Вимоги до якості виконання будівельних робіт

1. Вмоги до якості виконання будівельних робіт

1.1 Бетонні роботи

На всі бетонні роботи повинна розроблятися проектна документація на підставі даних геологічних вишукувань (у випадку фундаментів на земельних ділянках), повинні бути отримані відповідні регулюючі документи від місцевих органів на етапах підготовки і будівництва, і вони мають відповідати вимогам Державних будівельних норм та правил України.

Усі роботи та використовувані матеріали повинні строго відповідати проектній документації та виконуватися під контролем представників виконавця робіт, технічного нагляду та авторського нагляду. Усі будівельні роботи мають бути виконані згідно з проектною документацією, підготовленою організацією, що має всі необхідні ліцензії відповідно до існуючих норм, правил та законів України.

Після виконання робіт підрядник надає всі необхідні документи (сертифікати на матеріали, акти на приховані роботи тощо).

Лише установи, які мають відповідні дозволи або ліцензії для кожного та всіх випадків, забезпечують проектування всіх бетонних робіт стосовно заливки фундаменту цементним розчином, сталевих конструкцій, марки та консистенції бетону, технології конструкції фундаменту, а також характеристики міцності.

Усі монтажні частини зі сталевих прутів, які мають безпосередній контакт з зовнішнім середовищем, захищаються від корозії, щонайменш, оцинкуванням або фарбою «Zinga» що містить цинк, або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років). Після виконання цих робіт надається перелік сертифікатів для підтвердження якості використаних матеріалів, а також їх відповідності проектним рішенням.

1.2 Роботи з виготовлення сталевих конструкцій

1.2.1 Конструкція кабельросту і допоміжних систем

Проектування кабельростів та допоміжної системи виконується відповідно до таких вимог:

Кабель має бути закріплений у кабельрості способом, прийнятним для компанії виробника кабелю. Кабельрост має бути виконаний з сталі, оцинкованої методом гарячого занурення.

При прокладенні кабельної траси по плоскому даху будівлі кабельрост має бути механічно закріплений до попередньо виготовлених бетонних блоків з метою запобігання пошкодження плит перекриття даху під час буріння отворів. Необхідні розміри блоків: 250 x 250 x 50 мм; вони розміщуються на бітумних листах товщиною 3 мм на відстані 2 м один від одного.

У випадку застосування кабельростів для фідерного кабелю, вони повинні мати кути повороту, що відповідають специфікаціям виробника фідерного кабелю.

Необхідно завжди уникати гострих кутів, усі задирки та гострі краї повинні бути видалені, і всі робочі поверхні коробів перед монтуванням повинні бути оцинковані електролітичним способом.

1.2.2 Сталеві конструкції - опори для контейнерів на даху

Усі сталеві конструкції, що використовуються як опори для контейнерів, які встановлюються на даху, повинні бути виготовлені з гарячеоцинкованої сталі або захищені фарбою «Zinga», що містить цинк, або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років) відповідно до документацій виробника фарби.

Проект конструкції має бути виконаний згідно з урахуванням рекомендацій представника УМЗ, які містяться в структурному аналізі.

В проекті обов'язково враховується несуча спроможність даху будівлі, яка розраховується на підставі загальних даних та натурних обстежень.

Між поверхнею даху та нижньою частиною запропонованої рами має бути відстань не менше 0,3м.

1.2.3 Під'їзні шляхи

Під'їзні шляхи застосовуються лише для Наземних майданчиків.

Необхідно забезпечити належний доступ для полегшення під'їзду та гарантування мобілізації будівельного обладнання, елементів башти та панелей контейнеру.

Оскільки методи та умови будівництва під'їзних доріг варіюються, в залежності від об'єкту, враховуючи, наприклад, тип та умови ґрунту, вони підлягають погодженню з представниками Компанії “УМЗ” до початку будь-яких відповідних робіт.

Усі під'їзні шляхи загальною шириною 3,0 м мають бути розширені до 4,0 м на відстані 10 м від воріт майданчику для забезпечення безпечного розвороту транспортних засобів.

Розташування опори лінії електропередач, її конструкція, а також місцезнаходження та конструкція розподільчого щита мають відповідати вимогам українських норм та стандартів.

1.2.4 Огорожі та ворота

Огорожі та ворота застосовуються лише для Наземних Майданчиків з метою попередження несанкціонованого доступу.

Огорожі та ворота повинні бути виконані відповідно до Робочого проекту.

Усі компоненти повинні мати достатню пружність, і всі матеріали мають бути гарячеоцинковані або захищені фарбою «Zinga», що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років) і не повинні мати висвердлених, вирізаних, у тому числі зварювальним апаратом, отворів.

Після виконання будівельних робіт необхідно надати акти на приховані роботи, сертифікати відповідності на всі матеріали, використані під час будівництва майданчика.

Висота огорожі повинна бути не менше 2м.

Огорожі майданчиків, розташованих на відокремлених земельних ділянках, повинні мати оздоблення колючим дротом по верхній частині огорожі в кількості 3 дроти.

1.3 Вимоги до проектування та будівництва контейнерів

Підрядник повинен забезпечувати цільове проектування контейнеру для розташування в ньому телекомунікаційного обладнання з величиною дози випромінювання щонайменш IP54.

Усі компоненти мають бути виготовлені з матеріалу, що не руйнується, і не матиме ознак руйнування протягом періоду експлуатації контейнеру під дією випромінювання.

У випадку застосування трелювальних контейнерів, необхідно облаштувати чотири точки для їх піднімання (при використанні контейнерів попередньої збірки).

Усі контейнери повинні мати такі внутрішні розміри:

Д = 4;5;6 м - Ш = 2,3 м - В = 2,5 м.

Вказані розміри довжини могуть змінюватись в межах +/-15 см.

Усі контейнери мають бути термоізольовані, ущільнені та герметичні, не повинні пропускати всередину повітря і особливо, вологу.

Композиційна конструкція та стеля всіх контейнерів мають бути здатними ефективно видаляти конденсат, що утворюється всередині. Також необхідно уникати будь-яких пустот у будь-яких вбудованих елементах, щоб не допустити попадання випарів усередину контейнеру.

Контейнер має бути виконаний таким чином, щоб забезпечити його легку та безпечну збірку безпосередньо на місці установки.

Контейнер має бути обладнаний необхідною інфраструктурою (освітлювальними приладами, кондиціонером повітря, автоматичною системою пожежегасіння протипожежною та охоронною сигналізацією, розподільними щитами тощо), відповідно до вимог діючих ДБНіП.

Із зовнішнього боку контейнеру необхідно передбачити можливість підключення контуру заземлення (2 точки, розміщених по діагоналі).

Зовнішня частина кондиціонера повітря має бути обладнана противовандальним захистом, який не перешкоджає доступу для профілактики та не впливає на експлуатацію кондиціонера.

1.4 Проектні вимоги до контейнерів

З метою забезпечення стандартного проекту контейнеру, постачальники забезпечують відповідність нижчезазначеним нормам та правилам, і, у випадку будь-яких змін цих вимог, він надає детальні специфікації на запропонований контейнер.

Контейнер має бути укомплектовано складним столиком.

Теплоізоляція контейнера має забезпечувати температуру в межах +20?С / -2?С

Контейнер повинен мати тепловий захист від горизонтального випромінювання.

Технічні умови на контейнер, які встановлюються на даху будівель та споруд повинні бути узгоджені з Департаментом пожежної безпеки МНС України та повинні відповідати вимогам ДБН В.1.1-7-2002 (IIIa)

Усі контейнери мають бути світлого кольору з високим рівнем тепловіддачі та відбивальної здатності, а також усі використовувані панелі мають бути одного кольору всередині та зовні.

Усі використовувані фарби мають бути стійкими до руйнування та пиловідштовхуючими для зручності технічного обслуговування.

Постачальники контейнеру надають компанії “УМЗ” Технічні специфікації на покриття підлоги та підстилкову сітку [earth grid mesh], включаючи всі характеристики матеріалу.

Фактор стабільності контейнеру має бути посилений шляхом необхідної його фіксації до фундаменту відповідно до робочого проекту.

Контейнер має бути спроектований таким чином, щоб забезпечувався безперешкодний доступ до нього, дверний поріг знаходився вище рівня підлоги, були виконані сходи до контейнеру та тип сходів до нього повинні відповідати проектним рішенням та попереднього узгодження з УМЗ.

1.5 Конструкційні вимоги до контейнерів

Для забезпечення захисту контейнера та обслуговуючого персоналу в зимовий період, від падіння з башти чи стовпа льоду контейнер повинне бути обладнаний льодозахистом.

Льодозахист повинен бути виконаний з гарячеоцинкованої або захищеної фарбою «Zinga», що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років) сітки або металевого листа.

Льодозахист повинен захищати всю площинну контейнеру крім сходів.

Льодозахист повинен витримувати не одноразове падіння льоду до повного або часткового руйнування.

Для забезпечення захисту від несанкціонованого доступу та теплової ізоляції, контейнер має бути обладнаний вхідними дверима (або, як варіант, вхідною платформою з власними дверима).

Внутрішні розміри дверей: В = 2,0 м х Ш = 0,9 м.

Контейнери мають бути ізольовані мінеральною ватою товщиною щонайменш 80 мм, або декількома шарами відповідного негорючого матеріалу, обшиті сталевими листами товщиною 0,55 мм. Та забезпечувати всі необхідні параметри стосовно теплоізоляції, вогнестійкості, несучої спроможності та вандалозахищенності,

Зовнішня рама та дверний поріг мають бути виконані з товстолистової сталі.

Двері повинні відкриватися назовні, та на всіх дверях має бути встановлений ярлик з піктограмою „Небезпечно! Висока напруга!” українською та англійською мовами.

Нижній край дверей повинен знаходитися на висоті 5-8 см над рівнем підлоги.

Наявність дверної пружини для запобігання раптового відкривання.

Наявність фіксації дверей у відчиненому положенні.

Загальні вимоги до проекту дверей передбачають герметичність для запобігання проникненню до контейнеру води, пилу або світла.

Двері повинні бути обладнані двома замками, що перешкоджають несанкціоноване втручання та надійне запирання. Замки повинні мати максимальний захист від навмисного проникнення та інших зовнішніх чинників. Кожен замок забезпечується щонайменш 3 наборами маркованих ключів; відповідне маркування, що відповідає цьому набору ключів, має бути нанесене на дверях біля замка.

Двері повинні бути обладнанні системою мікро вимикачів для отримання сигналу про несанкціонований доступ. Один із замків повинен бути обладнаний мікровимикачем, що підключається до системи моніторингу

Двері повинні бути обладнані звуковою сигналізацією для попередження несанкціонованого доступу.

Зовнішні двері повинні мати можливість зачинятися з середини.

Усі фрагменти підлоги мають бути антистатичними та електропровідними, мати гладку відбиваючу поверхню для того, щоб витримувати вимагаємі навантаження. Підлога має бути виготовлена з ізоляційних панелей з набивкою з поліуретану, мінеральної вати, або іншого конструкційного матеріалу, покритою двома листами металу.

Панелі повинні також бути зверху вогнестійкими. Товщина панелей має бути достатньою для витримування навантажень на підлогу без прогинів та деформації.

Стики між підлогою та стіною, мають бути залиті антистатичним матеріалом.

Стіни та дах виготовляються з ізоляційних панелей з набивкою з поліуретану, мінеральної вати, або іншого конструкційного матеріалу, покритою двома листами металу.

Стіни повинні мати достатню міцність для розміщення на них повітряних кондиціонерів, розподільчих електричних щитів, вводів кабелів, кабельростів та дверей.

Стіни товщиною, щонайменш, 8-10 см, являють собою багатошарову панель ( з 2-х металевих листів та поліуретанової або мінеральної вати); металева частина шаруватої конструкції повинна мати антикорозійне покриття.

Усі панелі стін та даху розробляються з урахуванням попередження попадання до контейнеру води, пилу, або світла; особливо це стосується механізму стикування цих панелей.

Панелі даху мають такі самі технічні умови, як і панелі стін, але з фальцювальними з'єднаннями торців, які ущільнюються кутовими штабками з алюмінію, або нержавіючої сталі для забезпечення цілісності даху.

Додатковий піддашок для стікання дощової води з алюмінієвим скатом 5% у короткому напрямку, що має виступ шириною 10 см у чотирьох напрямках, має бути закріплений належним чином для протидії навантаження вітру.

Усі з'єднання стін з підлогою або стелею укріплені кутиками, ширина яких має бути достатньою для закріплення анкерними болтами з обох боків.

1.6 Ввід коаксіального та силового кабелів

У верхніх кутах задньої та передньої стінок контейнера мають бути виконані вводи для коаксіальних кабелів.

Використовуються водонепроникні системи кабельних вводів Roxtec, або їх еквівалент, або вхідна ущільнююча пластина розміром 400 х 300 мм.

Розмір та кількість отворів для коаксіальних кабелів мають бути погоджені до початку виготовлення контейнера. Отвори мають бути закриті металевою пластиною з обох боків. Між пластинами прокладено негорючій утеплювач на весь отвір.

У місцях підходу кабельростів має бути передбачена можливість надійної фіксації зовнішнього кабельросту, без застосування зварювальних робіт

На передньому краї правої стінки, у підлозі, встановлюється кабельний ввід з двома отворами діаметром 50 мм для пропускання двох кабельних каналів. Отвори розташовані під запропонованим місцем розташування силового розподільчого щита. Отвори мають бути закриті пофарбованою металевою пластиною.

1.7 Внутрішній кабельрост

Внутрішні кабельрости можуть бути кошикового типу, виготовлені з металевого профілю; оцинковані для зовнішнього використання, шириною не менш 300 мм. Вони мають бути надійно закріплені за допомогою арматури, встановленої на стінах або стелі.

Кабельрости мають бути встановлені біля стелі вздовж кожної з довгих та короткої стін. (У деяких випадках існує також необхідність встановлення кабельросту посередині контейнера для з'єднання між двома довгими стінами. Це має бути погоджено перед поставкою).

Якщо є можливість використання будь-якого існуючого приміщення, підрядник забезпечує таку його реконструкцію, після якої в ньому можна розміщувати радіообладнання, та воно повинно відповідати технічним умовам на контейнер, таким чином, існуюче приміщення має відповідати наступним критеріям:

Усі стіни, дах та підлога мають бути надійно закріпленими, і не мати жодного отвору; на стіни та стелю має бути заново нанесене облицювальне покриття.

Підготовка приміщення має бути виконана з забезпеченням вирівнювання, а підлога має бути покрита таким же матеріалом, який застосовується для контейнера.

Усі електромеханічні роботи повинні бути виконані відповідно до технічних умов на заново зроблений контейнер.

Усі необхідні роботи, що виконуються в такому приміщенні, мають відповідати технічним вимогам щодо розміщення радіообладнання та проектним рішенням.

2. Типи опорних конструкцій. Стовп, щогла з відтяжками, башта на коротких стійках та решітчаста вільностояча башта

2.1 Трубостійка

Сталева конструкція з пустотілих трубчатих або багатокутних секцій. Усі матеріали - сталеві труби або листи, яким надана багатокутна форма, - гарячеоцинковані або захищенні фарбою «Zinga», що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років). У випадку круглого перерізу, діаметр становить 114 мм, а товщина стінки не менш - 5 мм; такий тип конструкції використовується при висотах до 6 м.

У випадку висоти понад 3 м, для підтримки трубостійки використовуються дві або три розпірки трубчатого розрізу, прикріплені вище 1/3 загальної висоти трубостійки.

Усі трубостійки обладнуються анкерним кільцем для закріплення страхувального канату, що витримує навантаження 350 кг. Для трубостійок, висота яких перевищує 4 м, необхідно встановити одне захисне кільце для безпечного піднімання на них монтажників. Якщо підрядник застосовує інші методи безпеки, він має надати їх Компанії “УМЗ” на затвердження.

Матеріал, з якого виготовляють трубостійки - сталь марки 20 за ГОСТом 1050-88, з гарантією ударної в'язкості при t=-20єС та після механічного старіння.

2.2 Стовп

Сталева або комбінована, сталева та бетонна конструкція з пустотілих трубчатих або багатокутних секцій. Усі матеріали - сталеві труби або листи, яким надана багатокутна форма, - гарячеоцинковані або захищенні фарбою «Zinga» що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років).

Усі стовпі обладнуються стаціонарними системами захисту від падіння. Для трубостійок, висота яких перевищує 4 м, необхідно встановити два захисних кільця для безпечного піднімання на них монтажників. Якщо підрядник застосовує інші методи безпеки, він має надати їх Компанії “УМЗ” на затвердження.

2.3 Щогла з відтяжками на даху будівлі

Цей тип щогл застосовується для розміщення АФП на даху існуючих будівель. Висота щогли може бути до 24м. Це централізована конструкція, здатна підтримувати антени для майданчиків з розміщенням БС на дахах будівель. У випадку коли має місце необхідність, повинні бути встановлені габаритні вогні, відповідно до вимог органів авіації. Стрижень блискавкозахисту встановлюється на верхівці щогли і з'єднується з основною системою заземлення. Відповідно до вимог монтажу та технічного обслуговування, щогла забезпечується стаціонарною системою захисту від падіння.

З метою надійного закріплення конструкції на даху, опора щогли виконується згідно з рекомендаціями представника УМЗ та вимог робочого проекту. У випадку встановлення щогли на майданчику центрального офісу (майданчик вузлової станції “УМЗ”), до неї застосовуються особливі критерії дизайну, оскільки вона підлягає більшому навантаженню.

2.4 Башти на коротких стійках

Цей тип башт застосовується головним чином для конструкцій висотою від 6 м до 15 м. Це централізовані конструкції, здатні підтримувати антени для майданчиків з розміщенням БС на дахах будівель.

Існує два типи башт на коротких стійках: вільностоячі або з направляючими стійками, при цьому підрядник обумовлює ці типи з урахуванням вимог щодо їх виготовлення.

У випадку, якщо висота башти на коротких стійках перевищує 15 м, можливе встановити габаритний вогонь, відповідно до вимог органів цивільної авіації та Узгоджувального рішення компанії УМЗ.

Стрижень блискавкоприймача встановлюється на верхівці башти на коротких стійках і з'єднується з основною системою блисковкозахисту за допомогою сварки. При його відсутності контур блисковозахисту проектується в складі основного проекту.

Відповідно до вимог монтажу та технічного обслуговування, башта на коротких стійках забезпечується трапом та/або стаціонарною системою захисти від падіння.

З метою надійного закріплення конструкції на даху, опора башти на коротких стійках виконується згідно з рекомендаціями представника УМЗ і обов'язковим дотриманням вимог проекту.

У випадку встановлення башти на майданчику центрального офісу (майданчик вузлової станції “УМЗ”), до неї застосовуються особливі критерії дизайну, оскільки вона підлягає більшому навантаженню.

2.5 Вільностоячі башти

Сталева конструкція решітчастого типу з опорою на три або чотири основні стійки. Складається з вертикальних поясів, горизонтальних розпорок та діагональних розкосів. Башта має квадратний або трикутний переріз. Усі з'єднання при збірці на майданчику виконуються болтами. Плита основи під основними стійками зварена в заводських умовах. Усі матеріали -кутові або трубчаті сталеві елементи - гарячеоцинковані або захищенні фарбою «Zinga», що містить цинк або аналогічною (таке покриття повинно забезпечувати захист від ржавіння щонайменш 10 років). Забезпечується дробиною згідно діючих вимог, площадками для відпочинку на відстані не більш 10м. від поверхні землі та друг від друга.

Антенні опори повинні бути обладнанні елементами та пристосуваннями, забезпечуваючими обслуговуючому персоналу безпеку при роботі, підйомі та спуску з опори. До антен, механізмів, електрообладнання та іншим пристроям розташованим на опорі та потребуючих обслуговування, повинно бути забезпечений доступ з драбини або площадки.

Відповідно до вимог монтажу та технічного обслуговування, вільностояча башта забезпечується трапом та стаціонарною системою захисти від падіння..

2.6 Проектні вимоги до трубостійок, стовпів, башт на коротких стійках та вільностоячих башт

Проектна організація повинна мати всі необхідні ліцензії та дозволи на виконання робіт, до яких залучається. Підрядник повинен погоджувати з Замовником (УМЗ) залучення проектної організації до початку проектних робіт.

Всі проекти на будівництво в своєму складі повинні мати Проекти КМ, з обов'язковим наданням розрахункових данних по навантаженням на елементи конструкцій та монтажних тяжінь (у разі використання відтяжок).

Проекти КМ повинні мати наступні розділи в обов'язковому порядку:

Загальна частина

Основний несучий каркас опори

Навантаження та основні розрахункові положення

Матеріали сталевих конструкцій

Блискавкозахист

Антикорозійний захист та кольорове маркування

Експлуатація та обслуговування

Проекти КМ в обов'язковому порядку повинні мати позитивні експертні висновки, надані ЕТЦ Держнаглядохоронпраці, СЕС та МНС.

Усі конструкції повинні виготовляться в відповідності до проекту який розроблено або/та розраховано організацією яка має відповідну ліцензію (наприклад УПСК Шимановского).

Дизайн трубостійки, стовпів та башт на коротких стійках має бути виконаний відповідно до вищезазначених технічних умов, або еквівалентних місцевих технічних умов України щодо сталевих конструкцій. Підрядник в своїй пропозиції має посилатися на ці технічні умови.

Наведені в даній таблиці кількість АФП є мінімальною вимогою. В разі коли конструкція опори дозволяє збільшити кількість АФП, такої конструкції опори надається перевага.

Навантаження

Одним із найважливіших моментів, який має врахувати підрядник на етапі проектування опорних конструкції, є здатність цієї конструкції витримувати навантаження, класифікація яких приведена нижче:

Геотехнічне дослідження та проектування фундаменту для вільностоячих башт та стовпів

До почату проектування фундаментів споруд для АФП на земельних ділянках - обов'язкове проведення геологічних вишукувань на земельній ділянці, на якій планується розміщення споруди.

У випадку вільностоячих башт або стовпів, проектувальник має запросити відбір проб та аналіз ґрунту. Всі результати відбору проб та аналізу ґрунту визначаються місцевими стандартами, а також відповідно до запиту виробника башти чи стовпа.

Усі результати використовуються при проектуванні фундаменту, і підрядник подає цей проект на затвердження до початку будь-якої діяльності на майданчику.

Дослідження перекрить будівель при проектуванні щогл та башт на дахах

До почату проектування щогл та башт на дахах будівель - обов'язкове проведення розрахунків несучої спроможності конструкцій будівель з урахуванням додаткових навантажень та виконання передпроектних вишукувань.

Усі результати використовуються при проектуванні споруди на даху, і підрядник подає ці матеріали на затвердження до початку будь-якої діяльності на майданчику.

2.7 Захист від несанкціонованого підйому по трапу

Кожна башта повинна комплектуватись пристроєм захисту від підйому по трапу. Система захисту від підйому по трапу повинна складатись з стержня, що кріпиться болтовим з'єднанням до опор башти.

Трап повинен бути обладнаним захистом від підйому, що виключає можливість доступу сторонніх осіб з усіх боків.

Кожна башта, стовп або трубостійка повинна комплектуватись кабельростами, виконаними з гарячеоцинкованої сталі. Мінімальна ширина кабельросту повинна бути 400 мм, з горизонтальними перемичками в середньому через кожні 500 мм. Профіль кабельросту повинен за формою та розміром передбачати можливість приєднання кабельних затискачів, таких як FEMA, RBS або інших прийнятних затискачів для кабелів діаметром від Ѕ” до 1-5/8”.

Кабельрост може бути або відокремленим від трапу або приєднаним до нього. Якщо кабельрост приєднаний до трапу, вся конструкція кабельрост-трап повинна відповідати місцевим вимогам з техніки безпеки.

Кабельрост повинен поставлятись в комплекті з усіма гайками, шайбами, болтами та затискачами, що забезпечують його кріплення до башти.

Конструкція кабельного містка повинна забезпечувати захист кабелю від можливого пошкодження внаслідок падіння предметів.

Кабельний місток повинен виготовлятись з гарячеоцинкованої сталі та монтуватись між баштою або трубостійкою та контейнером або зовнішніми контейнерами, для підтримки коаксіальних кабелів. Мінімальна ширина кабельного містка дорівнює 400 мм. Кабельний місток повинен поставлятись у вигляді суцільного горизонтального U-подібного кабельного короба, що забезпечує просте укладання кабелів всередині та закріплення за допомогою кабельних стяжок замість затискачів.

Як варіант, кабельний місток може за формою бути аналогічним кабельросту, з горизонтальними перемичками максимум через кожні 500 мм.

Кабельний місток повинен покриватись кожухом, виготовлених з гарячеоцинкованої сталі, (для попередження пошкодження кабелю), який прийнятним способом кріпиться до кабельного містка, не допускаючи його скидання вітром.

Кабельний місток повинен бути сконструйований та виготовлений таким чином, щоб вільний простір між баштою та контейнером становив мінімум 4 метри, без проміжних опор по всій довжині та без прогинання під вагою кабелів. При необхідності, як елемент конструкції башти, повинна передбачатись наявність прийнятного місця жорсткого кріплення кабельного містка на башті.

Нижня частина трапу повинна знаходитись на висоті 2,5 метра від рівня ґрунту. Як варіант, можлива наявність двері, що запирається, виготовленої з оцинкованої сталі, яка не допускає несанкціонований доступ до трапу.

Верхня конструкція трапу повинна виступати на 1 метр над рівнем сходини, щоб забезпечувати можливість переходу з трапу на поверхню майданчику, наприклад, з трапу на платформу. Необхідно уникати наявності гострих країв, що можуть призвести до тілесних ушкоджень.

Змонтовані на баштах трапи, облаштовувались відповідними затвердженими засобами попередження падіння (направляючими рейками або металевий трос), що є елементом їх конструкції. Повинні також виконуватись всі інші вимоги (наявність проміжних платформ і т. ін.).

Сходини трапу повинні витримувати зосереджене навантаження 1,5 кN.

Усі гайки, болти, затискачі та арматура (оцинковані), необхідні для монтажу на башті, повинні входити до комплекту постачання башти.

Вимоги до вертикальних трапів:

Ширина - 0,45м, сходини виконуються з круглої сталі Ш20, відстань між сходами не більше 0,35м. (взагалі трапи повинні задовольняти вимогам ОСТ 45.27-84)

При наявності значних висот для підйому повинні бути передбачені проміжні платформи, здатні витримувати 2 кN зосередженого навантаження. Відстань між нульовою відміткою та першою проміжною платформою, між першою проміжною платформою та наступною, повинна відповідати вимогам місцевих норм, однак, як правило, повинна знаходитись в межах 10 - 15 метрів. З метою забезпечення робочого доступу до місця навколо антени та місць кріплення антен РРЛ повинна бути передбачена робоча платформа зі сталі, оцинкованої методом гарячого занурення, що розташовується біля верхівки башти або трубостійки.

Огородження виконується згідно з діючими вимогами в будівництві (ОСТ 45.27-84):

Висота поручня огородження - не менше 1,1м;

Кількість стержнів огородження - не менше 3-х (включаючи поручень) з відстанями від настилу платформи 0,1; 0,5 та 1,1 метрів.

Блискавкозахист / заземлення

Систему блискавкозахисту виконувати у відповідності до РД 34.21.122-87 „Инструкция по устройству молниезащиты зданий и сооружений» шляхом приєднання металевих конструкцій базової станції до контуру зовнішнього заземлення.

Базова станція має бути з'єднана з системами блискавкозахисту, захисного та робочого заземлення.

З метою вирівнювання потенціалів вказаних систем виконується приєднання близько розташованих контурів (до 20 метрів), а також будівельних конструкцій із контуром заземлення, що розташовується в землі на глибині 0,5-0,7 метрів.

Мінімальні вихідні умови для заземлення об'єктів на Наземних майданчиках полягають в тому, що коло заземлення влаштовується навколо кожного складового елементу шляхом обладнання шини заземлення та, для всіх елементів, мінімум 4 стрижнів заземлення. Кути БС та стійки башти безпосередньо з'єднуються із зазначеними стрижнями через власні кола заземлення. Повинна забезпечуватись наявність перевірочних з'єднань на останній шині кожного з компонентів, які дають можливість ізолювання системи з метою випробувань.

Якщо базові станції розташовуються на дахах будинків, повинна або використовуватись вже існуюча „зовнішня система блискавкозахисту” або встановлюватись пристрій заземлення антени. Для провідника відводу можуть використовуватись ті ж матеріали, що й для кола заземлення (при з'єднанні між колом заземлення та стрижнем заземлення).

По можливості, базова станція повинна розташовуватись таким чином, щоб від прямих ударів блискавки вона захищалась шляхом вбудовування в уже існуючі конструкції будинку.

Якщо зазначене забезпечити неможливо, для захисту відповідної площі повинні застосовуватись додаткові стрижньові блискавковідводи. Додаткові стрижньові блискавковідводи повинні приєднуватись до кола блискавкозахисту.

В якості заземлюючих провідників захисного заземлення використовуються мідні багатожильні проводи с ПВХ ізоляцією жовто-зеленого кольору. В якості провідників робочого заземлення використовується окремій дріт, переріз якого визначається проектом, але не менше 16 мм2. Допускається використання дротів іншого кольору при виконанні з обох сторін кольорового маркування з використанням термоусаджувальних трубок.

Мідні заземлюючи провідники приєднуються з використанням лужених кінцівиків або спеціальних затискачів, які виключають можливість виникнення електрохімічної корозій.

Групове з'єднання заземлюючих провідників з відповідної системою заземлення здійснюється через заземляючи панелі.

Заземляючи панелі являють собою пластини розміром 500х50х5 мм з гарячеоцинкованої сталі.

Заземляючи панелі встановлюються відносно пристроїв, що приєднуються максимально зміщеними в сторону от антени та вниз.

Різьбові з'єднання повинні бути виконані з використанням пружинних шайб-гроверов. Зовнішні різьбові з'єднання захищаються графітним мастилом.

При встановлені блискавковідводів забезпечується розтікання току блискавки по шляхам, які контролюються таким чином, що забезпечується низка імовірність ураження людей, вибуху або пожару.

Для захисту від вторинних проявів блискавки (занесення високого потенціалу) всі підземні та наземні металеві комунікації на вводі в будівлю (контейнер) повинні приєднуватись до зовнішнього контуру заземлення.

Блискавковідвід складається з наступних елементів:

блискавкоприймача;

опори;

токовідводу;

контуру блискавкозахисту.

На практиці ці елементи можуть складати загальну конструкцію, наприклад металева щогла або ферма будівлі являють собою блискавкоприймач, опору та токовідвід одночасно.

Всі елементи заземлюючого пристрою та блискавкозахисту з'єднуються за допомогою зварювання.

У виняткових випадках, коли зварювання неможливе принципово (вибухо, пожежо небезпечні об'єкти) допускається одне болтове з'єднання з перехідним опором не більше 0,05 Ом.

По можливості, базова станція повинна розміщуватися таким чином, щоб захист від прямих ударів блискавки забезпечувався існуючими конструкціями (метод 45°).

Для захисту незахищеної площадки використовуються відповідні заходи, зокрема встановлення додаткових блискавкоприймачів.

Виконання робіт по влаштуванню блискавкозахисту та заземлення виконується по проектам, які являються складовими частинами проекту базової станції.

При встановленні всіх елементів базової станції всередині будівлі, з'єднання з системою блискавкозахисту не потребує.

Всі зовнішні антенні опори обладнуються блискавкоприймачами з прутка гарячеоцинкованої сталі діаметром 16 мм и довжиною 0,3 м.

Блискавкоприймач башти з'єднується з заземлюючим пристроєм двома токовідводами (віддаленими один від одного по приєднанню) з стальної проволоки діаметром 8-10 мм.

Антенні трубостійкі з блискавкоприймачами та додаткові блискавкоприймачи з'єднуються між собою горизонтальною шиною блискавкозахисту та утворюють єдину систему блискавкоприймачив.

Горизонтальна шина блискавкозахисту не менш, ніж в двох місцях, зварюванням з'єднується з токовідводами блискавкозахисту.

Горизонтальна шина являє собою цільнозварну конструкцію з стальної проволоки діаметром 8-10 мм.

В якості токовідводів використовується стальна проволока діаметром 8-10 мм.

Дозволяється заміна стальної проволоки стальної смугою аналогічного перерізу. Після виконання зварювальних робіт стальна проволока захищається від корозії фарбуванням фарбою, що містить цинк.

При відсутності системи блискавкозахисту уповноваженої організацією виконуються роботи з проектування, будівництва і введенню в експлуатацію системи блискавкозахисту об'єкта, у тому числі роботи з вирівнювання потенціалів між заземлювачами блискавкозахисту і контуром захисного заземлення.

При здачі і введенні в експлуатацію пристроїв блискавкозахисту виконавцем робіт оформлюються наступні документи:

технічний паспорт блискавкозахисту;

протокол вимірювання повного опору кола ”фаза - ноль”

акти схованих робіт.

Наступні елементи об'єкта з'єднуються із системою блискавкозахисту:

антенні опори;

додаткові блискавкоприймачи;

антенні підсилювачі;

зовнішній модуль РРЛ;

зовнішній кабель-ріст;

коаксіальний кабель;

металеві оболонки зовнішніх електросилових кабелів.

Кожна стійка вежі з'єднується з заземлювачем блискавкозахисту окремим струмовідводом зі сталевого дроту діаметром 8-10 мм.

Антенні трубостійки з'єднуються з горизонтальною шиною блискавкозахисту проводом перетином 25 мм2.

Кожен додатковий блискавкоприймач з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перетином 25 мм2 або сталевим дротом діаметром 8-10 мм2.

Антенні підсилювачі з'єднуються дротом перерізом 16 мм2:

при установці на вежі - через панелі, що заземлюють, з вежею;

при установці на трубостійці - з панелями коаксіальних кабелів, що заземлюють, установленими на зовнішньому кабель-росту і з'єднаними з горизонтальною шиною блискавкозахисту.

Зовнішні модулі РРЛ з'єднуються із системою блискавкозахисту аналогічно антенним підсилювачам.

Секції зовнішнього кабель-росту механічно з'єднуються між собою в нерозривний ланцюг.

З обох кінців горизонтальний кабель-ріст кріпиться безпосередньо до вежі і до контейнера.

Горизонтальний кабель-ріст з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перетином 25 мм2:

з обох кінців;

у місцях зміни напрямку під кутом 90є;

через кожні 20 м.

При прокладці кабелю під захисним кожухом, що має повну провідність, кожух з'єднується з горизонтальною шиною блискавкозахисту аналогічно горизонтальному кабель-ростові.

Вертикальний кабель-ріст кріпиться до вежі, при цьому додаткових провідних з'єднань з елементами блискавкозахисту не потрібно.

При кріпленні до кабель-росту панелей, що заземлюють, і з'єднанні їх із системою блискавкозахисту, обов'язкових з'єднань кабель-росту із системою блискавкозахисту в цих місцях не потрібно.

Коаксіальні кабелі з'єднуються із системою блискавкозахисту через панелі, що заземлюють, з використанням спеціальних пристроїв, що заземлюють:

за антеною перемичкою (джампером) на відстані 0,5-1 м від коннектора;

на вежі перед переходом на горизонтальний кабель-ріст;

через кожні 50 м, а на залізобетонній вежі або димарі - через кожні 30 м.

На антенній опорі металева оболонка кабелю живлення СОМ з'єднується дротом перерізом 16 мм2 з антеною опорою через розподільні коробки.

При застосуванні кабелів без металевої оболонки вони прокладаються в металевих трубах або гофрорукаві.

З'єднання труб з антенною опорою виконується аналогічно кабелеві з металевою оболонкою.

Провідники антенних підсилювачів, що заземлюють пристроїв коаксіальних кабелів, розподільних коробок СОМ з'єднуються із системою блискавкозахисту групами через панелі, що заземлюють.

При кріпленні панелі, що заземлює, до вертикального кабель-росту вежі панелі, що заземлюють, з'єднуються з вежею дротом перерізом 25 мм2.

При кріпленні панелей, що заземлюють, до горизонтального кабель-росту, що заземлюють панелі з'єднуються з горизонтальною шиною блискавкозахисту дротом перерізом 25 мм2.

2.8 Захисне та робоче заземлення

Згідно „Правил будови електроустановок” (ПБЕ) всі об'єкти, що знову споруджуються або реконструюються, повинні мати схему електроживлення TN-S (або TN-C-S при неможливості влаштування TN-S).

N- провідник (блакитного кольору) - нульовий робочий провідник, який по всій довжині повинен бути ізольованим.

Для захисного заземлення використовується захисний нульовий повідник (РЕ).

РЕ- провідник (жовто-зеленого кольору) - по всій довжині повинен багаторазово заземлюватись.

Провідність захисного провідника повинна бути не меншою 1/3 провідності фазного.

Розміри заземлюючих та нульових захисних провідників повинні бути не меншими за мінімальні, що дозволяються „Правилами устройства электроустановок” (ПУЭ) - таблиця 1.7.1.

Наступні елементи об'єкта з'єднуються із системою захисного заземлення:

контейнер/приміщення;

металеві оболонки кабелів;

грозорозрядникки;

внутрішнє устаткування;

металоконструкції контейнера/приміщення;

розетка/щит підключення ДГ.

Контейнер з'єднується з захисним заземленням у двох місцях, розташованих по діагоналі.

Використання для захисного заземлення робочого нульового провідника не дозволяється.

При установці контейнера на землі, контейнер з'єднується з окремим контуром захисного заземлення контейнера.

При розміщенні в/на будинку контейнер/приміщення з'єднується із системою захисного заземлення будинку. Місце і спосіб підключення до існуючого контура визначається проектом, погоджується орендодавцем. Протокол вимірювання опору контура надається в обов'язковому випадку.

При установці одного з елементів об'єкта на даху будинку контейнер/приміщення з'єднується з головною заземлювальною шиною будинку окремим дротом перерізом 25 мм2.

При установці всіх елементів об'єкта усередині будинку дозволяється з'єднання від розподільного пристрою будинку з магістральною шиною заземлення будинку і використання для цього з'єднання одного з дротів кабелю живлення перетином 5х10 мм2.

При установці контейнера на землі або при відсутності системи захисного заземлення уповноваженою організацією повинні бути виконані роботи з проектування, будівництву і введенню в експлуатацію системи захисного заземлення об'єкта, у тому числі роботи з вирівнювання потенціалів між захисним заземленням, робочого заземленням і заземлювачами блискавкозахисту.

При здачі і введенні в експлуатацію пристроїв захисного заземлення виконавцем робіт оформляються наступні документи:

технічний паспорт на контур захисного заземлення;

протоколів вимірювання;

акти схованих робіт.

Коаксіальні кабелі перед уведенням кабелю в контейнер/будинок через панелі, що заземлюють, з'єднуються із системою захисного заземлення з використанням спеціальних пристроїв , що заземлюють.

Панель пристроїв, що заземлює, коаксіальних кабелів у місці введення в контейнер/будинок кріпиться до зовнішнього кабель-росту і з'єднується з захисним заземленням дротом перетином 25 мм2 найкоротшим шляхом - або з контактом захисного заземлення контейнера/приміщення, або безпосередньо з головною заземлювальною шиною будинку.

Грозорозрядники коаксіальних кабелів з'єднуються з панеллю, що заземлює, дротом перетином 16 мм2. Панель, що заземлює, кріпиться до внутрішнього кабель-росту і з'єднується з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Грозорозрядники не встановлюються на кабелі РРЛ і на окремі коаксіальні кабелі у випадку, якщо ці кабелі і підключені до них антени встановлюються усередині будинку .

Металеві оболонки зовнішніх електросилових кабелів (кабелі системи централізованого електропостачання, кабель підключення ДГ, кабелі живлення СОМ при введенні в контейнер/приміщення з'єднуються з контактом захисного заземлення відповідного електрощита проводом перетином 16 мм2.

При застосуванні кабелів без металевої оболонки вони прокладаються в металевих трубах або гофрорукаві. З'єднання труб із захисним заземленням виконується аналогічно кабелеві з металевою оболонкою.

При електропостачанні по повітряній лінії на введенні від системи централізованого електропостачання встановлюються грозорозрядники електросилових кабелів.

Грозорозрядники електросилових кабелів з'єднуються з зовнішнім заземлюючим пристроєм контейнера дротами перерізом 16 мм2.

Розетки, світильники, бокси устаткування ОПС і системи моніторингу з'єднуються з колодкою захисного заземлення розподільного щита контейнера/приміщення.

Провідники, що заземлюють, приєднуються в тій же послідовності, що і фазні .

Як заземлюючий провідник використовується або один із проводів кабелю живлення перетином 3х2,5 мм2, або окремий дріт перерізом 2,5 мм2.

Колодка захисного заземлення розподільчого щита з'єднується з контактом захисного заземлення розподільчого щита дротом перерізом 2,5 мм2.

Інше устаткування - електрощитове устаткування, кондиціонер, стійки СГЕ, БС і РРЛ, крос DDF з'єднуються з колодками захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Секції внутрішнього кабель-росту механічно з'єднуються між собою в нерозривний ланцюг.

Внутрішній кабель-ріст з'єднується дротом перетином 16 мм2 з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення.

Розвантажувальна рама і металева дверна рама приміщення з'єднуються дротом перетином 16 мм2 з колодкою захисного заземлення.

При наявності надійного електричного контакту між цими елементами дозволяється виконувати з'єднання загальним дротом .

Колодки захисного заземлення контейнера/приміщення з'єднуються з контактом захисного заземлення контейнера/приміщення дротом перетином 16 мм2.

Шина заземлення антистатичного покриття з'єднуються з колодкою захисного заземлення розподільного щита проводом перетином 2,5 мм2.

З металевою дверною рамою з'єднуються:

зовнішні металеві двері приміщення - дротом перетином 16 мм2;

зовнішні металеві двері контейнера - дротом перетином 2,5 мм2;

внутрішні металеві двері контейнера/приміщення - проводом перетином 2,5 мм2.

Усі двері і панелі устаткування, а також акумуляторні полки повинні бути з'єднані з корпусом устаткування дротом перетином 2,5 мм2.

Пересувний ДГ із кабельною розеткою підключається до 5-контактної вилки типу 3P+N+PE.

При установці вилки підключення ДГ на контейнері контакт PE з'єднується з колодкою захисного заземлення контейнера дротом перетином 10 мм2.

При установці вилки поза контейнером/приміщення в окремому щиті контакт розетки, що заземлює, і сам щит з'єднуються найближчим маршрутом з головною заземлювальною шиною або безпосередньо, або через колодку заземлення контейнера.

При з'єднанні зовнішньої вилки з головною заземлювальною шиною з'єднання виконується окремим проводом перетином 10 мм2.

При з'єднанні зовнішньої вилки з колодкою захисного заземлення контейнера/приміщення з'єднання виконується одним із дротів кабелю підключення ДГ перетином 5х10 мм2.

По внутрішньому кабель-росту дозволяється прокладка кабелів живлення устаткування 220/380 В тільки з металевою оболонкою або в сталевій трубі.

При цьому металеві оболонки кабелів живлення внутрішнього устаткування або труби з'єднуються дротом перетином 2,5 мм² з обох сторін:

на стороні розподільного щита - з колодкою захисного заземлення розподільного щита;

на стороні устаткування - з контактом захисного заземлення устаткування.

Дозволяється використання тільки екранованих сигнальних кабелів. Екрани сигнальних кабелів з'єднуються з контактами захисного заземлення устаткування по обидва боки.

Сума перехідних опорів (в місцях з'єднань та приєднань) не повинна перевищувати 0,1 Ом.

Після влаштування заземлюючий пристрій повинен бути проконтрольований. Його загальний опір повинен не перевищувати 4 Ом.

Робоче заземлення

Контейнер/приміщення підключається до трифазної мережі 220/380 за допомогою мідного кабелю по 5-провідній схемі електроживлення TN-S (або TN-C-S при неможливості влаштування TN-S).

Нульові (робочі) шини електрощитових пристроїв і устаткування контейнера/приміщення повинні бути від'єднанні і ізольовані від корпусів пристроїв .

N- провідник (нульовий робочий провідник) по всій довжині повинен бути ізольованим.

Для захисного заземлення використовується захисний нульовий повідник (РЕ).

РЕ- провідник (жовто-зеленого кольору) - по всій довжині повинен багаторазово заземлюватись

При установці контейнера на землі при введенні кабелю живлення в контейнер нульовий захисний провідник додатково з'єднується дротом перетином 16 мм2 з контактом захисного заземлення вступного електрощита контейнера.

2.9 Попереджувальні світлові сигнали

В разі необхідності, з метою подання попереджувальних сигналів для повітряних суден або забезпечення відповідності будівельним нормам, разом з баштою або трубостійкою повинна забезпечуватись наявність попереджувальних світлових пристроїв згідно з вимогами ІКАО та Узгоджувального рішення компанії УМЗ.

Система попереджувальних сигналів повинна мати автоматичне керування за допомогою фотоелектронного вимикача (вимикачів), що спрацьовує при слабкому освітленні, з можливістю ручного керування. Система датчиків повинна виводити повідомлення про несправність системи попереджувальних світлових сигналів або наявність несправних ламп в ній. В подальшому ця система попередження буде виведена на пульт сигналізації “УМЗ”.

На кожному рівні повинні встановлюватись 2 світлових прилади (розташовані з протилежних боків) для башт з 4 стійками, або 3 світлові прилади (розташовані на кожній грані) для башт з 3 стійками. Тип та характеристики світлових приладів повинні задовольняти вимогам ІКАО.

Всі розподільні, комутаційні коробки, фотоелектронні елементи та кабелі повинні бути придатні для зовнішнього використання та включаються до комплекту поставки башти стовпа або трубостійки.

2.10 Фарбування

В разі необхідності, з метою забезпечення наявності попереджувального знаку для повітряних суден або відповідності будівельним нормам, башта або трубостійки повинна фарбуватись згідно з місцевими вимогами. В разі відсутності місцевих вимог, фарбування виконується відповідно до правил ІКАО.

Як правило, фарбування передбачає нанесення почергових смуг червоного (або оранжевого) та білого кольору.

При наявності умов сильної корозії середня товщина шарів повинна збільшуватись таким чином, щоб забезпечити дотримання гарантійного терміну (10 років).

3. Електротехнічні роботи

3.1 Загальні положення

Для забезпечення електроживлення використовуються мережі національної енергосистеми, стаціонарні електропідстанції об'єктів зв'язку, пересувні електростанції та акумуляторні батареї.

Основним джерелом електроенергії на об'єктах зв'язку є мережі державної енергосистеми. Кількість незалежних один від одного входів повинна відповідати категорії електроприймачів за надійністю електропостачання і встановлюється Нормами проектування електроустановок підприємств зв'язку.

Основною номінальною напругою змінного струму слід вважати напругу 220/380 В з частотою 50 Гц.

У разі втрати напруги на одному з входів, переключення на інший керується пристроєм автоматичного включення резерву (АВР).

Кожен із входів зовнішнього електропостачання повинен бути розрахований на ефективну потужність, яка забезпечує потреби всіх споживачів об'єкту зв'язку.

Резервування зовнішнього електропостачання при довготривалому відключенні всіх видів мереж необхідно здійснювати, як правило, від власних автоматизованих електростанцій.

Ті електроустановки об'єктів зв'язку, які не обладнані власними електрогенераторами, повинні мати устаткування, призначене для підключення пересувного електрогенератора.

Система контролю над споживанням електроенергії повинна забезпечувати дистанційний вимір спожитої як активної так і реактивної електроенергії, отриманої об'єктом зв'язку від організації, що забезпечує енергопостачання. (Порт 232 або 485)

Захисний та розподільчий пристрій повинен забезпечувати:

Захист працівників від ураження електричним струмом;

Захист від короткого замикання та перевантаження по струму для електричних кіл та мереж постачання;

Виведення сигналу з датчиків сигналізації;

Електроживлення для споживчих потреб.

Пристрої комутації входу (АВР) повинні забезпечувати:

Комутацію входів зовнішнього електроживлення;

Механічне та автоматичне блокування протидіючої напруги.

Повинна забезпечуватись наявність пристроїв місцевого та дистанційного контролю електропостачання об'єкту.

Автономні пристрої електроживлення, спеціальні агрегати постійного електроживлення (АБР) або акумуляторні батареї, що забезпечують можливість роботи протягом 4 годин, можуть застосовуватись на об'єктах зв'язку як третє незалежне джерело електроживлення.

3.2 Загальна характеристика матеріалів та інші попередні умови

Головний кабель електропостачання повинен бути мідний. Всі кабельні проводки повинні виконуватись в верхній частині контейнеру відкритим способом в пластикових коробах. Проводка для СГЕ та кондиціонеру повинна прокладатися у метало рукавах, що заземлюються з обох боків. Кабелі повинні прокладатись з відповідним радіусом загибу. Для утримання кабелів повинні застосовуватись U-подібні затискачі. Всі розподільчі щити повинні виконуватись з металічним облицюванням й містити в собі пристрої визначених типів та номіналів. Нейтральні провідники повинні приєднуватись в тому ж порядку, що й мережі.

Кабелі повинні загалом прокладатись в жолобі або кабельростах з належною упорядкованістю. Це стосується трасування кабелів, а також вертикальних трас (стояків). Трасування кабелів повинне повністю узгоджуватись з іншими системами в межах контейнеру.

Для Наземних майданчиків трипозиційний перемикач повинен розташовуватись на розподільчому щиті. Перемикач встановлюється в комплекті, що відповідає трифазовому живленню.