Технологія підготовки стелі під фарбування вапняними сумішами

15

Тема: Технологія підготовки стелі під фарбування вапняними сумішами

ЗМІСТ

1. Загальні відомості про фарбування вапняними сумішами

2. Інструменти для малярних робіт

3. Підготовка під вапняне фарбування

4. Організація робочого місця

5. Правила техніки безпеки при виконанні малярних робіт

Використана література

1. Загальні відомості про фарбування вапняними сумішами

Вапняними сумішами фарбують внутрішні і зовнішні обштукатурені, кам'яні і дерев'яні (лише тимчасові будинки, комори, склади, паркани) поверхні. Фарбувати ними металеві поверхні не можна, оскільки вапно спричинює підвищену корозію металу.

Для фарбування поверхонь вапняними сумішами застосовують тільки лугостійкі пігменти, а саме: природні -- вохру, сієну, мумію, сурик залізний; штучні -- сажу, оксид хрому, ультрамарин.

Після нанесення на поверхню суміші вапняна плівка починає тужавіти (тверднути), поступово перетворюючись на каменеподібну речовину. Цей процес водночас відбувається у двох напрямах. Гашене вапно (Са(ОН)₂), яке є в'яжучим фарбувальної суміші, реагує з вуглекислим газом (СО₂) повітря (карбонізується) і переходить у вуглекислий кальцій: Са(ОН)₂ + СО₂ = СаСО₃ + Н₂О. Ця реакція може відбуватися лише за умови, якщо на поверхні є достатня кількість води. З іншого боку, спостерігається висихання і кристалізація гашеного вапна, яке у тому самому вигляді залишається на поверхні. Слід пам'ятати, що чим краще пройде карбонізація вапна, тим міцнішою і довговічнішою буде фарбова плівка. Це пояснюється високою адгезією вуглекислого кальцію на поверхні, тобто здатністю міцно зчіплюватися з нею.

Тому поверхню перед фарбуванням добре змочують водою, а у вапняні суміші, особливо влітку, добавляють солі, які сприяють гігроскопічності фарбової плівки (сіль кухонну, галуни, хлорид кальцію тощо). Кількість солі у суміші може бути не більше ніж 7 % маси вапна.

Склад вапняної фарбувальної суміші

(на 10 л суміші)

Вапняне тісто 3,0--3,5 кг

Сіль кухонна 100 г

Пігменти До заданого

кольору

Вода До 10 л

Спосіб приготування. Вапняне тісто розводять у 4--5 л води. Окремо в 1 л розчиняють сіль. Розчин солі вливають у вапняне молоко і суміш перемішують. Окремо у воді замочують пігменти і поступово добавляють їх у фарбувальну суміш, періодично перевіряючи її колір сухою пробою. Перед використанням у суміш доливають воду до об'єму 10 л і проціджують крізь сито.

Вапняну фарбувальну суміш, яка дає на поверхні міцну плівку, можна приготувати також з грудкового негашёного вапна, до якого добавляють оліфу (не більш як 8 % маси вапна).

Склад вапняної фарбувальної суміші з оліфою

(на 10 л суміші)

Вапно грудкове негашене ,2--1,5 кг

Оліфа 60--120 г

Пігменти До заданого

кольору

Вода До 10 л

Спосіб приготування. Грудкове вапно, перемішуючи, гасять у 4--5 л води. У період найбільш інтенсивного «кипіння» вапна добавляють оліфу. До емульсії, що утворилася, добавляють пігменти, попередньо замочені у воді, і воду до об'єму 10 л. Готову суміш проціджують.

Вапняні суміші наносять на поверхню вручну або фарбопультом.

Вручну фарбують по заздалегідь підготовленій поверхні маховими або рогожевими щітками. Остаточно розтушовують так само, як і при всіх інших видах фарбування: на стелях -- уздовж світла, що падає, а на стінах -- зверху вниз.

Фасади після попередньої підготовки починають фарбувати зверху. Це найкраще робити в похмуру вологу погоду. У спеку цю роботу починають з другої половини дня після інтенсивного змочування поверхні водою. У фарбувальну суміш обов'язково добавляють сіль.

Тимчасові дерев'яні будинки і паркани фарбують рогожевими щітками, розтушовуючи фарбувальну суміш уздовж дощок.

Витрата вапняної суміші на фарбування 1 м² поверхні за один раз становить, г: по штукатурці -- 450, по цеглі -- 600, по дереву -- 400.

2. Інструменти для малярних робіт

3. Підготовка під вапняне фарбування

Поверхні, призначені під обробку, очищають від нашарувань бруду й пили, змочують водою, згладжують торцем деревини, розріжуть тріщини, ґрунтують, частково підмазують і шліфують підмазані місця

Для підготовки під фарбування зовнішніх поверхонь двірських підсобних приміщень із цегли або дерева досить очистити поверхня, змочити водою й поґрунтуватися

Для ґрунтування поверхні під вапняне фарбування можна рекомендувати два склади ґрунтовок: на вапняному тесті із сіллю й миловар. Для одержання першої 2,5 кг вапняного тесту розмішують в окремій ємності в 5 л води. В іншій ємності в киплячій воді розчиняють 100 г солі й вливають у вапняне тісто, ретельно перемішують і розбавляють водою до обсягу 10 л. Готову ґрунтовку слід процідити через сито або марлю

Для готування цієї ґрунтовки розчиняють в 2-3 л килящей води настроганное мило. У мильну воду вливають тонким струмком оліфу й ретельно перемішують до утвору емульсії. Отриману суміш змішують із вапняним тестом, розлучають водою до обсягу 10 л і проціджуються

Під вапняне фарбування поверхню вирівнюють спеціальною шпаклівкою

Для її одержання спочатку у воді розмішують гіпс до сметанообразной консистенції, потім уводять таке ж кількість вапняного тесту й ретельно перемішують

Щоб пофарбовані поверхні були без плям, гладкими й однотонними, їх необхідно ретельно підготувати: закрити тріщини, загладити нерівності, пошпатлевать поверхні знову оштукатурених стін, нанести ґрунтовку і т. д.

Перед фарбуванням клейовими складами оштукатурені, гіпсові й бетонні поверхні насамперед очищають, згладжують, розріжуть тріщини, ґрунтують, підмазують тріщини й шліфуються При очищенні раніше пофарбованого стелі, насамперед, видаляють старий набел. Невеликий набел можна розмити гарячою водою за допомогою кисті й ганчірки, товстий шар потрібно зчистити шкребком у сухому виді або, попередньо змочивши гарячою водою, через 30-40 хв вологий набел вилучити шкребком або шпателем Якщо на поверхні стелі є кіптява або іржаві плями від корродирующего металу або несправної покрівлі, їх також потрібно вилучити. Кіптява змивається 3%-ным розчином соляної кислоти. Якщо це не допомагає, плями зафарбовують масляним білилом або нітрофарбою білого цвіту. Коли плями нічим не можна вилучити, знімають штукатурний шар, виявивши при цьому джерело течі й, як наслідок, утвір плям. У таких місцях необхідно передбачити гідроізоляцію або поглибити штукатурний намет

Перераховані операції виконуються також і при очищенні поверхонь стін. При роботі в середній частині стіни шкребок або шпатель рухають праворуч ліворуч, а в нижній - зверху вниз. Очищення роблять із невеликим натиском на шкребок або шпатель

Після перетирання або зняття набела, а також після нанесення нової штукатурки на поверхні залишаються піщини, дрібні тріщинки, нерівності й сліди від шпателя або тертки. Їх згладжують шматком деревини хвойних порід, силікатною цеглою або пемзою. Остаточно поверхня слід зачистити дрібним наждаковим папером. Для зручності в роботі в неї потрібно загорнути шматок дошки або бруска

Тріщини на стелі або стінках необхідно кутом шпателя або ножем спочатку розрізати на глибину близько 2 мм. Шпатель або ніж при цьому пересувають уздовж тріщини з нахилом до стелі або стіни під кутом 45° спочатку з однієї сторони тріщини, а потім з іншої. Після розшивки тріщин поверхні, призначені для наступних операцій по обробці, необхідно очистити від пилу щіткою, кистю або пилососом і закрити підмазкою на основі гіпсу й мелася

Необхідна кількість води потрібно визначити на місці, тому що при різній товщині шару квачі її консистенція різна. Вода може перебувати в крейдовій пасті, приготовленої заздалегідь. Зазначена суміш затвердевает протягом 15-20 хв, тому її найкраще готувати невеликими порціями. Збільшення змісту клею до 10% може продовжити строк її схоплювання до двох годинника

Для цих цілей можна використовувати також латексну шпаклівку

Густоту шпаклівки можна регулювати водою. Подібна шпаклівка випускається промисловістю й надходить у продаж за назвою "Флора". Вона містить латексний клей і мівся

При підмазуванні тріщин шпатель тримають правою рукою так, щоб два пальці підтримували рукоятку знизу, а вказівний і середній - притискали її щільно зверху. Заповнену шпаклівкою тріщину пригладжують шпателем, після висихання шліфують і подгрунтовывают.

Ґрунтовку наносять для того, щоб поверхня, що офарблюється, мала однорідну вбираючу здатність і по всій площі однаково убирала вологу. Ґрунтовка утворює плівку, яка охороняє наступні оздоблювальні шари від втрат клейового складового. При обробці без ґрунтовки в місцях з більшою пористістю матеріалу стіни або стелі збільшується поглинання фарби, і на пофарбованій поверхні з'являються плями

Ґрунтовки під клейове фарбування можуть бути купоросні, квасцовые або мыловарные. Приготувати їх можна в домашні умовах

Готується ґрунтовка частинами в три різних емальованих ємностях: у першій ємності в 2 л води варять попередньо замочений тваринний клей, у другий - в 3 л киплячої води розчиняють мідний купорос. У третьому посуді в 2 л води - господарське мило. В отриманий клейовий розчин, при постійнім помішуванні, вливають мило, а потім оліфу. У трохи остиглу суміш уводять розчин мідного купоросу, ретельно перемішують і дають добре охолонути. Перед використанням додають крейда й воду

Квасцовая ґрунтовка по своєму складу й технології готування подібна купоросної, з тою лише різницею, що в суміш замість мідного купоросу вводять 150 г алюмінієво-калієвих квасцов, попередньо розчинених у трьох літрах киплячої води

Для готування мыловарной ґрунтовки 400 г живітоого клею замочують в 4-5 л води, до нього додають 400 г нарізаного дрібними шматочками господарського мила й підігрівають при перемішуванні, не доводячи до кипіння. Після цього отриманий склад розбавляється водою до обсягу 10 л. Перед початком ґрунтування необхідно відзначити границі клейового фарбування стін, якщо вона буде виконуватися не до самої стелі. Для цього від верху стін відміряють потрібна відстань і по всім периметру приміщення відзначають шнуром, попередньо натертим пігментом. Горизонтальність майбутньої лінії найкраще перевірити водяником рівнем

Ґрунтовку стін слід починати від відзначеної лінії. Кисть прикладають до стіни й плавним рухом руки в горизонтальному напрямку ліворуч праворуч роблять отводку верху стіни по відбитій лінії. Ґрунтовку можна здійснювати валиком. Для цього валик опускають у ємність із ґрунтувальним складом і віджимають про металеву сітку, прикріплену над ємністю. Це сприяє рівномірному розподілу складу по валикові й видаленню надлишків ґрунтовки з нього. Потім валик прикладають до поверхні й прокочують вертикальними рухами від границі відведення вгорі ( при ґрунтовці стіни) або смугами уздовж світла ( при ґрунтуванні стелі). Щоб поверхня була рівномірно насичена складом, валик з легким натиском на рукоятку прокочують по тому самому місцю два-три рази

Ґрунтування кистями роблять у такий спосіб. Кисть занурюють до ґрунтувального складу й віджимають про стінку ємності для видалення надлишку рідини. Наносити фунтовку випливає рівним шаром, плавними рухами, не залишаючи патьоків ґрунтовки й слідів кисті. Натискати на кисть не випливає - вона повинна стосуватися поверхні кінцями волосся. У процесі роботи кисть необхідно повертати навколо осі для того, щоб вона рівномірно зношувалася

При ґрунтуванні стелі кисть можна прикріпити до довгої ручки У деяких випадках після підмазки тріщин для одержання поверхні високої якості доводиться робити суцільне шпатлювання, шліфування й вторинне ґрунтування. Знову оштукатурені поверхні необхідно шпатлевать.

Для суцільного шпатлювання поверхонь під клейові фарби найбільш придатні клейові шпаклівки Приготувати шпаклівку дуже просто. В 10%-й розчин клею з милом уводять оліфу. В отриману суміш доливають іншу воду й перемішують до утвору емульсії, у яку тонким струмком, при постійнім помішуванні всипають просіяна крейда до робочої густоти. По зовнішньому вигляду шпаклівка повинна нагадувати пухке тісто Для одержання шпаклівки на рослинному клеї наготовлюють 5%-й розчин клейстеру з борошна або крохмалю. У нього вливають оліфу й усе перемішують до стану емульсії. В емульсію додають крейда до робочої густоти. На 1 кг клейового розчину витрачається 30 голифы. Шпаклівку можна також приготувати на основі купоросної або квасцовой ґрунтовки, склад якої наведений вище. Для цього 1 кг ґрунтовки змішується з 150 г 10%-го клейового розчину. В отриману суміш при постійнім перемішуванні додається крейда до одержання робочої густоти Застосовувати можна також синтетичну шпаклівку, яка складається з 1 кг 5%-го клею КМЦ; 0,3-0,8 кг 50%-й емульсії ПВА; 0,5 кг господарського мила й 3 кг добре просіяного мела. Для одержання шпаклівки змішують водяні розчини клеїв і мила, приготовлені заздалегідь. У цю суміш дрібними порціями, при постійнім помішуванні, уводять крейда до одержання робочої густоти шпаклівки При суцільнім шпатлюванні склад наносять і розрівнюють шпателями: перший шар - дерев'яним, а наступні - дерев'яним або металевим На поверхню стелі шпаклівку наносять рівним шаром товщиною 1-1,5 мм; згладжують її рухами в різних напрямках. Шпатель слід тримати до поверхні стелі з нахилом під кутом 60°. Для зручності в роботі шпаклівку набирають із ємності вузьким шпателем і накладають на широкий шпатель по всій ширині леза. Шпаклівку наносять рухом "на себе" уздовж напрямку світла. Зашпатлеванные поверхні стель після висихання шліфують пемзою й наждаковим папером/

Перелік використаної літератури

1. Добровольський Г.М. Штукатурні роботи.

2. Штукатурні і облицювальні роботи: Підруч. для учнів проф.-техн. навч. закладів освіти.-- К.: Техніка, 1997.-- 304 а: іл,-Бібліогр.: с 296.

3. Остапченко Т.Є. Технологія опоряджувальних робіт: Підручник. - К.: Вища освіта, 2003. - 384 с.: іл.