Технологія підготовки оштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування неводними сумішами

15

Тема: Технологія підготовки оштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування неводними сумішами

Зміст

1. Загальні відомості про данну роботу

2. Інструменти та прилади для виконання данної роботи

3. Матеріали для виконання данної роботи

4. Технологічна частина виконання данної роботи

Список виконаної літератури

1. Загальні відомості про данну роботу

До неводних належать олійні, лакові та емалеві суміші. Неводні суміші застосовують для фарбування обштукатурених, бетонних, дерев'яних та металевих поверхонь. Для зміцнення зовнішнього шару штукатурки і створення на ньому водонепроникної плівки обштукатурені поверхні фарбують олійними фарбами. Крім того, олійні фарбування застосовують для оздоблення приміщень і забезпечення санїтарно-гігієнічних умов. Обштукатурені поверхні, пофарбовані олійною фарбою, легко очищати від пилу та бруду і мити.

Таблиця 2. Операції, які виконують під час фарбування поверхонь всередині приміщень

Перед фарбуванням оштукатурені поверхні насамперед очищають, згладжують, розріжують тріщини, ґрунтують, підмазують тріщини й шліфують.

При очищенні раніше пофарбованої стелі, насамперед, видаляють стару побілку. Невеликий шар можна розмити гарячою водою за допомогою кисті й ганчірки, товстий шар потрібно зчистити шкребком у сухому виді або, попередньо змочивши гарячою водою, через 30-40 хв вологу побілку вилучити шкребком або шпателем.

Якщо на поверхні стелі є кіптява або іржаві плями від металу або несправної покрівлі, їх також потрібно вилучити. Кіптява змивається 3%-ним розчином соляної кислоти. Якщо це не допомагає, плями зафарбовують масляним білилом або нітрофарбою білого кольору. Коли плями нічим не можна вилучити, знімають штукатурний шар, виявивши при цьому джерело течі й, як наслідок, утворення плям. У таких місцях необхідно передбачити гідроізоляцію або поглибити штукатурний намет.

Перераховані операції виконуються також і при очищенні поверхонь стін. При роботі в середній частині стіни шкребок або шпатель рухають праворуч ліворуч, а в нижній - зверху вниз. Очищення роблять із невеликим натиском на шкребок або шпатель

Після перетирання або зняття побілки, а також після нанесення нової штукатурки на поверхні залишаються піщини, дрібні тріщинки, нерівності й сліди від шпателя або тертки. Їх згладжують шматком деревини хвойних порід, силікатною цеглою або пемзою. Остаточно поверхню слід зачистити дрібним наждаковим папером. Для зручності в роботі в неї потрібно загорнути шматок дошки або бруска.

Тріщини на стелі або стінках необхідно кутом шпателя або ножем спочатку розрізати на глибину близько 2 мм. Шпатель або ніж при цьому пересувають уздовж тріщини з нахилом до стелі або стіни під кутом 45° спочатку з однієї сторони тріщини, а потім з іншої. Після розшивки тріщин поверхні, призначені для наступних операцій по обробці, необхідно очистити від пилу щіткою, кистю або пилососом і закрити підмазкою на основі гіпсу й крейди.

Необхідна кількість води потрібно визначити на місці, тому що при різній товщині шару її консистенція різна. Вода може перебувати в крейдовій пасті, приготовленої заздалегідь. Зазначена суміш затвердне протягом 15-20 хв, тому її найкраще готувати невеликими порціями. Збільшення змісту клею до 10% може продовжити строк її схоплювання до двох годин.

Для цих цілей можна використовувати також латексну шпаклівку.

Густоту шпаклівки можна регулювати водою. Подібна шпаклівка випускається промисловістю й надходить у продаж за назвою "Флора". Вона містить латексний клей.

При підмазуванні тріщин шпатель тримають правою рукою так, щоб два пальці підтримували рукоятку знизу, а вказівний і середній - притискали її щільно зверху. Заповнену шпаклівкою тріщину пригладжують шпателем, після висихання шліфують і підгрунтовують.

Ґрунтовку наносять для того, щоб поверхня, що фарбується, мала однорідну вбираючу здатність і по всій площі однаково убирала вологу. Ґрунтовка утворює плівку, яка охороняє наступні оздоблювальні шари від втрат клейового складового. При обробці без ґрунтовки в місцях з більшою пористістю матеріалу стіни або стелі збільшується поглинання фарби, і на пофарбованій поверхні з'являються плями. Ґрунтовки під клейове фарбування можуть бути купоросні, квасцовые або миловарні. Приготувати їх можна в домашні умовах.

Готується ґрунтовка частинами в трьох різних емальованих ємностях: у першій ємності в 2 л води варять попередньо замочений тваринний клей, у другий - в 3 л киплячої води розчиняють мідний купорос. У третьому посуді в 2 л води - господарське мило. В отриманий клейовий розчин, при постійнім помішуванні, вливають мило, а потім оліфу. У трохи остиглу суміш уводять розчин мідного купоросу, ретельно перемішують і дають добре охолонути. Перед використанням додають крейда й воду

Квасцовая ґрунтовка по своєму складу й технології готування подібна купоросної, з тою лише різницею, що в суміш замість мідного купоросу вводять 150 г алюмінієво-калієвих квасцов, попередньо розчинених у трьох літрах киплячої води

Для готування миловарної ґрунтовки 400 г тваринного клею замочують в 4-5 л води, до нього додають 400 г нарізаного дрібними шматочками господарського мила й підігрівають при перемішуванні, не доводячи до кипіння. Після цього отриманий склад розбавляється водою до обсягу 10 л. Перед початком ґрунтування необхідно відзначити границі клейового фарбування стін, якщо вона буде виконуватися не до самої стелі. Для цього від верху стін відміряють потрібна відстань і по всім периметру приміщення відзначають шнуром, попередньо натертим пігментом. Горизонтальність майбутньої лінії найкраще перевірити водяником рівнем

Ґрунтовку стін слід починати від відзначеної лінії. Кисть прикладають до стіни й плавним рухом руки в горизонтальному напрямку ліворуч праворуч роблять отводку верху стіни по відбитій лінії. Ґрунтовку можна здійснювати валиком. Для цього валик опускають у ємність із ґрунтувальним складом і віджимають про металеву сітку, прикріплену над ємністю. Це сприяє рівномірному розподілу складу по валикові й видаленню надлишків ґрунтовки з нього. Потім валик прикладають до поверхні й прокочують вертикальними рухами від границі відведення вгорі ( при ґрунтовці стіни) або смугами уздовж світла ( при ґрунтуванні стелі). Щоб поверхня була рівномірно насичена складом, валик з легким натиском на рукоятку прокочують по тому самому місцю два-три рази Ґрунтування кистями роблять у такий спосіб. Кисть занурюють до ґрунтувального складу й віджимають про стінку ємності для видалення надлишку рідини. Наносити фунтовку випливає рівним шаром, плавними рухами, не залишаючи патьоків ґрунтовки й слідів кисті. Натискати на кисть не випливає - вона повинна стосуватися поверхні кінцями волосся. У процесі роботи кисть необхідно повертати навколо осі для того, щоб вона рівномірно зношувалася

При ґрунтуванні стелі кисть можна прикріпити до довгої ручки

У деяких випадках після підмазки тріщин для одержання поверхні високої якості доводиться робити суцільне шпатлювання, шліфування й вторинне ґрунтування. Знову оштукатурені поверхні необхідно шпатлевать.

Для суцільного шпатлювання поверхонь під клейові фарби найбільш придатні клейові шпаклівки

Приготувати шпаклівку дуже просто. В 10%-й розчин клею з милом уводять оліфу. В отриману суміш доливають іншу воду й перемішують до утвору емульсії, у яку тонким струмком, при постійнім помішуванні всипають просіяна крейда до робочої густоти. По зовнішньому вигляду шпаклівка повинна нагадувати пухке тісто

Для одержання шпаклівки на рослинному клеї наготовлюють 5%-й розчин клейстеру з борошна або крохмалю. У нього вливають оліфу й усе перемішують до стану емульсії. В емульсію додають крейда до робочої густоти. На 1 кг клейового розчину витрачається 30 голифы.

Шпаклівку можна також приготувати на основі купоросної або квасцовой ґрунтовки, склад якої наведений вище. Для цього 1 кг ґрунтовки змішується з 150 г 10%-го клейового розчину. В отриману суміш при постійнім перемішуванні додається крейда до одержання робочої густоти

Застосовувати можна також синтетичну шпаклівку, яка складається з 1 кг 5%-го клею КМЦ; 0,3-0,8 кг 50%-й емульсії ПВА; 0,5 кг господарського мила й 3 кг добре просіяного мела.

Для одержання шпаклівки змішують водяні розчини клеїв і мила, приготовлені заздалегідь. У цю суміш дрібними порціями, при постійнім помішуванні, уводять крейда до одержання робочої густоти шпаклівки

При суцільнім шпатлюванні склад наносять і розрівнюють шпателями: перший шар - дерев'яним, а наступні - дерев'яним або металевим

На поверхню стелі шпаклівку наносять рівним шаром товщиною 1-1,5 мм; згладжують її рухами в різних напрямках.

Шпатель слід тримати до поверхні стелі з нахилом під кутом 60°. Для зручності в роботі шпаклівку набирають із ємності вузьким шпателем і накладають на широкий шпатель по всій ширині леза. Шпаклівку наносять рухом "на себе" уздовж напрямку світла

2. Інструменти та прилади для виконання данної роботи

Набір малярних інструментів: а, б - щітка; в - щітка-торцовка; г - флейци; д - ручнік; е - шпатель; ж - пульверизатор; з - валик поролоновий; и - щітка трафаретна; к - ванночка з сіткою; л - рел'єфний валик (накатка)

Прості пристрої, що запобігають швидкому затвердінню щіток при коротких перервах в роботі

Пристрої для виконання малярних робіт на висоті а - крючок для подвешивания емкости с краской; б - фиксация лестницы с помощью колышка; в - пераставной столик для работы на разных уровнях; г - стремянка, используемая для окраски стен у лестниц; д - опора для лестницы при окраске выступающих элементов; е - переставная уширенная ступенька.

3. Матеріали для виконання данної роботи

Спосіб приготування. Розчин клею вливають в оліфу, перемішуючи суміш. На приготовленій емульсії затирають крейду доти, поки не утвориться пластична паста. Замість оліфи можна використати таку саму кількість підмазувального лаку. Підмазка, приготовлена на лаці, швидше сохне і дешевше коштує. Підмазувальну суміш наносять дерев'яним або металевим шпателем. Після висихання підмазані місця шліфують, очищають від пилу, прооліфлюють і всю поверхню грунтують. Суміш для грунтування приготовляють із олійної фарби, яку розводять до робочої в'язкості оліфою. Грунтувальтіа суміш повинна бути рідшою, ніж для остаточного фарбування.

Склад олійної ґрунтовки: Оліфа 1 кг; Густотерта олійна фарба 0,5--1 кг

Спосіб приготування. До густотертої олійної фарби додають оліфу і всю суміш добре перемішують.

Ґрунтувальну суміш наносять на поверхню ручником, на який не варто набирати багато фарби. Зайву фарбу з нього віджимають об край посудини. Нанесену на поверхню ґрунтовку слід добре розтушувати щіткою. На стінах фарбу остаточно розтушовують у горизонтальному напрямі, а на стелі -- упоперек світла, що падає.

При підготовці обштукатуреної поверхні під поліпшене фарбування кількість операцій, що виконують, збільшується.

Після підмазування пошкоджених місць і їх шліфування роблять такі операції: одне суцільне шпатлювання із шліфуванням і зніманням пилу, грунтування з флейцюванням і шліфуванням. Після цього виконують перше фарбування із флейцюванням і шліфуванням фарбової плівки.

Шпатлюють поверхню спеціальною сумішшю, приготованою на оліфі або емульсії.

Склад олійної шпатлівки: Оліфа 1 кг; Розчинник (скипидар або уайт-спірит) 100 г; Сикатив 100 г; Мило господарське (40 %-не) 20 г; Клей тваринний (10 %-й розчин) 0,2 л; Крейда мелена просіяна До робочої в'язкості

Спосіб приготування. Оліфу розводять розчинником і сикативом. Приготовляють 10%-й клейовий розчин з милом так само, як і для купоросної ґрунтовки. Цей розчин, інтенсивно перемішуючи (краще в емульсаторі), вливають у розведену оліфу. До приготовленої емульсії поступово додають крейду і перемішують до утворення однорідної сметаноподібної маси. Утворену суміш пропускають через фарботерку.

Склад шпатлівки на емульсії

Клей тваринний (8 %-й розчин) 200 г

Емульсія ВО (60 %-на) 1 кг

Крейда мелена просіяна До робочої в'язкості

Спосіб приготування. Спочатку приготовляють 8 %-й розгин клею. До емульсії при перемішуванні додають розчин клею і крейду. Всю суміш перетирають на фарботерці. Шпаглювальний шар наносять на поверхню так само, як описано в § 24 і після висихання шліфують.

Після шліфування поверхню протирають ганчіркою або сухою плоскою щіткою від пилу і грунтують рідкою сумішшю оліфи з невеликою кількістю олійної фарби. Ґрунтувальна суміш може мати білий колір або відповідати кольору фарби для остаточного фарбування.

Нанесену на поверхню ґрунтувальну суміш флейцюють сухою щіткою (флейцем), не набираючи на неї фарби. При цьому довга тонка волосінь щітки розрівнює свіжу ґрунтувальну плівку і робить її рівнішою й тоншою. Шар ґрунтовки після висихання злегка шліфують пемзою або дрібнозернистою шліфувальною шкуркою. Після цього всю поверхню уперше фарбують, фарбову плівку флейцюють, а після висихання шліфують.

При підготовці обштукатурених поверхонь до високоякісного фарбування додатково виконують друге, а іноді і третє шпатлювання. Для цих робіт застосовують ті самі шпатлювальні суміші, але товщина шару другої і третьої шпатлівок повинна бути не більше 0,5 мм. Після висихання кожний шар шпатлівки шліфують дрібнозернистою шліфувальною шкуркою і очищають від пилу. Після цього послідовно виконують такі ж операції, що й при підготовці поверхні під поліпшене фарбування.

Шпаклівка Ceresit CT 126 призначена для високоякісної підготовки бетонних, цементно-вапняних, цементно-піщаних, цегельних, гіпсових основ під обробку. Товщина шару за одне нанесення - до 3 мм. Може використовуватися для заповнення невеликих тріщин і раковин глибиною до 5 мм. Після висихання поверхня Ceresit CT 126 може бути пофарбована або обклеєна шпалерами. Не можна застосовувати для ремонту підлог і в приміщеннях з підвищеною вологістю. Для заповнення більших тріщин, отворів, кріплення електропроводки, шпаклювання глибоких швів, підготовки основ під облицювання необхідно використовувати матеріали Ceresit CT 29 або Ceresit СХ 5

Шпаклівка Ceresit CT 127 призначена для вирівнювання, заповнення й шпаклювання дрібних дефектів на основах з бетону, цементно-вапняних, цементно-піщаних основах, цегельній кладці, гіпсових поверхнях. Не можна застосовувати у вологих приміщеннях (душові, ванні кімнати, сауни), для вирівнювання підлог і підготовки основпід облицювання. Шпаклівка може бути пофарбована фарбами або обклеєна шпалерами. Для заповнення більшихтріщин, отворів, кріплення електропроводки, шпатлювання глибоких швів, підготовки основ під облицювання необхідно використовувати матеріали Ceresit CT 29 або Ceresit СХ 5.
Шпаклівка Ceresit CT 225 призначена для підготовки бетонних, цегельних, цементно-піщаних, цементно-вапнянихоснов під обробку усередині й зовні будинків. Ефективна при ремонті тріщин, раковин, вилучень і інших дефектів на поверхні основ глибиною до 3 мм. Рекомендується для обробки фасадів і інтер'єрів зі створенням різних фактур.

4. Технологічна частина виконання данної роботи

Підготовка під фарбування неводними складами - масляними, емалевими й нітрофарбами полягає в очищенні поверхні, згладжуванні, прооліфленні, квачі тріщин, шліфуванні, шпаклівці (якщо необхідно) і ґрунтуванню. Якщо старе фарбування виконане клейовим складом, побілка видаляють; обробку олійними фарбами, яка не має значних ушкоджень і добре тримається, досить промити 2-5%-ным розчином соди. Старе фарбування, що відшаровується в багатьох місцях, що має на поверхні зморшки й тріщини, слід зскребти. Більшу площу ушкодженої поверхні потрібно очищати випалюванням за допомогою паяльної лампи. Для цього полум'я пальника повільно пересувають над поверхнею фарбувального шару до спучування фарби, яку потім счищают шпателем. Однак при цьому потрібно пам'ятати, що випалюванням віддаляється фарба тільки з оштукатурених і кам'яних поверхоньСтарий барвистий шар можна зняти також спеціальним складом, приготовленим з 1 кг крейди, 1 кг вапняного тесту й 20%-го розчину каустичної соди. Склад наносять шпателем на поверхню й залишають на 1 -1,5 год, потім разом з фарбою, що залишився, знімають шпателем. Після цього поверхня необхідно добре промити водою, потім 20%-м розчином оцтової кислоти й знову водою

Загладжують поверхні торцем дерев'яного бруска, силікатною цеглою або пемзою

Прооліфлення знову оштукатурених стін, раніше пофарбованих поверхонь, а також дерев'яних виробів роблять оліфою або ґрунтовками на основі оліфи, склад яких наведений вище. При цьому треба пам'ятати, що поверхня повинна бути добре просушена. Прооліфлення невисохлої поверхні може привести до здуттів барвистого покриття, появі міхурів, відшаровуванню фарби. Підмазують тріщини, шліфують і шпатлюют поверхні так, як і в попередніх випадках

Якщо приготовлені в такий спосіб склади вийшли густими, у них можна додати 100-250 г розчинника для олійних фарб

При підготовці обштукатуреної поверхні під просте фарбування виконують такі операції: очищають і згладжують поверхню торцем деревини, розрізують щілини, прооліфлюють поверхню, частково підмазують, шліфують і прооліфлюють підмазані місця, після чого поверхню грунтують (перше фарбування).

Під час підготовки до фарбування нових та раніше пофарбованих бетонних і обштукатурених поверхонь виконують такі технологічні операції: перше ґрунтування, перше суцільне шпаклювання, шліфування, друге шпаклювання, друге шліфування, друге ґрунтування, третє ґрунтування з підфарбовуванням. Розглянемо деякі з цих операцій докладніше.

Перше суцільне шпаклювання виконують за поліпшеного та високоякісного фарбування. За водного фарбування наносять клейову шпаклівку. За неводного фарбування використовують олійну шпаклівку.

Розглянемо технологічні прийоми виконання операцій.

Шпаклівку наносять на поверхню шпателем двома взаємно
перпендикулярними рухами (рис.1). Товщина шпаклівки має
бути 1-1,5 мм.

Можна нанести шпаклівку маховою щіткою і розрівняти
широким гумовим шпателем (рис. 2) рухом перпендикулярно до
мазків щітки. Розчин шпаклівки повинен бути більш рідким.

Шпаклівку накладають смугою 40--50 см на півтерок, прити
скають його під кутом 10°--15° до поверхні й рухом знизу--до
гори намазують шпаклівку на поверхню (рис. 3). За повторно
го руху шар шпаклівки ущільнюють і розрівнюють. Розгляну
тий спосіб вважається найбільш продуктивним ручним способом.

Після очищення поверхні і розрізання щілин поверхню прооліфлюють. Оліфа просочує зовнішній шар штукатурки і зміцнює його, а плівка, що утворюється, надалі сприятиме кращому зчепленню підмазувальної і шпатлювальної маси з поверхнею. Вручну поверхні прооліфлюють щітками, розтушовуючи суміш рівномірним шаром. Щоб під час роботи можна було легко виявити непрооліфлені місця, до оліфи додають густотерту фарбу або пігмент (50--100 г на 1 л оліфи). Коли поверхня висохне, пошкоджені місця підмазують сумішами, приготовленими на оліфі або спеціальних підмазувальних лаках.

Шліфування виконують за поліпшеного фарбування після першого суцільного шпаклювання.

Після висихання шпаклівки її шліфують шліфувальною шкуркою або спеціальним пристосуванням для шліфування (рис. 3.4). Пристосування рухають знизу--догори та згори--донизу, злегка притискуючи до стіни.

Під час підготовки поверхні під високоякісне фарбування обов'язково виконується друге шпаклювання та шліфування. Другий шар шпаклівки наносять завтовшки 0,5 мм.

Прийоми виконання другого шпаклювання та другого шліфування такі самі, як і за наведених вище технологічних операцій.

Друге ґрунтування (перше ґрунтування виконується за простого фарбування) виконують за поліпшеного та високоякісного фарбування. Під клейове фарбування застосовують купоросну, миловарну ґрунтовку. Під вапняне - вапняну. Під силікатне фарбування -- силікатну. На 10 л купоросної, миловарної ґрунтовки кладуть 6--7 кг крейди. Зазначені ґрунтовки наносять за водного фарбування. За неводного фарбування використовують оліфу--оксоль. Розглянемо технологічні прийоми другого ґрунтування.Наносять ґрунтовку рогожною чи маховою щіткою (рис. 3.5), а потім розтушовують на стінах вертикальними рухами (рис. 3.6), на стелях -- уздовж падаючого світла. Оліфу наносять пензлем--ручником, а розтушовують як водну ґрунтовку. Третє ґрунтування з підфарбовуванням виконують за високоякісного фарбування. За водного фарбування використовують ті самі ґрунтувальні суміші, але без крейди. До ґрунтовки додають пігменти, що переважатимуть у фарбуванні. За неводноо фарбування використовують олійну фарбову суміш. Колір суміші -- як для остаточного фарбування. Прийоми ґрунтування такі самі.

Список виконаної літератури

1. Бруква В.В. Михальчук В.М. Технологія декоративно-штукатурних і ліпних робіт: Підруч. Для учнів проф.-техн. навч. закл. - К.: Техніка, 2004.- 280с.

2. Добровольский Г.М. Малярні і шпалерні роботи: Підручник.-К.: Вища шк.,1992.-383с.: іл.

3. Карапузов Є.К., Соха В.Г., Остапченко Т.Є. матеріали і техннології в сучасному виробництві: Підручник. - К.: Вища освіта, 2006. - 495с.: іл.