Залізничний вокзал на 50 пасажирів

Размещено на http://www.allbest.ru/

Міністерство інфраструктури України

Українська державна академія залізничного транспорту

Кафедра : «Будівельні матеріали, конструкції та споруди»

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту

з дисципліни: «Планування міст і транспорт»

на тему: «Залізничний вокзал на 50 пасажирів»

Виконав студент групи

ІІІ-38-ПЦБс

Ковальов А.М.

ЗМІСТ

Вступ

1. Загальна частина

1.1 Вихідні дані

1.2 Нормі проектування та клас будівлі

1.3 Функціонально-технологічні та об'ємно-планувальні вимоги

1.4 Санітарно-гігієнічні вимоги

1.5 Протипожежні вимоги

2. Архітектурно-будівельна частина

2.1 Генеральний план

2.2 Архітектурно-планувальне рішення

2.3 Зовнішнє та внутрішнє оздоблення

3 Конструктивна частина

3.1 Конструктивна схема будівлі

3.2 Фундаменти

3.3 Стіни та перегородки

3.4 Підлоги, перекриття, покриття і покрівля

3.5 Сходи, вікна, двері, ворота

4 Техніко-економічні показники

5 Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін по зимовому режиму

Перелік використаної літератури

Вступ

Головним завданням будівництва суспільних будівель на залізничному транспорті є забезпечення пропускної спроможності залізниць, підвищення якості роботи транспортної системи, забезпечення нормальної експлуатації будівель і споруд залізничного транспорту.

Необхідність подальшого розвитку будівництва нових, а також технічна експлуатація і реконструкція існуючих будинків стає найбільш актуальною проблемою.

У наш час особливо актуальним стало питання будівництва невеликих вокзалів на приміських станціях у селищах міського типу.

Одне з головних завдань у будівництві вокзалів - це забезпечення кращого взаємозв'язку привокзальної площі і пасажирської будівлі з пероном в ув'язці з організацією руху міського транспорту на привокзальній площі. Потоки пасажирів (дальніх та приміських, відправлення та прибуття) та багажу повинні мати простий та зручний зв'язок з площею і платформами без взаємного перетинання, не оправданих спусків та підйомів, тощо. Тобто, забезпечення максимального комфорту перебування пасажирів у будівлі вокзалу та на привокзальній площі.

У даному курсовому проекті приділяється увага вивченню об'ємно-планувальних і конструктивних рішень сучасних суспільних будівель, архітектурному вигляду будівель в ансамблевій забудові, естетичній концепції організації простору, благоустрою та озеленення територій, вивченню нових матеріалів і виробів.

1 Загальна частина

1.1 Вихідні дані

За завданням кафедри розроблено проект середнього залізничного вокзалу на 50 пасажирів.

Район будівництва - м.Конотоп.

Ґрунти основи - суглинок.

Найвищій рівень грунтових вод - 3,0 м від денної поверхні.

Максимальний рівень грунтових вод прогнозується на глибині 2 м від денної поверхні. Грунтові води є середньоагресивними по відношенню до бетону та арматури.

Нормативна глибина промерзання - 1,00м.

Зовнішні і внутрішні температури:

­ абсолютна мінімальна температура зовнішнього повітря - (-30 );

­ середня температура найбільш холодної доби - (- 24 );

­ середня температура найбільш холодних трьох діб - (- 27 );

­ середня температура найбільш холодної п'ятиденки - (- 26 );

­ розрахункова температура внутрішнього повітря в основних приміщеннях - (+18 );

­ режим вологості основних приміщень - нормальний.

Інженерні обладнання - водогін, каналізація, опалення, гаряче водопостачання, електропостачання, радіо, телебачення, телефон.

Положення у плані відносно перонних колій вокзалу - бокове.

1.2 Норми проектування і клас будівлі

Проект розроблений на підставі ДБН В.2.2-9-99 „Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди”, Норм Технологічного Проектування залізничних вокзалів - ВБН „ Споруди транспорту. Проектування, будівництво та експлуатація будівель і службово-технічних споруд залізничного транспорту при швидкісному та високошвидкісному русі поїздів”, завдання на проектування та графічного додатку: схеми, плану та розрізу.

За довговічністю і вогнестійкістю основних несучих конструкцій проектована будівля належить до ІІ класу.

1.3 Функціонально-технічні та об'ємно-планувальні вимоги

До суспільних будівель, у тому числі і до будівель вокзалів, пред'являються вимоги, викладені у відповідних главах ВБН. Норма площі об'єднаного пасажирського залу на одного пасажира = 2,1м² (відповідно до ВБН ВБН В 2.3 -1- 2008, табл.4.3)

Вокзал проектується як єдиний комплекс пасажирської будівлі, допоміжних споруд і перонних пристроїв для посадки та висадки пасажирів в ув'язці з організацією руху міського транспорту на привокзальній площі.

Потоки пасажирів (дальніх та приміських, відправлення та прибуття) та багажу мають простий та зручний зв'язок з площею і платформами без взаємного перетинання, не оправданих спусків та підйомів.

Вокзал включає в себе пасажирські, адміністративно-службові та допоміжні приміщення.

Головний зал очікування здійснює відправлення пасажирів (поїзна інформація, оформлення проїзних документів, багажні, поштові операції тощо), а також розподіляє потоки пасажирів і накопичує їх перед посадкою.

Зал має достатній фронт операційних пристроїв, зручний зв'язок з іншими пасажирськими приміщеннями, виходами на платформи і площу.

Довідкове бюро, каси, місця прийому-видачі багажу і т.д. розташовані в головному залі або суміжних приміщеннях.

Зал очікування обладнаний кріслами, довідковими пристроями, торгівельними кіосками та автоматами. Для транзитних пасажирів у тихій зоні вокзалу влаштовано кімнату матері та дитини.

Буфет - основне підприємство харчування при вокзалі. Торгівельне приміщення буфету розташоване у залі очікування з виходами на перон.

Адміністративно-службові та допоміжні приміщення, пов'язані з пасажирами (черговий по вокзалу, медпункт, санітарні вузли і т.д.) розташовані в адмін. зоні вокзалу. Приміщення чергового по станції, контору керівника станції і інші службові приміщення ізольовано від пасажирських приміщень. приміщення ДСП розташовано зі сторони перону.

Проектом передбачається забезпечення максимального комфорту перебування пасажирів у будівлі вокзалу, оптимальний функціонально-технологічний взаємозв'язок приміщень, забезпечення евакуації, пожежної безпеки та інженерного обладнання будівлі.

Вокзал обладнаний водогоном, каналізацією з підключенням до колектора міської мережі, центральним опаленням із тепло пунктом, гарячим водопостачанням, електропостачанням, електроосвітленням, радіо, телебаченням та телефонним зв'язком.

1.4 Санітарно-гігієнічні вимоги

При проектуванні будівлі вокзалу передбачена оптимальна орієнтація головних приміщень, їх інсоляція, аерація і природна вентиляція. Для запобігання попадання холодного повітря у зал очікування в тамбурах улаштовуються повітряні теплові завіси з підігрівом рециркуляційного повітря.

Розрахункова температура повітря у приміщеннях для опалювального періоду прийнята:

­ для вестибюля і багажного відділення (+14⁰);

­ для залу очікування, буфета і санвузлів (+16⁰);

­ для квиткових кас, адміністративно-побутових приміщень робітників вокзалу (+18⁰);

­ для медпункту і кімнат пасажирів із дітьми (+20⁰).

1.5 Протипожежні вимоги

Загальні протипожежні вимоги визначені в ДБН В.1.1-7-2002.

Будівельні матеріали і конструкції в основних приміщеннях і на шляхах евакуації відповідають необхідній межі вогнестійкості - 2,5 години.

На випадок виникнення пожежі забезпечена можливість безпечної евакуації людей, що знаходяться у будинку через рівномірно розподілені по периметру будинку виходи-входи. При цьому двері відкриваються назовні у напрямку виходу з будинку.

До будинку передбачені проїзди з твердим покриттям для пожежної техніки.

Усі приміщення повинні бути обладнані першими засобами пожежотушіння відповідно ДНАОП 5.1.11-4.04-90 Основні положення системи управління охороною праці на залізничному транспорті ЦЕУ/4826.

Для підйому на дах по торцях будівлі встановлено дві зовнішні вертикальні металеві драбини.

2 Архітектурно-будівельна частина

2.1 Генеральний план

Генеральний план розроблено відповідно до вимог ДБН 360-92* „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень ”.

Будівля прямокутної форми розташована на спокійному рельєфі ділянки, має центральний та бічний виходи на перон.

Привокзальний майдан запроектовано з розрахунком зручних під'їздів міського транспорту без взаємного перехрещення пасажиропотоків і шляхів прямування автотранспорту.

Територія має чітке зонування: передбачено влаштування озеленених ділянок та майданчиків відпочинку з елементами благоустрою, зручні підходи і під'їзди до навколишніх будинків, стоянки особистого і суспільного транспорту, торгове забезпечення привокзального майдану, на якому передбачені тіньові завіси та світлозахисні стінки для очікування на відкритому повітрі в теплий час року.

Будівля має домінуючий характер у забудові ділянки і головним входом орієнтована на центральну магістраль.

На головних підходах до будівлі вокзалу і на центральному майдані виконане плиткове вимощення, на прогулянкових доріжках і майданчику відпочинку - гравійно-піщане покриття, на проїздах і поворотному майдані - асфальтобетонне. Ширина тротуарів - 2,25 м, під'їздів і проїздів - 3,5 м і 4,5 м.

Таблиця 2.1 - Техніко-економічні показники.

№ п/п	Найменування показників	Одиниці Виміру	Кількість
1	Площа ділянки в межах відводу (Пд)	М2	15000
2	Площа забудови (Пз)	М2	1421
3	Площа під дорогами і проїздами	М2	3700
4	Площа плиткового вимощення (Пбл)	М2	4800
5	Площа асфальтового покриття (тротуари, пішохідні доріжки) (Пбл)	М2	1500
6	Площа під озелененням (під деревами, чагарниками, газонами) (Поз)	М2	3000
7	Коефіцієнт забудови Кз=(Пз:Пд)*100о/о	о/о	12.3
8	Коефіцієнт використання ділянки Ку=((Пз+Пбл+Поз):Пд)*100о/о	о/о	74.3

2.2 Архітектурно-планувальне рішення

Проектована будівля вокзалу являє собою об'єм прямокутної форми у двох рівнях, розміром у плані 12,0х30 м. Основна центральна частина вокзалу у осях „3-5” одноповерхова з висотою вестибюлю розподільника 6,0 м, інших основних приміщень 3,0 м.

Об'єкт являє собою будівлю зі змішаним каркасом. Плити перекриття 6х1,5м опираються на зовнішні несучі цегляні стіни та збірні з.б. балки - з нутрі. Балки опираються на консолі колон та на верх колон.

Торцеві частини будівлі в осях „1-3” та „5-6” - одноповерхові з висотою поверху 3,0 м.

Подвальних приміщень - немає.

Загальна планувальна схема будівлі - зальна, де основним приміщенням є зал очікування.

У будівлі вокзалу в осях „2-3” розташовані: медпункт з окремим виходом на вулицю та розворотньою площадкою для машини швидкої допомоги, кімната матері та дитини, санвузли.

У будівлі вокзалу в осях „2-3” розташовані: приміщення міліції з окремим виходом на вулицю, багажне відділення та санвузли.

В осях „1-3” розташовані службово-адміністративні приміщення начальника станції, чергового, начальника вокзалу.

Блок харчування має самостійне завантаження з боку головного входу. У медпункті передбачене приймальне відділення, оглядові кімнати і маніпуляційна. Приміщення зблоковані з санвузлом, що має самостійний вхід із коридору.

2.3 Зовнішнє та внутрішнє оздоблення

Цегляні стіни виконані із красної цеглини з розшивкою швів. Будівля являє собою декілька різних по висоті об'ємних блоків, згрупованих навколо високого паралелепіпед об'єму вестибюлю-розподільника, що є домінантним.

Вікна металеві алюмінієві.

У залі очікування та у вестибюлі в оздобі застосовуються сучасні оздоблювальні матеріали: мокра штукатурка, рідкі шпалери, облицювання фактурною плиткою. У службово-адміністративних приміщеннях виконується кольорове клейове білення й оклеювання шпалерами.

У приміщеннях санвузлів, допоміжного приміщення буфету і медпункті стіни облицьовуються керамічною плиткою на висоту 1,5 м. У камерах збереження передбачене фарбування стін масляною фарбою на висоту стін 1,8м.

По залізобетонних поверхнях виконується затірка і фарбування, мастичне і кольорове клейове білення. Цегляні стіни оштукатурюються з подальшою затіркою і фарбуванням.

Внутрішні поверхні дверей та інших дерев'яних виробів покриті масляно-смоляним лаком.

Прилади опалення, труби і металеві елементи пофарбовані масляною фарбою з попередньою очисткою і знежирюванням поверхні.

3. Конструктивна частина

3.1 Конструктивна схема будівлі

Конструктивна схема центральної частина вокзалу (приміщення залу очікування) вирішена у колонах та має форму прямокутника. Висота приміщення складає 6,0 м. Покриття цієї частини будівлі виконане також зі збірної залізобетонної плити ПК60-15.

Всі інші приміщення мають повздовжні (дивись план на листі креслень) несучі стіни із цеглі, товщиною 510 мм.

3.2 Фундаменти

Фундаменти у даному проекті прийняти стрічкові збірні звичайні на з.б. подушках (глибиною закладення до 2,4м).

Глибина закладення фундаментів прийнята з урахуванням нормативної глибини промерзання і рівня ґрунтових вод на відстані 2400 мм від денної поверхні.

Ґрунти основи - суглинки.

Фундаменти під колони - стаканного типу :

Марка 2Ф-15.15-2. Розміри 1500х1500х650мм

Фундаментні залізобетонні плити прийняті по серії 1.112-1 випуск 1, двох типорозмірів шириною 1600 та 1200 мм. (дивись фрагмент плану фундаментів на листі креслень).

Фундаментні блоки прийняті по серії 1.112-1 випуск 2 ФБС6, відповідно шириною 600 мм.

Монтаж фундаментів здійснюється на бетонні подушки.

Фундаментні подушки - ФЛ16.12-1

Колони: по вісям 3-4-5 шифр 4Н-79

K73	L=7300	L1=2620	300	300

Колона: по вісі 2 серия 1.423.1-3/88

K73	L=7300	L1=2620	300	300

Для захисту стін від ґрунтової капілярної вологи виконується горизонтальна гідроізоляція з цементно-піщаного розчину з додаванням рідкого скла товщиною 20 мм, що вкладається по верху фундаментних блоків.

Перемички над вікнами та дверми прийняті ПГ-44, довжиною 4410мм, та 5ПП-14 - довжиною 1420мм.

У якості опорних елементів під плити перекриття - прийняті залізобетонні балки БОП-38 - довжиною 5950мм, та перетином 380х585мм.

Плити перекриття ПК60-15 товщиною 220мм, з розмірами у плані 1490х5980мм.

3.3 Стіни і перегородки

Зовнішні стіни товщиною 510 мм виконані із білої силікатної цегли, з обліцовкою красною обліцовочною цеглою. Внутрішні стіни виконані з красної глиняної цеглини, товщиною 380 мм.

Проектом передбачено 2 типи перегородок. Цегляні перегородки товщиною 120 мм передбачаються у приміщеннях санвузлів, буфеті, камері схову. 380мм - у службових уборних з розміщенням вент. каналов.

3.4 Підлоги, перекриття, покриття і покрівля

У залі очікування та у вестибюлі - розподільнику передбачені мозаїчні підлоги, розраховані на вологе прибирання.

В допоміжних приміщеннях - підлоги з покриттям із лінолеуму на теплій основі.

У вологих приміщеннях передбачені підлоги з керамічної плитки по цементній підготовці.

Перекриття запроектоване з залізобетонних плит з круглими пустотами для жилих будівель по серії 1.141-1 довжиною 6,0 м.

Покриття запроектоване сполучене утеплене. Несучими конструкціями є збірні залізобетонні балки для шагу 6,0м.

По плитах виконується пароізоляція - один прошарок пароізолу насухо.

Застосовується плитковий утеплювач у вигляді жорстких мінерало-ватних плит або плит „ізовер”.

Ухил покрівлі виконується за рахунок утеплювача. Вирівнюючий прошарок - цементно-піщана стяжка товщиною 200 мм. Водоізоляційний килим виконується з чотирьох прошарків руберойду на бітумній мастиці. Захисний прошарок - гравій, втоплений у бітум.

У будівлі передбачений внутрішній водовідвід із відведенням стічних вод у каналізацію.

3.5 Сходи, вікна і двері

Головні сходини передбачаються збірні залізобетонні з мозаїчним покриттям.

За вимогами СНиП 2.01.02-85* „Противопожарные нормы” на дах передбачені 2-а зовнішніх металеві пожежні драбини шириною 700 мм, що кріпляться анкерами до зовнішніх стін по торцях будівлі.

Вікна і двері застосовуються як стандартні, так і індивідуального замовлення з метала - алюмінію.

4. Техніко-економічні показники по будівлі вокзалу

Таблиця 4.1 - Техніко-економічні показники

№ п/п	Найменування показників	Одиниці виміру	Кількість
1	Площа забудови Пз	М2	1550
2	Загальна площа Пзаг	М2	720
3	Розрахункова площа Проз	М2	540
4	Об'єм будівлі Обуд	М3	2880
5	К1 - планувальний коефіцієнт		0,75
6	К2 - об'ємний коефіцієнт		5,3

будівля вокзал теплотехнічний планувальний

5. Теплотехнічний розрахунок зовнішніх стін по зимовому режиму

Проблема дбайливого використання енергії стала сьогодні домінуючою у будівельній отраслі. в Україні наказом Мінбудівельної архітектури №247 от 27.12.1993 г. були утверджені нормативи опору теплопередачі зовнішніх огороджуючи конструкцій житлово-громадських будівель та споруд для нового будівництва, реконструкції та капітального ремонту. Цими нормативами визначені межі значень опорів теплопередачі зовнішніх стін, виконаних з крупнопанельних, блочних та кам'яних матеріалів, дахів та перекриття різного призначення, вікон і дверей.

Теплозахисні властивості зовнішніх огороджуючих конструкцій будівель є у спроможності (стін, покриття, підвальних та дахових перекрить) обмежити втрати тепла у період опалення та підтриати на внутрішній поверхні огороджуючих конструкцій температуру, при якій на ній не з'являвся конденсат, а також обмежити черезмірний тепловий потік з зовні у літній період.

Теплотехнічний розрахунок при проектуванні огороджуючих конструкцій виконується визначенням потрібного опору теплопередачі за ДБН В.2.6-31:2006 R_o^тр і фактичного опору теплопередачі огороджуючих конструкцій R_o. Повинно виконуватися вимога:

. (5.1)

Необхідно визначити фактичний опір теплопередачі існуючих огороджуючих конструкцій R_o, котре визначаються за формулою:

, (5.2)

де - коефіцієнт теплопередачі внутрішньої поверхні огороджуючіх конструкцій, Вт/(м² К), приймаємо за таблицею додатку Е. [5];

R_q - термічний опір огороджуючих конструкцій, м^{2 0}К/Вт, визначаємо для складових конструкцій шарів;

- коефіцієнт теплопередачі (для зимових умов) зовнішньої поверхні огороджуючих конструкцій, Вт/(м² К), приймаємо за таблицею додатку Е [5].

Термічний опір R_q, м² К/Вт, огороджуючої конструкції з послідовно розташованими однорідними шарами визначається як сума термічних опорів окремих шарів:

, (5.3)

де R₁, R₂,...,R_n - термічні опори окремих шарів огороджуючих конструкцій, м² К/Вт, що визначаємо по формулі 5.4.

Термічний опор окремого шару:

, (5.4)

де - товшина шару, м;

- розрахунковий коефіцієнт теплопровідності матеріалу шару, Вт/(м К), що приймаємо по таблиці, наведеній у додатку 5 [5].

У загальному виді формула 1.2 приймає вигляд:

.



Конструктивна схема стіни

1- цегляна кладка з керамічної (красної) цеглі

на цементно-пісчаному розчині,

кг/м³, Вт/м ⁰С;

2- ізвестково-пісчаний розчин, кг/м³,

Вт/м ⁰С.

Перевіряємо виконання умов: , де м^{2 0}С/Вт.

м²⁰С/Вт.

Отримане значення менше потрібного значення. Конструкція даної стіни не задовольняє сучасних вимог по опору теплопередачі. Потрібні заходи по утепленню стіни.

Приймаємо волокнистий утеплювач типу „Ізовер” кг/м³, Вт/м ⁰С.

Тоді товщина шару утеплювача буде дорівнювати:

Перелік використаних джерел:

1. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Великовский Л.Б. Общественные здания; Т.IV; Основы проектирования/ Под. Ред. Предтеченского В.М. [Текст]. - М.: Стройиздат, 1977. - 108 c.

2. Архитектурное проектирование общественных зданий и сооружений/ Под ред. Рожина И.Е. - 2-е изд. [Текст]. - М.: Стройиздат, 1984. - 543 с.

3. Будинки і споруди. Громадські будинки та споруди. Основні положення. ДБН В.2.2-9-99. [Текст]. - К.: Держбуд України, 2000. - 51 с.

4. Васильев Е.В. Основы проектирования транспортных зданий. Вокзалы железнодорожные, автобусные и объединенные. [Текст]. - М.: ВЗИИТ, 1982.

5. Конструкції будівель і споруд. Теплова ізоляція будівель. ДБН В.2.6-31:2006. [Текст]. - К.: Міністерстерство будівництва, архітектури та житлово комунального господарства України, 2006. - 40С.

6. Нормы технологического проектирования железнодорожных вокзалов. НТП-69. [Текст]. - М.: Транспорт, 1981.

7. Пожежна безпека об'єктів будівництва. ДБН В.1.1-7-2002. [Текст]. - К.: Держбуд Укранїи, 2003. - 44 с.

8. Сербинович П.П. Архитектура гражданских и промышленных зданий. Гражданские здания массового строительства. Учеб. Для строительных вузов.Изд. 2-е. испр. и доп. [Текст]. - М., «В.Ш.», 1975. - 319 с.

9. Споруди транспорту. Проектування, будівництво та експлуатація будівель і службово-технічних споруд залізничного транспорту при швидкісному та високошвидкісному русі поїздів. ВБН В2.3 - 1 - 2008. [Текст]. - К.: Мінтранс, 2008. - 90 с.

10. Шерешевский И.А. Конструирование гражданских зданий. [Текст]. - Л.: Стройиздат, 1981. - 176 с.

Размещено на Allbest.ru