Корпорація «УКРБУД»

Кіровоградський будівельний коледж

Пояснювальна записка

до дипломного проекту фаху

«Будівництво та експлуатація будівель і споруд»

На тему:

"Гуртожиток на 104 місця"

м. Кіровоград 2010 р.

1. Архітектурно-будівельна частина

Дипломним проектом запроектовано гуртожиток на 104 місця в місті Кіровограді.

Проект розроблено на основі завдання на дипломний проект і паспорта типового проекту №34-15.13.86

Клас будівлі - 2

Ступінь довговічності - 2

Ступінь вогнестійкості - 2

Місто Кіровоград відноситься до ІІ кліматичної зони (СНиП 2.01.01-82 ст. 51). Середня температура найбільш холодних діб - 26⁰С; найбільш холодної п'ятиденки - 22⁰С (СНиП 2.01.01-82 ст. 26). Глибина промерзання ґрунту - 1,5 м (СНиП 2.01.01-82 ст. 46).

Напрямок переважаючих вітрів:

- влітку - північний;

- взимку - південно-східний (СНиП 2.01.01-82 ст. 89)

Вага снігового покрову - 0,5 кПа (СНиП 2.01.07-85 ст. 8)

Вітрове навантаження - 0,3 кПа (СНиП 2.01.07-85 ст. 9)

На основі геологічної розвідки ділянка під будівництво складена ґрунтами:

1. Рослинний шар - 0,5 м

2. Суглинки лісові - 0,8 м

3. Глини бурі - 4,5 м.

Ґрунтові води до глибини 13.0 м не зустрілися.

В якості основи використовуються ґрунти шару №2 - суглинки лесові. Ґрунти відносяться до першого типу ґрунтових умов по осіданню і тому перед влаштуванням фундаментів виконується ущільнення ґрунту важкими трамбівками.

1.2 Загальна характеристика запроектованої будівлі

Запроектований гуртожиток має в плані такі розміри в осях 31.400х15.000 м.

Будівля 4_и поверхова. Висота поверхів - 2.8 м. Висота будівлі 16.840 м.

Табл. 1.2.1. Техніко-економічні показники будівлі

№ п/п	Найменування показників	Один. виміру	Позначення	Розрахунок	Кільк.
1.	Кількість поверхів	Пов.	Кільк.		4
2.	Площа забудови	м2	F9	F3=A1*B1	501,49
3.	Будівельний об'єм	м3	О	O=F1*H	7135.4
	В тому числі підземна частина				973.95
4.	Загальна площа	м2	Fз		1254.415
5.	Житлова площа	м2	Fн	?Fкімнат	656.88
6.	Площа жилого будинку	м2	Fк		1820,91

1.3 Генеральний план ділянки

Для будівництва гуртожитку на 104 місця відведена ділянка в місті Кіровограді.

Ділянка має в плані має розміри 79,20 х 52,20 м. Будинок фасадом 1-6 зорієнтовано на південь. Навколо будинку виконується вимощення шириною 1,0 м. Планування ділянки виконується з урахуванням відводу атмосферних опадів на магістральну дорогу за умовну відмітку 0.000 прийнята відмітка чистої підлоги першого поверху.

На ділянці крім запроектованої будівлі передбачені: дитячий майданчик, майданчик для сушки білизни, майданчик для контейнерів зі сміттям, автостоянка, спортивний майданчик. Всі будинки і споруди розташовані згідно санітарних і протипожежних норм.

Дитячий майданчик має гравійне покриття, а інші майданчики і дороги - асфальтове покриття. Вільна територія озеленена насадженням дерев, кущів і багаторічних трав.

1.4 Прийняті конструктивні рішення

Фундаменти прийняті стрічкові збірні і складаються із залізобетонних подушок по серії 1.112-5 та бетонних блоків по ГОСТ 13579-78. Подушки укладаються по шару піщаної підготовки товщиною 100 мм. Відмітка підошви фундаментів - -3,020

Стіни прийняті з глиняної звичайної цегли, пластичного пресування М 100 на цементному розчині М 50. Товщина зовнішніх стін 640 мм, внутрішніх 380 мм.

Перекриття прийняті з збірних залізобетонних плит по серії 1.141-1. Шви між плитами заповнюються бетоном В 15. Після монтажу виконується анкеровка плит.

Сходи прийняті із збірних залізобетонних маршів по серії 1.151.1-6 і збірних залізобетонних площадок по серії 1.152.1-6. Марші опираються на полки площадок, а сходові площадки на стіни.

Перегородки прийняті гіпсобетоних товщиною 80 мм.

Підлоги прийняті керамічні, мозаїчні, лінолеумні. Склад конструкції підлог вказані в підрозділі 1.7. Дах виконаний 4_х схилий. Покрівля з металочерепиці. Водовідвід - через водозливні воронки. Вікна прийняті дерев'яні з подвійним склінням. Двері прийняті дерев'яні по Гост 1.136. - 10.

1.5 Зовнішнє і внутрішнє опорядження

Розшивка швів цегляної кладки. Всі дерев'яні та металеві поверхні фарбуються масляними фарбами за 2 рази.

Штукатурення цегляних стін і затирання бетонних поверхонь. В санітарних вузлах лицювання керамічною плиткою на всю висоту приміщення, а в інших приміщеннях обклеювання шпалерами. Стелі фарбуються клеєними фарбами. В сходових клатках масляна панель на висоту 1,5 м, а вище фарбування клеєними фарбами.

Інженерне обладнання:

1. Водопровід - господарсько-питний з міських мереж

2. Каналізація - господарсько-побутова в міську мережу

3. Опалення - водяне центральне

4. Гаряче водопостачання від міських мереж

5. Електропостачання - від міських мереж

6. Газопостачання - від міських мереж

7. Вентиляція - звичайна.

Найменування або № приміщень по проекту	Тип підлоги по проекту	Схема підлоги або № вузла по серії	Елементи підлоги та їх товщина	Площа підлоги м2
Вестибюль. (1_й поверх)	Мозаїчний		Покриття - бетон мозаїчний - 20 мм Стяжка цементно-пісщана - 37 Теплоізоляційний шар - 0,035 Основа плита - 220	17.26

Таблиця 1.7.1. Експлікація підлог

Найменування приміщень	Тип підлоги по проекту	Схема підлоги або номер вузла по серії	Елементи підлоги та їх товщина	Площа підлоги м кв.
Житлові кімнати, коридори, кухня	Лінолеум		Покриття - лінолеум - 6 мм Прошарок - мастика - 1 Стяжка - деревинно-стружкова плита - 37 Звукоізоляція - легкий бетон - 0,035 Основа плита - 220	1020.46
Санітарний вузол	Керамічний		Покриття - керамічна плитка - 13 Прошарок - цементний розчин - 17 Гідроізоляція - два шари Стяжка - цементний розчин - 30 Основа - плита - 220	97.92
Сходова клітка	Мозаїчний		Покриття - мозаічний шар - 30 Основа - сходова площадка	15.76
Житлові кімнати, коридори, кухня (1_й поверх)	Лінолеум		Лінолеум на мастиці - 5 мм Мастика_1 Легкий бетон_0.035 Бетон В7,5-80 Суц теплоізоляційна прокладка 14 мм Плита перекриття	63.04
Санітарний вузол (1_й поверх)	Керамічний		керамічна плитка - 13 Прошарок - цементний розчин - 17 Оклеювальна гідроізоляція - 5 мм Бетон-В7,5-80 Водонепроникний папір Мінераловатна плита Плита перекриття	18.135

1.8 Специфікація конструкцій

Поз.	Позначення	Найменування	Кількість	Маса од., т	Примітка
			Підвал	1	2-3	Всього
П5		ПК63.15-6АmVn		20	80	100	2950
П6		ПК30.12-8Т		3	12	15	1080
П7		ПК30.10-8Т		3	15	18	882
П8		ПК30.15-8Т			4	4	1425
ПБ1		ПБК3.3-11-4		3	9	12	1,075
		Вікна
ВК1	112.14-78	ОС15-15		12	36	48
ВК2	112.14-78	ОС15-10		2	10	12
ДБ1		ДБ2,2-0,75		2	12	12
Двері
1	Гост 1.136-10	ДГ21-8		25	23	69
2		ДГ21-7		12	30	42
3		ДН 24 -15		2	9	11
		Огоржа
ОГ1	Гост 1.100.2-5	МВ24.14-24.9Р_11				7
ОГ2		МВ15.10-15.9Р_11		1		1
Др	1.100.2-5	ЛВ - 6.27 Р - I				1

2. Розрахунково-конструктивна частина

2.1 Розрахунок та конструювання сходового маршу

1-1

Мал. 1

Марш 1ЛМ27.11.14-4п маса 1300 кг

Майданчик 2ЛП25.15-4_К 1600x1200 мм маса 1345 кг

Металеві огородження з дерев'яними поручнями 240х116 масою 60,35 кг

Матеріали:

бетон класу В_25;

сталь для робочої арматури прийняти класу А400с;

монтажна арматура класу А240с;

зварні сітки виконуються з арматурного дроту класу Вр500.

Розрахункові опори визначені в відповідальності зі СНиП 2.03.01-84:

для бетону класу В_25

R_b=14,5 МПа; R_bt=1,05МПа; таб. 13

?_b2=0,9 - коефіцієнт умов роботи таб. 15

для сталі класу А400с

R_s=355 МПа для 6-8 мм та R_b=365Мпа для 10-40 мм таб. 22

для сталі класу А240сс

R_s=225 МПа таб. 22

для сталі класу А240с - R_s =225 МПа

для сталі класу В_р500 3 мм - R_s=375 МПа;

4 мм - R_s=365 МПа;

5 мм - R_s=360 МПа;

Тимчасове навантаження:

- рівномірно розподілене ?ⁿ=3 кн/м² з коефіцієнтом надійності по навантаженню ?_f=1,2 п. 6.2]Дбн 3.1.1-2. 2006 Київ, Мінстрой України с 78;

Розрахункова схема маршу

sin? =0.518; cos ? =0.855



мал. 2

Визначення розрахункового прогону

Визначення нормативних та розрахункових навантажень на 1 пог. м горизонтальної проекції маршу

Найменування навантажень	Нормативне навантаження кн/м	Коефіцієнт ?f	Розрахункове навантаження кн/м
1	Навантаження від власної ваги	5,35	1,1	5,89
2	Навантаження від маси огородження	0,247	1,05	0,259
3	Корисне навантаження 3*1,2*0,95	3,42	1,2	4,404
	Разом:	qn=9,017		q =10,26

Визначення розрахункових зусиль М та Q

Мал. 4

Розрахунковий вигиний момент

Розрахункова поперечна сила

Де - розрахункове навантаження (кн./м)

- розрахунковий прогін сходового маршу

Визначення потрібної площі перерізу повздовжньої робочої арматури маршу



Мал. 5

Розрахунковий переріз маршу.

Мал. 6

Приймаємо а=25 мм

Робоча висота маршу ho=h_а=122-25=97 мм

Де h висота перерізу, мм

а - захисний шар бетону, мм

Визначення перерізу робочої арматури

Де М-розрахунковий вигин ний момент

Rb-розрахунковий опір бетону стиску

-коеф. умов роботи.

b - ширина перерізу

ho - робоча висота перерізу чому відповідає (табл. 3.3; 3)



Де - відносна висота

ho - робоча висота перерізу

Rs - розрахунковий опір

Призначаємо 5Ф6А400с з Аs=1,98

Уточнюємо

С - захисний шар

d - діаметр арматури

Розрахунок маршу по похилим перерізам.

Отже, поперечна арматура 3 розрахунок Розрахунковий переріз маршу.

С_1

Мал. 7

Сітку С_2 приймаємо згідно альбомів типових виробів 1.151.1-6.2

Мал. 8

Каркас КР_1 призначаємо згідно альбому типових виробів 1.151.1-62

Мал. 9

Розрахунок маршу на монтажні зусилля.

Підчас підйому, монтажу та складуванні розрахункова схема має вигляд.



Мал. 10

Розрахунковий прогін lскл=2720-2*200=2320 мм

При визначенні розрахункового навантаження враховуємо власну вагу маршу з коефіцієнтом динамічності ?_f=1,4.

Gm - вага марша

Розрахунковий вигиний момент однопрогоної балки прогоном м.



Де g - розрахункове навантаження

Опорний вигиний момент

Вигиний момент в прогоні

Несуча здатність маршу при 70% розрахунковій міцності бетону

де ,, так як навантаження короткочасно діюче

чому відповідає (табл..3.1; 3)

Міцність маршу на монтажі зусилля забезпечена.

Визначення перерізу монтажних петель.

При витягуванні маршу з касети робочих монтажних петель 2.

Зусилля, яке сприймається монтажною петлею



Монтажні петлі приймаємо з арматури класу А240с

Переріз петлі

Призначаємо 10А240с

3. Організаційно-будівельна частина

3.1 Технологічна карта на влаштування керамічних підлог та облицювання стін

Технологічну карту розроблено для влаштування керамічних підлог та облицювання стін у гуртожитку на 104 місця у при подачі матеріалів будівельним підіймачем у вікно.

Підрахунок об'ємів робіт

Таблиця 3.1.2. Підрахунок обсягів робіт

Найменування робіт	Формули та правила розрахунків	Од. вим.	Кіль-кість
Лицювання стін	F1=(Fкух+ Fван+ Fсанв) hпов - Fпроем F1=(10.36+10.36+2.79+2.79+2.79+1.71 +1.71+1.71+1.71+2.37+2.37+1.62+1.62) *2.5-3.345=113.405 F1=(Fкух+ Fван+ Fсанв) hпов - Fпроем F1 =(8.89+8.89+6.91+2.79+2.79+2.79+ 2.79++1.71+1.71+1.71+1.71+2.37+2.37+ 1.62+1.62)*2.5-3.345=122.495 Fзаг=(F1+ F2 *3)=113.405+362.49=482.555	м2	475.895
Улаштування керамічних підлог	F1=(Fван+ Fсан)*т m_кількість поверхів F1=2.79+2.79+2.79+2.79+1.71+1.71+1.71 1.71+2.37+2.37+2.37+2.37++1.62+1.62 =24.48*4 F =97,92 м2	м2	97,92

Технологічна карта розроблена на влаштуваннч керамічних підлог та лицювання стін. Організація робіт ведеться потоковим методом. Приймаємо одну захватку, з певними обсягами робіт.

Для лицювання вбиралень і ванної застосовують поточно-розчленований метод, роботи виконує спеціалізована бригада лицювальників-плиточників в кількості 12 чол, яка виконує повністю весь обсяг робіт.

Для завозу цементно-пісчаного розчину приймаю самоскид ЗИЛ_555В = 4,5т.

Бригада забезпечена нормокомплектом і інструментами.

Технологія будівельних робіт.

Готовність попередніх робіт.

До початку попередніх робіт по влаштуванню керамічних підлог і стін повинні бути виконані:

- вікна, двері, штукатурка, підготовка під підлоги;

- спеціальні роботи (ванна, умивальник);

- всі загальнобудівельні, санітарнотехнічні та електромонтажні роботи;

- заготовлені всі облицювальні матеріали на приоб» єктному складі.

Для підлог і стін з керамічних плиток повинна бути влаштована міцна основа і, якщо потрібно то і гідроізоляційний шар.

Підготовка до лицювання стін і основи полягає в очищенні поверхні від пилу, бруду, залишків розчину. Після очищення стіни і основи добре зволожують, але так, щоб не залишилося води на поверхні до моменту настилання плиток.

Для закріплення керамічної плитки до поверхні, яка облицьовується, застосовується цементно-піщаний розчин складу 1:4 - 1:6 міцністю 75 кг/см²

Для кращого зчеплення розчину з черепком плитки, підібрану суміш розчинюють у такій кількості води, щоб надати розчину потрібної пластичності. Безпосередньо перед лицюванням поверхню достатньо затверділого ґрунту змочують водою, щоб цементне молоко з прошарку поглиналося ґрунтом у меншій мірі. Вирішальне значення для міцності лицювання має ступінь зволоження плитки перед укладанням. Тильну поверхню плитки зволожують мокрим пензлем, що забезпечує міцність зчеплення плитки з розчином. Міцність облицювання залежить від ширини і якості швів. Широкі шви надають декоративного вигляду, особливо укладанням «шов у шов». Під час лицювання стін слід витримувати однакову ширину вертикальних і горизонтальних швів. Щоб шви відповідали своєму призначенню, вони повинні бути вільними від твердого й міцного пошарового цементного розчину. Після тужавіння розчину у швах, промивають змоченим у воді пензлем.

Лицювання стін починають від підлоги, тому перш за все визначають відмітку чистої підлоги біля стін. Потім встановлюють по всьому периметру стін дерев'яні бруски, так щоб нижній ряд лицювання знаходився на заданій відмітці.

При облицюванні стін звичайно намагаються всю площину заповнювати цілими плитками. Неповномірні плитки застосовують для лицювання крайніх вертикальних рядів й кутів.

Трохи вище лінії майбутнього лицювання біля обох кутів забивають у стінку два стальні штирі. Від штирів опускають вертикальні шнури. Після вивірки вертикальних шнурів нижні кінці їх прив'язують до штирів, які забивають у стіну біля підлоги. Ці два шнури залишаються на стіні на весь період роботи. Вони вказують розташування площини майбутнього лицювання й одночасно напрямок її вертикальних швів. Віддаль від вертикальних шнурів до примикаючих стін повинна бути трохи менше кутової фасонної плитки, щоб крайній ряд плиток, розташований від щнура на віддалі 3-4 мм, не зачепив його й не заважав при перевірці вертикальності шва. Лицювання починають до настилання плиткової підлоги. Відмітку верху першого ряду плиток виносять на стінку і на цьому рівні натягують шнур. Під перший ряд плиток укладають дошки або рейку, яку вирівнюють підкладками так, щоб перший ряд лицювання спирався на неї. Дошку-шаблон залишають на місці й виймають лише при настиланні підлоги. Після встановлення першого ряду плиток горизонтальний шнур і підтримуючі його штирі приставляють. Другий і наступні ряди укладають у суворій послідовності.

Плиточник запропонував шаблони для лицювання стін способом «шов у шов», це значно підвищує продуктивність праці. З застосуванням шаблону стіни облицьовуються на всю висоту від підлоги.

Для встановлення на стіні першого ряду плиток шаблон закріплюють суворо вертикально на відстані, що дорівнює ширині однієї плитки від кута. Щоб шаблон не прогинався між маяками, до його зовнішньої поверхні пришивають гвіздками брусок розміром 5x4, що робить шаблон більш жорстким. Коли переходять до укладання наступного ряду плиток, шаблон встановлюють у нове положення за допомогою вимірювального застосування довжиною 1,2 м.

Двосторонній шаблон має 2 робочих ребра, у яких стальні пластинки знаходяться на одному рівні. Ширина шаблону дорівнює ширині плитки плюс два шви. Цей шаблон переставляють уздовж стіни зліва направо через 3 ряди на місце 4 ряду вертикальних плиток. Проміжні ряди заповнюють після того, як знімуть шаблон по встановлених з обох боків рядах плиток. Шви заповнюють розчином за допомогою гладила, обтягнутого за периметром гумою.

Влаштування цементних плінтусів виконують таким чином: профільований дерев'яний шаблон довжиною 1-2 метри укладають профільованою стороною до стіни з зазором в 10-20 мм. Шаблон протискують вантажем і проміжок між ним і стіною заповнюють за допомогою кельми жорстким цементним розчином. Розчин ущільнюють дерев'яною лопаточкою і зверху вирівнюють кельмою. По закінченні набивання даної частини плінтуса шаблон переносять далі.



1- дерев'яна форма плінтуса;

2- розчин;

3- скоба з металевої полоси 30x3 мм для пригрузу

Після виправлення всіх дефектів основи і перевірки нахилів лицювальник виміряє правильність кутів приміщення.

Першу перевірку звичайних прямокутних приміщень виконують по діагоналях. Якщо довжина діагоналей однакова, укладають маяки й розбивають фризи. Нерівність діагоналей свідчить про те, що підлога неправильної форми і необхідно вжити заходів до зменшення або повної ліквідації цього недоліку.

Користуючись вертикальними шнурами встановлюють чотири маячні плитки в одній площині з першим рядом плиток. Два таких маяки встановлюють на початку і в кінці другого ряду лицювання. А останні два - на рівні верху майбутнього лицювання. Для встановлення маяків використовують той же цементний розчин, на якому ставлять усі останні плитки лицювання. При цьому слідкують, щоб вертикальні кромки кожної пари маячних плиток лежали на одній вертикальній лінії.

Потім до верху другого ряду натягують горизонтальний шнур, по якому вирівнюють промені плитки цього ряду. Для натягання горизонтального на початку і в кінці ряду встановлюють дві плитки, що відіграють роль маяків. При лицюванні стін плиткою засобом «шов у шов» майже повністю відпадає потреба у застосуванні правила, бо ретельно встановлені шнури забезпечують достатній контроль за якістю лицювання всієї стіни. Правилом користуються тільки для періодичної перевірки облицювання, прикладаючи його до однієї з маячних плиток.

Маяки виконують з плиток, які укладають на жорсткому цементному розчині. Плитки спочатку встановлюють трохи вище, ніж вимагається, а при вивірці по рівню їх осаджують до потрібної позначки легкими ударами молотка.

Маяки бувають трьох видів: реперні, фризові, проміжні.

Реперні встановлюються біля стіни між основним настінним репером і фризом.

Фризові вміщують у кутах і по лінії фризів.

Проміжні - для контролю за рівнем підлоги, потім їх потрібно зняти.

Усі кутові маячні плитки фризового ряду спочатку укладають насухо, а після перевірки взаємного розташування кутів плитки осаджують у розчин до заданого рівня. Вздовж внутрішнього боку фризових рядів натягують шнури, по яких контролюють положення проміжних фризових марок, розташованих через декілька плиток одна від другої.

Верстка плиток фризового ряду насухо й наступна посадка їх на розчин потребує багато часу. Цю операцію прискорить рейка І. В. Болотіна довжиною 1,5 м, на якій розміщено 10-12 плиток і швів між ними.

Проміжні маяки на площі підлоги, вміщені фриза, у разі потреби укладають за допомогою шнура, який натягують між протилежними боками фриза. У цьому випадку також доцільно використати рейку Болотіна, за

допомогою якої можна укласти плитки, що є проміжними маяками так, щоб вони потім залишалися у настеленому покритті.

Виконавши роботу по влаштуванню фризів проміжних маяків, настеляють фризові ряди шириною більше однієї плитки. Потім поперек приміщення через декілька плиток укладають так звані провішування - ряди плиток, що йдуть паралельно одному з фризів.

Розчин для прошарку подають на попередньо очищену та добре зволожену у межах захватки основу. Спочатку його розподіляють лопаткою, а потім за допомогою кельми ретельно вирівнюють та загладжують, поки поверхня не вкриється цементним молоком. Підготовлена таким чином постіль для плиток повинна бути на 1-2 мм вище необхідного рівня. Залишок розчину заповнює частину шва між плитками.

Для прошарку застосовують цементні розчини з додаванням пластифікатора (милонафта). Вони мають велику водоутримуючу здатність.

Плитки укладають смугами поперек захватки за допомогою косинця по вирівняному й загладженому шарові свіжого цементного розчину. Лівою рукою укладають плитку, осаджують її легкими ударами молотка й одночасно слідкують за тим, щоб ширина шва між плитками була мінімальною.

Квадратними плитками підлогу настеляють засобом «шов у шов», при цьому повздовжні і поперечні шви не повинні відхилятися від заданого напрямку.

Для виправлення шва посаджені на розчин плитки протягом перших 15-30 хв. можна трохи зсунути вбік гострим кінцем кельми. Після укладення плиток їх поверхню вирівнюють легкими ударами молотка по укладеному на підлогу дерев'яному бруску.

Правильність укладання перевіряють проводячи полотном кельми по поверхні плиток. Якщо кельма зачіпає край якоїсь плитки, останню виймають, укладають на попереднє місце й осаджують.

При розміщенні на прошаркові наступного ряду плиток загальний шов вирівнюють, притискуючи збоку правилом. Для плиток розміром до 200 мм товщина швів не повинна перевищувати 2 мм.

Розчин прошарку не повинен заповнювати шви між плитками доверху. Керамічні плитки перед укладанням слід протерти вологим ганчір'ям.

Свіжоукладену плиткову підлогу на цементному розчині покривають шаром тирси й огороджують поки підлога не набере міцності. Не раніше ніж через 1-2 доби, після настилання плиток приступають до заповнення швів покриття.

Для цього використовують рідке цементне тісто або цементний розчин складу 1:1. По поверхні попередньо підметеної підлоги розливають цементний приск й рівномірно

розподіляють його дерев'яним гребком або мітлою, так, щоб заповнити усі шви між плитками. Залишок з поверхні видаляють.

Після затужавіння цементу плиточник 2-го розряду вологою тирсою стирає з поверхні плиткової підлоги цемент. У разі необхідності підлогу протирають 3%-ним розчином соляної кислоти, а потім дочиста промивають для видалення слідів кислоти.

Довговічність плиткової підлоги залежить від правильної експлуатації і догляду.

Під час експлуатації слід слідкувати за збереженням заповнення швів, у випадках пошкодження - поновлювати. Через те, що підлога дуже чутлива до подряпин, не можна волочити по її поверхні важких предметів.

При лицювані поверхностей на розчині або на полімерній мастиці робочий повинен працювати в рукавицях, а при роботі з токсичними клеями на легких розчинах повинен одягати респіратор. Робочих забезпечують рукавицями, окулярами та спецодягом.

Роботи пов`язані з застосуванням полімерній та токсичних мастиках для приклеювання полістерольних плиток супроводжуються вогненебезпечним і вибухонебезпечних пар органічного розчину. Тому в приміщені необхідно забезпечити належну вентиляцію.

В процесі лицювання плитки, а також на протязі 2 діб після її закінчення забороняється паління, користування електронагрівальними приладами, виробництво зварювальних робіт, та інше. У кожного звена повино знаходитись не більше 5-6 кг мастики. До початку лицювання з робочими проводять інструктаж о правилах користування з мастикою.

Таблиця 3.1.8 - Потреба в матеріалах

№	Обгрунт	Найменування робіт	Од. вим.	Обсяг робіт	Цементний розчин, м3	Плитка, м2
					На один	Заг.	На один	Заг.
1	15-4-3	Лицювання стін	100 м2	4,75	1,5	7.125	99	470.35
2	11-20-3	Влаштування керамічних підлог	100 м2	0,97	2,23	2.163	102	98.94

Таблиця 3.1.9 - Визначення техніко-економічних показників

Найменування показників	Розрахунок показників	Од. вим.	Показник
			факт.
Обсяг роботи	Таблиця обсягів робіт	м2	574
Трудомісткість	Див. «графік виконання робіт» арк №4 ДП	л.дн	192
Витрати праці на 1 м2	Трф=192/574	л.дн/м2	0.33
Виробіток одного робітника за зміну	Вф=574/192	м2/л.дн	2.99
Заробітна плата	Калькуляція	грн	3825.97
Середньодобова заробітна плата	3825.97/192	грн	19.92
Продуктивність праці	П=Трн/Трф*100% = 203,51/192*100%	%	106%

3.2 Календарний план виконання робіт

Для монтажу збірних залізобетонних конструкцій та для подавання матеріалів до робочих місць вибираємо баштовий кран.

Найвіддаленіший елемент - перемичка на відстані 22,33 м

Найважчий елемент - плита перекриття П5 вагаякої 2,9т.

Найвийщі елементи - плити перекриття, висотою 10,9 м

Визначаю потрібні параметри крану при зведення коробки будівлі.

Потрібний виліт стріли визначаю із умови можливості монтажу найбільш віддаленого від крану елементу - плит лоджії:



Z_необх = с/2+Б+а+а¹*2

Z_необх = 5/2+2+1,5+0.44+15+0.44+0,45=22,33 м

Потрібну вантажопідємність крану визначаю з умови монтажу найбільш важкого елементу - плити перекриття

Q_необх = Q_ел*1,1

для монтажу плит перекриття приймаю чотирьохвитковий строп ПИ «Промстальконструкція» 21059 М_29 з такими характеристиками:

вантажопідємність - 5т

висота стропа - 4,5 м

вага - 200 кг

Q_необх =2,9*1,1 = 3,19т

Потрібна висота піднімання гаку визначаю з умови монтажу плити перекриття за допомогою чотирьохвиткового стропу ПИ «Промстальконструкція» 21059 М_29:

Н_необх = Н₀+h_з+h_ел+h_стр = 10,9+2+0.22+4.5 = 17,62 м

На основі отриманих даних по діаграмі (див. «Будівельні крани» авт. Степаневський), вибираю баштовий кран, у якого при вильоті стріли вантажопідйомність , висота піднімання гаку

Цим показникам відповідає КБ_100.ОАС_1 у якого , , . Таким чином, для виконання робіт приймаю баштовий кран

КБ - 100.ОAС_1 з такими технічними характеристиками:

Виліт стріли L = 12,5-25 м Вантажопідйомність В = 5 т Висота піднімання гака Н = 21-33 м	Потужність електродвигуна Р =40 кВт База В = 4,5 м Ширина підкранової колії С = 4,5 м Габарит (мінімальна відстань) Б = 2 м

Баштовий кран КБ - 100.ОAС_1 може змонтувати розрахунковий елемент з максимальним вильотом стріли Z_м=18.138 м.

Визначення довжини підкранової колії

Визначаємо довжину підкранової колії

L = 22 + 2*К= 12 +2 (В/2 + 1,5) = 22 + 2 (4,5/2 + 1,5) = 29,5 м

Приймаємо довжину підкранової колії 31,25 м дві ланки по 12,5 м та 1 ланка 6,25 м.



	3.2.3 Технологічні розрахунки
	3.6 Таблиця трудомісткості робіт
Обґрунтування	Найменування періодів, циклів, робіт	Один виміру	Обсяг робіт	Норма часу, лгод.	Трн
1	2	3	4	5	6
	І Підготовчий період	%	10		250,41
	ІІ Основний період				2504,07
	Підземний цикл				169,5
1-30-2	Попередня планіровка поверхні бульдозером (ґрунту ІІ групи)	1000м2	1,799	0,39	0,088
1-24-5 1-24-13	Зрізання рослинного шару бульдозером з переміщенням на 20 м (ґрунту ІІ групи)	1000м3	0,8995	17,44	1,97
1-12-13	Риття котловану екскаватором під фундаменти	1000м3	0,2315	33,66	0,97
1-138-2	Ущільнення ґрунту під основи трамбувальними плитами d до 2 м	1000м3	0,2329	51,68	1,5
1-165-1	Ручна доробка ґрунту (ґрунт ІІ групи)	100м3	0,191	307,7	7,35
7-1-2	Монтаж з/б подушок масою до1,5 т	100 шт	0,41	119,63	1,94
7-1-3	більше 1,5т	100 шт	0,34	175,45	7,5
7-42-3	Монтаж стінових блоків вагою до 1,5т	100 шт	2,20	118,47	32,6
7-42-2	До 1 т	100 шт	0,4	77,14	30,9
7-42-1	До 0,5 т	100 шт	0,4	56,0	22,4
7-45-6	Монтаж плит перекриття до10м2	100 шт	0,55	332,06	22,8
8-4-2	Влаштування горизонтальної гідроізоляції подушок фундаментів1	100м2	2,619	22,59	7,4
8-4-7	Влаштування вертикальної гідроізоляції по стінових блоках	100м2	1,67	33,5	6,94
6-1-1	Улаштування бетоної підготовки під фундаменти	100м3	0,191	195,75	4,7
8-4-3	Влаштування горизонтальної гідроізоляції в 2 шари	100м2	2,619	31,76	10,4
1-27-4	Зворотна засипка пазух фундаментів (грунт ІІ групи)	1000м3	0,185	9,13	0,2
1-134-1	Ущільнення ґрунту пневматичними трамбівками	100м3	1,85	17,85	4,13
	Надземна цикл				1302,93
8-6-3	Мурування зовнішніх цегляних стін середньої складності	м3	631,75	7,52	593,85
8-6-7	Мурування внутрішніх цегляних стін	м3	197,69	6,92	171,0
7-52-3	Влаштування гіпсобетонних перегородок	100м2	9,37	349,5	44,9
7-47-2	Монтаж сходових площадок	100 шт	0,07	343,65	3,01
7-46-7	Монтаж сходових маршів	100 шт	0,06	272,6	2,04
7-53-6	Монтаж балконних плит до 10т	100 шт	0,12	700,3	10,5
7-45-5	Монтаж плит перекриття площ. до 5 м2	100 шт	0,37	239,25	11,07
7-45-6	до 10м2	100 шт	2,28	332,06	94,6
7-44-10	Монтаж перемичок масою до 0,3т	100 шт	5,07	21,46	13,6
10-18-2	Встановлення віконних блоків спарених	100 м2	0,72	186,44	16,7
10-26-1	Встановлення дверних блоків площею до 3 м2	100 м2	1,780	142,04	31,06
10-29-1	Встановлення дверних балконних блоків спарених	100м2	0,396	218,04	10,8
11-4-1	Улаштування гідроізоляції підлог	100м2	0,7254	65,73	5,97
11-8-2	Влаштування основ під підлоги з легкого бетону 35 мм	м3	35,93	16,85	21,61
11-11-3	Влаштування цементно-піщаної стяжки підлог 20 мм	100м2	11,01	57,83	80,15
11-10-2	Влаштування основ під підлоги з ДСП плит	100м2	10,2646	11,52	14,78
12-20-1	Влаштування пароізоляції	100м2	4,71	24,49	14,42
12-18-5	Влаштування утеплювача	м3	4,71	47,4	27,9
10-16-1	Влаштування кроквяної системи даху	м3	14,13	34,92	61,7
12-12-1	Влаштування покрівлі з металочерепиці	100м2	4,7101	124,68	73,27
	Опоряджувальні роботи				1055,8
15-205-1	Скління віконних блоків	100м2	2,187	321,75	88,0
15-205-2	Скління дверних блоків	100м2	3,26	201,03	81,9
15-61-3	Штукатурення цегляних стін	100м2	7,95	122,1	122,3
15-64-2	Підготовка бетонних поверхонь стелі	100м2	11,26	49,17	69,2
15-18-1	Лицювання стін	100м2	4,76	308,55	183,5
	Улаштування підлог з:
11-27-2	Керамічної плитки	100м2	0,907	167,48	19,0
11-36-4	Лінолеуму	100м2	10,84	60,36	81,8
11-17-3	Мозаїчної	100м2	0,3302	289,14	11,93
15-180-6	Водоемульсійне фарбування стелі	100м2	11,26	42,90	60,4
15-165-1	Олійне фарбування стін	100м2	4,47	87,78	48,3
15-151-1	Обклеювання стін шпалерами	100м2	9,23	49,9	57,6
15-165-5	Олійне фарбування вікон	100м2	4,0824	207,9	106,01
15-165-4	дверей	100м2	7,121521	139,09	123,83
	ІІІ Інші роботи				12,47
27-50-1	Влаштування основи вимощення з щебеню	100м2	1,0	46,79	5,876
27-53-1	Улаштування вимощення з асфальтобетону	100м2	1,0	52,75	6,6
	IV Невраховані роботи	%	10		250,41
	V Благоустрій	%	5		125,21
	VІ Спеціальні роботи				223,71
	Електромонтажні роботи	%	4		98,5
	Сантехнічні роботи	%	5		125,21
	Підсумок				2766,95
	Разом				3376,28

3.3 Будгенплан

Будгенплан розроблено на період розгорнутого будівництва з урахуванням рішень генерального плану об'єкта і відповідно технології спорудження об'єкта, прийнятій у календарному плані, дотримання вимог охорони праці, техніки безпеки, протипожежних вимог і санітарних норм, охорони довкілля, раціонального використання площі будмайданчика, найменших витрат на спорудження тимчасових будівель та споруд згідно діючих нормативних документів.

Зв'язок будівельного майданчика з зовнішніми шляхами сполучення здійснюється дорогами з удосконаленим твердим покриттям, об'єкт розташований в міській зоні.

Відстань від підприємств будіндустрії до об'єкту 15 км.

Для транспортування конструкцій, будівельних матеріалів, обладнання запроектовані кільцеві тимчасові дороги з максимальним використанням постійних доріг. Дороги запроектовані односторонні шириною 4 м, з їх розширенням на поворотах. Матеріал доріг - збірні залізобетонні плити.

Між дорогою і складами (утеплювача, руберойду, цегли та ін.) передбачені смуги шириною 3 м для стоянки транспорту в період розвантаження будматеріалів і конструкцій.

На будівельному майданчику передбачено два в'їзди, один - запасний. Складування матеріалів від дороги ведеться на відстані не менше 1 м.

Для організації складського господарства на будівельному майданчику передбачено:

- відкриті площадки для зберігання цегли, збірних залізобетонних конструкцій та інших матеріалів на які не впливають коливання температури та вологість;

- навіси для зберігання столярних виробів, рулонних матеріалів та ін.;

- закриті склади для зберігання лакофарбових матеріалів, скла, спецодягу;

Складування матеріалів ведеться за марками, типами, розмірами з урахуванням висоти складування, проходів, проїздів та норм складування матеріалів. Майданчик для складування матеріалів ущільнюється, планується з нахилом і=0,05% від будівлі для стоку поверхневих вод.

Для роботи у другу зміну майданчик освітлюється.

Робітники проживають у зоні будівництва, на території міста. Будівельний майданчик зв'язанийз містом міським транспортом.

Побутові приміщення використовуються пересувного та контейнерного типу. На будівельному майданчику приймаються побутові приміщення згідно з діючими нормами.

Водопостачання будмайданчику здійснюється від існуючої водопровідної мережі діаметром 250, прокладеної поряд з будівельним майданчиком.

Постачання електроенергією здійснюється підключенням трансформаторної підстанції до існуючої електромережі напругою 10кВ.

При проектуванні будгенплану передбачено загальне освітлення будмайданчику з застосуванням прожекторів, розміщених на опорах освітлювальної мережі, та місцеве освітлення робочих місць при виконанні робіт у дві зміни.

Територія будівництва огороджується парканом.

При розрахунку тимчасових будівель прийнято:

- кількість робітників субпідрядних організацій N_суб = 10 чол.

- приміщення субпідрядних організацій в складі гардеробної і складу загальною площею 30 - 40 м²

- критий склад генпідрядної організації площею 30 - 40 м², але не менше 2^х приміщень

- площа їдальні приймається по розрахунку, але не менше 12 м².

Площа тимчасових приміщень визначається по максимальній чисельності робітників, що працюють в 1 зміну і нормативної площі на 1 робітника, який користується даним приміщенням.

Розрахунок площі їдальні.

Згідно календарного плану на об'єкті одночасно працюють: N_max = 72 чол.

Кількість адміністративно-господарчих робітників визначається як 10-12% від N_max

N_а.г.= 0,1 · 72= 7 чол.

Загальна кількість робітників на будівництві

N_заг = N_max + N_а.г. + N_суб = 72 + 7 + 10 = 89 чол.

Кількість робітників, які користуються їдальнею приймаємо як 50% від N_заг

N_їд = 0,5 · 89 = 45 чол

Питома площа на одного робітника, що користується їдальнею складає f= 0,8-1м²

Визначаю площу їдальні

F_їд = N_їд · f = 45*0,8 = 36 м²

Приймаємо їдальню типа «К» розмірами 10,55 х 3,1 м, площею 29,9 м² в кількості 2 штуки.

Розрахунок інших будівель і споруд виконується в табличній формі.

Розрахунок площі складів

Для організації складського господарювання на будівельному майданчику передбачено:

- відкриті площадки для зберігання цегли, збірних залізобетонних виробів та інших матеріалів на які не впливають коливання температур і вологи.

- навіси для зберігання столярних виробів, утеплювача, рулонних матеріалів та інше.

- закриті склади для зберігання лакофарбових матеріалів, спец одягу, цементу, скла.

Необхідна площа для зберігання матеріалів на складі визначається за формулою:

Розрахунок складу цегли

Згідно «Відомості потреби основних матеріалів, конструкцій та напівфабрикатів» кількість цегли Q=240,07 т.шт.

Визначаємо кількість цегли необхідної для зберігання на складі.

де 4 - кількість поверхів

Визначаємо площу складу для зберігання цегли.

Розрахунок площі складів на 1 поверх виконуємо в табличній формі.

4. Безпека праці

4.1 Заходи з безпеки праці в технологічній карті

При лицювані поверхностей на розчині або на полімерній мастиці робочий повинен працювати в рукавицях, а при роботі з токсичними клеями на легких розчинах повинен одягати респіратор. Робочих забезпечують рукавицями, окулярами та спецодягом.

Роботи пов`язані з застосуванням полімерній та токсичних мастиках для приклеювання полістерольних плиток супроводжуються вогненебезпечним і вибухонебезпечних пар органічного розчину. Тому в приміщені необхідно забезпечити належну вентиляцію. В процесі лицювання плитки, а також на протязі 2 діб після її закінчення забороняється паління, користування електро нагрівальними приладами, виробництво зварювальних робіт, та інше. У кожного звена повинно знаходитись не більше 5-6 кг мастики. До початку лицювання з робочими проводять інструктаж о правилах користування з мастикою.

4.2 Врахування вимог безпеки праці при проектуванні календарного плану

В основі проектування календарного плану виконання робіт по об'єкту закладено принцип повного забезпечення безпечного ведення робіт на всіх етапах будівництва.

При проектуванні робіт підготовчого періоду в першу чергу передбачено будівництво тимчасових будівель та споруд (гардеробні, душові, їдальня, туалет та ін.), що дає змогу виконати тимчасові лінії електромереж та водопостачання, влаштувати автомобільні проїзди та пішохідні доріжки, огорожу території із загальним охоронним освітленням.

В процесі проектування основного періоду будівництва у календарному плані розроблені такі організаційні заходи:

- технологічна послідовність виконання будівельно-монтажних робіт забезпечує стійкість елементів будівлі;

- при виконанні робіт декількома бригадами (будівельними організаціями) календарний план розробляється з урахуванням одночасного виконання робіт на різних висотах в одній вертикалі, або в одному і тому ж приміщенні; з цією метою прийнято потоковий метод організації праці, де об'єднання спеціалізованих потоків в один є вагомим фактором безпечної організації робіт.

- враховані додаткові роботи, що викликані вимогами техніки безпеки, а саме:

а) забезпечення стійкості укосів;

в) тимчасове кріплення конструкцій в процесі монтажу;

г) влаштування тимчасових захисних настилів та огорож.

- складаються спільні заходи генпідрядника і замовника для провадження робіт на території діючих підприємств, або біля діючих споруд;

- визначені роботи, що виконуються за наряд допуском:

а) робота в охоронних зонах повітряних ліній електромереж;

б) роботи, що виконуються на ділянках, де є або може виникнути небезпека, що виходить з інших видів робіт, що виконуються на суміжних ділянках, тощо.

При проектуванні календарного плану передбачена необхідність підготовки і надання фронту робіт субпідрядним організаціям в можливо коротші строки.

Спеціальні роботи, благоустрій території виконують в узгодженні з роботами надземної частини та з опоряджувальними роботами. У календарному плані показують строки початку та закінчення цих робіт без означення чисельності складу бригад.

Підготовка до виконання електромонтажних та сантехнічних робіт виконується в підземній частині, вона починається після влаштування фундаментів на першій захватці і закінчується до початку влаштування бетонної підготовки під підлоги на другій захватці.

В надземній частині спеціальні роботи починаються після влаштування стін на першій захватці та частково закінчуються до початку штукатурних робіт на останній захватці, повне закінчення і здача сантехнічних та електромонтажних робіт планується на останній захватці малярних робіт. Благоустрій території починається після влаштування покрівлі на першій захватці і закінчується разом з опоряджувальними роботами.

Всі розроблені заходи з техніки безпеки прийняті у відповідності зі СНІП II1-4.80

4.3 Вирішення питань безпеки праці при проектуванні будгенплану

Територія будівництва є не безпечною зоною, куди доступ людей, не пов'язаних з будівництвом, заборонено, тому вона огороджена парканом висотою 2 м з тротуаром та козирком 1 м, встановленим з нахилом 20° у напрямку території будівництва.

В процесі будівельно-монтажних робіт із застосуванням механізмів (кранів, підіймачів, екскаваторів та інших) виникають небезпечні зони, огородження яких передбачено при проектуванні будгенплану. Огорожа запроектована із металевих стояків, установлених з кроком 3 м, між якими натягнутий канат з написами «Небезпечна зона».

З усіма робітниками, що поступають на роботу та ІТП, незалежно від професії і посади, проводяться в водні інструктажі по охороні праці. На будмайданчику проводяться інструктажі (первинний, повторний, позачерговий) у строки згідно законодавства. Робітники проходять навчання по 6-10 годинній програмі з правил безпечного провадження робіт.

Організація санітарного обслуговування робітників.

Згідно з календарним планом кількість працюючих у найчисельнішій зміні перевищує 15 чоловік, тому за гігієнічними вимогами щодо влаштування і обладнання санітарно-гігієнічних і побутових приміщень для робітників будівельно-монтажних організацій при проектуванні будгенплану передбачено розміщення роздягалень для робітників, їдальні, душової, вбиральні, приміщення для обігріву робітників у зимовий час.

Передбачено розміщення питних фонтанчиків та водорозбірних кранів.

Завозити матеріали та обладнання на будмайданчик передбачається після влаштування складських майданчиків та спеціальних розвантажувальних місць, вказаних в ПВР.

При проектуванні організації робіт передбачено всі вантажно-розвантажувальні роботи при масі вантажів більше 50 кг та підніманні їх на висоту більше 3 м виконувати механізованим способом.

Ручне навантаження і розвантаження допускається при незначних обсягах робіт.

На будівельному майданчику матеріали і вироби складуються за діючими правилами.

Освітлення будівельного майданчика і робочих місць.

Будмайданчик, робочі місця, складські майданчики, шляхи транспортування вантажів і проходи у темний час передбачено освітлювати.

Для запобігання травматизму на будмайданчику тимчасова електромережа виконується тільки ізольованим проводом, що підвішується на надійних опорах на висоті не менше 2,5 м над робочими місцями. При меншій висоті проводу прокладаються у трубах. При висоті розташування ліхтарів нижче 2,5 м, а також переносних, використовується напруга не більше 36В. При виконанні робіт у особливо небезпечних місцях - напруга 12В.

Передбачене заземлення корпусів ручних електричних машин, трансформаторів, освітлювальної арматури, металевих риштувань.

При проектуванні організації робіт передбачено, що навантаження на риштування не повинно перевищувати навантажень на риштування: для мурування стін - 250 кг/м², штукатурних робіт - 200 кг/м², малярних - 100 кг/м².

Робочі настили на риштуваннях та помостах виготовляються з дощок товщиною 50 мм.

При муруванні цегляних стін з помостів по всьому периметру будівлі передбачене влаштування зовнішніх інвентарних козирків у вигляді настилу на кронштейнах шириною 1,5 м при висоті будівлі більше 7 м.

Передбачено розміщення протипожежних щитів на окремих ділянках будівництва (матеріальний склад, установка для розігріву бітуму, приготування ґрунтовок, покрівельні роботи). Щити оснащені комплектом протипожежного обладнання згідно діючих норм.

На території будівництва не передбачені пожежні гідранти так, як будівля знаходиться у зоні їх дії.

Провадження робіт із застосуванням відритого вогню (газове і електричне зварювання, різання металів та інше) допускається лише з дозволу особи, відповідальної за пожежну безпеку.

Додержані протипожежні розриви 18 м між групами тимчасових будівель.

На будмайданчику організована ДПД.

На будівельному майданчику передбачені кільцеві дороги навколо будівлі і до кожної захватки, що забезпечує, в разі необхідності, вільний під'їзд до місць можливого виникнення вогню.

Ширина проїжджої частини дороги при двосторонньому русі передбачена 6-7 м, при односторонньому - 4 м. Радіуси кривих ділянок автомобільних доріг становлять не менше 10 м з розширенням дороги на 1 м на закругленнях.

У місцях руху робітників через траншеї та канави встановлюються містки та переходи шириною не менше 0,6 м з двосторонніми поручнями висотою 1 м.

У багатоповерхових будівлях над входами у сходову клітку встановлені козирки шириною 2 м на всю довжину небезпечної зони.

Питання охорони довкілля.

Під час виконання робіт підготовчого періоду при очищенні території будмайданчика спиляні дерева, пеньки відвозяться у визначені місця.

Тимчасові будівлі та споруди розміщені тільки на території, відведеній для будівництва.

При проектуванні організації робіт максимально зменшений час холостої роботи машин, що знижує викиди відпрацьованих газів у повітря.

Виключено відкрите транспортування сипучих матеріалів. При очищенні приміщень сміття спускається униз по закритих лотках.

При розробці ПВР не передбачене місце для миття автотранспорту, яке повинне виконуватись в гаражах на спеціально обладнаних місцях для миття автотранспорту.

Також не відведене місце для спалювання відходів, тому на території будівництва спалення відходів забороняється і вони повинні вивозитись у визначені місця.

Рослинний шар ґрунту під запроектованими будівлями, спорудами, мережами і тимчасовими дорогами знімається і зберігається для наступної рекультивації малопродуктивних земель. Рух транспорту та будівельної техніки передбачено по тимчасових дорогах.

При необхідності розробляються спеціальні заходи проти забруднення поверхневих та ґрунтових вод і узгоджуються з Державною екологічною комісією.

5. Техніко-економічна частина

5.1 Кошторис

Пояснювальна записка до об'єктного кошторису

Об'єктний кошторис №1 складений на основі локальних кошторисів на загально-будівельні роботи. Розрахований в поточних цінах станом на 1.01.2001 року. Локальні кошториси на спеціальні роботи підраховані по укрупненим кошторисним показникам на 1м² корисної площі будівлі.

5.2 Розрахунок договірної ціни

Пояснювальна записка до договірної ціни.

Договірна ціна призначена для визначення вартості підрядних робіт при складанні тендерів.

Складається на підставі об'єктного кошторису №1 і розрахунку №1 накладних витрат.

При визначенні договірної ціни до прямих витрат необхідно додати:

- витрати на тимчасові будівлі і споруди - 0,95%

- зимове подорожчання - 0,7%

- непередбачені роботи та витрати - 1%

- розмір прибутку (планових нагромаджень) - 7%

- збір на обов'язкове соціальне та пенсійне страхування і внески у державний фонд допомоги зайнятості - 39,77%

- комунальний податок - 10%

- податок на додану вартість - 20%

- розмір коштів на покриття ризику - 1,8%

Техніко-економічна оцінка проектних рішень визначається розрахунком показників, які відображають об?ємно-планувальні рішення, вартість будівництва, затрати праці, тривалість будівництва.

1. Об?ємно планувальні показники

1.1 Будівельний об?єм будівлі -

1.2 Загальна площа - 1254.415м²

1.3 Корисна площа - 656.88м²

1.4 Площа забудови - 501,49м²

2. Показники кошторисної вартості

2.1 Вартість БМР визначається по договірній ціні Д_у=1150,183 тис. грн.

2.2 Вартість 1м³ будівельного об?єму

м³

2.3 Вартість 1м² корисної площі

/м²

3. Показники техніко-організаційних рішень

3.1 Затрати праці на загально-будівельні роботи

- нормовані (згідно календарного плану) Тр^н=2766,95 л.дн.

- фактичні (згідно календарного плану) Тр^ф=2693,4 л.дн.

- Витрати праці на 1м² корисної площі

л-дн/м²

- На 1м³ будівельного об'єму

л-дн/м³

3.2 Середньоденний виробіток на одного робітника

- фактичний

грн.

- нормативний

грн.

3.3 Тривалість будівництва

- фактична Тр^ф=3міс. (по календарному плану)

- нормативна Тр^н=3,5міс. (СНіП 1.04.03-86)

3.4 Рівень рентабельності

Де П_н =58,378 тис.грн. - планові нагромадження (прибуток підприємства по договірній ціні)

Таблиця 5.3.1

Назва показників	Одиниці виміру	Значення показників
1. Площа забудови	м2	501,49
2. Загальна площа	м2	1254.415
3. Корисна площа	м2	656.88
4. Будівельний об'єм	м3
5. Договірна ціна	тис. грн.	1150,183
6. Вартість 1м2 корисної площі	тис. грн.
7. Вартість 1м3 будівельного об'єму	тис. грн.
8. Витрати праці - по плану - фактично	л.дн. л.дн.	2766,95 2693,4
9. Середньодобовий виробіток - по плану - фактично	грн. грн.
10 Тривалість будівництва - по плану - фактично	міс. міс.	3,5 3
11. Рівень рентабельності	%	5,01
12. Економічний ефект	тис. грн.	3,611

Список використаної літератури

СНиП 2.01.01-82. Строительная климатология и геофизика. М. Введ с 01.01.1984

СНиП 2.01.07-85. Нагрузка и воздействие. М. Введ с 01.01.1987

ДСТУ БА. 2.4-6-95. Правила виконання робочої документації генеральних планів підприємств, споруд та житлово-цивільних об'єктів К Вед з 06.04.1995.

ДСТУ БА. 2.4-7-95. Правила виконання архітектурно-будівельних робочих креслень К. Введ З 06.04.1995

И.А. Шерешевский. Конструирование гражданских зданий - Л. Стройиздат: 1982 - 208 с.

Общесоюзный каталог типовых строительных конструкций и изделий. 3.01 ЖГ - 1.85 том 1, 2, 3 - Минск Введ с 01.101986

Общесоюзный каталог типовых строительных конструкций и изделий. 3.01 Г. - 5.89 - М. Введ с 01.10.1989

СНиП 2.01.01 - 85. Нагрузки и воздействия - М, ЦИТП Госстроя СССР, 1988 - 36 с.

СНиП 2.03.01.84. Бетонные и железобетонные конструкции. Нормы проектирования. - М. ЦИТП. Госстроя СССР. 1985 - 79 с.

Цай Т.М. строительные конструкции, Т 2 Железобетонные конструкции. Нормы - М, Стройиздат, 1985 - 462 с.

Кувалдин А.Н., Клевцова Г.С. Примеры расчета железобетонных конструкций зданий - М. Стройиздат, 1976 - 288 с.

Проектирование и расчет железобетонных конструкций. М.Н. Попов, А.В. Забегаев - М. высшая школа.

Кирпичная кладка стен и перегородок ККТ - 3.0 - 3. Карты трудовых процессов строительного производства М. 1979 - 68 с.

Кирпичная кладка стен жилых домов ККТ - 3.0 - 5 М. 1987 - 36 с.

О.Б. Веселовський, С.І Пимонова, Д.П. Ковалерчук «Основи будівельно-монтажного виробництва.» Київ 1992 - 156

Допуски при веденні будівельно-монтажних і спеціальних робіт. Київ 1970 - 120 аркушів.

Данилов М.Н., Булгаков С.М. «Технология и организация строительного производства». М. Стройиздат 1988 - 752 с.

СНиП 3.01.01 - 85 «Организация строительного производства».

СНиП 3.04.03 - 85 «Нормы продолжительности строительства при строительстве предприятий, зданий и сооружений».

СНиП IV 2 - 82 том 1 «Правила разработки и использование элементных систем норм на строительные конструкции и работы».