Євпатомрія - портове і курортне місто півдня України, біля Чорного моря на західному узбережжі Кримського півострова.

Євпаторія - розвинутий транспортний вузол Автономної Республіки Крим та України. У місті є залізничний пасажирський вокзал, товарна станція з контейнерними майданчиками, морський вантажно-пасажирський порт і сучасний автовокзал. Влітку до Євпаторії можна дістатися на поїздах прямого сполучення з Києва, Львова, Харкова, Дніпропетровська, Москви, Санкт-Петербурга, Мінська і ряду інших міст.

Євпаторію обслуговує міжнародний аеропорт Сімферополя, розташований за 60 км на південний-схід від міста.

Автовокзал Євпаторії розташований за сто метрів від залізничного вокзалу. Звідси можна дістатися до прилеглих передмість.

Щорічно курорт приймає у своїх здравницях до 300 тис. осіб. На території знаходиться 21 свердловина мінеральних вод. Також регіон Євпаторії славиться численними дрібнопіщаними пляжами в Криму, сприятливими природними умовами, і має статус найбільшої дитячої оздоровниці.

Також Євпаторія відома своїми термальними джерелами, ропою, лікувальними грязями озера Мойнаки ^[. Отар-Мойнакське, Яли-Мойнакське Сасик-Сиваське. Великою лікувальною силою володіють грязі і вода цих озер, висококонцентрований соляний розчин - ропа.

Проект плану будівництва курортного комплексу "Мойнаки плюс" вестиметься на території озера Мойнаки. Мойнаки - озеро (лиман) в Криму, у межах міста Євпаторії, з високомінералізованою водою - ропою. На дні озера міститься лікувальний мул, який використовується в лікувальних цілях.

Озеро витягнуте з півдня на північ, перпендикулярно берегової лінії моря. Довжина озера - 1,85 км, найбільша ширина - 0,89 км, глибина не перевищує 1 м. Дно топке, майже суцільно покрите шаром рідкого мулу ("кашки") товщиною від 15 до 30 см. Берега озера невисокі. Східний берег піщаний, полого спускається до води й внаслідок цього зручний для купання. На західному й східному берегах є виходи солонуватих вод і джерел. Під палючими променями сонця вода в лимані сильно випаровується й у результаті цього перетворюється в ропу - концентрований розчин різноманітних солей, що містяться в ньому.

2. Загальна характеристика проекту будівлі (споруди)

Меблі спального приміщення повинні бути придатними для зберігання всього запасу одягу і особистої білизни; тут же повинен знаходитися туалетний столик з великим дзеркалом, в якому можна бачити повністю своє віддзеркалення, пуф і двоспальна або односпальні ліжка. Ліжка можуть бути що окремо стоять або об'єднані з секційною шафою. Ліжка - головний предмет меблювання спальних кімнат. Крім того, висота від підлоги до нижньої сторони поверхні постели для полегшення прибирання простору.

Шафи для спальної кімнати можуть бути пересувні або вбудовані. Пересувні шафи дуже громіздкі і займають багато місця, а оскільки площа спальної кімнати, як правило, невелика, то правильно розміщувати в ній вбудовані або пристінні шафи. У складі цих шаф може бути секретер, полиці для книг, відкидна дошка з дзеркалом і скриньками для предметів туалету, відкидне ліжко, ящики для зберігання постільної білизни.

Санітарна зона. Більшість процесів, які відбуваються у ванній кімнаті, зв'язані з використанням води. Це повний комплекс гігієнічних процедур всіх членів сім'ї - миття, купання і зберігання необхідних для цього предметів. Ванна також служить і для того, щоб там можна було зробити масаж, укласти зачіску, поголитися.

"Планування санвузлів повинне враховувати потреби як сім'ї в цілому, так і окремих її членів. Якщо умови дозволяють, то не слід робити дуже економічне планування. Розділення ванни і вбиральні або, ще краще пристрій додаткової вбиральні з душем допоможе уникнути черги біля ванної кімнати. Розташування санвузла поблизу від існуючих інженерних мереж скорочує витрати. Завдяки умілій розстановці можна залишити вільним центр санвузла, завдяки чому приміщення буде вигладити більш просторим. Колірне рішення підкреслить бажаний ефект. Просторі санвузли офарблюють в інтенсивні, а невеликі - в світлі кольори. Довгі, вузькі санвузли слід розбивати на окремі зони шляхом відповідної розстановки устаткування.

Необхідним устаткуванням ванної кімнати є ванна, умивальник, дзеркало, поличка, вішалка для рушників і халатів, навісна шафа для зберігання дрібних господарських предметів, полиця для зберігання приладдя і хімікатів для прання, а також невеликий пересувний ящик для зберігання використаної білизни.

Слід добре продумати всі вузли і деталі з урахуванням прямих і додаткових функцій. Навіть у найменшому приміщенні за рахунок продуманої організації простору можна розмістити всі необхідні речі, залишивши достатньо місця для проведення гігієнічних процедур.

Лікувально-грязьові ванни

v Обгортання лікувальними грязями - грязьові аплікації і компреси (попередньо підігріта до 38-40С бруд наноситься на певну ділянку тіла шаром в 0.5 мм і обертається плівкою)

v Газорозводні і грязерозвідні ванни (унікальні ванни з сірководнем і брудом, брудом і рапниє водою розширюють коло пацієнтів для лікування грязями)

Лікування грязями в Україну і в усьому світі набуває все більший сенс і користується наростаючою популярністю, адже відомо, що натуральні методи лікування за допомогою природної, створеної впродовж тисячоліть, Монакською лікувальною гряззю не мають побічних ефектів при правильному використанні. При лікуванні захворювань кістково-м'язового апарату, шкірних покривів, захворювань внутрішніх органів та безпліддя використовується безліч медпрепаратів, які при лікуванні одного шкодять іншому. А так як більшість хронічних захворювань використовують сильні препарати для підтримки здоров'я організму, побічних явищ практично не минути. У цьому випадку на допомогу прийдуть бальнеологічні процедури лікувальною гряззю Євпаторії.

Дельфінарій. Дельфінотерапія - новий напрямок реабілітації, що працює в Україні не більше 5 років. За кордоном цей напрямок розвивається з 70-х років минулого століття.

Дельфінотерапія є альтернативним, нетрадиційним методом психотерапії, де в центрі психотерапевтичного процесу перебуває спілкування людини й дельфіна. Це спеціально організований процес, що відбувається під наглядом ряду фахівців: лікаря, ветеринара, тренера, психолога (психотерапевта, дефектолога, педагога). У психотерапії беруть участь спеціально навчені тварини, які мають "хороший характер".

Дослідники вважають, що спілкування з дельфінами приносить не лише естетичну насолоду, а й медичну користь: емоції, які при цьому відчуває людина, загоюють душевні рани й нормалізують психічний стан. За деякими припущеннями, таким сприятливим чином діють ультразвукові хвилі, які виходять від дельфінів.

Дельфінотерапія поділяється на два напрямки:

1. Вільна взаємодія із твариною з мінімальною участю фахівців. У даному напрямку клієнт (пацієнт) сам вибудовує свої відносини з дельфіном, вибирає способи взаємодії в рамках припустимих можливостей. Роль фахівців обмежується забезпеченням безпеки клієнтів і дельфінів.

2. Спеціально організоване спілкування. Спілкування із твариною здійснюється через фахівця, де спілкування з фахівцем для клієнта несе психотерапевтичне значення, а спілкування з дельфіном виступає як тло, середовище. У цьому напрямку дельфінотерапія може вирішувати різні завдання: психотерапевтичні, психокорекційні, психопрофілактичні, фізіотерапевтичні, педагогічні - це залежить від запиту клієнта й фахівця, що замикатиме терапевтичний ланцюг.

Використання дельфіна обумовлене його природними особливостями, такими як поєднання унікальних фізичних даних і високого інтелекту, потреба в спілкуванні, здатність до міжвидового спілкування, використання невербальних засобів спілкування, ігрова поведінка, а також особливе ставлення людини до дельфіна. Це породжує сильну позитивну установку. На стику установки й реального сприйняття з'являється так званий "Ефект дельфіна", що виступає потужним лікувальним фактором. Сприйняття дельфіна вже несе в собі психотерапевтичний ефект. Спілкування з дельфіном містить у собі такі лікувальні фактори: позитивні емоції, седативний, відволікаючий, активізуючий та катарсичний ефекти. Дельфін яскраво демонструє інтерес до партнера по спілкуванню, активно взаємодіє, привертає до себе увагу, демонструє дружелюбність, щирість намірів.

Спілкування з дельфіном дозволяє досягти такого:

· прийти до принципового переконструювання ставлення до себе, до оточуючих людей, до природи, до світу взагалі;

· витягти людину з полону самоізоляції, стимулювати розвиток інтересу до зовнішнього світу, що стає передумовою до встановлення, відновлення, коректування, оптимізації соціальних відносин;

· активізувати роботу мозкових структур і всього організму в цілому, виступаючи як сенсорний стимулятор;

· стимулювати вербальну експресію, сприяючи мовному й сенсомоторному розвитку аутичних дітей і дітей зі зниженим інтелектом;

· стимулювати процес розвитку особистості;

· заповнювати дефіцит позитивних емоцій і забезпечувати підтримку дітям і дорослим, які переживають самітність або стан дезадаптації, задовольняти афелятивну потребу;

· через тактильну стимуляцію створити умови для емоційного реагування;

Показання - ДЦП, аутизм, олігофренія I-II ступеня. Також дельфіни благотворним чином впливають на малюків, які зазнали сильного стресу.

4. Конструктивні рішення (схеми та елементи)

Фундамент

Тільки достатньо глибоко закладеному фундаменту не може пошкодити мороз і лише при достатній ширині він може нести призначені для нього навантаження. Правильна система пристрою фундаменту гарантуватиме міцність будівлі навіть при поганих підставах, інакше будинок просяде або нахилиться, а в стінах виникнуть тріщини. Підстави бувають чотирьох видів.1 Скельні.2. Незв'язані ґрунти (гравій, пісок).3. Зв'язані ґрунти (глина, мул).4. Торф, насипний ґрунт (непридатний для будівництва) При глибокому заляганні несучого шару застосовують спаєві фундаменти.

Важливою передумовою при визначенні придатності ділянки під споруду є його геологічна будова, рівень ґрунтових вод, що несуть властивості і якість ґрунту. Ґрунти розрізняються по їх несущій здатності:

1) хороші - скеля, суха глина, гравій;

2) посередньої якості - дрібний пісок, волога глина;

3) погані - мул, насипний ґрунт. Підстави з хорошою несучою здатністю забезпечують міцність будівель, вуличного покриття і інженерних мереж. Ґрунти з поганою несучою здатністю вимагають дії дорогих фундаментів - свайних або суцільних. Великих витрат вимагає будівництво на ділянках з високим рівнем ґрунтових вод, в цьому випадку потрібний пристрій фундаментних ванн.

Оскільки в даному проекті будинок стоїть на ґрунті посередньої якості (дрібний пісок) і рівень ґрунтових вод не високий, тому був використаний звичайний стрічковий фундамент.

Гідроізоляція

Сьогодні підвали все менше використовуються, як тільки комори, а все більше як місце для заняття у вільний час або як додатковий простір для житла і роботи. Тому до підвальних приміщень пред'являються все більші вимоги з погляду житла і роботи. В даному проекті не має підвалу, тому гідроізоляція застосовувалась на внутрішні і зовнішні стіни. Зовнішні стіни повинні мати гідроізоляцію на висоті 30 см над рівнем землі.

У разі внутрішніх стін верхній шар гідроізоляції можна не застосовувати. Для горизонтальної гідроізоляції стін застосовуються рулонні гідроізоляційні матеріали.

Залежно від вентиляції робочого простору і гідроізоляції стін слід передбачити захисні шари. Простір поряд з гідроізоляцією стін не засипають будівельним сміттям, щебенем або гравієм.

Каналізація

"Каналізація - це комплекс інженерного устаткування та санітарних заходів, забезпечуючи збір та відведення за межі населених місць та промислових підприємств забруднених стічних вод, а також їх очищення перед утилізацією" [5].

Для прийому стічних вод в приміщеннях використовують каналізаційні труби з діаметром 25 мм і більше. Каналізаційні труби, які використовуються при проектуванні внутрішньої системи і фасонні частини повинні відповідати певним санітарним нормам та технічним вимогам.

"Для каналізаційної системи використовують легкі стальні оцинковані труби та чавунні з фасонними частинами. Для безнапірних трубопроводів використовують азбоцементні труби діаметром до 100 мм, пластмасові і вініпластові труби з умовним проходом від 10 мм і вище, а також полівінілхлоридні і керамічні".

У розробленому санаторії автономна каналізація. В ній використано біологічний вид очищення стічних вод. Він є на сьогоднішній день найефективнішим. Станції глибокого біологічного очищення на відміну від септиків не накопичують забруднення, а очищують на 99%. Процес біологічного очищення заклечається в біохімічному розщепленні органічних сполук мікроорганізмами в процесі своєї життєдіяльності.

Вентиляція і кондиціонування

"Здоров'я - як повітря: поки воно є - його не помічаєш", - говорив стародавній мудрець. Таке порівняння в афоризмі не випадково. Хороше самопочуття людини багато в чому залежить від повітряного середовища, яке його оточує, - її температури, вологості, швидкості вітру.

І якщо на вулиці просто неба у нас немає можливості змінювати характеристики клімату, то в своєму будинку при нинішніх досягненнях техніки це цілком під силу.

Установка кліматичної системи належить до найважливіших завдань при будівництві будинку. У її склад входить устаткування для систем опалювання, вентиляції і кондиціонування повітря. Техніка відповідає за обігрів приміщень в холодний сезон не є новинкою: всі чули про автономну систему опалювання, казанах, "теплих підлогах" і інших елементах "теплого життя", а ось про холодну сторону медалі - кондиціонування - вітчизняний споживач обізнаний не дуже добре.

"Вентиляція та кондиціонування - це системи, які створюють мікроклімат в приміщенні шляхом циркуляції повітря, підтримання заданої температури. Необхідно встановити який тип циркуляції необхідний приміщенню. Слід пам'ятати, що загальна маса кондиціонерів не виробляє приток свіжого та усунення відпрацьованого повітря з приміщення, а виробляє лише обробку (охолодження, нагрів, фільтрацію) повітря, яке знаходиться в приміщені. Для провітрювання необхідно відкривати вікна, що, в свою чергу, знижує ефективність роботи кондиціонера. Деякі приміщення потребують обов'язкової вентиляції повітря (санвузли, кімнати, кухні). Такі приміщення можуть вентилюватися природнім шляхом (за рахунок вентиляційних каналів загального користування) та/або примусово (шляхом монтажу вентиляційних установок)".

Установка систем вентиляції та кондиціонування повинна відбуватися на стадії ремонту (будівництва) - це допоможе заховати всі комунікації до того, як будуть проведені оздоблювальні роботи. Якщо монтаж виконується у відремонтованому приміщені, комунікації можуть бути заховані в монтажні короба. Але, слід відмітити, що монтаж на стадії ремонту обходиться в 1,5 рази дешевше, ніж в приміщеннях з оздобленням. Використання мобільних вентиляторів та кондиціонерів не потребують підготовки та можуть встановлюватися в любий момент.

"Функціонування систем вентиляції та кондиціонування характеризується по наступним параметрам:

Для вентиляції - значення циркуляції повітря за годину, тобто скільки разів повинно змінитися повітря в приміщенні, для того, щоб люди, які в ньому знаходяться, почували себе комфортно.

Для кондиціонування - потужність кондиціонеру на охолодження (погашення всіх надлишків тепла в приміщенні). "

Оптимальним для кондиціонування і вентиляції повітря у санаторію великої кількості приміщень є система, основана на одному потужному центральному блоці, який встановлено на даху, в підсобному приміщені, на зовнішній стіні, який роздає повітря по системі воздуховодів до всіх необхідних приміщень.

Освітлення

"Світло людині необхідне: 80 відсотків всієї інформації він отримує шляхом зорового сприйняття, що є вагомою причиною, достатньою для пред'явлення високих вимог до хорошого освітлення "

Лампи призначені для освітлення інтер'єрів, розбиваються по колірному спектру на три групи, правда, з розмитими межами. Ці три групи розрізняються по колірній температурі, вимірюваній в градусах Кельвіна (К): Денне світло біле - 600 К; Нейтральний білий колір - 400 К; Теплий білий колір - 300 К. Здатність до перенесення кольорів лампи оцінюється індексом К. Джерело світла з індексом Ка = 100 дозволяє бачити кольори навколишнього простору природними. Чим менше індекс, тим гірше передається світло освітлюваного предмету.

У санаторному приміщення не скрізь потрібна однакова освітленість, тому не завжди потрібно освітлювати приміщення світильником. Розташованим під стелею і освітлюючим простір рівномірно на всі боки. При такому освітленні утворення тіней зводиться до мінімуму, а простір втрачає глибину - практично воно стає "мертвим". Розумніше там, де потрібна хороша освітленість (кут для читання, відпочинку), створити направлене освітлення і розділити простір на окремі "світлові зони".

У їдальні світильник повинен освітлювати стіл і все, що на ньому знаходиться, але ні в якому випадку не людей що сидять за ним. Тому настільний світильник встановлений на висоті очей так, що б під абажуром можна було дивитися на співбесідника і лампа при цьому не світила б в очі.

Розважальні кімнати в якмх знаходяться зони відпочинку, де відпочиваючий зможе провести час за читанням, варто освітлювати за тим же принципом, настільний світильник повинен рівномірно освітлювати стіл і при цьому не сліпити ока. Дуже важливо, що б світильник, встановлений збоку міняв свою висоту і кут нахилу.

На кухні освітлення робочого місця дуже важливе, оскільки погане освітлення сильно стомлює при роботі.

Ванна кімната - це єдине місце в будинку, де світильник може світити в обличчя.

"Сприйняття світла, як і температури, суб'єктивно. Фізично можна змінити лише світлові хвилі. Потужність випромінювання джерела світла, світловий потік вимірюється в "люменах" Сила освітлення вимірюється в "люксах". Сила освітлення - це величина світлового потоку, поділена на освітлювану площу в м2. один "люмен" на один м2 - "люкс". В середньому денне світло в наших широтах має 5000 люкс. Сонце, що високо стоїть, в безхмарний липневий день - 100 000 люкс. Сила освітлення в похмурий зимовий день - 3000 люкс. "

Навіть при дуже великих вимогах до освітлення, нам цілком хватає 1000 люкс - сила освітлення вдень біля відкритого вікна. Якщо ця освітленість менша, нам необхідне штучне освітлення.

Вимоги що до освітлення приміщень:

Підсобні приміщення 30 - 60 люкс

· комори 60-120 люкс

· ванна, передпокої 120 - 150 люкс

· жилі приміщення 250 - 500 люкс

· кухня 600 - 1000 люкс

В даному проекті санаторій має дуже великі вікна через які денне світло проникає в усі основні кімнати, тому в жилих приміщеннях освітлення проектувалось перш за все як декоративне підкреслення стилю та обробних матеріалів. Майже не використовувались прямі джерела освітлення, лампи приховані в декоративних нішах та елементах меблів.

Опалення

В даному проекті використовувались два типи опалення:

1. рідким паливом

2. електричне опалювання.

Опалювальні системи відрізняються по вигляду енергоносія і поверхням, що нагріваються.

Опалювання рідкими видами палива являються сьогодні найбільш поширеним. Тому для великих приміщень, таких як у санаторії опалювання рідким паливом є найбільш суттєве, тому що, невелика вартість (в порівнянні з газом дешевше приблизно на 10 - 25 %) незалежність від суспільних мереж, легкість регулювання велика вартість зберігання у водозахисних зонах і в районах.

Електричне опалювання. Тривале опалювання приміщень за допомогою електрики, виключаючи нічне опалювання акумульованою електрикою. Електричне опалювання вигідне в душових приміщеннях, тому що короткий час нагрів, чистота процесу, відсутність необхідності в зберіганні палива, постійна готовність до роботи, невисока вартість устаткування.

Електричний підігрів підлоги

Переваги такого типу опалення:

· Немає котельні

· немає пічної труби

· немає шкідливих викидів в атмосферу

· невеликі витрати на технічне обслуговування

· незначна необхідна площа і відсутність необхідності в запасах палива

Тепла підлога є одним з найефективніших методів обігріву приміщення. Тепло, яке виділяє кабель обігріває весь об'єм повітря, а не виводиться зразу через вентиляцію, як це відбувається з класичним опаленням.

Технологія цієї системи базується на використанні нагріваючих кабелів, які укладаються під поверхню підлоги. В системі теплої підлоги кабель або нагрівальна фольга підключається до автоматичного терморегулятору, який дозволяє встановити необхідну температуру повітря. Регулятор повітря підтримує задану температуру з урахуванням всіх поступлень тепла від сонячного світла, електропристроїв, системи центрального опалення та гарячого водопостачання. Терморегулятор кріпиться на стіні.

Саме така підлога передбачена в усіх душових приміщеннях розробленого проекту.

Водопостачання

"Розпещена сучасними благами цивілізації людина не може відмовитися від зручностей і споруджувати романтичний курінь.

Будівництво санаторію припускає оснащення його всіма необхідними інженерними системами, одна з яких - водопостачання. Благо - арсенал водозабірного устаткування різноманітний і дозволяє насолоджуватися свіжістю води навіть за відсутності водоймища поблизу".

Простіше облаштувати автономну систему водопостачання у проекті:

Автономна система водопостачання складається з таких компонентів:

Джерело води - колодязь або свердловина.

Система водозабору - включає насос зануреного або поверхневого типу, або ж насосну станцію (марка і тип вибираються залежно від характеристики системи водопостачання в цілому); зворотний клапан; гідроакумулятор. автоматику, регулюючу тиск в системі водопостачання.

Система фільтрації - один або група фільтрів різних типів, залежно від якості води в джерелі і вимоги до ступеня її очищення.

Водонагрівач - місцевий або загальний (бойлер), газовий або електричний.

Устаткування для системи водопостачання підбирають, виходячи з: глибини залягання водоносного горизонту. Передбачуваної витрати води. Конструкції водяної свердловини. У разі облаштування автономної системи водопостачання вода в джерелі повинна бути придатною для пиття, адже її використовуватимуть не тільки для технічних цілей. Питна вода не повинна мати присмаку і запаху.

"Згідно санітарно-гігієнічним нормам, прозорість води по прозорому штифту повинна складати не менше 30 см, кольоровість - не більше 30, зміст нітратів не може перевищувати 10 міліграм/л в нормі повинні бути бактеріологічні показники; допускається присутність не більше 10 кишкових паличок на літр" [5]

Для забезпечення ділянки водою потрібно вирити шахтний колодязь або пробурити свердловину - мілку піщану або глибоку артезіанську. Вибір залежить від того, як залягає водоносний шар під ділянкою, яким буде максимальний об'єм споживаної води.

Основна і найважливіша частина автономної системи водопостачання водопідіймальна установка, що складається з насоса і систем захисту і регулювання. Саме від правильного підбору насосного устаткування у відповідностями з потребами відпочиваючих, багато в чому залежить надійність і ефективність роботи всієї системи водопостачання. При виборі насоса перш за все враховується подача, тобто об'єм води, що перекачується в одиницю часу, і натиск - створюваний потоком тиск, вимірюваний в метрах водного стовпа.

Оскільки в даному проекті санаторій розташований на піщаних ґрунтах, і рівень ґрунтових вод дуже високий, тому свердловину можна не робити дуже глибокою, але все ж таки робим її глибокою, близько 30-40 м, яка буде використовуватися для миття та готування їжі. А для технічних кімнат, душових приміщень, с/в планується використання центрального водопостачання.

Внутрішні стіни і перегородки

Внутрішні стіни і перегородки - це внутрішні вертикальні конструкції, що захищають, в будівлях. Внутрішні стіни виконують в будівлі функції, що захищають і несуть, перегородки - що лише захищають.

Внутрішні стіни і перегородки - це внутрішні вертикальні конструкції, що захищають, в будівлях. Внутрішні стіни виконують в будівлі функції, що захищають і несуть, перегородки - що лише захищають.

Перегородки усередині будівлі зроблені з гіпсобетонних панелей і

мають товщину 150 мм. На внутрішні стіни, що несуть, спираються перекриття і вони розділяють приміщення. Перегородки встановлюються на плити перекриття по шару толя.

На поверхню внутрішніх стенів і перегородок будівлі наноситься шар штукатурки завтовшки 20 мм.

Конструкції даних стін і перегородок задовольняють нормативним вимогам міцності, стійкості, вогнестійкості, звукоізоляції.

Сходи

Сходи призначені для забезпечення можливості швидкого і зручного переміщення з одного поверху на іншій. При цьому вони мають бути зручні, надійні, і відповідати естетичним

вимогам свого власника. Також всі сходи повинні відповідати певним нормативним вимогам, які були успішно дотримані в цьому проекті:

· сходи повинні добре освітлювати, особливо перший і останній рівні сходів; що мають більш ніж три рівні, сходи повинні обладнатися міцними і надійними перилами, висота яких має бути не менше 90 см;

· ширина сходового маршу для сходів складає 0,9 метра;

· висота сходового рівня (подступенка) - 15 см, а ширина сходовою рівні (проступи) - 25 см;

· рівні сходів повинні витримувати навантаження не менше 180.220 кг, а перила сходів - не менше 100 кг;

Перекриття

Перекриття обмежують приміщення зверху, розділяють поверхи і полегшують використання поверхів. Перекриття підрозділяються по вигляду головного конструктивного матеріалу. Вони можуть бути з природного або штучного каменя, з бетону, сталі, дерева і легкого бетону. За принципом роботи конструкції вони діляться на плоских, таких, що працюють на вигин, і склепінчасті, такі, що працюють на стискання.

В даному проекті використовувалось перекриття по деревинним балкам. Балки встановлюються поперек кімнат будинку, на несущі стіни, з низу підбиваються рейки та обшиваються гіпсокартоновими листами. В якості теплоізоляції проміж балок простелюється мінеральна вата. Верхня частина балок (тобто підлога другого поверху) вкривається спочатку деревостружковими плитами, які прикручуються шурупами до балок, потім іде настил шумоізоляційного матеріалу (який забезпечує поглинання ударних шумів), наступним кроком є стяжка підлоги і паркет.

Дах

будівництво санаторій конструкція оздоблення

Представлений в проекті будинок має вальмовиц дах з наслонними кроквами. Зв'язуючи балки перекриття і розподіляючи навантаження на осі, стійкі, що стоять усередині, визначають рішення плану.

Вальмовий дах: чотирьохскатний: двома скатами є трапеції, а два інших, з боку торцевих стенів, - трикутники (вони називаються вальмами). Різновидом вальмового даху є напіввальмовий.

Бітумна черепиця ідеальна для будівництва, володіє відмінними звукопоглинальними властивостями. Легка, економічна на крівлях будь-якої складності.

Вікна

У даному проекті використовуються великі вікна з великою площею скління, що робить приміщення затишнішим.

При рішенні питання про розмір вікон вирішальною є необхідна якість житла. Будівельні правила вимагають, щоб вікна житлових приміщень складали як мінімум 1/10 від площі підлоги приміщення.

5. Зовнішнє (внутрішнє) оздоблення будівлі (споруди)

Вікна прикрашають легкі гардина з поєднанням тяжкими шторами. Форми меблів мають пластичні лінії та форми, мінімум декору, закруглені кути. Кольори світлі. В якості основних елементів ідеально підходять стелажі для книг строгої геометричної форми, столи з прямокутними столешнями, низькі глибокі дивани, також низькі журнальні столики, та бази-комоди. Взагалі меблі мають бути невисокими.

Великі вікна наповнюють приміщення світлом. Палітру доповнюють натуральні тони деревини. В оздобленні використовують прості матеріали: дерево, цегла, штукатурка. Прямі лінії та форми, при насиченому декорі на стінах. Наявність скляних перегородок, блискучої підлоги, світлих стін та стелі. Простір зонується за допомогою світла, кольорів підлоги та стін.

Зовнішнє оздоблення будівлі складається тільки із декоративної коричневої цегли, яка надає санаторію "стриманого" та величного естетичного вигляду. Що підкреслюватиме його доступність для усіх верств населення.

6. Протипожежні вимоги та захист конструкцій від корозій