Малоповерховий житловий комплекс в приміській зоні

ДИПЛОМНИЙ ПРОЕКТ

на тему:

«МАЛОПОВЕРХОВИЙ ЖИТЛОВИЙ КОМПЛЕКС В ПРИМІСЬКІЙ ЗОНІ»

Довідка

Технічні рішення, прийняті в робочих кресленнях проекту відповідають вимогам екологічних, санітарно-гігієнічних, протипожежних та інших діючих норм і правил, забезпечують безпечну для життя і здоровя людей експлуатацію обєкта, при дотриманні заходів, які передбачені кресленнями.

ЗМІСТ

Вступ

1. Характеристики проекту

2. Архітектурно-будівельний розділ

2.1 Генплан

2.2 Озеленення

2.3 Обємно-планувальні рішення

2.4 Конструкції

2.5 Загальні вказівки до мурування стін

2.6 Технічні вказівки до влаштування монолітних залізобетонних перекриттів

2.7 Вказівки до влаштуваня підлог

2.8 Вказівки до влаштування перемичок

3. Сантехнічний розділ

3.1 Охорона навколишнього середовища

4. Організація забудови території

5. Заходи по охороні навколишнього середовища

6. Охорона пам'яток історії і культури

7. Охорона праці

ВСТУП

З активним розвитком усіх типів споруд, серед яких значне місце належить індивідуальному житлу, усе частіше постає питання щодо уточнення понятійного апарату та термінології саме цього типу. Викладено основні терміни, які використовуються стосовно індивідуальної житлової забудови.

Типологія будівель і споруд - один з найважливіших розділів архітектурної науки. Наявність сформованого термінологічного апарату стосовно певного структурного підрозділу архітектурної науки дозволяє стверджувати про стан його розвитку. Архітектура індивідуального житла у всі часи була найбільш вдячним об'єктом для проектування, залишаючи великий простір для розроблення різних архітектурних тем та композиційних вирішень. Незважаючи на значне поширення в архітектурній практиці саме таких понять, як “індивідуальне житло”, “садибне житло”, межі їх використання поки що чітко не окреслені, а термінологічний апарат залишається ще до кінця не сформованим.

Обговорення проблеми. Історія індивідуального житла бере свій початок майже одночасно із зародженням цивілізації. Як тільки людина отримала можливість проживати окремо від общини, вона одразу цим скористалась, намагаючись робити це і до сьогодні. Звичайно, доводиться шукати компроміс - колись це обумовлювалось питаннями безпеки, зараз - потребою у співіснуванні з суспільством, і у всі часи один з основних компромісів стосувався доступності ресурсів. Усе це призвело до появи великої кількості житлових споруд, які можемо вважати індивідуальним житлом.

Україна не була винятком у цьому історичному процесі і має на своїй території повну палітру цього роду споруд. Однак, разом із іншими країнами, що входили до складу Радянського Союзу, наша держава брала участь у певного роду багаторічному експерименті - знищення індивідуальності у всьому, що безпосередньо відобразилось на архітектурі у вигляді практичного зникнення в архітектурній практиці індивідуального житла як рівноправного типу споруди. Такий тип споруди як виняток залишався лише у селі у вигляді специфічного підвиду сільських хат. Із здобуттям незалежності Україною виявилось, що практику проектування та спорудження індивідуального житла доведеться відроджувати. Разом з цим виникло питання термінології. Що вважати індивідуальним житлом? А що таке садиба? А чи може бути садиба у місті? Радянська термінологія передбачала тільки сільський, або, як виняток, селищний тип індивідуального житла. “Одноквартирні (індивідуальні) будинки та двоквартирні (спарені) можуть бути з квартирами на 1-му поверсі чи у двох рівнях, причому другий поверх може бути влаштовано у вигляді мансарди, тобто з використанням горищного простору …Цей вид будинків застосовують у сільських населених пунктах, частково в невеликих робітничих селищах, на трасах залізничних та автомобільних доріг, нафто- і газопроводів і т. п.” . А що робити з уже існуючим історичним індивідуальним житлом, як його класифікувати? Що, коли існуючі будинки за своїми архітектурними, планувальними та об'ємними характеристиками не вкладаються у ці поняття?

Такі історичні міста, як Львів мають цілі мікрорайони, забудовані індивідуальним житлом. В літературі зустрічається значна кількість термінів, якими позначають такий тип житла: котедж, вілла, особняк, садиба, однородинне житло, резиденція, іноді блоковане житло. Сучасні будівельні норми відносять до індивідуальної житлової забудови такі споруди: одноквартирні, двоквартирні і блоковані житлові будинки висотою до трьох поверхів…, що споруджуються на території України за рахунок коштів індивідуальних забудовників, житлово-будівельних кооперативів, підприємств та установ для подальшого продажу (передачі) своїм робітникам, а також за рахунок інших джерел фінансування, що не залучають централізовані капітальні вкладення. Водночас сучасні дослідники житла, наприклад, доктор архітектури В. Ніколаєнко виокремлює такі різновиди індивідуального житлового утворення: ординарне, рентабельне та утилітарне . Водночас для цих видів індивідуальних житлових утворень він виокремлює такі їх базові форми: садиба, дача, локалітет, фольварк та вілла . Дослідник міського малоповерхового житла Н. Шило у своїй дисертаційній роботі на здобуття вченого звання кандидата архітектури визначає три основні типи малоповерхових будинків з найкращими експлуатаційними показниками, а саме: садибні однородинні будинки, блоковані будинки та будинки із комбінованою об'ємно-планувальною структурою. Водночас у цій роботі запропоновано таку номенклатуру садибних будинків для міського будівництва: для вузьких ділянок, з розширеним складом рекреаційних приміщень, з приміщеннями для підприємницької діяльності, будинок з можливістю збільшення у процесі експлуатації та будинок для споріднених сімей.

Сучасні російські архітектори виокремлюють садибні житлові будинки, найхарактернішими з них визначають одноквартирний будинок з земельною ділянкою та господарськими будівлями. Одноквартирний будинок може бути одноповерховим, мансардним, двоповерховим, з квартирою в різних рівнях. Водночас до категорії садибних відносять і усі види блокованих будинків .

Будинок садибного типу призначено головним чином для будівництва у сільській місцевості та у малих містах . В термінології, що використовується в сучасних українських нормативних документах, застосують термін “одноквартирний житловий будинок (чи котедж)”, водночас не пояснюючи різницю між ними: “Житло I категорії (комерційне) - житло з нормованими нижніми і ненормованими верхніми межами площ квартир та одноквартирних житлових будинків (чи котеджів), які забезпечують рівень комфорту проживання не нижчий за мінімально допустимий” . Водночас існує практика визначення терміна відповідно до місцерозташування споруди. Житлові будинки залежно від місцерозташування на певних земельних ділянках можуть одержати статус: індивідуального житлового будинку (категорія земель житлової й суспільної забудови); садового будинку (категорія земель сільськогосподарського призначення); дачного будинку (категорія земель рекреаційного призначення).

Якщо земельне законодавство України передбачає різний підхід до визначення і класифікації житлових будинків, то будівельні норми відносять перераховані різновиди житла (крім індивідуального жилого будинку) до поняття “сільський садибний будинок” - житловий будинок для однієї родини загальною площею, як правило, до 250 кв. м, розташований на земельній ділянці в сільській місцевості разом зі спорудженнями господарського призначення, садом і городом. Загальною характеристикою всіх перерахованих будинків, віднесених до групового теоретичного поняття “котедж”, є наявність тільки однієї квартири [8].

Одним із найавторитетніших дослідників у сфері архітектури сучасного житла є доктор архітектури Ю. Рєпін. В його роботі “Архітектура житла”, яка побачила світ у 2003 р., так само подано певну класифікацію. Садибний будинок, за термінологією автора - це атрибут сільського житла. Котедж або особняк - переважно міський тип. На відміну від сільської садиби, котеджі майже не мають ділянки або вона дуже мала, оскільки його мешканці не пов'язані із сільськогосподарським виробництвом. Отже, автор визнає, що і котедж, і особняк є фактично садибним житлом, хоча земельна ділянка є дуже малою: “Котедж транспортувався у місто і став основним елементом міської забудови з невеликою земельною ділянкою” . Автор розрізняє такі поняття, як дача і вілла, які він розглядає як сезонне житло, а різняться вони розмірами, комфортом та набором приміщень.

Ще одна дослідниця тематики однородинної архітектури кандидат архітектури Т. Власова - виокремлює у своїй дисертаційній роботі дві групи однородинних міських будинків: садибні будинки (одно-, дво-, чотириквартирні) та блок-квартири (рядові, з терасою та подвір'ям) . Також важливою для уточнення термінології є кандидатська дисертація О. Колодрубської, де автор запропонував нову класифікацію садиб залежно від трудової діяльності, хоча саме дослідження стосується передовсім сільського садибного житла .

Наприкінці огляду літературних джерел треба згадати, як трактує деякі вищенаведені терміни словник архітектурних термінів та інші словники. Отже, котедж - невеликий житловий будинок, часто з усіма зручностями, споруджуваний зазвичай у приміській зоні ; вілла - заміський будинок з садом або парком ; садиба - ділянка землі з розташованими на ній житловим будинком, господарськими будівлями, садом, городом, двором та ін. , особняк - впорядкований невеликий будинок міського типу, призначений для однієї сім'ї .

Висновки

1. Незважаючи не те, що питання термінології стосовно індивідуального житла є предметом дискусій та досліджень, єдиної класифікаційної системи ще не створено. Різні автори пропонують як вихідні дані різні критерії (місцерозташування, форма власності, підпорядкування місцевим органам влади і т. д.). Проте інтенсивний розвиток індивідуального житлового будівництва, зміна форм господарської діяльності багатьох людей, що мешкають в індивідуальному житлі, призводить до появи нових типів споруд, які не можливо “втиснути” в існуючі визначення. Питання уточнення термінології є актуальним завданням сьогоднішньої теорії архітектури.

2. Термінологічна плутанина підсилюється тим, що у сучасну архітектурну теорію охоче вводять слова іншомовного походження (наприклад, “вілла”, “котедж”), синоніми яким можна було б знайти і в українській мові. Тому пропонується застосовувати слова іншомовного походження лише у випадках, коли цей термін є історичним і споруда будувалась саме як споруда з таким визначенням.

3. Проблемою розвитку сучасної термінології є те, що традиційно поняття “садибне житло” ототожнюють у першу чергу із сільським житлом. Проте настав час розширити межі цього поняття. На думку автора, логічним буде застосування такого узагальнювального терміна, як “садибне житло”, і до міського житла. Садиба - це найбільш містка змістова форма, термін, яким можна узагальнити різноманіття понять та визначень стосовно індивідуального житла. Визначення “садиба” можна застосовувати практично до усіх типів індивідуального житла, оскільки пропонується трактувати садибу як споруду з ділянкою землі, що належить власникам споруди. Місцерозташування ділянки (село чи місто) пропонується вважати неістотним для цієї класифікації, тому, відповідно, наявність господарських споруд також є необов'язковою ознакою садиби. Проте, для уточнення поняття можна використовувати терміни сільське садибне житло і міське садибне житло. Садибний будинок не обов'язково мусить бути однородинним. Він може бути призначений для проживання 1-4 сімей.

4. Наступним кроком є визначення підтипів садиби. Для такої класифікації можна вибрати такі критерії:

- тип архітектурно-планувального вирішення (окремо розташовані або блоковані будівлі), оскільки це визначає зонування будинку, набір приміщень, розташування його на ділянці;

- вид господарської (трудової) діяльності (господарський господарсько-підприємницький, господарсько-виробничий, виробничо-підприємницький, репрезентативний типи), оскільки вид діяльності визначає наявність або відсутність допоміжних будівель у комплексі садиби, а відповідно зонування ділянки;

- призначення споруди (постійне чи тимчасове (сезонне) проживання).

1. Характеристика проекту

«Проекту малоповерхового житлового комплексу в приміській зоні».

Державні будівельні норми "Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень" поширюються на проектування нових і реконструкцію існуючих міських і сільських поселень України.

Ці норми обов'язкові для органів державного управління, місцевого і регіонального самоуправління підприємств і установ незалежно від форм власності та відомчого підпорядкування, громадських об'єднань і громадян, які здійснюють проектування, будівництво і благоустрій на території міських і сільських поселень.

Дані норми розраховані на перехідний період - до розробки загальної концепції нормативної бази України в галузі містобудування і капітального будівництва.

При проектуванні поселень України поряд з положеннями цих норм слід також керуватися СанПіНом "Планування і забудова населених місць України", ДБН Б.2.4-1-94 "Планування і забудова сільських поселень", вимогами інших чинних нормативно-інструктивних документів.

Робочий проект житлового комплекс розроблено згідно завдань на проектування, технологічного завдання та діючих нормативних документів.

Проект розроблено для будівництва в районі з наступними кліматичними характеристиками:

Розрахункова зимова температура - - 20 ° С

Швидкісний напір вітру - 50 кг/м²

Вага снігового покриву - 140 кг/м²

Сейсмічність - 6 балів

Житловий комплекс- одноповерхова будівля з мансардним поверхом.

Котедж передбачений для проживаня людей. У склад входить вітальня, камінний зал, спальні, кабінет та санвузли.

Стиль виконання котеджів, як і всього комплексу, - альпійський. Для цього передбачено оздоблення фасадів будинку декоративними ставками.

Відомість робочих креслень основного комплекту дивись таблицю № 1.

Таблиця № 1

2.Архітектурно-будівельний розділ

2.1 Генплан

Малоповерхлвий житловий комплекс в приміській зоні розташований на території прилягаючій до Богородчанського району Івано-Фраківської області поблизу м. Богородчани на трасі Івано-Франківськ - Богородчани.

Проектом розроблено житловий комплекс, благоустрій території з розміщенням автостоянок, магазину, контрольно пропускним пунктом, майданчиками відпочинку. Для зручності автостоянка розташована перед житловими будинками з боку головної дороги.

Вимощення пішохідних доріжок і площадок здійснюється тротуарною плиткою, автостоянок і проїздів - асфальтобетоном.

Освітлення території передбачено декоративними світильниками, передбачено встановлення відпочинкових лавок і декоративних урн для сміття.

В окремій частині житлового комплексу передбачено встановлення спеціальних контейнерів для сміття.

2.2 Озеленення

Ділянка зелених насаджень на внутрішньо квартальній забудові території складається з:

ділянки озеленення біля житлових будинків;

насадження дерев і кущів на вулицях та проїздах;

захисні смуги біля автостоянок, магазинів, господарських приміщень.

Проектом передбачено озеленення прилеглої території та самого житлового комплексу.

2.3 Об'ємно - планувальні рішення

Будівля, двоповерхова з мансардним поверхом.

На першому поверсі запроектовано тамбур, кухня, коридор, с/в, камінний зал, вітальня.

На другому поверсі запроектовані дві спальні, коридор, дві ванних кімнати, балкон, кабінет

2.4 Конструкції

На основі даних інженерно-технічних вишукувань фундаменти запроектовані із збірних залізобетонних паль по с. 1.011.1-10, та монолітного залізобетонного ростверку. За основу фундаментів прийнято гальковий, а також глиняний грунт. Підземні води виявлені на відмітці 242,7-242,4 м. Підземні води по відношенню до бетону нормальної щільності - неагресивні.

Внутрішні стіни із рядової повнотілої цегли по ГОСТ 530-80/1. Перемички над прорізами в стінах і перегородках - збірні залізобетонні по серії 1.038.1-1

Сходові клітки: марші залізобетонні по серії 1.151.1-7 в.1, сходові площадки по серії 1.152.1-8 вип.1.

2.5 Загальні вказівки по муруванню стін

1. При виконанні робіт керуватися загальними вимогами СНІП ІІ-22-88, '' Кам'яні і армокомяні конструкції", СНІП І І І - 4 - 80.

2. Матеріали для биконання кладки повинні відповідати вимогам відповідних ГОСТ чи ТВ, вказаних у проекті. Відхилення від цих вимог можуть суттєво понизити експлуатації якості споруд і економічну ефективність приміщення полегшеної кладки.

3. Шви в кладці стін повинні бути щільно заповнені розчином.

Потрібно звернути особливу увагу на необхідність щільного захисту теплоізоляційних шарів від затікання води по периметру віконних, дверних і других прорізів в рівні обрізів, карнизів і підвіконників необхідне влаштування зливів, захисних дашків та ін.

4. При перервах в процесі виконання кладки стіни потрібно накривати толем і. тп. не допускаючи зволоження утеплювача

5. В процесі робіт необхідно строго контролювати якість утеплювача Його укладання і зберігання повинно виконуватися у відповідності з вимогами стандартів і технічних умов, виключаючи можливість зболоження і пошкодження утеплювача; влаштування в стінах утеплювача, який не відповідає цим вимогам заборонясться.

7. При утепленні зовнішніх стін закласти утеплювач товщиною 50мм

8. При утепленні зовнішніх стін користуватися серією 2.130 - 8. вип 0.1. -85.

2.6 Технічні вказівки та вимоги до влаштування монолітних залізобетонних перекриттів

1.Монолітні залізобетонні конструкції запроектовані з важкого бетону..

2. До моменту розібрання опалубки, міцність бетону конструкцій, повинна бути не менше 80 % від проектної.

3.Всі роботи по виготовленню монолітних залізобетонних конструкцій виконувати у відповідності до вимог СНиП 3.03.01-87. Підготовлена до бетонування опалубка, та змонтована арматура конструкцій, підлягає прийманню зі складанням актів огляду, при участі виконавця технічного нагляду та авторського нагляду.

Укладання бетонної суміші в конструкція виконувати з обов'язковим ущільненням при допомозі вібраторів.

При бетонуванні конструкцій вести постійний контроль якості бетону, шляхом забивки та випробування контрольних кубів для кожного типу конструкцій.

7. При виготовлені монолітних залізобетонних конструкцій в зимових умовах, дотримуватись норм СНиП 3.03.01-87.

8. Відхилення в розмірах залізобетонних монолітних конструкцій, повинні бути не більше вказаних в проекті.

9.Всі несучі монолітні конструкції підлягають прийманню зі складенням відповідних актів.

10. Бетонування конструкціій, виконувати без перерви та робочих швів.

2.7 Вказівки по влаштуванню перемичок

1. Укладку перемичок проводити на пластичному розчині марки 50 з ретельним заповненням вертикальних швів між брусками. Товщина горизонтального шва 15 мм.

Через петлі або отвори для підйому перемичок пропустити провід Ш4 ВІ, і зв 'язати бруски в двох місцях замкнутими хомутами.

Посилені перемички укладати з боку опирання несучих конструкцій.

Над отворами 300? l ? 600 в стінах і перегородках влаштувати армоцегляні перемички із Ш 10 А І з опиранням по 250 мм з кожної сторони прорізу в цементному розчині.

Арочні напівциркулярні перемички викладаються по опалубці з цегли на ребро. Кладку таких перемичок вести з двох боків по напрямку до середини, з цегли М100 на розчині М50 з клиноподібними швами, товщиною 5 мм в нижній частині перемичок.

2.8 Вказівки по влаштуванню підлоги

Типи підлоги прийняті згідно технологічних вимог по СНіП 2.03.13-88

Підлогу потрібно встановлювати на грунтах, які виключають можливість деформацій підлоги - торф, родючі грунти, насипні грунти з органічними включеннями ( опилками, стружками і.т.д.) в основі під підлогу не допускаються.

Роботи по влаштуванню кожного елемента підлоги повинні проводитисьпісля закінчення будівельних і монтажних робіт, при виконанні яких ці елементи можуть бути пошкоджені.

Для утеплення підлоги, встановленої по грунту, укласти по основі під конструкцію підлоги на ширину 1,5 м від зовнішніх стін шар керамзиту товщиною 0,2 м.

Ухили підлоги на перекриття створювати за рахунок цементно-піщаної стяжки, а підлоги на грунті - плануванням грунту основи, причому товщина підсипаючого шару повинна бути однаковою по всій площі приміщення.

Рівень підлоги в приміщеннях з дією на підлогу води : ( душові, переддушові, вмивальні, санвузли ) повинні бути на 20мм нижче рівня незволожуваних покрить суміжних приміщень.

Примикання підлоги до стін і перегородок, трапів виконати по деталях серії 2.244-1 в. 3 в залежності від конструкції підлоги і конструкції стін і перегородок.

Підлогу виконувати згідно СНіП 3.04.01-87.

При влаштуванні покриття мозаїчної підлоги застосовувати скляні прожилки з полоси 25x4

В мокрих приміщеннях ( душових ) гідроізоляцію завести на стіни на 300мм, плінтус керамічний на 300мм.

Технiчнi рiшення, якi прийнятi в робочих кресленнях, вiдповiдають вимогам екологiчних, санiтарно - гiгiєнiчних, протипожежних та iнших дiючих норм i правил i забезпечують безпеку для життя i здоров'я людей та експлуатацію об'екта при дотриманнi заходiв, передбачених робочими кресленнями.

2.9 Вказівки по антикорозійному захисту

Антикорозійний захист будівельних конструкцій виконано у відповідності із БНіП 2.03.11-85 “Захист будівельних конструкцій від корозії”, БНіП 3.04.03-85 “Захист будівельних конструкцій від корозії. Правила виконання і приймання робіт”.

Антикорозійний захист всіх металевих частин, що входять в склад зварювальних зєднань (закладні деталі з анкерами і зєднувальними накладками в збірних залізобетонних виробах), а також анкерні зєднання панелей перекриття і покриття передбачений у відповідності з п.5.16 БНіП 2.03.11-85. Подальший захист стальних елементів зварювальних зєднань виконувати цементно-піщаним розчином товщиною не менше 20 мм із врахуванням вказівок БНіП 2.03.11-85. Виконання антикорозійних заходів повинно обовязково оформлятись спеціальними актами на приховані роботи.

Зварювання оцинкованих труб водопроводу повинно виконуватися в середовищі вуглекислого газу.

3. Сантехнічний розділ

Сантехнічною частиною проекту вирішується водопостачання, каналізація, теплопостачання, вентиляція і житлового. Розділ проекту виконаний на основі завдання на проектування, діючих норм, інженерних вишукувань та інших частин проекту.

3.1 Водопостачання та каналізація

Холодне та гаряче водопостачання.

Водопостачання житлового комплексу від існуючого водопроводу діаметром 200мм. Необхідний тиск води становить 21м.

Під'єднання проектного водопроводу до існуючого через запірну арматуру. Зовнішнє пожежогасіння з витратою 15 л/с передбачається від двох пожгідрантів, що розміщаються в проектуючих водопровідних колодязях.

Водопровід вводиться в приміщення насосної. Ввід водопроводу герметизується згідно креслень комплексу 7373-3. На вводі водопроводу встановлюється крильчатий лічильник холодної води діам. 20 з обвідною лінією на пожежогасіння з засувкою з електроприводом.

Внутрішній магістральний водопровід і стояки запроектовані із стальних оцинкованих труб. В санвузлах, душових, трубопроводи системи холодного та гарячого водопостачання виконати із поліпропіленових труб. Трубопроводи прокладаються в конструкції підлоги,частково над підлогою, і ізолюються матеріалами.

Гаряча вода передбачається для господарсько-питних і виробничих потреб, санвузлів, душових і допоміжних та технологічних приміщень. Джерелом гарячого водопостачання служить індивідуальні нагріні котли, в якій відбувається приготування гарячої води.

Каналізація

Скид побутових стічних вод від душових та санвузлів житлового комплексу передбачено в існуючу каналізацію. Каналізація запроектована загально сплавна. Відвід виробничих стічних вод відбувається підключенням в мережу зовнішньої побутової каналізації. На випуску встановити жиро уловлювач .Випуски каналізації герметизуються згідно комплексу 7373-3.

Внутрішня каналізація запроектована із пласмасових каналізаційних труб.

Трубопроводи прокладаються в конструкціях стін та підлоги. На каналізаційних стояках передбачено ревізії.На поворотах системи каналізації передбачено прочистки. Після монтажу системи каналізації необхідно перевірити стики на щільність та герметичність.

4. ОРГАНІЗАЦІЯ ЗАБУДОВИ ТЕРИТОРІЙ

1. У межах населених пунктів здійснюється комплексна забудова, як правило, компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, груп житлових будинків, а також будівництво на окремих майданчиках (земельних ділянках).

2. Територія, яка визначається для розміщення кварталіз житлово-цивільного, виробничого, комунально-складського, іншого призначення, повинна відповідати вимогам державних будівельних, санітарних, пожежних норм, екологічним вимогам згідно із законодавством України.

3. Вибір територій для розміщення житлового, соціально-побутового, виробничого, інженерно-транспортного будівництва як на окремих майданчиках, так і при комплексній забудові провадиться на підставі генеральних планів населених пунктів, схем планування територій сільських рад, іншої містобудівної документації.

4. У випадку відсутності в існуючих межах населеного пункту вільних територій для кварталів житлово-цивільного будівництва на територіях, прилеглих до населеного пункту, визначаються території для цього будівництва на підставі генеральних планів, відкоригованих до цього в установленому порядку, за рішенням відповідних місцевих рад.

Місцеві органи містобудування та архітектури готують матеріали щодо розміщення кварталів житлово-цивільного будівництва, виробничого, комунально-складського, іншого призначення для розгляду їх місцевими державними адміністраціями із залученням відповідних структурних підрозділів, органів державного нагляду, органів місцевого самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі. З метою спрощення процедури розгляду цих питань створюється комісія.

5. У випадках, передбачених Законом України „Про архітектурну діяльність", розміщення та проектування об'єктів містобудування рекомендується здійснювати переважно на конкурсній основі згідно з Порядком проведення архітектурних та містобудівних конкурсів, затвердженим постановою Кабінету Міністрів України від 25.11.99р. № 21 >7.

6. У районах і містах обласного значення при відсутності планувальних матеріалів та в залежності від рішення органів місцевого самоврядування про право інвестора на проведення проектних робіт, або документа про його право на власність чи оренду земельної ділянки, для вирішення питань щодо вибору земельних ділянок під будівництво утворюються постійно діючі комісії, до складу яких входять відповідно:

- заступник голови районної державної адміністрації (заступник міського голови з питань діяльності виконавчих органів ради) - голова комісії, представники районних (міських) землевпорядних, природоохоронних, санітарних органів, управлінь (відділів) містобудування та архітектури, державного пожежного нагляду, органів місцевого самоврядування, власників, користувачів (орендарів) землі.

7. У разі необхідності до роботи комісій залучаються представники органів охорони культурної спадщини та інших служб, вказаних в додатку 8 цих Правил. Склад комісії і положення про неї затверджуються:

- в районах - головою районної державної адміністрації;

- у містах обласного значення - міським головою.

Результати роботи комісії оформляються актом з відповідним висновком про придатність земельної ділянки для будівництва, її розміри, умови відведення та компенсації згідно із законодавством. В акті вказуються дані про склад земельних угідь, опис рельєфу, наявність зелених насаджень, шляхів, будівель та споруд, тип грунтів, рівень ґрунтових вод, наявність і потужність інженерних комунікацій, необхідність знесення існуючих будівель, вимоги щодо забезпечення санітарної, пожежної, екологічної безпеки тощо.

8. Акт вибору майданчика для будівництва, який передбачається для відведення, складається місцевими органами містобудування та архітектури у чотирьох примірниках і підписується всіма членами комісії (дивись додаток № 8).

9. Примірники акта обов'язково надсилаються:

- у районах - відповідній місцевій раді та районній державній адміністрації;

- у містах обласного значення - виконавчому комітету міської ради.

До акта вибору майданчика для будівництва обов'язково додається необхідний графічний матеріал, який є невід'ємною частиною і підписується представниками землевпорядного, архітектурного органу, відповідного органу місцевого самоврядування, землекористувачем та виконавцем робіт.

За результатами роботи комісії відповідна рада приймає рішення про розробку детального плану, проекту забудови (проекту реконструкції) або про погодження місця розташування конкретного об'єкта (дивись додаток № 4). Позитивне рішення про погодження місця розташування конкретного об'єкта одночасно дозволом на збір вихідних даних для проектування і розробку проектно-технічної документації на будівництво.

10. Розробка проекту замовляється підприємству при відділі містобудування та архітектури районної державної адміністрації (управлінні містобудування та архітектури виконавчого комітету міської ради) або іншим юридичним та фізичним особам, які мають ліцензії на проведення відповідних. робіт.

Умови і строки розробки проекту визначаються договором, укладеним замовником з виконавцем робіт.

11. Після погодження проекту забудови масиву з районними (міськими) землевпорядними, архітектурними та природоохоронними органами, службами державного пожежного нагляду, обласної державної автоінспекції, обласним управлінням земельних ресурсів, проведення експертизи проекту та позитивного висновку управління містобудування та архітектури обласної державної адміністрації він подається на розгляд і затвердження відповідній сільській, селищній, міській раді.

Порядок надання у постійне користування земельних ділянок та порядок погодження питань, пов'язаних із вилученням (викупом) земельних ділянок визначається Земельним кодексом України (статті 123 і 151).

12. Після затвердження проекту, згідно з діючим законодавством, здійснюється винесення меж відповідної земельної ділянки в натуру.

13. Функції замовника на будівництво інженерної інфраструктури, інженерної підготовки території, вулиць та доріг, окремих будівель виконавчий орган місцевої ради, у випадку делегування йому таких повноважень відповідною радою, може виконувати безпосередньо або делегувати на конкурсній основі генеральній будівельній організації (підрядній організації) або підрядним організаціям, у порядку, встановленому законодавством. Будівництво окремих індивідуальних будинків на території комплексної забудови може здійснюватись генеральним підрядником або індивідуальними забудовниками на підставі дозволу на будівництво.

14. Рішення органів місцевого самоврядування щодо організації комплексної забудови території для розташування об'єктів містобудування загальнодержавного значення (забезпечення виконання владних функцій тощо) приймаються з урахуванням техніко-економічних обґрунтувань, затверджених Кабінетом Міністрів України, а регіонального значення - обласною державною адміністрацією.

15. Дозвіл на будівництво об'єкта містобудування в межах визначеної території, який був раніше наданий окремим забудовникам до прийняття рішення про організацію комплексної забудови, може бути скасовано або змінено лише за згодою забудовника органом, який надавав дозвіл.

16. Розмір коштів інвесторів, що залучаються на пайових засадах до упорядкування території комплексної забудови, визначається у вихідних даних на проектування і не повинен перевищувати граничного розміру, встановленого постановою Кабінету Міністрів України від 30 12 2000р. №1930.

17. Майнові права на збудовані об'єкти містобудування визначаються договорами між замовником та інвестором у встановленому законом порядку.

18. Регулювання земельних відносин при комплексній забудові здійснюється відповідно до земельного законодавства.

19. Проектування, будівництво, приймання в експлуатацію закінчених будівництвом окремих будинків і споруд на території комплексної забудови здійснюються відповідно до укладених договорів між замовником та інвестором у порядку, встановленому законодавством.

20. Земельні ділянки державним (комунальним) підприємствам, установам, організаціям та фізичним особам для містобудівних потреб надаються за рішенням відповідних органів місцевого самоврядування у відповідності з погодженим та затвердженим генеральним планом або іншою містобудівною документацією згідно із Земельним кодексом України та діючими нормативно-правовими документами і положеннями (дивись додаток № 5).

21. Державні (комунальні) підприємства, установи, організації та фізичні особи звертаються до органу місцевого самоврядування, на території якого знаходиться дана земельна ділянка, із заявою (клопотанням) про отримання дозволу на розміщення на ній об'єктів будівництва.

До заяви додаються:

техніко-економічне обґрунтування забудови відповідної земельної ділянки, включаючи розрахунки потреб в інженерно-транспортному забезпеченні; довідка про реєстрацію підприємства на відповідній території, титульний список або довідка про фінансування будівництва.

На підставі документів, зазначених в пункті 5.14 цих правил, місцевий орган містобудування та архітектури готує комплексний висновок щодо відповідності запропонованого будівництва містобудівній документації та державним будівельним нормам із залученням землевпорядної та інших зацікавлених служб, визначених в пункті 5.6.

22. Для об'єктів, що розміщуються в зоні охорони пам'яток історії та культури національного значення, об'єктів підвищеної екологічної небезпеки, а також тих, що визначені розпорядженням голови обласної державної адміністрації від 02.02.2000р. № 61 (дивись додаток № 9) обласні санітарно-епідеміологічна служба, управління земельних ресурсів, територіальне управління Держнаглядохоронпраці, обласне управління державної пожежної охорони головного управління МВС України, обласне державне управління екології та природних ресурсів, управління містобудування та архітектури, органи охорони культурної спадщини обласної державної адміністрації надають окремо свої висновки на підставі заяви замовника.

23. Розгляд питань, пов'язаних з вибором та вилученням ділянок під будівництво для державних (комунальних) підприємств, установ, організацій у районах та містах обласного значення здійснюється комісією у складі, вказаному в п.5.6 цих правил і представників районних (міських) служб державної енергопостачальної компанії, водопровідно-каналізаційного та газового господарства, районного (міського) вузла зв'язку, цивільної оборони, відділення державної автоінспекції, генеральної проектної організації та замовника. До складу комісії може бути залучено також представників інших служб.

24. Громадяни мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок права державної або комунальної власності в таких розмірах:

25. а) для ведення фермерського господарства - в розмірі земельної частки (паю), визначеної для недержавних сільськогосподарських підприємств, розташованих на території сільської, селищної, міської ради, де знаходиться фермерське господарство;

б) для ведення особистого селянського господарства - до 2 гектарів;

в) для ведення садівництва -- до 0,12 гектара;

г) для будівництва і обслуговування житлових будинків у сільських населених пунктах - до 0,25 гектара, в селищах - до 0,15 гектара, в містах - до 0,1 гектара;

д) для індивідуального дачного будівництва до 0,1 гектара;

є) для будівництва індивідуальних гаражів - до 0,01 гектара.

26. Продаж земельних ділянок для містобудівних потреб несільськогосподарського призначення у власність юридичних осіб та громадян із земель права державної або комунальної власності для здійснення підприємницької діяльності або понад норму безоплатної приватизації (для будівництва житлових будинків, гаражів, дачних будинків) здійснюється місцевими державними адміністраціями або сільськими, селищними, міськими радами в межах їх повноважень за місцезнаходженням земельної ділянки з дотриманням вимог Земельного кодексу України.

27. На земельні ділянки, які пропонуються для продажу відповідною місцевою радою або районною державною адміністрацією, землевпорядні служби складають технічні паспорти, що містять відомості про місцезнаходження, площу та єдині умови і обмеження щодо її використання. Зазначені відомості про єдині умови і обмеження щодо її використання визначаються з участю органів містобудування та архітектури районної державної адміністрації у двотижневий термін після повідомлення органом у справах земельних ресурсів про підготовку технічного паспорта земельної ділянки для подальшого продажу.

28. Фізичні та юридичні особи мають право за письмовою заявою одержувати від органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування інформацію про правовий статус, допустимі види забудови окремої земельної ділянки.

29. Відділи містобудування та архітектури районної державної адміністрації (виконавчих комітетів міських рад), надають інформацію протягом одного місяця віддати звернення. Надання інформації про правовий статус, допустимі види забудови та іншого використання земельних ділянок, єдині умови і обмеження забудови окремої земельної ділянки здійснюється без наявності дозволу на будівництво та згоди власника або користувача зазначеної земельної ділянки.

30. Відповідно до отриманої інформації фізичні та юридичні особи мають право виконувати передпроектні роботи (ескізні, пошукові, концептуальні).

31. Виконання передпроектних робіт здійснюється державними (комунальними) підприємствами, установами та організаціями за договором із зацікавленою особою.

Юридичні особи та громадяни, які зацікавлені в купівлі земельних ділянок із земель державної та комунальної власності для здійснення підприємницької
діяльності або для будівництва житлового, дачного будинку, гаражу понад норму безоплатної приватизації, визначеної Земельним кодексом України, подають відповідно до районної державної адміністрації або до відповідної сільської, селищної, міської ради клопотання встановленого зразка.

32. Місцева державна адміністрація або сільська, селищна, міська рада у місячний строк від дня надходження клопотання приймає рішення щодо продажу земельної ділянки або відмову в ньому, а якщо здійснюється продаж нової земельної ділянки рішення з цього питання приймається після розроблення землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки, та визначення органами містобудування та архітектури єдиних умов та обмежень щодо її використання. Органи влади можуть відмовити у продажу земельної ділянки у випадках, встановлених законодавством.

Рішення місцевої державної адміністрації, сільської, селищної, міської ради є підставою для укладання договору купівлі-продажу земельної ділянки.

Організація купівлі-продажу земельних ділянок здійснюється у відповідності з чинним законодавством.

Договір купівлі-продажу земельної ділянки підлягає нотаріальному посвідченню і є підставою для оформлення відповідного державного акта на право власності на цю земельну ділянку та її державної реєстрації. Оплата вартості земельної ділянки може здійснюватися за згодою сторін із розстроченням платежу. Державний акт на право власності на землю видається покупцеві за умови оплати вартості придбаної ним земельної ділянки.

З метою продажу земельної ділянки на умовах аукціону або конкурсу проводяться земельні торги. Форма проведення земельних торгів визначається відповідною радою або місцевою державною адміністрацією.

Земельні торги (аукціон, конкурс) проводяться у порядку, встановленому законом.

Відведення земельних ділянок, оформлення державних актів на право власності чи користування земельною ділянкою здійснюється відповідно до Земельного кодексу України на основі проекту відведення земельної ділянки.

33. Надання земельної ділянки, що перебуває у власності або у користуванні, яку місцева рада передбачає продати або надати іншим способом, може бути здійснене лише після вилучення її у попереднього землекористувача відповідно до вимог діючого законодавства.

34. Право власності на землю або користування наданою земельною ділянкою виникає після одержання документа, що посвідчує це право. Приступати до використання земельної ділянки, в тому числі на умовах оренди, до встановлення меж цієї ділянки в натурі і одержання документа, що посвідчує право власності або право користування землею, забороняється.

Висновок

Одночасно з ростом попиту , одним з важливих факторів такого будівництва являється розвиток інфраструктури приміських територій, будівництво нових типів індивідуальних будинків, використання новітніх будівельних технологій, сучасних засобів інженерного забезпечення, додаткове будівництво об`єктів соціально-побутового призначення , гармонійне поєднання природніх ландшафтів та сучасної забудови.

У межах населених пунктів здійснюється комплексна забудова, як
правило, компактними масивами у вигляді кварталів, мікрорайонів, групжитлових будинків, а також будівництво на окремих майданчиках

Розміщення житлових будинку виконано із врахуванням норм для нового будівництва, перспективного будівництва на суміжних ділянках в увязці з генпланом мікрорайону. Орієнтація проектованих будинків прийнята оптимальною з врахуванням пануючого напрямку вітрів, нормованої інсоляції і містобудівельної ситуації, що склалася на даній ділянці.

5. Заходи по охороні навколишнього середовища

Розділ розроблений у відповідності до таких нормативних документів:

– ДБН А.2.2-3-2004

– ДБН 360-92**

– Посібник до СНиП 1.02.01-85

– Санітарні правила по охороні атмосферного повітря населених пунктів, 1989 р.

Заходи по недопущенню і зменшенню впливу запроектованого об'єкту на навколишнє середовище.

Приміщення магазину не має негативного впливу на навколишнє середовище. Опалення магазину передбачається локальне від дахової котельні .

Водопостачання з міських водогонів, каналізаційні стоки виводяться через існуючі мережі на очисні споруди.

Ділянка повністю благоустроюється з влаштуванням під'їзних шляхів з штучної бруківки і асфальтобетону. Запроектована площадка для сміттєконтейнерів з огорожею.

Для харчових відходів передбачено окремий контейнер з кришкою.

6. Охорона памяток історії і культури

На території будівельного майданчика і суміжних територіях немає памяток історії і культури. Торговий центр запроектований в стилі функціонального призначення з використанням мотивів міської архітектури .

7. Охорона праці

Даний розділ проекту розроблений на основі нормативних документів з питань охорони праці, вимог ДБН, правил техніки безпеки і ПУЕ.

На території будівництва передбачені такі інженерні мережі: водопровід, каналізація, газопровід, електромережі.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог проектом передбачені заходи по озелененню: посадка саджанців дерев.

Заходи по техніці безпеки і охороні праці в умовах реконструкції проводяться по двох напрямках:

По запобіганню від небезпеки робочих і ІТП будівельно-монтажних організацій,

Те ж саме, робочих і ІТП, при роботі торгового центру, монтажі інженерного обладнання.

Перед початком земляних робіт на місце будівництва необхідно викликати представників зацікавлених служб відповідних інженерних комунікацій, що можуть опинитись на місці будівництва і виконати вказівки цих служб по охороні комунікацій.

Земляні та інші роботи починати тільки після прийняття всіх необхідних заходів для попередження нещасних випадків, що можуть виникнути внаслідок пошкодження підземних і надземних мереж.

У випадку виникнення в ході робіт по будівництву непередбачених ситуацій (аварійний стан конструкцій, аварії на існуючих трубопроводах, тепло- або газопроводах, витік газу, води і т.п.), які можуть створити небезпеку для працюючих, роботи повинні бути призупинені до їх усунення, при цьому припинення робіт оформляється актом.

Небезпечні зони при будівництві повинні бути надійно обгороджені і позначені. Попереджуючі знаки повинні бути помітні як вдень, так і вночі.

При транспортуванні будівельних матеріалів на територію будівництва необхідно додержуватись «Правил дорожнього руху», затверджених МВС України і «Правил ТБ для підприємств автомобільного транспорту».

Передбачається влаштування вентиляції, опалення та освітленості центру торгівлі, які виконуються у відповідності з діючими нормами і правилами з питань охорони праці.

Основними споживачами електроенергії є електроприймачі технологічного та сантехнічного обладнання та світильники штучного освітлення.

Електричне освітлення приміщень корпусу виконується з дотриманням норм і вимог ДБН В.2.5-28-2006(Природне і штучне освітлення).

Світлотехнічний розрахунок виконується методом питомої потужності з забезпеченням нормованої освітленості робочих місць в залежності від розряду зорових робіт.

Все електрообладнання підлягає заземленню приєднанням до заземлюючих пристроїв. Для захисту від небезпечних струмів витоку в електричних мережах передбачається установка пристроїв захисного відключення (ПЗВ).

Теплопостачання будівлі передбачається від проектованої дахової котельні.

Опалення і вентиляція виконані відповідно до вимог СНиП 2.04.05-91*, ДБН В.2.2-9-99.

Система опалення в торговельних залах і складах передбачається:

повітряне опалення суміщене з традиційним - черговим;

в офісних приміщеннях опалення центральне з нагрівальними приладами типу «PURMO С».

Вентиляція приміщень прийнята припливно-витяжна з природним та механічним збудженням

При проектуванні торгового центру враховані всі правила і норми для забезпе-чення допустимих рівнів шуму і вібрації, які утворюються при роботі вентиляційного обладнання.

Захист від шуму передбачений згідно ГОСТ 12.1.003-76.

Для зниження аеродинамічного і механічного шуму до нормативних значень передбачається:

установка імпортних малошумних вентиляторів;

зєднання повітропроводів з вентобладнанням через гнучкі вставки;

установка шумогасників;

вентустановки встановлюються в окремих приміщеннях.

Джерелом водопостачання є існуючий міський водопровід.

Система водопостачання роздільна - господарсько-питного і протипожежного призначення, також буде передбачена система каналізації: побутова і дощова.

Проектом буде передбачена механізація трудомістких процесів, а саме:

електричні пересувні підйомники;

дротяні кошики-візки, що використовуються покупцями в торговельних залах.

Для забезпечення санітарно-гігієнічних вимог для працюючих в торговому центрі передбачені гардеробні, душові, вбиральні.

Додаток 2

Міністерство освіти і науки України

ІВАНО-ФРАНКІВСЬКИЙ

Університет права імені короля данила галицького

ЗАВДАННЯ

на кваліфікаційний проект

студента ____курсу денної форми навчання за спеціальністю «Містобудування»

^{(Прізвище, ім'я, по-батькові)}

1. Тема роботи_____________________________________________

2. Вихідні матеріали_______________________________________

3. Місце будівництва________________________________________

4. Вимоги до ділянки, території______________________________

5. Основні групи приміщень_________________________________

6. Конструктивна схема споруди і матеріали основних конструктивних елементів __________________________________________

7. Склад проектних матеріалів: креслення з вказаними масштабами, макет, пояснювальна записка________________________________________

8. Нормативні документи (ДБН)_____________________________

9. Основні контрольні терміни виконання проекту:

- видача завдання;

- затвердження ескізу і композиція креслень на планшетах (підрамниках);

- пояснювальна записка;

- завершення проекту.

Керівник проекту _____________________

Консультанти: з конструкцій____________

інженерних комунікацій________________

економіки____________________________

№№ п/п	Погоджуючі установи та юридичні особи	Де знаходиться
	А. Містобудівельні та об'ємно-планувальні рішення
1	Районний архітектор	Альбом
	Б. Інженерні мережі і споруди
1	Яремчанський РЕМ
2	Надвірнянське УЕГГ	Альбом