Міністерство освіти та науки України

Харківський національний автомобільно-дорожній університет

Кафедра будівництва та експлуатації автомобільних доріг

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

по дисципліні: “Технологія будівництва автомобільних доріг”.

На тему: “Будівництво дорожнього одягу”.

Виконав: ст. гр. Д-43 Нуриєв О.Ю.

Перевірив: доц. Громогласова О.О.

Харків 2003

ЗМІСТ

ВСТУП

АНАЛІЗ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ, ҐРУНТОВИХ І ГІДРОЛОГІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА ДІЛЯНКИ ДОРОГИ

ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ І ОБСЯГІВ ПРОВАДЖЕННЯ РОБІТ

3. ТЕХНОЛОГІЯ Й ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА ДОРОЖНІХ ОДЯГІВ

3.1. Будівництво шару основи з грунту обробленого вапном

3.2. Будівництво шару основи з щебню способом заклинювання.

3.3. Будівництво шару напів просочування.

3.4. Будівництво покриття з мілкозернистого асфальтобетону

4. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

5. ОХОРОНА ПРАЦІ.

6. ОХОРОНАНАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

ПЕРЕЛІК ПОСИЛАНЬ.

ВСТУП

Метою курсового проекту є поглиблене вивчання технології будівництва дорожніх одягів автомобільних доріг, підготовка студента до самостійного рішення інженерних задач з використанням новітніх досягнень науки і техніки.

Задачами курсового проекту є:

закріплення і поглиблення теоретичних знань по спеціальних і суміжних дисциплінах;

практичне застосування знань загальнотеоретичних дисциплін при рішенні конкретних задач організації технологічного процесу по спорудженню дорожніх одягів;

подальший розвиток навичок самостійної роботи зі спеціальною і довідковою літературою;

придбання практичних навичок техніко-економічного обґрунтування прийнятих рішень по організації технологічного процесу;

розвиток навичок науково-дослідної роботи і практичного застосування отриманих результатів;

- застосування електронно-обчислювальної техніки для рішення технічних задач.

1. АНАЛІЗ ПРИРОДНО-КЛІМАТИЧНИХ,ГРУНТОВИХ І ГІДРОЛОГІЧНИХ УМОВ РАЙОНУ БУДІВНИЦТВА ДІЛЯНКИ ДОРОГИ

Сумська область в складі України. Заснована 10 січня 1939р. Межує на Пн. з Брянською, на Сх. з Курською та Белгородськую областями Російської Федерації, на Пд.-Сх. з Харківською, на Пд. з Полтавською,на Зх. ЗЧерніговською областями України. Площа 24,4 тис.км.². Ділиться на 31 район, має 11 міст і 6 селищ міського типу. Центр- місто Суми.

Фізико-географічний опис. Сумська область розміщена південно-західній окраїні Середньо-Руської височини, в межах лісової і лісостепової зони.

Рельєф. Поверхність сумської області представляє собою хвилясту рівнину, пересічену долинами річок, балками і лощинами. Східні і пд.-сх. частини, розміщені на пд.-зх. отрогах Середньо Руської височини, досягають висоти більш 220м.; зх. і пд.-зх. на древніх терасах Дніпра і Десни мають висоту 120-130м. В геологічній будові сумської області приймають участь третинні і четвертинні породи, глино подібні піски,мергель,крейда. Значні простори зайняті лесом і лесовидними суглінками.

Корисні копалини. Всумській області є родовища торфу, пісків, різноманітних глин, мергеля, фосфоритів, крейди, гіпса, природнього газу.

Клімат сумської області помірно континентальний зима помірна холодна. Середня температура січня -7,3⁰,-8⁰, абсолютний мінімум -36⁰

Літо тепле, середня температура липня +18,8⁰, +20⁰ абсолютний максимум +37⁰. Середньорічна кількість опадів 400мм. (в пн. частині області дещо більша).Вітри літом переважно північо-східні. Вегетаційний період триває 189-194 дні в пн. частині області та 196-198 днів в північній.

Гідрогафія. Річки сумської області є лівими притоками Дніпра. Найбільш значні з них: Десна (з лівими притоками-Зноб, Свига, Івотка, Сейм ), Сула (з правими притоками-Терн, Смілая, Олава ), верхні частини течій річок Хорол, Псел, Ворскла. В межах області судоходні Десна, Сула, Сейм.

Грунти. Для південної частини сумської області характерні типові чорноземи, які по мірі переміщення на північ змінюються вилушеними черноземами. В пн. частині переважають сірі лісні ґрунти та підзоли. У поймах річок - алювіальні ґрунти.

Населення. На 1984р. складало 1435,4тис.гол. Основне населення українці, живуть также росіяні, євреї та ін.Пересічна густота населення 60,3гол. на 1км² (1984). Найгустіше заселені середня і пд.-сх. частини області. Міське населення становить 57%. Найбільші міста: Суми, Конотоп, Шостка, Ромни.

Промисловість. В сумській області розвинуті: машинобудівна (питома вага 14,9%), харчова (53,3%), химічна (11,3%), легка (13,9%), деревообробна (2,2%) промисловість, виробництво будівельних матеріалів (1,1%) та ін. Найбільшими підприємствами є: машинобудівний завод ім. Фрунзе в Сумах, що випускає обладнаня для хімічної,вугольної,металургічної,нефтяної та харчової промисловості; потяговагоноремонтний і завод ”Красний металіст” , який виготовляє електромеханічне обладнаня для вугольної промисловості, в Конотопі; машинобудівні заводи в Ромнах (виробництво папероворізальних машин) і Білопіллі (обладнання для спиртової, хліборобної і др. отраслей харчової промисловості). Перше місце по випуску валової продукції займає харчова промисловість, яка представлена цукроворафінадними, крохмало-паточними, спиртовими,маслобійними заводами. Цукрові та спиртові заводи розміщені переважно в Краснопільському, Охтирському, Хотенському, Буринському, Сумському, Дубовязомському, Тростянецькому районах. Масло заводи є майже в усіх районах області. В Ромнах, Путивлі і Недригайлові розміщені плодоконсервні, в Охтирці і Ромнах - пивоварені заводи, в Сумах, Шосткі - мясокомбінати. Легка промисловість представлена головним чином взуттєвими та швейними підприємствами, які розміщені в Ромнах, Сумах, Конотопі, Охтирці, Лебедені. Хімічна промисловість представлена хімзаводом лакокрасочних виробів в місті Суми. Виробництво будівельних матеріалів (цегельні, черепичні заводи) розміщені в Сумському, Охтирському та Роменському районах, виробництво вапна і розробка каміння в Глуховському, Путивльському і Шаличінському районах.

Транспорт. Експлутаційна довжина залізниць загального користування 1983р. становила 823км. Найважливіші магістралі, що проходять теріторією області - Київ-Москва, Київ-Харків, Ворошба -Хутір-Михайловський. Залізничні вузли: Конотоп, Воршба, Хутір-Михайловський (електрофіковані). Довжина автомобільних шляхів - 6,8тис.км., в тому числі з твердим покриттям - 4,6тис.км. Автомагістралі: Київ-Суми-Курськ, Суми-Харків, Москва-Київ та ін. Тереторією області проходить траса нафтопроводу Уренгой-Помари.

Кількісні характеристики складових кліматичних умов необхідно звести в таблицю 1 і дорожньо-кліматичний графік, рис 1.

Таблиця 1. Основні кліматичні характеристики, що враховуються при розробці технології й організації робіт з будівництва штучних споруджень, земляної полотнини і дорожніх одягів (по областях і дорожньо-кліматичних зонах).

Місяці	Середньомісячна температура повітря,	Переважне напрямок вітру	Швидкість вітру, середньомісячна, м/с	Середньомісячна кількість опадів, мм	Число днів з опадами більш 5 мм	Висота сніжного покриву, см.	Число днів із грозою	Число днів із завірюхами
I	-6,9	ЮЗ	4,4	28	1,1	18	0	7
II	-6,5	ЮЗ	4,4	23	1,4	27	0	6
III	-2,3	ЮВ	4,1	26	1,4	18	0,1	3
IV	6,2	в	3,8	38	3,2	0	1	0,5
V	14,4	в	3,4	48	4,5	0	5	0
VI	17,4	З	3,2	67	4,9	0	7	0
VII	19,6	сЗ	3	68	5,6	0	7	0
VIII	18,2	сЗ	2,6	53	4,0	0	4	0
IX	13	З	3,7	45	3,5	0	1	0
X	6,6	Юв	3,9	42	2,7	0	0,3	0,1
XI	-0,1	ЮЗ	4,3	33	2,2	0	0,04	0,6
XII	-5,6	Юв	4,0	37	1,8	5	0	4

2. ВИЗНАЧЕННЯ ТЕРМІНІВ І ОБСЯГІВ ПРОВЕДЕННЯ РОБІТ

Потрібна кількість матеріалу для будівництва дороги визначають за ДБН Д 2.2-27-99

Таблиця 2.1. Потреба в матеріалах.

Адреса	Наіменування матеріалу	Один. виміру	Кількість матеріалів	Змінні темпи
			На 1000м2	На всю дорогу	LЗМ	VЗМ
Розрахунок	Грунт укріплений вапном 18см Грунт Вапно 7% Вода	м3 т м3	216 16,42 18,5	22680 1723,6 1942,5	100 100 100	162,0 12,3 13,9
27-22-1 27-22-4	Щебінь за способом заклинювання Фр 40-70 Фр 10-20 бітум	м3 м3 м3	201,6 15 32	21168 1575 3360	114,8 114,8 114,8	173,5 12,9 27,5
27-49-2 27-49-3	Напів просочування Фр 40-70 Фр 10-20 бітум	м3 м3 т	68,8 11,2 6,8	7224 1176 648,9	112,9 112,9 112,9	58,3 9,5 5,2
27-53-2 27-54-2	Мілкозернистий асфальтобетон Товщиною 9см	т	230	24150	114,8	194,8

На основі директивних термінів будівництва, визначених завданням і аналізу кліматичних умов варто установити терміни початку і закінчення грабарств, робіт з будівництва водопропускних тру, тривалість будівельного сезону. Зведення земляного полотна на ділянках лінійних робіт доцільно виконувати в теплий період року, а з привізних ґрунтів - цілий рік. Зосереджені роботи з будівництва водопропускних труб можна вести цілий рік.

У дощові дні навесні і восени, коли сума опадів за день більше 5 мм, можливі змушені простої (весняне й осіннє бездоріжжя), який необхідно виключати з загальної тривалості будівельного сезону.

Для ґрунтів дати початку Zн і кінця Zк весняного й осіннього бездоріжжя (Zн; Zк) варто обчислювати по формулах:

де Т0 - дати переходу температури повітря через 0?C навесні і восени;

б - кліматичний коефіцієнт, що характеризує швидкість відтавання ґрунту, див/доба, додаток 2 [3];

hпр - середньобагаторічна максимальна глибина промерзання, прийнята по СНіП 449-72 [19] чи розрахункам по формулі V29 [2].

Дата початку осіннього бездоріжжя Zн може бути присвячена до середньомісячної температури повітря +5?С, а закінчення Zк - до 0?С в осінній період.

Кількість робочих змін у період реконструкції визначаємо по формулі:

Т_р= (Т_к - Т_в - Т_пр - Торг - Т_кл)·К_см= (219 - 46 - 7 - 8 - 24)2=168 змін

де Тк - кількість календарних змін;

Тв - кількість вихідних і святкових днів;

Тпр - кількість днів на профілактику і ремонт машин;

Т_пр=169*0,04=7днів

Торг - простої по організаційних причинах, передислокація з одного місця на інше;

Т_орг=169*0,045=8днів

Ткл - простої по кліматичних і ґрунтових умовах (дні з опадами більш 5 мм, заметілі, бездоріжжя);

Ксм - коефіцієнт змінності залежить від тривалості світлового дня.

Змінний темп будівництва по видах робіт визначається залежностями

Де V_заг - загальний обсяг робіт з будівництва шарів дорожнього одягу;

L - довжина ділянки, де виконуються лінійні чи грабарства загальна довжина ділянки автомобільної дороги, м;

Т_зм - кількість робочих змін у період будівництва

Результати визначення змінних темпів будівництва зводимо в таблицю 2.2.

Таблиця 2.2.Визначення змінних темпів будівництва, при довжені трасси 14000м.

Можливий термін	Назва робіт	Терміни	Тк	Неробочі дні	Тзм	Кзм
Поч.	Кін.		Поч.	Кін.		То	Тв	Трем	Торг
29.04	30.09	Грунт укріплений вапном	29.04.2004	24.09.2004	145	23	39	6	7	140	2
1.01	31.12	Щебінь за способом заклинювання	14.05.2004	26.09.2004	132	23	36	6	6	122	2
29.04	30.09	Напів просочування	15.05.2004	28.09.2004	133	23	36	6	6	124	2
29.04	30.09	Мілкозернистий асфальтобетон	17.05.2004	30.09.2004	133	23	36	6	6	124	2

3. ТЕХНОЛОГІЯ Й ОРГАНІЗАЦІЯ БУДІВНИЦТВА ДОРОЖНІХ ОДЯГІВ

3.1 Технологія будівництва шарів з укріплених грунтів

Шари з грунтів, зміцнених неорганічними в'яжучими, влаштовують при температурі повітря не нижче 5С.

Відомі такі способи виконання робіт:

- приготування і укладання грунтових сумішей на дорозі МДЗ з головною машиною - дорожньою фрезою (моделі ДС-18А, ДС-74А);

- приготування і укладання грунтових сумішей на дорозі МДЗ з однопрохідною грунтозмішувальною машиною або комплектом машин ДС-160;

- приготування грунтових сумішей в змішувальних установках примусового перемішування або моделі ДС-50А, ДС-50Б, ДС-174 з наступним транспортуванням їх до об'єкту будівництва і укладанням профілюючими машинами.

Змішування за першим і другим способом може виконуватися також в кар'єрі або резерві. Довжину змінної захватки вибирають з урахуванням продуктивності головної машини МДЗ. Установки ДС-50А, ДС-50Б призначені для обробки грунтів з числом пластичності до 3. Прискорене будівництво доріг І та ІІ технічних категорій передбачено з використанням установок ДС-50Б. Комплект машин ДС-160 рекомендується для прискореного будівництва доріг ІІІ, IV технічної категорії та внутрішньогосподарських доріг.

МДЗ комплектується машинами з урахуванням продуктивності праці і особливостей головної машини та властивостей компонетів грунтових сумішей.

В установках з вільним перемішуванням моделі ДС-50А дозволяється приготування укріплених сумішей з відходів промисловості та грубоуламкових грунтів.

Склад та технологія виконання підготовчих робіт ідентичні технології влаштування щебеневих шарів.

До основних технологічних операцій влаштування шару з укріпленого грунту відносять: роздрібнення грудок (агрегатів) грунту; дозування компонентів суміші; перемішування сухої суміші; зволоження суміші до оптимальної вологості; остаточне перемішування укріпленого грунту; ущільнення шару з укріпленого грунту; догляд за готовим шаром.

У варіанті технології з використанням змішувальних установок дозування і змішування компонентів грунтової суміші передбачено на заводі. Отриману суміш транспортують на об'єкт автосамоскидами чи тракторними візками. Укладання, розрівнювання і планування укріпленого грунту виконують автогрейдером, розподільником щебеню або профілювальником з комплекту для прискореного влаштування покриттів. Шар з цементогрунту ущільнюють котками з бетоноукладальних комплектів.

Для ущільнення доцільно використовувати котки на пневматичних шинах. Орієнтовно потрібно 10-12 проходів по одному сліду котка моделі ДУ-31А.

Цементогрунтову суміш укочують до 0,85-0,9 від максимальної щільності і процес ущільнення завершують не пізніше, ніж через 3 години, а при температурах нижче 10^оС - через 5 годин після приготування грунтової суміші.

Значення коефіцієнта втрат грунту становить за нормами 1,03.

Використання машин з бетоноукладального комплекту та установок примусового перемішування збільшує собівартість влаштування шару з укріпленого грунту , але дає вищий рівень якості цементогрунтового шару дорожнього одягу.

У варіантах технології за способом змішування на дорозі комплектом ДС-160 грунт транспортують в корито чи на основу автосамоскидами, тракторами візками, скреперами або подають з резерву грейдер-елеваторами. Відомі також варіанти використання грунту земляного полотна, який завчасно відсипають з надлишком.

Грунт розрівнюють за 4-6 кругових проходів автогрейдера на всю проектну ширину шару. Глинясті грунти необхідно роздрібнювати.

Подрібнення грудок в залежності від вибраних в МДЗ машин здійснюється крім профілювальника дорожніми фрезами або лущильниками, дисковими боронами моделі ВДХ-БХ. Доцільно шар грунту попередньо ущільнити за 2-3 проходи котка. В підсумку ця операція помітно полегшить подрібнення грунту.

Грунт перед подрібненням повинен мати вологість 0,3-0,4 від вологості на межі текучості. В разі невідповідності обумовленій вимозі в грунт додають ПАР.

Далі готується для роботи автоматизована слідкуюча система поздовжнього та поперечного профілю і напівавтоматизована система руху за курсом профілювальника ДС-161 (“Профіль-30”). Профілювальник після настроювання та опробування роздрібнює за один прохід грунтову суміш та профілює шар (рис. 20). Цементовоз-розподільник моделі ДС-72 підвозить та вводить в грунт цемент та порошкоподібні добавки. При цьому слід узгодити ширину смуги проходу розподільника ДС-72 з грунтозмішувальною машиною. Стандартну ширину розподілу в'яжучого машиною ДС-72 обмежують до 1,8м і за два суміжні проходи перекривають смугу 3,5м. Ця ширина відповідає ширині проходу грунтозмішувальної машини ДС-162. Поливально-мийною машиною моделі ПМ-130 транспортують воду або воду з рідкими ПАР чи добавками. Грунтозмішувальна машина ДС-162 виконує одночасно змішування грунту з в'яжучим, обробку суміші водою чи водними розчинами активаторів, а також профілювання та попереднє ущільнення шару з укріпленого грунту навісними робочими органами (рис. 21). Допускається дозволожувати грунт безпосередньо поливально-мийною машиною ПМ-130. Швидкість руху грунтозмішувальної машини ДС-162 обмежують при виконанні робочих операцій 1-4м/хв. Остаточне ущільнення виконують самохідними котками за схемою від країв до середини за 6-8 проходів по одному сліду (наприклад котком ДУ-31А чи ДУ-84 або двома самохідними котками ДУ-52 і ДУ-55). Перший та останній два проходи коток рухається із швидкістю 3,5 км/год, а інші - з швидкістю до 12 км/год.

Запас на остаточне ущільнення повинен складати в межах 1,2-1,3 від проектної товщини шару. Чистове профілювання виконується профілювальником ДС-161 із швидкістю 5-8 м/хв.

Терміново після завершення ущільнення на поверхню цементогрунтового шару наносять плівкоутворюючі матеріали: помароль ПМ-100А, ПМ-86 за нормою 0,5-0,6 л/м². Допускається використовувати нафтовий гудрон, лак-етиноль, середньорозпадаючі емульсії 50 % концентрації; рідкий бітум.

За відсутності перелічених матеріалів водно-тепловий режим шару підтримують послідовним зволоженням шару піску, товщиною 5 см, розподіленого по поверхні цементогрунту.

Рух будівельного транспорту дозволяється через 5 діб після влаштування шару з укріпленого грунту І класу міцності товщиною 15 см і ІІ класу міцності товщиною 20 см. Однак при використанні шару з укріпленого грунту ІІІ класу міцності та при товщині його менше зазначених величин рух будівельного транспорту відкривають лише через 7 діб.

В разі використання головними машинами МДЗ фрез необхідність підготовки до роботи слідкуючої системи відпадає. Технологічна послідовність робіт залишається без змін. Одначе глинястий грунт роздрібнюють за два-три проходи фрези. Ширина робочої смуги причіпної фрези ДС-74А складає 2,4м, а навісної фрези ДС-18А - 2,5м. Фреза рухається на другій або третій передачі з перекриттям робочих смуг на 25-30см. Спочатку перемішують грунт з цементом за 2-3 проходи фрези по одному сліду. Шар з цементогрунту профілюють. Потім дозволожують грунт через розподільчу систему фрези і за 1-2 проходи фрези остаточно перемішують цементогрунтову суміш. Альтернативним варіантом технології будівництва передбачено дозволожувати цементогрунтову суміш поливально-мийною машиною ПМ-130 у вигляді дрібного дощу.

При використанні комбінованих в'яжучих та домішок в технологію робіт вводяться певні зміни. Для змішування на дорозі грунту з цементом і додатками бітумних емульсій, бітуму чи сирої нафти необхідно спочатку внести в грунт органічне в'яжуче, змішати його з грунтом, а далі ввести послідовно в суміш цемент і воду. Для укріплення грунту цементом з додатком меленого негашеного вапна спочатку вводять послідовно вапно, воду, а через добу цемент.

Укріплення грунту цементом з додатком золи, золошлакових сумішей виконують в такій послідовності: грунт доповнюють додатками, перемішують суміш, планують, дозують послідовно цемент і воду, кожного разу ретельно перемішують. Ущільнення грунтових сумішей з негашеним вапном слід починати не раніше, ніж через п'ять годин після змішування. Закінчувати ущільнення таких сумішей, як і сумішей з активними золами виносу слід не пізніше, ніж через 14-18 годин після змішування.

Таблиця 3.1.1. Технологічна карта на улаштування основи з грунта укріпленого вапном змішувачем ДС-161

№№ процесів	Обґрунтування продуктивності СНиП	Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин	Одиниці виміру	Змінний обсяг робіт	Продуктивність	Потребное кількість маш.-змін
1	2	3	4	5	6	7
1	Розрахунок	Транспортування грунту автосамоскидами КаМАЗ-5511 на середню відстань 8км.	м3	162,00	66,7	2,34
2	27-3-1	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100м2	750,00	4597,70	0,16
3	Розрахунок	Транспортування вапна для укріплення грунту понормі 7% цементовозом ТЦ-8 на відстань 20км.	т	13,90	28,00	0,50
4	Розрахунок	Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32	м3	135,05	262,30	0,51
5	Ч.10 табл.53	Транспортування води поліво-моєчними мишинами ПМ-130б на середню відстань 8км.	т	38,50	36,00	1,07
6	Розрахунок	Перемішування грунту з цементом з одночасним зволоженням змішувачем ДС-161 обладнанам пристроєм для дозування води.	м3	162,00	1000,0	0,16
7	27-3-1	Розрівнювання та профілювання грунту Автогрейдером ДЗ-31-1 за шість кругових проходи.	1000м2	750,00	4597,70	0,16
8	27-3-1	Укатка грунту катком Ду-63 за 6проходів по одному сліду.	1000м2	750,00	6543,97	0,11

3.2 Технологія будівництва основи з щебеню за способом заклинювання

У дорожнім будівництві велике місце серед матеріалів для будівництва дорожніх одягів займає щебінь.

Щебінь для дорожнього будівництва підрозділяють на фракції, прийняті нормами.

Роботи з будівництва щебеневих основ методом заклинювання роблять у три етапи:

- розподіл основної фракції і його попереднє ущільнення;

- зволоження щебеню;

- розподіл розклинювального щебеню з ущільненням.

Після приймання основи щебеню основної фракції (70-40 мм) транспортують на дорогу автосамоскидами КрАЗ-256Б та розвантажують у конуса по осі дороги. Відстань між конусами призначають з розрахунку потрібної товщини шару в щільному тілі з урахуванням коефіцієнта ущільнення й обсягу щебеню в конусі. Далі щебінь розподіляють автогрейдером ДЗ-31-1.

Після розрівнювання шару, щебінь ущільнюють. Спочатку це роблять катком ДУ-63 при 15 проходах по одному сліду (перший період ущільнення, названий обтиском). У цей період ущільнення щебінки займають визначене стійке положення. У процесі обтиску щебінь рівномірно поливають водою поливомийною машиною ПМ-130Б з розрахунку 3-5 л/м². По закінченні обтиску, у другий період, ущільнення роблять важкими катками ДУ-29А при 30 проходах з обов'язковим рівномірним поливанням водою. Ущільнення продовжується до припинення рухливості щебеню.

Тому що шар з щебеню за методом заклинювання влаштовуємо дво шаровий тому операції повторюється тільки доповнюється транспортування ґрунту скрепером ДЗ-32, а потім прозводиться ущільнення щебеню та ґрунту.

Потім транспортується наступна більш дрібна фракція щебеню (10-20 мм). Після розрівнювання шар щебеню воложать поливомийною машиною ПМ-130Б і ущільнюють катком ДУ-29А при 10 проходах.

Транспортування щебеня-клинця здійснюється автосамоскидами КрАЗ-256Б. Розподіляють щебінь розмітанням механічними щітками на базі поливомийної машиною ПМ-130Б. Укочення клинця роблять важкими котками. Клинець удавлюється катком в порожнечі щебеневого шару, унаслідок чого відбувається розклинення верхнього шару і створюється щільна і міцна поверхня.

Транспортування камінної дрібноти здійснюється автосамоскидами КрАЗ-256Б. Після розрівнювання шар і ущільнюють катком ДУ-29А при 5 проходах.

При обтиску (перший період) відбуваються найбільш значні переміщення щебінок. Структурний опір шару ущільненню невелике, оскільки число крапок контакту між щебінками мінімальне і щільність шару незначна. Грузлий опір ущільненню визначається явищами переносу в глиб шару кількості руху, викликуваного переміщенням щебінок.

Ці особливості опору ущільненню роблять доцільним застосування в першому періоді легких катків. Наявність грузлого опору змушує обмежувати швидкість ущільнення, що не повинна перевищувати 1,5-2,0 км/год. При такій швидкості устигають відбутися переміщення щебінок і забезпечується найбільш щільне укладання їх.

Число проходів катка по тому самому місцю в першому періоді ущільнення уточнюється за результатами спробного укочення.

В другий період ущільнення досягається підвищена міцність і щільність шару. Число крапок контакту між щебінками збільшується і зростає структурний опір шару. Грузлий опір шару стає меншим, тому що переміщення щебінок і зв'язане з ними зміна кількості рухи зменшуються. Величина грузлого опору невелика, тому істотно не впливає на процес ущільнення.

Найбільші напруги виникають у великих щебінках, у зв'язку з чим може відбуватися облом окремих з них. Цей процес обумовлюється двома обставинами. По-перше, у великих щебінках більше ймовірність дефектів, що знижують їхню міцність, (мікро тріщин і ін.), кількість яких прямо пропорційна обсягу щебінки. По-друге, частина дрібних щебінок заповнює порожнечі між великими і навантаження, що ущільнюють, передаються в основному через великі щебінки.

В другому періоді укочення використовують більш важкі катки з великим питомим лінійним тиском. Оскільки грузлий опір мінімальний і переміщення щебінок до кінця періоду припиняється, то швидкість укочення на початку періоду складає 1,5-2,0 км/год, а кінцю періоду вона може бути доведена до максимальної. Число проходів катка в другому періоді також уточнюється за даними спробного ущільнення.

Для зменшення структурного опору щебеню при ущільненні, полегшення взаємних зрушень щебінок і забезпечення твердіння природного в'язкого кам'яного борошна, що утвориться при ущільненні, на початку другого періоду шар поливають водою. Поливання повинне забезпечити зволоження щебеню на всю товщину шару, але при цьому не можна допускати перезволоження основи.

У третьому періоді ущільнення розклинюють шар. Клинець заповнює порожнечі між щебінками і, розсовуючи їх, збільшує число крапок контакту між ними. Опір шару ущільненню в цьому періоді максимально, переміщення щебінок - мінімальні. Для забезпечення розклинення застосовуються найбільш важкі катки. Швидкість ущільнення може бути збільшена до максимальної робочої швидкості катка. На початку третього періоду шар поливають водою. Призначення поливання - зменшити тертя при розклиненні і забезпечити твердіння природного в'язкого кам'яного борошна у зонах контакту між щебінками.

Число проходів катка у першому і другому періодах ущільнення повинне бути строго обмежено, щоб уникнути так названого перекату, при якому починає спостерігатися обколювання країв щебінок, утворення надмірної кількості дріб'язку і порушення шару.

При закінченому ущільненні від катка не залишаються сліди, не спостерігається рухливість щебінок. Наприкінці другого періоду ущільнення щебінка, кинута на укочену поверхню, повинна бути роздавлена катком. Якщо щебінка вдавлюється в шар, це свідчить про недостатність ущільнення. Про закінчення ущільнення можна судити також по стабілізації швидкості руху катка на постійній передачі при рівномірній подачі палива.

Якщо при укоченні спостерігаються такі дефекти, як осідання шару, волноутворення, мала щільність шару, то вони повинні бути усунуті.

Для виконання робіт з будівництва шару основи з фракціонованого щебеню по способу заклинювання запроектували 2 комплексно-механізованих загони, в яких машини погоджуються один з одним по продуктивності і технологічних параметрах.

Таблиця 3.2.1. Технологічна карта на улаштування основи з щебеню за способом заклинювання автогрейдером ДЗ-31-1

№№ процесів	Обґрунтування продуктивності СНиП	Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин	Одиниці виміру	Змінний обсяг робіт	Продуктивність	Потребное кількість маш.-змін
1	2	3	4	5	6	7
1	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 70-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	173,50	55,64	3,12
2	27-22-1	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100м2	861,00	16300,91	0,05
3	Розрахунок	Транспортування води поліво-моєчною машиною ПМ-130 на середню відстань 8 км	т	27,50	45,00	0,61
4	Розрахунок	Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32	м3	137,80	262,30	0,53
5	27-22-1	Подкатка щебеню фр. 70-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.	100м2	861,00	558,38	1,54
6	27-22-1	Укатка щебеню фр. 70-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.	100 м2	861,00	247,64	3,48
7	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	12,90	55,64	0,23
8	27-22-1	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100 м2	861,00	16300,91	0,05
9	27-22-1	Розмітання клинця щітками на поліво-моєчними машині ПМ-130Б	1000 м2	861,00	2277,33	0,38
10	27-22-1	Укатка шлаку-клинцю котком ДУ-29А за 10 проходів.	100 м2	1861,00	247,64	3,48

3.3 Технологія будівництва шарів із щебеню, обробленного органічним в'яжучим методом просочування.

Одним із методів будівництва шарів із кам'яних матеріалів, оброблених органічним в'яжучим, є просочування. При улаштуванні шарів із фракційного щебеню на їх поверхню розливають органічне в'яжуче, яке просочуючись в глибину, обволікає щебінки і забезпечує більш міцний зв'зок між ними. Міцність шару при цьому збільшується, так як значно збільшується сили зчеплення.

Цей метод не потребує складного обладнання для втробництва робіт. Але просочуванням не вдається досягти рівномірного розподілення щебінок і міцність шару утворюється нерівномірною. Часть органічного в'яжучого тому не бере участі в забезпеченні міцності шару і витрачається нераціонально. Використовувати цей метод в кліматичних зонах і районах з більшою кількістю опадів і малими додатними температурами недоцільно.

Розрізняють глибоку пропитку, при якій в'яжуче присочується в шар кам'яного матеріала на глибину 6,5-8 см, і облегшену пропитку, коли в'яжуче просочується на глибину 4-6 см. Таким чином, просочування, як правило, покращує властивості шарів із кам'яних матеріалів лише верхньої частини.

Міцність шару з просочуванням залежить від властивостей кам'янного матеріалу, його фракційного складу, властивостивостей в'яжучого і особливостей виробництва робіт.

При улаштуванні основи використовують суміш різних фракцій від 5 до 40 або від 5 до 25 мм. Коефіціент стоку таких сумішей рівен 0,65-0,75.

Для просочування використовують в'язкі бітуми марок БНД 130/200 і БНД 90/130, дьогті Д-6, Д-7, ДС-6, ДС-7, ДН-7, а також емульсії.

Найбільш міцний зв'язок між щебінками і найбільшу міцність шару забезпечують в'язкі бітуми. Але чим більш в'язким є бітум, тим більш складним є просочування його в глиб шару і обволікання щебінок. Більш в'язкі бітуми використовують в районах з теплим і сухим кліматом і при великих розмірах щцбінок. В районах з холодним і вологим кліматом ефективніше використання мало в'язкі бітуми або емульсії. Ці ж в'яжучі використовують при просочуванні сумішей із збільшенним змістом мілких фракцій.

Технологічні операції з улаштування шарів методом просочування проходять у такій послідовності. Роботи починаються з підготовки основи.

Укладку щебеню фракцій 40-70 або 20-40 мм виконують самохідним розподільником, профіль перевіряють шаблоном з урахуванням коефіциента ущільнення (1,25). Розмір щебеню повинен складати не більше 0,85-0,95 товщини шару основи.

Наступною технологічною операцією є ущільнення шару вальцевими катками.

Спочатку шар ущільнюють двома-п'ятьми проходами легких катків (6-8т) по одному сліду, а потім чотирма-п'ятьма проходами важких катків 10-15т. Схеми ущільнення повинні забезпечувати перекриття суміжних смуг. При ущільненні щебінь водою на поливають, тому що це погіршує счеплення органічноговчяжучого з кам'яними матеріалами.

Після ущільнення виконують перший розлив в'яжучого авторозподільниками. В залежності від умов роботи розлив виконують або по всій ширині шару, або по половині ширини. Розлив повинен бути рівномірним, без пропусків. При наявності пропусків на ці місця в'яжуче розлтвають із лейок або шланга.

При малій в'язкості в'яжучого, наприклад, дьогтю і емульсій, після укатки першого шару для заповнення крупних пор виконують розсип щебеню фракції 10-20мм в кількості 0,4-0,5 м³ на 100 м².

Вслід за розливом гарячого органічного в'яжучого терміново до його остигання виконується розсип щебеню фракції 10-20 мм при використанні трьох фракцій або 5-10 мм при використанні двох фракцій.

Для забезпечення рівномірного розсипу використовують механічні розподільники. Якщо при другому розсипу використовується клинець, що має місце при використанні трьох або двох фракцій щебеню, його розмітають металевими мітлами поливомийних машин. Клинець повинен заповнити проміжки між крупними щебінками і заклинити їх, не утворюючи самочтійного шару.

Після другого розсипу і розмітання клинця терміново ущільнюють шар гладковальцевими катками. При ущільненні міцних порід викоритсовують важки катки; меньш міцних шари ущільнють спочатку легкими, потім важкими катками. Кількість проходів катка при використанні двох та трьох фракцій складає 6-7, при використанні чотирьох фракцій - 3-4. В процесі ущільнення розмітання щебеню мітлами повинно продовжуватися. Технологія ущільнення виконується як і у щебеневих шарів.

При закінченні ущільнення в'яжуче розливають другий раз авторозподільниками.

Після другого розлива в'яжучого до його остигання виконують розсип третьої фракції щебеню за допомогою розподільників. Кам'яну дрібноту розмітають металевими щітками поливомийних машин, щоб вано заповнила всі пори між крупними щебінками. Ущільнення виконують 5-7 проходами катка.

При використанні чотирьох фракцій щебеню після третього розсипу щебеню вчяжуче розливають третій раз.

Заключною операцією при використанні чотирьох фракцій щебеня є розсип розподільниками четвертої фракції 3-10мм. Розмітання її металевими щітками і ущільнення гладковальцевими катками при 3-4 проходах.

Розлив в'яжучого при просочуванні виконують розподільником, що рухається з постійною швидкістю. Бітум та дьоготь розливають в гарячому, а емульсії - в холодному стані.

Особа увага повинна уділятися забезпеченню необхідної норми бітума.

Для попередження ізбитку біткма і появи нерівностей поперечні стикі ділянок покриття заборонено перекривать. Для цього поперечні стикі на ділянках де повинен виконуватися розлив, покривають на ширину 2-3м бумагою або шаром піску1 см, які після розлива убирають.

По закінченню робіт по улаштуванню покриття способом просочування необхідно на період формування шару організовувати догляд за ним на протязі 20-25 днів.

Догляд включає такі операції:

-регулювання руху автомобілів для забезпечення формування і ущільнення покриття;

-додаткову подкатку основи катками перші 10 днів для рівномірного розподілення матеріау в шарі и забезпечення рівної поверхні;

-систематичне намітання дрібноти на місцяде виступає органічне в'яжуче;

-усунення недоліків.

Роботи по улаштуванню покриття і покриття методом просочування виконують в суху, теплу погоду при температурі повітря не ниже 10С, так як при більш низких температурах не вдається забезпечити обволікання бітумно-мінеральної частини. Закінчення робіт по улаштуванні необхідно передбачити за 15-20 днів до початку осіннього спаду температур для того, щоб покриття могло сформуватися при повишених температурах

Таблиця 3.3.1. Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-39А

№№ процесів	Обґрунтування продуктивності	Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин	Одиниці виміру	Змінний обсяг робіт	Продуктивність	Потребное кількість маш.-змін
1	2	3	4	5	6	7
1	Розрахунок	Підгрунтавка осниви бітумом СГ40/70 по нормі 0,5кг на1м2 автогудронатором ДС-39А придальності транспортування 8км.	т	0,42	20,91	0,02
2	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 20-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	58,30	55,64	1,05
3	27-49-2	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100м2	846,75	3764,10	0,22
4	27-49-2	Подкатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.	100м2	846,75	4003,34	0,21
5	27-49-2	Укатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.	100м2	846,75	840,56	1,01
6	Розрахунок	Транспортування на 8км. Та підгрунтовка поверхні рідким бітумом СГ25/40 по нормі 4кг/м2 при першомммму розливі автогудронатором ДС-39А.	т	3,39	20,91	0,16
7	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	9,50	55,64	0,18
8	27-49-2	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100 м2	846,75	3764,10	0,22
9	27-49-2	Подкатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.	100 м2	846,75	4003,34	0,21
10	27-49-2	Укатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.	100 м2	846,75	840,56	1,01

Таблиця 3.3.2. Технологічна карта на улаштування покриттям методом напівпросочування автогудронатором ДС-53А

№№ процесів	Обґрунтування продуктивності	Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин	Одиниці виміру	Змінний обсяг робіт	Продуктивність	Потребное кількість маш.-змін
1	2	3	4	5	6	7
1	Розрахунок	Підгрунтавка осниви бітумом СГ40/70 по нормі 0,5кг на1м2 автогудронатором ДС-53А придальності транспортування 8км.	т	0,42	24,27	0,02
2	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 20-40 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	58,30	47,08	1,24
3	27-49-2	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100м2	846,75	3764,10	0,22
4	27-49-2	Подкатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.	100м2	846,75	4003,34	0,21
5	27-49-2	Укатка щебеню фр. 20-40 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.	100м2	846,75	840,56	1,01
6	Розрахунок	Транспортування на 8км. Та підгрунтовка поверхні рідким бітумом СГ25/40 по нормі 4кг/м2 при першомммму розливі автогудронатором ДС-53А.	т	3,39	24,27	0,14
7	Розрахунок	Транспортування щебеня фр. 10-20 автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	м3	5,20	47,08	0,11
8	27-49-2	Розрівнювання та профілювання щебеню автогрейдером ДЗ-31-1 за три кругових проходи.	100 м2	846,75	3764,10	0,22
9	27-49-2	Подкатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-63 за 15 прходів по одному сліду.	100 м2	846,75	4003,34	0,21
10	27-49-2	Укатка щебеню фр. 10-20 котком ДУ-29А за 30 прходів по одному сліду.	100 м2	846,75	840,56	1,01

Таблиця 3.3.3. Техніка-економічне зрівняння варіантів МДЗ по виробництву основи напівпросочуванням.

№ варі- анту	Марка машін	Кількість машінозмін	Кіль-кість опер- торів	Розра- хункова вартість	Машін-Змін по варі-анту	Основні ТЕП
		Розр- хункове	Прийняте		Машін- змін	Востановіт. машін		С, Руб/м	Вр, м	Вм-см, м	И %	УКМ, %	Спр, Руб/м
1	2	3	4	5	6	7	8	9	10	11	12	13	14
1	КрАз-256Б	1,14	2	2	4,41	10430	8,82				57,067
	ДЗ-31-1	0,45	1	1	35,28	13930	35,28				44,991
	ДС-39А	0,18	1	1	7,32	5970	7,32	1,0164	96,857	96,857	18,22	55,8149	3,4927
	ДУ-63	0,42	1	1	2,39	9000	2,39				42,302
	ДУ-29А	2,01	2	2	7,55	24500	15,1				100,74
			7	7			68,91
2	КрАз-256Б	1,14	2	2	4,41	10430	8,82				57,067
	ДЗ-31-1	0,45	1	1	35,28	13930	35,28				44,991
	ДС-39А	0,16	1	1	8,55	8560	8,55	1,0345	96,857	96,857	15,7	54,8484	3,5757
	ДУ-63	0,42	1	1	2,39	9000	2,39				42,302
	ДУ-29А	2,01	2	2	7,55	24500	15,1				100,74
			7	7			68,91

Висновок: Ізприведених варіантів вибирвємо перший машино-дорожній загін з собивартістю та приведенними затратами яких найменьші, а вироботка однакова.

3.4 Технологія улаштування асфальбетонних шарів

Технологічний поцес улаштування асфальтобетонних шарів складається із таких основних операцій: приготування суміши на асфальтобетонних заводах; підготовки основи; укладання асфальтобетонної суміши; ущільнення шару.

Асфальтобетонну суміш до місця роботи доставляють автомобілями-самосвалами. Дальність транспортування повинна бути такою, щоб температура гарячого і теплого асфальтобетонної суміши на місці укладки була не меньше допустимої.

Асфальтобетонне покриття необхідно улаштовувати на ровній, сухій, чистій і непромерзшій основі. Основу потрібно ретельно очистити від пилу та бруду металевими щітками поливо-мийними машинами, або продувкою стисненим повітрям від пересувного компресора через спеціальні сопла.

В разі необхідності основу попередньо вирівнюють. При товщині вирівнювання до 5 см використовують пористий асфальтобетон, при більшій товщині - чорний щебінь.

Перед початком робіт роблять попередню розбивку, яка повинна забезпечити потребуєму товщину и ширину покриття, прямолінійність кромок. До підготовчих робіт відноситься також установка опірних брусків або укладки канатів,якщо це передбачено проектом організації робіт, встановлення маяків при ручній кладці та підсипка узбіччь.

Для кращого зчеплення покриття з основою за 1-2 години до укладки шару із гарячого та теплого асфальтобетону проводять розлив рідкого бітуму.Замість бітуму може використовуватись бітумна емульсія.Укладку асфальтобетонної суміші виконують самохідними укладчиками типу Д-150Б.При малих об'ємах робіт, на закругленнях з малими радіусами, на з'їздах і при малій ширині полоси укладка може виконуватись вручну.Укладчики забезпечують товщину укладки суміші від 5-15 см з заданим поперечним ухилом та попередньо ущльнюють шар.Ущільнююча дія укладчиків незначна і равноцінна 3-5 проходам легких катків.

Таблиця 3.4.1. Технологічна карта на улаштування покриття з мілкозерністого асфальтобетону h=8см.

№№ процесів	Обґрунтування продуктивності	Найменування технологічних процесів із указівкою застосовуваних машин	Одиниці виміру	Змінний обсяг робіт	Продуктивність	Потребное кількість маш.-змін
1	2	3	4	5	6	7
1	Розрахунок	Транспортування мілкозерністого асфальтобетону автосамоскидами КрАЗ-256Б на середню відстань 8 км	т	194,8	47,08	4,13
2	27-53-4	Укладка мілкозерністого асфальтобетону шаром 9см асфальтоукладочем ДС-126.	м2	803,6	2263	0,35
3	27-53-4	Транспортування грунту для відсипки обочіни скрепером ДЗ-32.	м3	77,5	262,3	0,29
4	27-53-4	Подкатка мілкозерністого асфальтобетону котком ДУ-63 за 5 прходів по одному сліду.	м2	803,6	1827	0,44
5	27-53-4	Укатка мілкозерністого асфальтобетону котком ДУ-29А за 20 прходів по одному сліду.	м2	803,6	627,7	1,28

4. КОНТРОЛЬ ЯКОСТІ

Контроль якості є важливою частиною технології будівництва, він спрямований на забезпечення високої якості робіт, виконання технологічних норм і правил, забезпечення мінімальних витрат ресурсів. Контроль супроводжує кожну технологічну операцію.

У дорожнім будівництві виділяють три види контролю: вхідний, операційний, приймальний.

Вхідний контроль проектно-кошторисної документації передбачає перевірку її комплексності і якості. Якість проектних рішень перевіряють відповідно інструкцій про послідовність проведення експертизи проектів і кошторисів на будівництво (СН 213-73).

Вхідний контроль матеріалів підрозділяють на якісний і кількісний. Якісний контроль проводять шляхом лабораторних досліджень відповідно до діючого державними стандартами не пізніше 36 годин з моменту одержання матеріалів, з реєстрацією результатів у журналах вхідного контролю. Кількісний контроль передбачає контроль якості і кількості отриманих матеріалів при їхньому одержанні з реєстрацією в тих же журналах.

Операційний контроль - контроль технологічного процесу виконання будівельних робіт, що виконують паралельно з виконанням технологічних операцій. Основними задачами операційного контролю якості виконання робіт є і забезпечення необхідного рівня якості будівництва доріг; своєчасні прояви причин виникнення дефектів при виконанні робіт і прийняття методів по їхньому усуненню; підвищення особистої і колективної відповідальності виконавців і інженерно-технічного відділу за якість виконання дорожньо-будівельних робіт. Операційний контроль якості виконують у відповідності зі схемами операційного контролю якості на виробництво дорожньо-будівельних робіт.

Схеми операційного контролю якості повинні містити: ескізи конструкцій із указівкою припустимих відхилень по Снип; перелік операцій, виконання котрих повинне перевіряти виконавець робіт чи майстер; відомості про склад контролю, установлений на підставі вимог норм і робочих креслень (як і чим повинна проводитися перевірка, найменування измеритеьных приладів, інструментів); терміни проведення контролю (коли і як часто перевіряється); перелік операцій, контрольованих при участі будівельної лабораторії, геодезичної служби і фахівців, що займаються контролем окремих видів робіт; перелік схованих робіт, що підлягають здачі представникам технічного нагляду замовника. Схеми операційного контролю є основним робочим документом при виконанні операційного контролю. Журнал операційного контролю ведеться у відповідності зі схемами операційного контролю.

Лабораторний контроль існує для визначення відповідності будівельних матеріалів, виробів, конструкцій, будівельно-монтажних робіт вимогам нормативно-технічної і проектної документації, а також контролю виконання технологічних режимів. Лабораторний контроль виконують при вхідному контролі будівельних матеріалів, що надходять, виробів і конструкцій, операційному контролі будівельно-монтажних робіт, приймальному контролі, а також інспекційних перевірках якості. Результатом лабораторного контролю є висновок про якість матеріалів, виробів, конструкцій і будівельних робіт.

Геодезичний контроль передбачає інструментальну перевірку правильності виконання будівельних робіт відповідно до геометричних параметрів проекту і вимог норм, відбракування виконуваних робіт при порушенні відхилень геометричних розмірів, що допускаються.

Оцінка якості і приймання закінчених робіт і об'єктів виконується відповідно до вимоги проектів, Снип, ТУ по встановленій номенклатурі показників якості. Серед них: обсяг виробництва продукції вищої, першої і другої категорії якості у відсотках від загального обсягу продукції; відсоток об'єктів, сданых в експлуатацію з оцінками «відмінно» і «добре»; середній бал якості по конструктивних елементах.

Таблиця 4.1. Контроль якості пристрою піщаних і піщано-гравійних шарів основ і покрить (операційний).

Операция	Состав контроля	Кто контролирует	Средство контроля	Время контроля
Подготови-тельные работы	Отметки продольного и поперечного профиля земляного полотна, уклон, ровность основания	Прораб	Теодолитом, нивелиром, мерной лентой	В процессе подготови-тельных работ
	Качество уплотнения земляного полотна	Лаборатория	Лабораторный	До вывозки материалов
Вывоз и распределе-ние матери-алов	Порядок разгрузки и перемещения материалов, качество планировки, толщину слоя до уплотнения, шири-ну слоя	Мастер	мерной лентой	В процессе вывоза и распределения матери-алов
Прикатка слоя	Схему укатки и количество проходов катка	Мастер	визуально	В процессе укатки
Вывоз и распределе-ние клинца	Качество клинца	лаборатория	лабораторный	До вывоза клинца
	Количество и размерное распределение клинца	Мастер	Расчетом потребности	В процессе работ
Уплотнение и увлажне-ние слоя	Качество увлажнения материалов, схему укатки, поперечный профиль, уклон, ровность, толщину слоя после укатки	Мастер	Нивелиром, трехметровой рейкой, щупом	В процессе выполнения работ
	Качество уплотнения	лаборатория	лабораторный	После укатки

Таблица 4.2. Контроль качества асфальтобетонных смесей (операционный).

Операция	Состав контроля	Кто контролирует	Средство контроля	Время контроля
Устройство боковых упоров	Положение боковых упоров	Мастер	нивелиром, мерной лентой	В процессе выполнения работ
Подготовка нижележа-щего слоя	Плотность, ровность, поперечные уклоны, чистота поверхности	Мастер	Трехметровая рейка, нивелир	В процессе выполнения работ
Устройство подгрунто-вочного основания	Температура вяжущего	Мастер	термометр	В процессе выполнения работ
	Равномерность распределения вяжущего		Визуально
Прием и укладка асфальтобе-тонной смеси	Наличие паспорта смеси	Мастер	Термометр	В процессе выполнения работ
	Температура смеси
	Толщина слоя до укатки		Щуп
	Ровность поверхности, уклоны, качество стыков		Трехметровая рейка, ниве-лир	После 2-3 проходов катка
Уход за основанием	Обеспечение движения транспорта по всей ширине покрытия	Мастер	визуально	Не менее 10 суток

5. ОХОРОНА ПРАЦІ

Комплекс мереприятий по охороні праці при будівництві дорожніх одягів складається з дотримань вимог промислової санітарії, техніки безпеки і протипожежної техніки.

Основні виробничі шкідливості:

вплив несприятливих метеорологічних факторів (сонячна радіація, висока чи низька температура повітря, висока відносна вологість повітря). Результати - теплові удари, захворювання серця, обмороження;

вплив отруйних речовин, що виявляється при роботі з дьогтями, смолами, при наличии випарів бензину й ін. Результати - отруєння, шкірні хвороби;

вплив пилу, що виявляється при розвантаженні цементу, вапна, роздрібнення ґрунтів, обробці їх мінеральними в'язкими й ін. Результати - захворювання дихальних органів;

вплив шуму і вплив вібрації. Результати - порушення нервової системи, глухота.

Для усунення цих вредностей передбачаються наступні заходи.

При впливі несприятливих метеорологічних умов: у жарку погоду переносять робочі зміни на прохолодної годинник доби, на машинах улаштовують навіси, уводять водяні процедури; у холодний період року передбачають періодичні обогревы, теплий спецодяг.

При роботі в середовищі з отруйними речовинами й у курному середовищі застосовують індивідуальні засоби захисту - респіратори, марлеві пов'язки, а при необхідності і протигази.

При підвищенні шуму вище припустимого рівня використовують різного виду наушные противошумы.

Для усунення шкідливого впливу вібрації користаються індивідуальними засобами - взуттям на товстій пористій гумовій підошві, що погашає коливання, рукавицями з ватяною чи поролоновою прокладкою, гумовими ковриками.

Унаслідок порушення вимог техніки безпеки на будівництві дорожніх одягів можуть виникати різні випадки травматизму. Перелік заходів, що попереджають травматизм, зводиться до забезпечення конструктивної міцності і стійкості дорожніх машин, створенню нормальної освітленості, дотриманню припустимих швидкостей руху машин, забезпеченню електробезпечності при роботі з машинами і механізмами.

Робочі місця і транспортні засоби необхідно обладнати засобами пожежегасіння відповідно до інструкцій з пожежної безпеки.

6. ОХОРОНА НАВКОЛИШНЬОГО СЕРЕДОВИЩА

Будівництво автомобільних доріг значно впливає на навколишнє середовище. У результаті зведення земляної полотнини, будівництва мостів змінюється ладшафт місцевості; будівництво водовідвідних споруджень, виїмок, розробка резервів змінюють протікання гідрологічних процесів; вирубка лісів, корчування пнів, зрізання кущів, порушення грунтово-рослинного шару в границях смуги відводу уздовж всієї автомобільної дороги, у місцях розробки кар'єрів також діє на гідрологічні, геокреологические, біологічні і біохімічні процеси; будівництво житлових будинків, виробничих підприємств дорожньо-будівельної галузі, експлуатації котелень, готування асфальтобетонних сумішей приводять до ліквідації рослинності, а заселення місцевості - до різкого зменшення в прилягаючих районах кількості тварин і рослин.

Після закінчення геодезичних, будівельних, изыскательных і інших робіт організації, що їх виконують, зобов'язані власними силами і за рахунок своїх засобів привести використані землі в стан, що є придатним для ведення сільського господарства. Відновлення варто проводити в ході чи робіт протягом місяця після закінчення робіт, але не в період промерзання ґрунту.

При прийманні побудованої дороги і її споруджень в експлуатацію варто провести перевірку правильності й ощадливого використання відведених земель.