдеться його придбання;

· наскільки часто ви будете користуватися цим інструментом;

· яким ви хочете бачити якість інструменту;

· які витрати будуть пов'язані з експлуатацією та технічним обслуговуванням інструменту.

І. Обладнання

Столи для різки та оброблення ГКП
Столи для розкладки будівельних інструментів
Стіл для нанесення на поверхню ГКП клею
Піддон для витратного об'єму ГКП площею (2,5х1,1)м
Стелаж для розміщення пакетів із сухими сумішами розміром (4,5 х 1,6 х 0,6)
Стелаж для розміщення витратного об'єму металевих профілів, кріпильних елементів (шурупів, дюбелів, цвяхів), стрічок, прокладок розміром (4,5 х 1,0 х 0,6)м
Стелаж для розміщення витратного об'єму дерев'яних брусків розміром (4,5 х 1,0 х 0,6)м
Контейнер для утилізації відходів
Складні металеві сходи

ІІ. Інструменти, прилади і пристрої

Рамний підіймач
Ручки для перенесення ГКП
Ніж для різки ГКП
Відбійний шнур
Монтажний пристрій 80 см
Телескопічна стійка (метростат з насадкою)
Складений метр із поділками
Різак зубчастий вузький
Різак широкий
Рівень 2 м
Рівень 0,5 м
Затирка ручна
Шліфувальний наждаковий папір
Рубанок для обрізки кромок ГКП
Запасні леза для рубанка
Пила для ГКП
Фреза для круглих отворів 60, 67 і 74 см
Рашпіль для шліфування
Запасний рашпіль
Електричний шурупогверт
Електродриль
Міксерна насадка до електродриля
Подовжувач 15 м
Шпатель-викрутка 15см
Шпатель 30 см
Молоток 250 гр.
Сокира
Корито для шпаклювальної суміші

ІІІ. Матеріали, вироби для влаштування:

-профіль напрямний ПН 50 х 40 х 0,6 (п.м.)
-профіль напрямний ПН 100 х 40 х 0,6 (п.м.)
-профіль стійковий ПС 50 х 50 х 0,6 (п.м.)
-профіль стійковий ПС 100 х 50 х 1,6 (п.м.)
-стрічка пружна 50 х 3,2 (п.м.)
-стрічка пружна 95 х 3,2 (п.м.)
-дюбелі (шт.)
-теплоізоляційний матеріал (кв.м.)
- гіпсокартонні плити (шт.)
- шурупи ТN 25 шт.)
-шурупи ТN 35 (шт.)
- шпаклівка (кг.)
- стрічка для швів (п.м.)

Суха гіпсова суміш Кнауф Фугенфюллер використовується для шпаклювання, приклеювання, а також закладення стиків листів гіпсокартону та інших гіпсових елементів. Шпаклівка Кнауф Фугенфюллер наноситься на суху і міцну поверхню, яку попередньо необхідно очистити та прогрунтувати. Шпаклівка Кнауф Фугенфюллер вимагає стабільного температурного режиму - як під час нанесення, так і подальшої експлуатації приміщення.

Технічні дані Кнауф Фугенфюллер (від виробника):

Витрата матеріалу 0,8 кг на 1 кв.м. при товщині шару в 1 мм., а при шпаклюванні стиків листів гіпсокартону - 0,25 кг., вихід розчину 1,3 л з 1 кг суміші, максимальна товщина шару 5 мм, розчин придатний до використання протягом півгодини після розведення, розмір фракції не більше 0,15 мм, міцність матеріалу на стиск становить 5,2 МПа, а на вигин - 2,7 МПа.

Суміш Кнауф Фугенфюллер може успішно використовуватися для таких видів робіт:

- Закладення стиків аркушів гипсокартона з втопленою і напівкруглої втопленою крайкою, із застосуванням армуючої стрічки;

- Для приклеювання гіпсокартонних листів та інших панелей до рівної поверхні;

- Для тонкошарового шпаклювання різних поверхонь (бетону, штукатурених поверхонь);

- Для заповнення стиків в конструкціях із збірних бетонних елементів;

- Для зашпаклювання різних ушкоджень (у тому числі тріщин) ГКЛ;

- Для склеювання між собою і шпаклювання різних гіпсових елементів.

Підготовка поверхні під шпаклювання.

Сама поверхня не має бути холодною (не менше + 10 градусів), поверхня має бути міцною і сухою. Якщо є забруднення - їх необхідно видалити, можливо змити (після цього добре висушити), з бетону видалити залишки опалубного мастила. Стики гіпсокартону, які будуть шпаклюватися і поверхні листів необхідно очистити від пилу сухими методами. Поверхні, які сильно вбирають вологу, необхідно спочатку прогрунтовати за допомогою пенлика, валика або розпилювача. Якщо поверхня гладка або бетонна, її слід обробити грунтовкою КНАУФ Бетоконтакт, для підвищення адгезії. Після нанесення грунту можна допускати попадання пилу на підготовлену поверхню.

Для того, щоб шпаклівка КНАУФ Фугенфюллер вела себе добре і не утворювалися різного роду дефекти і тріщини в процесі експлуатації, всі роботи необхідно проводити при такому ж температурно-вологісного режимі, який буде під час експлуатації. Це необхідно, щоб уникнути лінійних деформацій від зміни температури і насичення вологою. Якщо у Вашому приміщенні температура не така, як буде в процесі експлуатації, або планується заливка підлоги або стяжки - то шпаклівку краще робити після завершення таких робіт.

Для приготування розчину шпаклівки КНАУФ Фугенфюллер потрібно засипати суху суміш в ємність з холодною чистою водою, рівномірно розподіляючи її по поверхні до появи сухих острівців (максимально 2.5 кг на 1.9 літра). Потім необхідно дати суміші намокнути 2-3 хвилини, і перемішати шпателем кельмою до отримання однорідної сметаноподібної консистенції. Після цього не допускається додавання сухої суміші. У розчин не можна додавати ніякі інші компоненти, це погіршує властивості шпаклівки. Так само не допускається додавання води в розчин, що вже загуснув - це не відновлює вихідних властивостей, а погіршує їх. Такий розчин вже не придатний для роботи. Робочий час (до початку загустіння) становить не менше 30 хвилин, але забруднення посуду або інструменту може вести до більш швидкого застигання.

Метод нанесення Кнауф Фугенфюллер

Для шпаклювання стиків гіпсокартону (шпаклювання звичайного шва) необхідно шпателем нанести перший шар на область шва, потім укладається армуюча стрічка шляхом вдавлювання шпателем (не можна допускати утворення пухирів або заломів). Цьому шару потрібно дати час висохнути, після чого нанести вирівнюючий шар. Найбільш зручно ці маніпуляції робити шпателем шириною приблизно 150 мм з ручкою, пристосованою для загвинчування шурупів. Це дозволить оперативно усувати дефекти монтажу гіпсокартону. Суцільне шпаклювання поверхонь проводиться так само у два етапи. Наноситься перший шар широким шпателем, а після висихання наноситься більш тонкий вирівнюючий шар шпаклівки КНАУФ Фугенфюллер. Після висихання другого шару, поверхню можна коригувати за допомогою шліфувального інструменту (терки з шліфувальною сіткою). Якщо поверхня готується під фарбування, то для високоякісного фарбування необхідно на готову поверхню нанести шар фінішної шпаклівки. Перед нанесенням декоративного покриття (фарба, шпалери, декоративна штукатурка) поверхня обробляється грунтовкою КНАУФ Тіфенгрунд.

Вам знадобиться такий інструмент: короб шпаклювальний для приготування розчину шпаклівки; шпатель кельма металева для замішування шпаклівки КНАУФ Фугенфюллер; шпатель металевий (шириною 152 мм); шпатель металевий широкий (шириною 200х300 мм); шпатель металевий для зовнішніх і внутрішніх кутів; терка з шліфувальною сіткою для шліфування сухої зашпакльованої поверхні. Всі інструменти мають бути виготовлені з нержавіючих матеріалів. Після завершення робіт, залишки шпаклівки КНАУФ Фугенфюллер необхідно змити водою.

3. Технологія виконання гіпсокартонної перегородки "Кнауф" серії W 122 з улаштуванням дверного прорізу

Перегородки "Кнауф" серії W 122 мають одинарний дерев'яний каркас з обшиванням в один і два шари ГКП завтовшки 12,5 мм. Ці перегородки доцільно влаштовувати в будинках з дерев'яними конструкціями стінових обгороджень, перекриттів і підлог, а також при влаштуванні мансард. Вони досить широко використовуються і при реконструкції різних будівель та споруд або при зміні їхніх планувальних рішень.

Монтаж перегородок "Кнауф" серії W 122 слід виконувати в такій послідовності:

· виконати розмічання перегородок на перекриттях та несівних стінках;

· встановити напрямні елементи дерев'яного каркаса в проектне положення та закріпити їх на міжповерхових перекриттях через міцну стручку;

· дерев'яні стояки каркаса вставити поміж напрямними дерев'яними брусками та прихопити цвяхами (відстань між стиками слід брати 60 см залежно від ширини ГКП);

· встановити і прикріпити з одного боку перегородок перший шар ГКП шурупами TN завдовжки 35 мм до елементів дерев'яного каркаса з кроком 25 см (при подвійному шари ГКП в обшиванні - шурупами завдовжки 35 мм із кроком 75 мм);

· якщо висота стінки перевищує довжину ГКП, то необхідно рознести торцеві стики, на кромці котрих повинні бути фаски під шпаклювання;

· торцеві стики слід розміщувати на дерев'яній горизонтальній перемичці, що прикріплюється до сусідніх стояків каркаса;

· закріпити в порожнинах каркаса ізоляційний матеріал;

· встановити і закріпити другий шар ГКП ( з розгоном швів аналогічно тому, що взяли при застосуванні металевих каркасів). Кріплення ГКП слід виконувати шурупами завдовжки 45 мм з кроком 25 см;

· виконати шпарування швів і стиків між ГКП другого шару.

Улаштування віконного прорізу

Улаштування віконних прорізів майже не відрізняються від улаштування дверних прорізів. Найчастіше фрамуги мають ширину1,25 або 1,2 м. що дорівнює довжині двох прольотів між стояками з профілів CW, спрямованими своїми стінками до прорізу.

При стрічковому застекленні треба забезпечити примикання елементів фрамуг з обох боків стояка перегородки. Для цього встановлюють додаткові профілі, які утворюють замкнуту коробчасту форму фрамужної частини стояка. В цьому випадку використовують профілі типу UW. Верхній і нижній горизонтальні елементи віконного прорізу, зазвичай, виконують з напрямних профілів каркаса перегородок. Ці профілі треба спрямовувати в бік прорізу їхньою стінкою, що забезпечує утворення коробчастого перетину горизонтального елемента, який примикає до перекриття.

Висота фрамуги або вікна не впливає на вибір типу профілю або його товщини, оскільки обв'язка фрамуги або вікна сприяє підвищенню жорсткості перегородки. Для підвищення звукоізоляції проріз верхнього світла роблять із подвійним освітленням, а між напрямними елементами і перекриттями передбачають укладання звукоізоляційного матеріалу.

Для влаштування другого світла можна використовувати рамні профілі і віконні блоки. Їх монтаж треба здійснювати з урахуванням вказівок і рекомендацій завода-виробника.

Обробка гіпсокартонних плит

Гіпсокартонні плити всіх типів легко піддаються обробці, особливо при наявності спеціальних інструментів "Кнауф" для різання, шліфування, стругання кромок, випилювання отворів.

Залежно від вимог до точності виконання робіт із розкроювання і обрізання ГКП можливі такі способи робіт:

1) просте розкроювання за допомогою лінійки, метра, металевого трикутника і різання ГКП на столі з рівною поверхнею ножем для різання ГКП або за допомогою спеціальних пристосувань - різака малого (для відрізання смуг завширшки до 120 мм) або різака великого (для відрізання смуг більшої ширини, до 630 мм);

2) точне розкроювання ГКП, наприклад, при різанні перфорованих, шліцьованих або комбінованих гіпсокартонних панелей з використанням ножовки з вузьким полотном та дрібними зубцями або ручною дисковою електропилкою.

При простому розкроюванні різання картону ГКП здійснюють з лицьового боку спеціальним (шевським) ножем. Надрізаний ГКП укладають на край столу і здійснюють надлам нерозрізаного гіпсового осердя. Після цього ножем для різання ГКП розрізають картон на зворотному боці плити. Утворена кромка підлягає обробці обдирним рубанком так, щоб кромка була рівною і не мала зламів.

Якщо обрізні кромки повинні утворити шов, то їх слід підготувати до шпаклювання одним з таких двох способів:

а) для шпаклювання з армувальною стрічкою (шпаклівкою "Фугенфюллер") рубанком кромочним зняти фаску під кутом боку ГКП шевським ножем 45° на 1/3 товщини ГКП і видалити картон уздовж кромки в місцях укладання стрічки;

б) для шпаклювання без армувальної стрічки з використанням шпаклівки "Уніфлотт" рубанком треба зняти фаску під кутом 22,5° на 2/3 товщини ГКП. Після зняття фасок необхідно краї картону зачистити шліфувальним рашпілем або наждачним папером.

При обшиванні стін і перегородок з віконними і дверними прорізами ГКП попередньо розмічають на столі з рівною поверхнею. Потім здійснюють їх розкроювання ножем, ножовкою або дисковою пилкою з утворенням отворів потрібних розмірів. Канти отворів обробляють шліфувальним рашпілем або наждачним папером. Якщо використовують ГКП з кромкою типу ПЛУК у зоні дверної коробки не слід розміщувати обтиснуту (стоншену) кромку. її треба обрізати, оскільки, в протилежному випадку, не можна буде щільно перекрити наличником дверну коробку, що призведе до погіршення звукоізоляції приміщення. Для вимикачів, розпаячних коробок і розеток прихованої електропроводки в ГКП вирізають круглі отвори за допомогою дриля зі змінною насадкою.

Опуклі й ввігнуті криволінійні поверхні малого радіуса обшивають спеціально обробленими ГКП потрібних розмірів. Для цього в картонній оболонці ГКП роблять поперечні надрізи з кроком 2-3 см (для опуклої поверхні лицьового боку, для ввігнутої з тильного).

Заготовку з надрізаною картонною оболонкою або V-подібними прорізами загинають у потрібному напрямку, в результаті чого отримують гіпсокартонний елемент потрібної форми. Криволінійну поверхню радіусом 150-200 мм можна отримати іншим способом (без поперечних надрізів), наприклад, попереднім намочуванням ГКП завтовшки 9,5 або 12,5 мм.

Для цього заготовку ГКП укладають на кружала, накривають її мокрим рядном на 10-12 год, після чого вона легко піддається деформації. Цей процес можна активізувати, якщо майбутню ввігнуту поверхню попередньо обробити валиком з шипами (рис. 6) для утворення на ній макропор. Потім цей бік ГКП обробляють губкою, змоченою у воді, до припинення її поглинання ГКП. Кінці заготовки можна закріпити для отримання бажаної конфігурації.

При цьому слід зазначити, що вигинанню піддаються ГКП, які перебувають як у вологому, так і у сухому стані. Мінімальні радіуси гнуття ГКП у вологому стані слід брати для ГКП завтовшки 6,5 - 300 мм; 9,5 - 500 мм і 12,5 - 1000 мм. Цим товщинам ГКП, що перебувають у сухому стані, відповідають радіуси гнуття відповідно 1000; 2000; 2750 мм.

Необхідну довжину ГКП при відомому радіусі (г) гнуття визначають за формулами:

при центральному куті а = 90°

L = гкІ2; при а = 180°

L = гп; при будь-якому куті а

L = агл/180°.

Зазначимо, що вищевказані радіуси гнуття ГКП надані без необхідності попередньої перфорації або надрізання картону. Слід лише пам'ятати, що ГКП завжди треба згинати по довжині, а не по ширині, оскільки гнуття ГКП повинно виконуватися поперек волокон картонної оболонки.

ОБРОБКА ГІПСОКАРТОНУ ТА ШПАКЛІВКА ШВІВ

	1. Різання гіпсокартонного листа виробляти на рівній поверхні ножем для різання ЛГК - надрізати картон і частину гіпсового сердечника (на малюнку) або за допомогою спеціальних пристосувань: - Різак малий - для відрізання шириною до 120 мм; - Різак великий - для відрізання смуг шириною до 630 мм		Укласти армовану стрічку, щільно вдавлюючи шпателем у шар шпаклівки. Операцію робити відразу після нанесення шпаклівки, до початку процесу схоплювання (затвердіння).
	2. Надрізаний лист укласти на край столу і надломити нерозрізаний гіпсовий сердечник.		Широким шпателем (200 - 300 мм) завдати накривочний, вирівнюючий шар шпаклівки. При нанесенні першого і другого шару, шпаклювальна маса не повинна осідати, виступаючи з шва.
	3. Ножем для різання ЛГК розрізати картон на зворотному боці аркуша.
	4. Утворену кромку обробити рубанком обдирні. Кромка повинна бути рівною, без зламів.		Після того як шов просохне, обробити його за допомогою затирання, не ушкоджуючи облицювальний картон.
	5. Якщо обрізані кромки утворюють шов, попередньо підготувати їх до шпаклювання двома способами (на вибір): а) шпаклювання з армуючої стрічкою - рубанком кромочним зняти фаску під кутом 45 ° на 1 / 3 товщини листа і, не оголюючи сердечник, видалити картон уздовж кромки в області укладання стрічки; б) шпаклювання без армуючої стрічки із застосуванням "Уніфлот" - Зняти фаску під кутом 22,5 ° на 2 / 3 товщини аркуша. Краї картону зашкурити.		6. Формування шва: На стик, утворений облицьованим картоном, потоншених крайками, завдати шпателем (шпатель-викрутка) шар шпаклівки, попередньо підвертаючи виступаючі шурупи. Вертикальним рухом вирівняти покладену масу, одночасно знімаючи надлишки шпаклівки.
	7. Стики, утворені обрізаними крайками, обробленими по варіанту "а" (п.5) шпаклюються як зазначено у п. 6, накладаючи більш широкий вирівнюючий шар шпаклівки, тому що в місці укладання армуючої стрічки можливе невелике потовщення. Стики з кромками, обробленими по варіанту "б", шпаклюються в один прохід шпаклівкою "Уніфлот".		8. Зовнішні кути слід зміцнити металевим перфорованим куточком (ПУ-профіль). Куточок втиснути в попередньо нанесену шпаклівку, потім накрити вирівнюючим шаром шпаклівки. Внутрішні кути шпаклюються із застосуванням армуючої стрічки, зігнутою під кут.

4. Організація праці

Організація праці опоряджувальників має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобів механізації і матеріальних ресурсів із метою підвищення продуктивності праці, скорочення термінів будівництва, поліпшення його якості. Це досягається дотримання вимог наукової організації праці (НОП), яка передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних і соціально-економічних заходів.

Найважливіша вимога НОП - поділ і кооперування праці. Кількісний професійно-кваліфікаційний склад бригади має відповідати виду, трудомісткості й терміном виконання робіт із дотриманням стабільного складу виконавців.

В умовах ринкової економіки найефективніші збільшені комплексні бригади, які суміщають кілька професій.

Під час виконання опоряджувальних робіт застосовують ланкову або бригадну систему організації праці. За ланковою системою ланки спеціалізуються на певному виді опоряджувальних робіт згідно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частіше, при цьому бригад та її складові ланки мають спільний план-завдання.

Бригади бувають спеціалізовані та комплексні.

Спеціалізовані бригади складаються з робітників однієї професії, які використовують один вид опоряджувальних робіт (штукатурні, малярні тощо). Праця у таких бригадах поділяється за складністю робіт відповідно до розрядів робітників.

Комплексні бригади виконують кілька видів робіт, пов'язаних з опорядженням будинку, і складаються з робітників кількох професій (штукатурів, плит очників, малярів). У таких бригадах існує суміщення професій.

Ефективною формою організації виробництва і праці при виконанні опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спеціалізованих екіпажів. Їх формують за професійною ознакою, застосовують прогресивну технологію виконання робіт та комплексну механізацію, використовують штукатурні і малярні станції. Екіпажна форма організації передбачає застосування початково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робіт. Комплекс робіт поділяють на окремі процеси, які виконують спеціалізовані ланки.

До складу бригади можуть входити робітники (машиністи), які обслуговують окремі машини, що забезпечить загальну зацікавленість у створенні кінцевої продукції. При цьому машиніста зараховують до складу будівельної організації або залишають у складі управління механізації.

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. Їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ, а той, що беруть лівою рукою - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в спеціально відведених приміщення заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеуму, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватися всіх правил технічної безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця опоряджувальників обладнують засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, захист від протягів тощо).

5. Техніка безпеки

1. Працівники не молодше 18 років, що пройшли відповідну підготовку, мають професійні навички для роботи і не мають протипоказань за статтю по виконуваній роботі, перед допуском до самостійної роботи повинні пройти:

обов'язкові попередні (при вступі на роботу) і періодичні (протягом трудової діяльності) медичні огляди (обстеження) для визнання придатними до виконання робіт у порядку, встановленому Міністерством охорони здоров'я України; навчання безпечним методам і прийомам виконання робіт, інструктаж з охорони праці, стажування на робочому місці і перевірку знань вимог охорони праці.

2. Працівник зобов'язаний дотримуватися вимог безпеки праці для забезпечення захисту від впливу небезпечних і шкідливих виробничих факторів, пов'язаних з характером роботи: підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони; розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги); гострі кромки, задирки і шорсткість на поверхнях оздоблювальних матеріалів і конструкцій; виникнення напруги на металевих конструкціях і частинах устаткування, нормально перебувають без напруги; недостатня освітленість робочої зони.

3. Для захисту від механічних впливів працівники зобов'язані використовувати надані роботодавцями безкоштовно куртки брезентові, комбінезони бавовняні, рукавиці комбіновані або рукавички гумові на трикотажній основі, чоботи гумові. У зимову пору року-костюми на утеплювальній прокладці та валянки.

При знаходженні на території будмайданчика працівники повинні носити захисні каски.

4. Перебуваючи на території будівельного (виробничої) майданчики, у виробничих і побутових приміщеннях, ділянках робіт і робочих місцях, працівники зобов'язані виконувати правила внутрішнього розпорядку, прийняті в даній організації.

Допуск сторонніх осіб, а також працівників у нетверезому стані на зазначені місця забороняється.

5. У процесі повсякденної діяльності працівники повинні: застосовувати в процесі роботи засоби малої механізації за призначенням, у відповідності з інструкціями заводів-виготовлювачів; підтримувати порядок на робочих місцях, очищати їх від сміття, снігу, льоду, не допускати порушень правил складування матеріалів і конструкцій; бути уважними під час роботи і не допускати порушень вимог безпеки праці.

6.Працівники зобов'язані негайно сповіщати свого безпосереднього або вищестоящого керівника робіт про будь-якій ситуації, яка загрожує життю і здоров'ю людей, про кожний нещасний випадок, що трапився на виробництві, або про погіршення свого здоров'я, у тому числі про появу гострого професійного захворювання (отруєння).

Вимоги безпеки перед початком роботи.

Перед початком роботи працівник зобов'язаний:

а) пред'явити керівнику робіт посвідчення про перевірку безпечних методів і прийомів робіт і пройти інструктаж на робочому місці з урахуванням специфіки виконуваних робіт;

б) надіти каску, спецодяг, спецвзуття встановленого зразка;

в) отримати завдання в бригадира або керівника робіт.

Після отримання завдання на виконання роботи працівники зобов'язані:

г) підібрати засоби індивідуального захисту, що відповідають характеру виконуваної роботи, і перевірити їх на відповідність вимогам безпеки;

д) перевірити робоче місце і підходи до нього на відповідність вимогам бжзпеки;

в) підібрати технологічне оснащення, інструмент, устаткування, необхідні при виконанні робіт, перевірити їх на відповідність вимогам безпеки.

Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях.

При виявленні під час роботи несправностей коштів підмішування, застосовуваного обладнання, інструменту, за яких згідно вимог інструкцій заводів - виробників забороняється їх експлуатація, працівники зобов'язані припинити роботу і доповісти про це бригадиру або керівникові.

При виникненні в зоні роботи небезпечних умов (неізольованих струмоведучих частин, що переміщуються краном вантажів, вищерозташованих робочих місць) працівники зобов'язані припинити всі операції, залишити робоче місце і повідомити про це бригадиру або керівникові.

Вимоги безпеки після закінчення роботи.

Після закінчення роботи працівники зобов'язані:

а) відключити застосовуваний механізований інструмент та обладнання від електромережі і зняти в них тиск;

б) прибрати інструмент в призначене для цього місце;

в) привести в порядок робоче місце;

г) повідомити бригадира або керівнику робіт про всі неполадки, що виникли під час роботи.

Використана література

1. Старченко О.Ю., Гулін Д.В. Технології сухого будівництва: Підручник: - К.: Видавництво А.С.К., 2006. - 448 с.: іл.

2. Добровольский Г.М. Штукатурні і облицювальні роботи: Підручник для учнів проф.- техн. навч. закладів освіти.-К.: Техніка, 1997.-304с.: іл.

3. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. Матеріали і технології в сучасному будівництві: Підручник. - К.: Вища освіта, 2005. - 495с.: іл.

4. Жидецький В. Ц. Основи охорони праці -- 3-тє вид., перероб. і доп. -- Львів : Укр. акад. друкарства, 2006. -- 336 с. -- ISBN 966-8013-11-5.

Размещено на Allbest.ru