Витяжна система

Визначення надлишку тепла, вологи в обідньому залі і допоміжних приміщеннях. Повітрообмін за умовою віддаленого, вилученого надлишку тепла. Повітрообмін по кількості людей. Конструювання припливних систем. Припливні системи вентиляції, витяжні системи.

Рубрика Строительство и архитектура
Вид лекция
Язык украинский
Дата добавления 02.12.2010
Размер файла 86,2 K

Отправить свою хорошую работу в базу знаний просто. Используйте форму, расположенную ниже

Студенты, аспиранты, молодые ученые, использующие базу знаний в своей учебе и работе, будут вам очень благодарны.

Размещено на http://www.allbest.ru/

1.Загальна характеристика будівлі

По призначенню будівля, що проектується відноситься до підприємств загального харчування. Покрівля суміщена, плити покриття монолітні залізобетонні, висота приміщення 3,6 м, стеля в обідньому залу підвісного типу «Amstrong», будівля одноповерхова.

Відстань між конструкцією підвісної стелі та залізобетонної плити -450 мм, для можливості прокладання повітроводів та інших комунікацій.

Теплопостачання приміщення здійснюється від водяних теплових мереж, теплоносій з параметрами 90- 70 .

Зовнішній вхід в обідню залу обладнань повітряно-тепловою завісою. Світлові прорізи мають заповнення із двох камерних склопакетів, стекло звичайне силікатне, розміри вікон 1,5 на 1,8 м.

Кількість людей в обідньому залі розраховується приблизно виходячи з норми 4 площі обіднього залу на 1-го відвідувача, що в цілому складе-56 людини.

Кількість обслуговуючого персоналу береться з норми 1 чоловік на 10 відвідувачів: .

У гарячому цеху розміщене наступне встаткування:

- плита електрична N=12 кВт-3 шт.

- сковорода електрична N=10 кВт-2 шт.

Коефіцієнт використання потужності встаткування, а=0,5.

В інших приміщеннях технологічного встаткування великої потужності не передбачено.

Мийна оснащена бойлером для готування гарячої води й 4 мийками.

У будинку перебувають сан. вузли для відвідувачів і персоналу. Для персоналу також передбачаються гардеробна й душова.

2. Визначення надлишку тепла та вологи по обідньому залі та допоміжним приміщенням

2.1 Параметри зовнішнього повітря

Для теплого періоду параметри зовнішнього повітря приймаються відповідними параметрами «А» (СНиП 2.04.05 - 91*В), що становить для Луганська 27,3 °С.

Температура зовнішнього повітря для холодного періоду приймається з відповідними параметрами «Б» (СНиП 2.04.05 - 91*В),що становлять -25 °С.

2.2 Параметри внутрішнього повітря

2.2.1 Теплий період

Згідно СНіП 2.04.05 - 91*У для невиробничих приміщень, цивільних будинків приймається на 3°С вище чому температура зовнішнього, те не вище 28 °С, у такий спосіб для приміщень обіднього, адміністративно-побутового призначення й допоміжних без значних тепло - надлишків, температуру внутрішнього повітря приймаємо 28 °С.

Для приміщень зі значними тепло - надлишками повітря приймається 3 °С вище зовнішнього, для приміщень гарячого цеху й пекарні становить 30,3 °С.

2.2.2 Холодний період

Згідно галузевих норм повітря в холодний період приймається : адміністративно - побутовий 18°С; мийна 20°С;обідній зал 16°С; гарячий цех 5°С; інші допоміжні приміщення 16°С.

2.3 Визначення надлишку тепла по обідньому залі

Розрахунок вироблятися для теплого періоду враховується тепловиділення від відвідувачів, персоналу, висвітлення сонячної радіації, технологічного встаткування.

Тепловиділення від людей розраховується за довідковим даними з урахуванням ступеня ваги їхньої роботи й температури навколишнього повітря, причому для систем вентиляції в розрахунок приймається, тільки явне тепло. Ступінь важкості роботи відвідувачів і персоналу з урахуванням розмаїтості діяльності (від стану спокою до танців) визначається як легка.

При =28 °С и стану легкої роботи явне тепловиділення від 1-го людини складе 53 Вт. Загальні тепловиділення складе:

; Вт (1)

Вт

Тепловиділення систем висвітлення приймаємо з обліком того що інтенсивність висвітлення в обідньому залі не висока. Бар має місцеві висвітлення загальної потужності 100 Вт за допомогою малогабаритних світильників з галогенними лампочками. Підсвічування столиків для відвідувачів здійснює світильниками газорозрядними енергозберігаючими лампочками з розрахунку 15 Вт на кожний столик, загальне висвітлення обіднього залу створюється стельовими світильниками з люмінесцентними лампами із загальною потужністю 1000 Вт так, як всі світильники розташовані в приміщенні обіднього залу:

; Вт (2)

Вт

Теплопоступання від сонячної радіації враховується через світлові прорізи розміщені з орієнтацією на СХ , ЮВ, ПІВ, ЮЗ, захід.

Одночасно враховуються прорізи по2 -14 суміжним сторонам світла в сполученні найбільших теплопоступання.

Для приблизного розрахунку приймаємо, що інтенсивність сонячної радіації на вертикальні прорізи, орієнтовані на зазначені вище сторони світла в становить 400Вт/ прорізу.

Площа прорізів орієнтовані на захід - ,на південь - , схід - .

Для двокамерного склопакета й легенів штор світлого тону вводиться поправочний коефіцієнт - 0,5. У такий спосіб загальна інтенсивність сонячної радіації по обідньому залі складе:

;

де: - сонячна радіація; =400 Вт/

А - площа вікон по двох суміжних сторонах

=0,5

Вт ;

Технологічне встаткування й інші пристрої значної потужності в обідньому залі відсутні й у розрахунок не приймаються. Загальні тепловиділення по обідньому залі складе:

; Вт (4)

Вт

2.4 Тепловиділення по гарячому цеху

Основним джерелом тепловиділенням є технологічне встаткування для теплової обробки харчових продуктів: 3 електричні плити; 2 електричні сковороди; 1 гриль.

Дане встаткування має убудовані електричні нагрівачі із прямим перетворенням електроенергії в теплову енергію. При цьому можна вважати, що електрична потужність, що виділяє даним устаткуванням. Устаткування так само оснащене місцевими відсосами (парасолі), з ефективністю вловлювання тепла приблизно 80% (з досвіду експлуатації подібного встаткування, рахунком переходу частини тепла через матеріал парасолів і що відводять повітроводів назад у приміщення).

Тепловиділення в цьому випадки визначається за формулою:

; Вт (5)

де: N - електрична потужність устаткування, Вт;

- коефіцієнт використання за часом;

- ефективність місцевих відсмоктавши в частках, =0,8.

Вт

Вт

кВт

2.5 Визначення надлишків вологи по обідньому залі

Основним джерелом вологи в обідньому залі є люди, кожних з яких при розрахунковій температурі внутрішнього повітря 28 і легкого ступеня важкості роботи виділяє 110 г/ч водяних пар (згідно з довідковими даними). Загальна кількість водяних пар від відвідувачів і персоналу, а так само від нагрітої їжі й напоїв у кількості 20 г/ч від одного відвідувача становить:

; г/ч (6)

г/год

2.6 Вологовиділення в гарячому цеху

Уважаємо, що частина тепла що підводиться від устаткування до оброблюваної їжі витрачається на випар води з її. Частина водяної пари, що утворилося, віддаляється місцевими відсосами, що залишилася розсіюватися по приміщенню й повинен вийдуть системою загальобмінною витяжною вентиляцією.

Кількість вологовиділення можна визначити за формулою:

; кг/год (7)

де: - теплота випару води, =200 кДж/кг;

- частка енергії води, що йде на випар, =0,4

- установлена потужність електричного встаткування.

кг/год

3. Розрахунок повітрообміну. Обідня зала

3.1 Воздухообміни за умовою віддаленого надлишку тепла

Для загально-обмінної вентиляції повітрообмін визначається за формулою.

де: Q - теплопостуання, Вт

Св - теплоємність повітря, кДж / кг ? З

tпр - температура припливного повітря,

Приймається рівний температурі зовнішнього повітря за параметрами теплого повітря. А = 27?С

tух - температура віддаленого повітря

Приймається з урахуванням температурного градієнта по висоті приміщення.

tух = tв +(h - 2)Чі, ?С

tух= ?С

де: h - висота приміщення 3,6 м.

і - температурний градієнт 1,3

tв - температури навколишнього середовища.

Об'ємна витрата повітря визначається за формулою:

Lq= м3

Де с- щільність повітря, 1,2 кг/м3

Отриманий витрата повітря розрахований для теплого періоду долі й приймається витяжних систем.

3.1.2 Повітрообмін за умовою видалення вологи

кг/год

де W - вологовиділення, г/ч

dух - вологовмісту вилученого повітря приймається по Id - діаграмі по сполучення температури t=28 і відносної вологості ц=60%

dпр - вологовмісту приточного повітря приймається по параметрах А теплому періоді року по поєднання температури й ентальпії.

м3

3.1.3 Повітрообмін по кількості людей

Згідно з нормативними даними на одну людину спокою, що тимчасово^- перебуває в приміщенні станом, або легкої роботи потрібен повітрообмін 20 м3/ч. Для постійно - находящегося в приміщенні 60 м3/ч.

У такий спосіб нормативний повітрообмін визначається по формулі:

Lл = 20nпос+60nперс; м3/год

Lл =20+56+60*5=1120+300=1420 м3/год

Це повітрообмін може бать прийнятий як розрахунковий для холодного періоду року, на нього повинен бути розраховані потужності припливних систем.

3.2 Гарячий цех

3.2.1 Повітрообмін за умовою вилученого надлишку тепла

Для загально-обмінної вентиляції повітрообмін визначається за формулою:

кг/год

де: Q - теплопоступання, Вт

Св - теплоємність повітря, кДж/кг?С

tпр - температура приточного повітря, ?С

Приймається дорівнює температурі зовнішнього повітря по параметрах теплого повітря. А=27.3?С

tух - температура вилученого повітря

Приймається з урахуванням температурного градієнта по висоті приміщення.

tух = tв +(h - 2)Чі; ?С

tух=30,3+(3,6-2)*2=33,5 ?С

де: h - висота приміщення 3,6 м.

і - температурний градієнт 1,3

tв - температура приміщення.

Об'ємна витрата повітря визначається за формулоюі:

м3/год

с- щільність повітря, 1,2 кг/м3

Отримана витрата повітря розрахована для теплого періоду року й приймається витяжних систем.

3.2.2 Повітрообмін за умовою видалення вологи

кг/год

де W - вологопоступання, г/ч

dух - вологозмісту вилученого повітря приймається по Id - діаграмі по сполучення температури t=30,3 і відносної вологості ц=70%

dпр - вологовмісту приточного повітря приймається по параметрах А теплому періоді року по поєднання температури й ентальпії.

м3/год

3.2.3 Повітрообмін по нормативного кратності

З досвіду експлуатації при відсутності інших загально - обмінних систем гарячого цеху повинна бути не менш чим 5 кратним. Отже мінімальна продуктивність:

Lкр = VЧ5 =187,2Ч5=936 м3/год

Де V - внутрішній об'єм приміщення гарячого цеху. Це значення може бути прийняте для холодного періоду року.

3.2.4 Продуктивність приточної системи повинна компенсувати повітря видалення місцевими відсосами

Для гарячого цеху при цьому повинна бути створена розрахунок баланс повітря, для протікання повітря й забруднення повітря в інші приміщення.

Продуктивність приточної системи визначається за формулою:

Lпр = (Lкр+УLмо)Ч( 1-0,15); м3/год

Lпр =936+4400*0,85=4676 м3/год

Де Lмо - продуктивність місцевих відсосів.

Продуктивність зонту від продуктивності 1000 м3/год, кільцевий насос над плитами 2400 м3/ч.

4. Воздухо-обмін інших приміщень

В інших приміщеннях повітрообміни приймаються по нормативній кратності або інших вказівках норм

Даний розрахунок повітрообміну зводиться в повітряний баланс.

Таблиця №1 Повітряний баланс приміщення

Поз.

Найменування приміщення

V м3

кратність

М.О.

Теплий.

Холод.

Пр

Выт

Пр

Выт

Пр

Выт

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1

Обідній зал

767

-

-

-

8844,6

8844,6

1420

14220

2

Миїчна

40,4

4

6

-

161,6

242

161,6

242

3

Холодний цех

151

3

4

-

453

604

453

604

4

Кладова

52

-

2

-

-

104

-

104

5

Щитова

52

-

-

-

-

-

-

-

6

Венткамера

52

-

-

-

-

-

-

-

7

Бухгалтерія

76

1

1

-

76

76

76

76

8

Гардероб

78

2

-

-

156

-

156

-

9

Адміністрація

80

1

1

-

80

80

80

80

10

Гарячий цех

181

-

-

3400

3290,3

3290,3

3659,3

903

11

Кладова 2

81

-

2

-

-

162

-

162

12

Сан вузол 1

19

-

50

-

-

950

-

950

13

Сан вузол 2

23

-

50

-

-

1150

-

1150

14

Сан вузол 3

9

-

50

-

-

450

-

450

15

Сан вузол 3

9

-

50

-

-

450

-

450

5. Конструювання припливних систем

5.1 Припливні системи вентиляції

5.1.1 Обідній зал

Припливна система обіднього залу розміщається в просторі між конструкцією й підвісною стелею. Продуктивність припливних систем перелічена на мінімально необхідний повітрообмін, прийнятий для холодного періоду. Цьому відповідає значення повітрообміну по нормативах для людей, що перебувають у приміщенні.

Приплив забезпечується канальним устаткуванням, розміщеним меж стельовими просторами, габарити вентиляторів приймаються за умовою, що їхня висота не повинна перевищувати 350 мм. Тому що вентилятори перебувають в обслуговуючих приміщеннях, регламентується також рівень шуму від них. У даному випадки рівень звукового тиску, випромінюваний у навколишній простір не повинне перевищувати 55 ДБ. До складу припливних установок входить:

- канальний вентилятор

- зовнішні жалюзійні ґрати з нерухливими жалюзі ;

- клапан з електроприводом і комплектом автоматики закривання, що забезпечує, клапана при вимиканні вентилятора;

- водяний калорифер;

- шумоглушник.

Для запобігання передач вібрації й звуку вентилятор монтується через гнучкі вставки. Все встаткування підбирається по перетині вентилятора й приймається по каталозі «Remak». Воздуховоды вентиляційних систем прийняті з тонколистової оцинкованої сталі й прокладається в потолоч-ном просторі. Як повітророзподільник приймаються тарілчасті клапани (анемостаты) O 200 фірми «ВЕНТС», що дозволяє регулювати витрату повітря й оптимально розподіляти його по приміщенню.

Приєднуються анемостаты до магістральних вентиляційних систем гнучкими гофрованими воздуховодами «Алювент» фірми «ВЕНТС», що дозволяє спростити й прискорити монтажні роботи. Кількість приточных систем підбирається з умови, що на одну систему приймається не більше 1500 /рік. Це забезпечить підбор вентилятора, що задовольняє вимоги габаритів і рівня шуму.

Припливна система даних приміщень розраховується на холодний період. Посилена вентиляція в теплий період забезпечується не організованого припливу за допомогою відкритих світлових прорізів під дією розрядження, що створюється витяжними вентиляторами.

5.1.2 Гарячий цех. Холодний цех

Вентиляційне встаткування даної системи розташовується у вентиляційній камері. Повітроводи виконуються з тонколистової оцинкованої сталі, розміщаються у верхній частині будинку. Як повітророзподільник прийняті ґрати ОРГ із рухливими жалюзі, за допомогою яких можна регулювати витрату повітря й напрямок струменя. Ґрати встановлюються на бічної стінки повітровода. Типорозмір і кількість ґрат піддираються з умови, що швидкість повітря в їхньому живому перетині не повинна перевищувати 3 м/с.

Припливна система даних приміщень розраховується на холодний період. Посилена вентиляція в теплий період забезпечується не організованого припливу за допомогою відкритих світлових прорізів під дією розрядження, що створюється витяжними вентиляторами.

5.2 Витяжні системи

5.2.1 Обідній зал

Витяжні системи обіднього залу розраховуються на мах повітрообмін, якому відповідає витрата повітря розрахований за умовою видалення ізбитків тепла в теплий період.

Видалення повітря вироблятися за допомогою кришних вентиляторів фірми «Syste mair» установлені на покритті.

Повітря в простори між конструкцією покриття й підвісною стелею надходить із обіднього залу через дифузори МВ 315 ПФС фірми «ВЕНТС» за рахунок розрядження повітря створюване кришним вентилятором. Дифузори розміщаються по стелі з урахуванням розміщення повітророзподільників припливних систем і місць де витяжка повинна бути посилена (барна стійка). Це дозволяє оптимально створити повітрообмін у приміщенні. Кількість вентиляторів розраховуються з умови що продуктивність одного вентилятора становить 2000-300 /рік. Включення вентиляторів роздільне що дозволяє східчасто регулювати загальну продуктивність витяжних систем шляхом включення й вимикання окремих вентиляторів

5.2.2 Гарячий цех

Загально - обменні витяжні системи гарячого цеху складаються з осьових вентиляторів типу ОВ фірми «ВЕНТС», розміщених у прорізах зовнішньої стіни. Продуктивність кожного вентилятора 2000-3000 /рік, включаючи роздільне для можливості регулювання загальної продуктивності витяжки. Витяжні вентилятори розміщені у верхній зоні приміщення. Для запобігання надходження зовнішнього повітря в приміщення при не працюючому вентиляторі, зовні вентилятор закривається ґратами із гравітаційними жалюзі.

5.2.3 Холодний цех

Загально - бмінна витяжна вентиляція виконується аналогічно гарячому цеху, внаслідок невеликого повітрообміну приймається один осьовий вентилятор.

5.2.4 Миєчна

Витяжні системи миєчної розраховані на 5-ти кратний повітрообмін та видаляє повітря з верхньої зони приміщення. Працює система від кришного вентилятора підвищеного тиску,який забирає повітря з приміщення крізь повітровод з встановленими на ньому регулюючими решітками ОРГ фірми ВЕНТС. Повітровод виконується з тонко - листової оцинкованої сталі та мають прямокутний розріз.

5.2.5 Гардеробна,сан. вузли

Видалення повітря з цих приміщень виконується при підтримці вісьових вентиляторів ВЕНТС 150 М1 Пресс встановлених в прирізах зовнішніх стін та постачених решітками з гравітаційними жалюзі на зовнішній стороні стіни. Вентилятори гардеробних комплектуються регулятором частоти оберту, котрі дозволяють плавно регулювати їх продуктивність.

Вентилятори сан. вузлів постачаються комплектом автоматики, включає вентилятор датчику руху та виключає його крізь заданий час по таймеру.

5.3 Місцеві відсоси

Система загальної вентиляції для гарячого цеху.

Повітроприємники являють собою зонти над електроприладами, грилями й дверима печі. Кільцевий відсос над плитами й убудований відсос від печі. Зонти над электро-сковородами забезпечуються жировловлювачами.

Повітроприємники з'єднуються з повітроводом за допомогою гнучких гофрованих воздуховодов фірми «ВЕНТС» типу «Алювент». Збірні повітроводи виконуються з тонколистової оцинкованої сталі й мають круглий перетин.

Через покриття повітровід від місцевих відсосів виводиться на дах і приєднується до улиткообразному радіальному вентилятору «Дон вентилятор», що встановлюється на опорні конструкції за допомогою віброізоляції.

воздухообмін вентиляція витяжна система

Размещено на http://www.allbest.ru/


Подобные документы

  • Системи опалення та їх типи. Теплозабезпечення у закладах ресторанного і готельного господарства. Види труб, які використовуються для з’єднання всіх елементів систем опалення. Розрахунок втрат тепла. Системи енергозбереження при опаленні будівель.

    контрольная работа [26,5 K], добавлен 25.06.2014

  • Санітарно-гігієнічне призначення вентиляції, технологічні вимоги. Системи вентиляції та кондиціювання повітря, їх класифікація. Повітрообміни в приміщенні. Системи вентиляції житлових та громадських споруд. Конструктивні елементи вентиляційних систем.

    курсовая работа [2,1 M], добавлен 21.09.2009

  • Розрахункові періоди року: теплий, перехідний й холодний. Параметри зовнішнього та внутрішнього повітря для проектування вентиляції у тваринницьких будинках. Забезпечення оптимального мікроклімату. Вибір схем приточної і витяжної систем вентиляції.

    курсовая работа [224,7 K], добавлен 14.12.2010

  • Проект системи опалення і вентиляції для п’ятиповерхового трьохсекційного житлового будинку у місті Чернігів. Матеріал зовнішніх стін. Тепловий баланс приміщень. Гідравлічний розрахунок системи водяного опалення та вентиляційної системи будинку.

    курсовая работа [189,2 K], добавлен 12.03.2013

  • Теплотехнічний розрахунок системи опалення житлового будинку. Теплофізичні характеристики будівельних матеріалів для зовнішніх огороджуючих конструкцій, визначення теплових втрат. Конструювання системи опалення; гідравлічний розрахунок трубопроводів.

    курсовая работа [382,3 K], добавлен 12.03.2014

  • Призначення опалювальних систем та їх класифікація. Системи водяного опалення з верхнім і нижнім розведенням трубопроводів. Газове та електричне опалення. Залежність втрат тепла будівлею від конструкції огороджень і від матеріалів, з яких вони виконані.

    контрольная работа [22,7 K], добавлен 02.06.2014

  • Теплотехнічний розрахунок товщини огороджуючої конструкції. Визначення тепловитрат приміщеннями будівлі. Конструювання та вибір обладнання теплового пункту. Електричний розрахунок апарату для підігріву води. Визначення розмірів вентиляційних каналів.

    курсовая работа [979,9 K], добавлен 26.11.2013

  • Розрахунок, конструювання плити, визначення навантажень, розрахункова схема. Уточнення конструктивних параметрів поперечного перерізу, визначення площ робочої арматури. Побудова епюри матеріалів, розрахункові перерізи, згинальні моменти другорядної балки.

    курсовая работа [532,8 K], добавлен 19.09.2012

  • Принципи та головні напрямки підбору огороджуючих конструкцій сучасного житлового будинку. Розрахунок тепловтрат приміщень будинку, що проектується. Методика та основні етапи конструювання систем водяного опалення та систем вентиляції житлового будинку.

    контрольная работа [46,6 K], добавлен 13.06.2011

  • Проектування та підбір огороджуючих конструкцій будівлі, розрахунок тепловтрат в приміщеннях, визначення теплової потужності системи опалення. Обґрунтування надходжень шкідливостей у основні приміщення будівлі, аеродинамічний розрахунок повітрообмінів.

    дипломная работа [206,5 K], добавлен 12.05.2012

Работы в архивах красиво оформлены согласно требованиям ВУЗов и содержат рисунки, диаграммы, формулы и т.д.
PPT, PPTX и PDF-файлы представлены только в архивах.
Рекомендуем скачать работу.