Розробка автоматизованої системи озеленення та поливу фізкультурно-спортивного комплексу

Размещено на http://www.allbest.ru/

Анотація

Дипломна робота присвячена розробці автоматизованої системи поливу на фізкультурно-спортивному комплексі та озеленення його території. По ходу виконання дипломної роботи була розроблена програма для контролера, за допомогою якого можна керувати системою поливу на відстані.

Дипломна робота містить ___ сторінок пояснювальної записки, ___ малюнків і ___ аркушів графічної частини.



Аннотация

Дипломная работа посвящена разработке автоматизированной системы полива на физкультурно-спортивном комплексе и озеленения его территории. В результате выполнения дипломной работы была разработана программа для контролера, с помощью которого можно управлять системой полива на расстоянии.

Дипломная работа содержит ___ страниц объяснительной записки, ___ рисунков и ___ листов графической части.



Annotation

Diploma work is devoted development of CAS of watering on an athletic-sporting complex and planting of greenery of his territory. As a result of implementation of diploma work the program was developed for an inspector by which it is possible to manage the watering system in the distance.

Diploma work contains ___ pages of explanatory message ___ pictures and ___ folias of graphic part.



ЗМІСТ

ВСТУП

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ`ЄКТУ

1.1 Коротка довідка про об'єкт проектування

1.2 Опис стилю

1.3 Освітлення території

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОЛИВУ ТА ЙОГО АВТОМАТИЗАЦІЯ

2.1 Розробка автоматизованої системи поливу

2.2 Експлуатація системи поливу. Розрахунок тривалості роботи системи поливу для заданого рівня зволоження газону

2.3 Опис програми для контролера

РОЗДІЛ 3. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ`ЄКТУ

3.1 Агротехніка створення об'єкту

3.2 Агротехніка догляду за спортивним комплексом

3.3 Захист зелених насаджень від шкідників і хвороб

РОЗДІЛ 4. ЕКОНОМІЧНЕ ОБГРУНТУВАННЯ ДОЦІЛЬНОСТІ РОЗРОБКИ

РОЗДІЛ 5. ОХОРОНА ПРАЦІ ТА БЕЗПЕКА У НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЯХ

ВИСНОВКИ

ЛІТЕРАТУРА

ДОДАТКИ

автоматизований полив агротехніка газон



ВСТУП

Ландшафтний дизайн -- мистецтво і практичні дії з озеленення, благоустрою, організації садово-паркових насаджень, газонів, гір, вживанню малих архітектурних форм в зеленому будівництві. На відміну від садівництва або городництва, основне завдання яких має сільськогосподарську спрямованість, ландшафтний дизайн -- загальна і універсальна дисципліна. Головне завдання ландшафтного дизайну -- створення гармонії, краса у поєднанні із зручностями використання інфраструктури будівель, згладжування конфліктності між урбанізаційними формами і природою.

У ландшафтному проектуванні індивідуальний авторський початок, неповторність форм організації простору, композиційні особливості відіграють настільки істотну роль, що характер найприроднішого матеріалу, кліматичних умов стає таким, який визначає у вирішенні протиріч між суб'єктивною і об'єктивною сторонами. Ландшафтні дизайнери, які виступають по відношенню до природного матеріалу в ролі режисера, звертаються до його природних якостей фактури, кольору, форми, до здатності утворювати композиції, що не руйнують природної подоби.

Критерієм естетичної цінності результатів мінливої діяльності людини виступають закономірності природи, які є підставою її краси. Порушення цих закономірностей приводить до руйнування існуючого континууму естетичних значень природи.

Мистецтво представляє своєрідна єдність матеріального і духовного в естетичному освоєнні людиною природного середовища, а його історія стає продовженням історії об'єктивної природи. Незалежно від зовнішньої форми, яка може бути гранично штучною, уявлення про доцільність і гармонію відображують зв'язок людини з природою.

Художньо осмислений сад, не дивлячись на свою наочну конкретність знайомих всім природних форм, здатний підніматися до рівня високих понять. Внутрішня суть природних явищ, їх приховане значення завжди залишаються центром подібного твору. Навіть пейзажний парк, найбільш близький до природної природи як витвір мистецтва, не є прямим аналогом природи. Виділяючись з довкілля завдяки діяльності ландшафтного дизайнера, він розкриває найбільш естетичне в природному матеріалі, представляючи ще одну сторону континууму, збагаченого творчістю людей.

У всіх сферах діяльності, пов'язаних з перетворенням живої природи, ландшафту за законами краси, - від виведення нових сортів декоративної флори, естетичній організації сільськогосподарських площ до камерних форм садового мистецтва - виявляється принцип просторової єдності як важливої умови збереження природного місця існування людини. Реалізація цього принципу здійснюється в природотворчій діяльності ландшафтного дизайнера і набуває усе більш широкого поширення як самостійний вид мистецтва. Тут людство проявляє себе і, розширюючи свій світ в процесах естетичного перетворення природи, збагачує, продовжує її і дедалі змінює її ширше і істотніше. Створюються реальні передумови для виходу за рамки окремих природних і художньо оформлених природних ансамблів, їх об'єднання в композиційне ціле на цілісно-нормативній естетичній основі. Головне не помилитися, не нанести шкоди природі.

Мета дипломної роботи: розробити систему автоматизованого поливу газонів фізкультурно-спортивного комплексу та озеленення його території.

Предмет дослідження: автоматизована система поливу території спортивного комплексу.

Об'єкт дослідження: територія спортивного комплексу.



РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНА ХАРАКТЕРИСТИКА ОБ`ЄКТУ

1.1 Коротка довідка про об'єкт проектування

Комплекс розташований на піднесеному подіумі з терасовидними схилами. Перед головним входом розташований амфітеатр з кущів декоративних троянд та яливцю і сцена для проведення гала-концертів, оточена по периметру світломузичними фонтанами. Вся територія упорядкована, прикрашена декоративним мощенням.

На першому поверсі комплексу знаходиться багаторівневий вестибюль з касами і кафе-баром, облаштованим у вигляді атріума. Тут же розташовано фітнес-відділення і зал боротьби, де займаються як відвідувачі, так і спортсмени.

На другому поверсі розташований блок приміщень для спортсменів: роздягальні, душові, масажні кабінети, приміщення для лікарок і адміністрації. Подобу спортивної арени, що запам'ятовується, формує дах з трьох циліндрових оболонок, що сполучаються, центральну частину якого утворюють діагональні арки прольотом 82 метри. Універсальний зал розміром 42 на 48 метрів, розрахований на 2000 глядачів, розташований на третьому поверсі головного корпусу і обладнаний трансформованими трибунами. Виразні і динамічні деталі інтер'єру, багатосвітловий простір, створений вітражними системами, наповнює приміщення відчуттям повітря і простору.

На четвертому поверсі знаходяться приміщення інженерно-технічного забезпечення, вентиляційні камери, балкони для коментаторів і телекамер, а також верхні трибуни арени.

Тильну частину будівлі займає релаксаційний центр, що включає "турецьку" парну, "фінську" сауни, джакузі, басейн з різними видами гідромасажу. Цокольний поверх займають гардероб для відвідувачів, зал "кінезітерапії", склади і приміщення інженерних служб комплексу.

За готелем розміщений відкритий тенісний корт зі штучним трав'яним покриттям. Основні автостоянки розміщені по периметру універсального залу. Будівля котельної, що окремо стоїть, швидше нагадує скульптурний монумент, виконаний в стилі "хай-тек". На окремі слова заслуговує ретельність зовнішньої і внутрішньої обробки.

Оформлення інтер'єрів вестибюля, кафе-бару та інших представницьких приміщень виконано за індивідуальними проектами, де особлива увага приділена підлогам з граніту. Спеціальна конструкція підлоги ігрового залу зі світлого канадського клена забезпечує виняткові експлуатаційні якості. Кондиціонування повітря у всьому об'ємі приміщень забезпечує не лише комфортні умови глядачам і спортсменам, але і умови нормальної експлуатації підлоги.

Концепція освітлення спортивного комплексу в цілому і його окремих приміщень детально продумана. Зовнішнє підсвічування будівлі забезпечується галогенними прожекторами, встановленими на центральній площі. У підсвічуванні холу використана новітня технологія відображеного світла. У спортивному залі застосовані спеціальні прожектори з асиметричним світлоперерозподілом, які відповідають міжнародним нормам для проведення змагань і телевізійних трансляцій.

1.2 Опис стилю

Для того щоб підкреслити зовнішній вигляд споруди, ландшафтний дизайн виконаний в стилі "модерн".

Модерн (від фр. moderne - новітній) - стильовий напрям в європейській архітектурі, відомий також під терміном арт-нуво. Для стилю характерні символічність, яскраво виражена індивідуальність, ритмічність і плавні лінії планування, єдність конструктивного і художнього початків, різноманіття форм, вживання каркасних конструкцій і нових будівельних матеріалів.

Планування. Модерн з'єднав європейські і східні художні традиції. Порівняно зі східними садами модерн містить меншу кількість елементів, невеликий набір рослин, можливе використання аксесуарів, але кількість їх мінімальна.

Пейзажне, на перший погляд, планування підпорядковане центричній композиції: по аналогії з центром всесвіту - сонцем, в парку виділений будинок. Основний планувальний прийом - принцип подібності. Композиція з одним мотивом обіграється різноманітними варіаціями.

У всіх ландшафтних творіннях, виконаних в стилі модерн, чітка геометрія планування контрастує із звивистими лініями м'якого рослинного орнаменту. Всі частини і структури саду функціональні і зручні. По суті, сад в стилі модерн - це ділянка, чітко розділена на зони, в якому зручність і функціональність завжди викладені в контексті витонченого планувального рішення.

Елементи стилю. Сад в стилі модерн відрізняє повторюваність мотиву. Зазвичай в нім є елемент або декілька елементів, які багато разів обіграються в найрізноманітніших варіантах. Весь простір підпорядкований єдиному образно-символічному задуму і зв'язаний єдиним орнаментальним ритмом.

Архітектурність рослин. Рослини, деревинні або трав'янисті, цінуються перш за все за оригінальну архітектоніку крони і незвичайне забарвлення листя, а не за пишне цвітіння. Найважливіший елемент стилю -- лінія, чіткість форм і ліній. Улюблена геометрична фігура стилю модерн - плавна дуга. Вигини доріжок, газонів, країв лужків, берегів водоймища плавні, але дуже чіткі, створюють приємні для очей зорові картини. Лінії і форми елементів саду завжди прості, такі, що добре переглядаються.

Контраст -- не менш істотна особливість модерну. Контраст горизонталей і вертикалей, газону і мощення, світла і тіні, колірних поєднань. Тонкі поєднання між рослиною і рослиною, а також між матеріалом і рослиною будуються на контрасті форм і текстури.

Рослини. Для саду в стилі модерн характерна наявність екзотичних і рідкісних рослин, а головним об'єктом уваги - предметом милування - є особлива форма квітки, аркуша, незвичайна форма крони або звивистий стовбур дерева. Рослини підбираються з щільною і чіткою структурою.

З листяних форм переважають види з крупним і оригінальним по забарвленню листям. Дерева з красивим малюнком гілок розташовуються окремо (солітерами) або невеликими групами. Перевага віддається "рідним" породам: ясену, березі, вербі, липі, хоча деколи позначається і вплив італійського Ренесансу: висаджують туї, пірамідальні тополі і кипариси. Крім того бажаний ефект допомагають створити висаджені дерева з плакучою або парасолькоподібною формою крони: прищеплені форми верби, горобини, в'яза або берези.

Типове використання приставних культур - по краях доріжок або на кордонах функціональних зон часто розміщуються діжі зі штамбовими рослинами.

Характерним також є поєднання плодових дерев із хвойними. Хвойні дерева підбираються або зі щільною кроною чіткого контуру, або, як сосна гірська або модрина, -- з цікавим вигином гілок.

Улюблені елементи дизайнерів-модерністів: біла лілія, рожеві і червоні мальви, флокси, примули, нарциси та інші великі і яскраві квіти. Оскільки аромату рослин приділялася не менш пильна увага, то незамінними в садовому мистецтві модерну стали запашний тютюн, фіалки і бузок.

Необхідний штрих - розбиття квітників, переважно міксбордерів. Постійно змінні в своєму безперервному цвітінні міксбордери, немов змійка, звиваються між яскравою зеленню газону і темно-зеленим фоном кущів.

З кущів основоположники модерну вибрали рододендрон, гортензії і троянди. Сповна доречні в'юнкі і повзучі рослини, характерні для флореальної пластики і розписів модерну: дівочий виноград, клематис, хміль, берізка, іпомея, запашний горошок, настурція, гарбуз і кабачки.

Кольори. Колірні поєднання в садах цього стилю найрізноманітніші. Головне не в переважанні того або іншого тону, а в загальному враженні вишуканості і витонченості. Яскраві і несподівані комбінації кольорів можуть співіснувати в різних частинах одного саду, будучи сусідами з ніжними рожево-ліловими і білими кольорами. Типовий "союз" жовтого з блакитним. Для фону фасадів використовуються "розбілена" палітра, природні кольори.

Матеріали. Для саду, оформленого в стилі модерну, фахівці сьогодні рекомендують великий асортимент сучасних будівельних матеріалів. Для мощення і доріжок використовується природний камінь, бруківка, тротуарна плитка. Плиткове покриття може бути однотонне, "природного" відтінку, а може бути викладене орнаментом з чергуванням світлих і темних кольорів. Допускаються найрізноманітніші варіанти мощення з хитромудрим звивистим малюнком. За допомогою різнорівневих майданчиків, викладених з дерев'яного садового паркету, можна цікаво обіграти перепади висот рельєфу.

1.3 Освітлення території

Освітлення призначене для забезпечення безпечного руху пішоходів в вечірню пору по доріжках і алеях, створюючи тим самим комфортні умови для прогулянок.

При освітленні паркових територій слід розрізняти освітлювальні установки, що виконують утилітарні і декоративні функції. Установки утилітарного значення забезпечують освітлення доріг пересування пішоходів. Установки декоративного значення призначені для висвічення споруд, скульптур, фонтанів, водоймищ, дерев, кущів, квітників.

Освітленню слід відводити одну з важливих ролей в створенні ландшафтно-архітектурної подоби об'єкту. При цьому всі елементи освітлення мають бути естетично привабливими в денний час.

При проектуванні освітлення користуються такими светлотехнічними поняттями, як світловий потік, лм; сила світла, кд; освітленість, лк і яскравість, кд/м². Як показує досвід, норма середньої горизонтальної освітленості елементів саду повинна знаходитися в межах 2.. .6 лк.

Світловий потік - це потужність світлової енергії, вимірювана в люменах, лм. Одиниця освітленості - люкс, лк, - це освітленість поверхні площею в 1 м² світловим потоком в 1 лм. Одиниця сили світла - кандела, кд, - це світловий потік в люменах, лм, що випускається точковим джерелом в тілесному вугіллі 1 ср, лм/ср. Одиниця яскравості світла - кандела на 1 м², кд/м². Показник засліпленої Р - це критерій оцінки сліпучої дії освітлювача.

Аналіз практики освітлення об'єктів озеленення дозволяє рекомендувати норми освітленості, типа, висоту світильника, інтервали між світильниками на алеях, дорогах, майданчиках відпочинку. У таблиці. 1.1. вказуються зразкові норми освітленості ландшафтних об'єктів.

Таблиця 1.1 Норм освітленості, типа, висота світильника

Елемент території	Ширина, м	Норма освітленості, лк	Потужність лампи, Вт	Висота світильника, м	Інтервали між світильниками, м
Алеї	8 15	4 4	160 125	4,5 6	25 25
Площадки відпочинку	25х25 100х120	10 10	240 500	8,5 12,5	26 27

При освітленні паркових територій використовують всілякі джерела світла. Найбільш поширені лампи розжарювання, дугові ртутні люмінесцентні лампи, натрієві лампи високого тиску .

Світильники з натрієвими лампами створюють освітлення золотисто-оранжевого відтінку предмету і створюють "теплі" тони. Світильники з ртутними лампами освітлюють предмети голубувато-зеленим кольором і створюють "холодні" тони.

Для освітлення квітників важливим є підбір спектрального складу джерел світла з врахуванням колористики рослин. Головне - не спотворювати забарвлення рослин. Для освітлення дерев і чагарників використовуються лампи розжарювання в 300, 400, 500 Вт, ртутні лампи в 250 Вт, розташовані на висоті в 1... 1,5 м.

Рівні сходів, ділянки газонів, квітники, угрупування дерев і чагарників рекомендується освітлювати низько розташованими світильниками. Такі світильники виконують у вигляді настільних ламп з рефлектором. Вони можуть мати форму грибів, куль, циліндрів різної висоти і конфігурації. У денний час такі світильники грають роль малих архітектурних форм.

Для освітлення території використовуються світильники фірми Siteco: світильники на опорі Siteco City-Light 120, світильники для підсвічування стін Siteco CW 91, світильники для підсвічування газонів та дерев Siteco CB 90, світильники на опорі Siteco Mirrortec 400

Для освітлення каскадів, фонтанів світильники, як правило, розміщують таким чином:

1) у спеціальних камерах на дні фонтанів за заскленими вікнами;

2) під водою на глибині не більше 20 см, ближче до виходу струменів води;

3) під водозливом падаючих струменів води - каскади;

Потужність освітлювальних засобів диктується формою об'єкту освітлення, характером руху. Освітлення об'єкту розробляється за спеціальним проектом і створюється за допомогою системи підведених до світильників електричних кабелів, прокладених в траншеї. Вибір джерела світла заснований на економічності установки і правильному перенесенні кольорів. Опори для світильників металеві. Їх встановлюють на газонах в одному ряду з деревами. Висновки до розділу: у даному розділі розглядався об'єкт проектування, стилістика його оформлення. Проект ландшафтного дизайну оформлений в стилі "модерну". Також в цьому стилі підібрані світильники для зовнішнього освітлення.



РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ПОЛИВУ ТА ЙОГО АВТОМАТИЗАЦІЯ

2.1 Розробка автоматизованої системи поливу

Вживання води в ландшафтному проектуванні засноване на її фізичних властивостях.

Вода, її якість і система поливу є одним з найважливіших чинників забезпечення нормальної життєдіяльності рослин. Полив необхідний як для фізіологічних, так і біохімічних процесів, що відбуваються в рослині.

При невеликих територіях і малій кількості рослин полив не є проблемою. Інша справа, якщо потрібно полити близько 20 соток землі. При цьому потрібно враховувати вигляд рослин, стадію зростання, пору року, типу ґрунту. Саме у таких ситуаціях багато хто замислюється про те, щоб автоматизувати процес, побудувати автоматичний полив. Системи поливу -- різного вигляду інженерно-технічні комплекси, що забезпечують зрошування певної території. Системи поливу підрозділяються на 2 категорії:

* ландшафтний полив

* сільськогосподарський полив.

Система ландшафтного поливу включає в себе певну кількість зрошувачів (роторів, спреїв), краплинної лінії, електромагнітних клапанів або кранів (в разі ручної системи поливу), гідрантів (клапанів швидкого доступу), трубопровід (зональний, напірний), насосну станцію, накопичувальну ємкість або резервуар, пульт управління (контролер).

Системи поливу ландшафту підрозділяються на три види:

* Автоматична система поливу -- включає і вимикає всю систему по заздалегідь запрограмованому графіку.

* Ручна система поливу -- включається і вимикається людиною за допомогою подачі води в систему.

* Комбінована система поливу -- частина системи управляється контролером, інша частина - людиною.

Автоматична система поливу -- це інженерно-технічний комплекс, що дозволяє виконувати автоматичний полив ділянки по заданому графіку якісніше і професійніше, ніж при ручному поливі. Завдання людини зводиться до вибору необхідного режиму авто поливу. Останню роботу іригаційна система виконує самостійно. При цьому забезпечується економія води, грошей і часу за рахунок своєчасного, найбільш оптимального і точного об'єму подачі води для всіх видів рослин на ділянці.

Важливим етапом проектування системи автоматичного поливу є розробка схеми розміщення зрошувачів. Різні проектувальники, ґрунтуючись на власному досвіді, можуть вирішити одне і те ж завдання по- різному, але декількох основних принципів повинні дотримуватися обов'язково:

1. Зрошувачі розміщуються один від одного на відстані рівній радіусу його розпилювання. При такому розміщенні забезпечується 100% перекриття зон дії зрошувачів. Цей принцип називається в літературі "head to head". Точне дотримання цього принципу дуже важливе, оскільки пов'язане з рівномірністю випадання води.

На рисунках нижче показані графік і діаграма випадання води від 1 зрошувача, а також сумарна крива опадів від дії 2 зрошувачів.

Рис.2.1. діаграма випадання води від 1 зрошувача



Рис. 2.2. сумарна крива опадів від дії 2 зрошувачів

Наступні малюнки показують розподіл опадів на газоні при правильному і неправильному розміщенні зрошувачів.

Рис. 2.3. розподіл опадів на газоні при правильному (а) і неправильному (б) розміщенні зрошувачів

Білі просвіти означають, що в цих місцях опади не випадають. Тут або не зростатиме трава, або вона жовтітиме.

2. Підбирати зрошувачі і сопла по дальності і сектору поливу потрібно так, щоб:

· Забезпечити якісний полив всіх частин ділянки.

· По можливості виключити "затоку" споруд, заборів, доріжок, мощення.

· У місцях з частими посадками дерев або кущів слід вибирати зрошувачі з меншим радіусом дії і розміщувати їх частіше.

3. При розміщенні зрошувачів необхідно враховувати, що дерева і кущі перешкоджають розпилюванню води.

Приклади правильного розташування зрошувачів відносно дерев і кущів показані на рисунках нижче.

Рис. 2.4. розташування зрошувачів відносно дерев (б) і кущів (а)

2.2 Експлуатація систем поливу. Розрахунок тривалості роботи системи поливу для заданого рівня зволоження газону

Експлуатація систем поливу

Експлуатація системи автоматичного поливу передбачає наступні дії :

* Завдання і підтримка за допомогою контролера потрібної тривалості і частоти поливу для всіх груп (зон) зрошувачів залежно від сонячного освітлення і потреби рослин.

* Дотримання запобіжних засобів при виконанні земляних робіт на ділянці.

* Щомісячна (при необхідності частіше) перевірка стану фільтруючих елементів на зрошувачах і трубопроводі системи поливу.

*Своєчасна консервація системи поливу на зимовий період.

*Тестування всіх елементів системи поливу при першому весняному запуску.

Розрахунок тривалості роботи системи поливу для заданого рівня зволоження газону

Основним завданням системи авто поливу служить підтримка, за допомогою контролера, потрібної тривалості і частоти поливу для кожної зони зрошувачів, залежно від сонячної освітленості і потреби тих або інших рослин.

Знаючи необхідні норми поливу рослин і інтенсивність роботи зрошувачів можна визначити тривалість роботи системи поливу для кожної групи рослин.

Середні денні норми водоспоживання різних рослин залежать від безлічі чинників:

- глибина і тип кореневої системи;

- загальна вологоємкість ґрунту;

- капілярна вологоємкість ґрунту;

- норма вжитку рослиною;

- середня кількість опадів кліматичної зони;

- середньодобова температура кліматичної зони

У таблиці нижче приведені приклади денної норми водопостачання різних рослин.



Таблиця 2.1 Норми водопостачання рослин

Вид рослини	Денна потреба рослин у воді
	Холодний клімат	Теплий / вологий	Спекотний / сухий
Невеликий кущ (~ 90- 100 см)	1.2 л	1.9 л	3.1 л
Великий кущ (100 - 150 см)	2.7 л	5.4 л	8.1 л
Невелике дерево (висотою до 3 м)	10.3 л	20.5 л	20.8 л
Велике дерево (висотою до 6 м)	42.2 л	84.1 л	126.3 л
Трава, квітники	2.5 л/м2	2.5 л/м2	5 л/м2

Так, наприклад, середня норма поливу газону для спекотного клімату складає 5 л/м2 (5 мм) опадів на добу.

Для розрахунку тривалості поливу скористаємося даними, приведеними в каталозі поливального устаткування. Знайдемо в каталозі характеристики тієї соплової насадки, яка встановлена на зрошувачах на газоні.

У таблиці з характеристиками для зрошувача з соплом 7284 швидкість випадання опадів складає 48.2 мм/год. (для схеми "прямокутник"), тому тривалість роботи зрошувачів для здобуття опадів 5 мм буде дорівнювати:

T = 60* 5 мм / 48.2 мм/год. ~ 6.5 хв.

Тобто зрошувачі з даним соплом повинні працювати 6 - 7 хв. в добу для забезпечення потреби газону у воді. Отриманий час поливу (6-7 хв.) може бути як дещо збільшено, так і зменшено в процесі досвіду експлуатації. На це можуть вплинути індивідуальні особливості ділянки, що поливаються: знаходиться він на сонячній чи тіньовій стороні. Якщо для поливу газону використовуються роторні зрошувачі, то з подібної таблиці з характеристиками знаходимо швидкість випадання опадів потрібної моделі роторів.

Для певного роторного зрошувача з дальністю поливу 11.6 м, швидкість випадання опадів при розміщенні за схемою "прямокутник" складає 6.4 мм/год, при розміщенні за схемою "трикутник" - 8 мм/год.

Для роторних зрошувачів дані за швидкістю випадання опадів відповідають сектору їх роботи на 180⁰ . При роботі зрошувачів на повний круг (360⁰) швидкість випадання опадів необхідно розділити на 2, а при роботі на 90⁰ швидкість випадання потрібно помножити на 2. Це пов'язано з принципом роботи роторних зрошувачів.

Таким чином отримуємо, що тривалість роботи роторних зрошувачів для поливу газону, налаштованих на сектор 180⁰ , складає

Т = 60*5 мм / 6.4 мм/час ~ 47 хв. в добу.

Найчастіше використовується варіант дворазового поливу в перебігу дня (вранці і увечері). В цьому випадку тривалість ранішнього або вечірнього поливу складатиме половину від добової норми. Можливий також варіант одноразового поливу, наприклад в нічний час. У будь-якого зрошувача опади розподіляються не рівномірно за всією площею поливу.

Рис. 2.5. Схема розташування зрошувачів

Навіть при стовідсотковому зональному перекритті зрошувачів, полив все одно відбувається не зовсім рівномірно (це видно зі схеми розташування зрошувачів).

Інтенсивність зрошування роторними зрошувачамі залежить так само від величини робочого сектора (чим більше сектор, тим менше інтенсивність опадів). Тому для досягнення оптимального поливу необхідно, по-перше, збільшити тривалість поливу приблизно на 20% і, по-друге, використовувати на кутових роторах сопла більшого діаметру, а на а на центральних - меншого.

В разі вживання системи програмного проектування автоматичного поливу, удається добитися значно більшої рівномірності опадів.

2.3 Опис програми для контролера

Автоматичний полив управляється контролером SITOP power 10 6EP1434-2BAOO фірми Siemens. З нього йдуть сигнали до управляючих кабелів на електромагнітний клапан кожної зони. На контролері встановлюється цикл зрошування, норма витрати води для кожної зони, час і тривалість поливу.

Для забезпечення автоматизованого поливу використовую контролер фірми Siemens, який програмується спеціально для території спорткомплексу. Також робота контролера управляється диспетчером з комп'ютера, для того щоб коригувати його роботу.

Дані на контролер йдуть з датчиків дощу і метеорологічних станцій. Так само ці дані і робота контролера відображується на екрані у диспетчера. Контролер програмується так, щоб працювати в автономному режимі і управляти ним з комп'ютера.

Контролер програмується за допомогою програми V4.0 STEP 7 MicroWIN.

STEP 7 MicroWin - це зручне і просте для вивчення програмне забезпечення, призначене для розробки програм і обслуговування програмованих контролерів SIMATIC S7-200. Це програмне забезпечення може використовуватися для вирішення широкого круга завдань автоматичного управління. Швидка і зручна розробка програм, скорочення часу проектування.

Висновки до розділу: Вода, її якість і система поливу є одним з найважливіших чинників забезпечення нормальної життєдіяльності рослин. Полив необхідний як для фізіологічних, так і біохімічних процесів, що відбуваються в рослині. При великих територіях використовується автоматизована система поливу, що призводить до економії води, грошей і часу за рахунок своєчасного, найбільш оптимального і точного об'єму подачі води для всіх видів рослин на ділянці.



РОЗДІЛ 3. АГРОТЕХНІКА СТВОРЕННЯ ТА ЕКСПЛУАТАЦІЇ ОБ'ЄКТУ

3.1 Агротехніка створення об'єкту

Посадка дерев і кущів

Висаджувати дерева і кущі можна цілорічно. Сучасна агротехніка дає змогу проводити посадку як взимку, так і влітку. Листяні деревні рослини найкраще висаджувати весною, особливо теплолюбиві дерева і кущі. Холодостійкі рослини добре переносять і осінню посадку. Періодом садіння хвойних слід вважати час появи нових приростів, тобто від середини квітня до середини травня. Осіння посадка хвойних, крім модрини, триває від серпня до початку жовтня. Більшість вічнозелених дерев і кущів висаджують у той самий період, що й хвойні. Весняна посадка без кому проводиться після розмерзання грунту і до початку розпускання бруньок (тривалість посадки 6-10 днів). Восени посадку можна починати після опадання листя і припинення росту і закінчувати за 1-2 тижні до початку стійких морозів. Всі інші посадки проводяться тільки з комом землі.

Порушення технології садіння дерев і кущів у багатьох випадках є причиною низької декоративності, недовговічності, захворювань та загибелі рослин. Посадкові ями або траншеї потрібно копати не пізніше ніж за 2 тижні до посадки. При цьому грунт утримує добрий запас вологи, покращується його аерація та структура відповідно. Готуючи ями, верхній шар землі відкидають в один бік, а нижній, менш родючий, - в інший. Після висаджування рослин ями засипають так, щоб нижній шар землі був зверху. Дно ями і траншей розпушують на глибину 15-20см. Розміри садивних ям залежать від розмірів і віку висаджуваних рослин. Середня глибина ями для дерева становить 70-120см, для кущів - 30-70см. Для створення живопарканів із кущів викопують траншеї: для однорядних живопарканів - розмірами 50 х 50см, для дворядних - 70 х 50см і для трирядних - 90 х 50см. Кущі в живопаркани висаджують у траншеї на точно встановленій відстані один від одного. Після висадки крону підрізають, а із землі формують бортики для затримання вологи після поливу.

Деревні ліани висаджують на об'єктах озеленення саджанцями, які повинні бути добре розвинені, мати пагони завдовжки не менше як 1м і добре сформовану та компактну кореневу систему.

Коли посадкове місце готове, яму на 2/3 її об'єму засипають грунтосумішшю. Перед посадкою старанно оглядають коріння саджанців, пошкоджені корінці вирізають гострим садовим ножем або секатором. Зрізи повинні бути рівними, а їх площина направлена вниз. Поверхню зрізу покривають садовою замазкою. Саджанці опускають в яму, розправляють коріння, спрямовуючи його вниз. Коренева шийка повинна бути на 5-6 см вище від рівня грунту. Після встановлення рослини на необхідну висоту яму засипають землею, пошарово ущільнюючи. Коли яма заповнена, по її периметру роблять валик із землі для затримки води при поливі. Після посадки рослину кріплять до кілків, добре поливають, мульчують торфом або шаром рослинної землі.

Облаштування газонів

Головними якостями звичайних газонів є їхня декоративність, довговічність, стійкість до частого скошування та витоптування, тіньовитривалість, а також за певних умов посухостійкість і морозостійкість.

Створення міцної стійкості дернини можливе при сумісному вирощуванні видів трав з різними типами пагоноутворення, тобто таких, які належать до різних життєвих форм (кореневищних, кореневищно-кущових, рідше - щільно-кущових і стрижнекореневих).

Для створення газонів підходять усі види трав, що застосовуються в партерних газонах, але можуть бути використані й інші - вівсяниця валійська (типчак), лучна, овеча, східна; тонконіг вузьколистий, сплюснутий і звичайний, райграс багатоукісний; житняк гребінчастий, пустельний і сибірський.

Роботи зі створення та облаштування газону розпочинаються на етапі планування поверхні, глибокої обробки ґрунтового шару та внесення органічних і мінеральних добрив.

Для першокласного газону дуже важливим є дренаж. Його закладають після зняття родючого шару грунту. Він складається з таких шарів: бутового, товщиною 15 см, шару дрібних камінців, гравію чи грубозернистого піску, товщиною 5 см і відповідно родючого шару, товщиною 15 см.

Грунт укочують важким катком, після чого знову розпушують поверхневий шар на 2-3 см, висіваючи в нього насіння, і знову укочують легким катком. Попереднє укочування необхідне для запобігання осідання грунту і для доброго проростання насіння.

На даному об`єкті створення газону буде проводитись шляхом посіву насіння трав. Рівномірність посіву - основа отримання доброго трав`яного покриву. При посіві травосуміші насіння ретельно перемішують. Рекомендується спочатку висівати крупне насіння з загортанням до 3 см., а потім дрібне на глибину до 0,5-1,5 см. Мульчування посівів проводиться тонким шаром перегною або торфу. Після мульчування обов`язкове каткування легким катком. Після посіву насіння при сухій погоді слід утримувати грунт у вологому стані протягом п`яти днів, проводячи полив у ранні чи пізні вечірні години. При досягненні травостоєм 7-8 см. проводиться скошування газону.

В таблиці 3.1 наведено приклад розрахунку потреби насіння газонних трав для створення звичайного газону.

Таблиця 3.1 Розрахунок потреби насіння газонних трав

Склад травосуміші	Вміст виду у суміші, %	Норма висіву, кг/га	Площа газону, га	Потреба в насінні, кг
Тонконіг лучний	60	40	0,5	12
Райграс пасовищний	40	120	0,5	24



3.2 Агротехніка догляду за спортивним комплексом

Процес утримання об'єкту включає догляд за деревами та кущами, живопарканами, виткими рослинами, квітниками, газонами, садовими доріжками та майданчиками, малими архітектурними формами; захист зелених насаджень від шкідників і хвороб, санітарне очищення території об'єкта благоустрою.

Догляд за деревами і кущами

Догляд за деревами і кущами здійснюється протягом року і включає поливання, внесення добрив, вкриття, оприскування крон дерев, догляд за ґрунтом, боротьбу з бур'янами, обробку дупел і механічних пошкоджень, формування крон дерев і кущів.

Поливання має забезпечувати постійну оптимальну вологість коренезаселеного шару ґрунту до глибини 60-70см. Найкраще розвивається дерево при вологості ґрунту 60-80% від повної вологоємності.

Норми та кратність поливання залежать від кліматичних і погодних умов, механічного складу ґрунту та його вологості, ступеня вологолюбності й посухостійкості порід, віку дерев. Терміни та кратність поливань залежать від пори висаджування рослин, фази їхнього розвитку й зовнішніх умов. Молоді дерева віком до 15 років у суху і спекотну погоду належить поливати до 15 раз за вегетаційний період. Для доросліших рослин кратність поливу знижується до 4-6 раз.

Хвойні та листяні вічнозелені рослини (особливо у перший і другий рік після висадження) вимагають більш інтенсивного поливання в суху погоду. Пересаджені дерева старшого віку, крім поливання, слід дощувати.

Восени, коли довго не було дощів, за 2-4 тижні до середнього строку настання мінусових температур дуже важливо провести вологозарядне поливання рослин.

Удобрення деревних рослин потрібно проводити на основі агрохімічного аналізу. Необхідно своєчасно удобрювати дерева та кущі після їхнього обрізування. Головною видимою ознакою "ґрунтового голоду" рослин є їхні слабі прирости, здрібнене листя та зміна барв.

Мінеральні підживлення необхідно проводити 2-3 рази за вегетаційний період:

перший раз - весною, в період розкриття брунькових лусок та вегетаційного росту пагонів;

другий - в період повного розпускання листя;

третій - восени, в період листопаду (з кінця серпня до другої декади грудня).

Мінеральні добрива при кореневих підживленнях вносяться шляхом поверхневого розкидання, осередковим способом у свердловину глибиною 25-35 см діаметром 4-5 см по 3-5 шт. на 1 м? пристовбурної лунки або у вигляді рідких мінеральних підживлень.

Сухі підживлення належить проводити після дощу або поливу у вигляді суміші: 1 вагова частина аміачної селітри, 3 частини суперфосфату, 1 частина калійної солі. Суміш мінеральних добрив розсіюють навколо рослини, відступаючи від стовбура молодих дерев на 0,3-0,5 м, дорослих - на 0,5-1м, від кореневої шийки кущів - на 0,3 м. Після сухого підживлення необхідно провести сильний полив насаджень. Оптимальна норма внесення добрив під час другого підживлення становить 35-40 г на 1 м? лунки.

Підживлення насаджень органічними добривами проводять 1 раз у 2-3 роки способом внесення компостів, гною, торфу з рівномірним розподілом по пристовбурній лунці. Після такого підживлення землю в лунці перекопують на глибину 10 см.

Дерева і кущі, які не переносять низьких температур, вимагають захисту в зимовий період. При груповій посадці утепленню підлягає вся площа, яку займає група. Утеплення проводять після перших заморозків. Для утеплення стовбурів і крони застосовується повсть, солома та інші матеріали.

Якщо довго немає дощу, листя дерев покривається досить товстим шаром пилу, що призводить до закупорювання їхніх продихів, погіршення фотосинтезу, сповільнення обміну речовин. З метою змивання осілого на листки пилу слід проводити освіжаюче поливання крон дерев. Вони особливо необхідні в спекотні літні дні (у липні, серпні). Обмивання крон слід проводити в ранкові часи (не пізніше 9-ї години) або ввечері (після 19-ї години) в міру їхнього забруднення пилом, але не рідше 4-5 разів за вегетаційний період для листяних порід і 8-10 разів для хвойних порід.

Обмивання крони проводиться за допомогою шланга або поливальних машин.

З бур'янами борються двома способами - механічним (прополювання, скошування) та хімічним (застосування гербіцидів).

Для усунення негативного впливу ущільнення ґрунту і ефективного підживлення дерев проводять дренування пристовбурних лунок. Для цього навколо стовбура на відстані 60-80 см робиться 5-8 свердловин діаметром 7-12см на глибину 50-80 см. Свердловини заповнюються компостом, перегноєм або деревною тирсою в суміші з торфом і мінеральними добривами. Дренування, яке сприяє активізації росту кореневої системи, проводиться восени через 3-5 років.

При механічному пошкодженні стовбурів або видаленні гілок деревина пошкоджується різними цвілевими грибами і бактеріями, що зумовлює утворення дупел. Для збереження таких дерев необхідний своєчасний догляд за утвореними дуплами і ранами.

Для нормального росту й правильного розвитку дерев здійснюють догляд за кроною протягом усього життя рослин. Обрізають дерева навесні до розпукування бруньок або восени після опадання листя. У дерев видаляють порослеві пагони, які утворюються біля кореневої шийки, а також на стовбурах в міру її появи. Сухі гілки обрізують у міру їх виявлення впродовж року.

Під час догляду за деревами застосовують три види обрізання: формувальне, санітарне й омолоджувальне.

Формувальне обрізання дерев проводять у рядових та алейних насадженнях з метою збереження природної або штучної форми рослин, рівномірного розташування скелетних гілок.

Розрізняють слабке, помірне і сильне обрізання, ступінь якого залежить від виду дерева, його віку і стану крони.

Формувальне обрізання рекомендується здійснювати ранньою весною, до початку вегетації (кінець лютого-квітень).

Крони швидкорослих порід у місцях, де потрібно зберігати певну висоту і форму, обрізують щороку і один раз за 2-4 роки у повільнорослих (в'яз, дуб і липа). При обрізанні повільноростучих дерев в основному вкорочують однорічні прирости і лише окремі гілки обрізують до дво-трирічної деревини.

Санітарне обрізання крони виконують, щоб позбутися старих, хворих, сухих і пошкоджених гілок, а також гілок, спрямованих всередину крони або зближених одна з одною. Обрізанню підлягають також пагони, що відходять від центрального стовбура вгору під гострим кутом, щоб уникнути їхнього обламування. Санітарне обрізання потрібно проводити щороку протягом вегетаційного періоду.

Омолоджувальне обрізання виконують лише в дерев, які добре витримують підстригання та обрізання і вершина яких почала всихати, а ріст пагонів припинився. При цьому сильно вкорочують (на 1/2 - 3/4 загальної довжини) старі гілки, залишаючи, якщо це можливо, одну-дві гілки другого порядку. Омолоджують дерева навесні, поступово протягом двох-трьох років. Помірне та слабке омолоджування передбачає обрізання частини крони, а сильне - зріз крони до основи скелетних гілок.

Обрізування кущів передбачає їх формування, поліпшення якості цвітіння й плодоношення. У кущів, квітки яких розвиваються з бруньок, закладених у попередній рік (бузок, вейгела, форзиція, хеномелес тощо), слід обрізувати лише відцвілі суцвіття, проводять проріджування, омолоджування (вирізування старих скелетних гілок) та вкорочування пагонів з урахуванням розміщення квіткових бруньок.

У кущів з квітковими бруньками на пагонах (буддлея Давида, гортензія волотиста, пухироплідник калинолистий, таволги Бумальда, японська тощо), які цвітуть у середині чи в другій половині літа, навесні до початку росту або пізно восени вкорочують пагони на 1/2 - 1/3 їхньої довжини залежно від виду й сорту, а в низькорослих кущів окремі слабкі скелетні гілки можна "саджати на пеньок", залишаючи ділянку вищу від кореневої шийки на 10-15 см.

Показником потреби в обрізанні є зменшення приросту пагонів, зниження інтенсивності цвітіння та плодоношення.

Омолоджування декоративних кущів (поодиноких, у групі та в живопаркані) проводять періодично, в міру появи старіючих та перерослих пагонів, які втратили декоративність. Це роблять навесні до початку росту.

Формувальне обрізування кущів проводиться з метою створення декоративної штучної форми, підтримування заданої форми, прискорення росту бокових пагонів і збільшення густоти крони.

Санітарне обрізування кущів проводиться з метою зрізування хворих, сухих та пошкоджених гілок щорічно протягом усього вегетаційного періоду.

Згрібати листя з-під групи дерев і чагарників забороняється, тому що це призводить до винесення органічних добрив, зменшення ізоляційного шару для ґрунту, який запобігає випаровуванню ґрунтової вологи та промерзанню коріння. Листя має залишатися на зиму під деревами, а весною його можна неглибоко прикопати або з допомогою механізмів змішати з ґрунтом, що приведе до його мінералізації. Згрібати листя слід лише тоді, коли воно негативно впливає на зовнішній вигляд (партерний газон, пам'ятники і меморіальні комплекси, площі, дитячі майданчики, спортивні комплекси, головні алеї зелених насаджень, галявини, квітники тощо).

Утримання квітників

Декоративність і якість квітників значною мірою залежать від догляду, який має забезпечити сприятливі умови для росту і розвитку рослин.

Догляд за квітниками полягає у поливанні, прополюванні, розпушуванні ґрунту, прищіпуванні та видаленні суцвіть, прибиранні стебел з квітників, штикуванні на зиму, захисті від хвороб і шкідників, підстриганні килимових рослин, розкритті багаторічних квітів з прибиранням сміття, підживлюванні, підв'язуванні рослин та укриття їх на зиму.

Поливання квітників повинно проводитися рівномірно з таким розрахунком, щоб земля зволожувалася на глибину залягання коріння. Розсаду квітів поливають щоденно, краще вранці або ввечері, доти, поки вона не приживеться. Частих поверхневих поливань слід уникати.

За вегетаційний період за нормальних погодних умов при догляді за сезонними квітниками в середньому має бути проведено 20-30 поливів. Квітники з покривних рослин поливають частіше - до 40-50 разів за сезон.

Норма поливання для однорічників та дворічників - 15-20, для багаторічників - 25-40 л/м2.

Розпушування ґрунту проводять в міру його ущільнення і проростання бур'яну та обов'язково після рясного поливу чи великого дощу. Перше розпушування треба виконувати напровесні, щойно просохне верхній шар ґрунту, а потім регулярно (один раз на 2-2,5 тижні) до змикання рослин.

Глибина розпушування однорічників - 3-5см, багаторічників з поверхневим розміщенням коренів - 3-6 см.

Квітники слід мульчувати, особливо якщо вони створюються із багаторічників. Мульчування ґрунту сприяє збереженню вологи, поліпшенню теплового режиму й затриманню розвитку бур'янів. Як мульчу слід використовувати торф або компости: торфогнойовий, торфофекальний, торфомінеральний, торфоперегнійний тощо; тирсу листяних порід, напіврозкладену солому з гноєм і листом тощо. На 2-3-річних квітниках мульчу вносять шаром 3 см, на старших - 5-6 см і більше. Мульчують квітники із багаторічників один раз за два роки - восени, після обрізування і збирання стебел, або ж весною, після внесення добрив.

Підживлення рослин потрібне для їх забезпечення органічними і мінеральними елементами. Сезонні квітники при добрій підготовці та удобренні ґрунту перед кожною посадкою або ж систематичною заміною ґрунту забезпечують рослини оптимальним живленням. У виняткових випадках можна удобрити рослини водним розчином мінеральних речовин. Проте землю між рослинами слід покривати торф'яною потертю, дрібно насіченою соломою чи лісовою підстилкою.

Багаторічники починають підживлювати з другого року після посадки. Підживлення проводять два рази за сезон. Весною, до початку росту стебел, вносять мінеральні добрива з переваженням азотних, а восени - переважно фосфорних і калійних. Добрива вносять з розрахунку (г/м2): 15-50 фосфорних (суперфосфат), 30-60 калійних (калійна сіль, сірчанокислий калій), 30-40 азотних (аміачна або калійна селітра) чи 10-20 сечовини. Добрива, що містять хлор, використовувати не рекомендується. Весною азотні добрива можна замінювати коров'яком (розбавляють 1:10) або курячим послідом (настій 1:20) при нормі 10 л/м2.

Багаторічні квіткові рослини часто відчувають нестачу мікроелементів, які найкраще слід вносити навесні під час першого розпушування ґрунту у вигляді кореневого підживлення з розрахунку 60-80 мл/м2.

Високі рослини підв'язують до кілків, а якщо вони висаджені рядами, то для підтримки стебел натягують дріт.

Скельні рослини покривають тонким шаром листя і гілками хвойних порід. Таке покриття можна використовувати і для інших рослин у морозні та сніжні зими. Не прикривають рослини лісового походження - барвінок, папороть, плющ.

Кожні 3-5 (6-8) років багаторічні рослини викопують, ділять, ґрунт глибоко перекопують, вибирають бур'яни, удобрюють перегноєм чи компостом і на підготовлену ділянку висаджують поділені рослини.

На килимових квітниках слід пильнувати за дотриманням чіткості малюнка за допомогою підстригання. Підстригати можна і звислі квіти, які завдяки цьому омолоджуються і продовжують своє цвітіння.

На квітниках видаляють засохлі пагони та відцвілі суцвіття, які знижують естетичний вигляд квітників. Обрізування суцвіть сприяє також наступному рясному цвітінню. Цвітіння рослин продовжують прищипуванням центральних пагонів на 1/3 - 1/4 їхньої довжини в період бутонізації, прискорюючи цим розвиток бічних пагонів. Після прищипування рослини рясно поливають і підживлюють.

Загальне правило догляду за квітковими рослинами на квітниках полягає в уникненні зав'язування й дозрівання насіння, що сприяє збільшенню тривалості цвітіння та довголіттю насаджень.

Осіннє прибирання квітників проводять після перших заморозків, коли температура знижується до мінус 1-2⁰ С. Квіти, які необхідно зберегти як маточники, забирають у холодні парники, підвали й оранжереї.

На зиму теплолюбні рослини прикривають ялиновим або сосновим лапником, листям чи торфом. Перед прикриванням зрізують усі пагони і листя на висоті 6-12 см від землі, товщина покривального шару 5-20 см. Прикривання проводять після заморозків (по остиглій землі).

Догляд за газонами

Догляд за газонами полягає у розпушенні і розкиданні снігу, прочісуванні газону граблями, весняному та літньому підживленні, поливі, прополюванні, косінні трави, збиранні сміття та опалого листя.

Ранньою весною після танення снігу і підсихання грунту на газонах необхідно провести інтенсивне прочісування трав'яного покрову гострими граблями або спеціальними металевими щітками у двох напрямках, зібрати накопичене на газоні опале листя, зруйнувати грунтову кірку.

Одним із заходів догляду за газонами є землювання, яке стимулює кущіння злаків, поліпшує вологозабезпеченість молодих пагонів і загальну родючість грунту.

Землювання - це рівномірне поверхневе покриття газонів сумішшю добре переплілих органічних добрив, рослинної землі і грубозернистого піску. Воно проводиться 1 раз у 3-5 років весною, на початку літа (в період кущіння злаків) або восени після скошування.

Для підвищення довголіття газони необхідно піддавати аерації (проколювання або прорізування дернини) на глибину до 10 см.

Для підтримки декоративного стану газонного покриття і забезпечення нормального відростання травостою після скошування необхідно проводити регулярні поливи, зберігаючи грунт коренепроникаючого шару (на глибині 15-20 см) у вологому стані. Оптимальна вологість грунту під дерновотвірними злаками - 70-75% від повної польової вологоємкості даного грунту.

У середньому загальна кількість поливів за вегетаційний період звичайних газонів становить 16 разів, партерних - 30.

Звичайні газони слід скошувати 10-14 разів за сезон, як тільки травостій досягне висоти 8-10 см. Висота травостою, що залишається, - 4-5 см.

Останній раз газони скошують приблизно за місяць до настання морозів з тим, щоб трава встигла зміцніти і накопичити достатньо поживних речовин. Зрізану траву необхідно обов'язково прибирати з поверхні газону, інакше під утвореними під час косіння валками дернина випріє і з'являться бурі плями.

Систематичне скошування травостою призводить до великого виносу поживних речовин з грунту і виснаження самих рослин, внаслідок чого газон потребує регулярних інтенсивних підживлень. При цьому вносять сухі або рідкі добрива. Терміни та норми внесення добрив залежать від ґрунтово-кліматичних умов і віку травостою. Орієнтовні дози внесення добрив за весь вегетаційний період на малородючих ґрунтах становлять з азоту - 40-80, фосфору - 60-120, калію - 100-120 кг/га.

Знищення бур'янів на газоні досягається, крім скошування, за допомогою прополювання. На молодих газонах, які ще не зміцніли, проводиться ручне прополювання. Дуже важливо забезпечити вчасне прополювання бур'янів у весняний період до їх цвітіння та штучного запліднення.

У ході боротьби з бур'янами найефективнішими профілактичними заходами є знищення бур'янів на ділянках під час обробки грунту і ретельне очищення насіннєвого матеріалу.

Догляд за елементами благоустрою

Догляд за дорожньою мережею та майданчиками включає такі види робіт, як поточний ремонт, санітарне очищення (підмітання, збирання випадкового сміття, прибирання снігу, посипання піском або іншими матеріалами, крім солі, в період ожеледиці, видалення трави).

Періодичність санітарного очищення, поливання та миття доріг проводиться в міру необхідності, залежно від інтенсивності відвідування.

Догляд за іншими елементами благоустрою включає поточний ремонт, підготовку обладнання до експлуатації в літній та зимовий періоди, усунення поточних дефектів з урахуванням системи огляду зелених насаджень, періодичне санітарне очищення урн, водойм, видалення снігу в зимовий період, миття лав, обслуговування систем освітлення, водопостачання, водовідведення, інше.