Размещено на http://www.allbest.ru/

Вступ

Розвиток будівництва та сучасних технологій в Україні, надійність та довговічність будівельних конструкцій багато в чому залежить від вчених, їх взаємодії з конструкторами, виробниками, зарубіжними колегами. Теорія в поєднанні з практикою допоможе знайти ефективні шляхи вирішення багатьох актуальних проблем будівельної галузі.

Сьогодні в будівництві завойовують позиції метал, високоміцний бетон та фібробетон (введення в бетон базальту металу і пластику). Фібробетон підвищує деформаційні характеристики, знижує крихкість та підвищує міцність конструкції. Огороджувальні конструкції повинні бути теплими, легкими і міцними. Існує програма із застосуванням ніздрюватих бетонів, як утеплювача. Поза увагою залишились дерев'яні та цегляні конструкції, вікна та двері, які також входять до комплексу огороджувальних конструкцій.

Завдяки сучасним технологіям, на вітчизняному ринку застосовують новітні технології, та використовуються матеріали відомих і перевірених торгових марок.

Науково-виробниче підприємство «Геліос» є виробником ремонтно-будівельних матеріалів під торговою маркою «Ферозіт». Торгова марка включає продукти різноманітного призначення з набором спеціальних властивостей - еластичні, швидкого твердіння, для природного каменю, для теплих підлог, облицювання басейнів. Новинками торгової марки «Ферозіт» є: акрилова шпаклівка - високоякісний сучасний матеріал для внутрішніх та зовнішніх робіт з вирівнювання поверхонь; декоративна штукатурка; мозаїка; система декоративного оздоблення «пластівці» та швидкотвердіючий клей «Ферозіт 107».

Багатий кольоровий спектр поліефірних емалюй для оздоблювальних робіт презентує товариство «Стиролхімпобут». Використання нової технології дозволяє досягти високих характеристик продукції. Емалі для фарбування металевих, бетонних поверхонь, надають будівлям привабливого вигляду і служить захисним покриттям: поліуретанові, епоксидні, акрилові фарби, ґрунтовки, мастики, клеї, шпаклівки.

Полімерні фарби виготовлені на основі поліефірної смоли з домішками пігментів, наповнювачів і модифікованих добавок рекомендовані для фарбування фасадних панелей, алюмінієвих профілів кондиціонера, та інших металевих виробів і конструкцій, що використовується просто неба.

Якщо простежити розвиток будівельного комплексу у провідних країнах світу, то спостерігається прагнення до максимальної автоматизації виробництва, при гнучких розвинутих системах управління. Саме ці фактори сприяли до значного підвищення будівництва. Виконання робіт відзначені високою якістю в умовах подальшої індустріалізації, коли багато виробничих процесів переносяться з будівельних майданчиків безпосередньо на спеціалізоване підприємство, значне скорочення будівництва і проектування, роль якого постійно зростає. Це обумовлено підвищенням складності будівельних об'єктів.

Охороні навколишнього середовища вже давно приділяється особлива увага. Будівництво об'єктів пов'язаних із природокористуванням поставлено тут, у дуже строгій законодавчій і економічній рамки. Правом розробки економічних стандартів і контролю за їх виконання законодавчо наділені і місцеві природоохоронні організації. А стандарти прийняті на місцевому рівні в більшості випадків виявляються більш суворими ніж загально-національні. Тому виробничо-технологічні параметри промислових і транспортних об'єктів та й сам процес будівництва в майбутньому неминуче приведе до переходу на проектування і зведення всіх будівель з обов'язковим урахуванням раціонального і безпечного використання земельно - водних і енергетичних ресурсів а також перевантажного використання екологічно безпечних матеріалів і технологій.

Організація праці опоряджувальників

Організація праці опоряджувальників має забезпечувати ефективне використання робочого часу, засобів механізації і матеріальних ресурсів із метою підвищення продуктивності праці, скорочення термінів будівництва, поліпшення його якості. Це досягається дотримання вимог наукової організації праці (НОП), яка передбачає здійснення комплексу організаційно-технічних і соціально-економічних заходів.

Найважливіша вимога НОП - поділ і кооперування праці. Кількісний професійно-кваліфікаційний склад бригади має відповідати виду, трудомісткості й терміном виконання робіт із дотриманням стабільного складу виконавців.

В умовах ринкової економіки найефективніші збільшені комплексні бригади, які суміщають кілька професій.

Під час виконання опоряджувальних робіт застосовують ланкову або бригадну систему організації праці. За ланковою системою ланки спеціалізуються на певному виді опоряджувальних робіт згідно з планом-завданням. Бригадну систему застосовують частіше, при цьому бригад та її складові ланки мають спільний план-завдання.

Бригади бувають спеціалізовані та комплексні.

Спеціалізовані бригади складаються з робітників однієї професії, які використовують один вид опоряджувальних робіт (штукатурні, малярні тощо). Праця у таких бригадах поділяється за складністю робіт відповідно до розрядів робітників.

Комплексні бригади виконують кілька видів робіт, пов'язаних з опорядженням будинку, і складаються з робітників кількох професій (штукатурів, плит очників, малярів). У таких бригадах існує суміщення професій.

Ефективною формою організації виробництва і праці при виконанні опоряджувальних робіт (штукатурних, малярних тощо) є застосування спеціалізованих екіпажів. Їх формують за професійною ознакою, застосовують прогресивну технологію виконання робіт та комплексну механізацію, використовують штукатурні і малярні станції. Екіпажна форма організації передбачає застосування початково-розчленованого методу для проведення опоряджувальних робіт. Комплекс робіт поділяють на окремі процеси, які виконують спеціалізовані ланки.

До складу бригади можуть входити робітники (машиністи), які обслуговують окремі машини, що забезпечить загальну зацікавленість у створенні кінцевої продукції. При цьому машиніста зараховують до складу будівельної організації або залишають у складі управління механізації.

Продуктивність праці робітника залежить від правильної організації робочого місця. Робочим місцем називають частину виробничої площі, призначену для виконання певного обсягу дій одним або кількома працівниками.

Робочі місця можуть бути стаціонарними і пересувними. На будівництві при виконанні опоряджувальних робіт майже нема опоряджувальних робочих місць, адже робітник разом із пристроями під час виконання роботи пересувається з однієї ділянки приміщення на іншу.

На робочому місці опоряджувальника має бути обладнання, матеріали і знаряддя праці, потрібне для виконання опорядження. Їх розмішують так, щоб під час роботи не доводилось робити зайвих рухів. Ручний інструмент, який беруть правою рукою має лежати справ, а той, що беруть лівою рукою - зліва. Якщо для роботи потрібен столик, то його встановлюю так, щоб з цього місця можна було виконати якнайбільший обсяг роботи.

Велике значення для організації робіт має своєчасна підготовка матеріалів і поточне забезпечення ними опоряджувальників. Тому в спеціально відведених приміщення заздалегідь сортують плитки, розкроюють лінолеуму, приготовляють розчини і мастики. Підготовлені матеріали в процесі роботи ритмічно подають на робочі місця.

Під час виконання робіт обов'язково слід дотримуватися всіх правил технічної безпеки і виробничої санітарії. Робочі місця опоряджувальників обладнують засобами зв'язку, а також пристроями, які забезпечують нормальні гігієнічні умови (освітлення, захист від протягів тощо).

Організація безпеки праці під час роботи на висоті

Роботи на висоті пов'язані із підвищеною небезпекою, тому працівники мають бути дуже обережними під час виконання цих робіт. Учні професійно-технічних навчальних закладів допускаються до роботи на висоті, якщо вони досягли 17 років, за умови постійного нагляду за ними майстра або бригадира.

Риштування, помости на інші пристосування для виконання робіт на висоті мають бути інвентарними, виготовлятись за типовими проектами і відповідати вимогам ГОСТ 24258-88. Риштування і поміст приймає в експлуатацію спеціальна комісія, призначена наказом по будівельно-монтажній організації. Акт приймання затверджує головний інженер цієї організації, після чого на риштуванні чи помості можна починати робити.

Навантаження на настили риштувань, помостів і вантажопідйомних майданчиків не повинні перевищувати встановлених проектом допустимих значень. Скупчення на настилах людей в одному і тому самому місці не допускається.

Будівельні роботи на висоті понад 1,5 м виконують із помостів або столиків, а на висоті понад 4 м - з риштувань. У місцях підйому людей на риштування плакати із зазначеними величинами та схеми розміщення навантаження. Робочі місця, розміщені над землею вище ніж 1 м, обгороджують поруччям заввишки не менше як 1 м і з бортовою дошкою завтовшки 16 см. Поруччя, дошки поруччя пробивають тільки з внутрішнього боку стояків. Ширина настилу на риштуваннях і помостах для виконання штукатурних робіт має бути не менше ніж 1,5 м, а для малярних - не менше як 1 м. Висота проходів на риштуваннях становить не менше ніж 1,8 м. Відстань від краю настилу до стіни під час виконання зовнішніх робіт не повинна перевищувати15 см, а внутрішніх - 10 см. Зазор між стійкою будинку і робочим настилом риштування або помосту виготовляють із якісних обрізних дощок не нижче від другого сорту. Дошки або щити з'єднують внапусток лише по їхній довжині, а кінці їх не менше ніж на 20 см у кожний бік. Забороняється укладати робочі настили на випадкові опори. Взимку настил риштування очищують від снігу та льоду і посипають піском або шлаком. Підвісні струнні риштування можна експлуатувати тільки після випробування їх статичним навантаженням, що перевищує розрахункове на 20% і динамічним навантаженням, збільшеним на 10%. Колиски повинні мати суцільний настил без щілин з бортовою дошкою не менше ніж 15 см. По периметру колиски встановлюють міцне закріплене поруччя заввишки не менш як 1,2 м. До початку роботи з колиски перевіряють канат і гальмовий пристрій лебідки.

Приставні дерев'яні драбини застосовуються не більше ніж 5 м завдовжки. Їх виготовляють із деревини без сучків з гумовими або гострими металевими наконечника ми на нижніх кінцях, щоб запобігти ковзанню під час роботи. Східці драбини слід різати у поздовжні бруски і з'єднувати стяжними болтами через кожні 2 м. Працюючи на драбині, не можна стояти на східцях, розміщених ближче ніж на 1 м від її верхнього краю. Під час роботи робітнику слід прив'язатись карабіном запобіжного пояса міцної частини будинку.

Категорично заборонено застосовувати для роботи а висоті тимчасовий поміст, спираючи його на бочки, цеглу, радіатори та інші предмети.

Правила техніки безпеки під час опоряджувальних робіт

До опоряджувальних робіт, які складаються як із “мокрих”, так і “сухих” процесів, допускаються особи, які досягли вісімнадцяти років і пройшли:

1) професійну підготовку;

2) попередній медичний огляд відповідно до вимог Міністерства охорони здоров'я України;

3) вступний інструктаж з безпеки праці, виробничої санітарії, пожежної та електробезпеки.

При підготовці поверхонь та матеріалів до опорядження велику увагу слід приділяти дотриманню безпечних методів роботи з електроінструментом (корпус має бути заземленим, електропровід справним).

Працювати з ручним інструментом (зубилом, троянкою, бучардою тощо) при насіканні кам'яних поверхонь, розрізування та натягуванні металевої сітки потрібно в рукавицях, щоб не поранити руки. Працюючи будь-яким ударним інструментом, слід обов'язково одягти окуляри.

Очищати поверхні кислотами опоряджувальник повинен у захисних окулярах і міцних прогумованих чи брезентових рукавицях. Соляну кислоту дозволяється зберігати на робочому місці тільки розведеною в посуді з кришкою, яка щільно закривається. Треба пам'ятати, що соляна кислота може спричинити серйозні опіки. Такі самі вимоги ставляться до зберігання хлорного вапна, що застосовується як протиморозний компонент штукатурного розчину. Готувати хлоровану воду та гасити вапно можна лише на відкритому повітрі або в приміщенні з примусовою вентиляцією.

Розпаковуючи та дозуючи сухі будівельні суміші, а також приготовляючи розчинові суміші, слід уникати пиління та розсипання їх і працювати у респіраторах.

Під час безпосереднього виконання штукатурних робіт ручний інструмент має бути справним. Дерев'яні ручки штукатурної лопатки, ковша і сокола добре обробляють, прошліфовують і міцно з'єднують з інструментом. Ручки терок і напівтерків улаштовують так, щоб у них вільно проходила рука штукатура в рукавиці. Ручка інструмента має бути без гострих кутів і кромок. Категорично забороняється брати руками розчини, в складі яких є вапно і цемент.

Потрібно остерігатись потрапляння вапняного розчину або вапна в очі. Якщо це сталось, то слід негайно промити очі розчином борної кислоти (1 чайна ложка на 1 склянку кип'яченої) і звернутись до лікаря.

При механізованому нанесенні на поверхню звичайного розчину за допомогою форсунки і при торкретуванні поверхонь опоряджувальник має працювати в гумових чоботах, захисних окулярах і рукавицях. Усі машини та механізми, що працюють під тиском, перед початком роботи перевіряють на тиск у півтора раз більшим від робочого.

Робоче місце оператора штукатурного агрегату обладнують світловим або звуковим зв'язком з робочим місцем штукатурів. Очищають форсунку лише після зупинення агрегату.

Працюючи на риштуваннях слід дотримуватись правил технічної безпеки під час роботи на висоті.

Властивості ГКЛ

Гіпсокартон - це композитний матеріал у вигляді аркушів. Основу такого аркуша становить гіпс, а зовнішні площини облицьовані картоном. Для досягнення необхідних показників гіпсового сердечника, що характеризують його міцність, щільність і т.д., у нього додають спеціальні компоненти, що підвищують його експлуатаційні властивості. Картон виконує роль як армующого каркаса, так і прекрасної основи для нанесення будь-якого оздоблювального матеріалу (штукатурка, шпалери, фарба, керамічна плитка). Так що виходить матеріал одночасно гнучкий і твердий.

Характеристики гіпсокартона:

Довжина - 2500- 2600мм

Ширина - 500 або 600 мм

Товщина - 9 або 12,5 мм

Межа міцності при вигині - 105 кг/см2

Вага 1 м2 - у межах 8, 5-10 кг

По своїх фізичних і гігієнічних властивостях гіпсокартон ідеально підходить для житлових приміщень, і от чому. Він екологічно чистий, не містить токсичних компонентів і не робить шкідливого впливу на навколишнє середовище, що підтверджують гігієнічні й радіаційні сертифікати. Він - енергозберігаючий матеріал, що володіє ще й гарними звукоізоляційними властивостями. Негорючий і вогнестійкий. Треба ще відзначити, що гіпсокартон "дихає", тобто поглинає вологу при її надлишку в повітрі й віддає її, якщо повітря занадто сухе. Це дуже важлива, можна сказати неоціненна якість матеріалу, застосовуваного усередині приміщення. З такими стінами нам легше дихається. Плюс - він має кислотність, аналогічну кислотності людської шкіри. Останні дві властивості дозволяють гіпсокартону регулювати мікроклімат приміщень природним шляхом і в значній мірі сприяти створенню гармонічної атмосфери. Кожне з перерахованих властивостей може бути посилено, якщо потрібно використати гіпсокартонний аркуш для певних цілей. Відповідно промисловість випускає крім стандартних гіпсокартонних аркушів (ГКЛ) вогнестійкі (ГКЛО), і водостійкі (ГКЛВ). В останні вводяться речовини, що знищують грибки, вони застосовуються для обробки кухонь, санвузлів і ванних кімнат. Вогнестійкі застосовують для обробки всякого роду воздуховодів і комунікаційних шахт. А є ще так звані пазогребневі плити, у яких гіпс піддають випалу. Їхня міцність настільки зростає, що можна використовувати в якості міжкімнатних перегородок, без усякої підготовки офарблювати, оклеювати шпалерами або облицьовувати керамічною плиткою. Такі перегородки бувають одно, дво, і тришаровими. Останні застосовуються в сейсмічно небезпечних районах, для житлових, цивільних і промислових будинків всіх ступенів вогнестійкості. У їхніх порожнинах можна прокладати електричні й телефонні кабелі, системи пиловидалення, опалювальні й водопровідні комунікації. Фахівці люблять цей матеріал ще й за чудові технологічні властивості. Він має малу вагу. При його використанні виключаються незручні "мокрі" процеси, що створюють на об'єкті некомфортні умови, значно зростає продуктивність праці, а виходить, заощаджуються час і нерви замовника. Проводячи у квартирі або офісі ремонт, ви уникнете будівельного сміття й бруду. Взагалі-то гіпсокартон винайдений не сьогодні, у вигляді плоских аркушів він давно застосовується для внутрішньої обробки й вирівнювання стін, іноді його називають "сухою штукатуркою". Мова йде про нову технологію його використання. Коли в моду ввійшов євроремонт із його підвищеними вимогами до геометрії приміщень і якості поверхонь, відбулося друге народження цього матеріалу. Архітектори виявили, що аркушам можна надавати, за бажанням, будь-яку форму. Купольні покриття, колони, арки всіх видів, найскладніші переходи від однієї площини до іншої, криволінійні поверхні - все це стихія гіпсокартона. Система металевих каркасів, що набираються зі стандартних профілів заводського виготовлення, розроблена так, щоб можна було створити стіни будь-якої складної форми.

З'явився новий метод "сухого будівництва", де немає ні "сирої" штукатурки, ні обов'язкових шпалер. Кріпиться все досить просто. При облицюванні стін в один шар гіпсокартонним аркушем застосовується монтажний клей на гіпсовій основі. А коли аркуші ГКЛ збираються на каркасах, то кріпляться вони шурупами. Перед тим як покрити ними бетонні стіни, їх зволожують, обережно гнуть і фіксують, поки не просохнуть і приймуть потрібну форму.

Таблиця 1

Розрізняльні ознаки різних типів ГКЛ

	Колір
	картону (лицьовий бік)	картону (зворотній бік)	Написів на зворотньому боці
Будівельний ГКЛ (GKB)	Світло-сірий	Світло-сірий Темно-сірий	Синій
Вогнестійкий ГКЛО (GKF)	Те саме	Те саме	Червоний
Вологостійкий ГКЛВ імпрегнований (GKВІ)	Зелений	Зелено-сірий	Синій
Вологостійкий з підвищеною вогнестійкістю ГКЛВО імпрегнований (GKF)	Те саме	Те саме	Червоний

ГКЛ виготовлені на підприємствах Кнауф, уніфіковані за допуском. (таб. 1.2).

ГКЛ випускають з різними формою поздовжніми кромками, обклеєними картоном, які визначають засіб і якість шпаклювання стиків між сусідніми ГКЛ (рис. 1.3).

Таблиця 1.2

Розміри і допуски ГКЛ

Товщина, мм	Ширина, мм	Довжина, мм	Маса 1м2, кг
Номі-нальна	Межа відхи-лення	Номі-нальна	Межа відхи-лення	Номі-нальна	Межа відхи-лення	ГКЛ і ГКЛВ	ГКЛО і ГКЛВО
9,5 12,5 13,0 14,0 14,5 15,0 16,0 18,0 20,0 24,0	0,5	1200,12500	0...-5	2000...4000	0...-5	9,5 12,5 13,0 14,0 14,5 15,0 16,0 18,0 20,0 24,0	7,6...10,0 10,0...13,0 10,41...13,8 11,2...14,8 11,6...15,4 12,0...15,9 12,8...17,0 14,4...19,0 16,0...21,2 19,2...25,4

Поперечні кромки ГКЛ, що утворюються внаслідок заводського розрізання гіпсокартонних стрічок, обробляють на заводі, або на місці їх використання за допомогою рубанків косого обрізання та рашпилів для шліфування кромок ГКЛ.

Для ГКЛ, що мають обрізні кромки з усіх боків під прямим кутом, відхилень за довжиною кромки допускається не більше ніж 15% номінального розміру. Відхилення таких листів від прямого кута не повинно перевищувати 0,2% довжини відповідної кромки.

Рис. 1.3 Поздовжні і поперечні кромки

УК, АК - скошена (обтиснута), стоншена кромка, призначена для обклеювання армуючою стрічкою і шпаклювання швів; ПК, VK - прямокутна поздовжня кромка для монтажу насухо без шпаклювання стиків; WK - поздовжня кромка з фаскою, призначена для утворення видимих поздовжніх рисунків (монтаж насухо без шпаклювання швів); ЗК, RK - заокруглена поздовжня кромка, призначена для шпаклювання стиків сухої штукатурки без армуючих стрічок; ПЛУК, НRAK - напівкругла, скошена за довжиною (стоншена) кромка, призначена для обклеювання армуючою стрічкою і шпаклювання швів; ПЛК, НRK - напівкругла поздовжня кромка, призначена для шпаклювання швів без армуючих стрічок; ПК, SK - поперечна обрізна кромка ГКЛ, що не обклеєна картоном; FK - поперечна обрізна кромка, призначена для шпаклювання швів без армуючих стрічок з відкритим гіпсовим осердям.

Грунтовка глибокого проникнення « Момент Грунт»

ВЛАСТИВОСТІ:

* укріплює основу;

* збільшує адгезію покриття до основи;

* зменшує водопоглинання;

* готова до використання;

* не містить органічних розчинників;

* екологічно безпечна.

ОБЛАСТЬ ЗАСТОСУВАННЯ

Ґрунтовка «Момент Ґрунт» призначена для укріплення та просочування

пористих, неміцних та сильно поглинаючих основ (легкий бетон, шту-

катурки, гіпсові та цегляні поверхні), збільшення адгезії до основи клею для плитки «Момент».

ПРИМІТКИ

Роботи необхідно виконувати при температурі основи від +5 до +35°C.

Усі рекомендації, викладені вище, ефективні при температурі +20°C і відносній вологості повітря 60%. В інших умовах час висихання ґрунтовки може змінитися.

РЕКОМЕНДАЦІЇ

Крім поданої вище інформації щодо застосування ґрунтовки, під час роботи з нею потрібно керуватися чинними нормативними документами.

Застосування ґрунтовки не викликає труднощів за умови дотримання правил, викладених у даному технічному описі. У випадку застосування ґрунтовки в умовах, що не були розглянуті в даному технічному описі, необхідно самостійно провести випробування або звернутися за порадою до виробника.

ЗБЕРІГАННЯ

У фірмовій герметичній упаковці, в приміщеннях із постійною температурою від +5 до +35°С - 12 місяців з дати виготовлення, вказаної на упаковці. При транспортуванні берегти від замерзання.

ТЕХНІЧНІ ХАРАКТЕРИСТИКИ

Склад: дисперсія на основі синтетичних смол

Колір: молочно-білий

Температура основи: від +5 до +35°С

Час висихання: від 4 до 6 годин

Густина: 1,01 ± 0,02 г/мл

Витрата ґрунтовки: від 0,1 до 0,2 л/м2

Властивості керамічних плиток для підлог

Керамічні плитки для підлог можуть бути з поливою і без неї, з гладенькою чи рельєфною поверхнею і повинні мати правильну форму з довжиною грані 50…150 мм, завтовшки 10…13 мм. Їх виготовляють з тугоплавких або з вогнетривких глин, із забарвлюючими добавками чи без них. Плитки призначені для настилання підлог у санітарних вузлах, вестибюлях і на сходових площадках громадських і житлових будівель, а також у виробничих і допоміжних будівлях промислових підприємств. Плитки можуть бути одно - та багатоколірними (візерунчасті, офактурені, перфоровані мармуровидні й декоровані різними методами). Плитки повинні мати високу щільність, водопоглинання до 5 %, підвищений опір щодо стирання (втрати маси під час випробування на стиранність не повинні перевищувати 0,25 г/см2).

Плитки керамічні мозаїчні виготовляють квадратними зі стороною 23 і 48 мм, завтовшки 6 і 8 мм. На заводі плитки лицьовим боком наклеюють на крафт - папір або картон за певним рисунком, одержуючи килими розміром 398?598 мм. Товщина шва між плитками 2 мм. Укладають килими на пластичну цементно - піщану розчинові суміш. Після укладання підлоги крафт папір чи картон змивають.

Суміш для заповнення швів

будівництво техніка безпека праця опоряджувальник

Суміш «сірий шов» «Ceresit» CE 35 призначена для заповнення швів шириною від 4 до 15 мм між керамічними та кам'яними плитками (за винятком мармурових). Цегляними і фасадними фасонними частинами, там, де непотрібна еластичність шва і його хімічна стійкість. В інших випадках слід застосовувати інші вироби «Церезиту» груп CE і CS. Стійкий до усадки до атмосферного впливу. Сірого кольору. З практичних міркувань рекомендовано для розшивки швів на підлогах. Водостійкий та морозостійкий.

Оброблення гіпсокартонних листів

Гіпсокартонні листи і плити всіх типів легко обробляються, особливо за наявності спеціальних інструментів Кнауф для різання, шліфування, стругання кромок і випалювання отворів (рис. 19.5-19.10).

Залежно від вимог до точності виконання робіт із розкроювання і обрізання ГКЛ здійснюють такі роботи:

1) Просте розкроювання за допомогою лінійки; метра, металевого трикутника і різання ГКЛ на столі з рівною поверхнею ножем для різання ГКЛ або за допомогою спеціальних пристроїв - різака малого (для відрізування смуг до 120 мм завширшки) або різака великого (для відрізування смуг більшої ширини - до 630 мм) (рис. 19.11);

2) Точне розкроювання ГКЛ, наприклад при різанні перфорованих, шліцьова них або комбінованих гіпсокартонних панелей з використанням ножівки, що має вузьке полотно з дрібними зубцями, або ручною дисковою електропилкою.

При простому розкроюванні картону ГКЛ різання здійснюють з лицьового боку спеціальним (шевським) ножем (рис. 19.12, а). надрізаний ГКЛ укладають на край столу і роблять надлом нерозрізаного гіпсового осердя. Після цього ножем для різання м розрізають картон на зворотному боці листа. Утворену кромку обробляють обтиральним рубанком так, щоб кромка була рівною і не мала зламів (рис. 19.12, б).

Якщо обрізні кромки мають утворити шов, то їх слід підготувати до шпаклювання одним із таких двох способів:

а) для шпаклювання з армуючою стрічкою (шпаклівкою “Фугенфюллер”) кромковим рубаком знімають фаску під кутом 45? на 1/3 товщини ГКЛ і видаляють картон уздовж кромки в місцях укладання стрічки;

б) для шпаклювання без армуючої стрічки з використанням шпаклівки “Уніфлот” рубаком знімають фаску під кутом 22,5⁰ на 2/3 товщини ГКЛ. Після зняття фасок краї картону зачищають шліфувальним рашпілем або наждачним папером.

Обшиваючи стіни і перегородки з віконними і дверними прорізами, ГКЛ попередньо розміщають на столі з рівною поверхнею. Потім їх розкроюють ножем, ножівкою або дисковою пилкою з утворенням прорізів потрібних розмірів. Канти прорізів обробляють шліфувальним рашпілем або наждачним папером. Якщо використовують ГКЛ то в зоні дверної коробки не слід розміщувати обтиснену, стоншену кромку. Її треба обрізати, оскільки вона щільно не перекриється наличником дверної коробки, що призведе до погіршення звукоізоляції приміщення.

Для вимикачів, розподільних коробок і розеток прихованої електропроводки в м вирізують круглі отвори за допомогою дриля із змінною насадкою (рис. 19.13).

Криволінійні поверхні отримають так. Опуклі та ввігнуті криволінійні поверхні малого радіуса обшивають спеціально обробленими ГКЛ потрібних розмірів. Для цього в картонній оболонці ГКЛ роблять поперечні надрізи з кроком 2...3 (для опуклої поверхні з лицьового боку, для ввігнутої зі зворотного).

Заготовку з надрізаною картонною оболонкою або V - подібними прорізами (рис. 19.14) загинають у потрібному напрямку, внаслідок чого отримують гіпсокартонний елемент потрібної форми.

Криволінійну поверхню радіусом 150...200 мм можна отримати іншим способом (без поперечних надрізів), наприклад попереднім замочуванням ГКЛ (завтовшки 9,5...12,5 мм). Для цього заготовку ГКЛ укладають на кружала, накривають її мокрим рядном на 10...12 год, після чого вона деформується так, як належить. Цей процес відбувається активніше, якщо майбутню ввігнуту поверхню попередньо обробити валиком із шипами (рис. 19.15) для утворення на ній макропор. Потім цей бік ГКЛ обробляють губкою, змоченою у воді. Кінці заготовки можна закріпити для отримання бажаної конфігурації (рис. 19.16).

Технологія виконання робіт

Перегородка з гіпсокартону застосовується всередині - як огороджуючи конструкція в приміщеннях різного типу. Розглянемо перегородку з ГКЛ з однослойною обшивкою на металевому каркасі.

1. На раніше відміряний та відрізаний профіль наклеюється самоклеюча уплотняюча стрічка Рисунок 1 по всій довжині профіля. Стрічка застосовується для надання потрібної звукоізоляції

Рис. 1 Приклеювання стрічки

2. Після цього направляючий профіль профіль кріпиться до несучих конструкцій підлоги та стелі, а до несучих стін кріпиться стійковий профіль Рисунок 2.

Рис. 2 Кріплення профіля до несучих конструкцій

3. За допомогою метростата (вертикальний рівень) розмічають місце кріплення верхнього направляючого профіля. Верхній профіль по заданій довжині відрізають за допомогою ножиць по металу, оклеюють уплотняючою стрічкою по всій довжині і кріплять до стелі таким же чином як і нижній направляючий профіль Рисунок 3.

Рис. 3 Кріплення верхнього профіля

4. Раніше відрізаний стійковий профіль встановлюють за допомогою метростата або рівня строго в горизонтальному положенні. Перший відрізаний стійковий профіль ставиться впритул до несучої стіни. Добившись строгої вертикальності стійкового профіля, закріплюють його в направляючому за допомогою просікателя з двох сторін Рисунок 4

Рис. 4 Просікання профіля

5. Другий стійковий профіль кріпиться на відстані 550 мм від стіни, третій і всі наступні через кожні 600 мм. Робота з ГКЛ потребує охайності, кожен лист ГКЛ по краям довжини має утоньшення. При влаштуванні перегородки перший лист гіпсокартону застосовується без утоньшення з однієї сторони 50 мм утоньшення прибирається вузьким різаком Рисунок 5.

Рис. 5 Відрізання утоньшення вузьким різаком

6. При стиковці двох листів ГКЛ з утоньшенням з двох сторін з'являється ложбинка шириной 100 мм куди і укладається армуючи стрічка і зашпакльовується. При розкроюванні плити застосовується правило, проводиться лінія олівцем, за допомогою ножа і правила розрізається картон з однієї сторони і акуратно надламуємо його, вертаємось в попереднє положення перевертаємо на ребро і надрізаємо картон з другої сторони. Рисунок 6.

Рис. 6 Розкроювання ГКЛ

7. Підготовлений лист кладеться на гладеньку поверхню, і точним рухом відколюється ГКЛ Рисунок 7.

Рис. 7 Відколювання ГКЛ

8. У листа ГКЛ, який буде монтуватися до стіни, на місці убраного утоньшення знімається фаска під кутом 22,5 ° Рисунок 8

Рис. 8 Знята фаска

9. Для зручності кожен лист розмічають під шурупи хрестом через кожні 250 мм Рисунок 9



Рис. 9 Розмічання ГКЛ під шурупи хрестом

10. За допомогою самонарізаючого шурупа не сколюючи та не пошкоджуючи лист пришиваємо його до металоконструкції на відстані не менше 250 мм. Рисунок 10

Рис. 10 Кріплення ГКЛ до металоконструкції

11. Листи кріпляться так щоб плоскість гіпсокартонного листа розташованого на зворотній стороні перегородки завжди перекривала шви які знаходяться на лицьовій стороні Рисунок 11.



Рис. 11

12. ГКЛ повинні шитися на відстані близько 1 см від підлоги, для збереження матеріалу від пошкодження Рисунок 11

Рис. 13 см від підлоги

Вимоги до якості робіт

Стіни повинні бути сухими, необхідно, щоб стіни не мали ніяких вологих місць (місця, які затікають водою (забивання зовнішніх стін дощем, снігом; через несправності гідроізоляції даху; пошкодження або несправність сантехніки), швидко покриваються пліснявою і грибками). Насамперед такі стіни висушують природнім або штучним способом (різноманітні види обігрівачів), обробляють антисептиками і прогрунтовують глибоко проникною водоізоляційною грунтівкою. Якщо будівля новозведена - стіни мають просохнути. Повинна бути підлога можливо чорнова.

Будівництво стін полягає на закріпленні гіпсокартонних плит до металевого каркасу, який складається з тонкостінних профілів. Повний монтаж стін виконується безпосередньо на місці.

Різноманітні варіанти конструктивних рішень, які основані на використанні різних профілів їх розміщенні, кількості слоїв плит і їх типу, використанні мінеральної або скловати, позволяють виконати широку гамму стін з різними механічними, термічними, акустичними і іншими характеристиками. Проте металевий каркас стіни має незмінно складатися з горизонтальних елементів, закріплених до підлоги і стелі [профіль “U”] і вертикальних [профіль “С”], розміщених між ними.

Відстань між шурупами має виглядати наступним чином:

На кромці плити - кожні 20-25 см;

В середині плити - кожні 30 см.

У випадку двохшарової облицьовки, відстань між шуру-пами у першому настилі має бути 60 см.

Дефекти сухої штукатурки ( ГКЛ)

Недотримання технології шпарування швів між ГКЛ призводить до утворення різних дефектів швів гіпсокартонних обшивок. До найпоширеніших дефектів швів належать тріщини і швах і видимі контури швів. Основними причинами таких дефектів є перевищення розтягувальних напружень над міцністю матеріалу шпаклівки, укладеного у стикові ділянки гіпсокартонної обшивки. Небезпеку тріщоутворення потрібно врахувати при зведені будинків і споруд у сейсмонебезпечних регіонах і на територіях, де інтенсивно добувають корисні копалини в підземних гірських родовищах. Тому в разі застосування технологій “сухого” будівництва в цих регіонах доцільно використовувати (видимі) відкриті шви в гіпсокартонних обшивках, що не підлягають шпаклюванню. Такі шви можуть зазнавати деформацій, які звичайно не погіршують зовнішній вигляд або експлуатаційні властивості обшивки обгороджувальних конструкцій, особливо із ковзними сполученнями стель, перегородок і стін.

Утворення тріщин у швах між ГКЛ спричиняються:

1. шпаруванням шпаклювальними масами без використання армуючих стрічок, які ущільнюють поверхню швів;

2. використанням шпаклівок, що втратили здатність до тужавлення. При цьому тріщини з'являються переважно обабіч стику по краях армуючої стрічки;

3. порушенням волого-теплового режиму або прикладанням випадкових навантажень як під час виконання робіт, так і в процесі експлуатації будинків і споруд;

4. порушенням правил виконання деформаційних швів, які треба передбачити при влаштуванні гіпсокартонних обшивок значної довжини і площі (понад 15 м і 50 м² відповідно). Отже, температурні шви слід улаштувати в довгих коридорах (через кожні 15...20 м) та в приміщеннях значної висоти і довжини (через кожні 8...10 м).

Видимі контури швів, що можуть позначатися на обробленій поверхні гіпсокартонних обшивок при їхньому освітленні боковим світлом зумовлюються такими причинами і чинниками:

1. ділянки поверхні швів мають фактуру поверхні, що відрізняється від решти поверхонь обшивки через їхнє шліфування, надмірну ширину, неякісне ґрунтування поверхні під фарбування;

2. опуклості (вм'ятини) у зоні швів відносно великого за довжиною розміру , що утворилися внаслідок неякісного вирівнювання;

3. наявність уступів (задирок) на поверхні швів, що утворюються при нестабільному волого-тепловому режимі в процесі шпаклювальних робіт;

4. помилка монтажу гіпсокартонної обшивки (поперечні стики ГКЛ без утворення фасок), яку своєчасно не усунено до початку шліфувальних робіт;

5. помилки, допущені при шпаклюванні швів: передчасне нанесення накривного шару на поверхні шпаклівки, що недостатньо затужавіла; шпаклювання виконано за один раз; застосування неякісної шпаклівки, що втратила свою міцність через порушення технологічних операцій; недостатня кваліфікація опоряджувальника.

У разі випадків можна усунути видимі контури швів, хоча це пов'язано із зайвими витратами матеріалів і часу. Зокрема, можна виконати додаткове шпаклювання, але вже по всій поверхні обшивки, або обштукатурити цю поверхню тонким шаром структурної штукатурки. Шліфування опуклостей у зонах швів не завжди ефективне, оскільки виникає небезпека пошкодження не покритих шпаклівкою ділянок гіпсокартону.

Будь-які роботи, пов'язані із усуненням дефектів швів у гіпсокартонних обшивках, доцільно виконувати після стабілізації деформацій конструкції будівлі. і з дотриманням усіх вимог щодо виконання робіт.

Технологія оброблення швів у гіпсокартонних обшивках

Роботу пов'язану із шпаклювання швів між ГКЛ, виконують так (Рисунок 1,а - б)

Опоряджувальник бере в одну руку ящик з потрібною кількістю шпаклівки, а в другу - шпаклювальний інструмент. На стик, утворений ущільненими кромками ГКЛ наносять шпателем підготовчий шар (грунт) шпаклівки. Рис. 1 - а - б Вертикальним рухом вирівнюють укладену масу, одночасно видаляючи надлишки шпаклівки. Рис. 2

Вимоги до якості робіт

Обшивка поверхонь перегородок і підвісних стель з ГКЛ Кнауф передбачають утворення швів між суміжними елементами. При цьому шви в стиках ГКЛ можна залишати відкритими для використання їхніх декоративних можливостей або заповнювати шпаклівками. Слід зазначити, що відкриті шви в стінах ГКЛ сприяють вирівнюванню напружень в обшивці обгороджувальних конструкцій, не спричиняючи видимих деформацій за зміни волого-теплового режиму або у разі дії на неї механічних навантажень.

Якісне виконання і оброблення швів у гіпсових обшивках залежить не тільки від професійного виконання певних робіт фахівцями, а й від таких чинників:

? вологості приміщень, пов'язаної з природними умовами (холодна дощова зима) або виконанням “мокрих” будівельних процесів;

? коливання температури, що зумовляється виділенням теплоти з асфальтобетону або при висушуванні приміщень нагрівальними приладами;

? рухів повітря (протягів) при відкритих отворах під час провітрювання приміщень;

? силових дій, пов'язаних з деформаціями будівельних конструкцій (прогинання перекриттів, осідання фундаментів).

Отже, саме тому всі роботи, пов'язані з улаштуванням і обробленням швів, слід виконувати на завершальних етапах зведення будівлі, коли в ній закінчено просушування обштукатурених поверхонь і наливних підлог, після охолодження асфальтобетонних підлог, провітрювання приміщень та скління вікон. шпакльовані роботи виконують за стабільної температури повітря в приміщенні не менше 10°С.

Стикування ГКЛ зі скошеними (обтиснутими) кромками виконують зі щільним притисканням суміжних листів.

ГКЛ із заокругленими повздовжніми кромками розташовують із зазорами в місцях їхнього стикування. Для листів 9,5 мм завтовшки, які використовують при влаштуванні сухої штукатурки, зазор становить 3 мм, а для ГКЛ 25 мм завтовшки - 5 мм.

Перед шпаклюванням швів поверхні ГКЛ, на які може потрапити вода або які потребують захисту від зволоження, заздалегідь покривають гідроізоляцією “Кнауф-Флехендихт”.

Шпаклювання гіпсокартонних перегородок

Шпатлювання - це підготовчий етап для отримання ідеальної поверхні під остаточне декорування стін. Це може бути обклеювання шпалерами або фарбування стін. Залежно від вибраного варіанту декорування, проводиться шпатлювання або під шпалери, або під фарбування. Між цими варіантами шпатлювання є, як і схожість, так і відмінності. Їх ми розглянемо нижче.

Підготовчі роботи

Перш за все потрібно виконати шліфування, та очистку основи перед нанесення шару шпаклівки, цим забезпечується схватуванність. Шліфування поверхні дозволяє позбутися від непотрібних бугрів які заважають нанесенню шпаклювального шару. Після нанесення кожного шару поверхня повинна зашліфовуватися

Основа має бути сухою, рівною. Обов'язково прогрунтуйте її грунтовкою глибокого проникнення. Використовувати грунт необхідно згідно інструкції фірми-виробника. Після висихання грунту, а це не менш 4-го годин, використовуємо стартове шпаклювання, щоб заповнити ямки і перепади на стіні. Таким чином, ми підготуємо стіну під тонкошарові (фінішні) шпаклювання.

Технологія виконання робіт

1. Необхідно додати задану кількістькількість води, відповідно з інструкцією. Додається тільки на будівельному майданчику безпосередньо перед застосуванням. Тільки після цього засипається суха суміш (шпаклівка) Рисунок 1

Рис. 1 Додавання води

2. Після перемішування дрелі з насадкою, готова суміш відстоюється протягом 10 - 15 хв., після цього виконується повторне перемішування, після чого шпаклівка готова до роботи. Рисунок 2

Рис. 2 Додавання в воду сухої суміші, та перемішування її

3. Перший вирівнюючий шар виконується шпаклівками призначеними для базового шару, яким заповнюють нерівності і при необхідності вирівнюють всю основу. Рисунок 3

Рис. 3 Нанесення першого вирінюючого шару

3. Поверхневий шар шпаклівки вирівнюється шпателем в 1 обо 2 прийоми, в залежності від того яка степінь рівності необхідна при подальшій роботі. Рисунок 4

Рис. 4 Вирівнювання фінішного шару шпаклівки

4. Шліфовка виконується також і на останньому етапі шпаклювання перед фарбуванням чи оклейкою шпалерами. Рисунок 5

Рис. 5 Виконання остаточного шліфування

Після остаточного шліфування поверхню готова під фарбування, або оклейки шпалерами

Вимоги до якості робіт

Під час нанесення підготовчого і накривного шарів шпаклювальна масане повинна виступати зі шва. Використовуючи клейову стрічку, слід стежити, щоб у швах не залишалися порожнини. Останнім часом з'явилися армуючі стрічки із скловолокна для ручного шпаклювання. Вони зручні тим, що під ними не утворюються повітряні бульбашки. Водночас потрібні навички у роботі, щоб стрічки не зсувалися при нанесенні першого шару шпаклівки. Клейові армуючи сітчасті стрічки додають швам високої тріщиностійкості. Їх приклеюють вручну або з механізованим ремонтуванням прямо на картон, завдяки чому немає потреби у нанесенні ґрунтувального шару. Шар шпаклівки наносять не пізніше ніж через 24 год. Сітчасті стрічки мають гранично малу товщину і тому особливо придатні для шпаклювання поперечних швів.

Для того щоб поверхня ГКЛ була бездоганно рівною ( при боковому освітленні нв ній не повинні з'являтися тіні від місцевих нерівностей), після завершення звичайних шпаклювальних операцій (виправлення дефектів монтажу ГКЛ, нанесення підготовчого шару, остаточне шпарування швів), її повністю покривають тонким шаром шпаклівки на казеїновій основі. При цьому ділянки площею 5…6 м2 покривають тонким шаром шпаклювальної маси малярним валиком з хутра, а потім відразу затирають гнучким шпателем 30 см завширшки або напівтерком. Це сприятиме усуненню нерівностей гфпсокартонної обшивки.

При ручному шпаклюванні швів приготовлену шпаклювальну масу завантажують у спеціальний ящик з нержавіючої сталі для шпаклювальних розчинів.

Оскільки запас гіпсової шпаклівки має бути використаний протягом 30… 40 хв, то її кількість повинна відповідати обсягу запланованої роботи

Знаходимо S підлоги:

Довжина коридору а = 9 м

Ширина коридору б = 2,5 м

Загальна S = 9*2,5 = 22,5 м2

Знаходимо S для перегородок:

Загальна довжина перегородки = 42 м

Висота h = 2,5 м

Площа поверхонь перегородок 24 м * 2,5 м = 105 м2

Так як ГКЛ монтується на каркасі з двох сторін то площа буде105 м2 * 2 = 210 м2

Влаштування перегородок гіпсокартонними листами

Назва робіт	Одиниця виміру	Назва матеріалу	Кількість на одиницю виміру	Загальна площа, S	Кількість витраченого матеріалу
Кріплення гіпсокартонних листів	1 м2	Гіпсокартонний аркуш товщиною 12,5 мм	1 м2	105 м2	105 м2
Встановлення профілів	1 м2	Профіль UD 75/40	0,7 м	105 м2	73,5 м
		Профіль СD 75/40	2,2 м	105 м2	231 м
Кріплення дюбелів	1 м2	Дюбель К 6/35	2 шт	105 м2	210 шт
Кріплення шурупів	1 м2	Шурупи LN 9 мм	2 шт	105 м2	210 шт
		Шурупи TN 25 мм	14 шт	105 м2	1470 шт

Шпаклювання гіпсокартонних перегородок

Назва робіт	Одиниця виміру	Назва матеріалу	Кількість на одиницю виміру	Загальна площа, S	Кількість витраченого матеріалу
Грунтування поверхні	1 м2	Грунтовка «Момент»	0,1 л	210 м2	21 л
Закладання стрічкою стиків ГКЛ	1 м2	Стрічка армуюча	1 м	210 м2	210 м
Шпаклювання стиків ГКЛ	1 м2	Шпаклівка «Фугенфюллер»	0,3 кг	210 м2	63 кг
Шпаклювання ГКЛ	1 м2	Шпклівка «ВЕ ТОНІТ» ВХ	1,5 кг	210 м2	315 кг
	1 м2	"Ceresit CT-27"	1 кг	210 м2	210 кг

Размещено на Allbest.ru